Кількість безробітних в окремих областях (по методології моп за 2020 роки, тис чел)
Дані: Держстат України
Відчутний землетрус магнітудою 4,3 і розрахунковою інтенсивністю 5 балів за шкалою MSK-64, стався на заході України вранці в середу, повідомляється на сторінці Головного центру спеціального контролю у Facebook.
“Сьогодні о 6:17:57 засоби Головного центру зареєстрували відчутний землетрус на території України. Попередні розрахунки: координати 48,93 пн. ш. 25,88 с. д., Тернопільська область… Люди відчували землетрус на відстані майже 100 км”, – йдеться в повідомленні.
На розміщеній Головним центром спеціального контролю мапі епіцентр землетрусу зазначено на південний схід від м. Чортків у Тернопільській області на невеликій від нього відстані.
Водночас на сторінці Головного управління ДСНС України в Тернопільській області у Facebook оприлюднено карту, згідно з якою епіцентр землетрусу розміщується прямо на кордоні Тернопільської та Івано-Франківської областей, на невеликій відстані від Чернівецької області. Обласні центри Івано-Франківськ та Чернівці розташовуються ближче до зазначеного епіцентру, ніж Тернопіль.
Як повідомило облуправління ДСНС, значних наслідків землетрус не спричинив. “Сила поштовхів – до 4,4 бала за шкалою Ріхтера, без негативних наслідків. Підземні поштовхи були найбільш відчутні в Чортківському районі, частково в Тернопільському районі й у м. Тернополі”, – йдеться в повідомленні.
Кабінет Міністрів перерозподілив 34 млн грн на реконструкцію будівлі Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу.
Зокрема, кошти на реконструкцію будівлі архіву на вул. Пухівській, 7 у Києві буде перенаправлено з бюджетної програми “Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури”.
Як повідомлялося, з червня 2019 року Український інститут національної пам’яті створює свій Галузевий держархів для документів комуністичних спецслужб.
Друзі, ми потонемо в пластику, і наші діти будуть жити в пластмасових джунглях. Щорічно в світі використовується майже 500 мільярдів пластикових одноразових стаканчиків. Це в 60 разів більше населення планети. Нам кришка. Всюди пластикові стаканчики: в офісах, кав’ярнях, школах, садочках, лікарнях, барах. Паперові не вирішують проблему: по-перше, вони теж покриті пластиковою оболонкою, по-друге, робляться з дерева, а це значить, що вирубується ліс. Лиса планета з метровим шаром пластика – ось, що нас чекає.
Щорічно в Україні проводиться понад 500 масштабних фестивалів та заходів і тисячі корпоративів. Після них утворюються тонни сміття із пластику й несортованих відходів.
Асоціація лідерів сталого розвитку запускає перший в Україні інтегрований проект Cup Sharing & Sorting Waste.
На всі заходи національного, регіонального, міського чи корпоративного масштабу ми готові надати багаторазові стакани з бамбукового волокна і пластика, що підходять для вторинної переробки і не виділяють шкідливі речовини в будь-якому температурному режимі. На них можна нанести логотип івенту і залишити як сувенір учасникам. Або такі стакани видають під залог від 50 до 100 грн за великий або 30 – 60 за маленький, залежно від формату заходу. Окремо оплачується нанесення корпоративного логотипу.
На заході учасники за заставну суму беруть нову чашку. Якщо після користування її захочуть поміняти на чисту, то це можна зробити безкоштовно в пункті обміну, що будуть розташовані на івенті.
«За оцінками західних експертів, які реалізують подібні проекти вже досить давно, всього 7-8% учасників заходу повертають посуд. Решта залишають його як сувенір. Деякі починають колекціонувати чашки з логотипами улюблених компаній або заходів. Ми розраховуємо на партнерство влади, бізнесу і суспільства в цьому проекті. Для того, щоб все працювало як годинник, ми залучаємо волонтерів по всій Україні. Розробили креативний мерч, який дістається учасникам в подарунок. Унікальні сміттєві баки, які матимуть незвичайну форму і малюнок з елементами лого івенту, будуть спонукати до правильного сортування відходів. А ми в подальшому будемо роздільно утилізувати все сміття або віддавати в переробку, що стане додатковим інформаційним приводом для організаторів івенту. Тобто осаду після свята у вигляді переповнених сміттєвих баків з різного роду відходами та розкиданого пластика більше не буде. Замість цього буде фірмова чашка і сортовані і перероблені відходи. Першій компанії з кожної галузі, що підтримає проект, ми подаруємо наш мерч і проведемо тренінг із сортування сміття для співробітників», – зазначила Олена Зубарєва, глава Асоціації лідерів сталого розвитку, засновник агентства формування смислів і креативних ідей «Zubarewa: communication and sustainability».
Автором проекту стала Асоціація лідерів сталого розвитку, яка об’єднує бізнес, владу, суспільство і медіа для реалізації соціально-значущих проектів.
Довідка:
Пластикові стаканчики розкладаються близько 500 років. Згідно з дослідженням Массачусетського технологічного інституту, кожен пластиковий стаканчик складається приблизно з 3,2 г бензину. До 2050 року на пластик може припадати 20% світового споживання нафти.
Тільки 1% пластикових стаканчиків потрапляє в переробку.
У всьому світі багато країн вирішили зайнятися одноразовим пластиком і забороняють їх:
З усіх питань:
Зубарева Олена, 0503671699
https://www.facebook.com/CupSharing/
Україна здійснює митну реформу, одним із напрямків якої є запровадження принципів та інструментів, які застосовуються в країнах ЄС. ЄС, в свою чергу, допомагає Україні в розробці та імплементації таких митних інструментів. Про це наголосили учасники Круглого столу, “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти”, що відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
Участь у заході взяли: президент клубу експортерів України Євгенія Литвинова, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, представники бізнес-асоціацій, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби України Сергій Демченко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Світлана Аніщенко, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби Андрій Теплий, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Організатор та модератор круглого столу Максим Уракін наголосив, що наразі Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років.
“Загалом за січень-серпень 2021 року Держмитслужба виконала план надходжень на 107% і перерахувала до держбюджету 291 млрд грн (при запланованих показниках – 272 млрд). При цьому за 8 місяців поточного року порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження митних платежів збільшилось на 76 млрд грн або на 36%”, – підкреслив Уракін.
Крім того, організатор відмітив, що виходячи з даних моніторингу зовнішньоекономічної діяльності України в 2021 році, проведеного аналітичним центром “Клуб Експертів“, доходи державного бюджету надалі зростатимуть, оскільки країна продовжує нарощувати обсяги міжнародної торгівлі.
“Так, експорт до країн ЄС в першому півріччі 2021 року виріс на 43,9% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, імпорт – на 26,3%. Загальний обсяг торгівлі з країнами ЄС за 6 місяців склав майже 25 млрд дол, з Китаєм – близько 9 млрд дол США. Ці дані говорять про те, що стимуляція зовнішньої торгівлі через гармонізацію митного законодавства є ключовим фактором фінансової стабільності держави, забезпечує наповнення бюджету і економічне зростання”, – заявив спікер.
Спікери надали оглядову інформацію про принципи, закладені в Митний кодекс ЄС, та інструменти, які використовують країни ЄС для реалізації цих принципів; які з них слід очікувати в Україні (у тому числі завдяки підтримці європейських партнерів), а також щодо митних інструментів, які запроваджуються або близькі до запровадження в Україні – зокрема, режим спільного транзиту (NCTS), Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) та митний аудит.
Особливий інтерес для представників бізнесу становила система митних спрощень, яка застосовується у країнах ЄС і зараз запроваджується в Україні, – зокрема, у рамках реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України, в свою чергу підкреслила, що для бізнесу важливо знати, що за зміни нас чекають.
“Нас чекають можливості чи додаткові витрати? Круглий стіл дасть поштовх краще зрозуміти очікувані зміни, підготуватися до них, щоб наш експорт після 2022 року був безболісним, ефективним, активним”, – наголосила вона.
“Ми хочемо, щоб одномоментно все стало добре, але митна реформа – процес непростий. Однак те, що ми зараз бачимо, дає велику частку позитиву. І передовсім те, що ми рухаємося в напрямку ЄС, в тому числі ментально”, – зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
За словами Вітяніса Алішаускаса, міжнародного експерта EU4PFM з питань митниці, екс-заступника голови митниці Литовської республіки, зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів
Міжнародний експерт акцентував увагу завданнях, які має бути вирішено за допомогою Митного кодексу ЄС, – щоб підприємцю вигідно було бути добросовісним, щоб добросовісний бізнес економив свій час і кошти, щоб частину процесів, які (як правило) виконуються на митниці, такий бізнес міг робити самостійно.
“Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця, якому довіряє митниця і який має суттєві переваги при митному оформленні”, – уточнив він.
Алішаускас наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
Ці приниципи та інструменти міжнародні партнери допомагають створювати та запроваджувати в Україні.
Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України підкреслив, що зараз країна працює у векторі, який визначено Конституцією, – євроінтеграції. Європа є нашим найбільшим торговим партнером, і тому важливим є наближення, запровадження найкращих європейських практик – щоб європейська і українська митниця працювали за одними правилами.
“Ми закінчили великий пласт законодавчих змін. Зараз і митниця, і бізнес повинні все це розгортати. Потрібне навчання, просвіта, промоція. Тому я хотів би, щоб міжнародні партнери допомагали нам також проводити навчання для бізнесу. Щоб усі учасники процесу не лише мали права, а й знали, як ними користуватися”, – зазначив представник Мінфіну.
На його думку, прискорення митних оформлень має бути досягнуто не за рахунок команди митникам «швидко працювати», а за рахунок ефективно побудованої системи.
“Ми рухаємося до побудови партнерських відносин між бізнесом та митницею. Це займе певний час”, – резюмував він.
Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, повідомив, що у ІІ кварталі 2022 очікується приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, а уже в ІІІ кв 2022 – етап міжнародного застосування Україною системи NCTS.
“Вже за рік українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами (у т.ч. всіма країнами ЄС, EFTA, Туреччиною, Великою Британією) за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація, одна фінансова гарантія”, – заявив Демченко.
Він також проінформував про 4 спеціальних транзитних спрощення, які передбачає система спільного транзиту: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальна фінансова гарантія. Щодо гарантування, представник Держмитслужби наголосив, що застосовуються нові підходи, які дозволять зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні – на 50%, 70%, або й на 100%.
“Як відомо, зараз NCTS використовується в національному масштабі, однак підприємства, які її використовують (подали 50 декларацій і більше), можуть подавати документи на отримання спрощень, які діятимуть і при міжнародному застосуванні системи. На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, подано близько 300 декларацій T1UA, 3 компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk, проведено 7 семінарів з суб’єктами ЗЕД”, – резюмував представник Держмитслужби.
Як повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби, повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Серед головних викликів він назвав трансформацію відносин митниця-бізнес: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими.
“Як відомо, Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) діє в Україні з серпня 2020. Її запровадження передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС. Вона передбачає низку спрощень та переваг при митному оформленні. Для набуття статусу необхідно пройти досить непросту і тривалу процедуру авторизації. Станом на вересень 2021 до Держмитслужби надійшло 5 заяв про надання авторизації АЕО. З них 1-му підприємству надано авторизацію АЕО, 2-м відмовлено у проведенні оцінки; 2 заяви перебувають на стадії попереднього розгляду”, – наголосив експерт.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення.
“Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту”, – повідомила вона.
Запис події можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=4VBpReShdr8.
Організатори заходу – Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), Торгово-промислова палата України, Клуб експортерів України, ІА “Інтерфакс-Україна”.
CHYZHYKOV, URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЭКСПОРТ
Сервіс із виклику таксі Uklon спільно з Міністерством охорони здоров’я запустив ініціативу для вакцинованих від COVID-19 українців, повідомляється на сайті відомства.
Згідно з повідомленням, тим, хто зробить щеплення щонайменше першою дозою, Uklon дарує -50% на три поїздки.
Скористатися пропозицією можна в усіх 27 містах, де діє сервіс. Для того, щоб отримати знижку на поїздки, необхідно в застосунку Uklon відсканувати QR-код із пунктів вакцинації.
Ініціатива діє до 31 жовтня 2021 року.
