Швейцарська біофармацевтична компанія Ferring Pharmaceuticals підписала угоду про придбання американського стартапу Gameto з портфеля інвестиційного фонду TA Ventures Вікторії Тігіпко.
«Наша портфельна компанія Gameto підписала угоду про придбання з Ferring Pharmaceuticals, світовим лідером у галузі репродуктивної медицини. Вартість угоди може становити $1,38 млрд, включаючи поетапні платежі», — повідомила Тігіпко в LinkedIn.
Вона зазначила, що технологія Gameto може скоротити час гормональних ін’єкцій під час ЕКЗ до всього 1–2 тижнів, а продукт компанії Fertilo наразі проходить клінічні випробування 3-ї фази.
Як зазначає на своєму сайті Gameto, завершення угоди залежатиме від виконання стандартних та інших умов закриття. До моменту укладення угоди компанії продовжуватимуть діяти незалежно одна від одної.
Крім того, Gameto уточнює, що вартість угоди становитиме $1,3825 млрд «за умови досягнення певних етапів у розробці, отримання дозволів від регулюючих органів та комерційної діяльності».
«Програма Gameto зі дозрівання ооцитів in vitro наразі перебуває на стадії дослідження в США і ще не отримала схвалення FDA USA», — уточнюють у Gameto.
Ferring Pharmaceuticals — міжнародна приватна біофармацевтична компанія, заснована в 1950 році. Вона спеціалізується на розробці, виробництві та комерціалізації лікарських засобів у кількох терапевтичних напрямках, насамперед у репродуктивній медицині, гастроентерології та урології. Компанія позиціонує себе як одного зі світових лідерів у репродуктивній медицині та має значний досвід у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту та урологічних патологій. Окремий напрям інновацій – генна терапія в онкоурології.
Gameto — біотехнологічна компанія, яка використовує методи клітинної інженерії для розробки новітніх рішень у сфері репродуктивного здоров’я жінок, зокрема для лікування безпліддя. Компанія працює над вирішенням актуальних медичних проблем, що виникають на різних етапах репродуктивного життя жінки — від питань фертильності та захворювань яєчників до періоду менопаузи.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець запропонував зробити гуманітарні місії під координацією першої леді США Меланії Трамп регулярними.
«Дякую першій леді США Меланії Трамп, завдяки якій вдалося врятувати багато людей. Сподіваюся, що за посередництва Меланії Трамп ця місія стане початком розширення гуманітарних операцій з порятунку цивільних осіб, повернення людей та захисту їхнього життя. Такі практичні кроки здатні не тільки рятувати конкретних людей, а й створювати передумови для переговорів про сталий мир», – підкреслив Лубінець у повідомленні на Telegram-каналі.
Він зазначив, що досвід Олешок та спільної роботи з уповноваженою з прав людини в РФ Яною Лантратовою показав, що такі домовленості дозволяють реально допомагати людям.
«Висловлюю особливу подяку президенту України Володимиру Зеленському за особисту участь у проведенні цієї гуманітарної місії, всебічну підтримку та сприяння в її реалізації. Завдяки послідовній позиції глави держави, для якого захист життя та безпека кожного українського громадянина є безумовним пріоритетом, вдалося забезпечити необхідні умови для проведення цієї надзвичайно важливої гуманітарної операції», – додав Лубінець.
Він висловив окрему подяку Силам оборони України та всім службам за професіоналізм, злагоджену роботу та сприяння в реалізації гуманітарної місії.
Українська енергетика стає одним із найбільш інвестиційно привабливих секторів економіки. Масштабні руйнування енергетичної інфраструктури, дефіцит генерувальних потужностей і необхідність підвищення стійкості енергосистеми зумовлюють значну потребу в інвестиціях. Водночас, інвестиційна привабливість галузі визначається не лише масштабами відновлення, а й перспективами технологічної модернізації та подальшої інтеграції з європейським енергетичним ринком.
Масштаби інвестиційного потенціалу
За оцінками UkraineInvest, реалізація Енергетичної стратегії України до 2050 року потребуватиме близько 383 млрд доларів інвестицій. Проте ця сума відображає довгострокову потребу в капіталі, а не обсяг уже залучених коштів чи гарантовану місткість інвестиційного ринку.
Найбільший потенціал мають розподілена генерація, відновлювані джерела енергії, газопоршневі та газотурбінні електростанції, системи накопичення енергії й модернізація електричних мереж.
Економічна перевага розподіленої генерації полягає у можливості розміщувати потужності поблизу споживачів, зменшувати залежність від централізованого електропостачання та підвищувати стійкість підприємств до перебоїв у роботі енергосистеми.
Розвитку галузі сприяють також і державні програми фінансування розподіленої генерації та міжнародні механізми підтримки.
Інвестиційна активність: від планів до проєктів
Попри воєнні ризики, міжнародні фінансові установи продовжують підтримувати українські енергетичні проєкти. У 2026 році ЄБРР оголосив про фінансування будівництва вітроелектростанції потужністю 189 МВт групою OKKO на суму 50 млн євро. Ще 65 млн євро передбачено для вітроенергетичного проєкту потужністю 120 МВт компанії Notus Energy.
Іншим прикладом є фінансування ЄБРР у розмірі 45 млн доларів для реалізації групою Kernel проєкту сонячної електростанції потужністю 106 МВт із системою накопичення енергії.
За словами Ігоря Стаковиченко, ці приклади свідчать про інтерес інституційних кредиторів до українського енергетичного сектору.
Які напрями найперспективніші?
Для промислових споживачів привабливими є проєкти власної генерації, економічна ефективність яких визначається насамперед скороченням обсягів закупівлі електроенергії з мережі та втрат від вимушених простоїв.
Для незалежних виробників ключовими чинниками дохідності залишаються ціни на електроенергію, умови продажу на ринку, вартість балансування та наявність довгострокових договорів купівлі-продажу електроенергії (PPA).
Окремий сегмент — системи накопичення енергії. Їхній інвестиційний потенціал пов’язаний із можливістю отримувати доходи від надання допоміжних послуг, участі в балансуванні енергосистеми та використання різниці цін у різні години доби.
«Війна зруйнувала значну частину генерувальних потужностей, але водночас прискорила структурну трансформацію енергоринку. Інвестиційна привабливість української енергетики ґрунтується на поєднанні поточного дефіциту потужностей, довгострокового попиту на електроенергію та необхідності технологічної модернізації галузі», – вважає Ігор Стаковиченко.
На кордоні зі Словаччиною перед пунктом пропуску “Ужгород” спостерігається накопичення автівок на виїзд з України, повідомляє Державна прикордонна служба.
“Наразі перед пунктом пропуску у черзі на оформлення очікують 35 легкових автомобілів”, – йдеться у повідомленні.
Прикордонники рекомендують мандрівникам обирати інші маршрути руху. Зокрема, на кордоні зі Словаччиною функціонують пункти пропуску “Малий Березний” (для автомобільного і пішохідного сполучення, працює цілодобово), “Малі Селменці” (для пішохідного сполучення, працює з 09:00 до 21:00) та “Чоп (Страж)” (для залізничного сполучення, працює цілодобово).
Джерело: https://t.me/DPSUkr/35817
Президент України Володимир Зеленський в суботу, 31 жовтня, на запрошення президента Реджепа Таїпа Ердогана прибуде з робочим візитом до Туреччини, повідомив керівник Директорату комунікацій адміністрації президента Туреччини Бурханеттін Дуран.
“Під час зустрічей, що відбудуться в Стамбулі, буде обговорено кроки, які можна вжити з метою подальшого розвитку двостороннього співробітництва між Туреччиною та Україною, а також регіональні та міжнародні події, насамперед російсько-українська війна та ситуація з безпекою в Чорному морі”, – написав Дуран в соцмережі Х.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova за січень-вересень збільшила чистий прибуток в 1,7 рази порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 628,6 млн грн.
Згідно з проміжним скороченим фінансовим звітом, її дохід за дев’ять місяців цього року збільшився на 32,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 50 млрд 262,6 млн грн.
В той же час після ескалації російських обстрілів у третьому кварталі цього року “Нова пошта” зафіксувала чистий збиток у розмірі 80,27 млн грн проти 348,45 млн грн прибутку за аналогічний період минулого року.
Виручка за липень-вересень 2026 року збільшилася на 33,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 17 млрд 773,5 млн грн.
Валовий прибуток компанії за дев’ять місяців цього року зріс на 13,6% – до 8 млрд 800,6 млн грн, тоді як операційний скоротився на 10,6% – до 3 млрд 098,1 млн грн.
Зростання валового прибутку на 6,3% зафіксовано також у третьому кварталі цього року – до 2 млрд 756,9 млн грн, тоді як операційний прибуток скоротився на 37,7% – до 711,37 млн грн.
Згідно зі звітом власний капітал “Нової пошти” станом на 30 вересня цього року становив 11 млрд 764,8 млн грн порівняно із 13 млрд 362,4 млн грн на початок року.
Компанія також повідомила, що за січень-вересень цього року доставила 379 млн відправлень, серед яких 25 млн міжнародних, тоді як за весь минулий рік – 522 млн, з яких 29 млн міжнародних.
У звіті уточнюється, що за дев’ять місяців цього року було відкрито 2,3 тис. нових відділень та встановлено 6,8 тис. поштоматів. Станом на кінець вересня мережа налічувала 17,3 тис. відділень та 39,7 тис. поштоматів порівняно із 15,4 тис. та 34,1 тис. на початок року.
Зазначається, що відділення та поштомати “Нової пошти” працюють у понад 10 тис. населених пунктів України.
Що стосується капітальних інвестицій групи NOVA в Україні, то за січень-вересень місяців цього року вони становили понад 2,9 млрд грн, де 1,2 млрд грн було спрямовано на розширення та підтримку логістичних потужностей, 680 млн грн – на розвиток мережі відділень і поштоматів, а 531 млн грн для оновлення транспортного парку та БДФ-контейнерів.
У компанії нагадали, що у минулому році капітальні інвестиції групи NOVA в Україні становили більше 4 млрд грн.
“Попри постійні обстріли та атаки на логістичну інфраструктуру, компанія продовжує працювати над тим, щоб зберігати високу швидкість доставки та забезпечувати безперервність сервісу для клієнтів по всій Україні”, – наголосила “Нова пошта” у звіті.
Вона додала, що за дев’ять місяців 2026 року також перевезла понад 37 тис. тонн гуманітарних вантажів, а всього за цей період спрямувала на соціальні та благодійні ініціативи майже 1,3 млрд грн, з них 28,12 млн грн на допомогу військовим і забезпечення роботи програми “Гуманітарна Нова пошта”, ще 469,31 млн грн – на виплати мобілізованим співробітникам.
Середня кількість співробітників “Нової пошти” за січень-вересень 2026 року становила 29,3 тис. осіб тоді як у 2025 році цей показник складав 27,6 тис. працівників, кількість працівників на кінець вересня цього року – 35,2 тис. проти 32 тис. торік.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у першому півріччі 2026 року збільшила консолідований чистий прибуток на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 195 млн грн, а виручку – на 31,8%, до 39 млрд 127 млн грн.
Її валовий прибуток зріс на 19,9% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до 8 млрд 474 млн грн, а прибуток від операційної діяльності – на 29,5%, до 4 млрд 633 млн грн.
