Для підготовки теплової генерації до літніх піків споживання та наступного опалювального сезону, з початку 2025 року шахтарі “ДТЕК Енерго” ввели у роботу сім нових вугільних лав, дві з них – у травні, повідомляється у пресрелізі операційного холдингу.
“Влітку та підчас опалювальних сезонів навантаження на теплову генерацію традиційно зростає, тому підтримуємо відповідний ритм роботи. Видобуток палива для теплової генерації потребує детального планування та послідовності у кожному етапі. У тому числі, у запуску нових вугільних лав”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Минулого року інвестиції компанії в український вуглевидобуток склали близько 7,5 млрд грн, всього з 2022 по 2024 роки – 18 млрд грн.
Як пояснили у “ДТЕК Енерго”, кошти були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Дефіцит жита у сезоні-2025/2026 буде 100%, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба, заявив в інтерв`ю “Інтерфакс-Україна” директор Спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Із упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні-2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтийським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії”, – сказав він.
За словами очільника галузевої асоціації, причиною дефіциту жита є небажання сільгоспвиробників сіяти культуру, оскільки її врожайність на третину нижча, ніж у пшениці – до 40 ц/га проти 60 ц/га відповідно.
Крім того, раніше весь дефіцит покривався з Білорусі, що й призвело до скорочення обсягів виробництва жита в Україні – аграріям було складно конкурувати з поставками з Білорусі. Водночас жито не належить до числа популярних експортних культур. Попит на жито є лише на внутрішньому ринку.
Рибчинський привернув увагу, що наразі ціна на жито більше, ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 тонна жита коштувала 6-7 тис. грн, то станом на травень 2025 року – 12-14 тис. грн.
Відповідаючи на запитання чи призведе дефіцит жита до подорожчання житнього хлібу, експерт наголосив, що однозначно подорожчає.
“Наразі ціна українського житнього борошна – 18 тис. грн за тонну, з імпортної сировини – близько 20 тис. грн, тоді як торік у травні житнє борошно коштувало 10 тис. грн. Це не просто буде зростання ціни на житній хліб – багато виробників хлібобулочних виробів просто припинять його випікати”, – наголосив він.
Очільник спілки “Борошномели України” прогнозує, що 2025/2026 маркетинговий рік Україна проживе із дефіцитом жита і купуватиме його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. Це зробить жито цікавим для українських аграріїв. Відтак у 2026/2027 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку.
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 31 травня по 6 червня з настанням літа, закінченням шкільного року і початком сезону відпусток зріс на 13,2% – до 573 тис., свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook.
Згідно з ними, потік на виїзд підскочив з 253 тис. до 311 тис., тоді як на в’їзд зріс з 253 тис. до 262 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася не так істотно – з 124 тис. до 125 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами навіть трохи зменшився – з 524 до 514.
Як зазначає відомство, опівдні в неділю на польському кордоні черга легкових авто була тільки на пункті пропуску (ПП) «Устилуг» – 30 штук, а в «Шегинях» на проходження кордону чекало 4 автобуси.
На всіх інших ПП черги відповідно в 15 і 10 машин були в ПП «Вилок» і «Лужанка» на кордоні з Угорщиною і по 10 авто в ПП “Ужгород” і «Малий Березний» на кордоні зі Словаччиною.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 291 тис. і в’їхало 251 тис. осіб, потік машин також був меншим – 118 тис.
Минулого року з першого тижня червня почалося істотне літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало п’ять тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 79 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк в квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України в 2024 році в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах мова йде про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, у 2024 році до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку в 2025 році на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалася в 6,358 млн, а в цілому в світі – в 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Китайська влада видала тимчасові ліцензії на експорт компаніям, що постачають рідкоземельні метали детройтській «великій трійці» автовиробників в особі Ford Motor, General Motors і Stellantis, пише Reuters з посиланням на поінформовані джерела.
Як мінімум частина цих ліцензій розрахована на шість місяців. Які саме метали і який їх обсяг вони покривають, не повідомляється.
У квітні КНР прийняла рішення обмежити експорт широкого спектру рідкісноземельних металів. Країна забезпечує близько 90% всього світового видобутку РЗМ.
Ford в травні був змушений на тиждень зупинити виробництво позашляховиків Explorer на чиказькому заводі через дефіцит таких металів.
Президент США Дональд Трамп, який напередодні спілкувався по телефону з китайським лідером Сі Цзіньпіном, висловив надію на нормалізацію торгівлі РЗМ.
За словами одного з джерел Reuters, минулого тижня влада Китаю також видала експортний дозвіл постачальникам однієї з американських компаній сектора електроніки, на цьому тижні – постачальникам американської неавтомобільної компанії.
Акції Ford дорожчають на 2% в ході торгів у п’ятницю, GM – на 0,9%. Папери Stellantis додають 2,4% в Нью-Йорку.
Зміни Міністерством енергетики статуту НЕК “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів для призначення голови правління, викликало гостру реакцію кредитора компанії – Європейського банку реконструкції та розвитку, що загрожує втраті доступу до EUR141 млн кредиту та гранту, а також достроковою сплатою вже отриманих EUR533 млн, повідомив член енергокомітету Верховної Ради Максим Хлапук (“Голос”).
“Міненерго підштовхнуло “Укренерго” до справжнього, а не технічного дефолту. Зміни до статуту компанії, які Міненерго внесло для посилення свого впливу на неї, вже вдарили по фінансовій стабільності оператора критичної енергоінфраструктури. Учора ЄБРР, посилаючись на наказ Міненерго щодо змін до статуту, наголосив на своєму праві зупинити вибірку кредитних коштів та вимагати дострокового погашення вже наданої позики”, – написав Хлапук у своєму Facebook у суботу, опублікувавши витяг з листа ЄБРР на адресу “Укренерго” та Міністерства фінансів України від 6 червня.
У ньому вказується на нездатність компанії своєчасно повідомити банк про будь-які зміни статуту та надати можливість прокоментувати їх.
Посилаючись на умови кредитних договорів, банк наголошує на своєму праві зупиняти вибірки коштів та надсилати відповідні повідомлення про дострокове погашення позик у зв’язку зі змінами статуту.
“Така ситуація загрожує “Укренерго” не тільки втраті доступу до подальшого фінансування ЄБРР в розмірі EUR141 млн (EUR77 млн невибраного залишку кредиту та EUR64 млн очікуваного гранту), а й необхідності дострокової сплати вже отриманих коштів у сумі EUR533 млн”, – наголосив член енергокомітету Ради.
Він також зазначає, що під загрозою опинилась реструктуризація боргових зобовʼязань “Укренерго” перед власниками “зелених” облігацій сталого розвитку, під яку компанія планувала залучити $430 млн на міжнародних ринках капіталу під гарантію DFC.
“Така операція з управління боргом мала б завершитись вже на початку липня, але її успіх безпосередньо залежить від підтримки міжнародних фінансових інституцій. І, за моєю інформацією, DFC наразі призупинили будь-які дії, повʼязані із реструктуризацією “зелених” облігацій”, – підкреслив Хлапук.
Як повідомлялося, 19 травня Міненерго змінило статути ТОВ “ОГТСУ” та “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів НР для призначення керівників замість простої. Тобто за главу ОГТСУ має проголосувати чотири з п’яти членів НР (три – незалежні), за главу “Укренерго” – п’ять з сімох (четверо – незалежні).
Як прокоментував Енергореформі керівник ГС “Асоціація енергоефективності та енергозбереження”, екскерівник департаменту управління державними підприємствами та корпоративними правами держави ФДМУ Олександр Візір, Міненерго як акціонер “Укренерго” мало право вносити зміни у статут компанії, і сама норма про кваліфіковану більшість голосів з правової точки зору абсолютно законна. Втім, він звернув увагу на те, в який спосіб це було зроблено. “Наприклад, наскільки мені відомо, зміни до статуту не погоджували з наглядовою радою “Укренерго”, а також з кредиторами цієї компанії, що є умовою кредитних договорів у більшості випадків”, – пояснив Візір у коментарі. Візір висловив переконання, що це також загальмує призначення за конкурсом голови правління “Укренерго”, яке вже давно мало відбутися, оскільки члени наглядової ради – представники держави та Міненерго, як суб’єкт, що їх призначає, можуть тепер фактично блокувати кандидатури незалежних представників.
“За моєю інформацією, у незалежних представників наглядової ради і акціонера дуже різні погляди на те, хто має очолити “Укренерго”. І власне, зміни до статуту у частині структури голосів для призначення керівника у розпал конкурсу дають грунт для висновків, що акціонер не може погодитися з обраними наглядовою радою кандидатами”, – вважає Візір.
На його думку, Міненерго також не мало права подавати статут на реєстрацію чи уповноважувати когось це зробити, статут мав реєструвати очільник компанії Олексій Брехт, як в.о. голови правління, або людина з довіреністю від “Укренерго”.
За інформацією Енергореформи, наглядова рада “Укренерго” збиралася на засідання 4 червня, але не змогла обрати голову правління.
Співрозмовники Енергореформи, знайомі з ситуацією, також звертали увагу, що Міненерго не проводило жодних консультацій з Секретаріатом Energy Community щодо змін у статут сертифікованих ним “Укренерго” та ОГТСУ, і це також викликало його негативну реакцію. Вони зазначали, що питання змін у статути операторів уже відоме європейським інституціям та кредиторам, які звернулися до Міненерго за поясненнями, і припускали, що невдовзі буде висловлена позиція. На їхню думку, Міненерго необхідно дуже ретельно комунікувати це питання з усіма стейкхолдерами і надати дуже переконливі аргументи “або відмовитися від внесених змін, щоб врятувати ситуацію”.
Зі свого боку міністр енергетики України Герман Галущенко під час “Години запитань до уряду” у Верховній Раді 6 червня пояснив мету змін в статути ОГТСУ та “Укренерго” посиленням позицій керівників компаній перед НР.
“Я вважаю, що ці зміни насправді спрямовані на інше: максимально забезпечити незалежність наглядової ради і максимально забезпечити можливість працювати відповідних керівників і членів правлінь для того, щоб убезпечити їх більшістю голосів від звільнення чи прийняття інших рішень”, – сказав він.
У нову наглядову раду “Укренерго”, сформовану під кінець 2024 року, ввійшли Юрій Бойко, Анатолій Гулей та Олексій Нікітін як представники держави, а також незалежні члени Патрік Грейхен, Луїджі де Францискі, Ян Монтелл та Еппе Кофод, який очолив НР.
НР “Укренерго” оголосила конкурс на посаду голови правління 5 лютого 2025 року, заявки приймалися до 14 березня включно.
Шортлист із трьох кандидатів на посаду голови правління був сформований всередині квітня. До нього увійшли т.в.о. керівника компанії Олексій Брехт, її головний диспетчер та член правління Віталій Зайченко та ще один представник компанії – Іван Юрик, який займається питаннями євробондів.
У зв’язку з поданням генеральним директором ОГТСУ Дмитром Липпою заяви про дострокове припинення повноважень компанію з 10 квітня тимчасово, до завершення конкурсного відбору, очолює член дирекції, операційний директор Владислав Медведєв. Прийом заявок від учасників конкурсу на посаду наступного очільника ОГТСУ завершився 31 березня.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у третьому кварталі 2025 фінансового року (ФР, третій квартал – січень-березень 2025 року) експортував 1,6 млн тонн зерна, що на 15% менше, ніж роком раніше.
Згідно з квартальним звітом на сайті компанії, причиною скорочення експорту стали обмежені внутрішні пропозиції, спричинені слабким урожаєм 2024 року та меншими запасами.
“Тим не менш, “Кернел” зберіг сильні позиції на ринку, забезпечуючи 12% від загального експорту зерна та олійних культур України за дев’ять місяців, при цьому сукупні обсяги досягли 4,4 млн тонн”, – йдеться у звіті.
За даними агрохолдингу, пропускна здатність експортного терміналу у третьому кварталі 2025 фінансового року становила 2,5 млн тонн, що на 2% більше, ніж у попередньому році, включаючи 1,8 млн тонн зерна, 0,3 млн тонн харчової олії та 0,4 млн тонн овочевих шротів.
Загальний обіг за дев’ять місяців 2025 фінансового року зріс на 65% порівняно з попереднім роком до 7,3 млн тонн, завдяки безперебійним експортним операціям і низькій базі порівняння з 2024 фінансовим роком, коли експорт на початку сезону був перервано.
Обсяг надходження зерна на елеватори у третьому кварталі 2025 фінансового року склав 91 тис. тонн, що відображає типову сезонну динаміку. Це призвело до сукупного надходження за дев’ять місяців 2025 фінансового року до 2,7 млн тонн, що на 2% менше, ніж у попередньому році.
З цього обсягу власний сегмент сільського господарства агрохолдингу забезпечив 1,5 млн тонн, а решта була закуплена від третіх сторін.
Сегмент інфраструктури та торгівлі зафіксував EBITDA у розмірі $62 млн за січень-березень 2025 року, що являє собою зниження на 46% у річному обчисленні та на 21% у квартальному обчисленні. З цієї загальної суми торговельний бізнес забезпечив $26 млн, що не змінилося порівняно з попереднім роком, тоді як ланцюжок створення вартості експорту зерна та харчової олії “Кернел” в Україні приніс $36 млн, що на 59% менше, ніж у річному обчисленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за дяв’ять місяців цього 2025 ФР збільшив чистий прибуток на 7% – до $218 млн за зростання виручки на 19% – до $3 млрд 92 млн, а його EBITDA збільшилася на 4% – до $398 млн.
