Світове виробництво зернових у 2026 році може досягти одного з найвищих показників за всю історію спостережень, однак міжнародна торгівля скорочується через логістичні обмеження, зокрема проблеми судноплавства в Чорному морі. Для забезпечення глобальної продовольчої безпеки вирішальне значення має не лише обсяг виробленої продукції, а й можливість її своєчасного транспортування до споживачів за прийнятною ціною, повідомляє SEEDS з посиланням на аналіз міжнародної експертки Катерини Звєрєвої.
За останніми оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), світове виробництво зернових у 2026 році прогнозується на рівні 2,979 млрд тонн. Це другий найвищий показник за всю історію спостережень. Водночас обсяг міжнародної торгівлі зерновими, за прогнозом, зменшиться на 3,5% — до 505,8 млн тонн.
Серед основних чинників скорочення торгівлі FAO називає труднощі із судноплавством у Чорному морі та недостатню пропускну спроможність альтернативних транспортних коридорів. У результаті навіть за високих обсягів виробництва окремі регіони можуть стикатися з перебоями постачання та підвищенням вартості імпортованого продовольства.
Як зазначає міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем Катерина Звєрєва у статті для італійського видання Agricultura.it, ризики для продовольчої безпеки не обов’язково пов’язані з фізичним дефіцитом зерна. Значну роль відіграють доступність транспортних маршрутів, швидкість доставки та логістичні витрати.
Особливо показовою в цьому контексті є ситуація в Україні, де експорт зернових залишається залежним від безпекових умов, роботи портової інфраструктури та можливостей альтернативних маршрутів.
За даними Державної митної служби України, станом на 16 жовтня від початку 2026/27 маркетингового року країна експортувала 5,929 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 24,9% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
При цьому динаміка експорту окремих культур суттєво відрізняється. Зокрема, постачання пшениці скоротилися на 40,5%, тоді як експорт кукурудзи зріс приблизно на 80%. Така різниця свідчить про неоднаковий вплив логістичних та ринкових чинників на окремі сегменти зернового ринку.
Змінилася і структура транспортних маршрутів. За інформацією Європейської комісії, у вересні 2026 року близько 90% експорту українських зернових, олійних культур та пов’язаної з ними продукції здійснювалося через Шляхи солідарності між Україною та ЄС. Водночас приблизно 10% вантажів прямували через чорноморські порти.
Залізничні, автомобільні та річкові перевезення дають змогу підтримувати експорт навіть в умовах обмежень морської логістики. Проте їхня пропускна спроможність залишається важливим фактором, що визначає обсяги, строки та собівартість постачання аграрної продукції.
Логістичні труднощі також позначаються на світових продовольчих цінах. За даними FAO, у вересні індекс продовольчих цін зріс на 1,5% порівняно із серпнем і на 5,8% у річному вимірі. Водночас підіндекс цін на зернові підвищився на 5,1% за місяць і на 17,2% порівняно з вереснем 2025 року.
Зокрема, світові ціни на пшеницю протягом місяця зросли на 6,3%. Серед причин називаються обмеження транспортного сполучення в Чорноморському регіоні та посушливі погодні умови в окремих районах Північної Америки. Кукурудза подорожчала на 5,6% на тлі очікувань щодо врожайності у США та скорочення експортної пропозиції з Бразилії.
За оцінкою Звєрєвої, затримки транспортування продукції створюють ризики не лише для міжнародної торгівлі, а й для фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Збільшення строків доставки та транспортних витрат впливає на обіговий капітал аграріїв, можливості фінансування поточної діяльності й інвестиції в наступні виробничі цикли.
Водночас високі світові врожаї та скорочення торгівлі не означають автоматичного виникнення глобальної продовольчої кризи. Проте нинішня ситуація демонструє залежність продовольчих ринків від транспортної інфраструктури та стабільності міжнародних ланцюгів постачання.
Таким чином, забезпечення глобальної продовольчої безпеки дедалі більше залежить від здатності країн підтримувати стабільні логістичні маршрути, диверсифікувати транспортні коридори та зменшувати витрати на доставку продовольства.
Катерина Звєрєва — міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем. Співпрацювала з FAO та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Засновниця Sapienza.media.
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” за січень-вересень 2026 року збільшив дохід на майже 13% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 4,3 млрд грн, при цьому EBITDA зросла рік до року на 46% та перевищила 1,3 млрд грн, йдеться у релізі компанії у четвер.
“Упродовж третього кварталу 2026 року “Укртелеком” продовжував забезпечувати стабільну роботу телекомунікаційної інфраструктури та безперервність послуг для наших абонентів по всій Україні”, – наголосив у релізі генеральний директор “Укртелеком” Юрій Курмаз.
Зазначається, що доходи від послуг оптичного інтернету за дев’ять місяців зросли на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як на кінець вересня оптичним інтернетом компанії користувалися 85% абонентів В2С сегменту та 93% абонентів В2В.
Серед іншого, маржа EBITDA у звітному періоді становила 30,5%, що на 7 в.п. більше, ніж у минулому році.
У компанії додали, що за дев’ять місяців цього року було прокладено більш ніж 3,4 тис. км волоконно-оптичних ліній, тоді як загальна протяжність оптичної мережі сягнула 96,3 тис. км.
Згідно з релізом, станом на кінець третього кварталу цього року до оптичної мережі оператора фіксованого зв’язку підключено майже 1,5 тис. медичних і 2038 освітніх закладів.
Крім того, від початку цього року фахівцями компанії було проведено оптичний інтернет до 82 медичних та 143 навчальних установ.
Окремо в “Укртелеком” повідомили, що за січень-вересень 2026 року доходи від комерційної оренди нерухомості становили майже 495 млн грн.
Зазначається, що за дев’ять місяців 2026 року компанією було сплачено до бюджетів усіх рівнів майже 1,3 млрд грн податків і зборів.
У компанії також нагадали, що у вересні цього року в Україні розпочав роботу віртуальний мобільний оператор U Mobile, що є торговою маркою послуг мобільного зв’язку, які надає ТОВ “Тримоб”, єдиним засновником якого є “Укртелеком”.
Віртуальний мобільний оператор містить лінійку тарифних планів “Сімка”, передбачає можливість для спілкування в месенджерах, перегляду відео-контенту та роботи.
Як повідомлялось, “Укртелеком” у січні-червні 2026 року збільшив загальний дохід на 12,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2,78 млрд грн, при цьому EBITDA зросла на 50% і перевищила 810 млн грн.
EBITDA, ДОХІД, оптичний інтернет, телекомунікація, УКРТЕЛЕКОМ
Колишній кандидат у президенти Бразилії, сенатор Флавіу Болсонару, який програв другий тур президентських виборів чинному главі держави Луїсу Інасіу Лулі да Сілві, прибув до США та оголосив себе законно обраним президентом країни. Згодом політик скоригував заяву, назвавши себе «лідером Бразилії», але продовжив відмовлятися визнавати підсумки голосування, повідомило агентство Reuters.
Болсонару прибув 28 жовтня до Маямі приватним літаком разом із дружиною та двома доньками. Після другого туру виборів 25 жовтня він залишив Бразилію, спочатку вирушивши через сухопутний кордон до Аргентини, а потім вилетівши через Еквадор до США.
У відкритому листі, опублікованому в соціальній мережі X, Болсонару спочатку представився як «справжній обраний президент Бразилії». Однак через деякий час він видалив початкову версію та опублікував новий документ, замінивши це формулювання на «лідер Бразилії».
Політик заявив, що став жертвою ймовірних фальсифікацій на президентських виборах і політичного переслідування з боку бразильської влади. При цьому доказів масштабних порушень, здатних змінити результати голосування, він не надав.
У своєму зверненні Болсонару також подякував президенту США Дональду Трампу за надану можливість в’їзду до країни, а президенту Аргентини Хав’єру Мілею — за сприяння під час поїздки.
Американська адміністрація раніше дозволила Болсонару та членам його родини в’їзд до США. Сам Трамп, коментуючи заяву бразильського політика, відмовився оцінювати його претензії на президентську посаду, але знову назвав вибори, що відбулися, дивними.
Згідно з офіційними результатами Вищого виборчого суду Бразилії (TSE), опублікованими 26 жовтня, Лула да Сілва переміг у другому турі, отримавши 64 256 232 голоси, або 51,79%. За Флавіу Болсонару проголосували 59 826 041 виборець, або 48,21%.
Різниця між кандидатами становила 4,43 млн голосів.
Підсумки голосування визнані бразильськими виборчими органами, міжнародними спостерігачами та керівництвом Ліберальної партії, від якої балотувався Болсонару.
Одним з аргументів кандидата, який програв, стало рішення Верховного федерального суду Бразилії продовжити роботу виборчих дільниць на дві години. Однак, згідно з аналізом даних виборчих органів, за додатковий час було подано менш ніж 35 тис. голосів, що значно менше за підсумковий розрив між кандидатами.
Від’їзд Болсонару відбувся на тлі розслідування щодо політика за підозрою у відмиванні грошей. Верховний федеральний суд раніше вимагав від нього здати паспорти, однак сенатор залишив країну, не виконавши цього розпорядження. Сам Болсонару відкидає звинувачення у протиправних діях і стверджує, що поїхав для захисту своєї родини. В опублікованому листі він також заявив, що має намір продовжити політичну діяльність і очолювати опозицію з-за кордону.
Ситуація може додатково ускладнити відносини між Бразилією та США. Лула раніше звинувачував Вашингтон у підтримці родини Болсонару, тоді як американська адміністрація відкидала звинувачення у втручанні у внутрішні справи Бразилії.
На думку політичних аналітиків, перебування Болсонару в США може створити нові можливості для міжнародної діяльності його прихильників, проте водночас ускладнити управління опозиційним рухом усередині Бразилії.
Попри поразку на президентських виборах, консервативні політичні сили значно посилили представництво в Національному конгресі, що збереже їхній вплив на законодавчу діяльність та економічну політику наступного президентського терміну.
Флавіу Болсонару є старшим сином колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару, який керував країною у 2019–2022 роках. Жаїр Болсонару відбуває 27-річний термін ув’язнення у справі про спробу державного перевороту після своєї поразки на виборах 2022 року.
Посольство України в Румунії презентувало міжнародну ініціативу щодо залучення 1,2 млн доларів на придбання десяти сучасних реанімобілів для українських медичних закладів. Презентація відбулася під час міжнародного форуму Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment, що проходив 22–23 жовтня 2026 року в Бухаресті.
Як повідомило українське дипломатичне представництво, ініціативу спільно реалізують Міністерство закордонних справ України та державна фандрайзингова платформа UNITED24.
У рамках конференції за підтримки посольства та почесного консула України в Клуж-Напоці було організовано інформаційний стенд UNITED24, де учасники заходу могли ознайомитися з проєктом та можливостями його фінансування.
Посол України в Румунії Ігор Прокопчук звернувся до представників міжнародного бізнесу, інвесторів та учасників конференції із закликом підтримати закупівлю спеціалізованих автомобілів швидкої допомоги для українських медиків.
Кошти призначені для придбання повністю обладнаних реанімобілів, здатних надавати невідкладну медичну допомогу безпосередньо під час транспортування пацієнтів.
Кожен автомобіль буде оснащений апаратом штучної вентиляції легенів, дефібрилятором-монітором, кисневою системою та іншим медичним обладнанням, необхідним для підтримання життєво важливих функцій.
Такі машини особливо затребувані в регіонах, що зазнають російських ракетних та безпілотних атак, оскільки дозволяють надавати медичну допомогу постраждалим ще до прибуття до лікарні.
Згідно з початковими умовами ініціативи, орієнтовна вартість одного повністю обладнаного реанімобіля становить 120 тис. доларів.
Проєкт є частиною ширшої кампанії UNITED24, яку підтримує колишній астронавт NASA Скотт Келлі, що має досвід роботи в галузі екстреної медичної допомоги.
Про початок збору коштів на десять спеціалізованих автомобілів Міністерство охорони здоров’я України повідомило 10 серпня 2026 року. До ініціативи долучилися українські дипломатичні представництва в різних країнах.
Згодом масштаби кампанії були розширені. На офіційній сторінці UNITED24 тепер вказана загальна мета — $2,4 млн для придбання 20 реанімобілів.
Згідно з даними платформи, автомобілі планується направити до медичних закладів Харківської, Запорізької, Сумської та Херсонської областей, а також до Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Потреба української системи охорони здоров’я в такому транспорті залишається значною. За інформацією UNITED24, у 2025 році медичні бригади прийняли понад 4,5 млн викликів, а з початку повномасштабного російського вторгнення було знищено або пошкоджено 495 автомобілів швидкої допомоги, зокрема 46 у 2026 році.
Платформа оцінює поточну потребу України в автомобілях швидкої допомоги класу C у 1696 одиниць, у тому числі 328 машин необхідні безпосередньо центрам екстреної медичної допомоги.
Посольство України в Румунії закликало румунські компанії, міжнародних партнерів та представників української діаспори долучитися до фінансування проєкту.
Пожертви приймаються через офіційну сторінку UNITED24: https://u24.gov.ua/uk/scott-kelly-fundraiser-for-ambulances
Міжнародна конференція Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment відбулася 22–23 жовтня 2026 року у виставковому комплексі ROMEXPO в Бухаресті. Її організатором виступив румунський аналітичний центр New Strategy Center спільно з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічним партнером став
Бухарестський університет агрономічних наук та ветеринарної медицини.
Програма форуму включала 31 тематичну дискусію, присвячену відновленню української економіки, залученню міжнародних інвестицій, фінансуванню інфраструктурних проєктів, розвитку енергетики та сільського господарства, оборонної промисловості, транспортної логістики та транскордонного співробітництва.
Особливу увагу приділяли ролі Румунії як логістичного та інвестиційного центру для відновлення України. На конференції були представлені інвестиційні можливості Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернівецької, Одеської, Миколаївської, Херсонської та Київської областей.
У обговореннях взяли участь представники українських та румунських державних установ, міжнародних фінансових організацій, інвесторів та ділових об’єднань. Серед заявлених учасників були представники Європейського інвестиційного банку, німецького банку розвитку KfW, японського JBIC, польського BGK, ТПП України, UkraineInvest та Союзу українських підприємців.
Форум продовжив серію заходів New Strategy Center, присвячених участі Румунії у відновленні України, які раніше проводилися у грудні 2023 та грудні 2025 років.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, правління Національного банку України (НБУ) підвищило облікову ставку на 0,5 процентного пункту (п.п.) – до 16,5% річних з 30 жовтня через істотне посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань.
«НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни у розподілі ризиків, враховуючи як стійкість цінового тиску, так і ймовірні наслідки ослаблення економічної активності», — зазначив регулятор у прес-релізі в четвер.
Поточний прогноз Нацбанку передбачає утримання облікової ставки на рівні 16,5% до другого кварталу 2027 року. Водночас регулятор коригуватиме грошово-кредитну політику залежно від фактичного розвитку подій, зокрема, впливу російських атак на інфляцію та економічну активність, зазначається в повідомленні.
Згідно з оновленою прогнозною кривою, зниження ставки очікується у другому кварталі до середнього рівня 16,2% замість 15,3% у попередньому прогнозі, а на четвертий квартал 2027 року вона тепер прогнозується на рівні 14,6% проти 14,0% у липневому прогнозі.
У вересні загальна інфляція прискорилася до 10% у річному обчисленні, базова — до 8,8%, і така динаміка зберігалася в жовтні. Основними чинниками стали подорожчання палива через війну на Близькому Сході та посилення російських атак на складську та логістичну інфраструктуру, нагадав НБУ.
Регулятор підвищив прогноз інфляції на кінець 2026 року до 12,5% з 10%, а на 2027 рік – до 7,3% з 6,9%. Повернення інфляції до цільового показника в 5% регулятор, як і раніше, очікує у 2028 році.
Згідно з оновленою прогнозною кривою інфляції, її зниження очікується вже в першому кварталі цього року – до 11,7% проти 9,1% у липневій оцінці, у другому кварталі – відповідно до 11,5% проти 8,7%.
На думку Нацбанку, попереднє жорсткування процентної політики вже підтримало привабливість гривневих активів: ставки за гривневими депозитами почали підвищувати й великі банки. Поточне рішення також має обмежити тиск на валютному ринку, який посилився через скорочення експорту та погіршення очікувань на тлі російських атак.
Підсумки обговорення членів Комітету з монетарної політики, що передувало рішенню про підвищення ставки до 16,5% річних, будуть оприлюднені 9 листопада.
Наступне засідання правління НБУ з питань грошово-кредитної політики відбудеться 17 грудня 2026 року.
Як повідомлялося, після зниження облікової ставки наприкінці січня 2026 року до 15% НБУ утримував її на цьому рівні три засідання поспіль, а з липня тричі поспіль підвищував на 0,5 п.п.
Кіпрська асоціація забудовників (Cyprus Property Developers Association, CPDA) виступила проти запропонованих обмежень на придбання нерухомості громадянами країн, що не входять до Європейського Союзу, заявивши, що іноземні покупці не є основною причиною зростання вартості житла на острові.
Головними проблемами ринку девелопери вважають недостатню пропозицію доступного житла, дефіцит будівельних робітників та високу вартість будівництва, повідомило кіпрське видання Philenews 27 жовтня 2026 року.
За оцінкою асоціації, іноземні покупці забезпечують близько 20 % продажів житла на Кіпрі, тому покладати на них основну відповідальність за підвищення цін є необґрунтованим.
Представники будівельної галузі також звернули увагу на відсутність єдиної достовірної статистики щодо житла, яке фактично доступне для продажу. За їхніми словами, державні органи використовують дані про видані дозволи на будівництво, які не відображають реальної кількості об’єктів, що залишаються у продажу.
Зокрема, значна частина квартир може бути продана ще на стадії проєктування та отримання дозвільної документації.
Асоціація наводить умовний приклад: якщо дозволи видано на будівництво 10 тис. об’єктів, але 5 тис. із них уже продано, фактична пропозиція для нових покупців становить лише половину зазначеної кількості.
У результаті використання статистики будівельних дозволів без урахування попередніх продажів може створювати завищене уявлення про обсяг пропозиції та призводити до помилкових рішень у житловій політиці.
Додатковою проблемою залишається нестача працівників у будівництві. За оцінками девелоперів, дефіцит кадрів обмежує можливості галузі та збільшує терміни реалізації проєктів, навіть якщо всі необхідні дозволи вже отримано.
Асоціація закликала владу провести комплексний аналіз існуючого житлового фонду, реального обсягу пропозиції та структури попиту, перш ніж вводити додаткові обмеження для покупців із третіх країн.
При цьому дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру (Department of Lands and Surveys, DLS) свідчать про значну роль іноземного попиту на ринку нерухомості.
За підсумками січня–вересня 2026 року на Кіпрі зареєстровано 14 969 договорів купівлі-продажу нерухомості, що на 13,6 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
З цієї кількості 6267 договорів, або приблизно 41,9 %, припадало на іноземних покупців. Громадяни держав, що не входять до ЄС, здійснили 4173 покупки, тоді як покупці з країн Євросоюзу уклали 2094 договори.
Таким чином, на громадян третіх країн припадало близько 27,9% усіх зареєстрованих договорів купівлі-продажу нерухомості та приблизно дві третини іноземних покупок.
Розбіжність між оцінкою забудовників у 20% та статистикою зареєстрованих договорів пояснюється, зокрема, використанням різних показників. Договір купівлі-продажу може реєструватися до завершення будівництва, тоді як фактична передача права власності відбувається пізніше.
За даними DLS за січень-липень 2026 року, іноземним покупцям було передано 2683 об’єкти, або близько 20,9% усіх об’єктів, щодо яких завершено реєстрацію переходу права власності.
Тому показники укладених договорів та завершених угод не можна безпосередньо порівнювати як ідентичні статистичні категорії.
Найвища концентрація іноземного попиту спостерігається в прибережних районах. За січень-вересень 2026 року в Пафосі іноземні покупці уклали 2117 договорів, у Лімасолі — 1814, у Ларнаці — 1543.
При цьому частка іноземців у загальній кількості договорів купівлі-продажу в Пафосі сягнула приблизно 71%, у Ларнаці — 47%, тоді як у Нікосії становила близько 16%.
Це свідчить про суттєві регіональні відмінності у структурі попиту та пояснює, чому можливе посилення правил купівлі нерухомості іноземцями може сильніше вплинути на прибережні ринки.
Дискусія навколо іноземного попиту посилилася після внесення до парламенту Кіпру законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження придбання нерухомості громадянами держав, що не входять до ЄС, та компаніями з іноземним контролем.
Зокрема, представники партії AKEL запропонували дозволити таким громадянам купувати не більше одного житлового об’єкта площею до 200 кв. м, а також обмежити купівлю окремих категорій комерційної нерухомості.
Додаткові пропозиції передбачають більш суворий контроль за кінцевими бенефіціарами компаній, що купують нерухомість, та обмеження на придбання об’єктів поблизу стратегічної інфраструктури.
Прихильники змін пов’язують необхідність додаткового регулювання зі зростанням вартості житла та зниженням його доступності для місцевого населення.
Однак асоціація забудовників вважає, що законодавчі пропозиції недостатньо підкріплені статистичними дослідженнями.
За твердженням девелоперів, відсутні дані, які б підтверджували масове придбання одним іноземним покупцем більше двох житлових об’єктів. Тому обмеження кількості покупок можуть мати обмежений вплив на вартість нерухомості.
Водночас зростання іноземного попиту є одним із чинників, що впливають на ринок. Центральний банк Кіпру раніше зазначав, що підвищення вартості житла зумовлене поєднанням стабільного попиту, зокрема іноземного, та збільшенням будівельних витрат.
За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року ціни на житлову нерухомість зросли на 7,5% у річному вимірі, зокрема квартири подорожчали на 10,8%, а приватні будинки — на 3%.
Іноземний попит на нерухомість Кіпру традиційно формується кількома великими групами покупців, серед яких громадяни Великої Британії, Росії, Греції, Ізраїлю та Лівану.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту в січні 2025 року, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. За той самий період громадяни Кіпру придбали понад 200 тис. об’єктів.
Найбільша кількість покупок серед іноземців за цей період припала на громадян Великої Британії. За ними слідували великі групи покупців із Росії, Ізраїлю, Греції та Лівану.
Згідно з раніше опублікованими оцінками Open4Business на основі даних кіпрського МВС, британські покупці були пов’язані приблизно з 11,8 тис. об’єктів, росіяни — з 4,9 тис., громадяни Греції — з 4,7 тис., Ізраїлю — з 3,9 тис., Лівану — з 2,1 тис. об’єктів.
При цьому структура іноземного попиту істотно відрізняється залежно від регіонів.
У Лімасолі в 2021–2024 роках лідирували росіяни, які придбали 2561 об’єкт, за ними йшли британці з 1840 об’єктами та ізраїльтяни з 1154.
У Пафосі основними іноземними покупцями стали громадяни Великої Британії з 4483 об’єктами, Росії з 1563 та Ізраїлю з 1291.
У Ларнаці найбільші групи становили британці з 2743 об’єктами, громадяни Лівану з 1744 та Ізраїлю з 1406.
У Нікосії перше місце серед іноземних покупців посідали громадяни Греції, які придбали 1626 об’єктів, далі йшли британці з 1584 та австралійці з 545.
Найсвіжіші дані кіпрського МВС за період з вересня 2024-го по вересень 2025 року свідчать про посилення інтересу ізраїльських покупців до Ларнаки та Пафосу.
Зокрема, за цей період ізраїльтяни придбали 850 об’єктів у Ларнаці та 683 у Пафосі. У Лімасолі найбільшою групою залишалися росіяни з 846 покупками, тоді як у Пафосі лідирували британці з 890 об’єктами.
Українські громадяни також входять до числа помітних учасників кіпрського ринку нерухомості. У опублікованих раніше рейтингах за 2021–2024 роки Україна фігурувала в першій десятці країн походження іноземних покупців, посідаючи дев’яте місце.
За оцінками учасників ринку, українські покупці найактивніше цікавляться нерухомістю Лімасола та Пафоса, зокрема квартирами для постійного проживання та інвестиційними об’єктами.
Водночас актуальна статистика DLS за 2026 рік поділяє іноземних покупців насамперед на громадян ЄС та третіх країн, не надаючи повної загальнодоступної розбивки за окремими громадянствами. Тому достовірно визначити поточну кількість покупок росіян, українців або ізраїльтян за січень-вересень 2026 року на підставі цих даних неможливо.
Республіка Кіпр є членом Євросоюзу з 2004 року. Основними центрами ринку житлової нерухомості країни залишаються Лімасол, Пафос, Ларнака та Нікосія. Іноземний попит особливо помітний у прибережних районах, де значна частина нового будівництва орієнтована на міжнародних покупців та інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний покупець, КІПР, НЕРУХОМІСТЬ
