“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), завершив виготовлення потужного вентилятора головного провітрювання для шахти “Павлоградська”, повідомив завод на Facebook-сторінці.
Завод зазначає, що діаметр робочого колеса вентилятора становить 3 м, вага – 26 тонн і для порівняння наводить параметри авіадвигуна найбільшого літака у світі — Ан-225 “Мрія”, діаметр якого 2,33 м, вага – 5,7 тонн.
“Вентилятор має габарити 14 м завдовжки й понад 4 м заввишки та завширшки. Через такі розміри остаточне складання відбуватиметься вже на майданчику замовника, тоді як на заводі виконано лише часткову збірку”, – зазначається у повідомленні.
“Корум ДрМЗ” нагадує, що для нього це вже четвертий вентилятор цього типу, створений із 2014 року, і третій — після релокації підприємства.
Вартість обладнання не розголошується.
“Корум ДрМЗ”, який було релоковано в м. Дніпро у 2022 році, у січні-червні цього року, за даними YouControl, скоротив збиток на 30% порівняно з першим півріччям 2024 року – до 49 млн грн, а чистий дохід – на 16,8%, до 521,6 млн грн.
Corum Group – провідний виробник гірничошахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
Відомий британський журналіст і аналітик автоспорту Джо Совард, який висвітлює чемпіонат Формули-1 з 1980-х років, повідомив про можливу зацікавленість Узбекистану у проведенні етапу гонок Формули-1 на своїй території.
У кулуарах Гран-прі Сінгапуру, що пройшло на трасі Марина-Бей, представники кількох азійських країн, включно з Узбекистаном, активно обговорювали перспективи організації майбутніх етапів Формули-1. Про це повідомив Джо Совард — постійний акредитований кореспондент Міжнародної автомобільної федерації (FIA) та автор популярного блогу Joe’s Blog F1, присвяченого закулісним аспектам автоспорту.
За словами Соварда, Узбекистан позиціонує себе як перспективний центр для розвитку міжнародних автоспортивних заходів у Центральній Азії. «Паддок у Марина-Бей був жвавим, як завжди, і ходять чутки, що в місті обговорювали можливі гонки F1 у майбутньому представники Таїланду, Кореї та навіть Узбекистану», — зазначив експерт у своєму недавньому огляді. Він підкреслив, що ініціатива відповідає стратегічному курсу Ташкента на модернізацію інфраструктури та зміцнення міжнародного іміджу країни через спорт.
Спортивна сфера відіграє все більш значущу роль у суспільному житті Узбекистану. Нещодавно національна футбольна збірна вперше в історії кваліфікувалася на чемпіонат світу FIFA, що стало важливим імпульсом для розвитку масового та професійного спорту.
У контексті автоспорту уряд країни демонструє помітний інтерес: він бере на себе фінансування проведення Генеральної асамблеї FIA у грудні поточного року в Ташкенті.
Совард, чиї матеріали високо цінуються в професійних колах за глибину аналізу та доступ до інсайдерської інформації, бачить у цих кроках потенціал для розширення географії Формули-1. «Очевидно, що в країні є інтерес до автомобілів», — коментує він, підкреслюючи, що такі ініціативи сприяють не лише спортивному, а й економічному прогресу регіону.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів і відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-вересні збільшився на 24,4% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,12 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (54,6% або $613 млн), В’єтнаму (15,2% або $171,2 млн) і США (8,5% або $95,4 млн), тоді як минулого року це були Китай (64,1% або $579,1 млн), В’єтнам (16,3% або $147,1 млн) і Малайзія (4,2% або $38 млн).
Водночас експорт цієї продукції з України в січні-вересні-2025 склав $92,5 млн – на 42% більше, ніж за дев’ять місяців минулого року, переважно до Угорщини (71,5%), Польщі (23,3%) і Нідерландів (менше 1%). За той самий період 2024 року продукція експортувалася переважно в ці ж країни, але частка Угорщини становила 60%, Польщі 30,4%, Нідерландів – 4,5%.
За даними Держмитниці, у 2024 році в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів майже на $1,26 млрд – на 10% більше, ніж у 2023 році.
Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
