Міністерство розвитку громад і територій України (Мінрозвитку) та Міністерство транспорту Норвегії домовилися про продовження лібералізації вантажних перевезень до кінця 2025 року з можливістю автоматичного продовження.
«Транспортний безвіз» – це про посилення економічних зв’язків, економію ресурсів та ефективність бізнесу. Вдячний нашим партнерам з уряду Норвегії за підтримку цього рішення. Працюємо, щоб наступного року тільки розширювати такі можливості», – наводяться в прес-релізі слова віце-прем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби.
Зазначається, що лібералізація перевезень з Норвегією продовжена вже вдруге. Вперше така домовленість між державами була досягнута в серпні 2023 року. Всього на сьогоднішній день «транспортний безвіз» доступний з 35 країнами, включаючи ЄС.
Мінрозвитку нагадує, що водії повинні мати на борту сертифікат підтвердження класу екологічності транспортного засобу, щоб скористатися умовами лібералізації перевезень.
Як повідомлялося, в квітні «транспортний безвіз» між Україною та ЄС був продовжений до кінця 2025 року.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур і 7,7 млн га технічних культур.
“Аграрії завершують четверту весняну посівну під час повномасштабної війни. Засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – написав Шмигаль в телеграм-каналі.
За його словами, особливість цьогорічного сезону — збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га, що зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
“Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник — 4,9 млн га та соя 2,3 млн га”, – розповів прем’єр.
Шмигаль підкреслив, що загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал.
Американська інвесткомпанія Brookfield Asset Management вкладе до 95 млрд шведських крон ($9,87 млрд) у дата-центр для штучного інтелекту в шведському Стренгнесе поблизу Стокгольма, йдеться в повідомленні компанії.
Об’єкт розташується на ділянці площею близько 3,77 млн кв. футів (350 тис. кв. м). Будівництво займе 10-15 років.
Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон привітав плани Brookfield, написавши в соцмережі X, що дата-центр буде одним з найбільших у своєму роді в Європі.
У лютому стало відомо, що Brookfield планує інвестувати 20 млрд євро в будівництво центрів обробки даних і розвиток ШІ-інфраструктури у Франції в наступні п’ять років.
4 червня у КВЦ «Парковий» відбувся Український будівельний конгрес — UBC — одна з головних галузевих подій року, яка об’єднала представників девелоперського ринку, державних структур, банківського сектору та профільних організацій. Учасницею події стала Ірина Міхальова, директорка з маркетингу Alliance Novobud. Експертка не лише виступила спікеркою на обговоренні держпрограми «єОселя», а й модерувала одну з ключових панельних дискусій на тему «Доступне житло: як зробити нерухомість доступною для українців».
Спікерами панелі стали представники девелопменту, фінансових установ та державного сектору: Павло Сомов, засновник EcoBud Building Group, Алла Дубровик-Рохова, начальниця управління комунікацій Укрфінжитла, партнерка компанії PGR Consulting Group, Іван Парух, заступник голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, Володимир Чорненький, директор з роздрібного бізнесу Sky Bank та Анна Лаєвська, комерційна директорка «Інтергал-Буд»
Учасники обговорювали комплексні підходи до формування доступного ринку житла — від програм державної підтримки до інноваційних девелоперських моделей, фінансових інструментів та міжсекторної співпраці. Особливу увагу приділили викликам воєнного часу, які суттєво вплинули на купівельну спроможність населення, темпи будівництва та фінансування нових проєктів.
Окремим акцентом стала участь Ірини Міхальової в дискусійній панелі «єОселя — інвестиція держави у відновлення», модераторкою якої виступила Алла Дубровик-Рохова. Панель об’єднала забудовників і банкірів, які поділилися власним досвідом роботи з програмою, її впливом на ринок та перспективами розвитку.
Пані Ірина відповіла на кілька ключових запитань щодо ролі програми у продажах компанії, готовності змінювати традиційну модель фінансування будівництва та інвестицій у додаткові інструменти підтримки покупців:
«Програма «єОселя» — це не просто іпотечний продукт, це маркер довіри держави до галузі та підтримки українців. Для нашої компанії ця програма стала важливим фактором стабілізації продажів у 2024–2025 роках. Ми бачимо реальний вплив на купівельну активність і готові інвестувати в партнерські формати з банківськими установами заради підтримки покупців», — зазначила Ірина Міхальова.
Alliance Novobud дякує організаторам Українського будівельного конгресу 2025 за високий рівень події та створення простору для конструктивного діалогу, який рухає галузь уперед.
український_будівельний_конгрес ірина_міхальова ubc alliance_novobud
Кому виписали найбільший штраф за їзду на самокаті торік
71 судова справа, де фігурують електросамокати, зафіксовано у 2024 році, за даними пошуковика по судовому реєстру «Бабуся». Зазвичай за таке порушення штрафують на суму від 340 до 34 тис. грн та інколи позбавляють водійських прав. Найбільший штраф отримав чоловік, який кермував електросамокатом у нетверезому стані з Одеси.
71 правопорушення, у яких фігурують любителі їзди на електросамокатах, зафіксовано торік у Бабусі. За рік таких справ побільшало на 42%. Вже цьогоріч судовий реєстр налічує щонайменше 17 таких справ.
Зазвичай водії самокатів фігурують в адміністративних правопорушеннях. Наприклад, цього року зафіксовано 13 адміністративні та 4 кримінальні справи. До порівняння, торік було 64 адміністративки та 7 кримінальних справ відповідно.
Максимальний штраф за водіння у нетверезому стані отримав водій електросамокату в Одесі у червні 2024 року. Виявилося, що чоловік не мав водійського посвідчення та не вперше катався на самокаті п’яним. Суд призначив йому штраф на 34 тис. грн, а також зобов’язав сплатити судовий збір. Варто зазначити, що якби обвинувачений мав водійські документи, за таке порушення його мали б позбавити прав.
Ще по 17 тис. грн штрафу отримали 17 людей за останні два роки. 15 з них кермували самокатом у стані алкогольного сп’яніння, ще двоє – наркотичного. Трьом особам заборонили керувати транспортними засобами протягом року.
З 2023 року всі електросамокати (моноколеса, сігвеї тощо) визнано транспортними засобами, і це дало змогу поліції та судам притягати водіїв електросамокатів до адмінвідповідальності на загальних підставах на рівні з водіями авто. Однак окремих правил та відповідальності для водіїв електросамокатів досі немає. Цю колізію могли б вирішити законопроєкти 3023 від 2020 року і 10441 від 2024 року, які вже довгий час знаходяться на розгляді ВРУ, зазначає Микола Полюхович, член ради ГО “U-Cycle (Асоціація велосипедистів Києва)” з безпеки руху.
“Водіям електросамокатів не можна рухатись по тротуарах, для них наразі не передбачено рух велоінфраструктурою, якою можуть рухатись лише велосипедисти, що могло б бути доцільним через схожість їх характеристик. Тож самокатники мають рухатись виключно проїзною частиною, керуючись ПДР на загальних підставах, за порушення яких їх і притягають до відповідальності — адже транспортний засіб, обладнаний електродвигуном, є джерелом підвищеної небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Враховуючи майже вільний доступ до керування електросамокатами, а також все більшу статистику притягнення до відповідальності поліцією та судами таких водіїв, дане питання потребує законодавчого врегулювання”, — коментує Микола Полюхович.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/electroscooters-courts-2024
Дохід українських видавців у 2024 році зріс на 31% порівняно з 2023 роком, йдеться в звіті Українського інституту книги (УІК).
“Відбулася презентація щорічного звіту “Показники книжкової галузі України-2024”, під час якої Український інститут книги представив основні показники книжкової галузі за підсумками 2024 разом із пропозиціями з розвитку каталогу “Книжки на ринку” як інструменту моніторингу”, – йдеться в повідомленні.
УІК зазначає, що минулого року українське книговидання продемонструвало відновлення: дохід видавців зріс на 31% проти 2023 року, а сукупний річний тираж – на 21%; український книжковий ринок – +31% доходів і 33 млн примірників за рік.
“В Україні працює понад 350 видавництв. Книжки можна придбати майже у 800 офлайн-книгарнях і 80 онлайн-магазинах. Загальний обсяг ринку оцінюється в 8 млрд грн – це близько $200 млн”, – йдеться в повідомленні.
За даними УІК, у 2024 році було видано 15,601 тис. назв книжок загальним накладом 33,315 млн примірників.
