Аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати склав 1,1 млн тонн.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,80 млн тонн з площі 1,14 млн га, Полтавська – 2,86 млн тонн з 603,3 тис. га, Хмельницька– 2,55 млн тонн з 365,2 тис. га та Чернігівська область – 2,52 млн тонн з 407,7 тис. га.
Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.
Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку, і він вияввився лише трохи менше за минулорічний – 3,32 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,50 млн тонн із 1,52 млн га порівняно із 5,6 млн тонн із 2,5 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 7,84 млн тонн із 4,24 млн га порівняно із 9,5 млн тонн із 4,6 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 5,64 млн тонн на площі 108,1 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 8,3 млн тонн зі 170,6 тис. га.
Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 82% засіяних площ, соя – 70%, цукровий буряк – з 55%.
Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
АТ “Укренергомашини”, понад 75,22% акцій якого належить державі, на поточний рік запланували капітальні інвестиції у розмірі 125 млн грн, зокрема, на організацію та витрати на релокацію частини виробничих потужностей в Закарпатську область, зазначається у проміжному фінансовому звіті підприємства за перше півріччя 2025 року.
“Загальний об’єм планових капнвестицiй на 2025 рiк складає 125 млн грн, в тому числi органiзацiя заходiв та витрати на релокацiю частини виробничих потужностей в Закарпатську область запланованi за рахунок коштiв з резервного фонду бюджету згiдно з відповідною постановою Кабміну”, – зазначається в оприлюдненому звіті.
Як повідомлялось, у квітні 2024 року компанія повідомила без подробиць про рішення створити філії в західних регіонах України: Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Але пресслужба уточнювала тоді, що підприємство залишається в Харкові, а філії створюють для прискорення виробництва електротягового обладнання та логістичних процесів з метою швидкої доставки обладнання за експортними контрактами.
Згідно з фінансовим звітом за перше півріччя поточного року, у 2025 роцi найбiльші інвестицiї заплановані для розвитку дiючих виробництв, зокрема, придбання нового обладнання, капремонт та модернiзацiя iснуючого. Зокрема 38,4 млн грн планується спрямувати на забезпечення виробництва необхiдним оргтехоснащенням та iнструментом, 7,4 млн грн – розвиток допомiжного виробництва та лабораторно-експериментальної бази.
“Цi заходи частково фiнансуються за рахунок власних коштiв та за рахунок залучених коштiв з резервного фонду бюджету”, – нагадали у компанії.
“Укренергомашини” повідомляє, що у другому кварталі поточного року освоєно 1,76 млн грн коштiв, зокрема, 675 тис грн на придбання нового обладнання.
Разом з тим, підкреслюється, що з метою збереження виробничих потужностей стратегiчного пiдприємства, яке має особливе значення для енергетики України, ведеться робота щодо релокацiї частини обладнання у захiднi областi.
АТ “Укренергомашини” нагадує, що належить до числа найбiльших пiдприємств свiту та єдиний в Українi проєктант та виробник широкої номенклатури обладнання для енергетики, але у період війни освоїло виробництво широкої номенклатури іншої спецпродукцiї, зокрема, для мiського транспорту (замовник ТОВ “Татра-ЮГ”) спроєктовано та запущено в серiйне виробництво електродвигун. Також освоєно ряд продукції для ТОВ “Френдлi Вiнд Технолоджi”.
Крім того, завершується проєктування автоматичного реверсивного вимикача та перемикача для трамваїв та тролейбусiв, розроблено блок управління для тепловозів, налагоджено виробництво тягових агрегатів.
Як повідомлялось, підприємство завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн, за незначного скорочення чистого доходу – до 468,85 млн грн.
За даними звіту, у другому кварталі реалізація склала 243,55 млн грн, з них 132,255 склали екпортні поставки (54,3% продажів), продукція експортується в Казахстан, Iндiю, Вiрменiю, Болгарiю, Угорщину.
Основнi клiєнти (бiльше 5% у загальнiй сумi виручки, зокрема, “Укргiдроенерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Центренерго”, Миколаївський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонзавод, ДТРЗ, “Татра-Юг”, а також АЕЦ Козлодуй” (Болгарiя), АЕС “ПАКШ” (Угорщiна), “ААЕК” (Вiрменiя); KBI Energy” (Казахстан).
Разом із тим, вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) станом на кiнець другого кварталу 2025 року перевищує 8 млрд грн, а загальна сума платежiв, яка залишалась до сплати за зазначеними контрактами становить – 2, 86 млрд грн.
Основними конкурентами АТ “Укренергомашини” називає iноземнi компанiї – Andritz (Австрiя), Voith (Нiмеччина), General Electric (США), Bharat Heave Electric Ltd. (Iндiя) і оцінює конкуренцію на ринках як високу.
АТ “Укренергомашини” – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
Станом на 1 липня 2025 року на підприємство працювало майже 2,6 тис. осіб.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який у зв’язку зі сплатою дивідендів з кінця травня викупив власні єврооблігації на суму майже $7 млн, вже вшосте оголосив про підвищення ціни викупу на четвертому подібному тендері – до 98% від номіналу з 96% двома тижнями раніше, 95% – чотирма тижнями раніше та 85% – у початковій пропозиції від 13 серпня.
Як зазначається у повідомлені компанії на Ірландській фондовій біржі, максимальний обсяг викупу збільшений на $2,9 млн – до $9,691 млн.
Термін прийому заявок продовжено з 23 жовтня до 6 листопада, а розрахунки тепер плануються приблизно на 13 листопада.
У двох перших тендерах “Vodafone Україна” викупляв облігації на суму, еквіваленту EUR1 млн. Дебютний викуп був оголошений по ціні 99% номіналу, другий – 90% номіналу. Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,0040355668.
За результатами третього тендеру, де ціна викупу була знижена до 85% номіналу, а пропозиція була обмежена $4,67 млн, “Vodafone Україна” отримав заявки на $53,395 млн та задовольнив їх на суму $5,208 млн. Коефіцієнт масштабування склав 0,1315451889487317.
Облігації із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних були випущені на $300 млн. Після анулювання викуплених облігацій загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить $292,532 млн.
Викуп єврооблігацій пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, яка дорівнюватиме EUR1 млн. Компанія наголосила, що за умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, що дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України. З того часу здійснено вже шість місячних виплат дивідендів, кожна – еквівалент приблизно EUR1 млн.
Як повідомлялося, VFU у першому півріччі 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
Депутати Київської міської ради ухвалили спрямувати 548 млн грн на безперебійну роботу та енергонезалежність систем водопостачання й водовідведення у столиці, а також на підвищення енергонезалежності об’єктів цієї інфраструктури
Яке повідомляється на сайті Київміськдержадміністрації (КМДА) у п’ятницю, відповідні зміни внесено до програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024–26 рр.
У Департаменті економіки та інвестицій КМДА зазначають, що через постійні ворожі обстріли пошкоджень зазнають енергомережі, від яких залежить подача та відведення води в житлових будинках, лікарнях, школах, дитсадках та інших об’єктах інфраструктури. Тож асигнування буде скеровано на запобігання аварійним ситуаціям, відновлення та підтримання стабільної роботи міських водних мереж.
Європейський Союз опинився перед загрозою серйозної кризи у сфері поставок критично важливих матеріалів після рішення уряду Китаю запровадити нові експортні обмеження на рідкісноземельні магніти та сировину для їхнього виробництва, повідомляє Politico.
Як зазначається, рішення Пекіна, ухвалене на початку жовтня, загострило торговельне протистояння зі Сполученими Штатами і створило ризики для європейської промисловості, яка майже повністю залежить від імпорту таких елементів із Китаю.
“Криза у сфері постачання критично важливої сировини – це вже не віддалений ризик. Вона вже на нашому порозі”, – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед депутатами Європарламенту напередодні саміту ЄС.
Вона наголосила на необхідності «рішучих і термінових дій» для забезпечення більш швидких і надійних поставок критичних матеріалів «як у самій Європі, так і від перевірених партнерів».
Єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович повідомив, що ЄС не зацікавлений в ескалації напруженості, але наголосив на необхідності швидкого вирішення ситуації. “Однак ця ситуація кидає тінь на наші відносини. Тому швидке рішення є вкрай необхідним”, – зазначив він.
За словами Шефчовича, Китай і ЄС «посилять контакти на всіх рівнях» для обговорення обмежень. Міністр торгівлі КНР Ван Веньтао найближчими днями має прибути до Брюсселя для консультацій.
«Європейський Союз також проводить переговори з країнами »Великої сімки« щодо узгодженої реакції на кризу напередодні міністерської зустрічі, що відбудеться 30-31 жовтня в Канаді», – зазначено в повідомленні.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував світовий ринок рідкоземельних металів світу та України, відео доступне тут –
https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=0L-2nSUrLlIbqVZ5?si=Fk6Oi_13NKpEW81K
EXPERTS CLUB, Європейський союз, КИТАЙ, рідкоземельні елементи, ЭКСПОРТ
