Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Кількість міжнародних туристичних прибуттів, зареєстрованих у всьому світі 2024 року, становила 1,4 млрд, це 99% від рівня допандемійного 2019 року, повідомляє Туристська організація ООН (UN Tourism).
«Минулий рік став роком відновлення міжнародного туризму після найсерйознішої кризи в історії галузі. Більшість напрямків прийняли більше іноземних туристів у 2024 році, ніж до пандемії, а їхні витрати продовжували активно зростати. Загалом міжнародні поїздки здійснили 1,4 млрд туристів, що на 11% більше, ніж 2023 року, і означає відновлення на 99% до допандемійного рівня», – ідеться в повідомленні.
За даними організації, зростання пов’язане з високим попитом на подорожі після пандемії і триваючим відновленням туризму в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Найкращі результати у відновленні турпотоків показали Близький Схід, Європа та Африка.
«Близький Схід – це регіон із найбільшим зростанням міжнародного туризму після пандемії. У 2024 році тут зафіксовано 95 млн прибуттів туристів, що на 32% більше, ніж у 2019 році. Африка 2024 року прийняла на 7% більше туристів, ніж 2019-го (74 млн), Європа – на 1%. Європейський континент, куди прибули 747 млн іноземних туристів або майже половина всього міжнародного потоку, залишається найпривабливішим для туризму регіоном світу», – ідеться в повідомленні.
За даними UN Tourism, усі європейські країни перевершили рівень 2019 року за винятком держав Центральної та Східної Європи.
«Північна та Південна Америки прийняли 213 млн туристів, це лише на 3% менше, ніж 2019 року. У Карибському басейні та Центральній Америці допандемійний рівень уже перевищено. Азіатсько-Тихоокеанський регіон продовжує відновлювати міжнародні турпотоки. У 2024 році він прийняв 316 млн туристів, це 87% від рівня 2019 року. Порівняно з 2023 роком кількість прибуттів зросла на 33%», – зазначили в організації.
Українці за 2024 рік придбали 41,7 тис. вживаних легкових автомобілів зі США – на 46% більше, ніж роком раніше, повідомляє «Укравтором» у телеграм-каналі.
«Це 19% усіх уперше зареєстрованих торік уживаних легкових авто, що були у вжитку», – уточнює асоціація.
Як повідомлялося, загалом в Україні 2024 року вперше зареєстровано 222,1 тис. уживаних легковиків, ввезених з-за кордону, що на 4% більше, ніж 2023 року.
За повідомленням асоціації, середній вік «американців» із пробігом, які поповнили український автопарк, становить 5,8 року. Найбільша частка (45%) припадає на машини з бензиновими двигунами, далі йдуть електромобілі (36%), гібридні авто (7%), автомобілі з ГБО (6,5%) і дизельні (5,5%).
Найпопулярнішими б/в авто зі США торік були Tesla Model 3 – 4521 од.; Tesla Model Y – 3984 од.; Ford Escape – 2747 од.; JEEP Cherokee – 2492 од. і Volkswagen Passat – 2344 од.
Водночас, інформує асоціація, у 2024 році попит на старі авто з Китаю скоротився на 20% – більш ніж до 3,3 тис., а їхня частка в сегменті вживаних ввезених іномарок становила 1,5%.
Найпопулярнішими стали Volkswagen ID.4 – 635 од.; Nissan Ariya – 259 од; Honda M-NV – 175 од; Zeekr 001 – 175 од; Honda eNS1 – 156 од.
При цьому «Укравтопром» констатує, що попит на нові легкові авто з Китаю зріс на 37% – до 11 тис. од., а їхня частка в загальних реєстраціях нових авто становила 16%.
П’ятірку лідерів сформували Volkswagen ID.4 – 1625 од.; Honda M-NV – 1279 од.; BYD Song Plus – 1062 од.; Nissan Ariya – 766 од. і Zeekr 001 – 703 од.
Загалом у 2024 році українці придбали близько 14,4 тис. ввезених із Китаю авто – на 18% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося з посиланням на дані Держмитслужби, 2024 року ввезення в Україну легкових автомобілів (нових і старих) у грошовому вираженні зросло на 8% порівняно з 2023 роком – до $4,385 млрд, а найбільше їх завезено зі США (18,65%), Німеччини (15,56%) і Японії (11,3%).
Страхова група “ТАС” (Київ) у грудні 2024 року зібрала 514,14 млн грн страхових премій, що на 62,9% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Як повідомляється на сайті страховика, збори за КАСКО за грудень становили 14,6% загального обсягу, або 75,3 млн грн, що на 6,9% перевищує показник за грудень минулого року; за ОСЦПВ – 47,6%, або 244,7 млн грн (удвічі більше), за «Зеленою карткою» – 23,6%, або 121,5 млн грн (+49,8%).
За договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” зібрала 12,33 млн грн платежів, що 42,6% перевищує цей показник за аналогічний період минулого року.
За договорами страхування майна було залучено 20,44 млн грн страхових премій – на 25,7% більше.
За іншими договорами страхування компанія зібрала 40 млн грн платежів (+56,2%).
Як повідомлялося, СГ “ТАС” у грудні 2024 року виплатила за укладеними договорами страхування 183,3 млн грн, що на 30,4% перевищує суму відшкодувань компанії за аналогічний місяць 2023 року.
Близько чверті всього обсягу виплат, або 22,02%, припало на КАСКО – 40,4 млн грн, на ОСЦПВ – 34,3%, або 62,9 млн грн (+13,6% до грудня 2023 року), на “Зелену картку” – 21,98%, або 40,3 млн грн (+13,5%).
Частка ДМС у портфелі виплат групи за підсумками грудня становила 18,1%, або 33,2 млн грн (+46,9%).
За іншими договорами страхування компанія виплатила 6,62 млн грн (+2,7 раза).
СГ “ТАС” зареєстрована в 1998 році. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів продажу по всій Україні.
Гральний бізнес сплатив до державного бюджету майже 17 млрд грн податків у 2024 році, що перевищує минулорічний показник на 63% або 6,57 млрд грн, повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Телеграм-каналі в середу.
За його інформацією, найбільше надходжень від податку на доходи з азартних ігор – приблизно 10,5 млрд грн. На другому місці за обсягом надходжень ПДФО з виграшів – приблизно 4,8 млрд грн.
Окрім того, значну частку податкових надходжень складає військовий збір – приблизно 0,4 млрд, а також ПДФО з заробітної плати – понад 1 млрд грн. Решта припадає на податок на дохід від лотерей та податок на прибуток – їх сплачено менше 0,2 млрд грн.
Як повідомлялось, 6 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX щодо боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та удосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Закон передбачає ліквідацію КРАІЛ, заборону реклами азартних ігор (крім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік), удосконалення правил розрахунків, заборону дзвінків та СМС невизначеному колу осіб від організаторів ігор.
Імпорт електроенергії в 2024 році став найбільшим з 2014 року, досягши показника майже в 4,5 млн МВт*год, а експорт знизився до історично мінімального рівня за цей час – майже до 350 тис. МВт*год, повідомив український аналітичний центр у сфері енергетики та клімату DiXi Group із посиланням на портал відкритих даних Energy Map.
“У 2024 році Україна імпортувала 4436,6 тис. МВт*год електроенергії, що стало найвищим показником за останні 11 років (фактичні дані до 2014 року у відкритому доступі відсутні). Натомість експорт електроенергії досяг історичного мінімуму – 348,5 тис. МВт*год”, – йдеться в огляді, наданому DiXi Group проєкту “Енергореформа”.
На думку аналітиків центру, основною причиною аномальних показників стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі.
Вони зазначають, що з 22 березня по 25 грудня 2024 року РФ здійснила 13 масованих ракетно-дронових атак, випустивши 846 ракет різних типів та 866 БПЛА.
З них 230 ракет (27%) і 25 БПЛА (3%) не були збиті силами ППО або нейтралізовані радіолокаційними системами, ймовірно, влучивши у цілі.
Пікові значення імпорту зафіксовані в червні та липні, коли до обстрілів додалися аномальна спека та вихід у традиційні планові ремонти частини енергоблоків для їхньої підготовки до осінньо-зимового періоду.
“У червні імпорт досяг 858,4 тис. МВт*год – це на 6% більше ніж було закуплено за весь 2023 рік (806,4 тис. МВт*год), і є найбільшим місячним показником з 2014 року (за наявними даними)”, – йдеться в огляді.
За 2024 рік 38,4% імпортованої електроенергії Україна отримала з Угорщини (1705 тис. МВт*год). Зі Словаччини було імпортовано 1036,5 тис. МВт*год (23,4% загального обсягу), з Румунії – 819,6 тис. МВт*год (18,5%), з Польщі – 636,6 тис. МВт*год (14,3%) та з Молдови – 238,9 тис. МВт*год (5,4%).
Експорт електроенергії у 2024 році склав 348,5 тис. МВт*год, що на 5% менше порівняно з 2023 роком і на 90% менше ніж у довоєнному 2021 році.
Протягом року експорт здійснювався за всіма доступними напрямками. Найбільше електроенергії експортували до Польщі (88,4 тис. МВт*год, або 25,4%). До Угорщини надійшло 76,6 тис. МВт*год (22%), Румунії – 71,2 тис. МВт*год (20,4%), Молдови – 56,8 тис. МВт*год (16,3%) та Словаччини – 55,5 тис. МВт*год (15,9%).
Піковий обсяг експорту зафіксований до початку масованих обстрілів – у березні, впродовж якого Україна експортувала 154,1 тис. МВт*год (44% річного обсягу). Протягом 140 днів, з 12 травня по 29 вересня, експорт електроенергії з України був повністю зупинений. Загалом експорт здійснювався протягом 151 дня (41% року), тоді як впродовж 215 днів (59%) був нульовий. Натомість імпорт практично не припинявся – повна його відсутність була зафіксована лише у два дні року.
