Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко пов’язала розпочатий раніше аудит державних видатків з дерегуляцією та введеним мораторієм на втручання в роботу бізнесу.
“В економіці ми дали старт реалізації рішення РНБО про мораторій для правоохоронців на перевірки бізнесу. Бізнес очікує від уряду відчутних кроків з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних витрат.
Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур”, – написала Свириденко в Facebook у неділю вранці.
Вона також повідомила, що зараз проводить зустрічі з кожним міністром і напрацьовує з ними конкретні плани, які увійдуть до програми дій уряду.
Як повідомлялося, 23 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ про скорочення бюрократичних процедур і проведення негайного аудиту державних витрат, протягом місяця він очікує від уряду результатів для спрямування максимум держресурсів на оборону. Він також анонсував «відчутні кроки з дерегуляції, щоб дати більше свободи людям». Відповідний указ №544/2025 був опублікований на сайті президента.
Того ж дня Кабінет міністрів України затвердив план реалізації рішення Ради національної безпеки і оборони про мораторій на безпідставні перевірки та втручання в роботу бізнесу, серед іншого доручив
Держрегуляторній службі та міністерствам протягом місяця подати пропозиції щодо дерегуляції та скорочення зайвих дозволів. «З 24 липня податкова і митниця обмежать перевірки для підприємств з низьким ризиком. Виняток – високоризикові галузі, такі як оборот підакцизних товарів, де необхідний контроль», – написала Свириденко в телеграм-каналі.
За її словами, до 21 жовтня силові органи повинні узгодити дії щодо виявлення активів під санкціями і забезпечити їх повернення до бюджету – на потреби оборони та відновлення.
«У планах – запуск цифрової системи контролю і щоквартальний перегляд ефективності рішень», – додала Свириденко.
Вона також зазначила, що уряд підготує зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК): відкривати нові провадження щодо бізнесу зможуть тільки генпрокурор або керівники обласного рівня.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко назвала протезування одним із головних завдань української соціальної політики та анонсувала запуск грантів для виробників біонічних протезів.
«Протезування – сьогодні одне з головних завдань у сфері соціальної політики. Наше завдання – зробити так, щоб кожен, хто цього потребує, і військовий, і цивільний, отримав якісний протез вчасно», – написала Свириденко у Facebook в неділю вранці.
Вона повідомила, що минулого тижня провела зустрічі з фахівцями з реабілітації, виробниками, керівниками центрів. «Ми бачимо, що багато людей змушені чекати на протез або стикаються з неякісною допомогою. Тому поставили завдання Мінсоцполітики та Міністерству охорони здоров’я визначити чіткий план врегулювання проблемних питань», – написала глава уряду.
Свириденко також відвідала українське виробництво Esper Bionics і назвала його «прикладом технологій, що реально змінюють життя».
«Ми хочемо, щоб цей ринок розвивався. З’являлося більше українських виробників. Тому уряд планує запустити гранти на біонічні протези», – повідомила вона.
У серпні курсуватимуть додаткові літні поїзди, повідомила прес-служба АТ «Укрзалізниця».
Зокрема, поїзд № 708/707 Одеса – Вінниця відправлятиметься з Одеси та Вінниці 1 і 3 серпня.
Потяги № 740/739 Київ – Кривий Ріг і № 753/754 Кривий Ріг – Київ курсуватимуть 31 липня, а також 2, 4, 6, 8, 10 серпня.
Поїзд № 275/276 Київ – Вінниця відправлятиметься з Києва та Вінниці 1 і 3 серпня.
У відомстві повідомили, що на маршрутах будуть задіяні купейні вагони з місцями для сидіння і закликали уважно вибирати місця і звертати увагу на позначку, що білизни в цих поїздах не буде.
«Продаж квитків на більшість рейсів відкрито на всіх офіційних ресурсах залізниці. Квитки на поїзди до/з Кривого Рогу з’являться у продажу вже незабаром», – підкреслили у відомстві.
Консорціум державних Ощадбанку (80%) та Укрексімбанку (20%) після багатьох років боротьби придбав право власності на торгово-офісний комплекс «Гулівер» (ТОК Gulliver) у Києві – один з найбільших і найдорожчих ТОК в Україні, йдеться в повідомленні координатора консорціуму Ощадбанку в суботу.
«Після років боротьби державні Ощадбанк і наш Укрексімбанк отримали право власності на ТРЦ Гуллівер у Києві – як стягнення за борги його бенефіціара. Робота команд обох банків, держави та юридичних радників», – написав член наглядової ради Укрексімбанку Олександр Бевз у Фейсбуці.
У повідомленні банку наголошується, що ТОК Gulliver служив забезпеченням виконання зобов’язань за кредитом, а процедура стягнення була розпочата у зв’язку з невиконанням ТОВ «Три О» – боржником, який був власником ТОК Gulliver – своїх зобов’язань за кредитним договором.
Член наглядової ради Ощадбанку Роза Тапанова зазначила, що приватизація цього активу неможлива.
«Управління і продаж», – описала вона можливі варіанти під постом Бевза.
У свою чергу, згідно з повідомленням Ощадбанку, консорціум пропонує всім орендарям ТОК Gulliver звернутися до юридичного радника Ощадбанку Sayenko Kharenko для переоформлення договірних відносин і повідомляють про відсутність юридичних підстав для здійснення орендних платежів на користь попереднього власника.
ТОК Gulliver у Печерському районі столиці відкритий у 2013 році. Його площа – 151,8 тис. кв. м. Будівництво Gulliver найбільше фінансував Ощадбанк, який надав ТОВ «Три О» $460 млн кредиту. Процедура реструктуризації боргу за кредитним договором з іпотекою ТОК Gulliver на суму 18 млрд 176,9 млн грн була завершена в 2020 році.
ТОК Gulliver був переданий в управління Нацагентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) рішенням Шевченківського райсуду Києва від 3 червня 2024 року та Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року за клопотанням Офісу генерального прокурора в рамках кримінального розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) про можливе ухилення від сплати керівництвом ТОК майже 146 млн грн податків. Відповідну підозру директору Gulliver БЕБ висунуло в травні 2023 року.
АРМА двічі оголошувало конкурс на управління ТОК Gulliver, але відхиляло заявки претендентів через невідповідність тендерній пропозиції.
Як зазначала голова АРМА Олена Дума, ринкова вартість об’єкта – 7,6 млрд грн згідно з оцінкою, проведеною незалежним оцінювачем, обраним на конкурсній основі, а мінімальна сума очікуваних доходів становила понад 17 млн грн на місяць.
25 липня в офісі Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) відбулася офіційна передача АТ “НАЕК “Енергоатом” дозвільних документів на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов’язаних із забезпеченням ядерної і радіаційної безпеки українських АЕС, а також Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).
“Цей етап є частиною реорганізації компанії – зміни форми правління з державного підприємства до акціонерного товариства”, – повідомили в компанії у п’ятницю.
Ліцензії очільнику “Енергоатома” Петру Котіну вручив голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки – Олег Коріков.
Він зазначив, що команда ДІЯРУ провела інспекційні обстеження всіх ядерних установок, майданчиків АЕС та надала позитивні висновки щодо спроможності “Енергоатома” виконувати вимоги, норми й правила з безпеки, а також умови ліцензій.
“Отримання ліцензій на провадження діяльності у новому статусі засвідчує, що “Енергоатом” зберігає повний обсяг повноважень і забезпечує безперервну роботу атомних енергоблоків”, – наголосив своєю чергою очільник “Енергоатома”.
Зміни до ліцензій були внесені відповідно до положень закону “Про акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та постанови Кабінету міністрів від 29 грудня 2023 року № 1420 “Про утворення акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт. Всі вони розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба домовився з міністром фінансів Республіки Словенія Клеменом Боштянчичем про низку нових проектів з відновлення прифронтових регіонів.
«Домовилися про нові проекти в сферах водопостачання, енергоефективності та комунальної інфраструктури для прифронтових регіонів», – написав Кулеба в телеграм-каналі в суботу.
Віцепрем’єр зазначив, що вони також говорили про розвиток співпраці у відновленні та підтримці громад, залученні словенського бізнесу до українських проєктів та посиленні технічної взаємодії між інститутами обох держав.
