Українські аграрії станом на 25 листопада 2025 року засіяли 6,429 млн га озимих культур, тобто 98,1% прогнозованих виробничих площ, тоді як на 26 листопада минулого року було засіяно 6,14 млн га.
Згідно з даними Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, оприлюдненими на його сайті, українські аграрії засіяли вже 5,34 млн га озимих зернових культур проти 5,06 млн га рік тому.
При цьому озимою пшеницею засіяно 4,69 млн га (4,38 млн га), ячменем – 586,1 тис. га (611,1 тис. га), житом – 66,3 тис. га (68,6 тис. га).
Серед лідерів за посівами зернових культур – Чернівецька та Черкаська області. Сівбу зернових вже завершили у Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях, – ідеться в повідомленні.
За його даними, ріпак на 25 листопада посадили на площі 1,084 млн га (торік – 1,08 млн га), що становить 96,5% прогнозованих площ. Аграрії всіх областей фактично завершили його сівбу.
Мінекономіки раніше оприлюднило прогнозні показники площі посіву озимих зернових культур під врожай-2026. Очікується, що українські аграрії скоротять площі посіву озимини на 5,1% – до 5,368 млн га. При цьому площ під озимою пшеницею буде менше на 4,4% – 4,778 млн га, озимим ячменем – на 2,7%, 576,1 тис. га, озимим ріпаком – на 5,5%, 1,114 млн га. Водночас посіви озимого жита буде збільшено на 7,6% – до 69,3 тис. га.
Корупція в енергетичній сфері має системний і багаторічний характер, з 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують 5 резонансних справ в енергетиці, зазначають в антикорупційних органах.
У Телеграм-каналі у вівторок НАБУ і САП розмістили інфографіку кримінальних справ в енергетичній сфері, в якій, зокрема, відзначається справа «Енергоатома» зі збитками державі на 100 млн грн, яка зараз розглядається в суді, справа «Укренерго» зі збитками в 600 млн грн, яка також на стадії судового розгляду.
Крім того, зазначено завершення досудового розслідування справи «Харківобленерго» зі збитками державі на 12,6 млн грн, розгляд судом справи про хабарництво заступника міністра енергетики, зазначено також справу «Енергоатому» щодо відкатів з підрядників, за якою ще триває слідство.
«Не “Мідасом” єдиним: 5 резонансних справ НАБУ і САП в енергетиці з 2022 року», – йдеться в повідомленні антикорупційних органів.
«Злочинна організація, яку викрили під час операції »Мідас”, є лише частиною значно більшої проблеми. Корупція в енергетичній галузі України має системний і багаторічний характер. Справи НАБУ і САП у цій сфері охоплюють різні рівні: від прямого хабарництва в міністерстві до масштабних схем маніпулювання ринком і розкрадання ресурсів на державних підприємствах”, – зазначають у НАБУ і САП.
У повідомленні наголошується, що антикорупційні органи продовжують послідовно викривати ці злочини незалежно від політичного контексту або прізвищ фігурантів. “Справи доводиться до суду, а нові виклики отримують оперативну реакцію. Робота з очищення однієї з найбільш стратегічних і водночас найбільш корумпованих галузей буде продовжуватися і надалі”, – запевняють у НАБУ та САП.
Директорка з маркетингу девелоперської компанії Alliance Novobud Ірина Міхальова взяла участь у роботі Українського будівельного конгресу (UBC), що пройшов 21 листопада в КВЦ «Парковий» у Києві, виступивши спікеркою та модераторкою двох дискусійних панелей, присвячених доступному житлу та державній іпотечній програмі «єОселя».
Як повідомила пресслужба Alliance Novobud, Міхальова стала модераторкою панелі «Доступне житло: як зробити нерухомість доступною для українців», у якій брали участь представники девелоперських компаній, банків і державних інституцій, зокрема, EcoBud Building Group, “Укрфінжитло”, Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, Sky Bank і девелопера «Інтергал-Буд». Учасники обговорювали поєднання держпрограм, ринкових інструментів девелоперів і банківських продуктів для формування доступного ринку житла в умовах війни.
Окремий акцент було зроблено на впливі військових дій на купівельну спроможність, темпи будівництва та фінансування нових проєктів. За словами Міхальової, програми держпідтримки, як-от «єОселя», у воєнний час стають для ринку не тільки фінансовим інструментом, а й індикатором довіри держави до галузі. Вона зазначила, що участь у таких ініціативах допомагає девелоперам стабілізувати продажі та стимулювати попит на первинну нерухомість.
Крім того, CMO Alliance Novobud виступила спікером дискусійної панелі «єОселя – інвестиція держави у відновлення», де девелопери і банкіри обмінялися досвідом роботи з програмою, оцінили її вплив на структуру продажів і обговорили перспективи переналаштування кредитного продукту на переважне фінансування первинного житла. Міхальова підтвердила готовність компанії розвивати партнерські формати з банками для додаткової підтримки покупців.
Alliance Novobud – девелоперська компанія, що працює на ринку житлової нерухомості Києва та Київської області понад 18-20 років, спеціалізується на проєктах бізнес-класу в столиці та сучасних житлових комплексах у передмісті. За даними компанії, під брендом Alliance Novobud реалізуються проєкти в Києві (Montreal House, клубний будинок Illinsky House) і Броварах (зокрема, Krona Park II, Madison Gardens, «Лісовий квартал» і «Лавандовий»).
Згідно з рейтингом сервісу LUN і видання NV, за підсумками 2024 року Alliance Novobud увійшла до топ-20 найбільших забудовників Києва та області, посівши 15-те місце за кількістю введених в експлуатацію квартир, що, за оцінкою аналітиків, свідчить про стійкість компанії в умовах війни. Галузеві огляди вказують, що з моменту створення девелопером збудовано понад два десятки житлових будинків, а його проєкти характеризуються монолітно-каркасною технологією будівництва та середньо- і бізнес-класовим позиціонуванням.
Alliance Novobud, Ірина Міхальова, український будівельний конгрес
Держава готує повторний аукціон з приватизації АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) для пошуку стратегічного інвестора, можливо зі зниженням ціни, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після зриву призначеного на 25 листопада аукціону зі стартовою ціною 4,49 млрд грн через відсутність учасників.
“Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі”, – зазначило Мінекономіки у повідомлені у Телеграм.
Відомство додало, що у нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів: для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну, зокрема, інвестиційні зобовʼязання.
“Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, міністерство підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни”, – йдеться у повідомлені.
Мінекономіки нагадало основні інвестзобов’язання для переможця аукціону: зберегти основні види діяльності заводу; інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн грн; погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом, які станом на кінець червня 2025 року перевищували 366,8 млн грн; поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ) та дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
Виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю “NV Бізнес” у серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. Відтоді ОПЗ перелаштували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня у результаті російської повітряної атаки значних ушкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалки. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ “В АГРО”. У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ суттєво оптимізувало витрати, продало непрофільні активи та ведемо активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який складає близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво у найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії у повній технічній готовності, щоб мати змогу відновити роботу у найкоротші терміни, щойно це стане можливим. Він оцінив вартість запуску заводу у вартість приблизно 30 млн куб. газу.
Україна кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно. У 2009 році переможцем конкурсу з продажу ОПЗ стала підконтрольна ексвласнику ПриватБанку Ігорю Коломойському компанія “Нортіма” за 5 млрд грн. Проте конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможницею через занижену ціну і підозру учасників конкурсу у змові та визнала конкурс таким, що не відбувся.
Потім у 2016 році Україна двічі виставляла 99,567% акцій ОПЗ на продаж: в липні за стартовою ціною 13,175 млрд грн, у грудні за зниженою ціною 5,16 млрд грн, однак обидва рази безрезультатно. Відсутність інтересу до ОПЗ, зокрема, була пов’язана з його боргом понад $250 млн структурам Дмитра Фірташа, підтвердженим Стокгольмським арбітражем.
Фонд держмайна України в кінці липня 2018 року відібрав очолюваний Pericles Global Advisory консорціум у складі White&Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital як інвестрадника для приватизації ОПЗ. До коронакризи передбачалося, що підприємство може бути виставлено на продаж вже в серпні 2020 року, проте Фонд потім відклав ці плани на 2021 рік, а потім так і не реалізував їх. Останні роки до війни виробництво добрив на підприємстві велося з перервами за давальницькою схемою.
Обсяг ВВП Німеччини в третьому кварталі 2025 року не змінився в порівнянні з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Федерального статистичного агентства.
Це збіглося як з попередньо оголошеними даними, так і з консенсус-прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics.
Зростання економіки ФРН у третьому кварталі склало 0,3% у річному вираженні. Даний показник також не переглядався і збігся з очікуваннями експертів.
«Слабкий експорт мав стримуючий вплив на економічну активність у третьому кварталі, в той час як капітальні витрати дещо збільшилися», – заявив президент Destatis Рут Бренд.
Державні витрати в липні-вересні не змінилися відносно попередніх трьох місяців, капвкладення зросли на 0,3%. При цьому споживчі витрати скоротилися на 0,3% – перше зниження за сім кварталів.
Експорт товарів і послуг зменшився на 0,7%, тоді як обсяг імпорту не змінився.
У другому кварталі ВВП Німеччини зменшився на 0,2% кв/кв і збільшився на 0,3% р/р.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про світові тенденції в економіці та про перспективи основних економік світу до кінця 2025 року – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=LnQWU3r2Kd5HesPh
Джерело: http://relocation.com.ua/germanys-gdp-remained-unchanged-in-the-third-quarter/
Чистий прибуток державного ПриватБанку за підсумками трьох кварталів 2025 року збільшився порівняно із аналогічним періодом минулого року на 4,7% – до 50,63 млрд грн, що склало 42,4% від усього фінансового результату банківської системи, свідчать дані Національного банку України.
Згідно зі статистикою регулятора, до трійки лідерів увійшли ще один держбанк – Ощадбанк із чистим прибутком 13,88 млрд грн, що на 17,3% більше показника дев’яти місяців минулого року, а також Райффайзен Банк – 7,33 млрд грн, що на 19,2% більше за показник минулого року.
У першій п’ятірці найприбутковіших банків державний Укрексімбанк утримав четверту позицію з чистим прибутком 6,96 млрд грн, що на 18,5% більше, ніж торік, а п’ятим став Універсал Банк (mono) із результатом 5,10 млрд грн, який зріс на 27,7% у річному вимірі.
Окрім того Універсал банк у третьому кварталі цього року за розміром загальних активів обійшов Укрсиббанк та зайняв 7-му позицію за цим показником на ринку серед 60 банків.
Позиції з шостої до десятої зайняли банки, чиї фінансові результати за три квартали 2025 року знизилися у річному порівнянні.
Шосте місце в списку посів ПУМБ із чистим прибутком 4,79 млрд грн, що на 7,6% менше, ніж торік, тоді як Укрсиббанк через зниження прибутку на 18,5% перемістився на сьому позицію з результатом 4,11 млрд грн, а восьмим став ОТП Банк, який скоротив фінансовий результат на 6,5% – до 3,90 млрд грн.
Дев’яту та десяту позиції серед найприбутковіших банків за підсумками трьох кварталів року посіли відповідно державний Укргазбанк із результатом 3,90 млрд грн (-16,5%) та Креді Агріколь Банк із прибутком 3,63 млрд грн (-29,0%).
Більше 1 млрд грн чистого прибутку заробили за підсумками дев’яти місяців цього року ще 5 банків: Сітібанк – 3,18 млрд грн (-13,8%), державний Сенс Банк – 2,64 млрд грн (-21,9%), банк “Південний” – 2,11 млрд грн (+7,9%), А-Банк – 1,22 млрд грн (+21,3%) та Кредобанк – 1,10 млрд грн (-11,0%).
Зі збитком перші дев’ять місяців 2025 року завершили 11 із 60 банків
Зокрема найбільший збиток отримав виведений з ринку на початку листопада РВС Банк – 139,6 млн грн проти 10,6 млн грн прибутку торік, активи фінустанови впали за рік на 63,0% – до 1,65 млрд грн.
Другим за величиною втрат став націоналізований ПІН Банк – 44,0 млн грн, який за дев’ять місяців минулого року також отримав збиток 34,9 млн грн. А замкнув трійку Банк “Альянс” з 42,6 млн грн збитку, який за три квартали минулого року отримав 51,0 млн грн прибутку.
