Ukraine open for business

ДМЗ Комінмет скоротив прибуток утричі — до 19 млн грн у 2024 році

ТОВ “Дніпропетровський металургійний завод (ДМЗ) ім. Комінтерна” (“ДМЗ Комінмет”) за підсумками роботи у 2024 році зменшило чистий прибуток у 2,97 раза у порівнянні з попереднім роком – до 18,913 млн грн з 56,197 млн грн.

Згідно з фінансовим річним звітом, наявним в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, чистий дохід за цей період знизився на 13,1% – до 2 млрд 896,250 млн грн.

Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 115,316 млн грн.

Також зазначається, що в першому кварталі 2025 року обсяг виробництва та реалізації продукції складав 8-10 тис. тонн на місяць.

ТОВ “ДМЗ Комінмет” створено на базі заводу, побудованого 1899 року як підприємство Бельгійського акціонерного товариства братами Шодуарами для виробництва покрівельного, хвильового прокату, посудної та лопаткової сталі. Підприємство спеціалізується на виробництві сталевих труб, покритті металів і випуску товарів народного споживання.

Середня кількість працівників становила 559.

За даними заводу на кінець 2024 року, ТОВ “Восьмий дім-2014” (м. Дніпро) володіє 31,556%-ною часткою товариства, Grominal Ltd – 21,11%, DW Holding Ltd – 23,77%, Genersys Group Ltd (всі троє – Кіпр) – 23,564%.

Згідно з річним звітом, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ “ДМЗ Комінмет” – фізособа Семен Токарєв з часткою 31,556%.

Статутний капітал ТОВ становить 25,5 млн грн.

ДМЗ Комінмет, ПРИБУТОК

“Ліси України” продали 100% лоту на форвардних торгах на 2026 рік

ДП “Ліси України” втретє провело біржові торги з можливістю укладання форвардних контрактів на перше півріччя 2026 року строком на шість місяців за фіксованою ціною на закупівлю лісопродукції, в результаті яких було законтрактовано 100% виставленого на аукціони обсягу, повідомила пресслужба держпідприємства.

“Ліси України” нагадали, що виставляли на аукціони 465 лотів обсягом 1,4 млн куб. м лісопродукції (35% від планового об’єму піврічної заготівлі деревини для комерційної реалізації) і заздалегідь поінформувало учасників ринку про обсяг та структуру лотів.

“Як за дров’яною деревиною ПВ, так і за круглою деревиною продано 100% виставлених обсягів”, – зазначається в повідомленні.

Підприємство на торгах встановлювало стартові ціни на рівні стартових цін IV кварталу 2025 року, що виявилися значно нижчими за поточні реалізаційні. Середня реалізаційна ціна четвертого кварталу на ділову сосну становила 5,9 тис. грн/куб. м, тоді як стартова ціна форвардних торгів — 3,9 тис. грн/куб. м. Дрова промислові (ПВ) хвойних порід були реалізовані за 2,3 тис. грн/куб. м, тоді як стартова ціна становила 1,3 тис. грн/куб. м.

У ході торгів ділова сосна подорожчала до 6,2 тис. грн/куб. м, дрова ПВ хвойних порід – до 2,4 тис. грн/куб. м. Найбільше, порівняно із загальними торгами IV кварталу, подорожчав бук – майже до 7 тис. грн/куб. м (+52%).

ДП “Ліси України” запевнило, що забезпечить поставки всієї проданої по форвардних контрактах деревини. Станом на 17 листопада виконання форвардних контрактів за друге півріччя 2025 року становить 75% і відповідає плановому показнику.

Щодо забезпечення дровами паливними підприємств енергетики, то держпідприємство є постійним учасником тендерних процедур, предметом закупівлі яких є деревина для державних замовників відповідно до закону “Про публічні закупівлі”.

“Ліси України” привернуло увагу енергогенеруючих підприємств, що лісівники готові постачати для їхніх потреб понад 1 млн куб. м порубкових решток.

Держпідприємство додало, що понад 40% обсягів дров’яної деревини вже реалізувало населенню та об’єктам соціальної сфери за фіксованими на опалювальний період цінами.

деревина, Ліси України

Україна задає тренд за рівнем технологічності у банківській сфері – О.Клименко

Українські банки часто перевершують європейські за високим рівнем диджитальності сервісів та послуг. Про це під час DIGITAL BANKING CONFERENCE 2025 розповів Олег Клименко, член Правління АТ «ОТП БАНК», відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу. Захід, організований Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (УАФІК), був присвячений цифровій трансформації банківської галузі.

За словами О.Клименка, будь-яка технологічність має справжній успіх лише тоді, коли у ній збалансовані чотири ключові цінностей. «Перший – операційний, базовий – дуже важливий для клієнтів. Їм має бути зручно, комфортно у користуванні продуктом. Функціонал повинен бути бездоганним. На другому рівні – емоційна складова: як себе почувають клієнти, коли користуються нашими сервісами? Третій рівень – про life change. Послуги мають допомагати людям змінити спосіб життя на більш ефективний, якісний», – зазначив член Правління ОТП БАНК. Як приклад він навів можливість купівлі та продажу ОВДП у застосунку OTP Bank UA, що дозволяє клієнтам і накопичувати, і надійно зберігати кошти, і легко керувати облігаціями, і підтримувати державу. Утім він додав, що знаходити такі life change напрями досить непросто. На четвертому рівні, розповів Олег Клименко, перебуває соціальна складова, наприклад, можливість робити благодійні внески онлайн.

Він також наголосив, що перелічені чотири рівні не менш важливі для офлайн-сервісів та особистих контактів з клієнтами, у тому числі, у фізичних відділеннях. «Точка довіри, канал залучення та адаптації клієнтів – цим сьогодні важливі відділення для клієнтів. Тут встановлюється перший зв’язок, на якому будується та розвивається подальша співпраця з банком», – підкреслив О.Клименко. За його словами, стратегія ОТП БАНК – мати найбільш конкурентні команди, інвестуючи у розвиток кращих талантів і збалансовану рольову модель, підсилюючи ефект за рахунок розвитку технологій та продуктів, так званою PhyGital концепцією.

Він зауважив, що попри високий рівень технологічності можливість використання клієнтами ШІ замість себе при вирішенні фінансових питань поки не стоїть на порядку денному, оскільки стосується багатьох чутливих безпекових та комплаєнс питань. «Потрібно докласти чимало зусиль, щоб такі ШІ агенти навчилися функціонувати в банківській екосистемі. Це більше про rocket science, наразі ж в ОТП БАНК ми вже активно залучаємо ШІ як до оптимізації, так і до розвитку внутрішніх банківських процесів та покращення клієнтського досвіду», – резюмував він.

OTP BANK, КЛИМЕНКО

УЗ купить 55 електровозів Alstom за EUR473 млн із грантовим фінансуванням

Парк електровозів АТ “Укрзалізниця” в 5 разів більший за парк тепловозів, що робить їх критично важливими та зумовлює необхідність закупівлі саме електровозів, повідомив голова правління компанії Олександр Перцовський у коментарі журналістам у зв’язку із закупівлею 55 електровозів у французького виробника Alstom.

“Основа української логістики, української залізниці, як і всеєвропейської – це електротяга. Це ефективніше, це 80% нашого обсягу, це в 5 разів більше їх в парку, і є критична потреба саме в цьому сегменті”, – наголосив Перцовський, передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“.

За його словами, загалом співвідношення електрифікованої та неелектрифікованої мережі УЗ “десь 50 на 50”, проте 80% вантажу і пасажиропотоку проходить по електрифікованих ділянках.

Перцовський уточнив, що вартість перевезень електротягою в 4-5 разів менше.

“Нам абсолютно критично мати надійний парк електровозів для того, щоб економічно доцільно перевозити наші вантажі”, – підсумував голова правління УЗ.

Зазначається, що на початку проєкту розглядалася можливість закупівлі тепловозів, проте світове співтовариство і Україна, як його частина, вирішили дотримуватися принципів Паризької декларації, уникаючи нових капітальних інвестицій із підвищеним впливом на екологію.

Голова правління визнав, що в поточних умовах, коли є ризики знеструплень, тепловози є актуальними, але з цією метою компанія в екстреному форматі відновлює тепловози, який дісталися їй в спадок у великій кількості.

Окремо Перцовський повідомив, що група інженерів та машиністів відвідала Азербайджан, де працюють схожі локомотиви французького концерну Alstom, щоб ознайомитися з їх експлуатацією та особливостями техніки.

Як повідомлялось, французький концерн Alstom та українська “Укрзалізниця” підписали контракт на поставку 55 електровозів в Україну на суму EUR473 млн у 2027-2029 рр. Перший електровоз прибуде в Україну у першому кварталі 2027 року. Після цього відбудеться сертифікація та необхідні випробування.

“Укрзалізниця” наголосила, що 37% фінансування проєкту – це безповоротна грантова допомога в розмірі близько EUR173 млн з фонду URTF під управлінням Світового банку, тоді як інша частина – пільговий довгостроковий кредит ЄБРР на EUR300 млн.

ALSTOM, GRANT, ЕЛЕКТРОВОЗ, УЗ

Антимонопольний комітет України оштрафував виробників дієтичних добавок

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував двох виробників дієтичних добавок – за поширення інформації, що вводить в оману, про властивості дієтичних добавок – на загальну суму 11,1 млн грн.
Як повідомляє АМКУ, ТОВ «ВОРВАРТС ФАРМА» оштрафовано за розповсюдження на пакуванні та маркетплейсах інформації щодо властивостей дієтичної добавки «ЗАФАКОЛ IQ» з поліпшення функціонування кишківника, яка не відповідала дійсності.
Своєю чергою ТОВ «ЕРСЕЛЬ ФАРМА УКРАЇНА» поширювало інформацію про властивості дієтичної добавки «А-КЕТОН» щодо усунення причин ацетону в дітей.
При цьому АМКУ зазначає, що обидві компанії надали публікації про властивості окремих складових дієтичних добавок та/або статті щодо використання дієтичних добавок у комплексній терапії з іншими препаратами.
Утім, згідно з позицією Міністерства охорони здоров’я, «такі статті не є достатньою підставою для підтвердження властивостей дієтичних добавок, публікації щодо властивостей окремих складових дієтичних добавок не підтверджують їхню наявність у дієтичної добавки в цілому».
«АМКУ встановив, що інформація, поширена щодо дієтичних добавок »ЗАФАКОЛ IQ« та »А-КЕТОН”, може вплинути на наміри споживачів придбати таку продукцію. При цьому відомості, які поширюються щодо цієї продукції, можуть сприйматися як властивості, які притаманні саме лікарському засобу”, – зазначив АМКУ.
АМКУ не уточнив розмір штрафу, накладеного на кожну з компаній.

АМКУ, Антимонопольний комітет України

Агрохолдинг “ІМК” збільшив чистий прибуток на 43% — до $67,5 млн

Агрохолдинг “ІМК” у січні-вересні 2025 року отримав $67,5 млн чистого прибутку, що на 43% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, йдеться у звіті компанії.

Згідно зі звітом на Варшавській фондовій біржі, виручка “ІМК” за звітний період становила $118,6 млн, що на 16% менше, ніж торік. Водночас прибуток від переоцінки біологічних активів зріс на 22% – до $75,7 млн.

Валовий прибуток збільшився до $93,2 млн, що на 6% більше, ніж роком раніше, а операційний на 27% – до $73 млн (+27%). Прибуток до оподаткування зріс до $68,9 млн (+45%).

Нормалізований EBITDA компанії за дев’ять місяців 2025-го становив $88 млн, що на 24% вище, ніж за відповідний період 2024 року.

“ІМК” у січні-вересні 2025 року реалізував 387,66 тис. тонн кукурудзи, що на 16% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. При цьому вартість реалізації поточного року була на 46,9% вищою і становила $213 за тонну. Відповідно виручка була на 23,8% більше і становила $82,9 млн проти $66,74 млн роком раніше.

Продаж соняшнику була в 2,6 раа меншою проти аналогічного періоду минулого року і становила 25,43 тис. тонн. Ціна реалізації на 55% вища, ніж минулорічна і становила $546 за тонну, відтак виручка просіла на 59,3% до $13,89 млн проти $23,43 млн роком раніше.

“ІМК” за дев`ять місяців 2025 року також скоротив продажі пшениці у 2,6 раза проти аналогічного періоду минулого року до 103,26 тис. тонн. Ціни на пшеницю були вищими за минулорічні і становили $209 за тонну проти $181 за тонну роком раніше. Але це не змогло суттєво вплинути на виручку. Вона становила $21,63 млн проти $49,78 млн (-56,6%) за аналогічний період минулого року.

Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2023 року 1,002 млн тонн.

ИМК, ПРИБУТОК

Business news from Ukraine