Поставки смартфонів у світі за підсумками 2025 року збільшилися на 1,9% – до 1,26 млрд штук, за попередніми розрахунками International Data Corporation (IDC).
Зокрема, у жовтні-грудні вони зросли на 2,3% порівняно з тим самим періодом 2024 року і досягли 336,3 млн штук.
«Не дивлячись на кризу, спричинену дефіцитом чипів пам’яті, у четвертому кварталі ринок підтримувався стійким зростанням продажів преміальних пристроїв, сильним імпульсом розвитку складних смартфонів і підйомом попиту з боку споживачів в очікуванні підвищення цін», – ідеться в повідомленні IDC.
«Не дивлячись на складний рік, відзначений волатильністю імпортних мит, збоями в ланцюжках постачань і макроекономічними труднощами, що зберігаються в низці регіонів, світовий ринок смартфонів продемонстрував чудову стійкість, завершивши 2025 рік з упевненим ростом на 1,9%», – заявила старша директорка з досліджень IDC Набіла Попал.
«Основними драйверами зростання стали преміальні виробники – Apple Inc. і Samsung, які показали найвищі темпи зростання в п’ятірці лідерів – на 6,3% і 7,9% відповідно». Apple зберегла лідерство третій рік поспіль, досягнувши рекордних обсягів поставок і сильного відновлення в Китаї, чому сприяв успіх серії iPhone 17″, – зазначила Попал.
«Примітно, що сукупна частка Apple і Samsung зросла на два відсоткових пункти – до 39% порівняно з 37% попереднього року, що підкреслює прискорювану тенденцію до преміалізації, оскільки споживачі дедалі більше тяжіють до пристроїв більш високого класу», – додала експерт.
Національна комісія з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) продовжила дозвіл найбільшому українському оператору мобільного зв’язку “Київстар” на проведення тестування технології Starlink Direct to Cell (D2C, прямий супутниковий зв’язок зі смартфоном) до 20 квітня 2026 року, йдеться в ухваленому рішенні.
У документі зазначається, що продовження тестування дозволено на всій території України за виключенням прикордонної території, території ведення бойових дій та тимчасово окупованих територій країни.
Умови передбачають використання оператором смуг 1725-1730 МГц/1820-1825 МГц (2х5 МГц), забезпечення територіального відступу від кордонів з іншими державами на заході країни, а також дотримання заходів для уникнення радіозавад діючим користувачам радіочастотного спектру, йдеться у рішенні.
Як повідомлялось, тестування технології супутникового зв’язку Starlink Direct to Cell, за допомогою якої можна обмінюватися смс-повідомленнями за відсутності мобільного зв’язку, але за прямої видимості неба, у листопаді стало доступним для всіх абонентів “Київстар” в Україні, які мали відповідні смартфони з підтримкою 4G (LTE). Система працює через мережу із групи супутників Starlink Direct to Cell чисельністю більше 650 штук.
Зазначалось, що у 2026 році планується впровадити голосові дзвінки та мобільний інтернет у Starlink Direct to Cell.
“Київстар” у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів, це на 3,6% менше ніж рік тому, водночас кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн.
Компанія в третьому кварталі отримала прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання становило 20,4% – до $171 млн.
Основним акціонером Kyivstar Group з часткою 89,6% є телекомунікаційний холдинг VEON, який до виводу “Київстару” на біржу був 100% його власником.
Вантажообіг морських портів України у 2025 році скоротився порівняно з 2024 роком на 15,9%, до 81,7 млн тонн, повідомив віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Згідно з його повідомленням у Телеграм-каналі, основу вантажообігу сформувала аграрна продукція – 44,2 млн тонн, що на 26,3% менше за показник 2024 року.
“Водночас суттєво зросли контейнерні перевезення: 215 748 TEU проти 129 902 рік тому”, – зауважив віцепрем’єр з відновлення.
За його даними, порти виконали понад 95% плану перевалки – 82,2 млн тонн вантажів.
Зазначається, що торік українську продукцію було експортовано до 55 країн світу.
“Ці результати – свідчення того, що портова галузь залишається опорою економіки навіть під час постійних воєнних загроз”, – наголосив Кулеба.
Наприкінці грудня 2025 року він повідомив, що загальний обсяг вантажів, які пройшли через водну логістику України впродовж року, скоротився до 76,1 млн тонн. Через дунайські порти “Ізмаїл”, “Рені” та “Усть-Дунайськ” у 2025 році було перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, тоді як у 2024-му цей показник становив 17,3 млн тонн.
В інтерв’ю Forbes Ukraine заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба зазначав, що Росія за жовтень-грудень 2025 року (за станом на 24 грудня) пошкодила 20 торгових суден, що у 2,5 раза більше ніж за аналогічний період 2024 року.
У жовтні-грудні 2025 року було зафіксовано 35 атак на портову інфраструктуру України, що вдвічі більше порівняно з таким самим періодом рік тому.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) скоротила кількість своїх комітетів з 12 до 10 і уточнила сфери відповідальності членів Комісії, кількість яких зменшилася з шести до п’яти. Зокрема, шляхом об’єднання комітетів з питань функціонування емітентів і корпоративного управління та з питань розвитку і впровадження деривативних контрактів створено комітет з питань функціонування корпоративного управління, розвитку і впровадження фінансових інструментів, який очолить член комісії Максим Лібанов.
Також в рамках перегляду структури НКЦПФР об’єднала трейдинговий і пост-трейдинговий напрямки інфраструктури ринків капіталу в один комітет, керівником якого призначено члена комісії Іраклія Барамію.
Визначено, що комітет з питань функціонування інститутів спільного інвестування та накопичувального пенсійного забезпечення очолить член комісії Арсен Ільїн.
Член комісії Юрій Шаповал продовжує очолювати три комітети: з питань правозастосування, з питань інформаційних технологій та кібербезпеки, а також з питань фінансового моніторингу та контролю фінансової звітності.
Як стверджує регулятор, зміни повинні оптимізувати діяльність Комісії, зменшити дублювання функцій між комітетами та підвищити ефективність прийняття рішень, забезпечивши більш системний підхід до розвитку та регулювання ринків капіталу.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 31 грудня 2025 року звільнив Руслана Магомедова з посади голови НКЦПФР і призначив на цю посаду Олексія Семенюка, який приступив до виконання своїх обов’язків 6 січня 2026 року.
Потім 5 січня глава держави звільнив ще двох членів Комісії – Юрія Бойка та Ярослава Шляхова, які очолювали чотири комітети: з питань функціонування інститутів спільного інвестування та накопичувального пенсійного забезпечення, розвитку та впровадження деривативних контрактів, функціонування трейдингової інфраструктури ринків капіталу та функціонування емітентів і корпоративного управління.
НКЦПФР як колегіальний орган утворюється у складі голови та семи членів (до прийняття в лютому 2025 року нового закону – шести членів), які призначаються президентом України на шість років і звільняються з посади відповідно до його указів.
Засідання Комісії як колегіального органу вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше п’яти осіб з її загального кількісного складу, таким чином звільнення будь-якого іншого члена НКЦБФР призведе до тимчасової втрати кворуму. Крім того, з 1 січня 2026 року набирає чинності норма нового закону, згідно з якою перед поданням на призначення члена Комісії претенденти повинні пройти комісію з відбору, що може збільшити час на це кадрове рішення.
Верховна Рада призначила Дмитра Наталуху головою Фонду державного майна.
За відповідну постанову №14379 в цілому проголосували 244 народних депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу.
До цього часу Наталуха очолював парламентський комітет з питань економічного розвитку (фракція «Слуга народу»).
У 2025 році АМКР збільшив виплавку сталі на 2,3%, до 1 млн 688,9 тис. тонн. Це другий рік поспіль позитивної динаміки після різкого відновлення у 2024 році.
Зростання стало можливим завдяки зусиллям команди щодо стабілізації роботи основних агрегатів в умовах воєнного часу. Однак, як зазначив керівництво, виробництво функціонувало з обмеженнями через нестабільне електропостачання та необхідність постійного перепланування роботи через атаки на енергосистему.
Наприкінці року додатковим тиском для експортно-орієнтованого виробництва став механізм вуглецевого коригування кордонів ЄС (CBAM), наслідки якого підприємство очікує відчути вже у 2026 році.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
