У січні-листопаді 2025 року хорватський ринок житлової нерухомості закріпив статус одного з найдорожчих і динамічно зростаючих в ЄС. Офіційна статистика і приватні дослідження фіксують двозначне зростання цін при уповільненні кількості угод і посиленні ролі держави у вирішенні проблеми доступності житла.
За даними Державного управління статистики (DZS), середня ціна 1 кв. м нового житла в Хорватії в першому півріччі 2025 року склала 2 754 євро. Це приблизно на 15,9% більше, ніж у першому півріччі 2024 року, і на 5,3% вище, ніж у другій половині 2024 року.
У розрізі територій. – Загреб: близько 2 958 євро за кв. м (+4,5% рік до року), решта Хорватії: близько 2 511 євро за кв. м, при цьому зростання в цих містах і селищах досягло 22% за рік, що відображає швидке подорожчання житла в приморських і туристичних регіонах.
Індекс цін на житло (House Price Index) показує, що в другому кварталі 2025 року ціни на житлові об’єкти зросли на 4,4% до попереднього кварталу і на 13,2% до аналогічного періоду 2024 року. За даними Eurostat, це один з найвищих показників в ЄС за квартальним і річним зростанням.
За оцінками ринкових аналітиків, середня ціна житла (з урахуванням вторинного фонду) восени 2025 року наблизилася до 2 800–2 900 євро за кв. м по країні, що приблизно на 70–80% вище, ніж у 2020 році. При цьому середня ціна квартир оцінюється понад 3 800–4 100 євро за кв. м, а будинки дещо дешевші.
Ринкові дані показують, що розшарування між узбережжям і внутрішніми регіонами посилюється:
У Спліті середня запитувана ціна в жовтні 2025 року досягла близько 5 315 євро за кв. м, майже на 15% більше, ніж роком раніше.
У Дубровнику квартира в середньому коштує понад 4 100 євро за кв. м, а в престижних локаціях діапазон 5 000–7 000 євро і вище.
В Істрії та популярних локаціях Середньої та Південної Далмації типові рівні 3 500–7 000 євро за кв. м залежно від класу об’єкта та близькості до моря.
Внутрішні регіони (наприклад, Славонія) залишаються помітно дешевшими, часто в діапазоні 1 000–2 000 євро за кв. м.
У Загребі середній рівень для квартир оцінюється близько 3 400–3 500 євро за кв. м, проте всередині міста розрив між районами значний. Аналіз приватних оголошень показує, що центральні та «трамвайні» зони столиці сильно відриваються за цінами від околиць.
Окремий тренд 2025 року — стагнація і навіть легке зниження цін на будинки в деяких сегментах. За даними одного з найбільших порталів оголошень, середня ціна будинків у Загребі в середині року була близько 1 200 євро за кв. м, при цьому зростання цін там сповільнилося сильніше, ніж по квартирах.
Незважаючи на високі ціни, ринок поки не демонструє повноцінної корекції. Частина аналітичних оглядів фіксує зниження кількості угод у першій половині 2025 року, однак це практично не вплинуло на рівень цін, особливо в прибережних регіонах, де пропозиція залишається обмеженою.
Водночас зростання ставок за кредитами та жорсткість умов іпотечного кредитування, що почалися ще в 2023–2024 роках, обмежують можливості частини домогосподарств, особливо молодих сімей. Центральний банк Хорватії в 2025 році посилив макропруденційні вимоги до банків та іпотечних позик, прагнучи стримати перегрів на ринку житла та ризики для фінансової стабільності.
За даними звіту Arvio за перший квартал 2025 року, на іноземців припадало близько 7,19% всіх угод з нерухомістю в Хорватії. Лідирують за активністю:
громадяни Словенії – приблизно 30,2% угод іноземців,
Німеччини – близько 21,1%,
Австрії – близько 10,4%.
Загальна кількість угод за участю іноземців знижується вже третій рік поспіль: за оцінками, близько 13,3 тис. у 2022 році, 12,3 тис. у 2023 році і 11,6 тис. у 2024 році.
Іноземці традиційно концентруються на Адріатичному узбережжі (Істрія, Кварнер, Далмація) і островах, де користуються попитом нові квартири і будинки, готові до негайного проживання або здачі в оренду. Саме зовнішній попит у поєднанні з обмеженою пропозицією значною мірою підтримує високий і зростаючий ціновий рівень.
Різке зростання цін і зниження доступності житла спонукали уряд у 2025 році прийняти перший комплексний Національний план житлової політики до 2030 року.
Ключові факти, на які спирається документ:
в країні близько 2,39 млн житлових одиниць, при цьому близько 40% не використовуються для постійного проживання,
за останні п’ять років ціна нових квартир зросла приблизно на 54%,
молоді сім’ї стикаються з труднощами доступу до іпотеки та дефіцитом доступного житла.
Фактично держава намагається одночасно охолодити перегріті сегменти ринку і розширити пропозицію щодо недорогих квартир, особливо в середньо- і довгостроковій оренді.
Виходячи зі статистики за перші три квартали і очікувань учасників ринку, базовий сценарій на кінець 2025 року і 2026 рік виглядає наступним чином:
Зростання цін продовжиться, але більш низькими темпами, ніж двозначні показники 2023-2024 років. Уже в другій половині 2025 року частина аналітиків фіксує уповільнення динаміки, особливо в сегменті будинків і в регіонах далеко від моря.
Розрив між узбережжям і внутрішніми регіонами збережеться: туристичні та преміальні локації дорожчатимуть швидше, тоді як «континентальна» Хорватія залишиться відносно доступною, що може підтримати внутрішню міграцію та локальний попит.
Частка іноземних покупців, за оцінками аналітиків, до кінця 2025 року залишиться на рівні близько 8% від усіх угод або трохи знизиться під впливом високих цін і проблем доступності.
Важливу роль відіграє реалізація Національного плану житла до 2030 року, включаючи запуск програм доступної оренди, активацію порожнього фонду і коригування субсидованих програм купівлі житла.
Для Хорватії, де нерухомість стала ключовим інструментом заощаджень домогосподарств і об’єктом інтересу іноземного капіталу, найближчі роки стануть тестом на здатність поєднати цілі економічного зростання, розвитку туризму та забезпечення базової доступності житла для власних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-croatian-housing-market-by-relocation/
Як повідомляє Сербський Економіст, державна енергетична компанія Чорногорії Elektroprivreda Crne Gore (EPCG) оголосила про встановлення найбільшого в Європі вітрогенератора на вітропарку «Гвозд», який будується, що знаменує перехід проекту в заключну фазу реалізації, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на заяву компанії.
Згідно з повідомленням EPCG, на майданчику вітропарку «Гвозд» успішно змонтовано перший вітрогенератор потужністю 7 МВт з вежею заввишки близько 120 м і лопатями довжиною 85 м. Компанія уточнила, що після завершення передмонтажних робіт і постачання обладнання найближчими тижнями почнеться прискорене встановлення інших агрегатів, після чого відбудуться пробна експлуатація і фінальні технічні випробування всього комплексу.
В EPCG зазначають, що вітропарк «Гвозд» має істотно підвищити стійкість і надійність енергосистеми Чорногорії, збільшити частку поновлюваних джерел у структурі генерації та додатково зміцнити позицію країни як одного з регіональних лідерів «зеленої» енергетичної трансформації. Проєкт реалізується відповідно до європейських технічних, екологічних та безпекових стандартів.
Голова ради директорів EPCG Мілутін Джуканович заявив, що встановлення найбільшого вітрогенератора в Європі підтверджує спроможність Чорногорії реалізовувати проєкти, які можна порівняти за масштабом і рівнем технологій із найрозвиненішими енергетичними системами ЄС.
Раніше EPCG повідомляла, що після завершення будівництва вітропарк «Гвозд» забезпечуватиме вироблення приблизно 150 ГВт-год електроенергії на рік, що дасть змогу покрити споживання приблизно 25 тис. домогосподарств без використання субсидій із держбюджету.
ТОВ “Рудомайн” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що займається видобутком залізних руд, за результатами діяльності у 2024 році наростив чистий збиток до 223,561 млн грн із 76,229 млн грн за 2023 рік.
Згідно з річним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 154,65 млн грн, переважно за рахунок зростання собівартості реалізації та витрат на збут.
Дохід за цей торік збільшився на 18,1% – до 2 млрд 707,986 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 1 млрд 796,098 млн грн.
Згідно зі звітом, сумарний обсяг продажів компанією руд всіх видів за 2024 рік становить 1 млн 280,27 тис. тонн, що більше за обсяги 2023 року на 174,88 тис. тонн. Зокрема, реалізовано 757,54 тис. тонн залізної руди. За 2024 рік структура реалізації у розрізі країн не зазнала значних змін: на покупців з Австрії за обсягом реалізації припадає понад 80%, частка реалізації на території України становить 6,48%.
ТОВ “Рудомайн” зареєстровано в травні 2010 року. Основний вид діяльності – видобуток залізних руд. Станом на кінець 2020 року тут були запущені та працювали дві збагачувальні фабрики. Виробнича потужність підприємства становила до 4 млн тонн вихідної сировини. Виробництво готової продукції із вмістом Fe 50-59% (фракція 0-10 мм) становило близько 1,5 млн тонн на рік. Компанія виробляє залізні руди наступних підвидів: агломераційна руда, доменна руда, сира руда, залізна руда.
Починаючи з 2010 року, “Рудомайн” переробив понад 20 млн тон некондиційних руд Криворізького залізорудного басейну. В період 2020-2024 років збільшив парк екскаваторів на 21 одиницю, бурових верстатів – на 2 од., бульдозерів гусеничних – на 6 од., бульдозерів колісних – на 1 од., автогрейдерів – на 3 од., навантажувачів колісних фронтальних – на 13 од. Крім того, провів капремонт тепловозів та придбав сучасні маніпулятори та дозатори для формування вантажу в залізничних вагонах.
Облікова кількість штатних працівників на кінець 2024 року – 1105 осіб.
Компанія має спеціальні дозволи на видобування залізних руд №6236 від 8.12.2017 р., виданий на ділянку родовища №2 кар’єру “Південний” площею 24,2 га та №6511 від 25.05.2021р., виданий на розширення меж ділянки №2 кар’єру “Південний” площею 35,2 га. Термін дії спецдозволів – до грудня 2037 року.
Станом на 31 грудня 2024 року єдиним учасником ТОВ “Рудомайн” є компанія “АРДК Майнінг Ессет Менеджмент Холдінг Лтд” (Кіпр). Кінцевий бенефіціарний власник – Костянтин Караманіц. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі 70%.
Станом на 31 грудня 2024 р. ТОВ “Рудомайн” володіє часткою 33,9% у статутному капіталі ТОВ “Футбольний клуб “Гірник” та 100% у статутному капіталі дочірнього підприємства ТОВ “Долинський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Статутний капітал ТОВ “Рудомайн” – 21,907 млн грн, вартість однієї частки – 0,01 грн.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурси на заміщення посад ректорів ще в трьох університетах Сум і Житомира.
Згідно з повідомленнями міністерства, оголошено конкурси на посади ректорів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумського державного університету та Поліського національного університету.
Відзначається, що в конкурсах можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією з стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання і науковий ступінь та стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше десяти років.
Термін подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Міносвіти.
Як повідомлялося, 3 вересня Міносвіти скасувало конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету технологій і дизайну (КНУТД) у зв’язку з відсутністю кандидатів.
У жовтні-листопаді Міносвіти оголосило конкурси на заміщення посад ректорів в 11 університетах Одеси, Вінниці, Кропивницького, Харкова, Чернігова та Києва, зокрема: Одеської державної академії будівництва та архітектури, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Національного університету харчових технологій, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Центральноукраїнського національного технічного університету та Національного університету «Чернігівська політехніка».
Криптовалютний ринок починає грудень на знижувальній ноті: біткойн і провідні альткойни демонструють різке зниження на тлі волатильності глобальних ринків і локальних шоків у DeFi-секторі.
Що відбувається 1 грудня
За даними CoinMarketCap та інших аналітичних платформ, сукупна капіталізація крипторинку 1 грудня опустилася приблизно до $2,9–3,0 трлн, втративши близько 5% за останню добу.
Біткойн (BTC): торгується в районі $86–87 тис., добове падіння – близько 4–5%, протягом дня ціна опускалася до мінімумів близько $85,5 тис., тоді як напередодні коливалася близько $90 тис.
Ethereum (ETH):
тримається в зоні $2 800–2 850, зниження за добу – 5–6%, при цьому монета вже відступила майже на чверть від недавніх локальних максимумів листопада.
З великих альткойнів найсильніше страждають:
BNB – близько $825–830 (мінус ~5%),
Solana (SOL) – близько $126–127 (мінус ~7%),
XRP – приблизно $2,0–2,05 (мінус ~7%).
Спекулятивні memecoins (SHIB, PEPE, BONK, WIF та ін.) втрачають від 6% до 10–13% за добу, що вкладається в традиційний сценарій: найризикованіші активи падають швидше за ринок у фазах різкого відходу від ризику.
Аналітичні зведення найбільших криптобірж і профільних медіа виділяють кілька ключових факторів сьогоднішнього відкоту.
1. Ліквідація плечових позицій у тонкий вікенд-ринок
Зниження ліквідності у вихідні та на початку тижня дозволило відносно невеликим ордерам «протиснути» ціну біткоїна вниз на кілька тисяч доларів за лічені хвилини.
Це запустило каскад ліквідацій перекредитованих довгих позицій на ф’ючерсних платформах — за оцінками, обсяг примусового закриття лонгів перевищує $600–700 млн за кілька годин.
2. Експлойт в DeFi і зростання нервозності навколо безпеки
У секторі децентралізованих фінансів зафіксовано інцидент з пулом yETH протоколу Yearn Finance: витік відносно невеликий за мірками всього ринку, але припав на «тонкий» період і посилив недовіру до складних дохідних продуктів.
Частина учасників використала це як привід скоротити позиції в більш ризикованих токенах і DeFi-активах.
3. Макрофон: Японія, ФРС і загальна переоцінка ризику
Одночасно інвестори чекають засідання ФРС США 9–10 грудня: за ф’ючерсами ринок закладає високу ймовірність зниження ставки, але невизначеність навколо темпів пом’якшення політики підтримує нервозність.
4. Рух коштів в ETF і фіксація прибутку великими гравцями
Після місяців активного припливу в спотові біткойн-ETF в листопаді була зафіксована хвиля чистих відтоків на мільярди доларів, що підстьобнуло продажі.
Ончейн-дані та деривативи показують, що великі власники (whales) поступово хеджують ризики або скорочують лонги, тоді як роздрібні інвестори заходили в ринок вже на пізніх стадіях бичачого імпульсу.
Додатково на настрої тиснуть нові ініціативи регуляторів – зокрема, план Японії обкласти доходи від криптовалют єдиним 20-відсотковим податком, що робить ринок більш «схожим» на класичний, але одночасно знижує його привабливість для частини спекулянтів.
Окремий технічний сигнал: за даними CoinDesk, на місячному графіку біткоїна індикатор MACD вперше за довгий час розвернувся в «червону» зону, що в минулих циклах супроводжувало або затяжні корекції, або формування середньострокового ведмежого тренду.
Що це означає для ринку зараз
За даними CoinMarketCap, домінування біткоїна в капіталізації ринку тримається на рівні близько 58-59%, а індекс «altcoin season» залишається в зоні «сезону біткоїна», тобто альткоїни в середньому відстають від BTC на горизонті останніх місяців.
ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля””, яка входить до групи компаній “Укрпромінвест-Агро” (УПІ АГРО), за результатами діяльності за три квартали 2025 року спрямує частину нерозподіленого прибутку у сумі 600 млн грн на виплату дивідендів.
Згідно з повідомленням в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), єдиний акціонер підприємства “Укрпромінвест-Агро” вирішив здійснити частковий розподіл і виплату дивідендів з нерозподіленого чистого прибутку ПрАТ за три квартали 2025 року у розмірі 600 млн грн із розрахунку 60 тис. грн на одну просту акцію.
Акціонер розпорядився скласти перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, до 28 жовтня 2025 року і здійснити виплату дивідендів безпосередньо їм упродовж 6 місяців з дня прийняття рішення, тобто до 30 квітня 2026 року.
НКЦПФР також оприлюднило інформацію, що рішенням єдиного акціонера за 2023 рік акціонерам ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля”” буде виплачено 600 млн грн дивідендів із розрахунку за 2023 рік.
ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля” входить до складу агрохолдингу “Укрпромінвест-Агро”. Підприємство володіє земельним банком у 51 тис. га. Спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, пшениці, кукурудзи, ячменю, а також свинарстві (21 тис. голів), утримує 3 тис. голів великої рогатої худоби. Має зерносховище потужністю близько 60 тис. тонн. На підприємстві працює 5,5 тис. співробітників.
“Укрпромінвест-Агро” займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, борошна, м’ясним і молочним тваринництвом. Земельний банк групи перевищує 116,5 тис. га. Агрохолдинг розташовано переважно в регіонах, які не зазнали вторгнення російських окупантів.
Цукровий бізнес групи представлений двома цукровими заводами у Вінницькій області. Загальні елеваторні потужності зі зберігання сільгоспкультур – 120 тис. тонн.
До складу “Укрпромінвест-Агро” входять ТОВ “Група “Агропродінвест”, ПрАТ “ПК Поділля”, ТОВ “ПК Зоря Поділля”, ТОВ “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2”, АФ “Дніпроагролан”, АФ “Іванківці”, ТОВ “Мас-Агро”, ТОВ “Правобережне” і ТОВ “Прогрес-НТ”.
Власником агрохолдингу з грудня 2019 року є син експрезидента України Олексій Порошенко.
ПрАТ “Поділля” виплатить 600 млн грн дивідендів за три квартали 2025 року
