Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру оголосила про перший внесок країни до Енергетичного фонду підтримки України в розмірі EUR600 тис.
“Під час зустрічі премʼєр-міністр Португалії оголосив про перший внесок до Енергетичного фонду підтримки України у розмірі EUR600 000. Ми високо цінуємо цей крок наших партнерів”, – йдеться в повідомленні у Телеграм.
Сторони також обговорили оборонну підтримку України з боку Португалії, зокрема, через механізми PURL та SAFE, а також ініціативи Build in Ukraine та Build with Ukraine, які мають значний потенціал для розвитку співпраці, зокрема у сфері спільного виробництва дронів.
У контексті підготовки до чергової Конференції з відбудови України сторони домовилися опрацювати питання укладення міжурядової угоди (G2G) для сприяння залученню португальського бізнесу та інвестицій на український ринок.
“Також наголосила, пану премʼєру, що Україна вдячна лідерам Європейського Союзу за рішення надати Україні фінансування в розмірі EUR90 млрд на два роки — це неймовірно важлива допомога для України”, – підкреслила премʼєр-міністр.
Швеція оголосила про надання Україні $200 млн прямої бюджетної підтримки у 2026 році, що допоможе забезпечити щоденні потреби громадян у розпал війни, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Це фінансування забезпечить щоденні потреби людей у розпал війни, включно з критично важливими державними послугами, енергопостачанням, охороною здоров’я, школами, пенсіями та іншими виплатами. Ми глибоко вдячні Швеції за рішучість, підтримку та непохитну солідарність”, – зазначив Сибіга у дописі, оприлюдненому в соцмережі Х у суботу.
За його словами, Швеція демонструє приклад лідерства з самого початку: у серпні вона стала першою країною, яка надала Україні $75 млн прямої бюджетної підтримки, а тепер посилює це лідерство додатковим внеском.
За даними SIPRI, десятка найбільших компаній (за виручкою від продажу озброєнь і військових послуг) у 2024 році виглядає так:
1. Lockheed Martin (США) – 64,65 млрд дол. (+3,2% до 2023 р.)
2. RTX Corporation (США) – 43,6 млрд дол. (+4,1%)
3. Northrop Grumman (США) – 37,85 млрд дол. (+3,3%)
4. BAE Systems (Великобританія) – 33,79 млрд дол. (+6,9%)
5. General Dynamics (США) – 33,63 млрд дол. (+8,1%)
6. Boeing (США) – 30,55 млрд дол. (–4,6%)
7. Rostec (Росія) – 27,12 млрд дол. (+26%)
8. AVIC (Китай) – 20,32 млрд дол. (–1,3%)
9. CETC (Китай) – 18,92 млрд дол. (–10%)
10. L3Harris Technologies (США) – 16,21 млрд дол. (+6,6%)
У сумі ці десять корпорацій концентрують левову частку світового виторгу в оборонній промисловості і задають технологічну і виробничу планку для інших гравців.
SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute – Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру) – незалежний міжнародний дослідницький інститут, що працює в сфері конфліктів, озброєнь, контролю над озброєннями та роззброєння. Інститут створений в 1966 році рішенням парламенту Швеції і діє в статусі незалежного фонду, штаб-квартира знаходиться в Стокгольмі (Сольна).
SIPRI публікує дані, аналіз і рекомендації на основі відкритих джерел, які широко використовуються урядами, міжнародними організаціями, дослідниками та ЗМІ. Організаційна структура включає
Фінансування SIPRI включає щорічний грант уряду Швеції та кошти інших організацій; інститут підкреслює, що не приймає фінансування, яке може вплинути на незалежність досліджень, і розкриває джерела підтримки.
До числа найбільш цитованих продуктів SIPRI належать щорічник SIPRI Yearbook і відкриті бази даних, у тому числі з міжнародних трансферів основних видів звичайних озброєнь (з 1950 року) і з військових витрат країн світу (часові ряди з 1949 року, оновлюються щорічно).
Джерело: https://expertsclub.eu/top-10-svitovyh-vyrobnykiv-ozbroyen-u-2024-roczi-za-versiyeyu-sipri/
Комунальне підприємство «Електротранс» Кропивницької міської ради 19 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 718,751 тис. грн. Документи приймаються до 27 грудня.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
За даними Постійного імміграційного спостережного центру (OPI) при Мінсоцполітики та міграції Іспанії, на 30 вересня 2025 року в країні мали чинний дозвіл на проживання 7 426 481 іноземних громадян. Це на 4,5% більше, ніж роком раніше.
З цього числа 54% (близько 4 млн осіб) – громадяни країн ЄС, ЄАВТ і Великої Британії, які мають сертифікат реєстрації громадянина ЄС або картку іноземця TIE за Угодою про вихід Великої Британії з ЄС. Найчисленніші національності в цій групі – румуни, італійці та британці: на них припадає 51% усіх європейських резидентів.
Окремим блоком у статистиці виділяється українська громада. За даними, заснованими на офіційній статистиці Мінсоцполітики та міграції Іспанії, понад 326 тис. громадян України станом на вересень 2025 року мають чинний дозвіл на проживання в країні. Істотна частина цього числа – люди, які отримали захист за директивою ЄС про тимчасовий захист, введеною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
Зростання української діаспори було особливо різким у 2022–2023 роках, але в 2024–2025 роках динаміка помітно сповільнилася: якщо річний приріст у розпал війни вимірювався тризначними відсотками, то станом на осінь 2025 року він опустився до однозначних значень.
Британці після Brexit залишаються однією з трьох найбільших європейських громад в Іспанії поряд з румунами та італійцями. Офіційний звіт OPI не наводить у відкритому короткому зведенні точну кількість громадян Великої Британії, але підкреслює, що саме ці три національності становлять більше половини всіх резидентів з ЄС/ЄАВТ та Великої Британії.
Характерна деталь – віковий профіль британської діаспори. Середній вік британських резидентів помітно вищий за середній серед іноземців і становить близько 57 років, що відображає популярність Іспанії як країни для пенсіонерів і «другої резиденції» для громадян Великої Британії.
Таким чином, Іспанія до кінця 2025 року залишається однією з ключових країн ЄС за кількістю постійних іноземних резидентів, а структура міграції поступово зміщується: європейські громади як і раніше домінують, але все більшу роль відіграють громадяни України та країн Латинської Америки.
http://relocation.com.ua/more-than-326000-ukrainian-citizens-have-a-valid-residence-permit-in-spain/
