З 1 січня 2026 року для виходу на пенсію в 60 років і чоловікам і жінкам необхідно мати 33 роки стажу, а мінімальний розмір пенсії за віком зріс на 234 грн.
Згідно з законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом про “Державний бюджет на 2026 рік” передбачено, що 1 січня показник прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 2 595 грн, відповідно, мінімальний розмір пенсії за віком збільшився з 2 361 грн до 2 595 грн.
Згідно з повідомленням Пенсійного фонду України (ПФУ), з 1 січня 2026 року для виходу на пенсію в 60 років і чоловікам, і жінкам необхідно мати 33 роки стажу; в 63 роки вийти на пенсію матимуть право громадяни при наявності не менше 23 років стажу; в 65 років – 15 років стажу.
Якщо ж у людини менше 15 років стажу, у віці 65 років вона матиме право на отримання державної соціальної допомоги замість пенсійних виплат.
Фактичні надходження до загального фонду державного бюджету за податками та зборами, що контролюються Державною податковою службою України (ДПС), за підсумками січня-грудня 2025 року становили 1 трлн 246 млрд грн, що більше минулорічного показника на 20,2% або 209,3 млрд грн, йдеться в публікації на сайті установи.
За даними ДПС, незважаючи на підвищення планових показників протягом року більш ніж на 100 млрд грн, річний план надходжень виконано на 97,4%.
За словами в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, що наводяться в повідомленні, стабільне перевиконання показників протягом першого півріччя створило необхідний фінансовий запас, що дозволило уникнути значних недонадходжень наприкінці року.
Зазначається, що в структурі основних джерел наповнення бюджету за 12 місяців 2025 року найбільшу частку забезпечив податок та збір на доходи фізичних осіб, надходження від якого становили 362,9 млрд грн. Податок на додану вартість (з урахуванням бюджетного відшкодування) приніс бюджету 306,5 млрд грн, а податок на прибуток підприємств — 284,7 млрд грн. Крім того, надходження від акцизного податку склали 163,9 млрд грн, тоді як рентні платежі забезпечили 48,4 млрд грн.
Окремо Карнаух підкреслила динаміку бюджетного відшкодування ПДВ, загальна сума якого за рік сягнула 179,6 млрд грн. При цьому щомісячний показник відшкодування протягом року був не нижчим за 13 млрд грн.
“Сьогодні бізнесу значні фінансові ресурси доводиться переорієнтовувати, вкладати у відновлення та релокацію. Вдячна кожному, хто не здається”, – наголосила в.о. голови ДПС.
Вона також додала, що виконання показників в умовах війни, обстрілів та енергетичних викликів є результатом відповідальності кожного платника податків.
З 1 січня 2026 року Болгарія переходить на єдину європейську валюту – євро.
“Це історичний крок для країни і благо для окремих осіб та підприємств у єврозоні. Перехід призведе до більшої економічної стабільності, більш безперешкодних транзакцій та сильнішої європейської інтеграції. Для Болгарії прийняття євро допоможе краще підтримувати довгострокове економічне зростання та зміцнити її стійкість”, – йдеться у повідомленні на сайті Європейського центрального банку.
У публікації зазначається, що “зміни можуть спричинити питання та побоювання”. “Однак ЄЦБ та національна влада тісно співпрацюють, щоб забезпечити плавний перехід для всіх за допомогою ретельного планування та зосередження уваги на ціновій стабільності”, – запевняє європейський Центробанк.
Болгарія розлучається з національною валютою – левом – через 19 років після свого вступу до Європейського союзу. Преса країн-ветеранів єврозони вказує на те, що для туристів та мандрівників це надасть зручності. Однак у самій Болгарії виникають побоювання, як це визнає ЄЦБ.
Очікування переваг затьмарені занепокоєнням щодо ймовірного підвищення цін, як це спостерігалося у Хорватії, яка вступила до єврозони три роки тому. Ці побоювання тим більше серйозні, враховуючи, що Болгарія входить до найбідніших країн ЄС.
Проте в Єврокомісії (ЄК) вважали, що ця балканська держава, яка стає 21-м членом зони євро, виконала відповідні критерії: стабільність економіки, держборг нижче 60% ВВП та низький рівень інфляції.
ЄК оголосила 4 червня 2025 року про своє ув’язнення, що Болгарія готова перейти на євро з 1 січня 2026 року.
“Завдяки євро економіка Болгарії стане сильнішою, з більш значним обсягом торгівлі з партнерами по єврозоні, прямими іноземними інвестиціями, доступом до фінансів, якісними робочими місцями та реальними доходами. І Болгарія займе своє законне місце у формуванні рішень у складі єврозони”, – заявила з цієї нагоди голова ЄК Урсула фон дер Ляєн.
Рада ЄС у свою чергу повідомила 8 липня 2025 року про затвердження трьох останніх правових актів, необхідних для запровадження євро у Болгарії з 1 січня 2026 року.
“Це знаменує собою кульмінацію ретельного процесу вступу Болгарії, що включає суворий аналіз та інтенсивну підготовку”, – заявила міністр економіки Данії Стефані Лосе, яка на той момент головувала в Раді ЄС.
“Один із трьох правових актів встановлює обмінний курс між євро та болгарським левом на рівні 1,95583 лева за 1 євро. Це відповідає поточному центральному курсу лева у механізмі обмінного курсу (Exchange Rate Mechanism II)”, – йшлося у комюніке Ради ЄС.
Після приєднання Болгарії до єврозони до ЄС залишаться шість країн, які не використовують цю валюту: Угорщина, Данія, Польща, Румунія, Чехія та Швеція.
Європейський валютний союз – єврозона – почав функціонувати 1 січня 1999 року, коли у безготівкове звернення було запроваджено єдину європейську валюту євро. З 1 березня 2002 року євро став єдиним законним платіжним засобом на території єврозони. Країни єврозони передають ЄЦБ усі повноваження в галузі грошово-кредитної політики, включаючи рішення про розмір емісії грошових знаків та рівень ключової процентної ставки.
В Україні з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата підвищилася до 8 647 грн.
Зокрема, відповідно до закону “Про державний бюджет на 2026 рік”, який набув чинності з 1 січня, мінімальна заробітна плата підвищилася з 8 тис. до 8 647 грн, а погодинна мінімальна зарплата підвищилася з 48 грн до 52 грн.
Також із 1 січня загальний показник прожиткового мінімуму зріс із 2 920 грн до 3209 грн.
Для дітей до шести років прожитковий мінімум тепер становить 2 817 грн, для дітей від шести до вісімнадцяти років – 3 512 грн, для працездатних осіб – 3 328 грн, для осіб, які втратили працездатність – 2 595 грн, для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, – 1 600 грн.
Також установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, установлено на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
Крім того, документом унормовано, що у 2026 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до закону “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%; для дітей – 145% відповідного прожиткового мінімуму.
В той же час, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до закону “Про дошкільну освіту” у 2026 році не збільшується.
Подорожуючі сплатили за січень-листопад 2025 року 338,4 млн грн туристичного збору, що на 35,4%, або на 88,4 млн грн більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна податкова служба України (ДПС).
Згідно з опублікованими даними на сайті установи, серед регіонів найвідвідуванішими туристичними напрямками залишаються Київ та Львівщина, які разом отримали майже 40% усієї суми збору: Київ забезпечив 68,8 млн грн надходжень, Львівська область – 61,6 млн грн.
Також значна частка збору надійшла з Івано-Франківської області – 45,6 млн грн, а також Закарпатської – 30,4 млн грн.
“Святковий сезон – це пік навантаження на інфраструктуру міст і громад. Туристичний збір є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів, кошти з якого спрямовуються на розвиток туристичної інфраструктури; благоустрій територій; підтримку культурних та святкових заходів; покращення сервісів для гостей регіонів”, – зауважили в ДПС.
В ДПС нагадали, що туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання.
Податкові агенти – це суб’єкти господарювання, які надають послуги тимчасового розміщення (готелі, хостели, будинки відпочинку тощо), вони перераховують зібрані кошти до місцевого бюджету. Перелік таких агентів оприлюднюється на сайтах місцевих рад.
Ставки збору встановлюються місцевими радами за кожну добу проживання до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України; до 5% – для іноземців.
Не сплачують туристичний збір особи/діти з інвалідністю, супроводжуючі осіб/дітей з інвалідністю I групи, а також ветерани війни.
З 1 січня 2026 року Україна приєдналася до єдиної роумінгової зони ЄС Roam like at home: абоненти можуть дзвонити, надсилати SMS і користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за українськими тарифами — без “закордонних тарифів”, інформує “Суспільне”.
Аналогічно абоненти з країн Євросоюзу, подорожуючи до України, збережуть умови своїх домашніх тарифів.
Roam like at home — це режим внутрішнього ринку ЄС для мобільного зв’язку. Він дозволяє користуватися дзвінками, SMS та мобільним інтернетом за кордоном без роумінгових надбавок.
Щодо інтернету, – діє загальноєвропейське правило Fair Use Policy (Політика чесного користування). Якщо у вашому тарифі в Україні є 20 ГБ або безліміт, це не означає, що всі ці гігабайти будуть доступні в ЄС безкоштовно. Оператори розраховують обсяг за спеціальною формулою ЄС, прив’язаною до вартості вашого тарифу, пояснює “Суспільне”.
“Ласкаво просимо Молдову та Україну до зони ЄС без роумінгу! Відсьогодні ви можете “роумінгувати, як вдома”, адже ми готуємо для вас дім у Європейському Союзі. Переваги нашого Союзу зближують європейців по всьому континенту – також напередодні вступу до ЄС”, – написала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос в Х.
Ще у червні минулого року, як повідомляв віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Європейська комісія направила до Ради ЄС пропозицію щодо приєднання України до політики Roam like at Home з 1 січня 2026 року. Рада ЄС схвалила цю пропозицію. На початку червня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12150, який є останньою вимогою для приєднання України до єдиного європейського роумінгового простору Roam like at home (RLAH).
Ще з 2022 року українці в Європі могли користуватися тарифами українських мобільних операторів без додаткової сплати за роумінг — завдяки тимчасовим спільним домовленостям між операторами України та ЄС.
Сам Федоров у четвер підкреслив: “Україна — повноправний член європейської політики Roam Like at Home. Домашні тарифи для українців у Європі будуть сталою практикою — раніше це були домовленості з європейськими операторами”.
Roam Like at Home — це можливість для українців, які тимчасово подорожують або перебувають у країнах ЄС, дзвонити та користуватися інтернетом за тарифами свого оператора без жодних доплат, написав Федоров у телеграм-каналі.
“Ми стали першою країною-кандидатом, яка приєдналася до Roam Like at Home ще до вступу в ЄС. Користуйтеся тарифами свого оператора на території Європи без зміни SIM-картки”, – зазначив він.
