ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у 2024 році зібрала 2,033 млрд грн чистих премій, що на 83,4% більше, ніж у 2023 рік, повідомляється у проміжних даних страховика, розміщених у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
При цьому підписані премії за звітний період зросли на 65,1% – до 2,170 млрд грн. У перестрахування передано 136,9 млн грн, що утричі більше, ніж попереднього року.
У 2024 році компанія здійснила виплати відшкодувань на 2,205 млрд грн, що у 4,6 разу більше, ніж у 2023 році.
Валовий збиток становив 172,013 млн грн, фінансові витрати – 39,976 млн грн,
Фінансовий результат до оподаткування торік становив “мінус” 4,635 млн грн, чистий збиток – 4,449 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.
Підприємства з операцій із брухтом чорних металів у 2024 році різко збільшили експорт стратегічної для металургійних підприємств сировини – на 60,6% порівняно із 2023 роком – до 293,1 тис. тонн (у 2023 році експорт складав 182,5 тис. тонн, у 2022-му – 53,6 тис. тонн).
Згідно з даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), брухтозбиральники торік наростили поставки брухту на метпідприємства України на 29,8% порівняно з попереднім роком – до 1, 343 млн тонн.
Технологічні запаси брухту чорних металів на підприємствах оцінювалися на кінець року в 40-50 тис. тонн. При цьому розрахункові технологічні потреби металургів в цій сировині, як вважають в Асоціації, забезпечені повністю, з перевищенням на 3,5-5,2%.
За підсумками минулого року обсяги заготівлі брухту чорних металів збільшилися на 37%, до 1,749 млн тонн. На думку “УАВтормету”, така тенденція обумовлена зростанням виробництва сталі на металургійних та ливарних підприємствах з відповідним збільшенням споживання брухту, а також експортними можливостями українських заготівельних компаній протягом звітного року.
Імпорт брухту у 2024 році склав 1,2 тис. тонн, у 2023-му – 1,1 тис. тонн.
Також констатується, що виробництво сталі торік склало 7,575 млн тонн, що на 21,6% більше показника попереднього року.
Згідно з прогнозом, Україна 2025 року виплавить 6,5-6,8 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,450-1,650 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,1-1,2 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 300-350 тис. тон металобрухту (у 2023-му – 182,5 тис. тон і у 2022-му – 53,6 тис. тонн), знову нарощуючи вивезення стратегічної для металургів сировини. Імпорт брухту очікується на рівні 1,5-3 тис. тонн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував, що металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він вказав, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит, і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет удесятеро більше експортного мита в ЄС – до $300 за тонну.
2 573 заяви на реєстрацію торгової марки іноземцями було подано у 2024 році, за даними Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій УКРНОІВІ. Понад 40% з них належать компаніям з США, Кіпру та Швейцарії. Більшість з них займаються медичними/ветеринарними препаратами та рекламою й адмініструванням.
2,5 тис. заявок на реєстрацію ТМ було подано в Україні торік. Це на 37% менше, ніж до повномасштабного – тоді було подано понад 4 тис. заявок.
Слідкуємо за торговельними марками компаній в Опендатаботі.
18,4% від усіх заявок належать компаніям з США, а ще 12,5% — зі Швейцарії. Трійку країн за заявками закриває Кіпр – 9,7%. Також активно на реєстрацію подавалися бізнеси з Китаю, Великої Британії та Польщі.
Серед ТОП 5 заявників такі компанії:
● ФІЛІП МОРРІС ПРОДАКТС С.А. – 91 заявка;
● Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед – 69;
● ЮПЛ Маврикій Лімітед – 69;
● Брітіш Амерікен Тобакко (Брендз) Інк. – 49;
● Фармак АГ – 45.
Найчастіше торік подавали на реєстрацію ТМ, пов’язані з:
● препаратами для медицини, ветеринарії та гігієни – 711 заявок або 27.6% від загальної кількості;
● рекламою, адмініструванням та офісними послугами – 472 або 18.3%,
● тютюновими виробами, аксесуарами та замінники – 341 або 13.3%;
● науковими, електронними та оптичними приладами – 306 або 11.9%;
● косметикою, засоби для догляду та побутовою хімією – 282 або 11.0%.
Рекордсменом стала компанія ФЕЛІКС ТРЕЙД ПТЕ. ЛТД, подавши на реєстрацію торгову марку із 20 сферами діяльності.
https://opendatabot.ua/analytics/foreign-trademarks-2024
Україна та Єгипет можуть підписати угоду про зону вільної торгівлі, що дозволить розширити асортимент продуктів товарообігу між двома країнами, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
Міністр зауважив, що товарообіг агропродукції між Україною та Єгиптом у 2024 році зріс. Зокрема, експорт української агропродукції збільшився на 32% порівняно із 2023 роком та склав $1,4 млрд. Його основу становлять кукурудза, пшениця, соєві боби, олія. Єгипет постачає Україні цитрусові, картоплю, плоди горіхів та інше.
За інформацією міністра, Єгипет зацікавлений у розширенні співпраці, зокрема в галузі тваринництва та експорту українського м’яса. Водночас існують фактори, що стримують розвиток торгівлі, зокрема ветеринарні та фітосанітарні обмеження.
Сторони обговорили питання переробки та зберігання агропродукції, залучення сучасних технологій для зменшення втрат продовольства та підвищення ефективності виробництва. З українського боку в зустрічах беруть участь заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка та голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Українська делегація вже провела переговори з міністром сільського господарства та меліорації Алаа Ель-Діном Фаруком і міністром постачання та внутрішньої торгівлі Єгипту Шаріфом Фаруком. Сторони обговорили перспективи двостороннього партнерства у сільському господарстві та продовольчій безпеці.
За оцінкою Swedbank, економіка Естонії 2025 року повернеться до зростання після спаду на 0,8% 2024 року. Прогнозоване зростання ВВП становитиме 1,5%, а 2026 року економіка може прискоритися до 2,5%.
Основні фактори зростання: відновлення експорту, збільшення обсягів інвестицій.
Водночас споживання домашніх господарств Естонії залишиться відносно слабким через підвищення податків і уповільнення зростання реальних доходів населення. Інфляція у 2025 році сягне 4%, що вище середнього по єврозоні. Переважно це зумовлено податковою політикою та додатковими витратами домогосподарств.
Попри економічні виклики, ринок праці в Естонії залишається стійким. Рівень зайнятості перевищує 69%, що є одним із найвищих показників у Європі. Однак швидке зростання заробітних плат випереджає темпи зростання продуктивності, що створює додаткові ризики для конкурентоспроможності економіки.
Згідно з прогнозом Swedbank, економіка Литви 2025 року зросте на 3%, а 2026 року – на 2,5%. У 2024 році ВВП країни вже збільшився на 2,4%, чому сприяло зростання виробництва і розвиток роздрібної торгівлі.
Фактори, що підтримують зростання економіки: прискорення промислового виробництва, активний розвиток роздрібної торгівлі, державні інвестиції.
Однак перед Литвою стоять серйозні виклики. Зокрема, необхідне значне збільшення оборонних витрат, які можуть скласти 4-5% ВВП. Крім того, країні належить провести податкову реформу, що може вплинути на доходи бізнесу і споживачів.
Ще одним викликом залишається швидке зростання заробітних плат, особливо в державному секторі. Це чинить тиск на конкурентоспроможність литовських компаній, які змушені адаптуватися до мінливих умов. Інфляція у 2025 році прогнозується на рівні 3%, а у 2026 році вона знизиться до 2,7%.
