Гірничо-металургійна група “Метінвест” планує розширити портфель товарної продукції в частині випуску DR-окатків (залізорудні катанці прямого відновлення заліза DR – ІФ-У) для виробництва “зеленої” сталі та преміальної сировини для випуску чавуну.
Згідно із пресрелізом, в рамках зазначеної масштабної програми із збільшення виробництва DR-окатків, яку розпочинає “Метінвест”, очікується будівництво флотаційно-доводного комплексу для виробництва концентрату із забезпеченням якісних характеристик сировини для DR-окатків та реконструкція існуючої технологічної лінії виробництва окатків випалювальної машини LURGI 552-A.
При цьому повідомляється, що 1 грудня поточного року “Метінвест Січсталь” – компанія групи, яка реалізує її стратегічні інвестиційні проєкти, уклала договір на розробку базового інжинірингу для реконструкції виробничої лінії LURGI 552-A з передовою австрійською компанією Primetals Technologies. Це стане першим етапом модернізації випалювальної машини, який планується завершити до кінця 2026 року.
Зазначається, що глобальний тренд на “зелену” металургію, розвиток виробництва сталі в електропечах та зміни споживання в Китаї та ЄС формують попит на високоякісну залізорудну сировину (ЗРС). Щоб посилити конкурентоспроможність на світових ринках ЗРС, “Метінвест” має намір підвищити якість концентрату для її виробництва.
“Концентрат Північного ГЗК має хороший потенціал для підвищення якості. Після дозбагачення з використанням флотаційної технології ми зможемо отримати продукт із вмістом заліза не менше ніж 70% і мінімальною часткою домішок – оксидів кремнію та алюмінію не більше ніж 2%. Це відкриває можливість виробляти високоякісні окатки”, − зазначає заступник директора програм “Метінвест Січсталі” Сергій Павлиш.
Щоб вийти на високомаржинальний ринок DR-окатків, разом із дозбагаченням рядового концентрату планується провести реконструкцію технологічної лінії з виробництва окатків для випалювальної машини LURGI 552-A. Це дасть змогу виготовляти продукцію із покращеними характеристиками, здатну відповідати вимогам споживачів і ринковим тенденціям.
В результаті реалізації програми, яка складеться з цих двох проєктів, планується виробництво близько 4 млн т/рік DR-окатків на Північному ГЗК. Також передбачається можливість випуску окатків класу BF HQ. (Blast Furnace High Quality, йдеться про високоякісні залізорудні котуни, спеціально розроблені для використання у доменному виробництві (BF) з високим вмістом заліза і низькою часткою домішок, що робить їх ідеальною сировиною для отримання заліза (DR), здатних забезпечити більш ефективний та екологічний процес – ІФ-У).
“На етапі проєктування буде передбачено використання сучасних енергоощадних технологій. А нова система управління технологічним процесом дасть змогу переналаштовувати лінію для виробництва будь-якого з цих видів окатків”, – пояснює керівник проєкту Андрій Панченко, чиї слова наведено в повідомленні.
ТОВ “Метінвест Січсталь” (МСС) – компанія у складі групи “Метінвест” для реалізації стратегічних інвестиційних проєктів високої складності, створена в 2019 році.
МСС – одна з найбільших проектних організацій в Україні, здатна впроваджувати великі проєкти, починаючи з концептуального рішення та закінчуючи введенням об’єкта в експлуатацію. Мета компанії – реалізація ключових проектів технологічної стратегії підприємств групи “Метінвест”. МСС забезпечує інтегрований процес від інвестиційної ідеї, інжинірингу та проектування до закупівлі, будівництва та введення в експлуатацію.
Metinvest B.V. (Нідерланди) належить 100% доля ТОВ “Метінвест Січсталь”
Статутний капітал ТОВ – 30,405 млн грн.
ТОВ “Метінвест Січсталь” входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Національний банк України (НБУ) погодив кандидатуру Ігоря Сироватко на посаду генерального директора міжнародного фінансового сервісу NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova, йдеться в прес-релізі компанії в понеділок.
«Для мене це був непростий виклик, особливо паралельно з процесом входження в роль і управлінням великою компанією – потрібно було швидко відновити свої знання в нормативній базі, яка регулює роботу фінансових установ, корпоративного управління, всього законодавства, яке регулює роботу нашої індустрії», – зазначив у релізі Сироватко.
Раніше він працював в Універсал Банку і керував департаментом клієнтського сервісу OLX в Україні та Центральній Азії. NovaPay повідомила про рішення призначити його генеральним директором у вересні цього року.
До Сироватко генеральним директором міжнародного фінансового сервісу «НоваПей» (NovaPay) був Андрій Кривошапко, який очолив компанію в 2016 році.
NovaPay – заснований в 2001 році міжнародний фінансовий сервіс. Входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях «Нової пошти». Він першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав у 2023 році розширену ліцензію НБУ, яка дозволила відкривати рахунки і випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий додаток.
Згідно зі статистикою НБУ, NovaPay є лідером серед усіх систем переказу коштів, створених небанківськими установами. За даними компанії, вона обробляє близько 2,5 млн транзакцій на день для 750 тис. користувачів.
АТ “Таскомбанк” виставило на аукціон завод з виробництва поризованих керамічних блоків “Слобожанська Будівельна Кераміка” (СБК) в Київській області на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту), повідомляє пресслужба СЕТАМ.
Аукціон щодо “Київська філія “СБК” заплановано на 2 січня 2026 року, заявки приймають до 1 січня, стартова ціна лота – 76,8 млн грн. Об’єкт розташований у Київській області, Бородянський район, село Озера.
До складу лота входить виробничий комплекс загальною площею 15 906,4 кв. м, 212 одиниць промислового обладнання, а також земельна ділянка.
Продаж передбачає право на укладення договору фінансового лізингу та договору купівлі продажу щодо об’єктів нерухомого та рухомого майна, яке належить банку.
Деталі аукціону та умови участі доступні за посиланням: is.gd/Jr3aDv
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
АУКЦІОН, будівельна кераміка, ВИРОБНИЦТВО, ЗАВОД, СБК, ТАСкомбанк
Експортні ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в грудні 2025 року почали знижуватися, повідомили в інформаційно-аналітичному агентстві “АПК-Інформ”.
“Попит на продовольчу пшеницю протягом усього звітного періоду знаходився на низькому рівні, при цьому для сектору фуражної пшениці перша половина грудня характеризувалась гарною купівельною активністю з подальшим її зниженням у кінці місяця. Це було зумовлено воєнними загрозами, скороченням суднозаходів до портів та систематичними ударами по енергетичній інфраструктурі, що призводять до аварійних і віялових відключень електроенергії”, – розповіли аналітики.
Експерти зазначили, що згадані чинники ускладнювали роботу українських портів і наземної логістики, спричиняли перебої та вимушені зупинки, а також змушували учасників ринку коригувати всі елементи ланцюжка поставок. До того ж в кінці грудня спостерігалося погіршення погодних умов, що також впливало на відвантаження з портів.
Ця ситуація разом із сезонним зниженням торговельної активності та високою конкуренцією на зовнішніх ринках, за інформацією аналітиків, чинили тиск на закупівельні ціни експортерів.
Так, у портах Великої Одеси протягом звітного періоду закупівельні ціни на продовольчу пшеницю 2 і 3 класу знизилися на $6-9 USD/т і станом на 29 грудня озвучуються в межах $208-216 і $206-214 за тонну (CPT-порт). Водночас зниження цін попиту на фуражну пшеницю становило в середньому $9 за тонну та фіксується в діапазоні $197-207 за тонну (CPT-порт) порівняно з початком поточного місяця, констатували в “АПК-Інформ”.
ДП “Ліси України” 2025 року отримало понад 8 млрд грн прибутку, сплатило понад 15 млрд грн податків, інвестувало у свої відновлення та розвиток близько 2 млрд грн, повідомив генеральний директор держпідприємство Юрій Болоховець у Facebook.
Він також зазначив, що лісники під час війни змогли виконати програму президента “Зелена країна” і висадили 1 млрд дерев, врятували десятки тисяч гектарів самосійних і нерозподілених лісів і в умовах постійних обстрілів у 4 рази скоротили площу пожеж.
“Показники підприємства — не збіг обставин і не подарунок долі. Це послідовна політика сильного централізованого управління та контролю, прозорих закупівель, відкритої й конкурентної реалізації продукції”, – підкреслив Болоховець.
При цьому він зауважив, що “дореформена роздроблена й корумпована система не мала й десятої частки результатів ДП “Ліси України”, а залишалась джерелом збагачення для обраних”. Саме тому, на думку очільника держпідприємства, лісова реформа і досі викликає жорсткий спротив, оскільки тіньові схеми та прибутки завжди знаходять прибічників. У залишків старої системи з’являються нові союзники, пояснив він.
“Тиск і переслідування, що тривали цього року, — не про мене особисто. Це спроби зупинити зміни, які вперше за роки незалежності зробили ліс справді державним ресурсом”, – наголосив гендиректор “Лісів України” і подякував команді лісівників, яка гідно пройшла цей рік, зберегла єдність і показала результат.
Серед планів на 2026 рік Болоховець назвав цифровізацію управління, нові глобальні системи контролю, механізацію і збільшення заготівлі, масштабні проєкти з розмінування.
Український ринок новорічних ялинок продовжує скорочуватися — і за кількістю дерев, і за попитом. Так, 991 тисячу ялинок цьогоріч Держлісагенство запланували для реалізації. Це на 8% менше, ніж торік. Водночас і українці купують ялинки дедалі рідше — лише 39,8 тисячі різдвяних дерев було продано станом на середину грудня. Це на 11% менше, ніж за той самий період торік. Найбільше новорічних дерев для реалізації традиційно заготовлено на Вінниччині та Житомирщині.
991 тисячу новорічних дерев було заготовлено для продажу у цьому сезоні в Україні. Це на 8% менше, ніж торік.
Втім попит на живі новорічні дерева падає ще швидше, аніж пропозиція. Так, лише 39,9 тисячі ялинок продали в Україні станом на середину грудня 2025 року. Це на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння, за весь попередній сезон лісгоспи реалізували 153,7 тисячі дерев — це на 38% менше, ніж у сезоні 2023–2024, і майже на чверть менше, ніж у 2022–2023 роках.
Найбільші обсяги святкових дерев для реалізації цього сезону зосереджені у двох регіонах: Вінниччина — 187 тисяч ялинок, або 19% від загальної кількості та Житомирщина — 142 тисячі, або 14%. Водночас саме Житомирська область залишається лідером за площею земель під вирощування хвойних — 640 гектарів. Це майже чверть від загальноукраїнської площі. За чотири роки вона скоротилася тут на 9%, але навіть на цій території росте близько 1,9 мільйона дерев.
2753,5 гектара складає загальна площа, де в Україні вирощують хвойні для новорічних свят. Це на 6% менше, ніж торік, і на 35% менше, ніж у 2021 році. У деяких регіонах скорочення виглядає особливо драматично: так, на Івано-Франківщині площі зменшилися з 9,6 гектарів у 2021 році до лише 1,7 гектара у 2025-му.
Разом із землями зменшується й кількість самих дерев. Якщо у 2021 році в Україні налічувалося майже 12,4 мільйона хвойних, то нині — близько 7,8 мільйона.
На тлі зменшення легального ринку різко скоротилася і кількість незаконних вирубок. Лише 34 випадки незаконної заготівлі новорічних дерев зафіксовано станом на початок грудня 2025 року. Третину від загальної кількості виявили на Харківщині — 10 випадків. Загалом, у минулому сезоні таких порушень було 328.
https://opendatabot.ua/analytics/legal-christmas-trees-2025
