Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила про відкриття в місті Буча Київської області нової будівлі кінологічного центру Головного управління Національної поліції.
“Сьогодні вранці відкрили нову будівлю кінологічного центру ГУНП в Бучі разом з Ігорем Клименком і Говардом Баффеттом, який і профінансував її будівництво. Попереднє приміщення було в Ірпені, але на початку повномасштабного вторгнення в 2022 році по ньому прилетів російський град”, – написала Свириденко в телеграм-каналі.
За її словами, цей центр – один з найкращих в Європі: там обладнано 80 вольєрів, є критий тренувальний майданчик, смуга перешкод і сучасний ветеринарний центр.
«Простір центру пристосований для переміщення людей з інвалідністю, щоб сюди на каністерапію могли приїжджати ветерани. Зараз у цьому кінологічному центрі служать 54 собаки. Всього ж на службі в Нацполіції близько 1000 собак, за час вторгнення в рядах К9 є втрати», – розповіла прем’єр.
Свириденко зазначила, що проект відновлення кінологічного центру є частиною системної політики розмінування в Україні, яку нам послідовно допомагає реалізовувати Фонд Говарда Баффета.
“Україна – найбільш забруднена вибуховими речовинами держава світу, і нам потрібно багато ресурсів для того, щоб швидко просуватися і повертати життя в громади. Кінологічна служба – один з елементів інфраструктури, яка сприяє швидкому розмінуванню та відновленню безпеки. Крім пошуку вибухових речовин, службові собаки допомагають рятувальникам знаходити людей під завалами після ворожих обстрілів”, – написала вона і подякувала Баффетту.
Україна у січні-серпні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 39,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 73,774 тис. тонн з 52,806 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився на 29,5% – до $82,611 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,92% поставок у грошовому вираженні), Алжиру (23,13%) та Туреччини (19,31%).
Крім того, за вісім місяців 2025 року Україна імпортувала 27,270 тис. тонн цієї продукції – зниження на 59,7% до аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 54,1% – до $51,843 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (22,96%), Казахстану (11,81%) і Франції (10,72%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” встановила нову шахтну кліть, виготовлену фахівцями ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ).
Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel, ремонтні роботи тривали з 4 по 31 серпня. Значна частина цього часу була присвячена підготовці: поверхні кліті ретельно обробляли захисним покриттям та фарбували, щоб подовжити термін її служби в агресивних підземних умовах. Покриття, за характеристикою виробника, повинно надійно захищати поверхні близько 10 років. Лише після цього етапу гірники розпочали безпосередню заміну обладнання.
“Основу кліті ми встановили в шахтному стовбурі на нульовій відмітці, а потім по черзі монтували другий і третій поверхи, з’єднуючи раму. Після цього кріпили інше причіпне обладнання. Після монтажу кліті електрики займалися підключенням електрообладнання, а фахівці енерготехнічної лабораторії перевірили її якість і дали дозвіл на використання”, – пояснив головний механік шахти “Ювілейна” Максим Копєйка, слова якого наводить видання.
Як повідомлялось, торік у спеціалізованому цеху ремонту металургійного устаткування ДМЗ виготовили підіймальне обладнання для шахти “Ювілейна”. Шахтна кліть має три поверхи, важить 15 тонн і може одночасно перевозити 126 гірників.
Повідомляється також, що на ДМЗ у вересні-жовтні залізничники відремонтують три стрілочних переводи станції Західна. Планові ремонти переводів гарантуватимуть безпеку руху залізничного транспорту при транспортуванні заготовки для прокатного цеху №2 та готового металопрокату споживачам.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них – швелерів та кутиків, спецпрофілів для машинобудування та гірничодобувної промисловості. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Лідер найбільшої партії Європейського парламенту, Європейської народної партії (ЄНП), Манфред Вебер оголосив про початок процедури виключення сербської правлячої партії SNS Олександра Вучича зі складу правоконсервативної партійної групи. Про це повідомляє Euractiv.
Повідомляється, що ініціатива Вебера пов’язана з триваючими антиурядовими протестами в Сербії, спровокованими трагічним обваленням навісу на залізничному вокзалі в листопаді 2024 року. Унаслідок цього загинули 16 осіб.
Символічно, що партія SNS була асоційованим членом ЄНП, що означає встановлення міжпартійних зв’язків з обмеженими правами і без повного членства. Сербія при цьому залишається країною-кандидатом на вступ до ЄС.
Після оголошення процедури Вебер підкреслив: «ЄНП не закриває очі на те, що відбувається в Сербії».
https://t.me/relocationrs/1394
Сербська ElevenEs (м. Суботіца) продовжує розвивати проєкт промислового виробництва літій-залізо-фосфатних (LFP) акумуляторів: чинна лінія в Суботіці працює як перший у Європі майданчик із випуску LFP-осередку, а компанія фіналізує плани щодо будівництва «мегафабрики» із цільовою потужністю 1 ГВт-год на рік та опрацьовує подальше розширення до 8 ГВт-год на рік. Про це свідчать заяви компанії та керівництва у 2023-2025 рр., а також останні галузеві повідомлення.
Про запуск повідомлялося у квітні 2023 року: підприємство спеціалізується на призматичних LFP-комірках і стало «першим» діючим індустріальним майданчиком такого типу в ЄС. На старті компанія декларувала вихід на 300-500 МВт-год/рік, з нарощуванням у 2024-25 рр.
На корпоративному сайті зазначено, що команда налічує 100+ співробітників; у травні 2025 р. презентовано новий тип призматичної «blade»-комірки EDGE574 для транспорту і промислових застосувань.
В інтерв’ю 11 лютого 2025 р. CEO ElevenEs Неманя Мікач повідомив, що компанія «фіналізує проєкт» будівництва заводу на 1 ГВт-год/рік; 2026 рік названо «ключовим» для масштабування. Наприкінці травня 2025 р. компанія підтвердила цільовий орієнтир щодо «мега-фабрики» (1 ГВт-год) і плани будівництва гігафабрики на 8 ГВт-год у Сербії. Терміни та джерела фінансування не розкриваються.
Рециркуляція/утилізація. У червні 2025 р. ElevenEs оголосила про угоду зі створення СП для переробки LFP-відходів/відпрацьованих осередків, прив’язавши ініціативу до майбутнього масштабування виробництва.
LFP-хімія без нікелю і кобальту цінується за безпеку, ресурс і вартість циклу – саме на ці ніші орієнтується ElevenEs (енергосховища, комерційний транспорт, «індустріальні» застосування). Для Сербії проєкт означає формування ланки європейського ланцюжка поставок акумуляторів, а для ЄС – диверсифікацію виробництва LFP у регіоні.
Низка стратегічних цифр у публічному просторі (напр., можливий перехід до десятків ГВт-год до 2030 р.) мають орієнтовний характер і залежать від фінансування і підписаних офтейків; галузеві дослідження окремо наголошують на ризик-факторах європейських акумуляторних проєктів. Ми спираємося на підтверджені найближчі цілі (1 і 8 ГВт-год) і фактично діючий майданчик у Суботіце.
https://t.me/relocationrs/1395
За вісім місяців 2025 року Україна збільшила імпорт олова та виробів на 42,9% – до $2,632 млн (у серпні – $294 тис.).
Експорт скоротився майже утричі – до $104 тис. проти $344 тис. торік (у серпні – $3 тис.).
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
