Експорт ріпаку з України у 2025-2026 маркетинговому році може скоротитись до мінімального показника з 2022-2023 МР та становитиме близько 2,7-2,8 млн тонн, що на 13% менше поточного сезону, повідомили в інформаційно-аналітичному агентстві “АПК-Інформ”.
Анілатики зауважили, що причиною подібного скорочення є очікуване зменшення виробництва олійної культури, а також на тлі можливого підвищення попиту з боку переробної галузі.
Виробництво ріпаку в Україні у 2025 році, за прогнозами експертів, може скоротитися до мінімуму з 2022 року через скорочення посівної площі озимої культури внаслідок дефіциту вологи восени 2024 року та через погану перезимівлю посівів у низці основних областей-виробників культури. Крім того, холодна погода, приморозки та сніг у першій декаді квітня можуть значно погіршити ситуацію.
За оцінкою “АПК-Інформ”, посівні площі під ріпаком становлять 1,34 млн га (-4%), тоді як площа збирання може не перевищити 1,17 млн га (-10%) і може бути ще меншою через несприятливі погодні умови. Прогноз виробництва олійної у 2025 році становить близько 3,35-3,4 млн тонн (-8%).
Що ж до розподілення ріпаку у новому сезоні, на думку аналітиків, ситуація буде значною мірою залежати від тарифної політики Китаю та США.
“Наразі ми спостерігаємо за погіршенням торговельних відносин між США та Китаєм, США та Канадою і між Китаєм та Канадою, що спричинить перерозподіл торговельних потоків каноли та продуктів переробки, а також може змінити плани аграріїв щодо сівби даної культури в основних регіонах”, – зазначили в агентстві.
Кілька країн можуть спробувати замістити канадські олію та шрот на китайському ринку за рахунок збільшення виробництва ріпаку/каноли, але питання в термінах – продукція вже в дефіциті і збільшення поставок Китай потребує вже зараз, а не в новому сезоні.
Через торговельні війни у новому сезоні очікується підвищення попиту і на українську ріпакову олію та шрот з боку Китаю, що може сприяти збільшенню внутрішньої переробки, але вона буде залежати від співвідношення вартості сировини та олії на українському ринку. До того ж українським компаніям може бути складніше формувати запаси, оскільки аграрії не поспішають продавати сировину за форвардами.
“Торгівля може залишитися слабкою, доки не буде оцінено вплив приморозків та снігу на олійну в низці європейських країн і в Україні зокрема. Також важливо враховувати, що, якщо ситуація з тарифами до нового сезону не зміниться і всі мита для Канади залишаться в дії, канадська канола може збільшити присутність на європейському ринку, а, отже, “вікно” для української олійної, як і раніше, залишається обмеженим першою половиною сезону”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
АТ “Концерн “Галнафтогаз” може спрямувати на дивіденди більшу частину чистого прибутку за 2024 рік у розмірі 1,424 млрд, а саме 1,26 млрд грн з тим, щоб 165,67 млн грн залишити нерозподіленим у розпорядженні товариства, зазначається у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Повідомляється, що ініціатива про розподіл чистого прибутку на зборах акціонерів, запланованих на 30 квітня 2025 року, належить зареєстрованому на Кіпрі акціонеру ГНГ РІТЕЙЛ ЛІМІТЕД (GNG RETAIL LIMITED Віталія Антонова), що є власником 99,22619% акцій товариства.
Ще один проєкт щодо розподілу чистого прибутку передбачає залишити його нерозподіленим у розпорядженні товариства.
Як повідомлялося, “Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК “ОККО”, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
У червні торік ЄБРР і “ОККО” на Конференції з відновлення України в Берліні уклали кредитну угоду на EUR60 млн для будівництва нового заводу з виробництва біоетанолу в Тернопільській області потужністю 83 тис. тонн на рік. Його планують побудувати за два роки, продукцію будуть продавати на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Нещодавно СЕО групи компаній OKKO Василь Даниляк повідомив, що її установка зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт, проєкт якої був завершений наприкінці 2024 року, може почати надавати НЕК “Укренерго” послуги з балансування енергосистеми наступного місяця.
Він також зазначив, що група диверсифікує свій бізнес, і в рамках диверсифікації розвиває, зокрема, низку проєктів у відновлюваній енергетиці.
За його словами, зараз триває активна підготовка до будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області, кредитування під яку виділила низка МФО: першу чергу ВЕС компанія планує завершити до кінця цього року, а на повну потужність вона запрацює в кінці першого кварталу наступного року. Окрім того, Даниляк зазначив, що у подальших планах – реалізувати більший проєкт у Волинському регіоні – ВЕС на 190 МВт, над яким компанія працює протягом останніх двох років. Його вартість він оцінив у EUR300 млн, тоді як ВЕС 147 МВт – у EUR240 млн. За його словами, компанія працює з різними фінустановами для залучення коштів під цей проєкт.
Випуск № 1 – квітень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та імовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації
На початку квітня валютний ринок України продовжував демонструвати відносну стабільність у сегменті долара та помітне посилення євро.
Обидва процеси мають різні драйвери:
Ø курс долара знижується під впливом зовнішньої слабкості долара США;
Ø курс євро зростає як унаслідок глобального тренда, так і через структурний попит на євровалюту в Україні;
Ø загалом валютний ринок України характеризується зростанням ліквідності, звуженням спредів і зменшенням волатильності стосовно долара, що є свідченням формування відносної передбачуваності подальших курсових траєкторій.
Внутрішні чинники та політика НБУ
Нацбанк продовжує дотримуватися політики м’якого контролю за валютним ринком, присутній на міжбанку та зберігає вплив на офіційний курс. При цьому ринкові котирування купівлі/продажу валют дедалі більше наближаються до офіційного курсу, що свідчить про зростання довіри до прогнозованості регуляторної політики.
Прискорення споживчої інфляції до 1,5% у березні (річна – 14,6%) і базової до 1,4% створює додатковий виклик: з одного боку, може сформувати стимули для підвищення облікової ставки НБУ, з іншого — підриває привабливість гривневих інструментів у коротко- та середньостроковому горизонті.
Також варто зазначити, що в березні українці зменшили чисту купівлю валюти в банках до $720 млн, що стало мінімумом кварталу. Це означає насичення ринку валютою, хоча попит усе ще перевищує пропозицію.
У подальшому варто звернути увагу на сальдо зовнішньої торгівлі України: за січень – березень 2025 року імпорт перевищив експорт удвічі ($18,5 млрд проти $9,9 млрд). Це свідчить про швидке «вимивання» валютної ліквідності з України. Втім, за умови збереження обсягів і ритмічності підтримки зовнішніх партнерів і кредиторів цей фактор може бути компенсований. В іншому разі рано чи пізно «вимивання» валютної ліквідності може стати приводом для нових валютних обмежень, насамперед для бізнесу і з меншою імовірністю — для населення.
Поточна структура імпорту, основу якого становлять машини, хімія та енергоносії, створює стійкий попит на валюту. Балансуючий фактор — сповільнення темпів імпорту, що може послабити тиск на гривню у коротко- та середньостроковому горизонті.
Крім того, за оцінками економічних експертів в обігу поза банківською системою може перебувати еквівалент $130 млрд готівкової валюти, які є стабілізаційним буфером для ринку.
Окрім міжнародних і структурних чинників фактором подальшого впливу на динаміку курсів долара та євро до гривні може стати активізація та наростання транзакцій населення та бізнесу між ключовими валютами для зміни їхніх часток у своїх портфелях заощаджень і накопичень. Це додасть ринку ліквідності, хоча може стати драйвером зміни курсів під впливом спекулятивного фактора. Цей тренд вже стає помітним для євро, який на фоні зростання все швидше набуває привабливості для заощаджень та отримання курсової премії.
Міжнародні фактори
Світовий валютний ринок перебуває в епіцентрі турбулентності через нову тарифну політику США, запроваджену президентом Дональдом Трампом. А ще більше — під впливом її непередбачуваності: новини та заяви, які сформували тренд на відкритті ринків, втрачають актуальність або спростовуються упродовж торгової сесії — це додає ринку нервозності та невизначеності, що змушує більшість економічних агентів підвищувати премії за ризик.
Ці процеси запустили небачену волатильність на багатьох ринках, включаючи товарно-сировинні та фондові, що змусило інвесторів із меншим апетитом до ризику збільшити попит на захисні активи, в тому числі на золото. Втеча ліквідності з долара ослабила його в певні моменти до 6-місячного мінімуму.
На цьому тлі євро укріплюється, а глобальні очікування щодо зниження ставки ФРС США зростають. Це створює технічний простір для подальшого зміцнення євро.
Огляд динаміки та прогноз курсу валют
Курс долара США
Упродовж першої декади квітня середній курс долара до гривні тримався стабільно низхідного тренда, що триває з початку 2025 року.
Діапазон коливань упродовж березня — початку квітня звузився до 41,20–41,80 грн/$, що відображає високу стабільність попиту та пропозиції на ринку. Це один із найвужчих коридорів за останні пів року.
Найнижче значення зафіксовано в районі 41,10 грн/$ у сегменті купівлі в перші дні квітня — на фоні ослаблення долара США на глобальних ринках і зниження попиту на валюту всередині країни.
Особливо показовим є подальше скорочення спреду між курсами купівлі та продажу: в січні він перевищував 1 грн, а у квітні зменшився до менш ніж 60 копійок, що свідчить про зростання валютної ліквідності, зменшення панічних або спекулятивних очікувань і підвищену конкуренцію між операторами валютного ринку, які орієнтуються на офіційний курс НБУ й утримують конкурентний спред у прийнятних для ринку межах.
Ще один важливий індикатор — наближення курсів купівлі-продажу до офіційного курсу НБУ: ринкові курси і купівлі, і продажу долара стали рухатися практично синхронно з офіційним, без суттєвих відхилень і рівновіддалено від офіційного — +\- 25 коп., що знижує волатильність ринку.
Ø У короткостроковому періоді (2–4 тижні) курс долара, найімовірніше, плавно рухатиметься в діапазоні 41,10–41,80 грн/$ з можливими коригуваннями в межах 20–30 копійок, пов’язаними із ситуативним попитом.
Ø Середньострокова перспектива (2–4 місяці) передбачає можливість повернення до діапазону 41,80–42,50 грн/$ у разі зростання інфляції, імпортної активності чи тиску на бюджет.
Ø У довгостроковій перспективі (6+ місяців) ми зберігаємо прогноз щодо збереження потенціалу зміщення курсу в напрямку 45,00 грн/$.
Курс євро
Упродовж березня та першої декади квітня курс євро до гривні демонстрував виразний висхідний тренд, компенсувавши держателям євровалюти та відігравши всі корекції з початку року, досягнувши найвищих значень із початку року та навіть пікового перед початком спаду значення на середину жовтня 2024 року.
Особливо помітним стає розширення спреду між курсами купівлі та продажу: якщо раніше він коливався в межах 60–70 копійок, то в квітні подекуди сягає 1 грн, а в деяких операторів валютного ринку — понад 2. Це є індикатором зростання волатильності та нервовості учасників ринку — його оператори закладають підвищені ризики в маржу, очікуючи подальшого посилення євро.
Зростання премії ринку до офіційного курсу яскраво свідчить про формування стійких очікувань подальшого зміцнення євро, яке ринок намагається відіграти на випередження.
Паралельно спостерігається збільшення розриву між ринковими котируваннями й офіційним курсом НБУ, який відстає від динаміки ринку. Оператори валютного ринку оперативніше реагують на інформаційний та економічний фон, які грають на користь зміцнення євро до долара.
Ø У короткостроковій перспективі (2–4 тижні) євро з високою імовірністю може консолідуватись у діапазоні 46–47,50 грн/євро з потенційними короткими корекціями після стрімкого зростання.
Ø У середньостроковому періоді (2–4 місяці) — в разі позитивних сигналів з ЄС або подальшого ослаблення долара — ймовірне тестування більш високих рівнів до 48–49 грн/євро.
Ø У довгостроковому горизонті (6+ місяців) євро має явні структурні переваги: зростаюча частка в імпорті, зростання популярності як інструмента заощадження та глобальна фінансова перебудова, що зміщує акценти з долара на євро.
Ø З огляду на динамічну суперечливу інформацію у цьому випуску ми утримаємось від надання довгострокового прогнозу по євро в абсолютних значеннях, хоча акцентуємо: пара євро/гривня залишається однією з найбільш чутливих і волатильних, що вимагає постійної підвищеної уваги з боку бізнесу та інвесторів під час планування валютної структури.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
З огляду на динамічну ситуацію в поточному огляді ми розділимо рекомендації на два окремих блоки:
Ø базові рекомендації — допоможуть уникнути валютно-курсових ризиків або мінімізувати втрати;
Ø оновлені рекомендації — допоможуть зорієнтуватись для перегляду інвестиційно-ощадних стратегій.
Базові рекомендації, які зберігають актуальність:
Диверсифікація валютного портфеля — базова стратегія.
Євро демонструє волатильність і потенціал зростання, а долар — слабкість на тлі глобальних подій. Рекомендовано тримати частину активів у євро, особливо за наявності відповідних зобов’язань. Долар — інструмент короткострокової ліквідності та хеджу.
Максимальна ліквідність — безумовний пріоритет.
Усі валютні активи мають бути легко доступні для оперативного маневру — це ключова умова з огляду на глобальну турбулентність і політичні ризики.
Гривню утримувати у функціональному обсязі.
Стабільність гривні зберігається, однак інфляційний фон і потенційні курсові ризики в ІІ–ІІІ кварталах 2025 року не дозволяють тримати великий надлишок гривні. За можливості уникати зв’язування гривневої ліквідності в інструментах із фіксованими термінами чи без можливості перегляду дохідності.
Оновлені та доповнені рекомендації
Зміна частки валют у портфелі: плавна міграція з долара в євро.
Доцільно поступово ребалансувати портфель у бік євро. Він дедалі більше використовується в розрахунках і потенційно надає кращу курсову премію.
Майте запас міцності та страхуйте ризики.
Слід закладати буфери на форвардні коливання курсу, які ймовірні на тлі стійкого перевищення імпорту над експортом і ризиків сповільнення чи зменшення зовнішнього фінансування країни.
Валютні спекуляції — з підвищеним рівнем обережності.
Поточна ринкова волатильність, особливо в парі євро/гривня, несе підвищені ризики. Спекуляції можливі лише для досвідчених гравців із наявним доступом до швидких і вигідних інструментів на умовах, більш вигідних за стандартні ринкові.
Сценарне планування в довгостроковій стратегії.
Світовий економічний ландшафт стрімко змінюється у навіть за умови стабілізації тривалий час буде шукати нові точки рівноваги. Відмовтесь від жорсткої фіксації валютних орієнтирів на довгі горизонти та заздалегідь плануйте альтернативні інвестиційно-ощадні сценарії.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, випуск неіржавної сталі у світі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилась на 6,4% – до 7,322 млн тонн, тоді як у Китаї – зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн.
В той же час в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, тоді як у Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Агрохолдинг KSG Agro розпочав оновлення поголів‘я свиней на свинокомплексі у Дніпропетровській області, для чого придбав 500 свиноматок данської генетики, повідомила пресслужба агрохолдингу.
В агрохолдингу зауважили, що для оновлення поголів‘я свиней придбали 500 племінних чистопородних свиноматок генетики Danish Pig Genetics від компанії-постачальника Breeders of Denmark A/S (Данія). Їх поставка на свинокомплекс очікується вже у травні. Обсяг інвестицій в оновлення свинопоголів’я склав кілька сотень тисяч євро (конкретна сума не розголошується).
За підрахунками агрохолдингу, за допомогою 500 чистопородних свиноматок KSG Agro зможе упродовж 2025 року отримати 4000 гібридних свиноматок F-1. Вони вважаються найстабільнішими, відрізняються високою репродуктивною ефективністю та здатні виводити високоякісних поросят, які згодом перетворяться на цінних відгодівельних тварин.
“У важких умовах розвитку тваринницького бізнесу під час війни надважливого значення набуває його ефективність, яку можна збільшити за рахунок омолодження стада. Саме тому у цьому році ми реалізуємо масштабну програму оновлення свинопоголів’я продукцією провідних міжнародних виробників генетик чистопородних свиней, до яких відноситься і данська Breeders of Denmark A/S. У цілому за результатами 2025 року плануємо отримати підвищення ефективності вирощування свиней на нашому свинокомплексі, як мінімум, на 15%”, – пояснив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях складає близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році він розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Агрохолдинг KSG Agro у у першому кварталі 2024 року він зменшив чистий прибуток на 37% – до $0,96 млн за зниження виручки на 2% – до $5,02 млн. Його EBITDA скоротилася на 2% – до $1,83 млн.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” збільшив площі під зрошенням до 580 га і встановив на початку 2025 року у Київському кластері ще одну поливну систему на 100 га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
“Першу зрошувальну систему ми встановили у 2018 році на 140 га компанії Zimmatic, у 2019 р. доставили ще дві зрошувальні машини — на 140 га Zimmatic і на 200 га VALLEY. Нині зрошувальне обладнання встановлене українського виробника, зокрема харківського заводу”Варіант Агро Буд”, — зазначив менеджер проєкту по поливу Олександр Моренець.
За його інформацією, під поливом у компанії — насіннєві посіви та частково кукурудза.
“З зони достатнього зволоження, ми вже перейшли у зону недостатнього зволоження, тому зрошення — важлива перспектива на майбутнє”, — додав Моренець.
Якщо порівнювати однакові за структурою земельні ділянки під зрошенням і без, в “Агро-Регіон” це супіщані ґрунти, то лише на товарній кукурудзі під поливом може бути плюс до урожайності 5-6 т/га у сухому заліку, стверджує спеціаліст.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській і Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, які об’єднані у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн та Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить екс-міністру економіки України Айварасу Абромавічусу, у квітні 2021 року отримала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка керує в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.