На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті під час однієї з панельних дискусій представники Румунії, Республіки Молдова та України заявили про намір поглиблювати регіональну співпрацю в інфраструктурі в межах «стратегічного трикутника сполучення» для підтримки відбудови України та посилення стійкості регіону.
Панель модерував генеральний директор аналітичного центру New Strategy Center Джордж Скутару. У ній взяли участь віцепрем’єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимир Болєа, спеціальний посланник з питань відбудови України, керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Міхай Юрка, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко, державний секретар Мінінфраструктури Румунії Іонел Скріоштеану, заступник міністра з питань громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач (у форматі відеоконференції), а також генеральний директор Leviatan Group Кетелін Подару.
Дискусія була зосереджена на стратегічній важливості регіоналізації інфраструктурних проєктів між трьома країнами та розвитку логістичних коридорів, які забезпечують не лише економічну й демографічну мобільність, а в умовах триваючої війни – і військову мобільність. Учасники підкреслили, що транспортна та енергетична сполученість розглядається як інструмент для узгодження політики урядів, а також як платформа для залучення приватного сектору до відбудови України.
«Логістика стає ключовим елементом безпеки й розвитку: від портів і залізниці до прикордонної інфраструктури, усе це повинно працювати як єдина мережа між Румунією, Молдовою та Україною», – зазначив Скутару під час обговорення. Він наголосив, що координація інвестицій і проєктів у межах «стратегічного трикутника сполучення» є необхідною умовою для підвищення пропускної спроможності коридорів, які використовуються для торгівлі, транзиту та військової допомоги.
Представники української та молдовської сторін наголосили, що відбудова України неможлива без активної участі приватного бізнесу та залучення міжнародних компаній до спільних проєктів. «Україна відкрита до партнерства, і нам потрібні як фінансові ресурси, так і технологічні рішення, які можуть надати регіональні та глобальні партнери. Спільні інфраструктурні проєкти зміцнюють не лише економіку, а й стабільність усього регіону», – підкреслив заступник міністра Сергій Деркач.
За підсумками дискусії учасники відзначили позитивну динаміку у зміцненні сполученості між трьома державами, зокрема щодо модернізації транспортних коридорів, портової та прикордонної інфраструктури. Вони дійшли висновку, що подальший прогрес залежатиме від узгодженості дій урядів, ефективного використання фінансових інструментів і тісної співпраці з міжнародними партнерами для підвищення колективної стійкості та добробуту регіону.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Український цукор 2025 року виявився дуже гіркою темою і болючою точкою в переговорах щодо торгівлі агропродукцію з Європейським Союзом, у планах галузі на 2026 рік – збільшити частку українського цукру на європейському ринку, заявила голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Яна Кавушевська на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві в четвер.
Вона зауважила, що українська сторона в процесі підготовки оновленої торговельної угоди не була готова до знайомства з потужним цукровим лобі та його стейкхолдерами в ЄС разом із потужною підтримкою їх на політичному рівні.
Ще однією несподіванкою стала упередженість європейської спільноти щодо української агропродукції. Серед найабсурдніших міфів Кавушевська назвала невичерпність потенціалу українського агросектору, засилля аграрних олігархів тощо. Спростуванням цих міфів доводилося займатися як аграрним асоціаціям України, так і представникам влади.
“Одним із напрямків нашої комунікації було пояснення європейцям того, що українська цукрова галузь є продовженням європейської. Ми використовуємо в роботі всі input, які закуповуємо в Європейському Союзі. (…) На кожен гектар цукрового буряку ми закуповуємо товарів приблизно $1000 в ЄС. Відповідно, маємо цьогоріч в Україні 200 тис. га цукрового буряку, на які закупили в ЄС продукції на $200 млн”, – розповіла керівник “Укрцукру” і додала, що подібні аргументи в європейських колег або викликають здивування, або ігноруються.
Говорячи про квоти, які отримала Україна для поставки в ЄС цукру за оновленою торговельною угодою, Кавушевська відзначила їх збільшення у 5 разів проти попередніх.
“Дійсно, ті результати, які ми маємо за отриманою квотою в Європейському Союзі для цукру, свідчать про зростання в 5 разів – із 20 тис. тонн до 100 тис. тонн. Багато це чи мало? Напевно, немає нікого, хто міг би бути задоволеним. Але впевнена, якби не було ефективної аграрної та соціальної комунікації, то ця квота могла бути меншою”, – констатувала керівниця “Укрцукру”.
Вона наголосила, що ЄС любить передбачуваність, збалансованість і прогнозованість. Саме цим пояснила необхідність запровадження внутрішнього ліцензування Україною експорту цукру до Європейського Союзу. На її думку, цей механізм дозволить українським цукровикам згодом стати не просто технічними постачальниками продукції в ЄС, а поступово перетворюватися на повноправних членів європейського ринку.
“Так, це коштує виробникам, які хочуть експортувати, додаткових витрат на отримання документів, складнощів і відтермінування можливих постачань. Але це (внутрішнє квотування – ІФ-У) те, що демонструє європейцям, що ми вміємо працювати і впорядковувати ринок”, – пояснила експерт.
Ще однією складністю оновленої торговельної угоди для цукровиків Кавушевська назвала застосування Європейським Союзом до українського цукру поняття “критична квота”. Вона передбачає внесення імпортером фінансових гарантій на спеціальні рахунки, які будуть йому повернуті через 3-30 діб після розмитнення отриманого з України товару. Цей механізм, за словами експертки, є одним із способів попередження неконтрольованого поширення українського цукру в ЄС. Водночас він є неприємним моментом для європейських покупців, яким доводиться заморожувати на певний період власні обігові кошти.
Говорячи про плани цукровиків на 2026 рік, вона очільниця асоціації, що галузь і далі налагоджуватиме контакти з європейською цукровою галуззю, сподівається на продовження ліцензування як механізму експорту. Крім того, будуть напрацьовані бенчмаркінги по ключовим виробничим показникам, щоб галузь могла підготуватися до інтеграції в європейський ринок.
“Для українських цукровиків європейський ринок фактично безальтернативний. Ми не можемо боротися за Африку, тому що логістично там завжди буде домінувати Бразилія. Наше завдання – закріпитись в Європі, зробити долю України якомога більшою, а згодом забезпечити самодостатність Європейського Союзу в цукрі”, – резюмувала Кавушевська
Україна має оновити законодавство у сфері критичних мінералів, щоб використати наявний ресурсний потенціал і посилити свою конкурентоспроможність на світовому ринку, заявили учасники тематичної панелі на форумі з відбудови України. Вони підкреслили, що без прозорих правил гри, спеціалізованих міжнародних партнерств і стабільного безпекового середовища реалізація великих проєктів у гірничодобувному секторі залишається обмеженою.
Панель модерував керуючий партнер CMS Україна, керівник практики енергетики та змін клімату Віталій Радченко. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак, а також голова організації Republicans Overseas UK Ґреґ Свенсон.
За словами доповідачів, Україна володіє значними запасами критичної сировини, однак існуюча нормативна база не повною мірою відповідає вимогам міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових інституцій. Вони наголосили на необхідності чітких процедур доступу до родовищ, зрозумілих механізмів розподілу ризиків і гарантій захисту інвестицій. «Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілими для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агентств», – зазначив Цабаль.
Окремо учасники звернули увагу на домінуючу роль Китаю в сегменті переробки мінеральної сировини, що створює значні ризики для західних економік. У цьому контексті стратегічне партнерство між Україною та США, на їхню думку, може стати інструментом диверсифікації джерел постачання, а також каналом залучення капіталу й технологій. «Співпраця з Україною дає можливість послабити залежність від обмеженого кола постачальників і водночас підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту», – підкреслив Свенсон.
Водночас експерти нагадали, що реалізація проєктів у видобувному секторі безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Вони зазначили, що частина територій, багатих на корисні копалини, нині перебуває під окупацією РФ, що ускладнює планування та запуск нових інвестиційних ініціатив. На думку учасників дискусії, досягнення тривалого миру й створення прогнозованого безпекового середовища є необхідною умовою для перетворення ресурсного потенціалу України на реальні економічні результати.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
В Україні наразі в рамках винятково індустріальних парків будується близько 1 млн тонн потужностей для переробки кукурудзи на біоетанол, для задоволення потреб яких у сировині щорічно потрібно 3 млн тонн кукурудзи, повідомив директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко.
“Щойно йдеться про створення нового індустріального парку, в кожному другому передбачено виробництво біоетанолу. Тільки тих потужностей, що починають закладати фундамент, у нас 1 млн тонн. Якщо переводити (ці цифри – ІФ-У) в кукурудзу, то її потрібно 3 млн тонн. Отже, кукурудза при оптимістичному сценарії при повній завантаженості (біоетанольних заводів – ІФ-У) буде перероблятися тут”, – сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Миколаєнко уточнив, що наразі Європа споживає 6 млн тонн біоетанолу на рік, тож український продукт однозначно можна було б експортувати в Європейський Союз. У рамках оновленої торговельної угоди ЄС під впливом власних виробників планував встановити для України квоту на рівні 100 тис. тонн, яку в результаті переговорів українська сторона змогла збільшити до 125 тис. тонн. В планах галузі на 2026 рік – збільшити її до 300 тис. тонн.
Водночас він нагадав, що з липня 2025 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає запровадження з липня 2026 року в Україні обов`язкове додавання до пального понад 7% біоетанолу, частка якого в ідеалі має становити 10%. Аналогічна вимога діятиме до імпортного товару. Відповідно, зросте споживання біоетанолу на внутрішньому ринку.
Крім того, Миколаєнко повідомив, що галузеве об`єднання спробує в 2026 році захистити власний внутрішній ринок.
“Ми стикнулися з тим, що крім квот в Європейському Союзі існує технічне регулювання. Це справжні неторгівельні бар’єри, які непогано працюють. (…) В разі потреби європейці мають механізм для зупинки експорту. Ми плануємо розробити такі ж самі механізми, розробити і впровадити вітчизняну систему екологічної сертифікації, і також будемо захищати український ринок”, – резюмував керівник Української асоціації виробників біоетанолу.
Як повідомляє Сербський Економіст, польський Краків визнаний найчистішим містом світу за версією компанії Radical Storage, яка проаналізувала понад 70 тис. відгуків туристів про 100 найбільших напрямків з індексу Top 100 City Destinations Euromonitor International.
Згідно з дослідженням, 98,5% відгуків, де згадувалася чистота Кракова, були позитивними. До п’ятірки лідерів також увійшли Шарджа в ОАЕ (98% позитивних відгуків), Сінгапур (97,9%), Варшава (97,8%) і Доха (97,4%).
Всього в топ-20 найчистіших міст світу увійшли Краків, Шарджа, Сінгапур, Варшава, Доха, Ер-Ріяд, Прага, Маскат, Дубай, Фукуока, Абу-Дабі, Цюріх, Единбург, Лос-Анджелес, Ліма, Канкун, Порту, Копенгаген, Тайбей і Валенсія, при цьому у всіх них частка позитивних відгуків про чистоту перевищує 94%.
Radical Storage вказує, що для аналізу вибрала 100 міст з індексу Euromonitor Top 100 City Destinations і по кожному розглянула 10 найбільш популярних пам’яток. Були враховані тільки англомовні відгуки Google за період з жовтня 2024 року по листопад 2025 року, де зустрічалися слова clean або dirty, після чого згадки класифікувалися як позитивні або негативні. Всього оброблено 71 692 згадки «clean» і 10 165 згадок «dirty».
За даними компанії, високі позиції Кракова і Варшави автори дослідження пов’язують з інвестиціями Польщі в системи поводження з відходами та благоустрій громадських просторів, а також із залученням мешканців до акцій з прибирання міст.
Сербські міста не вказані в дослідженні.
https://t.me/relocationrs/1923
У Бухаресті в четвер, 11 грудня, розпочав роботу міжнародний форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments», на відкритті якого президент аналітичного центру New Strategy Center Іонел Ніцу та голова Сенату Румунії Мірча Абрудян наголосили на готовності Румунії відігравати одну з ключових ролей у повоєнній відбудові України та стати основним логістичним вузлом для цього процесу.
За словами Ніцу, форум має на меті створити постійну платформу діалогу, орієнтовану саме на практичні аспекти відбудови України, із залученням представників центральних органів влади, бізнесу, міжнародних фінансових інституцій та місцевих адміністрацій прикордонних регіонів. Румунія як сусідня держава, підкреслив він, має безпосереднє розуміння потреб і викликів на місцях, що створює додаткові можливості для спільних інвестиційних і коопераційних проєктів у сфері інфраструктури, логістики та енергетики.
«Румунія як сусід України має практичне уявлення про те, що означає відбудова в умовах триваючої агресії, – наша мета полягає у тому, щоб звести за одним столом уряд, бізнес і місцеву владу та перевести дискусію в площину конкретних рішень і контрактів», – зазначив Ніцу, відкриваючи першу панель форуму.
Керівник New Strategy Center звернув увагу на концепцію «стратегічного трикутника сполучення» за участю Румунії, України та Республіки Молдова, який має спиратися на портову інфраструктуру Чорного моря і Дунаю, а також на залізничні й автомобільні коридори, що вже перебувають у фокусі Європейської комісії щодо розширення транспортних потужностей регіону. Він також наголосив на необхідності багатовимірного підходу до відбудови, що поєднує економічний, соціальний, гуманітарний і безпековий виміри, а також на потребі «прямого, чесного й орієнтованого на результат діалогу» між усіма учасниками процесу.
Першу панель форуму – «Важливість Румунії для відбудови України» – відкрив як ключовий спікер голова Сенату Румунії Мірча Абрудян. Він підтвердив політичну позицію офіційного Бухареста щодо підтримки України у протидії російській агресії та підкреслив, що участь Румунії у відбудові є не лише економічним пріоритетом, а й «політичним і безпековим імперативом для всієї Європи».
Абрудян відзначив стратегічне значення географічного розташування Румунії для логістики відбудови: через порт Констанца, дунайські порти й розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури країна прагне стати центральним хабом для потоків вантажів, пов’язаних з інфраструктурними, енергетичними й промисловими проєктами в Україні. «Румунія має всі передумови, щоб стати логістичним центром відбудови – від портів на Дунаї та Чорному морі до транспортних коридорів, які поєднують ЄС з українською економікою», – заявив він під час виступу.
Окремо голова Сенату наголосив на необхідності проведення глибоких реформ в Україні паралельно з відбудовчими проєктами – насамперед у сферах енергетики, інфраструктури, публічної адміністрації та цифровізації. На його думку, інвестиції в реконструкцію мають розглядатися і як інструмент європейської інтеграції України, з урахуванням переговорів про вступ до ЄС. «Якщо ми говоримо про довгострокові інвестиції, нам потрібен справедливий і тривалий мир, а до його досягнення – передбачуване безпекове середовище, яке забезпечується, зокрема, військовою підтримкою України з боку союзників», – підкреслив Абрудян.
Він також нагадав, що питання «справедливого миру» та безпекових гарантій для України вже обговорювалися під час його недавньої зустрічі зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Стокгольмі, де сторони узгоджували спільні підходи до майбутніх мирних переговорів.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
