АТ “Укрзалізниця” (УЗ) визначило коефіцієнти порожнього пробігу та середню швидкість перевезення на добу в 2026 році, повідомляється на сайті товариства.
Згідно з повідомленням, найбільше підвищення коефіцієнтів порожнього пробігу торкнеться спеціалізованого рухомого складу, а саме: харчові цистерни подорожчають із з 1,03 до 1,44, фітингові платформи — з 0,45 до 0,70, цистерни євроколії (1435 мм) — з 0,77 до 1,04, зерновози — з 1,06 до 1,11, піввагони — з 0,85 до 0,89.
Найзначніше падіння стосуватиметься контрейлерних платформ — з 1,50 до 0,97. Суттєве здешевлення очікує перевізників мінеральних добрив і сировини: коефіцієнт для мінераловозів знизиться з 1,28 до 0,79.
Водночас зросте середня швидкість перевезення на добу в експортому напрямку через сухопутні переходи для більшості типів вагонів. При цьому в бік до припортових станцій буде зафіксовано зниження середньої швидкості для більшості типів рухомого складу.
Швидкість на експорт зросте на 115 км/добу для вагонних/контейнерних відправлень критих вагонів, переобладнаних із рефрижераторних, і на 113 км/добу для маршрутних або контейнерних поїздів у напрямку портів для цистерн, переобладнаних та модернізованих.
Швидкість для цементовозів упаде майже скрізь, а для експортних поїздів зниження складе 89 км/добу (–146 км/добу).
Зерновози у рейсах до портів для маршрутних/контейнерних поїздів сповільняться до 255 км/добу.
Для фітингових платформ швидкість буде знижено для всіх видів відправлень і в усіх видах перевезень.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), в січні-вересні поточного року одержав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 345,153 млн грн, тоді як аналогічний період 2024 року завершив із чистим збитком 625,830 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі прибуток склав 711,232 млн грн.
Чистий дохід за цей період зріс на 9% – до 42 млрд 454,272 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 493,835 млн грн.
Завод завершив 2024 рок зі збитком 237,705 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 912,333 млн грн. Завод завершив 2022 рік із чистим збитком 883,119 млн грн, тоді як 2021 року отримав чистий прибуток 120,277 млн грн.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв за III квартал 2025 року становить 7226 осiб.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 100% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Каметсталь” – 170,584 млн грн.
Світовий ринок криптовалют у листопаді 2025 року продемонстрував різку корекцію після осінніх максимумів, втративши понад $1 трлн сукупної капіталізації на тлі фіксації прибутку інвесторами, відтоку коштів з біржових фондів і погіршення апетиту до ризику на глобальних ринках, випливає з оцінок аналітичних платформ і учасників ринку.
З кінця вересня – початку жовтня, коли біткоїн оновлював історичні максимуми вище $120–126 тис. за монету, до середини листопада сумарна капіталізація крипторинку скоротилася приблизно на чверть. Курс біткоїна в окремі моменти опускався в район $82–85 тис., що означає зниження близько 20–30% від жовтневого піку. До кінця місяця перша криптовалюта частково відіграла падіння і консолідувалася в діапазоні близько $87–90 тис.
Аналітики пов’язують коригування насамперед із масштабною фіксацією прибутку після багатомісячного зростання, що почалося ще в 2023–2024 роках, а також із переглядом очікувань щодо ставок ФРС і зниженням інтересу до ризикованих активів на тлі зміцнення позицій золота як захисного інструменту.
Додатковий тиск на ринок чинили значні відтоки зі спотових біткойн-ETF у США: за оцінками учасників ринку, сукупний обсяг виведення коштів з таких фондів у листопаді склав кілька мільярдів доларів, що призвело до продажів базового активу. Паралельно низка публічних компаній скорочували криптовалютні резерви для обслуговування боргів і підтримки власних котирувань.
Корекція торкнулася і інших провідних криптоактивів. Ethereum торгувався в діапазоні близько $2,8–3,0 тис., ряд великих альткойнів (включаючи Solana і XRP) також демонстрували двозначне падіння від недавніх локальних максимумів, хоча до кінця листопада частина втрат була відіграна.
На тлі загальної волатильності окремі токени показували різноспрямовану динаміку. Так, малопомітний раніше токен RAIN, пов’язаний з децентралізованим ринком прогнозів, продемонстрував короткострокове зростання більш ніж на 100% після заяви однієї з біофармацевтичних компаній про плани сформувати значний обсяг резервів саме в цьому активі.
Сегмент децентралізованих фінансів (DeFi) в листопаді знову опинився під тиском через інциденти з безпекою: один з великих протоколів автоматизованої торгівлі втратив значний обсяг коштів користувачів в результаті експлойта, що посилило дискусію навколо стійкості складних DeFi-механізмів.
Одночасно продовжилося посилення регулювання та інституціоналізація інфраструктури. Фінансові регулятори ряду країн анонсували підвищення вимог до резервів і сегрегації активів на криптобіржах, а великі фінтех-компанії продовжили роботу над власними стейблкоінами і блокчейн-платіжними рішеннями в рамках діючих або підготовлюваних нормативних режимів.
Більшість профільних аналітиків оцінюють те, що сталося, не як початок нового затяжного «ведмежого ринку», а як глибоку, але типову для криптовалют корекцію після періоду перегріву. При цьому вони вказують, що волатильність і висока чутливість до макроекономічних факторів зберігають криптоактивам статус одного з найбільш ризикованих сегментів глобального фінансового ринку, незважаючи на зростання інституційної участі та розвиток регульованої інфраструктури.
ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (Північний гірничо-збагачувальний комбінат, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року знизив чистий прибуток на 45,9% – до 608,853 млн грн з 1 млрд 125,047 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі збиток склав 286,948 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство наростило дохід на 21,8%, до 24 млрд 700,220 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 14 млрд 29,453 млн грн.
За 9 місяців 2025 року обсяги виробництва склали 4,410 млн тонн товарного концентрату та 3,298 млн тонн окатків. 99,4% товарної продукції за звітний період реалізовано на внутрішній ринок.
У рамках реалізації програми капітальних інвестицій комбінату у І-ІІІ кварталі 2025 року здійснювалися заходи, спрямовані на підтримання виробничих потужностей, оновлення інфраструктури, підвищення ефективності технологічних процесів і забезпечення стабільної роботи основних виробничих підрозділів. Зокрема, відповідно до програми розвитку комбінату та в межах доведених лімітів здійснено будівельно-монтажні роботи на об’єктах капітального будівництва: реконструкцію існуючого хвостосховища з нарощуванням огороджувальних споруд до граничної відмітки +165 (ІІІ етап) та відмітки +169, а також переукладання пересувних колій і облаштування бічної контактної мережі.
Крім того, продовжено розробку робочої документації для реалізації реконструкції хвостосховища (від відмітки +165 до +169); виконано будівництво з’єднувального шляху та змонтовано бічну контактну мережу з’єднувальної колії у межах розширення відвалів Першотравневого та Ганнівського кар’єрів (FEL4); підготовлено етапи ОТР і здійснено геолого-економічну переоцінку запасів залізистих кварцитів Першотравневого та Ганнівського кар’єрів; завершено заміну конвеєра СБ-1; тривають роботи з капітального ремонту банного комплексу ЦВО-2 та ПК (ГТЦ-1); виконано заміну масляних вимикачів типу У-220 ОРУ-150 кВ підстанцій ГПП-3,4 на елегазові аналоги.
ПівГЗК у 2024 році наростило чистий прибуток до 1 млрд 338,185 млн грн з 866,090 млн грн у 2023 році. Підприємство завершило 2022 рік із чистим збитком 2 млрд 972,333 млн грн, тоді як 2021 року отримало чистий прибуток 25 млрд 293,042 млн грн.
Комбінат спеціалізується на видобутку, переробці та випуску залізорудної сировини. Середньооблікова чисельність штатних працівників – 4512 осіб.
Metіnvest B.V. володіє 100% акцій Північного ГЗК.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Статутний капітал ПівнГЗК – 579,707 млн грн.
Загальний обсяг ремонтної кампанії АТ “Хмельницькобленерго” за дев’ять місяців 2025 року склав 76,3 млн грн, повідомив оператор системи розподілу Хмельницької області.
За словами керівника “Хмельницькобленерго” Святослава Козленка, наведеними в повідомленні компанії у Facebook, для товариства пріоритетом є впровадження сучасного обладнання та технологій, які дозволяють в автоматичному режимі локалізувати пошкоджені ділянки мережі та миттєво перезаживити споживачів від резервних ліній, що є ключовим елементом надійної та сучасної системи розподілу.
Згідно з повідомленням, було відремонтовано приблизно 700 трансформаторних підстанцій і розподільних пунктів, що удвічі перевищує запланований обсяг і стало вагомою частиною підготовки до ОЗП.
Крім того, фахівці ОСР також відремонтували, зокрема, 262 силових трансформатори 6-20 кВ, 972 км повітряних ліній електропередачі, в тому числі замінивши на нові 1206 опор та майже 6000 ізоляторів, відновили 299 пошкоджених кабельних ліній 0,4-10 кВ, розчистили від гілок 2683 км трас ЛЕП.
Зазначається, що на лініях 0,4-20 кВ було змонтовано більше 150 км сучасного самоутримного ізольованого проводу, який значно знижує ризики коротких замикань, та влаштовано 2291 ізольований ввід до житлових будинків. Також, як вказує компанія, змонтовано 29 сучасних вакуумних вимикачів замість запланованих 3, більше 2050 обмежувачів напруги проти запланованих 600 та 29 пристроїв релейного захисту та автоматики.
“Обсяг робіт за 3 квартали 2025 року на 10-15% перевищив запланований”, – уточнило “Хмельницькобленерго”.
Компанія зазначила, що частина обладнання – трансформатори, вимикачі, ізолятори, кабельно-провідникова продукція були надані підприємству міжнародними донорами, в т.ч. і через Фонд підтримки енергетики України.
Як повідомлялося, АТ “Хмельницькобленерго”, 70% акцій якого належать державі, входить в державну групу АТ “Українські розподільні мережі”.
Ювілейний Х Форум «Диригенти змін» від Deloitte Ukraine підбив підсумки десяти років змін, досягнень та викликів. На заході, що відбувся 19 листопада у Києві, власники й керівники компаній, представники влади, громадські та культурні діячі підсумували досвід, визначили пріоритети на наступне десятиліття та обговорили, як посилити наявні зусилля та де необхідна зміна стратегії.
«За ці десять років нам як представникам бізнесу, держави й суспільства вдалося не все, про що ми мріяли. Але багато що справді вдалося, хоч ми і рідко знаходимо час це осмислити. Саме ці досягнення є знаком того, що і в майбутньому нам вдасться. Так, не все, про що ми мріємо сьогодні. Але багато що вдасться», – зазначив керівний партнер Deloitte Ukraine Сергій Кулик.
Саме ця ідея стала лейтмотивом ювілейного Форуму.
Про трансформацію в суспільстві, фінансовому секторі, інституціях, технологіях та армії говорили Сергій Кулик, керівний партнер Deloitte Ukraine, Олександр Богуцький, СЕО Starlight Media, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ, Ольга Руднєва, CEO Superhumans, центр воєнної травми, та майор Роберт «Мадяр» Бровді, командувач Сил безпілотних систем.
Саме питання армії та безпеки стало одним із центральних у контексті майбутнього. «Мадяр» акцентував на критичній ролі приватного сектору у військово-технологічному розвитку: «Приватному бізнесу варто зосередитися на захисті від повітряного компоненту. Є чотири напрями, які вже сьогодні визначають найближчий R&D-проєкт: радіоелектронна розвідка, радіоелектронна боротьба, радіолокаційні станції (РЛС) та засоби знищення ворога. Бізнес має бути дотичним до цих розробок, щоб створювати рішення, які будуть потрібні Україні та всьому світу».
Сергій Черненко поділився думками про те, які сьогоднішні ініціативи бізнесу стануть фундаментом значущих змін у наступному десятилітті: «Ми вже допомагаємо військовим, інвестуємо у проєкти з донорства крові та розвиваємо програми для ветеранів – від навчання фінансовій грамотності до грантової підтримки їхніх бізнесів. Продовжуватимемо цю роботу й надалі, адже найголовніше завдання – зробити сервіс доступним та інклюзивним для всіх».
Про те, чи можна назвати сучасний етап справжнім культурним відродженням та яку роль у формуванні нової української ідентичності має відігравати бізнес, дискутували Андрій Булах, заступник голови правління МХП, Наталка Ворожбит, драматургиня, сценаристка, режисерка, Олександр Хоменко, режисер, співзасновник культурного об’єднання МУР, Павло Шилько, співзасновник музичної премії YUNA, та Сергій Жадан, письменник, військовослужбовець 13-ї бригади НГУ «Хартія».
За час повномасштабної війни зросла зацікавленість українською культурою, посилився попит на своє та виникло бажання пишатися власною ідентичністю, що проявилося у стрімкому розвитку кіно, театру, літератури та інших сфер.
Пояснюючи витоки нинішнього культурного сплеску, Наталка Ворожбит зазначила: «Культура стала питанням життя і смерті – так гостро цього не відчувалося раніше. Але почалося все ще у 2014-му. Тоді з’явилася велика кількість українських стрічок, наші фільми потрапляли на фестивалі класу А, а на кіномапі світового кіно справді з’явилася Україна. Це був початок процесу самоідентифікації, коли ми вперше по-справжньому поставили собі питання: хто ми і куди йдемо».
Олександр Хоменко звернувся до бізнесу та пояснив, чому підтримка культурних проєктів сьогодні має практичне значення: «Культура зараз – чи не єдине, що утримує людей в країні. Чим більше українців залишатиметься всередині країни – тим більше майбутніх споживачів. Зараз темрява, обстріли, смерть. Глобально людей підтримує можливість цікаво жити: літературні вечори, театри, кіно, вистави. Якщо цього не буде, люди покидатимуть країну, а бізнес втратить частину своїх споживачів».
У межах Форуму також відбулася розмова між Єгором Григоренком, партнером Deloitte Ukraine, та Тарасом Качкою, віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Тарас Качка акцентував на тому, що за останні десятиліття Україна пройшла точку неповернення у своїй трансформації та здійснила фундаментальні євроінтеграційні реформи: «Україна відіграє вирішальну роль у зміні архітектури безпеки ЄС: ми є «щитом» Європи, адже маємо найсильнішу армію та унікальний бойовий досвід. Наша роль не обмежується лише безпекою. Україна стає незамінним елементом європейської стратегічної автономії – від високорозвиненого ІТ-сектору та цифрових рішень до продовольчої безпеки, аграрного виробництва, енергетики та критичних матеріалів».
Про те, як Україні та Європі відповідати на нові виклики у сфері безпеки, енергетичної незалежності, інновацій та демографії, продовжили говорити представники уряду, бізнесу та культури: Олексій Соболєв, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, Тарас Кицмей, співзасновник та член ради директорів SoftServe, та Тамара Трунова, драматургиня, головна режисерка Театру на Лівому березі.
Відповідаючи на питання, яким буде світ через 10 років, Олексій Соболєв підкреслив, що майбутнє залежить від поточної ефективності держави: «Яким буде світ, залежить від наших дій. Мені здається, світ у майбутньому – це світ можливостей, бо він трансформується. Те, як ми побудуємо альянси та економічну інтеграцію і з якою швидкістю та ефективністю, залежить від нас. На жаль чи на щастя, у цьому буде багато урядової роботи».
Підсумовуючи обговорення, Єгор Григоренко зазначив: «Можливо, ми не хотіли бути «щитом» Європи. Можливо, нам доведеться ним стати. Головне – щоб ми знайшли себе всередині країни, подорослішали, стали впевненішими у своїх діях і готовими брати на себе відповідальність».
Про те, яким має бути лідерство нового покоління та які спільні цінності можуть об’єднати бізнес, державу й військових, говорили Роман Бондар, генеральний директор Korn Ferry Ukraine, Сергій Корецький, голова правління НАК «Нафтогаз України», Оксана Сироїд, офіцерка 2-го корпусу НГУ «Хартія», доцентка Київської школи економіки, та Айварас Абромавічус, голова наглядової ради Української академії корпоративного управління (UCGA).
Оксана Сироїд, розмірковуючи про необхідні якості лідера, навела формулу, яка, на її думку, прагматично пояснює природу лідерства: «Добрим лідером є той, хто поєднує стримані тенденції до нарцисизму, параноїдальний потенціал, інтелектуальну волю та чесноту. Адже без здорового нарцисизму людина не буде нічого прагнути».
Відповідаючи на питання, як боротися з відчуттям безнадії, Сергій Корецький підкреслив, що шлях лежить через дію та відповідальність: «Якщо є внутрішня впевненість, що ти можеш щось зробити і бути корисним тут і зараз, треба це взяти і зробити. Якщо знаєш, як зробити краще – бери й роби. Мотивацію потрібно вишукувати, віднаходити і залучати якомога більше людей до когорти тих, хто хоче, може приймати рішення й брати відповідальність попри все».
Традиційно Форум «Диригенти змін» має соціальну складову. Цього року Deloitte Ukraine разом з учасниками та партнерами Форуму зібрав і спрямував 800 000 грн на користь БФ «Діти Героїв», що надає допомогу дітям, які втратили одного або обох батьків через війну.
Партнерами Х Форуму «Диригенти змін» виступили: МХП, ПУМБ, SQUAD, Korn Ferry, Мейзон Кастель, а також соціальне підприємство ПОГ «Інклюзивно привітні».
Інформаційні партнери: LIGA.net, Starlight Media, NV, Kyiv Post, Інтерфакс-Україна, ФОКУС, Економічна правда.
