Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Пакистан vs. Афганістан: порівняльний аналіз військового потенціалу у 2025 році

На тлі збройних зіткнень між Афганістаном і Пакистаном аналітики Experts Club нагадують про суттєву нерівність військових можливостей двох країн. Нижче подано порівняння за даними IISS The Military Balance 2025SIPRI Yearbook 2025Global Firepower 2025 та відкритих джерел.

  1. Особовий склад
  • Пакистан — близько 654 тис. військовослужбовців активного складу, 550 тис. резервістів і ще приблизно 500 тис. силових підрозділів (Rangers, Frontier Corps тощо). Загалом — близько 1,7 млн осіб під зброєю.
  • Афганістан (де-факто під контролем “Талібану”) — оцінки коливаються від 160 до 170 тис. військових, включно з місцевими загонами, плюс приблизно 80 тис. парамілітарних формувань.
  1. Танкові війська та артилерія
  • Пакистан
    • Основні бойові танки — приблизно 2 600 одиниць (Al-Khalid, Al-Zarrar, Т-80UD, Type-59/69).
    • Самохідна артилерія — близько 660 одиниць,
    • Буксирувана артилерія — близько 2 600,
    • РСЗВ — приблизно 600 одиниць.
  • Афганістан
    • Після 2021 року бойовий танковий парк фактично відсутній. Більшість радянської техніки була втрачена або непридатна. Сили “Талібану” мають у розпорядженні переважно легку бронетехніку та пікапи, без важкої артилерії.
  1. Повітряні сили
  • Пакистан
    • Загальний парк — близько 1 400 літальних апаратів,
    • Бойові літаки — приблизно 330,
    • Ударні літаки — 90,
    • Гелікоптери — 370 (з них понад 50 ударних),
    • Літаки-заправники — 4.
      Основу ВПС становлять F-16, JF-17 Thunder, Mirage III/V, нові J-10C.
  • Афганістан
    • Активний парк мінімальний — до 10 літальних апаратів (Мі-17, UH-60 Black Hawk, MD-530). Повноцінних бойових літаків немає.
  1. Безпілотники
  • Пакистан
    • Експлуатує Shahpar I/II/III, Burraq, а також невелику кількість турецьких Bayraktar TB2 (щонайменше 2–6 одиниць). Є власне виробництво спільно з Китаєм.
  • Афганістан
    • Використовує комерційні квадрокоптери для розвідки та ударів, системного парку військових БПЛА не має.
  1. Ядерна зброя
  • Пакистан має близько 170 ядерних боєзарядів (за оцінками SIPRI, січень 2024 року) та активно модернізує системи доставки — ракети наземного та морського базування.
  • Афганістан не володіє ядерною зброєю.

Перевага Пакистану є абсолютною. Країна має масштабну танкову групу, потужну артилерію, сучасні ВПС і систему ППО. Афганські сили — це, радше, асиметричні формування, орієнтовані на локальні бої.

Дрони та технології. Пакистан має розвинену військово-промислову базу і співпрацює з Китаєм і Туреччиною; Афганістан — обмежений до кустарного використання дешевих БПЛА.

Ядерний фактор. Наявність у Пакистану ядерного арсеналу робить будь-який масштабний конфлікт потенційно небезпечним для всього регіону.

Коротке порівняння (2025)

Показник Пакистан Афганістан
Активні війська / резерв / парамілітарні 654 тис. / 550 тис. / 500 тис. 165–170 тис. / ≈80 тис.
Танки ≈2 600 0
Артилерія (САУ / буксир / РСЗВ) 660 / 2 600 / 600 незначна
Літаки всього ≈1 400 до 10
Винищувачі ≈330 0
Гелікоптери (ударні) ≈370 (50+) кілька Мі-17, UH-60
БПЛА Shahpar, Burraq, Bayraktar TB2 комерційні квадрокоптери
Ядерна зброя ≈170 боєзарядів відсутня

 

,

Найчастіше серед іноземців ФОПи в Україні відкривають громадяни Азербайджану, Росії та Узбекистану

Топ країн, громадяни яких стають підприємцями в Україні

Понад 1,6 тисячі фопів відкрили іноземці в Україні за 9 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Це майже на 10% менше, ніж за аналогічний період торік. Водночас чистий приріст між відкриттями та закриттями цьогоріч склав 490 фопів-нерезидентів. Найчастіше підприємцями в Україні стають громадяни Азербайджану, Росії та Узбекистану.

1 648 фопів зареєстрували іноземці цьогоріч в Україні. Це на 10% менше, ніж за той самий період торік. Загалом лише 0,7% від загальної кількості нових підприємців цьогоріч складають нерезиденти України.

Водночас 1158 фопів-іноземців за цей самий час припинили свою діяльність. Чистий приріст склав 490 підприємців-нерезидентів. Загалом понад 213 тисяч підприємців закрилися в Україні за цей період, тож частка іноземців складає лише 0,5%.

На відміну від фопів громадян, в іноземців більше справ розпочинають чоловіки: 69% проти 31% підприємиць.

Варто зазначити, що нерезиденти-фопи доволі стійкі: медіанний час роботи такого підприємця в Україні складає 3.1 роки. Рекордсменкою стала жінка з громадянством РФ, фоп якої пропрацював 30 років та закрився на початку поточного року. До порівняння, фопи українців живуть навіть дещо менше: 2.5 роки.

Відкриття фопів іноземцями — абсолютно нормальна й законна практика. Люди, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, отримують РНОКПП (податковий номер), тож можуть офіційно вести підприємницьку діяльність і сплачують податки нарівні з громадянами України. Що стосується громадян рф — вони не є винятком із цього правила. Лише ті, хто законно проживає на території України, можуть відкрити власну справу. У цьому випадку процедура не відрізняється від відкриття фопу будь-яким іншим нерезидентом“, — зауважує Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу, адвокат, арбітражний керуючий

Найбільше серед нових підприємців походять з Азербайджану — 229 фопів (14%), наслідують громадяни Російської Федерації — 222 (14%), Узбекистану — 160 (10%), Молдови — 125 (8%) та Вірменії — 95 (6%).

Натомість частіше за інших бізнес припиняють громадяни Росії — 241 фоп (21%), Азербайджану — 157 (14%), Молдови — 102 (9%), Узбекистану — 91 (8%) та Білорусі — 69 (6%).

Переважна більшість іноземців обирає бізнес у сфері торгівлі — майже кожен третій бізнес. До слова, ця сфера має попит й серед фопів українців. Наслідують громадське харчування (14%), оптова торгівля (9%), комп’ютерне програмування (6%) та надання інформаційних послуг (4%).

Закриттів багато у тих самих сферах: роздрібна торгівля (37%), комп’ютерне програмування (10%) та громадське харчування (9%).

Кожен третій іноземець розпочинає свою справу у Києві: 544 фопи цьогоріч. Далі йдуть Одещина із 300 фопами (18%), Київщина — 138 (8%), Харківщина — 104 (6%) та Львівщина — 83 (5%). Найменше іноземних підприємців зареєстровано у Волинській, Чернігівській, Сумській, Донецькій і Херсонській областях — від 2 до 17 фопів.

Переважно, закриваються бізнеси іноземців у тих самих регіонах: в Києві — 297 (26%), далі — в Одеській (17%), Харківській (9%), Київській (8%) та Дніпропетровській (5%) областях.

https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2025

, ,

“Метінвест” планує цього року інвестувати майже $300 млн у свої активи

Гірничо-металургійна група “Метінвест” у поточному році планує інвестувати у свої активи $293 млн, тоді як торік загальна сума інвестицій з урахуванням спільних підприємств становила $251 млн, причому близько 90% із них — внесок у розвиток українських підприємств. Згідно з матеріалом dsnews.ua “ТОП-10 успішних компаній-інвесторів в Україні”, “Метінвест” увійшов до десятки провідних інвесторів України: $90 млн за перше півріччя 2025 року. Ці інвестиції спрямовувались, зокрема, на підтримку технологій, збереження обсягів виробництва та забезпечення безпеки праці.

Як і раніше, кошти зосереджуються на критично важливих напрямках: гірничодобувному сегменті для забезпечення виробничого циклу та енергетиці для мінімізації ризиків знеструмлення.

Попри близькість фронту, “Метінвест” продовжує масштабні ремонтні й модернізаційні роботи на підприємствах. У першому півріччі 2025 року інвестиції у ремонти та обладнання на “Каметсталі” становили $28,8 млн, на “Запоріжсталі” — $6,4 млн, проєкти на Північному ГЗК коштували $19 млн, а на Центральному — $3 млн. Група особливо концентрується на “Каметсталі” та гірничо-збагачувальних комбінатах.

На “Каметсталі” завершено перший від початку повномасштабного вторгнення капремонт доменної печі №9 за $16 млн, а також відновлено обладнання одного з конвертерів. На Південному ГЗК будується нова вакуум-насосна виробнича станція №4 потужністю понад 100 тис. тонн концентрату на місяць.

У пріоритеті — будівництво на Північному ГЗК установки для згущення відходів. Відповідне обладнання придбають у фінського виробника Metso Finland, для чого “Метінвест” відкрив кредитну лінію на EUR23,6 млн у Deutsche Bank.

Група працює над “озелененням” виробничих процесів у межах екологічної політики ЄС. З 2026 року має запрацювати механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), за яким імпортери сплачуватимуть сертифікати для компенсації викидів. ЄС може відтермінувати CBAM для України через війну.

На Північному ГЗК проєктують оновлення обпалювальної машини LURGI 552 для виробництва поліпшених окатишів, що відповідатимуть вимогам зеленої металургії в ЄС. Капінвестиції у “Каметсталь” також сприяють екотрансформації. Загалом “Метінвест” оцінює зелену модернізацію своїх активів у $8 млрд.

Група приділяє особливу увагу енергетичній безпеці. У 2022–2024 роках витрачено 159,4 млн грн на 242 дизель-генератори сумарною потужністю 22,9 МВт. Ще 240 млн грн спрямовано на модернізацію та підтримання парової генерації потужністю 89 МВт. На “Каметсталі” у пілотному режимі запущено маневрову газову генерацію.

“Метінвест” планує розвиток власної генерації: газопоршневі установки на Північному, Центральному ГЗК і “Каметсталі” (29 МВт, $26 млн), а також сонячні станції на Центральному ГЗК (23,8 МВт) і “Каметсталі” (13,3 МВт) вартістю $18,1 млн у 2025–2026 роках.

Також група інвестує у штучний інтелект через IT-компанію Metinvest Digital. Система ForgeCheck контролює якість продукції на “Запоріжсталі”, знижуючи кількість дефектів, а платформа SPAIS стежить за безпекою праці, інтегруючись із системами відеоспостереження.

Згідно зі звітом Metinvest B.V., у першому півріччі 2025 року капінвестиції скоротилися на 28% — до $91 млн проти $127 млн рік тому. У металургію вкладено $52 млн, у гірничий сектор — $38 млн. 79% витрат — технічне обслуговування, решта — стратегічні проєкти.

У 2024 році капінвестиції зменшилися на 17% — до $235 млн проти $284 млн у 2023-му. У металургію вкладено $81 млн, у гірничий сектор — $146 млн.

“Метінвест” — вертикально інтегрована група гірничих і металургійних підприємств із активами в Україні (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області) та Європі. Основні акціонери — група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуюча компанія — ТОВ “Метінвест Холдинг”.

, , , ,

МЗУ придбало обладнання для двох центрів ядерної медицини за 445 млн грн

Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) придбало два комплекти обладнання для виробництва радіофармацевтичних препаратів для діагностики онкологічних захворювань на ранніх стадіях для створення центрів ядерної медицини у компаній ТОВ “Протек солюшнз Україна” за 445 млн грн.

Як повідомляє МЗУ в пресрелізі, в аукціоні взяли участь п’ять постачальників, переможець ТОВ “Протек солюшнз Україна” запропонував вартість на 31,5% нижчу від очікуваної.

Поставка обладнання запланована на липень 2027 року з огляду на термін виробництва основної складової комплекту цього обладнання – циклотронів, який становить понад один рік.

Центри ядерної медицини, попередньо, планується побудувати у двох містах у Києві на базі Національного інституту раку та у Львові на базі Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.

Закупівля була профінансована Європейським Союзом за допомогою інструменту Ukraine Facility.

Один комплект обладнання для створення центру ядерної медицини складається з 46 позицій. Основним елементом є циклотрон – прискорювач частинок, який спрямовує пучок енергії на спеціальні матеріали або капсули (мішені) для отримання радіоактивних ізотопів.

Також центр ядерної медицини передбачає облаштування радіохімічної лабораторії для виробництва радіофармацевтичних препаратів, які виготовляють на основі “видобутих” циклотроном радіоізотопів.

Здебільшого для цього використовують радіоактивний ізотоп фтору, вбудовуючи його у молекулу глюкози, оскільки вона є основним джерелом енергії для клітин. При цьому пухлинні клітини споживають більше глюкози, ніж нормальні, адже вони ростуть і діляться швидше.

Після введення такого радіофармпрепарату в організм пацієнта він накопичується в уражених онкологією тканинах та “підсвічує” ці ділянки під час сканування на позитронно-емісійному комп’ютерному томографі (ПЕТ-КТ). Така діагностика допомагає виявити онкологічні захворювання на ранніх стадіях і забезпечити своєчасне лікування.

Період напіврозпаду радіофармпрепарату на основі фтору приблизно 110 хвилин – це надзвичайно короткий термін, через що транспортування на великі відстані є неможливим. Саме тому у лікарнях облаштовують центри ядерної медицини, які дають змогу виготовляти радіофармпрепарати в безпосередній близькості до кабінету діагностики ПЕТ-КТ.

В МЗУ зазначають, що у розвинених державах на мільйон населення припадає 1–3 ПЕТ-КТ, тоді як в Україні таких апаратів налічується всього п’ять, які надають послугу позитронно-емісійної томографії за програмою медичних гарантій (ПМГ), при цьому є два центри ядерної медицини з циклотронами для виробництва радіофармпрепаратів.

За даними Національного канцер-реєстру, в середньому 80% випадків раку в Україні діагностуються на пізніх стадіях (III–IV), з найгіршими прогнозами щодо одужання. Водночас, як зазначають онкологи, якщо рак діагностовано на I стадії, його можливо вилікувати у 90-100% випадків, на II стадії — у 70-80% випадків та на III стадії – у 30-35%.

,

Пасажиропотік через кордон України зменшився на 8,2% за тиждень

Пасажиропотік через український кордон у шостий тиждень осені, з 4 по 10 жовтня, скоротився на 8,2% – до 515 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.

Згідно з ними, кількість прибулих в Україну за тиждень зменшилася з 278 тис. до 253 тис., тоді як кількість тих, хто виїхав, – з 283 тис. до 262 тис.

Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також скоротилося до 129 тис. зі 137 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами збільшився з 481 до 501.

У цю суботу станом на 9:00 на кордоні з Польщею, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 45 легкових авто була у ПП “Шегині”, ще 35 машин очікували проходження кордону у ПП “Краківець”, 25 – у ПП “Устилуг”, а 10 – у ПП “Грушів”.

На кордоні з Угорщиною невеликі черги по 10 машин були на переходах “Тиса”, “Вилок” та “Лужанка”, а ще 5 авто чекали у ПП “Косино”, тоді як на кордоні зі Словаччиною черга була тільки у ПП “Ужгород” – 11 машин.

Нарешті на кордоні з Румунією 15 машин накопичилося у ПП “Порубне”, тоді як всіх інших пунктах черги були відсутні, як і на кордоні з Молдовою.

Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні вперше за довгий час були меншими за минулорічні (на 1,3%), бо минулого року в аналогічний тиждень паломники виїжджали після святкування “Рош га-Шана”. Тому число тих, хто виїхав з країни, було суттєво більшим за число тих, хто в’їхав – відповідно 272 проти 250. Але потік машин тоді був меншим – 124 тис.

Торік приблизно на такому рівні пасажиропотік тримався до невеликого сплеску в осінні шкільні канікули, після чого ще знизився десь на 20% до різдвяних та новорічних свят.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.

За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 189 тис.

Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалась в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а загалом у світі – у 5,753 млн (5,696 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.

,

Експорт брухту з України зріс на 54% за дев’ять місяців

Українські підприємства у січні-вересні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 54,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 311,840 тис. тонн зі 202,421 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у вересні експортовано 28,785 тис. тонн, у серпні – 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.

У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-вересень зросло на 44,6% – до $93,571 млн з $ 64,703 млн.

Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (81,95% поставок у грошовому вимірі), Греції (5,92%) та Італії (4,50%).

За дев’ять місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).

Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.

Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.

,