Группа «Агротрейд» приступила к уборке урожая 2026 года, в рамках которой ранние зерновые и масличные культуры в этом году будут собираться на площади более 20 тыс. га, сообщила пресс-служба компании.
«Мы задействовали достаточное количество техники, в частности 25 комбайнов и большое количество грузовиков для вывоза зерна, чтобы провести кампанию без задержек, ведь после завершения уборки урожая нас ждет посевная кампания озимого рапса, а впоследствии и пшеницы. Наша главная задача – своевременно и качественно собрать урожай, над которым команда работала в течение всего года», – цитирует пресс-служба директора агропромышленного департамента группы Ивана Крючкова.
Согласно сообщению, первыми к уборочной кампании присоединились три кластера компании. В Полтавской области начали обмолот озимого рапса, в Черниговской – озимого рапса и озимого ячменя. Харьковский кластер присоединится к уборке урожая после достижения семенной озимой пшеницей необходимой зрелости.
В компании отметили, что в этом году ранние культуры будут убирать на четырех кластерах. Площади под озимым рапсом составляют 8,23 тыс. га, под озимым ячменем – 523 га, под озимой пшеницей – 11,5 тыс. га. Общая площадь под этими культурами превышает 20 тыс. га.
Группа «Агротрейд» — вертикально интегрированный холдинг, обрабатывающий более 70 тыс. га земель. Владеет сетью элеваторов мощностью 570 тыс. тонн и семенообрабатывающим заводом на базе хозяйства «Колос» (Харьковская обл.). Основатель и генеральный директор — Всеволод Кожемяко.
Екстремальна спека та тривала посуха призвели до різкого зниження рівня Дунаю в Румунії, повідомляє інформаціно-аналітичний центр Experts Club. У районі порту Бешет рух вантажних, пасажирських і круїзних суден виявився практично зупиненим, а перевізники змушені скорочувати завантаження або шукати альтернативні маршрути.
За даними Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії, 18 липня витрата води на вході Дунаю в країну в районі Базіаша знизилася до 1,7 тис. кубометрів за секунду. Це приблизно на 64% нижче за середньобагаторічний липневий показник, що становить 4,7 тис. кубометрів за секунду. Прогноз на період до 25 липня передбачає збереження витрати в діапазоні 1,65–1,8 тис. кубометрів за секунду.
Адміністрація Нижнього Дунаю 19 липня фіксувала від’ємні щодо умовного нуля гідропоста позначки на значній частині румунської ділянки річки. У Бешеті показник становив мінус 65 см, у Калафаті — мінус 140 см, у Джурджу — мінус 128 см, а в Чернаводе — мінус 173 см. Ці значення не означають від’ємної глибини, але свідчать про вкрай низький рівень води щодо прийнятих на гідропостах орієнтирів.
Найскладніша ситуація склалася поблизу Бешета. Завантажені зерном судна не можуть вийти в рейс, а поромне сполучення між румунським Бешетом і болгарським Оряхово було тимчасово зупинене. Вантажівкам і легковим автомобілям доводиться використовувати інші прикордонні переходи, що збільшує відстань, час доставки та навантаження на автомобільні мости через Дунай.
Проблеми торкнулися і туристичного сектору. Кілька круїзних суден, що прямували з Будапешта в бік дельти Дунаю, не змогли продовжити подорож. Туроператори почали перевозити пасажирів автобусами та змінювати програми поїздок, включно з направленням туристів до Бухареста. Зупинення або скорочення круїзних маршрутів може знизити доходи портових міст, готелів, ресторанів та екскурсійних компаній уздовж усієї річки.
Маловоддя вже позначається на сільському господарстві Румунії. На окремих територіях рівень Дунаю виявився нижчим за мінімальну позначку, необхідну для роботи насосних станцій, через що частина полів залишилася без зрошення. Це підвищує ризик скорочення врожаю та подальшого зростання витрат фермерів.
Наслідки для всіх дунайських країн
Якщо низький рівень води збережеться або пошириться на інші ділянки річки, наслідки відчують усі десять держав, через які безпосередньо протікає Дунай: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна. Дунай є основою найважливішого європейського транспортного коридору, що з’єднує промислові райони Центральної Європи з портом Констанца та Чорним морем.
Для Німеччини та Австрії основним ризиком стане порушення наскрізних перевезень системою Рейн — Майн — Дунай. Судна будуть змушені приймати менше вантажу, а частина поставок може перейти на залізничний та автомобільний транспорт. Це підвищує вартість доставки сировини, палива та промислової продукції. Круїзний сектор Відня, Лінца, Пассау та інших міст також може зіткнутися зі скасуванням або скороченням маршрутів.
Словаччина та Угорщина ризикують отримати затримки поставок через порти Братислави, Комарно та Будапешта. Для Угорщини додатковою проблемою стане скорочення круїзного потоку між Будапештом і нижнім Дунаєм. У разі тривалого маловоддя можуть зрости витрати на перевезення зерна, нафтопродуктів, металів і мінеральної сировини.
Для Хорватії та Сербії зниження глибини фарватеру означає можливі обмеження роботи портів Вуковар, Новий Сад, Панчево, Смедерево та Прахово. Сербські експортери зерна, добрив і металургійної продукції можуть зіткнутися з необхідністю ділити вантажі на більшу кількість суден або перенаправляти їх на залізницю. Імпорт нафтопродуктів і промислової сировини також може подорожчати.
Болгарія та Румунія вже відчувають безпосередні наслідки у вигляді зупинення порома Оряхово — Бешет, обмежень вантажного руху та проблем зі зрошенням. Подальше зниження води здатне ускладнити роботу річкових портів Русе, Лом, Видин, Галац, Бреїла та Констанца, а також збільшити навантаження на мости та сухопутні прикордонні пункти.
Для Молдови ризики пов’язані з роботою порту Джурджулешти та доступом до нижнього Дунаю. Скорочення допустимої осадки суден може призвести до зниження обсягів однієї партії, подорожчання імпорту палива та експорту сільськогосподарської продукції.
Для України маловоддя створює загрозу роботі портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Низькі глибини можуть зменшити завантаження барж і морських суден, підвищити вартість перевезення зерна, металу, контейнерів та іншої продукції, а також ускладнити рух між українськими портами, Констанцою та Центральною Європою.
За даними Дунайської комісії, значну частину перевезень річкою формують зерно, продовольчі та кормові вантажі, залізна руда, нафтопродукти, добрива та металопродукція. Тому тривале маловоддя може позначитися не лише на транспортних компаніях, а й на цінах для сільського господарства, металургії, енергетики та харчової промисловості в усьому регіоні.
Дунайська комісія у квітні 2026 року попереджала, що періоди низької води та різкі коливання гідрологічної ситуації стають постійним фактором, який змінює умови роботи річкового транспорту. Європейським країнам доведеться активніше поглиблювати й обслуговувати фарватер, покращувати обмін навігаційними даними та розвивати залізничні маршрути для оперативного перенаправлення вантажів.
Реальный валовой внутренний продукт (ВВП) Украины в мае этого года вырос на 0,8% по сравнению с маем 2025 года, что стало третьим подряд месяцем роста после 0,9% в апреле и марте, такую оценку опубликовало Министерство экономики и окружающей среды.
«В мае 2026 года третий месяц подряд, после самой сложной зимы за всё время полномасштабного военного вторжения России в Украину, экономика продолжала восстановительный рост (…), что позволило компенсировать накопленное с начала года отставание и по итогам пяти месяцев 2026 года выйти на нулевую отметку по сравнению с соответствующим периодом 2025 года», – говорится в материалах министерства.
Согласно этим данным, в январе-мае 2026 года по сравнению с январем-маем 2025 года рост наблюдался в большинстве секторов, в частности во внутренней торговле – благодаря высокой гибкости и адаптивности сектора к изменениям и росту зарплат; добывающей промышленности – за счет добычи нефти и газа на фоне эффекта низкой статистической базы 2025 года из-за повреждений производственной инфраструктуры; в сельском хозяйстве – в частности, в сфере продукции животноводства (птицеводства); в перерабатывающей промышленности – благодаря стабильному росту производства продукции оборонного назначения и продукции, необходимой для восстановления энергетики, а также продуктов питания.
В то же время Минэкономики отметило, что электроснабжение и транспорт остаются наиболее пострадавшими и уязвимыми вследствие военных рисков.
Как сообщалось, Кабмин снизил прогноз роста ВВП на 2026 год до 1,6% с 2,4%, на которых базировался госбюджет-2026 при его утверждении в конце прошлого года. По оптимистичному сценарию, предполагающему завершение войны до 2027 года, рост ВВП в следующем году составит 4,5%, тогда как по менее оптимистичному – 1,3%.
Нацбанк в апреле снизил прогноз роста ВВП в этом году до 1,3% с 1,8%, но оставил его на следующий год на уровне 2,8%.
Объем импорта тракторов в Украину в январе-июне 2026 года составил $434,7 млн, что на 3,2% превышает показатель за аналогичный период 2025 года ($421 млн), свидетельствует статистика Государственной таможенной службы.
Согласно обнародованным статистическим данным, в частности, в июне ввоз тракторов вырос на 14,4% по сравнению с июнем прошлого года и на 11% по сравнению с маем текущего года — до $72,7 млн.
В январе–июне 2026 года тракторы ввозились преимущественно из Германии (19,4%, или $84,3 млн), Китая (19,16%, или $83,3 млн) и США (почти 18,4%, или $79,9 млн), тогда как в прошлом году лидером были США ($79,71 млн), вторым — Китай ($73,8 млн), а третье место занимала Германия ($73,1 млн).
Согласно статистике Гостаможслужбы, за первое полугодие на экспорт было поставлено тракторов на сумму $4,93 млн, в основном в Бельгию (25,3%), а в прошлом году экспорт составил $2,93 млн, причем поставки в основном осуществлялись в Румынию (38%).
Как сообщалось, объем импорта тракторов в Украину в 2025 году составил $845,7 млн, на 7,9% превысив показатель 2024 года; основными поставщиками были США ($179,7 млн), Германия ($145 млн) и Китай ($142,8 млн).
Экспорт составил $6,6 млн против $5,4 млн в 2024 году, в основном он осуществлялся в Румынию, Бельгию и Германию.
Украина в январе-июне текущего года увеличила экспорт полуфабрикатов из углеродистой стали в натуральном выражении на 35,8% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года – до 766,603 тыс. тонн с 564,683 тыс. тонн.
Согласно статистике, обнародованной Государственной таможенной службой (ГТС), в июне было экспортировано 163,183 тыс. тонн полуфабрикатов, в мае — 165,050 тыс. тонн, в апреле — 116,550 тыс. тонн, в марте — 138,203 тыс. тонн, в феврале — 61,629 тыс. тонн, в январе — 121,988 тыс. тонн.
В денежном выражении экспорт полуфабрикатов из углеродистой стали за этот период вырос на 39,6% — до $388,650 млн. Основной экспорт осуществлялся в Болгарию (36,59% поставок в денежном выражении), Турцию (13,44%) и Польшу (12,90%).
В первые шесть месяцев 2026 года Украина ввезла 40,805 тыс. тонн полуфабрикатов на сумму $26,990 млн из Омана (80,71%), Чехии (13,03%) и Германии (4,93%), тогда как в январе–июне 2025 года импортировала 3,303 тыс. тонн на сумму $2,687 млн.
Как сообщалось, Украина в 2025 году сократила экспорт стальных полуфабрикатов в натуральном выражении на 26,4% по сравнению с предыдущим годом — до 1 млн 388,183 тыс. тонн, выручка упала на 28,9% — до $659,625 млн. Основной экспорт осуществлялся преимущественно в Болгарию (32,73% поставок в денежном выражении), Польшу (22,13%) и Турцию (14,88%).
В прошлом году Украина импортировала 88,923 тыс. тонн полуфабрикатов на сумму $65,989 млн, в основном из Омана (37,42%), Германии (22,21%) и Чехии (16,71%), тогда как в 2024 году ввезла 306 тонн полуфабрикатов на сумму 278 тыс. долларов.
Украина в январе-июне 2026 года увеличила импорт олова и изделий из него в 2,1 раза по сравнению с аналогичным периодом прошлого года — до $4,061 млн, — сообщает Fixygen.
Согласно таможенной статистике, в июне импорт олова и изделий из него составил $769 тыс.
Экспорт олова и изделий в январе-июне 2026 года составил $692 тыс., в июне — $98 тыс., по сравнению с $86 тыс. в январе-июне 2025 года.
Как сообщалось, Украина в 2025 году увеличила импорт олова и изделий из него на 36,5% по сравнению с 2024 годом — до $4 352 млн. Экспорт олова и изделий из него составил $241 тыс. против $389 тыс. за 12 месяцев 2024 года.
Олово используют преимущественно в качестве безопасного, нетоксичного, коррозионностойкого покрытия в чистом виде или в сплавах с другими металлами. Основные области промышленного применения олова — в белой жести (олуженном железе) для изготовления тары для пищевых продуктов, в припоях для электроники, в бытовых трубопроводах, в подшипниковых сплавах и в покрытиях из олова и его сплавов. Наиболее важный сплав олова — бронза (с медью).
