У ставленні українців до Єгипту продовжує домінувати нейтральна позиція: у серпні 2026 року її висловили 61,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 28,1% опитаних, негативно — 6,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок скоротилася, а негативних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Єгипту ставляться 7,2% українців, здебільшого позитивно — 20,9%. Нейтральну позицію займають 61,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 3,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок за наведеними показниками становить плюс 21,2 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Єгипту приблизно вчетверо переважає негативне, однак основною характеристикою його сприйняття залишається саме висока частка нейтральних відповідей.
Порівняно з березнем 2026 року ставлення дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно Єгипет оцінювали 10,5% респондентів, здебільшого позитивно — 21,9%, тобто загальний позитивний показник становив 32,4%. Нейтрально ставилися 62,5% опитаних, а частка негативних оцінок у зведених результатах становила близько 3,7%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 4,3 в.п. — з 32,4% до 28,1%, тоді як негативних зросла приблизно на 3,2 в.п. — до 6,9%. Частка нейтральних оцінок змінилася незначно — з 62,5% до 61,3%. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно зменшився приблизно з плюс 28,7 до плюс 21,2 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що випадок Єгипту добре показує різницю між економічною вагою країни для України та рівнем її присутності в суспільній свідомості.
«Єгипет є для України дуже важливим ринком збуту, передусім для аграрної та продовольчої продукції. При цьому для більшості українців ця країна залишається радше туристичним напрямком, ніж економічним партнером. Саме тому ми бачимо таку високу частку нейтральних оцінок: економічні зв’язки є значними, але вони не завжди помітні широкому загалу», – зазначив Уракін.
За його словами, позитивне торговельне сальдо з Єгиптом робить цей напрям особливо важливим для України в умовах загального дефіциту зовнішньої торгівлі.
«Коли країна забезпечує Україні значний позитивний торговельний баланс, це вже не другорядний партнер. Такі ринки потрібно розглядати стратегічно – з точки зору збереження експорту, розширення номенклатури поставок і довгострокових економічних зв’язків. У випадку Єгипту потенціал для цього очевидний, а суспільне сприйняття поки що просто не встигає за реальною економічною роллю країни», – додав Уракін.
Таким чином, Єгипет демонструє помітний розрив між економічною значущістю та громадським сприйняттям. Попри те, що країна є одним із найбільш вигідних для України торговельних партнерів за сальдо, понад 60% українців продовжують ставитися до неї нейтрально. Це свідчить радше про обмежену поінформованість та невисоку емоційну залученість, ніж про негативне ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Позитивне ставлення українців до Болгарії у серпні 2026 року знизилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 42,7% респондентів проти 53,8% у березні. Водночас найбільшою групою стали українці з нейтральним ставленням — 47,6%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Болгарії ставляться 11% українців, здебільшого позитивно — 31,7%. Нейтральну позицію займають 47,6% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили 6,8%, повністю негативне — 0,6%, ще 2,3% не змогли визначитися.
Таким чином, сукупна частка негативних оцінок становить 7,4%, а баланс позитивного та негативного ставлення — плюс 35,3 відсоткового пункту. Незважаючи на зниження позитивних показників, сприятливі оцінки Болгарії майже у шість разів переважають негативні. Водночас майже кожен другий респондент не висловлює ані позитивного, ані негативного ставлення до країни.
Порівняно з березнем 2026 року зміни є досить помітними. У попередній хвилі 14,2% респондентів ставилися до Болгарії повністю позитивно, ще 39,6% — здебільшого позитивно. Загальний позитивний показник становив 53,8%, нейтральний — 42,4%, тоді як негативні оцінки становили лише 2,3%.
За п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 11,1 в.п. — з 53,8% до 42,7%. Негативне ставлення збільшилося на 5,1 в.п. — з 2,3% до 7,4%, а нейтральне — на 5,2 в.п., до 47,6%. Баланс позитивних і негативних оцінок зменшився з приблизно плюс 51,5 в.п. у березні до плюс 35,3 в.п. у серпні.
При цьому найбільше скоротилася категорія «здебільшого позитивне» — з 39,6% до 31,7%, тоді як частка повністю позитивних відповідей знизилася з 14,2% до 11%. Отже, погіршення показників відбулося одночасно через зростання як нейтрального, так і негативного сегментів.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу саме на значну частку невизначеного або нейтрального сприйняття Болгарії.
«Такий результат свідчить не стільки про байдужість, скільки про відсутність активної присутності Болгарії в інформаційному полі України», — зазначав Уракін. За його оцінкою, проблема полягає не стільки у сформованому негативному образі, скільки в недостатній видимості країни для української аудиторії. Активніша комунікація економічної, гуманітарної та іншої практичної співпраці могла б сприяти формуванню більш визначеного ставлення.
Нова хвиля дослідження частково підтверджує актуальність цієї оцінки: нейтральна група знову наблизилася до половини респондентів. Водночас, на відміну від березня, зросла і частка негативних відповідей, хоча вона все ще залишається суттєво нижчою за позитивну.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БОЛГАРИЯ, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Індії у серпні 2026 року погіршилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: негативно країну оцінюють 31,5% респондентів, тоді як позитивно — 17,2%. Водночас найбільшою залишається група з нейтральним ставленням — 48,3%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Індії ставляться 4,9% українців, здебільшого позитивно — 12,3%. Нейтральну позицію займають 48,3% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 26,6%, повністю негативне — 4,9%, ще 2,9% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить мінус 14,3 відсоткового пункту. За цим показником Індія має другий найнижчий результат серед досліджених країн після Китаю, баланс якого становить мінус 25,4 в.п. При цьому специфікою сприйняття Індії залишається дуже велика нейтральна група: майже половина опитаних не висловлює ані позитивної, ані негативної оцінки.
Порівняно з березнем 2026 року негативне ставлення помітно посилилося. У попередній хвилі повністю позитивно Індію оцінювали 4,2% респондентів, здебільшого позитивно — 13,8%. Загальний позитивний показник становив близько 17,9%, негативний — 23,5%, а нейтральне ставлення висловлювали 55,5% опитаних.
Таким чином, частка позитивних оцінок практично не змінилася — 17,9% у березні проти 17,2% у серпні. Натомість негативне ставлення зросло на 8 в.п. — до 31,5%, а частка нейтральних відповідей скоротилася на 7,2 в.п. Баланс ставлення погіршився з приблизно мінус 5,6 в.п. до мінус 14,3 в.п.
Така динаміка відрізняє Індію від більшості інших країн Південної та Південно-Східної Азії, для яких у дослідженні характерне переважання нейтральних оцінок при позитивному балансі. У випадку Індії нейтральність також домінує, однак серед тих, хто сформував чітке ставлення, негативні відповіді майже вдвічі переважають позитивні.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що при оцінці відносин із великими міжнародними партнерами не варто обмежуватися лише статистикою торгівлі. За його словами, значення мають також репутація, довіра, гуманітарна присутність та відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме тому економічні зв’язки потрібно розглядати разом із тим, наскільки зрозумілою та помітною є присутність країни для української громадськості.
Нова хвиля дослідження демонструє, що у випадку Індії головною зміною стало не скорочення позитивної групи, а перехід частини нейтральних оцінок у негативні. При цьому майже половина українців усе ще зберігає нейтральну позицію, що залишає значний простір для подальшої зміни суспільного сприйняття.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ИНДИЯ, міжнародні відносини, ПІВДЕННА АЗІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, майже половина українців — 49,7% — у серпні 2026 року позитивно ставляться до Греції, тоді як негативне ставлення висловили лише 3,9% респондентів. Водночас 44,2% опитаних займають нейтральну позицію. Порівняно з березнем позитивні оцінки дещо знизилися, однак загальний баланс ставлення залишається виразно позитивним, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Греції ставляться 15,1% українців, здебільшого позитивно — 34,6%. Нейтральне ставлення мають 44,2% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 45,8 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Греції майже у 13 разів переважає негативне, однак характерною особливістю громадського сприйняття країни залишається велика частка нейтральних відповідей.
У березні 2026 року позитивно до Греції ставилися 52,7% респондентів: 16,8% — повністю позитивно та 35,9% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 43,1% опитаних, а негативні оцінки становили близько 2,6%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 3 в.п. — з 52,7% до 49,7%. Негативне ставлення зросло приблизно на 1,3 в.п. — до 3,9%, а нейтральне — на 1,1 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно скоротився приблизно з плюс 50,1 до плюс 45,8 в.п.
Попри цю динаміку, різкого перегляду ставлення до Греції не відбулося. Понад дев’ять із десяти респондентів оцінюють країну позитивно або нейтрально, тоді як частка однозначно негативних відповідей залишається незначною.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі, звертав увагу саме на значну частку нейтральних оцінок щодо Греції.
«Результати щодо Греції показують, що українці не формують різких оцінок там, де взаємодія є менш інтенсивною. У таких випадках ми бачимо поєднання помірно позитивного ставлення з великою часткою нейтральних відповідей. Це означає, що образ країни ще перебуває в процесі формування», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику: нейтральна група не лише залишається дуже значною, а й дещо збільшилася. Водночас негативне ставлення охоплює менше 4% респондентів, що дозволяє говорити про збереження переважно позитивно-нейтрального сприйняття Греції українським суспільством.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ГРЕЦІЯ, громадська думка, міжнародні відносини, ПІВДЕННА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Велика Британія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,6% респондентів, тоді як негативно — 7,1%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак загальна структура ставлення залишається стабільно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Великої Британії ставляться 35,6% українців, здебільшого позитивно — 37%. Нейтральну позицію займають 18,6% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 5,1%, повністю негативно — 2%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 65,5 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення більш ніж у десять разів переважає негативне, а Велика Британія залишається серед країн із найвищим рівнем суспільної прихильності українців.
У березні 2026 року загальна частка позитивних оцінок Великої Британії становила 74,6%. Тоді 40,3% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, ще 34,3% — як здебільшого позитивне. Нейтральну відповідь обрали 18,2% опитаних, а негативні оцінки становили близько 5,8%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася приблизно на 2 в.п. — з 74,6% до 72,6%, тоді як негативних стало приблизно на 1,3 в.п. більше. Частка нейтральних практично не змінилася — 18,2% у березні проти 18,6% у серпні.
Водночас помітною є зміна структури позитивного сегмента. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 40,3% до 35,6%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 34,3% до 37%. Це свідчить радше про певне пом’якшення інтенсивності позитивного ставлення, а не про його принципову зміну.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки Великої Британії з характером її взаємодії з Україною.
«Підтримка з боку Лондона під час війни — як політична, так і оборонна — була високо оцінена українським суспільством. Велика Британія сприймається як надійний союзник», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи динаміку наступних хвиль дослідження, він наголошував, що показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням.
Поточні результати підтверджують збереження високого рівня позитивного ставлення до Великої Британії, хоча порівняно з березнем він дещо послабився. При цьому країна залишається у першій групі держав за балансом позитивних і негативних оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, громадська думка, ЄВРОПА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
У серпні 2026 року ставлення українців до Узбекистану залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 55,6% респондентів. За сумою наведених категорій позитивно країну оцінюють 25,7% опитаних, негативно — 14,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У зведеному матеріалі дослідження позитивний показник наведено як 25,6%, що пояснюється округленням вихідних даних.
Повністю позитивно до Узбекистану ставляться 6,5% українців, здебільшого позитивно — 19,2%. Нейтральну відповідь обрали 55,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 13,1%, повністю негативно — 1,4%, ще 4,3% не змогли визначитися.
За сумою категорій баланс позитивного та негативного ставлення становить плюс 11,2 відсоткового пункту. Позитивні оцінки, таким чином, приблизно у 1,8 раза переважають негативні. Водночас понад половина опитаних не демонструє вираженої позитивної чи негативної позиції щодо країни.
У загальній регіональній картині Узбекистан має менш виражений позитивний образ, ніж Грузія та Азербайджан. Для Грузії позитивні оцінки у серпні становили 57,3%, для Азербайджану — 48,7%, тоді як ключовою рисою сприйняття Узбекистану залишається висока частка нейтральних відповідей.
Водночас порівняно з опитуванням квітня 2025 року ставлення стало більш визначеним. Тоді нейтральну позицію щодо Узбекистану займали 63,4% українців, позитивно ставилися 21,7%, негативно — 9,3%, а 5,6% не могли визначитися. Отже, позитивний сегмент зріс приблизно на 4 в.п., негативний — на 5,2 в.п., а частка нейтральних відповідей скоротилася на 7,8 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що ключовою особливістю сприйняття Узбекистану залишається недостатня поінформованість українців про сучасну роль цієї країни в Центральній Азії.
«Узбекистан залишається для значної частини українського суспільства досить дистанційованою країною. Люди значно менше стикаються з інформацією про його економіку, бізнес, політику чи гуманітарні зв’язки, ніж у випадку держав ЄС, Кавказу або найближчих сусідів України. Саме тому нейтральна група все ще перевищує половину респондентів», – зазначив Уракін.
Водночас, за його словами, скорочення частки нейтральних відповідей з 63,4% у квітні 2025 року до 55,6% у серпні 2026 року є важливішим сигналом, ніж окреме зростання позитивних чи негативних оцінок.
«Ми бачимо поступове формування більш визначеного образу Узбекистану. Частина респондентів переходить від нейтральної позиції до конкретної оцінки країни. При цьому позитивне ставлення все ще помітно переважає негативне. Це означає, що для розвитку економічних, освітніх, культурних і гуманітарних контактів існує достатньо сприятлива основа, але сам образ Узбекистану в Україні ще потребує більшої інформаційної присутності», – додав Уракін.
Нинішні результати частково підтверджують цю оцінку: нейтральна група залишається найбільшою, однак порівняно з 2025 роком вона помітно скоротилася. Одночасне зростання як позитивних, так і негативних відповідей свідчить передусім про поступове формування більш визначеного ставлення до Узбекистану.
Опитування проведене у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
