Українці найбільш позитивно ставляться до Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Франції, тоді як Угорщина, Китай, Ірак і Сербія входять до списку країн з найгіршими оцінками. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного наприкінці серпня.
“Ми провели репрезентативне опитування серед 800 респондентів наприкінці серпня, з урахуванням статі, віку та регіону проживання. Похибка не перевищує 3,5%. Це вже не перше дослідження подібного типу, але цього разу ми відібрали 50 країн саме з огляду на економічний критерій – з ким Україна найбільше торгує, про тих ми й запитуємо”, – заявив соціолог, засновник компанії Active Group Андрій Єременко на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, проведене дослідження показало, що громадська думка має чіткий поділ між країнами Заходу та державами поза ним.
“Українці найбільше пов’язують досягнення миру з Європейським Союзом – так вважають 42% респондентів. Сполучені Штати підтримують майже 26% опитаних, Велика Британія – 13%. Інші ж великі країни, такі як Китай, Індія чи Бразилія, фактично не розглядаються як ті, що сприяють мирному врегулюванню в Україні”, – наголосив Єременко.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній додав, що в економічному вимірі ключові партнери України – це Китай, Польща, Німеччина, Туреччина та США.
“При цьому ставлення до них є дуже різним. Наприклад, до Німеччини позитивно ставляться понад 76% українців, тоді як до Китаю – лише 12%, а негатив – 40%. Ще більш критичним є випадок з Угорщиною, де позитив становить 16%, а негатив – 55%”, – сказав він.
Засновник Experts Club та заступник генерального директора інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін звернув увагу на економічні дисбаланси у торгівлі України з провідними партнерами.
“За перше півріччя 2025 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України склало 18,5 млрд дол., тоді як у 2024 році воно становило 12,4 млрд дол. Тобто ми маємо суттєве погіршення. Зокрема, лише у торгівлі з Китаєм негативне сальдо перевищило 7 млрд дол., з Німеччиною – 2 млрд дол., з Польщею – понад 1 млрд дол., зі США – близько 2 млрд дол.”, – підкреслив експерт.
Він уточнив, що Україна залишається потужним експортером агропродукції – зернових, олійних культур, металів, при цьому імпорт з ЄС і Китаю складають переважно техніка, обладнання, транспорт, електроніка та хімія.
“Це ще раз підтверджує необхідність глибоких структурних змін в економіці та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків. Ми не можемо й далі залежати від вузького кола постачальників”, – зазначив Уракін.
Водночас, за словами експерта, соціологічні дані демонструють певний парадокс.
“Найвигіднішими для нас з економічної точки зору партнерами є Єгипет, Іспанія, Молдова, Алжир, Ліван, Ірак. Але ставлення українців до більшості цих країн – нейтральне або навіть негативне. Це свідчить, що суспільство формує свої оцінки не з урахуванням економічної користі, а переважно на основі політичних заяв чи подій”, – додав він.
Уракін підсумував, що така невідповідність між економікою та громадською думкою може мати довгострокові наслідки для зовнішньої політики України.
“Представництвам іноземних держав – торговельних партнерів України слід приділяти більше уваги роботі з українським суспільством, проводити культурні заходи, підтримувати гуманітарні проєкти та формувати позитивний імідж. Інакше ми й надалі матимемо ситуацію, коли країна є важливим торговим партнером, але водночас негативно сприймається більшістю громадян”, – наголосив він засновник Experts Club.
Детальніше ознайомитися з дослідженням
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1103619.html
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, Єременко, міжнародна торгівля, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
62,2% українців вважають, що в країні спостерігається сильна нестача робочих рук. 25,4% опитаних вважають, що нестача є, але несильна. 6,3% не вважають, що проблема має місце. Ще 6,1% не визначились із відповіддю.
Такі дані соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою компанією «Active Group» 16 серпня 2025 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».
Опитування, проведене компанією Active Group у партнерстві з Experts Club, виявило, що серед країн Південної Америки найвищий рівень симпатії українців зафіксовано до Аргентини. Згідно з даними, оприлюдненими у квітні 2025 року, 8,4% респондентів висловили повністю позитивне ставлення до цієї країни, а ще 29,3% — здебільшого позитивне. Таким чином, Аргентина має найвищий позитивний баланс у регіоні — 34,6%. 
На другому місці за рівнем підтримки опинилася Бразилія з сумарно 33,3% позитивних оцінок (6,4% — повністю позитивне, 26,9% — здебільшого позитивне) та балансом у 23,9%. Чилі демонструє доволі стриману симпатію: 4,3% опитаних поставилися до неї повністю позитивно, 15,1% — здебільшого позитивно, що дає баланс у 13,3%.
Перу, Болівія та Уругвай опинилися на рівні або трохи вище 10% позитивного балансу. Особливо примітно, що для Болівії цей показник становить 8,6%, незважаючи на доволі високий рівень нейтрального ставлення — 70,5%.
Ситуація значно гірша для Колумбії, яка має найнижчий у регіоні баланс — мінус 4,5%. 18,1% респондентів висловили здебільшого негативну думку, що суттєво переважає над сумарними 14,6% позитивного сприйняття. Венесуела також має негативний баланс — мінус 2,1%, переважно через політичну нестабільність та негативні асоціації в медіапросторі.
Більшість країн Південної Америки сприймаються українцями переважно нейтрально. У Парагваю, Суринаму, Гаяни та Уругваю рівень нейтрального ставлення коливається від 71% до 74%. Це свідчить про слабкий емоційний контакт та недостатню присутність цих країн в інформаційному полі України.
«Країни Латинської Америки здебільшого залишаються за межами активного українського інтересу, що створює як виклик, так і можливості. Там, де рівень нейтральності високий, є простір для дипломатії, культурного обміну та побудови позитивного іміджу», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Згідно з новими соціологічними даними, оприлюдненими компанією Active Group спільно з Experts Club у квітні 2025 року, громадська думка українців щодо країн Південної та Східної Азії та Океанії суттєво варіюється. У фаворі опинилися Японія, Австралія та Нова Зеландія, тоді як Китай та деякі країни Південно-Східної Азії демонструють або негативний, або нейтральний баланс.
Найвищу позитивну оцінку серед країн регіону отримала Японія — 62,4% українців ставляться до неї позитивно, зокрема 26,9% повністю позитивно, а 39,1% здебільшого позитивно. За нею йдуть Австралія і Нова Зеландія з однаковим чистим балансом у 60,7%. В Австралії 23% респондентів обрали повністю позитивний варіант, у Новій Зеландії — стільки ж, тоді як понад 40% у кожній з країн отримали оцінку “здебільшого позитивно”.
Південна Корея з 15,1% повністю позитивних оцінок і 34,6% здебільшого позитивних має цілком достойний баланс у 35,7%, хоча і нижчий за лідерів. Тайланд (36,4% позитивного сприйняття) та Сінгапур (33,8%) також утримують відносно високі позиції завдяки стабільному іміджу, пов’язаному з туризмом і розвитком.
Натомість у країн, таких як Індонезія, Малайзія, В’єтнам, Камбоджа, Лаос і М’янма, переважають нейтральні оцінки — понад 60%, що свідчить про обмежене уявлення або інформаційний вакуум. В усіх цих країнах позитивний баланс не перевищує 10%.
Китай, попри економічну вагу, має один із найгірших іміджів серед українців у регіоні: 15,9% висловили здебільшого позитивну думку, але при цьому 35,5% оцінили Китай нейтрально, а негативний баланс склав –23,2%. Це відображає певну недовіру, що сформувалася на тлі геополітичних подій та інформаційного фону.
«Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Отже, результати свідчать про те, що для країн регіону, зокрема Південно-Східної Азії, існує значний потенціал покращення іміджу в Україні — за рахунок культурної дипломатії, туристичного маркетингу та економічної співпраці.
У квітні 2025 року компанія Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club та платформою SunFlower Sociology провела опитування щодо ставлення громадян України до країн Центральної Азії та Кавказу. Результати демонструють переважно нейтральне або помірно позитивне сприйняття регіону, з чіткими лідерами симпатій — Грузією та Казахстаном.
Грузія отримала найбільшу частку позитивних оцінок: 16,8% українців заявили про повністю позитивне ставлення, ще 37,0% — про здебільшого позитивне. Разом це формує баланс позитиву в 40%. Подібний рівень симпатій має Казахстан: 11,6% — повністю позитивне, 34,2% — здебільшого позитивне, з чистим балансом у 41,9%. На третій позиції — Азербайджан із сумарним позитивом 42,4%, хоча нейтральна оцінка там значно переважає — 45,4%.
На контрасті — країни Центральної Азії. В Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану домінують нейтральні відповіді: 63,4%, 64,3%, 66,4% і 61,3% відповідно. Усі вони мають баланс симпатії нижче 12%, а Туркменістан навіть демонструє нульову підтримку (–0,2%), переважно через низький рівень поінформованості.
Натомість до Вірменії позитивно ставляться 8,4% повністю та 29,9% здебільшого, що виводить її на четверте місце з балансом у 35,5%.
«Попри спільну радянську спадщину, українське суспільство дивиться на країни Центральної Азії здебільшого крізь призму обережності або байдужості. Водночас приклад Грузії і Казахстану демонструє, що тісні міждержавні зв’язки та позитивна інформаційна присутність можуть істотно впливати на громадську думку», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, висновки дослідження свідчать: у регіоні з потенціалом до взаємодії з Україною ключовим фактором є не лише історична пам’ять, а й сучасна дипломатична та культурна активність.
Результати останнього соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group разом із аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology, демонструють загалом стримане або насторожене ставлення українців до країн арабського та мусульманського світу. Дослідження охопило 800 респондентів у квітні 2025 року.
Найбільш позитивне ставлення серед опитаних зафіксоване до Туреччини — 6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 40,4% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс становить 34,4%. Другою за симпатією серед українців стала Ізраїль — 9% респондентів заявили про повністю позитивне ставлення, 33,1% — про здебільшого позитивне, хоча баланс позитиву тут трохи нижчий — 28,2%.
Далі за рівнем прихильності йдуть Об’єднані Арабські Емірати (з сумарним позитивом 24,9%) та Саудівська Аравія (15,7%). При цьому варто зауважити, що майже 69% українців зайняли нейтральну позицію щодо Саудівської Аравії — це один з найвищих показників серед усіх досліджених країн.
Щодо Єгипту, Катару, Тунісу, Йорданії, Алжиру та Кувейту — тут домінують нейтральні або байдужі оцінки, а позитивний баланс коливається в межах від 6,5% до –3,6%. Ще критичнішим є ставлення до Сирії, Палестини, Іраку та Ірану, де негатив переважає позитив на десятки відсоткових пунктів. Наприклад, Іран має найнижчий результат — лише 2,2% повністю позитивних відповідей, 7,2% здебільшого позитивних і цілих 30,1% негативних оцінок, що дає чистий баланс –55,9%. Аналогічна ситуація з Іраком (–34,2%) та Палестиною (–32,1%).
«Масовий нейтралітет, а подекуди й відкритий негатив у ставленні до багатьох мусульманських країн свідчить про дефіцит інформаційних зв’язків, а також про неоднозначне сприйняття ролі цих держав у глобальній політиці. На цьому фоні Туреччина та Ізраїль мають змогу зміцнювати гуманітарні й економічні мости з Україною», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, дані підкреслюють, що глибина зв’язків та реальні дії країн у періоди випробувань визначають рівень громадської довіри в Україні — навіть у віддалених географічно регіонах.
