Як повідомляє Experts Club, Литва зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 69,9% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок знизилася, а нейтральних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Литви ставляться 37,8% українців, здебільшого позитивно — 32,1%. Нейтральну позицію займають 24,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,1%, повністю негативно — 0,8%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 66 відсоткових пунктів. Це означає, що позитивні оцінки Литви майже у 18 разів переважають негативні. Країна залишається серед держав із найсприятливішим суспільним сприйняттям українцями.
Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення дещо послабилося. Тоді 44,1% респондентів оцінювали Литву повністю позитивно, ще 31% — здебільшого позитивно, тобто сукупний позитивний показник становив 75,1%. Нейтрально до країни ставилися 21% опитаних, а негативно — близько 3,3%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 5,2 в.п. — з 75,1% до 69,9%. Нейтральних відповідей стало на 3,5 в.п. більше — 24,5% проти 21%, тоді як негативний сегмент збільшився лише приблизно на 0,6 в.п. Отже, зниження позитивного показника відбулося переважно за рахунок переходу частини респондентів до нейтральної позиції, а не різкого зростання негативного ставлення.
Важливою є і зміна інтенсивності позитивних оцінок. Частка респондентів із повністю позитивним ставленням скоротилася з 44,1% у березні до 37,8% у серпні, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей навіть дещо зросла — з 31% до 32,1%. Це свідчить про певне пом’якшення оцінок при збереженні загалом сприятливого образу Литви.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки європейських держав із тим, як українці сприймають їхню підтримку.
«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи структуру відповідей у дослідженні, він наголошував: «Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість».
Нова хвиля опитування показує, що у випадку Литви ця тенденція проявляється у збільшенні саме нейтрального сегмента при збереженні дуже низького рівня негативних оцінок. Попри зниження порівняно з березнем, приблизно сім із десяти українців продовжують ставитися до країни позитивно.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛИТВА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Франція зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,8% респондентів, тоді як негативно — лише 3,7%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак одночасно зменшилася й частка негативних відповідей, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Франції ставляться 28% українців, здебільшого позитивно — 44,8%. Нейтральну позицію займають 22,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,5%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 1% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Франції майже у 20 разів переважає негативне. За балансом оцінок країна залишається серед лідерів загального рейтингу торговельних партнерів України.
Порівняно з попередньою хвилею дослідження зміни є відносно невеликими. У березні 2026 року повністю позитивно до Франції ставилися 30,3% опитаних, здебільшого позитивно — 44,3%, тобто загальний позитивний показник становив 74,6%. Нейтральну позицію тоді займали 20,3%, а негативне ставлення висловлювали 4,7% респондентів.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 1,8 в.п. — з 74,6% до 72,8%, але негативних також стало менше — з 4,7% до 3,7%. Водночас частка нейтральних відповідей збільшилася на 2,2 в.п. — до 22,5%. Баланс позитивного і негативного ставлення змінився лише незначно — з плюс 69,9 до плюс 69,1 в.п.
Показовою є й внутрішня структура позитивних відповідей. Частка тих, хто ставиться до Франції повністю позитивно, скоротилася з 30,3% до 28%, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей практично не змінилася — 44,3% у березні та 44,8% у серпні. Це свідчить про збереження стійкого позитивного ядра громадської думки щодо Франції.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі показники Франції з її сформованим образом серед української аудиторії.
«Для багатьох українців Франція — це символ підтримки у складні часи, а також культурний і політичний орієнтир у Європі. Такі показники демонструють високу довіру та повагу, що значною мірою пояснюється активною роллю Парижа у європейській політиці щодо України», — зазначав Позній.
За його словами, при аналізі таких результатів важливо враховувати не лише поточні емоційні оцінки: ставлення до інших держав формується під впливом досвіду взаємодії, інформаційного контексту та очікувань українців щодо майбутньої ролі країни-партнера.
Нова хвиля дослідження показує, що ставлення до Франції залишається стабільно позитивним: невелике зниження загальної частки прихильних оцінок супроводжується скороченням негативного сегмента та збільшенням частки нейтральних відповідей. Тобто помітного переходу від позитивного до негативного сприйняття не відбулося.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Румунії залишається переважно позитивним або нейтральним, однак у серпні 2026 року частка позитивних оцінок дещо знизилася порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до країни ставляться 45,2% опитаних, негативно — 9,8%, тоді як 42,3% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Румунії ставляться 13,3% українців, здебільшого позитивно — 31,9%. Нейтральне ставлення висловили 42,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 8,4%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 35,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у чотири рази переважають негативні, хоча найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням.
Порівняно з березнем 2026 року суспільне сприйняття Румунії дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно країну оцінювали 14,9% респондентів, здебільшого позитивно — 33,8%, тобто загальна частка позитивних відповідей становила 48,7%. Негативно до Румунії ставилися 7% опитаних, нейтрально — 42,2%.
Отже, за п’ять місяців позитивне ставлення скоротилося на 3,5 в.п. — з 48,7% до 45,2%, тоді як негативне зросло на 2,8 в.п. — до 9,8%. Частка нейтральних відповідей практично не змінилася: 42,2% у березні та 42,3% у серпні. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно зменшився з плюс 41,7 до плюс 35,4 в.п., або на 6,3 відсоткового пункту.
Такі результати свідчать радше про помірне послаблення позитивного сприйняття, ніж про принципову зміну ставлення. Нейтральна група залишається стабільною, а негативні оцінки, попри їх зростання, все ще значно поступаються позитивним.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи необхідність зіставляти суспільні оцінки з реальною економічною роллю міжнародних партнерів, наголосив на погіршенні загального зовнішньоторговельного балансу України.
«Румунія для України – це не абстрактний зовнішньополітичний партнер, а сусідня країна, з якою щодня пов’язані логістика, торгівля, переміщення людей, транзит української продукції та гуманітарні контакти. Тому суспільне сприйняття тут формується не лише через політичні заяви, а й через конкретний досвід взаємодії. Нинішнє зниження позитивних оцінок я б поки не трактував як принципову зміну ставлення – позитивний баланс залишається дуже значним», – зазначив Уракін.
У випадку Румунії нова хвиля показує, що країна зберігає позитивний баланс суспільного ставлення, але його запас порівняно з березнем скоротився. Водночас практично незмінна частка нейтральних відповідей свідчить, що основні зміни відбулися безпосередньо між позитивним та негативним сегментами.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів, вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, РУМУНІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
Іспанія продовжує зміцнювати позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивне ставлення до країни висловили 65,2% респондентів, тоді як негативне – лише 1,6%. Порівняно з попереднім дослідженням частка позитивних оцінок зросла, а негативне ставлення залишається на мінімальному рівні, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Іспанії ставляться 23,9% українців, здебільшого позитивно – 41,3%. Нейтральну позицію займають 31,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 1,4%, повністю негативно – лише 0,2%, ще 2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 63,6 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Іспанії більш ніж у 40 разів переважає негативне, а понад 96% опитаних оцінюють країну позитивно або нейтрально.
Порівняно з березнем 2026 року ставлення до Іспанії покращилося. У попередній хвилі 18,9% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, 44,8% – як здебільшого позитивне. Сукупний позитивний показник становив 63,6%, негативний – 0,9%, а нейтральної позиції дотримувалися 33,6% опитаних.
За п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася приблизно на 1,6 в.п. – до 65,2%. При цьому відбулися зміни всередині позитивної групи: частка повністю позитивних відповідей зросла на 5 в.п. – з 18,9% до 23,9%, тоді як здебільшого позитивних дещо скоротилася. Частка нейтральних оцінок зменшилася з 33,6% до 31,3%.
Це продовжує позитивну динаміку, зафіксовану попередніми хвилями дослідження: у серпні 2025 року баланс позитивного та негативного ставлення до Іспанії становив близько плюс 52 в.п., у березні 2026 року – близько плюс 62,7 в.п., а у серпні – плюс 63,6 в.п.
Іспанія при цьому залишається не лише однією з найбільш позитивно сприйманих європейських країн, а й одним із найвигідніших торговельних партнерів України. За останній період саме Іспанія входить до числа лідерів за позитивним для України торговельним сальдо, тобто український експорт до цієї країни суттєво перевищує імпорт. Це робить іспанський напрямок особливо важливим з точки зору валютної виручки, диверсифікації експорту та присутності українського бізнесу на ринку ЄС.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що в цьому випадку позитивний суспільний образ країни поєднується з реальною економічною вигодою для України.
«Іспанія є не лише країною зі стійко позитивним іміджем серед українців, а й одним із найбільш вигідних економічних партнерів України. Останнім часом вона демонструє дуже сильні позиції у двосторонній торгівлі та вирізняється як один із лідерів за позитивним для України торговельним сальдо. Поєднання економічної вигоди, політичної підтримки, гуманітарної відкритості та позитивного ставлення суспільства формує дуже міцну основу для подальшого розвитку українсько-іспанських відносин», – зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній пов’язував позитивне сприйняття Іспанії з комплексом політичних, гуманітарних та суспільних чинників.
«Іспанія активно підтримує Україну на міжнародних майданчиках, надає гуманітарну допомогу та створює сприятливі умови для українських переселенців. Водночас культурна відкритість і традиційні зв’язки між нашими народами зміцнюють цей позитивний імідж. Тому рівень недовіри чи критики щодо Іспанії в українському суспільстві практично відсутній», – зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю тенденцію. Зростання частки саме повністю позитивних оцінок при вкрай низькому рівні негативу свідчить про збереження стійкого позитивного образу Іспанії серед української аудиторії.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів, а вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ИСПАНИЯ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Словаччини у серпні 2026 року суттєво покращилося порівняно з попереднім дослідженням: частка позитивних оцінок зросла до 40,7%, тоді як негативних скоротилася до 12,2%. Найбільшою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням — 44,4%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Словаччини ставляться 9,8% українців, здебільшого позитивно — 30,9%. Нейтральне ставлення висловили 44,4% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 10,8%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 28,5 відсоткового пункту, тоді як у зведених результатах дослідження він наведений на рівні плюс 28,6 в.п. Це один із найбільш помітних прикладів покращення суспільного сприйняття серед країн Центральної та Східної Європи.
У березні 2026 року позитивно до Словаччини ставилися 34,3% опитаних: 8,9% — повністю позитивно і 25,4% — здебільшого позитивно. Негативне ставлення тоді висловлювали 18,2% респондентів, а нейтральне — 43,6%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася на 6,4 в.п. — з 34,3% до 40,7%, тоді як негативних скоротилася приблизно на 6 в.п. — з 18,2% до 12,2%. Нейтральна група практично не змінилася — 43,6% у березні проти 44,4% у серпні.
Ще помітнішою є зміна балансу позитивних і негативних оцінок: він зріс приблизно з плюс 16,1 в.п. до плюс 28,6 в.п., тобто більш ніж на 12 відсоткових пунктів. На відміну від низки інших держав регіону, де в серпні фіксувалося погіршення або переважно стабільна динаміка, у випадку Словаччини дослідження демонструє рух у бік більш сприятливого сприйняття.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що покращення ставлення до Словаччини може бути пов’язане з поступовим переходом від емоційного сприйняття політичної риторики до більш прагматичної оцінки реальних відносин між двома країнами.
«Словаччина для України – це сусідня держава, з якою існують дуже конкретні щоденні зв’язки: торгівля, транзит, енергетика, прикордонна взаємодія, гуманітарні контакти та переміщення людей. Коли суспільство бачить ці практичні зв’язки і вони залишаються стабільними, це поступово пом’якшує навіть досить гострий політичний фон. На мою думку, нинішнє зростання позитивних оцінок показує саме такий перехід до більш прагматичного сприйняття Словаччини», – зазначив Максим Уракін.
За його словами, особливо показовим є одночасне зростання позитивного сегмента та скорочення негативного.
«Тут важлива не лише зміна загального балансу. За п’ять місяців частка негативних оцінок скоротилася приблизно на третину, тоді як позитивних – помітно зросла. Це означає, що частина людей, які раніше сприймали Словаччину критично, переходить не просто в нейтральну, а й у позитивну групу. Водночас 44,4% нейтральних відповідей показують, що потенціал для подальшого формування образу країни в Україні залишається дуже великим», – додав Уракін.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля у березні також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показника 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, Центральна Європа
Чехія зберігає високий рівень позитивного сприйняття серед українців, хоча у серпні 2026 року частка прихильних оцінок зменшилася порівняно з березнем. Позитивно до країни ставляться 61,3% опитаних, негативно — 5,1%, тоді як майже третина респондентів займає нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Чехії ставляться 18,8% українців, здебільшого позитивно — 42,5%. Нейтральну позицію обрали 32,1% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 4,1%, повністю негативно — 1%, ще 1,6% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 56,2 відсоткового пункту. Це найвищий показник серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи. За Чехією у цій регіональній групі розташовуються Молдова, Румунія, Болгарія та Словаччина.
Порівняно з попередньою хвилею дослідження ставлення до Чехії дещо погіршилося. У березні 2026 року повністю позитивно країну оцінювали 23,3% респондентів, здебільшого позитивно — 44,1%, тобто сумарна частка позитивних відповідей становила 67,4%. Нейтрально ставилися 28,2%, негативно — близько 3%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 6,1 в.п. — з 67,4% до 61,3%. Негативних відповідей стало приблизно на 2,1 в.п. більше, а нейтральних — на 3,9 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 64,4 в.п. до плюс 56,2 в.п.
Водночас зміни не означають принципового перегляду ставлення українців до Чехії. Позитивні оцінки більш ніж у 12 разів переважають негативні, а основне перетікання відповідей відбулося у бік нейтральної позиції. Чехія також залишається помітно вище за більшість інших держав Центральної та Східної Європи за балансом громадського сприйняття.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи результати попереднього дослідження щодо Чехії, пов’язував високий рівень позитивного ставлення з характером двосторонніх відносин.
«Позитивне ставлення українців до Чехії пояснюється не лише історичною близькістю, а й активною підтримкою України з боку Праги. Водночас економічні відносини між країнами характеризуються значним дисбалансом — імпорт з Чехії суттєво перевищує експорт. Це створює перспективи для розвитку нових напрямів співпраці, особливо в галузях високих технологій, інвестиційних проєктів та енергетики», — зазначав Уракін.
Нова хвиля дослідження свідчить, що загальний позитивний образ Чехії серед українців зберігається, хоча його інтенсивність стала нижчою, ніж навесні. При цьому зростання нейтральних оцінок є помітнішим, ніж збільшення негативних.
Опитування у серпні 2026 року проведено методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
