Президент України Володимир Зеленський продовжує оновлення дипломатичного корпусу, яке поступово охоплює як країни Європейського Союзу та Західних Балкан, так і держави Азії та Близького Сходу.
6 серпня президент звільнив з посад одразу чотирьох послів: Василя Кириліча в Хорватії, Володимира Шкурова в Албанії, Олега Герасименка в Чорногорії та Маркіяна Чучука в Пакистані.
Відповідні кадрові рішення оформлені указами №709/2026–№712/2026.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, одночасна заміна керівників чотирьох дипломатичних місій виглядає частиною ширшої перебудови зовнішньополітичного апарату України, а не окремою кадровою акцією.
Зеленський ще 18 травня повідомив про необхідність «замін і коригувань» у дипломатичному корпусі, а 15 липня прямо заявив, що обговорює з першим заступником керівника Офісу президента Сергієм Кислицею та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою список українських послів, яких необхідно замінити.
Ротація розпочалася ще до серії рішень, ухвалених у серпні. Зокрема, 26 червня президент звільнив з посад послів України в Омані, на Кіпрі, а також у В’єтнамі та Камбоджі. Одночасно відбувалися й нові призначення на інших дипломатичних напрямках.
Таким чином, йдеться про послідовне оновлення мережі українських закордонних представництв протягом кількох місяців.
Троє з чотирьох послів працювали понад шість років
Терміни перебування дипломатів на посадах також дають підстави розглядати серпневі рішення насамперед у контексті ротації.
Василь Кирилич був призначений послом України в Хорватії 24 грудня 2019 року і пропрацював у Загребі понад шість з половиною років.
Володимир Шкуров очолив українське посольство в Албанії 13 квітня 2020 року і також перебував на посаді понад шість років.
Маркіян Чучук був призначений послом України в Пакистані 17 квітня 2020 року. Його дипломатична місія тривала понад шість років.
Олег Герасименко очолював українське посольство в Чорногорії з 4 травня 2022 року — трохи більше чотирьох років.
Сам факт тривалого перебування трьох із чотирьох дипломатів на своїх посадах є додатковим аргументом на користь версії про планову кадрову ротацію. В опублікованих указах причини звільнень окремо не вказуються.
Особливо показово, що три з чотирьох серпневих рішень стосуються Південно-Східної Європи — Хорватії, Албанії та Чорногорії.
Experts Club звертає увагу, що значення цього регіону для української дипломатії помітно зросло.
Хорватія входить до ЄС і НАТО та залишається одним із послідовних партнерів України. Для Києва важливий також хорватський досвід післявоєнного відновлення, розмінування, повернення населення та інтеграції територій після конфліктів 1990-х років.
Албанія також є членом НАТО й активно підтримує Україну на міжнародних майданчиках. Саме Тирана приймала один із попередніх самітів у форматі «Україна — Південно-Східна Європа».
Чорногорія представляє інший інтерес. Вона є членом НАТО і водночас найперспективнішим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан. Тому відносини з Подгорицею стають для Києва важливими й у контексті власної європейської інтеграції.
15 липня в Києві відбувся вже п’ятий саміт «Україна — Південно-Східна Європа», у якому взяли участь представники Албанії, Хорватії та Чорногорії. Учасники знову підтвердили підтримку України та необхідність розширення регіональної взаємодії.
На цьому тлі майже одночасна заміна трьох українських послів у балканських державах може свідчити про прагнення Києва надати цьому напрямку додаткової динаміки.
З трьох балканських призначень найцікавішим може стати Чорногорія.
Подгориця розраховує завершити переговори про вступ до Євросоюзу та стати одним із наступних нових членів ЄС. Для України, яка також веде переговори про членство, досвід Чорногорії може мати практичне значення.
Крім того, Україна поступово вибудовує окрему мережу відносин із країнами Адріатичного регіону — Хорватією, Чорногорією, Албанією та сусідньою Сербією.
Останній приклад — офіційний візит Зеленського до Белграда 8 серпня та переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, під час яких обговорювалися питання вільної торгівлі, енергетики, сільського господарства, відновлення України та політичного співробітництва.
Таким чином, Балкани поступово перетворюються з другорядного напрямку української дипломатії на самостійний регіональний трек.
Зовсім інше завдання ставить заміна посла в Пакистані.
Ісламабад важливий для України як один із найбільших центрів Південної Азії та представник так званого Глобального Півдня. Населення Пакистану наближається до 250 млн осіб, країна має значний регіональний політичний вплив і є ядерною державою.
При цьому зовнішня політика Пакистану ґрунтується на складній системі відносин із Китаєм, США, Туреччиною, Саудівською Аравією, Індією, РФ та державами Перської затоки.
Для України розширення контактів із Пакистаном може мати значення одразу в кількох напрямках — продовольча торгівля, промисловість, міжнародні організації та формування підтримки Києва серед держав Азії та мусульманського світу.
В умовах, коли зовнішня політика України дедалі менше зосереджується виключно на ЄС і США, посольства в таких країнах, як Пакистан, Індія, держави Перської затоки, Індонезія та країни Африки, набувають більшого значення.
Саме тому заміна посла в Ісламабаді після понад шестирічної місії виглядає логічною частиною оновлення азіатського напрямку.
Серпневі звільнення, ймовірно, не є завершенням процесу.
Ще 15 липня Зеленський публічно говорив про формування «пулу послів», яких планується замінити. Це дозволяє припустити появу нових кадрових указів протягом наступних тижнів.
При цьому нинішня дипломатична ротація збігається з більш масштабними кадровими змінами в українській системі влади, які відбувалися в липні й торкнулися уряду, силового блоку та інших державних інститутів.
На думку Experts Club, найважливішим буде не кількість звільнених дипломатів, а те, кого Київ призначить на їхнє місце.
Якщо на ключові напрямки призначатимуться не лише кар’єрні дипломати, а й колишні міністри, представники Офісу президента, економічні переговірники чи відомі державні діячі, це може свідчити про перехід України до моделі так званої політичної дипломатії, коли посольства отримують більш конкретні економічні, інвестиційні та переговорні завдання.
Станом на 10 серпня 2026 року президентські укази про призначення нових послів України в Хорватії, Албанії, Чорногорії та Пакистані не опубліковано.
Experts Club вважає, що майбутні призначення дозволять точніше зрозуміти логіку нинішньої ротації.
Якщо до Загреба, Тирани та Подгориці будуть направлені дипломати з значним європейським та економічним досвідом, це підтвердить посилення балканського напрямку. Призначення до Ісламабаду фахівця з питань Азії, торговельної дипломатії або відносин із Глобальним Півднем, у свою чергу, може стати сигналом розширення української активності за межами традиційного західного кола партнерів.
Загалом нинішня ротація свідчить про перехід української дипломатії до нового етапу: після чотирьох років повномасштабної війни від посольств вимагається вже не лише забезпечення міжнародної підтримки України, а й робота над членством у ЄС, відновленням країни, експортом, залученням інвестицій та формуванням довгострокових регіональних союзів.
Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми доступними офіційними даними, рейтинг середньої вартості орної землі виглядає наступним чином:
1. Словенія — 28 348 тис. євро за гектар, дані за 2024 рік.
2. Греція — близько 14 312 тис. євро, 2024 рік.
3. Сербія — 9 583 тис. євро, 2025 рік.
4. Румунія — 8,7 тис. євро, 2024 рік.
5. Болгарія — 8 679 тис. євро, 2024 рік.
6. Хорватія — 6 723 тис. євро, 2025 рік.
Дані відображають вартість вільної орної землі без будівель та багаторічних насаджень. Періоди статистичних спостережень різняться, тому рейтинг показує загальний рівень цін, а не повністю синхронне порівняння.
Найдорожча земля регіону знаходиться в Словенії, де пропозиція обмежена, а ділянки часто невеликі й роздроблені. У Греції вартість сильно залежить від доступу до води, близькості до узбережжя та можливості будівництва. Сербія вже випередила за середньою ціною Румунію, Болгарію та Хорватію, хоча її показники залишаються приблизно на 37% нижчими за середній рівень ЄС.
Для іноземця ціна не є єдиним критерієм. У Сербії пряма купівля сільськогосподарської землі майже повністю заборонена. У країнах ЄС громадяни інших держав союзу зазвичай мають більше можливостей, тоді як для покупців із третіх країн можуть діяти обмеження, правила взаємності або необхідність купівлі через місцеву компанію.
Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина не включені до рейтингу через відсутність свіжої порівнянної національної статистики. Ціни в оголошеннях там можуть помітно відрізнятися від фактичної вартості угод.
https://t.me/relocationrs/3397
Як повідомляє Сербський економіст, Албанія посилює податковий контроль за ринком короткострокової оренди житла, який останніми роками став одним із сегментів туристичної нерухомості країни, що найшвидше зростає. Податкова адміністрація запустила секторальний план для туристичного сектору на 2026 рік, в рамках якого активність власників об’єктів на Airbnb, Booking.com та інших платформах буде зіставлятися з податковими деклараціями.
По суті, Албанія стає однією з перших країн Європи, де податковий контроль за короткостроковою орендою через цифрові платформи переводиться в автоматизований формат з використанням штучного інтелекту. Це робить країну регіональним тестовим прикладом для більш жорсткого контролю доходів від туристичної нерухомості.
Головним інструментом нового контролю стане автоматизована система моніторингу на базі ШІ. Алгоритми щотижня скануватимуть албанські сегменти Airbnb і Booking, аналізуючи ціни за добу, динаміку їх зміни, фактичне завантаження об’єктів, календар бронювань, а також кількість і дати відгуків туристів.
Приватні власники житла, які здають одну або кілька квартир через Airbnb і Booking, не зобов’язані відкривати аналог індивідуального підприємця, але повинні подавати щорічну індивідуальну декларацію DIVA і сплачувати прибутковий податок за ставкою 15%. Податок розраховується з чистого доходу після вирахування комісії платформи. Окремі роз’яснення щодо нових обов’язків для короткострокової оренди з 2026 року також вказують на використання DIVA як цифрової системи декларування доходів фізичних осіб.
Окрему увагу влада приділяє ПДВ. У туристичному секторі Албанії діє пільгова ставка 6% замість стандартних 20%, однак застосовувати її можуть лише об’єкти, що пройшли фізичну інспекцію та отримали офіційний сертифікат класифікації від Міністерства туризму. Якщо власник використовує ставку 6% без такого сертифіката, податкова може донарахувати ПДВ за повною ставкою 20% заднім числом разом зі штрафами та пенями.
Ще одна вимога стосується безготівкових розрахунків. До 30 травня 2026 року всі об’єкти розміщення в Албанії, включаючи готелі, хостели, кемпінги та сертифіковані гостьові будинки, повинні встановити фізичні POS-термінали для прийому платежів. Паралельно ліміт готівкових розрахунків між комерційними суб’єктами знижено з 150 тис. до 100 тис. леків.
Для ринку нерухомості це означає завершення періоду слабкого контролю за доходами від короткострокової оренди. В останні роки Албанія переживає інвестиційний бум у курортній нерухомості, особливо на узбережжі, де покупці розраховують на дохід від туристичної оренди.
Але тепер прибутковість таких об’єктів дедалі більше залежатиме не тільки від завантаження та ціни, а й від податкової дисципліни власника.
Для іноземних інвесторів нові правила означають необхідність заздалегідь враховувати податкову модель об’єкта.
Албанська модель відображає ширший тренд у регіоні. Чорногорія також посилює контроль за розрахунками та податками у сфері нерухомості та туристичному секторі, проте Албанія робить наступний крок — використовує цифровий моніторинг та ШІ для зіставлення реальної активності на платформах із податковою звітністю.
AIRBNB, BOOKING, АЛБАНИЯ, Балкани, орендодавець, ШІ-контроль
Сербія має потенціал стати ключовим логістичним і промисловим хабом між Україною, ринками Західних Балкан та Європейського Союзу, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Використовуючи дунайський маршрут із портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можна ефективно перенаправляти до Коридору X і ринків Центральної Європи та Адріатичного регіону», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, розвиток інтермодальної логістики та вільних зон дає Сербії можливість бути не лише транзитною точкою, а й місцем, де до української сировини і напівфабрикатів може додаватися нова вартість перед виходом на регіональні та європейські ринки.
«Сербія позиціонує себе як важливий геоекономічний центр регіону, на перетині східноєвропейських ресурсів і європейських транспортних коридорів», – наголосив президент ТПП Сербії.
Він також зазначив, що Сербія може бути для українських компаній виробничою і технологічною базою для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки.
Як повідомляє Сербський Економіст, організовані злочинні угруповання із Західних Балкан мають зв’язки у Венесуелі та фігурують у розслідуваннях, пов’язаних із контрабандою кокаїну, повідомляє Радіо Вільна Європа (RSE).
За даними RSE, мережі з Балкан в оцінках міжнародних структур, включаючи Europol та Interpol, відносяться до ключових учасників поставок кокаїну з країн Латинської Америки до Європи, а венесуельський напрямок розглядається як одна з ланок такої логістики.
Експерт Global Initiative against Transnational Organized Crime (GI-TOC) Саша Джорджевич заявив RSE, що Венесуела важлива для кокаїнових потоків як «стратегічний вихід» до Атлантики, хоча для балканських груп вона не є єдиною і головною точкою опори в регіоні.
RSE вказує, що інтерес до ролі Венесуели в наркоторгівлі посилився після затримання на початку січня венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, якому в США пред’явлені звинувачення, а 5 січня він не визнав провину в суді Нью-Йорка.
Як один із прикладів RSE наводить справу про затримання біля берегів Аруби судна Aressa в лютому 2020 року – тоді, за даними видання, було вилучено близько п’яти тонн кокаїну і затримано 11 громадян Чорногорії зі складу екіпажу; у березні 2021 року суд Аруби засудив їх до термінів від дев’яти до 15 років позбавлення волі. Крім того, як пише RSE, Europol пов’язував з цією історією громадянина Сербії Мірослава Старчевича, затриманого в травні 2023 року разом з іншими підозрюваними, а розгляд у Сербії, за інформацією видання, знаходиться на стадії судового розгляду.
RSE також зазначає, що в Europol повідомили про відсутність прямої співпраці з Венесуелою, тому дані про можливу причетність балканських груп отримують опосередковано – через правоохоронні органи країн регіону, при цьому МВС Сербії та Чорногорії, за словами RSE, не відповіли на запити до публікації матеріалу.
Криптовалюти дедалі активніше входять у світову фінансову систему, а країни Балканського регіону демонструють різноманітність підходів до їх регулювання.
Сербія
Статус: Офіційно визнані та регулюються.
Законодавство: Закон «Про цифрові активи» (2020).
Регулятори: Національний банк Сербії та Комісія з цінних паперів.
Податки:
Податок на приріст капіталу: 15%.
Прибутковий податок: 15%.
Штрафи: До 5 млн динарів ($46 400) або 20% річного доходу за діяльність без ліцензії.
Хорватія
Статус: Не визнані законним платіжним засобом, але використання не заборонено.
Регулювання: Спеціального закону немає, операції регулюються загальними нормами.
Податки: Доходи від криптовалют оподатковуються податком на капітал.
Статус: Регулюються законом (2020).
Регулятори: Управління фінансового нагляду та Національне агентство з інформаційного суспільства.
Податки:
Податок на приріст капіталу: 15%.
Корпоративний податок: 15%.
Санкції: Адміністративні штрафи та обмеження на діяльність.
Чорногорія
Статус: Спеціального законодавства немає, операції з криптовалютами не заборонені.
Попередження: Центральний банк відзначає ризики, пов’язані з криптовалютами.
Боснія і Герцеговина
Статус: Не є законним платіжним засобом, обмін на офіційну валюту неможливий.
Податки: Податок на дохід з операцій – 10%.
Регулювання: Законодавство відсутнє, але торгівля і купівля криптовалют дозволені.
Республіка Сербська (У складі Боснії і Герцеговини)
Статус: Криптовалюти легалізовані (поправки до закону про ринок цінних паперів, 2022).
Нагляд: Комісія з цінних паперів.
Податки: Прибутковий податок – 10%.
Північна Македонія
Статус: Не визнаються законним платіжним засобом.
Регулювання: Відсутнє, діяльність із криптовалютами не заборонена.
Косово
Статус: Не визнані законним платіжним засобом, спеціального законодавства немає.
Обмеження: Введено повну заборону на майнінг з 2022 року через енергетичну кризу.
Підходи до криптовалют на Балканах різняться:
Сербія та Албанія встановлюють чіткі законодавчі рамки, забезпечуючи легальність операцій.
Чорногорія та Північна Македонія не мають спеціального регулювання, але не забороняють використання.
Косово обмежує діяльність через енергетичну кризу.
Потенційним користувачам та інвесторам важливо вивчати місцеві закони та консультуватися з експертами для безпечної та законної роботи з криптовалютами в регіоні.
Джерело: https://t.me/relocationrs/434
