В Умані з понеділка, 23 вересня, посилюють заходи безпеки, повідомив голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Як і в попередні роки, діятиме особливий режим в’їзду і виїзду, пересування громадян», – написав Табурець у телеграм-каналі.
Зокрема, буде заборонено в’їзд транспортних засобів з автодороги М-30 до Умані вулицями Дерев’янка та Горіховою, а також із села Родниківка до Умані вулицею Павлова.
Крім того, з посиленим контрольно-пропускним режимом буде забезпечено рух транспортних засобів по вул. Дерев’янка, вул. Інтернаціональній (в’їзд з автошляху М-05), перехрестям вул. Городоцької та вул. Максима Залізняка (в’їзд з с. Городоцьке), вул. Михайлівська та вул. Вокзальна (в’їзди з автошляху М-30), вул. Київської (в’їзд з с. Родниківка).
Також буде посилено контрольно-пропускний режим на в’їзді з автодороги М-05 Київ-Одеса до м. Умань, на вул. Визволителів для в’їзду лише хасидів.
Крім того, у мікрорайоні паломництва заборонено продаж алкогольних напоїв, феєрверків та піротехнічних засобів.
«Прошу ставитися до всіх заходів із розумінням. Це необхідність. Тому що безпека жителів Умані та паломників – незмінний пріоритет під час прийдешнього Рош га-Шана», – наголосив Табурець.
Рош га-Шана відзначають цього року 2-4 жовтня.
Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві двосторонню угоду про безпеку. “Ті, хто сьогодні захищає Україну, захищають і себе”, – сказав Туск.
Президент України назвав угоду “амбітною”. “Вона здатна захистити життя наших людей і протистояти російському злу”, – сказав Зеленський. Угода передбачає розробку механізму, за допомогою якого “російські ракети і безпілотники, випущені в напрямку Польщі, можуть бути збиті в українському повітряному просторі”.
Зеленський прибув до Польщі в день запеклих російських ракетних атак на його країну, в результаті яких загинули щонайменше 26 осіб. Постраждала велика дитяча лікарня в Києві. “Немає слів, немає документів, немає політичних заяв, яких було б достатньо, щоб засудити агресора”, – сказав Туск.
Польща, член ЄС і НАТО, є одним з найстійкіших політичних і військових прихильників України, яка зазнала нападу з боку Росії. Вона також слугує важливим центром для західної військової допомоги Києву. Польща також прийняла майже мільйон біженців з сусідньої країни.
Україна уклала угоди про безпеку з ЄС і 19 окремими державами, в тому числі зі США, Японією і Німеччиною. Вони формалізують вже надану військову і цивільну підтримку і пропонують перспективу подальшої допомоги протягом початкового періоду в десять років.
У другій половині дня Зеленський зустрінеться зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Саміт НАТО з нагоди 75-річчя оборонного альянсу відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня. Очікується, що глави держав та урядів 32 країн-членів альянсу обговорять, серед іншого, подальшу допомогу Україні. Зеленський також запрошений на зустріч. Оскільки повітряний простір над Україною закритий з початку війни, Зеленський повинен використовувати наземний маршрут через Польщу для всіх закордонних поїздок, перш ніж він зможе продовжити свою подорож літаком звідти.
Джерело: https://www.zeit.de/news/2024-07/08/polen-und-ukraine-unterzeichnen-sicherheitsabkommen
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедиктссон у Стокгольмі підписали угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку, повідомляє пресслужба глави української держави.
“Ісландія взяла на себе зобов’язання надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну та оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО. Протягом 2024-2028 рр. Ісландія щорічно виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (близько $30 млн). Підтримка України триватиме протягом усього терміну дії угоди. Ісландія готова фінансувати, закуповувати і постачати оборонні матеріали та спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною в розвитку її оборонної промисловості”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що унікальність угоди полягає в тому, що Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі та обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці та спорядженню українських жінок у Збройних силах України.
Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та енергетичної безпеки.
Ісландія також зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співробітництва з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні.
Текст угоди оприлюднено на сайті президента України.
Україна та Ісландія уклали угоду про виконання Вільнюської декларації G7, яку було ухвалено 12 липня 2023 року.
Загалом Україна підписала вже 14 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.
Національний банк України разом з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України із 30 травня 2024 року розпочинає Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів.
Її мета – поліпшити обізнаність громадян про платіжну безпеку та сформувати навички із захисту фінансових даних у віртуальному просторі.
Сучасна повномасштабна війна триває не лише на полі бою, а й у кіберпросторі, зокрема спостерігається збільшення проявів кібершахрайства та кіберзлочинності.
Наприкінці минулого року Національний банк за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» провів перше загальнонаціональне репрезентативне опитування населення України щодо правил платіжної безпеки та протидії шахраям. Його метою було визначення рівня знань українців у сфері платіжної безпеки та виявлення прогалин у цьому питанні. Результати дослідження Національний банк використовує для розроблення освітніх продуктів для різних вікових категорій та підвищення ефективності інформаційних кампаній з протидії платіжному та кібершахрайству (вони не публікуються з метою уникнення ймовірності використання шахраями).
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі, традиційно залишається соціальна інженерія. Водночас значна кількість кібершахрайства минулого року була пов’язана з фішингом. Застосовуючи фішингові ресурси (стилізовані під урядові портали та інформаційні ресурси українських банків і платіжних сервісів) та ошукуючи громадян, зловмисники намагалися отримати доступ до їхніх персональних даних, інформації про їхні платіжні інструменти, фінансові номери телефонів та кошти на рахунках.
Тому поліпшення знань та навичок громадян у цій сфері дасть їм можливість обачніше користуватися безготівковими розрахунками та уберегтися від шахрайських схем і пасток у віртуальному просторі.
«Майже чверть користувачів фінансових послуг (26%) стикалася зі спробами платіжного шахрайства, зокрема 3% з них втратили гроші. Зрозуміло, що більш активні споживачі, які частіше користуються інтернетом, інтернет-банкінгом, купують онлайн, частіше потрапляють і в поле зору шахраїв. Тому кожному, навіть досвідченим користувачам, варто удосконалювати свої знання з кібербезпеки. Зокрема, обов’язково підвищувати особисту кіберобізнаність щодо правил убезпечення облікових записів, поміркованого користування громадським Wi-Fi, аналізу незнайомих ресурсів для здійснення покупок. Завдяки цій кампанії Національний банк разом із партнерами підвищуватимуть обізнаність українців, щоб і надалі формувати безпечну культуру поведінки суспільства у віртуальному просторі», – зазначив заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
«Кібербезпека нашої країни – це не лише захищеність державних інформаційних ресурсів, систем та баз даних. Хоча зараз більшість кібератак мають політичну, а точніше військово-політичну складову, діяльність фінансово вмотивованих хакерів так само продовжує нести загрозу. Тому ми повинні продовжувати роботу з посилення обізнаності всіх українських громадян стосовно того, як уберегти себе від діяльності кібершахраїв, які прагнуть викрасти ваші дані та, як наслідок, кошти», – підкреслив Голова Держспецзв’язку Юрій Мироненко.
«Результати загальнонаціонального репрезентативного опитування населення, проведеного за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», показали, що більше чверті користувачів фінансових послуг хоча б раз стикалася зі спробами платіжного шахрайства, а деякі постраждали від нього. З них велика частка – це більш активні споживачі, які частіше користуються інтернет-магазинами, платними онлайн-сервісами та дистанційним банкінгом. Стрімкий розвиток технологій сприяє розповсюдженню шахрайства, особливо на тлі війни, та ускладнює його виявлення. Тож заходи з підвищення обізнаності населення про платіжну безпеку, відповідні інформаційно-навчальні кампанії повинні бути регулярними та загальнонаціональними. Наш Проєкт із радістю підтримав проведення опитування та кампанію НБУ з протидії платіжному шахрайству #КібербезпекаФінансів», – зазначила Юлія Вітка, в. о. керівника Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
АТ «ОТП БАНК» підтримав інформаційну кампанію, спрямовану на поліпшення обізнаності громадян про платіжну безпеку і захист фінансів у віртуальному просторі.
«Кількість кіберінцидентів в Україні та світі невпинно зростає. Шахраї залучають будь-які доступні засоби та найновіші технології, у тому числі штучний інтелект, щоб обдурити якомога більшу кількість людей і незаконно збагатитися. У такій ситуації банківські установи, яким громадяни довіряють свої заощадження, відчувають посилену відповідальність перед суспільством. ОТП БАНК докладає максимум зусиль, аби гроші клієнтів були в безпеці – для цього переводимо дані в «хмару», посилюємо системи захисту. А щоб нівелювати людський фактор, зокрема і з боку користувачів банківських послуг, ми послідовно беремо участь в інформаційних кампанія Національного банку України, спрямованих на підвищення фінансової грамотності українців, на розвиток їхніх навичок і вмінь, що допоможуть захистити кошти від шахраїв і кіберзлочинців», – розповів Олег Клименко, член правління ОТП БАНК, відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу.
Під час кампанії Національний банк спільно з партнерами роз’яснюватиме споживачам фінансових послуг базові елементи кібербезпеки щодо таких питань:
Інформаційна кампанія триватиме до кінця вересня 2024 року у всіх регіонах України. В межах кампанії Національний банк запускає спеціальну вебсторінку (лендинг) “Кібербезпека фінансів” із детальною інформацією про кампанію та правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідково
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів разом із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також за підтримки Проєкту USAID “Інвестиції для стійкості бізнесу”.
Генеральні партнери: Департамент кіберполіції Національної поліції України, Міністерство юстиції України, Безоплатна правова допомога, Міністерство соціальної політики, Генеральний штаб Збройних Сил України, Державний центр зайнятості, ПРОСТІР, Portmone, Київстар, Lifecell, OLX.ua, Viasat, MEGOGO Освіта, GOITeens, ESET.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, ПУМБ, Укрсиббанк, СЕНС БАНК, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, Кредобанк, ПроКредит Банк, Таскомбанк, А-Банк, Банк Кредит Дніпро, Акордбанк, МТБ Банк, Міжнародний Інвестиційний Банк, Банк Глобус, Правекс Банк, Комінбанк, Піреус Банк, Радабанк, Банк Кліринговий Дім, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк інвестицій та заощаджень, Банк Грант, Банк Український капітал, Кредитвест Банк, Кристалбанк, Мотор-Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку, Перший Інвестиційний Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, БТА Банк, НАБУ, Mastercard, YASNO – постачальник електроенергії, газу та рішень з енергоефективності, Фокстрот, Епіцентр, Ельдорадо, Опендатабот, EasyPay, city24, WOG, SOCAR, Amic Energy, Shell, Softkey, Макснет, ТЕНЕТ, ГО “ВСАД “IT-бабусі”, , ТРЦ “King Cross Leopolis” (Львів), ТРЦ “Мегамол” (Вінниця), ТРЦ “Караван” (Дніпро), ТРЦ “Дафі” (Дніпро), ТЦ “Орнава” (Тернопіль), ТРЦ “Woodmall” (Хмельницький), ТРЦ “Конкорд” (Полтава), ТРЦ “Дафі” (Харків), ТРЦ “Hollywood” (Чернігів), ТРЦ “Avenir Plaza” (Буча), ТРЦ “Ocean Plaza” (Київ).
