Генеральний директор Українського Червоного Хреста (УЧХ) Максим Доценко та міністр закордонних справ України Андрій Сібіга обговорили допомогу громадам і дітям.
«Під час зустрічі сторони зосередилися на практичних результатах вже реалізованих гуманітарних ініціатив і подальшому розширенні співпраці в умовах повномасштабної російської агресії проти України», – повідомив УКК на офіційній сторінці у Facebook.
Серед ключових напрямків розмови – оздоровлення та відпочинок українських дітей за кордоном. Йдеться насамперед про дітей військовослужбовців, загиблих і зниклих безвісти захисників, а також дітей з прифронтових регіонів.
За сприяння Українського Червоного Хреста минулого року понад 700 дітей змогли оздоровитися і відпочити за межами України. На початку 2026 року вже відбулися перші поїздки дітей, і програма продовжує розширюватися. Найближчим часом планується організація відпочинку для дітей з регіонів, що піддаються постійним обстрілам, зокрема Сумської та Чернігівської областей.
Під час зустрічі сторони також обговорили підтримку енергетичної стійкості громад та допомогу населенню в зимовий період.
Окремим вектором діалогу стали перспективи розвитку гуманітарного співробітництва за межами України.
Нідерланди збільшили загальний обсяг фінансової допомоги Україні, що надається через Фонд підтримки енергетики, до EUR100 млн, виділивши додаткові кошти на посилення енергетичної стійкості та підтримку об’єктів критичної інфраструктури, повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.
“Нідерланди збільшили свій загальний обсяг допомоги, що здійснюється через Фонд підтримки енергетики України, до EUR100 млн. Нідерланди виділять додаткові EUR35 млн”, — йдеться в повідомленні, оприлюдненому у соціальній мережі Х.
Метою додаткового фінансування є забезпечення стабільного електроживлення об’єктів критичної інфраструктури після російських атак, зокрема, шляхом встановлення сонячних електростанцій на дахах будівель у межах ініціативи “Промінь надії”.
Управління верховного комісара з прав біженців ООН (УВКБ ООН, UNCHR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році в $614 млн, що на 23,6% менше порівняно з планом на 2025 рік ($803,6 млн), йдеться в публікації управління на його сайті.
«У 2025 році посилення бойових дій, включаючи посилення повітряних атак і ударів по критично важливій інфраструктурі, призвело до значних жертв серед цивільного населення і нових переміщень – тенденцій, які будуть продовжувати формувати потреби як всередині, так і за межами України в 2026 році», – констатує УВКБ ООН і підкреслює гостроту проблеми і через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Водночас, згідно з публікацією, минулого року рівень фінансування плану допомоги українським біженцям впав до 43,7% або $351,1 млн порівняно з 64% або $635,7 млн у 2024 році. Це істотно менше, ніж 84% або $924 млн у 2023 році і 91,7% або $1,1 млрд у перший рік російської повномасштабної агресії.
З посиланням на звіт місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року зазначається, що минулий рік був найсмертоноснішим для цивільного населення в Україні з 2022 року: 2514 цивільних осіб загинули і 12 142 отримали поранення в результаті насильства, пов’язаного з війною – це на 31% більше, ніж у 2024 році. На кінець 2025 року в світі було зареєстровано 5,86 млн біженців з України, з яких близько 5,3 млн в Європі. Ще 3,7 млн осіб залишалися внутрішньо переміщеними особами в Україні, причому 73% з них перебувають у статусі переміщених осіб більше двох років.
«Згідно з Планом гуманітарних потреб і реагування (HNRP) на 2026 рік, в Україні понад 10,8 млн осіб потребуватимуть гуманітарної допомоги та захисту в 2026 році, причому багато людей були неодноразово переміщені, а їхня вразливість посилюється через продовження війни», – йдеться в документі.
За оцінками, до вересня 2025 року понад 1,4 млн біженців з України повернулися до своїх місць проживання і залишалися в Україні не менше трьох місяців, включаючи понад 0,3 млн, які повернулися не в район свого колишнього будинку.
«Зміни на лінії фронту продовжують викликати нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно», – йдеться в публікації.
У ній зазначається, що, за оцінками, 2,5 млн переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житла. Водночас широкомасштабні російські удари по енергетичній інфраструктурі взимку 2025/26 років залишили мільйони людей без надійного опалення, води та електроенергії в умовах мінусових температур.
«У країнах, що приймають біженців, деякі біженці продовжують стикатися з перешкодами в доступі до житла, гідної роботи, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту, в той час як вразливість продовжує поглиблюватися з часом, оскільки повномасштабна війна триває», – додає УВКБ ООН.
Згідно з документом, план на 2026 рік ставить за мету допомогти 2,1 млн осіб в Україні та 482 тис. українських біженців в інших країнах. Відповідно, фінансові потреби для допомоги всередині України визначені в розмірі $470 млн, за її межами – в $144 млн, з яких $64 млн в Молдові, $21,8 млн в Румунії, $18,4 млн в Польщі.
УВКБ ООН уточнило, що з цих 2,1 млн українців всередині країни воно хоче надати 955 тис. послуги захисту, 652 тис. – грошову допомогу, 325 тис. – матеріали для ремонту житла або підтримку з поселенням, а ще 178 тис. – предмети першої необхідності.
Згідно з публікацією, у 2024 році безпосередньо в Україні план допомоги УВКБ ООН був профінансований на 44% або на $243 млн у порівнянні з 57% або $338,5 млн у 2024 році. Це призвело до скорочення кількості наданих послуг до 1,14 млн станом на листопад 2025 року проти 1,6 млн за аналогічний період 2024 року.
В рамках зимової допомоги 2025-2026 років, станом на 5 грудня, грошову підтримку отримали 176 тис. осіб, що на 32% менше в порівнянні з 2024-2025 роками, коли підтримку отримали 258,3 тис. осіб.
Відзначається, що УВКБ ООН працює в Україні з 12 партнерами, з яких 11 є місцевими, і з 39 партнерами в 11 інших країнах, серед яких 33 місцеві.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” подовжила на 2026 рік програму матеріальної допомоги співробітникам-молодятам та тим, у яких народилася дитина: 5 000 грн (після оподаткування) працівникам, які вперше беруть шлюб, та 8 000 грн (до оподаткування) працівникам, у родинах яких народилася дитина.
Згідно з інформацією компанії у четвер, ця програма існує у компанії багато років, однак з початком повномасштабної війни її тимчасово призупинили, але потім відновили з травня 2024 року, коли дозволила економічна ситуація.
Уточнюється, що відтоді програмою матеріальної підтримки вже скористувалися понад 900 співробітників “Метінвесту”: 593 отримали фінансову допомогу після народження дитини, ще 332 працівники – у зв’язку з одруженням. Загальна сума виплат за 2024-2025 роки перевищила 8,4 млн грн.
У 2026 році програма продовжує діяти з тими ж умовами. Якщо обоє молодят працюють на підприємстві, виплату за їхнім вибором отримують обидва.
Генеральний директор Юрій Риженков днями зазначив, кількість співробітників “Метінвесту” з початку війни скоротилася зі 113 тис. до приблизно 50 тис.
Як повідомлялося, з 1 січня 2026 року державна виплата при народженні дитини зросла до 50 тис. грн, а також запроваджена допомога для догляду за дитиною до одного року – 7 тис. грн щомісяця, а для сімей, які виховують дитину з інвалідністю, – 10 500 грн.
За даними Мінюсту, кількість народжених в Україні у 2025 році скоротилася порівняно із 2024 роком на 7,90 тис., або на 4,5% – до 168,78 тис., а кількість шлюбів зросла на 10,2%, або 15,38 тис. – до 165,59 тис..
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в 2026 році отримає $6 млрд від уряду Японії для гуманітарної і технічної підтримки, повідомила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
“Рада нашій першій офіційній зустрічі з послом Японії в Україні Масаші Накагоме… Японія вже передала Україні понад 2,5 тис. електрогенераторів різної потужності, понад 65 трансформаторів і 10 електрогенераторних установок, інше критично важливе обладнання для підтримки й відновлення енергосистеми”, – написала вона на сторінці Facebook в середу.
Кондратюк також подякувала за виділення близько $149 млн в додатковому бюджеті, який схвалив парламент Японії наприкінці 2025 року, на проєкти Програми екстреного відновлення для України.
Вона зауважила, що загалом фінансова та гуманітарна допомога, надана Японією, вже перевищила $15 млрд.
Крім того, Японія допомагає з реабілітацією українських військових, приєдналась до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей та голосувала за останні проукраїнські резолюцій в ООН. Японія, зокрема, стала співавтором та підтримала резолюцію “Повернення українських дітей”.
“Важливо, що Японія, як країна G7, чинить санкційний тиск на рф та підтримує притягнення країни-агресора до відповідальності. У тому числі через механізм Спеціального міжнародного трибуналу. Переконана лише спільне посилення санкцій усіма країнам G7, включно із США та Європою здатні примусити росію до мирних переговорів”, – додала Кондратюк.
Щодо самої зустрічі, то сторони обговорили міжпарламентську співпрацю, ситуацію з оголошенням дострокових парламентських виборів в Японії, які заплановані на 8 лютого 2026 року.
Своєю чергою посол Масаші Накагоме зазначив, що абсолютна більшість ключових політичних сил Японії виступають за підтримку України. За його словами, Японія і надалі допомагатиме Україні фінансово та гуманітарно.
“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова передав 1-му корпусу Національної гвардії України (НГУ) “Азов” партію дронів на 214 млн грн, при цьому загальна допомога за рік сягнула 600 млн.
Згідно з повідомленням групи в середу, мілітарна ініціатива “Сталевий Фронт” Ахметова передала чергову масштабну партію безпілотників 1-му корпусу НГУ “Азов”. Вартість переданого обладнання становить 214 млн грн. Ця поставка стала черговим етапом системної підтримки корпусу з боку групи “Метінвест” у 2025 році.
При цьому уточнюється, що загальний обсяг допомоги корпусу “Азов” протягом року сягнув 600 млн грн. Кошти було спрямовано на забезпечення найбільш критичними технологічними рішеннями для фронту, а також на тилове й технічне забезпечення підрозділів.
“У 2025 році ми продовжили підтримку 1-го корпусу НГУ “Азов” за напрямами, які мають критичне значення для бойової роботи: РЕБ, БПЛА, зв’язок, а також тилове і технічне забезпечення. Загальний обсяг цієї допомоги складає 600 млн грн”, – зазначив керівник офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водовіз.
У свою чергу у 1-му корпусі НГУ “Азов” наголосили, що ця підтримка є дуже важливою, оскільки сучасна війна вимагає постійного та оперативного оновлення технологічної бази.
“У 2025 році вимоги до оснащення зросли в рази. РЕБи, безпілотники, захищений зв’язок визначають успіх операцій і зберігають життя наших бійців”, – сказав заступник командира корпусу з логістики Іван Ігнатьєв.
Як повідомляється, з початку повномасштабної війни “Метінвест” передав різним підрозділам Сил оборони України понад 1500 БПЛА. Нещодавно чергову партію “пташок” отримала військова частина 27 Сухопутних військ ЗСУ. Серед наданого – 200 FPV-дронів, 30 дронів DJI Mavic FMC та 20 дронів DJI Mavic 3T з тепловізорами. Раніше бригада спеціального призначення “Азов” Нацгвардії України отримала від “Метінвесту” велику партію авто й обладнання на 40 млн грн.
Загалом за півтора року повномасштабної війни “Метінвест” спрямував 2 млрд грн на підтримку української армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова.
