Як повідомляє Сербський Економіст, дружина президента Сербії Тамара Вучич взяла участь у VI Саміті перших леді та джентльменів, який відбувся 24 серпня в Києві в День незалежності України. Тема зустрічі цього року — «Мир-2026: знайти опору в часи невизначеності».
Особисто до Києва приїхали перша леді Литви Діана Науседене, дружина президента Естонії Сірьє Каріс, дружина президента Фінляндії Сюзанна Іннес-Стубб, перша леді Румунії Мірабела Гредінару, Тамара Вучич та перший джентльмен Словенії Алеш Мусар. Господинею саміту традиційно виступила Олена Зеленська. Представники Німеччини, Туреччини, Ізраїлю, Чехії, Грузії, Белізу та Гватемали долучилися онлайн. Загалом захід об’єднав представників 14 країн.
Цікавою частиною саміту стала презентація своєрідного «словника стійкості» — слів і традицій різних народів, які допомагають суспільству зберігати єдність у кризові часи.
Сербія представила в ньому «крсну славу» — унікальну сербську традицію вшанування сімейного святого-покровителя.
Вучич назвала славу «живим кодом нашої ідентичності» і пояснила, що ця традиція об’єднує сім’ю незалежно від того, де перебувають її члени.
Говорячи про історичні корені сербської стійкості, вона нагадала про середньовічних правителів, які замість палаців залишали після себе монастирі та задужбіни. Окремо Вучич згадала сербські монастирі в Косово та Метохії, що знаходяться у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою.
За її словами, у важкі історичні періоди серби фактично «перенесли церкву під власний дах»: дім ставав місцем збереження віри, пам’яті та сімейної єдності, а слава — нематеріальною спадщиною, що передається з покоління в покоління.
Саміт перших леді та джентльменів було започатковано з ініціативи Олени Зеленської у 2021 році як міжнародний майданчик для гуманітарних і соціальних проєктів. Цього року основний акцент зробили на тому, що допомагає людям, сім’ям і державам зберігати стійкість у період воєн та глобальної невизначеності.
https://t.me/relocationrs/3532
Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Болгарії, Естонії, Індії та Німеччини та привітав їх із початком місії в Україні.
“Поінформував про дипломатичну роботу для наближення миру та важливість підтримки України на тлі посилення російських обстрілів і підготовки до зими”, – йдеться в телеграм-каналі президента.
Як повідомляється, обговорили спільні пріоритети: розвиток торговельно-економічних відносин та окремих сфер співпраці – “все, що може зробити наші народи сильнішими”.
“Вдячний усім партнерам, які дійсно допомагають Україні”, – наголосив Зеленський.
Посольство Індії в Україні провело в Києві урочистий захід з нагоди 80-го Дня незалежності Індії. Святкування відбулося в India House за участю представників індійської громади, українських державних органів, бізнесу, культури та громадських організацій.
На церемонії нещодавно призначений посол Індії в Україні Анджані Кумар (Anjani Kumar) підняв національний прапор і зачитав присутнім звернення президента Індії Драупаді Мурму з нагоди свята.
У заході взяли участь представники індійської громади, що проживає в Україні, зокрема студенти та підприємці, представники українських органів влади, політики, індологи, письменники, танцюристи, представники культурних та духовних організацій, а також українські друзі Індії. Посольство охарактеризувало склад гостей як широке представництво людей, пов’язаних з індійсько-українськими культурними та громадськими відносинами.
Анджані Кумар був призначений новим послом Індії в Україні рішенням МЗС Індії 8 липня 2026 року. 10 серпня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв у нього копії вірчих грамот.
У зверненні напередодні Дня незалежності президент Драупаді Мурму наголосила, що Індія рухається до мети стати розвиненою країною до сторіччя незалежності, а розвиток має надавати можливості всім верствам населення. Вона особливо відзначила внесок студентів, науковців, інженерів, лікарів, працівників, фермерів, підприємців та індійської діаспори у розвиток держави.

«Справжній сенс свободи полягає у забезпеченні того, щоб усі громадяни могли використовувати можливості для реалізації своїх прагнень», — заявила президент Індії у зверненні до нації.
Мурму також підкреслила роль індійців, які мешкають за кордоном, та співробітників дипломатичних представництв у зміцненні міжнародного авторитету країни. Серед пріоритетів подальшого розвитку вона назвала цифровізацію, економічне зростання, розширення можливостей для жінок та молоді, розвиток сучасної інфраструктури та збереження культурної спадщини.
Індія здобула незалежність від Великої Британії 15 серпня 1947 року. Тому у 2026 році країна відзначає 80-й День незалежності, хоча з моменту здобуття незалежності минуло 79 років: святкування 1947 року вважається першим Днем незалежності. Офіційні власті Індії називають цьогорічне святкування саме 80th Independence Day.
Свято є одним із головних державних днів Індії. Центральна церемонія традиційно проводиться в Делі, де прем’єр-міністр піднімає національний прапор біля Червоного форту та виступає із зверненням до країни.
Індія однією з перших визнала незалежність України після розпаду СРСР. Дипломатичні відносини між країнами були офіційно встановлені 17 січня 1992 року.
Посольство Індії в Києві розпочало роботу в травні 1992 року. До цього Індія мала генеральне консульство в Одесі, яке працювало ще з 1962 року і було закрите в 1999 році.
Посольство України в Нью-Делі було відкрито в лютому 1993 року і стало однією з перших дипломатичних місій незалежної України в Азії. Воно продовжує представляти інтереси України в Індії та розвивати політичні, економічні, культурні та гуманітарні зв’язки між країнами.
Президент України Володимир Зеленський продовжує оновлення дипломатичного корпусу, яке поступово охоплює як країни Європейського Союзу та Західних Балкан, так і держави Азії та Близького Сходу.
6 серпня президент звільнив з посад одразу чотирьох послів: Василя Кириліча в Хорватії, Володимира Шкурова в Албанії, Олега Герасименка в Чорногорії та Маркіяна Чучука в Пакистані.
Відповідні кадрові рішення оформлені указами №709/2026–№712/2026.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, одночасна заміна керівників чотирьох дипломатичних місій виглядає частиною ширшої перебудови зовнішньополітичного апарату України, а не окремою кадровою акцією.
Зеленський ще 18 травня повідомив про необхідність «замін і коригувань» у дипломатичному корпусі, а 15 липня прямо заявив, що обговорює з першим заступником керівника Офісу президента Сергієм Кислицею та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою список українських послів, яких необхідно замінити.
Ротація розпочалася ще до серії рішень, ухвалених у серпні. Зокрема, 26 червня президент звільнив з посад послів України в Омані, на Кіпрі, а також у В’єтнамі та Камбоджі. Одночасно відбувалися й нові призначення на інших дипломатичних напрямках.
Таким чином, йдеться про послідовне оновлення мережі українських закордонних представництв протягом кількох місяців.
Троє з чотирьох послів працювали понад шість років
Терміни перебування дипломатів на посадах також дають підстави розглядати серпневі рішення насамперед у контексті ротації.
Василь Кирилич був призначений послом України в Хорватії 24 грудня 2019 року і пропрацював у Загребі понад шість з половиною років.
Володимир Шкуров очолив українське посольство в Албанії 13 квітня 2020 року і також перебував на посаді понад шість років.
Маркіян Чучук був призначений послом України в Пакистані 17 квітня 2020 року. Його дипломатична місія тривала понад шість років.
Олег Герасименко очолював українське посольство в Чорногорії з 4 травня 2022 року — трохи більше чотирьох років.
Сам факт тривалого перебування трьох із чотирьох дипломатів на своїх посадах є додатковим аргументом на користь версії про планову кадрову ротацію. В опублікованих указах причини звільнень окремо не вказуються.
Особливо показово, що три з чотирьох серпневих рішень стосуються Південно-Східної Європи — Хорватії, Албанії та Чорногорії.
Experts Club звертає увагу, що значення цього регіону для української дипломатії помітно зросло.
Хорватія входить до ЄС і НАТО та залишається одним із послідовних партнерів України. Для Києва важливий також хорватський досвід післявоєнного відновлення, розмінування, повернення населення та інтеграції територій після конфліктів 1990-х років.
Албанія також є членом НАТО й активно підтримує Україну на міжнародних майданчиках. Саме Тирана приймала один із попередніх самітів у форматі «Україна — Південно-Східна Європа».
Чорногорія представляє інший інтерес. Вона є членом НАТО і водночас найперспективнішим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан. Тому відносини з Подгорицею стають для Києва важливими й у контексті власної європейської інтеграції.
15 липня в Києві відбувся вже п’ятий саміт «Україна — Південно-Східна Європа», у якому взяли участь представники Албанії, Хорватії та Чорногорії. Учасники знову підтвердили підтримку України та необхідність розширення регіональної взаємодії.
На цьому тлі майже одночасна заміна трьох українських послів у балканських державах може свідчити про прагнення Києва надати цьому напрямку додаткової динаміки.
З трьох балканських призначень найцікавішим може стати Чорногорія.
Подгориця розраховує завершити переговори про вступ до Євросоюзу та стати одним із наступних нових членів ЄС. Для України, яка також веде переговори про членство, досвід Чорногорії може мати практичне значення.
Крім того, Україна поступово вибудовує окрему мережу відносин із країнами Адріатичного регіону — Хорватією, Чорногорією, Албанією та сусідньою Сербією.
Останній приклад — офіційний візит Зеленського до Белграда 8 серпня та переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, під час яких обговорювалися питання вільної торгівлі, енергетики, сільського господарства, відновлення України та політичного співробітництва.
Таким чином, Балкани поступово перетворюються з другорядного напрямку української дипломатії на самостійний регіональний трек.
Зовсім інше завдання ставить заміна посла в Пакистані.
Ісламабад важливий для України як один із найбільших центрів Південної Азії та представник так званого Глобального Півдня. Населення Пакистану наближається до 250 млн осіб, країна має значний регіональний політичний вплив і є ядерною державою.
При цьому зовнішня політика Пакистану ґрунтується на складній системі відносин із Китаєм, США, Туреччиною, Саудівською Аравією, Індією, РФ та державами Перської затоки.
Для України розширення контактів із Пакистаном може мати значення одразу в кількох напрямках — продовольча торгівля, промисловість, міжнародні організації та формування підтримки Києва серед держав Азії та мусульманського світу.
В умовах, коли зовнішня політика України дедалі менше зосереджується виключно на ЄС і США, посольства в таких країнах, як Пакистан, Індія, держави Перської затоки, Індонезія та країни Африки, набувають більшого значення.
Саме тому заміна посла в Ісламабаді після понад шестирічної місії виглядає логічною частиною оновлення азіатського напрямку.
Серпневі звільнення, ймовірно, не є завершенням процесу.
Ще 15 липня Зеленський публічно говорив про формування «пулу послів», яких планується замінити. Це дозволяє припустити появу нових кадрових указів протягом наступних тижнів.
При цьому нинішня дипломатична ротація збігається з більш масштабними кадровими змінами в українській системі влади, які відбувалися в липні й торкнулися уряду, силового блоку та інших державних інститутів.
На думку Experts Club, найважливішим буде не кількість звільнених дипломатів, а те, кого Київ призначить на їхнє місце.
Якщо на ключові напрямки призначатимуться не лише кар’єрні дипломати, а й колишні міністри, представники Офісу президента, економічні переговірники чи відомі державні діячі, це може свідчити про перехід України до моделі так званої політичної дипломатії, коли посольства отримують більш конкретні економічні, інвестиційні та переговорні завдання.
Станом на 10 серпня 2026 року президентські укази про призначення нових послів України в Хорватії, Албанії, Чорногорії та Пакистані не опубліковано.
Experts Club вважає, що майбутні призначення дозволять точніше зрозуміти логіку нинішньої ротації.
Якщо до Загреба, Тирани та Подгориці будуть направлені дипломати з значним європейським та економічним досвідом, це підтвердить посилення балканського напрямку. Призначення до Ісламабаду фахівця з питань Азії, торговельної дипломатії або відносин із Глобальним Півднем, у свою чергу, може стати сигналом розширення української активності за межами традиційного західного кола партнерів.
Загалом нинішня ротація свідчить про перехід української дипломатії до нового етапу: після чотирьох років повномасштабної війни від посольств вимагається вже не лише забезпечення міжнародної підтримки України, а й робота над членством у ЄС, відновленням країни, експортом, залученням інвестицій та формуванням довгострокових регіональних союзів.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла Республіки Індія в Україні Анжані Кумара. Як повідомляє прес-служба МЗС України, сторони наголосили на важливості подальшого розвитку двостороннього співробітництва та підтримання регулярного політичного діалогу на всіх рівнях.
Заступник міністра наголосив на очікуваннях української сторони щодо більш активної ролі Індії у сприянні відновленню справедливого та тривалого миру в Україні та притягненні держави-агресора до відповідальності за скоєні злочини.
«Сторони обговорили порядок денний найближчих заходів високого рівня, зокрема в контексті реалізації домовленостей, досягнутих під час візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України 23 серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Окрему увагу приділили розвитку міжпарламентського співробітництва та подальшому зміцненню взаємодії в гуманітарній сфері. Сторони також обговорили шляхи активізації двостороннього економічного співробітництва та відновлення позитивної динаміки контактів між представниками бізнесу двох країн.
«За результатами зустрічі сторони домовилися продовжувати активну взаємодію та сприяти подальшому розвитку українсько-індійських відносин у сферах взаємного інтересу. Олександр Міщенко побажав послу Республіки Індія успіхів у його дипломатичній місії в Україні та досягнення вагомих результатів на користь обох країн та їхніх народів», – додали в МЗС.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ольги Стефанишини з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у США.
Відповідний указ № 696/2026 опубліковано на сайті президента.
У дописі на Facebook Стефанишина повідомила, що прийняла рішення скласти повноваження посла України у Сполучених Штатах Америки у зв’язку з особистими обставинами.
«Це моє власне рішення, продиктоване особистими обставинами, про які йшлося раніше», – зазначила вона.
За словами Стефанишиної, представляти Україну у Вашингтоні під час повномасштабної війни було найбільшою честю в її житті.
Водночас дипломатка наголосила, що основні завдання, з якими вона приїхала до Вашингтона, виконано. Зокрема, за її словами, вдалося збільшити постачання американської зброї та зберегти підтримку України в період змін політичної ситуації в США, закріпити її на законодавчому рівні, а також змінити роль України «з країни, якій допомагають, на країну, в яку інвестують і чиї технології купують».
Стефанишина також повідомила, що окремо й публічно прокоментує питання, які останнім часом порушувалися в ЗМІ, і запевнила, що продовжуватиме працювати на благо України «там, де буде корисна».
Ольга Стефанишина народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі. У 2008 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «юрист-міжнародник», перекладач з англійської мови, у 2016 році отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «фінанси та кредит» в Одеському національному економічному університеті.
У 2006–2007 роках займалася приватною юридичною практикою. З 2007 року працювала в Міністерстві юстиції України, де обіймала посади в підрозділах, що курують питання європейської інтеграції та міжнародного права. У 2017–2019 роках очолювала Офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України.
У червні 2020 року Верховна Рада призначила Стефанишину віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також включила її до складу РНБО.
У 2021 році Стефанишину включили до складу політради партії «Слуга народу».
У 2024 році Верховна Рада призначила Стефанишину міністром юстиції України після звільнення Дениса Малюськи. При цьому вона зберегла посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
У липні 2025 року Стефанишина втратила посади міністра юстиції та віцепрем’єр-міністра у зв’язку з відставкою уряду Дениса Шмигаля. Після цього президент Володимир Зеленський призначив її уповноваженою президента України з питань розвитку співпраці зі США, а в серпні 2025 року — Надзвичайним і
Повноважним Послом України в США.
23 липня 2026 року Зеленський повідомив, що він пропонував Юлії Свириденко посаду посла США в Україні.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.