За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
Аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз світового виробництва алюмінію в 1970-2024 роках. На основі візуальних даних з відео «Top-20 виробників алюмінію з 1970 по 2024 р.» та підтверджених статистичних даних за 2024 рік сформульовано огляд тенденцій галузі.
Починаючи з 1970-х років, виробництво первинного алюмінію поступово переміщалося з Європи та Північної Америки до Азії та Близького Сходу. На зорі індустрії значний обсяг виробництва припадав на країни Західної Європи та США. Однак наступні десятиліття принесли швидке нарощування потужностей у Китаї, Індії, на Близькому Сході.
Відео підтверджує: у 2024 році найбільший виробник (Китай) контролює близько 60 % світового обсягу, тоді як на десятку лідерів припадає понад 80 % випуску.
Згідно з даними джерел (Wikipedia, Visual Capitalist, Nato, World Population Review), виробництво алюмінію першою десяткою країн виглядає в 2024 році так:
Китай — ~43 млн т.
Індія — ~4,2 млн т.
Росія — ~3,8 млн т.
Канада — ~3,3 млн т.
ОАЕ — ~2,7 млн т.
Бахрейн — ~1,6 млн т.
Австралія — ~1,5 млн т.
Норвегія — ~1,3 млн т.
Бразилія — ~1,1 млн т.
Малайзія — ~0,98 млн т.
Загальний випуск світового первинного алюмінію в 2024 році оцінюється приблизно в 72 млн т.
Світ виробництва алюмінію все більше концентрується: Китай утримує домінуюче становище, а інші країни-лідери контролюють значну частку. Країни з ростом інфраструктури, автомобілебудування та будівельного сектора (Індія, Бразилія, ОАЕ) демонструють динаміку зростання.
відео доступне на нашому каналі в YouTube –
Світовий попит на золото без урахування позабіржових угод (OTC) у третьому кварталі 2025 року становив 1,26 тис. тонн, що на 5% перевищує результат відповідного періоду минулого року, підрахував World Gold Council (WGC).
Ключову роль продовжили відігравати інвестори: закупівлі в ETF у третьому кварталі склали 222 тонни, попит на монети і злитки – 316 тонн (четвертий квартал поспіль він перевищував 300 тонн). Обсяг закупівель з боку центробанків також залишається на високому рівні в 220 тонн – на 28% більше, ніж у попередньому кварталі.
Пропозиція на ринку золота збільшилася на 3%, до 1,31 тис. тонн. Це квартальний рекорд за всю історію спостережень. Надлишок пропозиції, 55 тонн, абсорбував ринок OTC.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9
Європейський Союз опинився перед загрозою серйозної кризи у сфері поставок критично важливих матеріалів після рішення уряду Китаю запровадити нові експортні обмеження на рідкісноземельні магніти та сировину для їхнього виробництва, повідомляє Politico.
Як зазначається, рішення Пекіна, ухвалене на початку жовтня, загострило торговельне протистояння зі Сполученими Штатами і створило ризики для європейської промисловості, яка майже повністю залежить від імпорту таких елементів із Китаю.
“Криза у сфері постачання критично важливої сировини – це вже не віддалений ризик. Вона вже на нашому порозі”, – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед депутатами Європарламенту напередодні саміту ЄС.
Вона наголосила на необхідності «рішучих і термінових дій» для забезпечення більш швидких і надійних поставок критичних матеріалів «як у самій Європі, так і від перевірених партнерів».
Єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович повідомив, що ЄС не зацікавлений в ескалації напруженості, але наголосив на необхідності швидкого вирішення ситуації. “Однак ця ситуація кидає тінь на наші відносини. Тому швидке рішення є вкрай необхідним”, – зазначив він.
За словами Шефчовича, Китай і ЄС «посилять контакти на всіх рівнях» для обговорення обмежень. Міністр торгівлі КНР Ван Веньтао найближчими днями має прибути до Брюсселя для консультацій.
«Європейський Союз також проводить переговори з країнами »Великої сімки« щодо узгодженої реакції на кризу напередодні міністерської зустрічі, що відбудеться 30-31 жовтня в Канаді», – зазначено в повідомленні.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував світовий ринок рідкоземельних металів світу та України, відео доступне тут –
https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=0L-2nSUrLlIbqVZ5?si=Fk6Oi_13NKpEW81K
EXPERTS CLUB, Європейський союз, КИТАЙ, рідкоземельні елементи, ЭКСПОРТ
У вересні китайська економіка продемонструвала вищі, ніж очікувалося, темпи зростання в промисловості та роздрібній торгівлі, що вказує на поступове відновлення внутрішнього попиту та активності підприємств.
За даними Державного статистичного управління Китаю, промислове виробництво зросло на 6,5% в річному вираженні — це найвищий показник з червня. У серпні зростання становило 5,2%, а аналітики очікували уповільнення до 5%.
Найбільше додали:
переробна промисловість — +7,3%,
видобуток корисних копалин — +6,4%,
нафтогазова галузь — +8,9%,
випуск автомобілів — +16%,
комп’ютерів і телекомунікаційного обладнання — +11,3%.
Зростання відзначено в 36 з 41 галузі економіки. В цілому за дев’ять місяців 2025 року промислове виробництво збільшилося на 6,2% в порівнянні з тим же періодом минулого року.
Роздрібні продажі у вересні зросли на 3% у річному вираженні. Це трохи менше, ніж у серпні (3,4%), але все ж краще за прогнози аналітиків (2,9%).
Найбільше зросли продажі продуктів харчування (+6,3%), ювелірних виробів (+9,7%) та одягу (+4,7%). Продажі автомобілів зросли на 1,6%, а нафтопродуктів — знизилися на 7,1%.
З початку року роздрібний товарообіг досяг 36,6 трлн юанів (близько $5,1 трлн), що на 4,5% більше, ніж роком раніше.
Інвестиції в основні засоби в цілому трохи скоротилися — на 0,5%, головним чином через спад у будівельному секторі (–13,9%). При цьому вкладення в інфраструктуру та обробні галузі зросли на 1,1% і 4% відповідно.
Рівень безробіття у вересні знизився до 5,2% з 5,3% місяцем раніше.
Експерти аналітичного центру Experts Club відзначають, що китайська економіка зберігає стійкість, незважаючи на уповільнення світового попиту і труднощі в нерухомості.
Довідка Experts Club.
Китай вже кілька років посідає 1-е місце в світі за обсягом економіки, розрахованим за паритетом купівельної спроможності (ПКС), випереджаючи США і ЄС. Це підтверджує його статус найбільшого промислового і споживчого центру планети.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець червня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перше півріччя 2025 року Україна завершила в умовах помірної, але вразливої стабілізації. Після “плоского” старту року та слабкого І кварталу, який НБУ оцінював як період стриманої активності, у квітні–червні економіка утримувала позитивний імпульс насамперед за рахунок внутрішнього споживання та секторів, що адаптувалися до воєнної логістики. НБУ в квітневому рішенні зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, підкресливши потребу підтримати валютну стабільність і знизити інфляційні очікування; у липневому рішенні регулятор підтвердив цей рівень, що закріпило «якір» для ставок за гривневими інструментами.
Інфляція помітно сповільнилася: у червні річний показник знизився до 14,3% р/р (з 15,9% у травні), що відображає комбінацію жорсткішої монетарної політики, валютної стабільності та корекції цін на окремі продовольчі групи; місячна динаміка становила +0,8%. Це перше за рік відчутне “просідання” річної інфляції нижче 15%.
Зовнішня торгівля залишається основним джерелом дисбалансів. За січень–травень експорт товарів становив близько $16,95 млрд, імпорт — $31,54 млрд, а негативне сальдо поглибилося до $14,6 млрд (+49% р/р). Ключовими драйверами імпорту були енергоносії, машини та хімія; експорт структурно тяжів до продовольчих та сировинних позицій.
На тлі торгового розриву важливим буфером лишалися міжнародні резерви. Станом на 1 липня 2025 р. вони досягли $45,1 млрд (+1,2% за червень) завдяки великим надходженням від партнерів (зокрема ЄС, Канада, Світовий банк), які перевищили FX-інтервенції та виплати за боргом. Це історично високий рівень для України та критичний запас міцності для валютного ринку.
«Поточне зростання підтримується споживанням і офіційним фінансуванням; без запуску інвестиційного циклу воно залишатиметься низьким і нестійким. Міжнародні резерви — це інструмент стабілізації, а не джерело розвитку; ефект з’явиться лише після їх конвертації у проєкти з доданою вартістю. Торговельний дефіцит, в свою чергу, має структурний характер: вирішувати його слід через логістику, енергомодернізацію та локалізацію виробництва, а не лише курсовими рішеннями», – зазначив Макксим Уракін.
Боргове навантаження зросло. На 30 червня 2025 р. сукупний державний та гарантований державою борг оцінювався орієнтовно у $184,8 млрд (еквівалент 7,697 трлн грн), додавши майже $3,9 млрд за місяць. Структурно переважають зовнішні зобов’язання, що підсилює залежність від офіційного фінансування.
Міжнародна підтримка залишалася системоутворюючою. 30 червня МВФ завершив восьмий перегляд програми EFF і затвердив чергове фінансування (сукупні виплати за програмою перевищили $10 млрд), одночасно зафіксувавши виконання Україною визначальних критеріїв і продовження структурних реформ.
«Другий квартал показав, що економіка навчилася працювати у режимі постійних шоків — ми бачимо живучість малого та середнього бізнесу, гнучкість логістики, швидку переорієнтацію експортерів. Але фундамент не змінюється: інвестиційний цикл не запущений, а торговельний дефіцит — структурний, він не зникне без цілеспрямованої промислової політики та стимулів для локалізації виробництва. Облікова ставка на рівні 15,5% — це компроміс між ціною грошей і валютною стабільністю; він працює доти, доки в країну заходить офіційне фінансування. Якщо ми хочемо вийти з “режиму виживання”, нам потрібні довгі гроші під відновлення енергетики, логістичних вузлів і високотехнологічних виробництв. Резерви понад $45 млрд — це не привід розслаблятися, а вікно можливостей, яке треба конвертувати у проєкти з доданою вартістю, інакше курсова стабільність залишиться дорогою і тимчасовою», – підкреслив Максим Уракін:
Глобальна економіка
Світ у першому півріччі 2025 року рухався нерівномірно. США після технічного скорочення у І кварталі (–0,5% SAAR, –0,1% кв/кв) увійшли в другий квартал із відновленням попиту: до кінця червня вже було видно послаблення цінового тиску за індексом PCE (≈2,5% р/р у травні) та стабілізацію витрат домогосподарств; пізніші офіційні оцінки фіксують суттєвий відскок у ІІ кварталі, але станом на 30 червня ключовою картиною був «холодний» попит на тлі високих ставок.
Єврозона показала контраст: після сильного І кварталу (+0,6% кв/кв) динаміка у квітні–червні помірно вгасала; за попередніми оцінками, ІІ квартал додав +0,1% кв/кв. Фактори — слабка зовнішня кон’юнктура, корекція промисловості та обережний споживач, попри пом’якшення інфляції. Велика Британія залишалася позитивним винятком серед G7: +0,7% кв/кв у І кварталі і +0,3% кв/кв у ІІ кварталі, хоча інфляція в червні прискорилася до 3,6% р/р, стримуючи швидкість пом’якшення монетарної політики.
Китай утримував темп близько офіційної мети: ВВП +5,2% р/р у ІІ кварталі (після +5,4% у І кварталі), але інфляційна динаміка залишалась млявою — CPI червня +0,1% р/р, що відображає слабке внутрішнє споживання та тиск із боку нерухомості. Експорт і промислове виробництво тягнули зростання, та питання стійкості попиту всередині країни залишалося відкритим.
Туреччина у І кварталі зросла на 2,0% р/р; інфляція у червні знизилася до ≈35% р/р, демонструючи ефект затяжної дезінфляції попри високі ставки і прохолодний діловий цикл.
Індія залишалася найдинамічнішою великою економікою: у IV кварталі фінансового року 2024/25 реальний ВВП зріс на 7,4% р/р, а за підсумками року — 6,5%; інфляція в червні впритул наблизилася до ≈2% р/р (за публікаціями MoSPI), створивши простір для обережного пом’якшення політики надалі.
Бразилія у І кварталі додала +1,4% кв/кв (2,9% р/р) на тлі сильного сільського господарства; IPCA у червні становив 5,35% р/р (+0,24% м/м), утримуючись вище цілі центробанку й змушуючи монетарну владу діяти обережно.
«Світове зростання у першому півріччі 2025 року — це мозаїка різних швидкостей. США балансують між жорсткими ставками і прагненням не “перегальмувати” попит, Європа поволі виходить із застою, Китай тримає планку за рахунок експорту, але внутрішній попит ще не відновився. Для України це означає просту річ: не варто чекати, що зовнішній попит сам нас витягне. Потрібні точкові індустріальні програми, підтримка експорту з високою доданою вартістю та прозора політика імпортозаміщення там, де це економічно виправдано. Тоді навіть у глобальній турбулентності ми зможемо перетворити рекордні резерви та міжнародну підтримку на довгий інвестиційний цикл і нову структуру економіки», – підсумував Максим Уракін.
Економіка України на кінець червня 2025 року зберігає керовану рівновагу: інфляція сповільнюється, резерви — на історичних рівнях, а грошово-кредитна політика — передбачувана. Водночас глибокий торговий дефіцит, високе боргове навантаження і слабкий інвестиційний потік залишаються ключовими ризиками, які потребують відповідей уже зараз — від податкової та митної політики до стимулів локалізації виробництва й відновлення критичної інфраструктури.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1113998.html
