Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про розпуск парламенту в неділю і нові вибори 28 квітня.
«Я щойно попросив генерал-губернатора розпустити парламент і призначити федеральні вибори на 28 квітня», – написав він у соцмережі Х.
«Ми повинні побудувати найсильнішу економіку в G7. Ми повинні впоратися з тарифами президента Трампа. Канадці заслуговують на вибір щодо того, хто має керувати цими зусиллями для нашої країни», – наголосив прем’єр.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки за січень-листопад 2024 року. Аналіз ґрунтується на офіційних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку, а також Організації Об’єднаних Націй, на основі яких Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглянуто такі ключові аспекти, як динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тенденції.
Макроекономічні показники України
Економіка України у 2024 році демонструвала помірне зростання, незважаючи на триваючі виклики, пов’язані з війною та зовнішніми економічними факторами. За даними Міністерства економіки України, валовий внутрішній продукт країни зріс на 4,2% у річному вираженні за період січень-жовтень 2024 року. У жовтні зростання становило 1,3% у річному вираженні. Основними драйверами зростання стали будівництво, транспорт і переробна промисловість.
Однак інфляція залишається значною проблемою для економіки. Згідно з даними Державної служби статистики України, річна інфляція досягла 12% у грудні 2024 року, прискорившись із 8,6% у вересні. Споживчі ціни в грудні зросли на 1,4% порівняно з листопадом, коли їхнє зростання становило 1,9%.
«Інфляція створює відчутне навантаження на домогосподарства і бізнес. Боротьба з ціновим тиском вимагає продуманих кроків у грошово-кредитній і фіскальній політиці», – підкреслив Уракін.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень-листопад 2024 року зросло на 3,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, сягнувши 25,239 млрд доларів.
«Це свідчить про високий імпорт і недостатнє зростання експорту. Необхідно посилити підтримку експортерів і розвивати стратегічно важливі галузі для поліпшення торговельного балансу», – зазначив Максим Уракін.
Міжнародні резерви України в грудні зросли на 3,863 млрд доларів або на 9,7% і на 1 січня 2025 року, за попередніми даними, становили 43,788 млрд доларів.
«Зростання резервів зумовлене надходженням валюти від міжнародних партнерів, які в грудні перевищили чистий продаж валюти Національним банком і виплати країни за зовнішніми боргами», – наголосив Максим Уракін.
Глобальна економіка
На глобальному рівні економічна активність залишається неоднорідною. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, світове економічне зростання 2024 року становитиме 3,1%. Однак геополітична нестабільність, високі відсоткові ставки та уповільнення зростання в ключових економіках і далі чинять тиск на перспективи.
Економіка США демонструє стабільне зростання завдяки сильному внутрішньому попиту. Згідно з даними Бюро економічного аналізу США, ВВП країни в третьому кварталі 2024 року зріс на 2,8%, чому сприяло зростання споживчих витрат на 3,7%. Рівень безробіття залишається на рівні 3,6%, що свідчить про стабільність на ринку праці. При цьому інфляція, хоча й знизилася з пікових значень, залишається на рівні 3,9% у річному обчисленні.
«Економіка США залишається двигуном глобального зростання, проте високі процентні ставки та скорочення державних витрат можуть уповільнити її темпи у 2025 році», – зазначив Уракін.
Економіка ЄС показує слабкі темпи зростання. Прогноз на 2024 рік було знижено до 0,9%, а для країн Єврозони – до 0,8%. Німеччина, найбільша економіка регіону, відчуває тиск через слабкість промислового сектору, де виробництво скоротилося на 1,2% у річному вираженні. Інфляція в Єврозоні сповільнилася до 4,2%, що дає змогу Європейському центральному банку розглядати можливість пом’якшення монетарної політики 2025 року.
«Економіка ЄС стикається з низкою викликів, включно з енергетичною кризою та ослабленням зовнішнього попиту. Ці фактори обмежують потенціал для відновлення», – наголосив Уракін.
Індія продовжує демонструвати стабільне зростання, залишаючись однією з найбільш швидкозростаючих економік світу. Згідно з даними уряду Індії, ВВП країни 2024 року зросте на 7%. Основними драйверами зростання стали IT-сектор, промислове виробництво і сільське господарство. Інфляція залишається під контролем на рівні 5,2%, що дає змогу Резервному банку Індії зберігати ключову ставку незмінною.
«Індія зміцнює свої позиції як глобальний економічний лідер. Її стабільне зростання і реформи в ключових секторах продовжують залучати значні інвестиції», – сказав Уракін.
Економіка Китаю зросла на 4,6% у третьому кварталі 2024 року, проте прогноз на рік було знижено до 4,8% через слабкий внутрішній попит і труднощі в секторі нерухомості. Проблеми з корпоративними боргами та уповільнення зростання експорту продовжують чинити тиск на економіку.
«Китай стикається з викликами, які можуть обмежити його роль у глобальному відновленні. Однак вжиті заходи з підтримки економіки мають знизити ці ризики», – додав Уракін.
Економічні показники України та світу за 2024 рік демонструють суперечливу картину. Зростання ВВП і позитивні сигнали глобальних ринків поєднуються з інфляційними ризиками та дисбалансами зовнішньої торгівлі. Глобальна економіка також відчуває тиск безлічі невизначеностей.
«Україні важливо зосередитися на структурних реформах, що стимулюють зростання експорту та залучення іноземних інвестицій. Тільки сталий розвиток ключових галузей може забезпечити довгострокову економічну стабільність», – підсумував Максим Уракін.
Більш детально про зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатися з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t
Підписатися на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.
Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.
Основні показники:
Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.
“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина
Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:
1. Польща – 4,7 млрд доларів
2. Іспанія – 2,9 млрд доларів
3. Німеччина – 2,8 млрд доларів
4. Китай – 2,3 млрд доларів
5. Туреччина – 2,1 млрд доларів
6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів
7. Італія – 1,93 млрд доларів
8. Єгипет – 1,6 млрд доларів
9. Індія – 986 млн доларів
10. Молдова – 935 млн доларів
“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.
Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:
1. Китай – 14,4 млрд доларів
2. Польща – 7 млрд доларів
3. Німеччина – 5,4 млрд доларів
4. Туреччина – 4,72 млрд доларів
5. США – 2,86 млрд доларів
6. Італія – 2,27 млрд доларів
7. Болгарія – 2,22 млрд доларів
8. Індія – 1,88 млрд доларів
9. Чехія – 1,78 млрд доларів
10. Франція – 1,75 млрд доларів
Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини
Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).
“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.
Структура імпорту: техніка, хімія, паливо
У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).
“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.
Нові ринки: можливості та перешкоди
Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.
“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.
Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.
“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.
Що потрібно зробити українському бізнесу?
Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:
1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.
2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.
3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.
4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.
“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.
Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, IMPORT, URAKIN, КЛУБ ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ТОРГІВЛЯ, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Прихильники незалежності Гренландії здобули перемогу на виборах до місцевого парламенту, що відбулися напередодні, повідомляє у вівторок Данське радіо.
Згідно з даними підрахунку 100% голосів, найбільшою в 31-місцевому парламенті стала партія «Демокраатит» («Демократи»), яка отримала десять місць. Вона дотримується ліберальної ідеології і виступає за поступове здобуття незалежності. На друге місце вийшла партія «Налерак» («Прагнення»), яка також виступає за незалежність острова. Її в місцевому парламенті представлятимуть вісім депутатів.
Соціалістична партія лівого спрямування «Інуїт атакватігііт» («Об’єднання ескімосів»), що стояла до виборів при владі в Гренландії, зазнала поразки, отримавши лише сім місць. Їхні партнери із соціал-демократичної партії «Сіумут» («Вперед») будуть представлені в новому складі парламенту Гренландії чотирма депутатами.
Ще два місця отримали представники ліберал-консерватори з партії «Атассут» («Солідарність»).
Явка виборців на виборах становила 70,9%.
Тим часом, хоч «Демократи» і отримали найбільше представництво в новому складі парламенту Гренландії, їм не вдалося набрати парламентської більшості в 16 місць, тому їм доведеться почати коаліційні переговори.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз, присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Виборчі дільниці відкрилися в Гренландії, де у вівторок відбуваються вибори до місцевого парламенту, повідомляє Associated Press. У виборах можуть узяти участь приблизно 41 тис. жителів острова.
Учасникам голосування належить зробити вибір із кількох партій, фаворитами з яких є дві – соціалістична лівого спрямування «Інуїт атакатігіііт» («Об’єднання ескімосів»), що наразі перебуває при владі, і соціал-демократична «Сіумут» («Вперед»).
Крім них, за місця в місцевому парламенті змагаються представники ліберальної партії «Демокраатіт» («Демократи»), центристська партія «Налерак» («Прагнення»), що підтримує незалежність острова, і ліберал-консерватори з партії «Атассут» («Солідарність»).
Як повідомляє BBC, зараз більшість у парламенті – 21 з 31 місця – контролює коаліція партій «Інуїт Атакатігііт» і «Сіумут». Обидві виступають за незалежність, але найбільша «Інуїт Атакатігіїт» не поспішає з референдумом, а «Сіумут» обіцяє провести його в найближчі чотири роки.
Оголошення початкових результатів виборів розпочнеться одразу після закриття виборчих дільниць, однак ситуація може бути ускладнена погодними умовами, оскільки значна частина острова розташована в арктичному поясі. Від цього ж залежатиме і час оголошення остаточних результатів виборів.
Спостерігачі зазначають, що за підсумками цих виборів також має стати відомо, якому саме шляху надають перевагу жителі острова: залишитися самокерованою територією Данії, обрати напрямок у бік здобуття незалежності або дослухатися до висловлювань президента США Дональда Трампа, який пропонував данській владі викупити Гренландію.
Результати останніх передвиборчих опитувань, проведених дослідницькою компанією Verian і регіональних ЗМІ, показують, що 85% виборців виступають проти включення до складу США, 6% – «за», ще 9% не визначилися з думкою.
Крім того, 60% опитаних виступають за можливий вступ Гренландії до ЄС; 40% дотримуються протилежної думки. Такі самі результати показували опитування 2021 року. Однак, порівняно з 2021 роком, тепер знизився відсоток тих, хто підтримує партії, що виступають за незалежність від Данії, – з 80% до 69%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Experts club представляє рейтинг за 2024 рік усіх країн, що виробляють сталь у світі. Рейтинг складений Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel) щомісяця оновлює дані по всіх країнах-виробниках сталі. Нижче представлено дані виробництва в млн тоннах, у дужках наведено відсотки від виробництва у 2023 році.
У 2024 році глобальне виробництво сталі продовжило демонструвати високі показники, незважаючи на коливання попиту і вплив економічних чинників. Беззаперечним лідером ринку залишається Китай, який випустив 1005,1 млн тонн сталі, що становить понад половину світового обсягу. Індія, яка посіла друге місце, продовжує нарощувати виробництво, досягнувши 149,6 млн тонн, а Японія замикає трійку лідерів з 84 млн тонн, далі в рейтингу США і Росія.
