Аналітичний центр «Experts Club» проаналізував стан економіки Франції та надав свої прогнози на весь 2025 рік. На початку 2025 року економіка Франції демонструє ознаки уповільнення, зумовлені внутрішніми та зовнішніми факторами, включаючи ескалацію торговельних суперечок зі Сполученими Штатами.
Поточні економічні показники
За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у першому кварталі 2025 року ВВП Франції зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, після зниження на 0,1% у четвертому кварталі 2024 року. Це скромне зростання в основному обумовлене накопиченням запасів у хімічній, фармацевтичній та агропромисловій галузях, що додало 0,5 процентних пункти до ВВП. Однак внутрішній попит залишається слабким: споживчі витрати стагнують, а інвестиції бізнесу знизилися на 0,1%. Зовнішня торгівля також мала негативний вплив, скоротивши зростання на 0,4 процентних пункти через падіння експорту на 0,7% і збільшення імпорту на 0,4%.
Вплив торгових мит США
Введення адміністрацією президента США Дональда Трампа нових тарифів, включаючи 25% мита на автомобілі, сталь і алюміній, чинить значний тиск на експортно-орієнтовані галузі Франції. Компанії, такі як Airbus, шукають способи обходу цих тарифів, наприклад, доставляючи літаки американським авіакомпаніям через треті країни.
Уряд Франції знизив прогноз зростання економіки на 2025 рік з 0,9% до 0,7%, посилаючись на невизначеність у світовій торгівлі. Банк Франції також підтвердив цей прогноз, зазначивши, що зростання залишається позитивним, але сповільнюється в порівнянні з попередніми роками.
Прогноз на кінець 2025 року
Економісти очікують, що в другій половині 2025 року зростання економіки Франції залишиться слабким, з можливим поліпшенням у 2026 році. Основними факторами ризику залишаються триваючі торговельні суперечки з США і внутрішні політичні невизначеності. Проте Франція прагне підтримувати економічну стабільність за допомогою фіскальних заходів і стимулювання внутрішнього попиту.
Соціологічна компанія Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні провели дослідження громадської думки щодо міжнародних симпатій українців. Опитування проводилося онлайн серед 800 респондентів, репрезентативних за віком, статтю та регіонами. Метою дослідження було з’ясувати, які країни користуються найбільшою довірою та симпатією в українському суспільстві.
“Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них”, — зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Так, за даними дослідження, найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію — сумарно 77,2% респондентів позитивних відповідей, Канаду (76,3%) та Францію (74%). Особливо показово, що повністю негативно про Францію відгукнулись лише 1,1%. Німеччина наразі має підтримку 68,8% українців. На думку Олександра Познія, високий рівень довіри до цієї країни визначається, насамперед, довготривалою підтримкою українських реформ та оборонної галузі, політикою щодо українських біженців та іншими ініціативами.
До Сполучених Штатів Америки українці виявляють радше помірно-позитивне ставлення: 36,1% опитаних оцінюють США позитивно, в той час як ще 31,2% дотримуються нейтральної позиції. Натомість, негативно до країни ставиться вже майже третина — 29,9%. На думку експертів, ці результати свідчать про глибоку поляризацію в сприйнятті США всередині України, що викликана змінами в американській політиці після приходу до влади нової адміністрації.
“Для багатьох українців США — все ще гарант підтримки, але це також і держава з амбівалентною роллю у глобальних конфліктах, що може викликати неоднозначну реакцію в суспільстві”, — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
Досить критично українці налаштовані до Угорщини (на 56% негативне ставлення) та Словаччини (34,6% негативу).
“Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України, та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці”, — прокоментував Олександр Позній.
Не краща ситуація і з Китаєм: 42,8% українців мають негативну думку про цю країну, а позитивно її оцінює лише 19,6%. При цьому 27,6% обрали нейтральну відповідь.
“Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами”, — зазначив Максим Уракін.
У ставленні до Японії простежується висока довіра: 66% опитаних мають позитивне ставлення, лише 3,6% — негативне. Японія сприймається як країна з високою культурною репутацією та технологічним лідерством. Південна Корея також має позитивне ставлення з боку 49,7% українців, хоча рівень негативу тут дещо вищий — 14%.
Туреччина, попри партнерські проєкти (зокрема у сфері дронів), має досить неоднозначне сприйняття: позитивно до неї ставиться 46,4% респондентів, а негативно — 12%.
До Бразилії українці налаштовані схвально — 33,3% позитивного ставлення проти 9,3% — негативного, до інших латиноамериканських країн – здебільшого нейтрально. Це, за словами Олександра Познія, свідчить радше про нейтральну зацікавленість, ніж про чітко сформовану позицію.
Щодо Саудівської Аравії, 25,2% українців мають позитивне ставлення, а 9,5% — негативне. Інші респонденти або займають нейтральну позицію, або утримались від відповіді.
“Ці країни викликають довіру завдяки зусиллям у досягненні миру в Україні, зокрема обмінах полоненими, а також виступають, як переговорний майданчик, також вони становлять інтерес в економічній площині”, — вважає Уракін.
Висновки дослідження, як наголошує Олександр Позній, є індикатором міжнародної довіри і потенціалу для розвитку двосторонніх відносин між Україною та країнами світу.
Максим Уракін, в свою чергу додав, що імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України (навіть без військової участі), налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності.
З презентацією можна ознайомитись тут
Соціологічна компанія Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні провели дослідження громадської думки щодо міжнародних симпатій українців. Опитування проводилося онлайн серед 800 респондентів, репрезентативних за віком, статтю та регіонами. Метою дослідження було з’ясувати, які країни користуються найбільшою довірою та симпатією в українському суспільстві.
“Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них”, — зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Так, за даними дослідження, найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію — сумарно 77,2% респондентів позитивних відповідей, Канаду (76,3%) та Францію (74%). Особливо показово, що повністю негативно про Францію відгукнулись лише 1,1%. Німеччина наразі має підтримку 68,8% українців. На думку Олександра Познія, високий рівень довіри до цієї країни визначається, насамперед, довготривалою підтримкою українських реформ та оборонної галузі, політикою щодо українських біженців та іншими ініціативами.
До Сполучених Штатів Америки українці виявляють радше помірно-позитивне ставлення: 36,1% опитаних оцінюють США позитивно, в той час як ще 31,2% дотримуються нейтральної позиції. Натомість, негативно до країни ставиться вже майже третина — 29,9%. На думку експертів, ці результати свідчать про глибоку поляризацію в сприйнятті США всередині України, що викликана змінами в американській політиці після приходу до влади нової адміністрації.
“Для багатьох українців США — все ще гарант підтримки, але це також і держава з амбівалентною роллю у глобальних конфліктах, що може викликати неоднозначну реакцію в суспільстві”, — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
Досить критично українці налаштовані до Угорщини (на 56% негативне ставлення) та Словаччини (34,6% негативу).
“Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України, та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці”, — прокоментував Олександр Позній.
Не краща ситуація і з Китаєм: 42,8% українців мають негативну думку про цю країну, а позитивно її оцінює лише 19,6%. При цьому 27,6% обрали нейтральну відповідь.
“Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами”, — зазначив Максим Уракін.
У ставленні до Японії простежується висока довіра: 66% опитаних мають позитивне ставлення, лише 3,6% — негативне. Японія сприймається як країна з високою культурною репутацією та технологічним лідерством. Південна Корея також має позитивне ставлення з боку 49,7% українців, хоча рівень негативу тут дещо вищий — 14%.
Туреччина, попри партнерські проєкти (зокрема у сфері дронів), має досить неоднозначне сприйняття: позитивно до неї ставиться 46,4% респондентів, а негативно — 12%.
До Бразилії українці налаштовані схвально — 33,3% позитивного ставлення проти 9,3% — негативного, до інших латиноамериканських країн – здебільшого нейтрально. Це, за словами Олександра Познія, свідчить радше про нейтральну зацікавленість, ніж про чітко сформовану позицію.
Щодо Саудівської Аравії, 25,2% українців мають позитивне ставлення, а 9,5% — негативне. Інші респонденти або займають нейтральну позицію, або утримались від відповіді.
“Ці країни викликають довіру завдяки зусиллям у досягненні миру в Україні, зокрема обмінах полоненими, а також виступають, як переговорний майданчик, також вони становлять інтерес в економічній площині”, — вважає Уракін.
Висновки дослідження, як наголошує Олександр Позній, є індикатором міжнародної довіри і потенціалу для розвитку двосторонніх відносин між Україною та країнами світу.
Максим Уракін, в свою чергу додав, що імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України (навіть без військової участі), налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Experts Club опублікував дослідження динаміки промислового виробництва в Хорватії та тенденції його зміни за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Хорватії демонструє помірне зростання, незважаючи на коливання в попередні місяці. Згідно з даними Хорватського бюро статистики, у лютому 2025 року промислове виробництво збільшилося на 5,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це сповільнення порівняно із січнем 2025 року, коли зростання становило 7,6%.
У лютому 2025 року найбільше зростання було зафіксовано в таких галузях.
Водночас, виробництво споживчих товарів знизилося:
Місячна динаміка
Порівняно із січнем 2025 року, у лютому промислове виробництво знизилося на 3,9%. Це перше зниження за останні три місяці, що свідчить про нестабільність у промисловому секторі.
Історична динаміка промислового виробництва (2000-2024)
Нижче представлено динаміку промислового виробництва в Хорватії за період з 2000 по 2024 рік:
Ці дані відображають коливання в промисловому виробництві Хорватії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень інфляції та її тенденції в Румунії за останні роки. У 2025 році інфляція в Румунії продовжує демонструвати помірне зниження, залишаючись при цьому вищою за цільовий рівень Національного банку. За даними Національного інституту статистики, у березні 2025 року річна інфляція становила 4,86%, знизившись із 5,02% у лютому.
Основні компоненти інфляції в березні 2025 року.
Продукти харчування: зростання цін на 5,10%
Непродовольчі товари: зростання на 3,84%
Послуги: зростання на 6,99%
Найбільший тиск на загальний рівень цін чинять послуги, особливо у сфері охорони здоров’я, освіти та комунальних послуг.
Історична динаміка інфляції
Для розуміння поточних тенденцій розглянемо рівень інфляції в Румунії за останні роки.
2021 рік: 5,05%
2022 рік: 13,80%
2023 рік: 10,40%
2024 рік: 5,60%
Ці дані свідчать про значне зростання інфляції у 2022 році, зумовлене глобальними економічними потрясіннями, і подальше поступове зниження.
Згідно з прогнозами Європейської комісії, очікується, що інфляція в Румунії продовжить знижуватися, досягнувши 3,4% до кінця 2025 року. Однак зберігаються ризики, пов’язані з фіскальною політикою і можливими змінами податкового законодавства.
Центральний банк Румунії дотримується обережного підходу, прагнучи знизити інфляцію без завдання шкоди економічному зростанню. В умовах майбутніх виборів і збільшення державних витрат можливості для подальшого зниження процентних ставок обмежені.
Лідер Консервативної партії Канади П’єр Пуальєвр заявив, що його майбутній уряд передасть Україні заморожені російські активи на суму 22 млрд доларів США, ідеться на офіційному веб-сайті Консервативної партії Канади в п’ятницю.
За словами Пуальєвра, ці кошти будуть спрямовані на підтримку України в боротьбі проти агресії РФ, а також на відновлення інфраструктури після руйнувань, завданих війною.
«Консерватори завжди пишалися підтримкою наших українських союзників… Саме консерватори першими запровадили закон Сергія Магнітського, який уможливив запровадження санкцій проти російських олігархів після незаконного та неспровокованого вторгнення Путіна до Криму», – сказав Пуальєвр.
Він нагадав, що війна Москви проти України почалася не 2022 року, а майже за вісім років до цього. Після цього уряд консерватора Стівена Гарпера відправив війська в Україну в рамках операції UNIFIER і сприяв виключенню Росії з G8.
Пуалевр розкритикував чинний уряд лібералів за бездіяльність щодо передачі заморожених активів, наголосивши, що консерватори діятимуть оперативно.
«За три години після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну я сказав на мітингу української громади Оттави: Канадці повністю солідарні з вами, і ми завжди будемо поруч із вами. Три роки потому наша відданість не похитнулася. Слава Україні», – сказав Пуальєвр.
Дострокові парламентські вибори в Канаді мають відбутися 28 квітня. Консерватори зараз перебувають в опозиції.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео аналіз присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=vtEMJXzfMcggWsD2
Джерело: https://interfax.com.ua/
