Україна за підсумками 2024 року наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) в еквіваленті сирої сталі на 10,9% порівняно з 2023 роком – до 4,423 млн тонн із 3,987 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим Worldsteel щорічним збірником, Україна за цей період збільшила видиме споживання сталі у еквіваленті готової продукції на 5,6% порівняно з 2023 роком – до 3,633 млн тонн із 3,439 млн тонн.
При цьому Україна в 2024 році виробила 7,575 млн тонн сталі (у 2023-му – 6,228 млн тонн), обсяг виробництва чавуну минулого року склав 7,090 млн. тонн (6,003 млн тонн), з яких на експорт було поставлено 1,235 млн тонн (1,248 млн тонн).
При цьому споживання сталі на одну особу досягло 117 кг (2023-го – 106 кг/чол.).
У середньому в світі торік видиме споживання сталі (у еквіваленті сирої сталі) на людину становило 228 кг (у 2023-му – 234 кг/чол.), готової продукції – 96 (91) (кг/чол). При цьому світ у 2024 році спожив 1 млрд 750,004 млн тонн сталі, у 2023-му – 1 млрд 777,949 млн тонн.
Україна видобула минулого року 50,584 млн тонн залізної руди (у 2023-му – 27,048 млн тонн), експортувала 35,695 млн тонн (17,749 млн тонн). Експорт металобрухту склав 288 тис. тонн (182 тис. тонн).
У 2024 році Україна експортувала 511 тис. тонн трубної продукції, у 2023 році – 356 тис. тонн, імпортувала – 105 тис. тонн (111 тис. тонн).
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі в січні-вересні цього року збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 48,020 млн тонн з 46,623 млн тонн.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, у третьому кварталі 2025 року виробництво сягнуло 16,1 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж у липні-вересні 2024 року.
При цьому випуск неіржавної сталі за цей період в Європі зменшився на 4,2% – до 4,498 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 9,3% – до 1,649 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зросла на 1,1% – до 10,771 млн тонн, а в Китаї збільшилася на 4,7%, до 30,453 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 5,7% – до 649 тис. тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилася на 6,4% – до 7,322 млн тонн, а в Китаї зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн. Тим часом в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, а в Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, а в Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео, присвячене світовому виробництву сталі та провідним країнам-виробникам – https://www.youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE
Обсяг ВВП Німеччини в третьому кварталі 2025 року не змінився в порівнянні з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Федерального статистичного агентства.
Це збіглося як з попередньо оголошеними даними, так і з консенсус-прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics.
Зростання економіки ФРН у третьому кварталі склало 0,3% у річному вираженні. Даний показник також не переглядався і збігся з очікуваннями експертів.
«Слабкий експорт мав стримуючий вплив на економічну активність у третьому кварталі, в той час як капітальні витрати дещо збільшилися», – заявив президент Destatis Рут Бренд.
Державні витрати в липні-вересні не змінилися відносно попередніх трьох місяців, капвкладення зросли на 0,3%. При цьому споживчі витрати скоротилися на 0,3% – перше зниження за сім кварталів.
Експорт товарів і послуг зменшився на 0,7%, тоді як обсяг імпорту не змінився.
У другому кварталі ВВП Німеччини зменшився на 0,2% кв/кв і збільшився на 0,3% р/р.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про світові тенденції в економіці та про перспективи основних економік світу до кінця 2025 року – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=LnQWU3r2Kd5HesPh
Джерело: http://relocation.com.ua/germanys-gdp-remained-unchanged-in-the-third-quarter/
Аналітики UBS очікують підвищення цін на мідь в наступному році через скорочення пропозиції на тлі постійних перебоїв в роботі рудників.
Крім того, підйом буде підтримувати високий довгостроковий попит, пов’язаний з переходом на «чисту» енергетику і зростанням інвестицій в цій сфері, йдеться в повідомленні банку.
UBS підняв прогноз вартості міді на кінець першого кварталу 2026 року на $750 – до $11,5 тис. за тонну. Очікування на червень і вересень були підвищені відразу на $1 тис. – до $12 тис. і $12,5 тис. за тонну відповідно. Також експерти встановили цільовий рівень на грудень наступного року в $13 тис. за тонну.
Аналітики тепер вважають, що дефіцит міді на світовому ринку цього року становитиме близько 230 тис. тонн проти раніше очікуваних 53 тис. тонн, у 2026 році – 407 тис. тонн проти 87 тис. тонн. На їхню думку, скорочення запасів і ризики поставок, що зберігаються, будуть підтримувати напружену кон’юнктуру.
Перебої в роботі шахт цього року, включаючи проблеми з виробництвом на руднику Grasberg компанії Freeport-McMoRan в Індонезії, більш повільне відновлення видобутку в Чилі і повторювані протести в Перу, підкреслюють структурні обмеження пропозиції, які, ймовірно, збережуться до 2026 року, йдеться в повідомленні банку.
Freeport-McMoRan заявив, що планує відновити виробництво на мідно-золотому руднику Grasberg до липня після того, як два місяці тому через смертельний інцидент роботи на ньому були припинені.
UBS знизив прогноз зростання виробництва рафінованої міді до 1,2% в 2025 році і до 2,2% в наступному році, пославшись на погіршення якості руди і операційні проблеми. Аналітики очікують, що світовий попит на метал збільшиться на 2,8% як в поточному, так і в наступному році за рахунок розвитку відновлюваних джерел енергії, електромобілів, інвестицій в енергомережі та центри обробки даних.
Експерти банку вважають, що будь-яке зниження цін буде короткочасним, і рекомендують зберігати довгі позиції по міді.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео, присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Металургійні підприємства України в жовтні 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,3% в порівнянні з жовтнем 2024 року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, проте скоротили його на 5,9% відносно вересня 2025 року (689 тис. тонн), свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з повідомленням асоціації, за підсумками жовтня Україна посіла 21-е місце серед 70 країн – виробників сталі.
За січень-жовтень 2025 року українські метпідприємства виплавили 6,172 млн тонн сталі, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (6,487 млн тонн). За цим показником Україна посідає 22-ге місце у світі.
Загалом за 2024 рік Україна виробила 7,575 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 21,6% порівняно з 2023 роком (6,228 млн тонн) і посідала 20-те місце серед 71 країни. У 2023 році виплавка сталі в країні скоротилася на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн, а Україна посідала 22-ге місце в глобальному рейтингу.
За підсумками 2022 року Україна виплавила 6,263 млн тонн сталі, що на 70,7% менше, ніж у 2021 році, і посідала 23-тє місце серед 64 країн, що враховуються Worldsteel.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
