Ціна золота на спотовому ринку в середу вперше в історії перевищила $4,5 тис. за унцію і знову оновила рекорд.
Спотова ціна золота до 8:31 за Києвом зросла на 0,1%, до $4 490,56 за унцію, а раніше в ході сесії піднімалася до рекордних $4 525,77 за унцію. Ф’ючерси на біржі Comex також встановили новий історичний максимум – $4 555,1 за унцію.
До 9:00 за Києвом ці контракти відкотилися до $4 520,6 за унцію, що на 0,3% вище рівня попереднього торгового дня.
Інвестори продовжують купувати золото як захисний актив на тлі зростання геополітичної напруженості та очікувань подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики ФРС США в умовах охолодження ринку праці та уповільнення інфляції. Додатковим фактором виступає слабка ліквідність на ринку в кінці року, що підсилює коливання цін.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Ціни на мідь у вівторок уперше перевищили позначку в $12 тис. за тонну.
Котирування тримісячних ф’ючерсів на мідь на Лондонській біржі металів (LME) до 13:44 кв зросли на 1%, до $12 059 за тонну.
З початку року метал подорожчав приблизно на 37%. Якщо така сама динаміка буде показана за підсумками всього року, це буде найсильніший підйом з 2009 року.
Підтримку котируванням надають серйозні проблеми на деяких родовищах і зміна торгових потоків у зв’язку з тарифною політикою президента США Дональда Трампа.
Можливість введення Трампом мита на мідь виступає одним з головних чинників зростання цін на цей метал. Штати значно наростили її імпорт, що змусило виробничі компанії з інших країн вступити у висококонкурентну боротьбу за метал.
Перебої на великих родовищах у Чилі та Перу і затримки в Індонезії скоротили видобуток на 8-12%, а невисокі темпи розвитку нових проектів обмежують світову пропозицію концентрату.
Крім того, китайські мідеплавильні заводи погодилися на мінімальні в історії нульові тарифи на обробку і рафінування на 2026 рік, що тільки підкреслює обмеженість пропозиції і дає видобувним компаніям додаткову перевагу на переговорах.
Водночас попит у сегментах електромобілів, дата-центрів і електромереж залишається високим, і Goldman Sachs прогнозує більш ніж 60%-ве зростання попиту на мідь у період до 2030 року, пише Trading Economics.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Металургійні підприємства України у листопаді поточного року наростили виробництво сталі на 18,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 641 тис. тонн з 541 тис. тонн, але зменшили на 1,1% до попереднього місяця (648 тис. тонн).
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 20-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у листопаді-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до листопада-2024 у половині країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини, Ірану та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками листопада є такою: Китай – 69,870 млн тонн (“мінус” 10,9% до листопада-2024), Індія – 13,713 млн тонн (+10,8%), США – 6,8 млн тонн (+8,5%), Японія – 6,774 млн тонн (-1,6%), РФ – 5,190 млн тонн (-6,6%), Південна Корея – 4,965 млн тонн (-4,8%), Іран – 3,356 млн тонн (+9,2%), Туреччина – 3,312 млн тонн (+10%), Німеччина – 2,841 млн тонн (-2,6%) та Бразилія – 2,8 млн тонн (+0,7%).
Загалом у листопаді поточного року виплавка сталі зменшилась на 4,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 140,130 млн тонн.
За підсумками 11 місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 891,670 млн тонн (-4% до січня-листопада-2024), Індія – 150,062 млн тонн (+10,3%), США – 75,103 млн тонн (+3,2%), Японія – 74,102 млн тонн (-3,9%), РФ – 61,774 млн тонн (-5%), Південна Корея – 56,109 млн тонн (-3,7%), Туреччина – 34,589 млн тонн (+2%), Німеччина – 31,346 млн тонн (-9,3%), Бразилія – 30,788 млн тонн (-1,5%) та Іран – 28,798 млн тонн (+0,1%).
Метпідприємства України за 11 місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,813 млн тонн з 7,028 млн тонн. Країна посіла 21-те місце.
Загалом у світі у січні-листопаді-2025 виплавка сталі зменшилася на 2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 662,222 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді цього року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 3,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,966 млн тонн з 5,741 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, виплавка сталі за цей період знизилася на 3,1% – до 6,813 млн тонн. У листопаді було вироблено 589,1 тис. тонн прокату та 641,1 тис. тонн сталі.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Ціни на мідь у понеділок оновили історичний максимум на побоюваннях дефіциту пропозиції на світовому ринку. Котирування тримісячних ф’ючерсів на мідь на Лондонській біржі металів (LME) до 13:25 кв зросли на 0,3%, до $11 653 за тонну. При цьому під час сесії вони піднімалися до рекордних $11 771 за тонну.
«Дефіцит поставок продовжує провокувати панічні покупки», – цитує The Wall Street Journal слова аналітиків ANZ Research.
Тиск на ринок цього року чинила низка проблем на великих родовищах. Крім того, нарощування запасів у США через побоювання введення владою країни наступного року мит на імпорт рафінованої міді підвищує ризик дефіциту в інших регіонах.
Підтримку цінам також надає обіцянка влади КНР посилити підтримку економіки для стимулювання внутрішнього споживання завдяки «більш проактивній» податково-бюджетній політиці та збереженню «помірно м’якої» грошово-кредитної політики, зазначають аналітики ANZ Research.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Україна за підсумками 2024 року наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) в еквіваленті сирої сталі на 10,9% порівняно з 2023 роком – до 4,423 млн тонн із 3,987 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим Worldsteel щорічним збірником, Україна за цей період збільшила видиме споживання сталі у еквіваленті готової продукції на 5,6% порівняно з 2023 роком – до 3,633 млн тонн із 3,439 млн тонн.
При цьому Україна в 2024 році виробила 7,575 млн тонн сталі (у 2023-му – 6,228 млн тонн), обсяг виробництва чавуну минулого року склав 7,090 млн. тонн (6,003 млн тонн), з яких на експорт було поставлено 1,235 млн тонн (1,248 млн тонн).
При цьому споживання сталі на одну особу досягло 117 кг (2023-го – 106 кг/чол.).
У середньому в світі торік видиме споживання сталі (у еквіваленті сирої сталі) на людину становило 228 кг (у 2023-му – 234 кг/чол.), готової продукції – 96 (91) (кг/чол). При цьому світ у 2024 році спожив 1 млрд 750,004 млн тонн сталі, у 2023-му – 1 млрд 777,949 млн тонн.
Україна видобула минулого року 50,584 млн тонн залізної руди (у 2023-му – 27,048 млн тонн), експортувала 35,695 млн тонн (17,749 млн тонн). Експорт металобрухту склав 288 тис. тонн (182 тис. тонн).
У 2024 році Україна експортувала 511 тис. тонн трубної продукції, у 2023 році – 356 тис. тонн, імпортувала – 105 тис. тонн (111 тис. тонн).
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
