Україна наростила випуск загального прокату в січні-березні 2025 року на 3,3% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,435 млн тонн, згідно з даними «Укрметалургпрому».
У березні вироблено 478,4 тис. тонн прокату, що трохи вище, ніж у лютому (476,9 тис. тонн).
За підсумками 2024 року було випущено 6,222 млн тонн прокату (+15,8% до 2023 року), у 2023-му – 5,372 млн тонн (+0,4%), а 2021 року – 19,079 млн тонн. У 2022 році виробництво скоротилося більш ніж на 70%.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
За оперативними даними «Укрметалургпрому», у I кварталі 2025 року українські металурги виплавили 1,733 млн тонн сталі, що на 2,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
У березні виплавка склала 550,5 тис. тонн, що трохи нижче за лютневий показник (571,8 тис. тонн).
Загалом 2024 року Україна виплавила 7,575 млн тонн сталі (+21,6% до 2023 року), а 2023-го – 6,228 млн тонн (-0,6%). У 2021 році показник сягав 21,366 млн тонн.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
Українські металургійні підприємства в січні-березні 2025 року збільшили виплавку чавуну на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,702 млн тонн. Про це повідомляє об’єднання «Укрметалургпром».
У березні поточного року вироблено 563,2 тис. тонн чавуну, тоді як у лютому – 544,4 тис. тонн.
Для порівняння: 2024 року Україна виплавила 7,090 млн тонн чавуну (+18,1% до 2023 року), а 2023-го – 6,003 млн тонн (-6,1% до 2022-го). У 2021 році обсяг становив 21,165 млн тонн.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки за січень-грудень 2024 року. Аналіз ґрунтується на офіційних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку, а також Організації Об’єднаних Націй, на основі яких Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглянуто такі ключові аспекти, як динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тенденції.
Макроекономічні показники України
У 2024 році економіка України продемонструвала помірне зростання, незважаючи на триваючі виклики, пов’язані з війною та зовнішніми економічними факторами. За даними Державної служби статистики України, реальний ВВП країни зріс на 2,9% порівняно з попереднім роком. Номінальний ВВП становив 7,66 трлн грн, з дефлятором на рівні 12,3%.
«Не дивлячись на виклики, пов’язані з війною та нестабільною геополітичною ситуацією, Україна зуміла втримати макроекономічну стійкість. Зростання ВВП на 2,9% – це сигнал відновлення економіки та довіри з боку інвесторів», – зазначив Максим Уракін.
Інфляція залишається значною проблемою для економіки. Згідно з даними Державної служби статистики України, річна інфляція сягнула 12% у грудні 2024 року, прискорившись з 11,2% у листопаді. Споживчі ціни в грудні зросли на 1,4% порівняно з листопадом.
«Зростання інфляції – тривожний сигнал. Це результат не тільки внутрішніх факторів, а й зовнішнього тиску: подорожчання імпорту, енергетичні ризики, а також коливання валютного курсу. Політика Національного банку відіграватиме вирішальну роль у стабілізації ситуації», – пояснив експерт.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень-листопад 2024 року збільшилося на 3,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, сягнувши $25,239 млрд. Експорт зріс на 16,5% до $38,423 млрд, а імпорт – на 11% до $63,662 млрд.
«Збільшення негативного сальдо торгівлі свідчить про те, що імпорт випереджає експорт. Україна повинна сконцентруватися на розширенні експортного потенціалу та підтримці стратегічних галузей: агропромислового комплексу, ІТ і машинобудування», – підкреслив Уракін.
Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2025 року досягли $43,788 млрд, збільшившись за грудень на 9,7%.
«Це позитивний сигнал. Резерви зростають завдяки надходженням від міжнародних партнерів. Це забезпечує макрофінансову стабільність і стійкість гривні», – зазначив експерт.
Глобальна економіка
За прогнозами МВФ, світове економічне зростання у 2024 році становило 3,2% . Однак геополітична нестабільність, торгові війни та уповільнення зростання в ключових економіках продовжують чинити тиск на перспективи.
«Світова економіка відновлюється, але залишається вразливою. Геополітичні ризики, високі відсоткові ставки і зниження споживчого попиту в розвинених країнах є основними факторами нестабільності», – зазначив Уракін.
Економіка США продемонструвала стабільне зростання. За даними Бюро економічного аналізу США, ВВП країни в четвертому кварталі 2024 року зріс на 2,4% у річному вираженні, чому сприяло зростання споживчих витрат.
«Сильний внутрішній попит – драйвер американської економіки. Однак зростання боргового навантаження і дорогі кредити можуть уповільнити динаміку у 2025 році», – зазначив економіст.
Економіка Єврозони показала слабкі темпи зростання. У четвертому кварталі 2024 року ВВП Єврозони збільшився на 0,1% порівняно з попереднім кварталом.
Індія продовжує демонструвати стабільне зростання. Згідно з даними уряду Індії, ВВП країни у 2024 році зріс на 8,2%.
Економіка Китаю зросла на 4,6% у третьому кварталі 2024 року, проте прогноз на рік було знижено до 4,8% через слабкий внутрішній попит і труднощі в секторі нерухомості.
«Китай потребує перезапуску внутрішнього споживання. Без стимулювання попиту зростання може сповільнитися ще сильніше», – наголосив експерт.
Висновок
Економічні показники України та світу за 2024 рік демонструють змішану картину. Зростання ВВП і позитивні сигнали на глобальних ринках поєднуються з інфляційними ризиками та дисбалансами зовнішньої торгівлі. Глобальна економіка також відчуває тиск безлічі невизначеностей.
«Для України ключовими завданнями залишаються структурні реформи, нарощування експорту, модернізація інфраструктури та активне залучення інвестицій. Це запорука стійкого економічного зростання у 2025 році і далі», – підсумував Максим Уракін.
Світове виробництво пшениці 2025 року, згідно з прогнозом Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), становитиме 795 млн тонн, що відповідає рівню 2024 року. Організація зафіксувала різноспрямовані тренди серед найбільших країн-виробників.
В ЄС очікується зростання виробництва до 135,5 млн тонн (+12% р/р) завдяки розширенню посівів і поліпшенню погодних умов. При цьому ФАО вказує на дефіцит опадів у східній частині блоку, що може вплинути на підсумкову врожайність.
У Росії виробництво пшениці, як очікується, знизиться через низьку вологість ґрунту і скорочення посівних площ. Аналогічна ситуація спостерігається в США, де посуха вплинула на посіви озимої пшениці, що призведе до зниження загального обсягу врожаю.
Виробництво пшениці в Україні, за оцінкою ФАО, виявиться нижчим за середній п’ятирічний показник. Головні причини – триваючий збройний конфлікт і посушливі погодні умови.
У Канаді очікується збільшення посівних площ під пшеницею завдяки ціновим стимулам, однак це буде врівноважено зниженням урожайності. Обсяг виробництва залишиться на рівні 2024 року, але перевищить середній п’ятирічний рівень.
ФАО прогнозує, що в Індії врожай сягне рекордного рівня – 115,4 млн тонн. Зростання зумовлене розширенням посівних площ, державними субсидіями та високими ринковими цінами.
У країнах Близького Сходу та Північної Африки прогнозується зниження врожаю на тлі нестачі опадів. В Аргентині очікується зростання виробництва за рахунок розширення посівів. В Австралії прогнозується помірне зниження обсягу врожаю, проте показник залишиться вищим за 30 млн тонн.
За оцінкою ФАО, виробництво зернових у світі 2024 року становило 2,849 млрд тонн, що на 0,3% нижче рік до року. Прогноз споживання зернових у 2024/25 маркетинговому році становить 2,868 млрд тонн, включно з 1,534 млрд тонн фуражного зерна (+1,1% р/р) і 795,4 млн тонн пшениці, що трохи нижче рівня попереднього сезону.
Сербія, згідно з національними джерелами, планує зберегти врожай пшениці в межах 3 млн тонн. Очікується, що погодні умови дадуть змогу досягти результатів, вищих за середні. Країна продовжить експорт до Італії, Туреччини та країн регіону.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив аналіз основних виробників пшениці по країнах світу за період 1991-2023 роки – https://youtube.com/shorts/NMwidrCI6iY?si=hE3BXbdvWOG30Nld
За останні шість місяців – з вересня 2024 року по березень 2025 року – заборгованість державного підприємства «Гарантований покупець» («ГарПок») перед виробниками електричної енергії з відновлювальних джерел (ВДЕ), що працюють за «зеленим» тарифом, скоротилася на 37,7% – до 22,3 млрд грн з 35,8 млрд грн.
Про це повідомив голова «ГарПок» Артем Некрасов на засіданні пресексперт-клубу «Ліга енергетичного розвитку» 27 березня.
За його словами, розрахунки держпідприємства з ВДЕ-генерацією з початку 2025 року зросли до 93% проти 86% за результатами минулого року. Своєю чергою, розрахунки НЕК «Укренерго» з «ГарПок» за послугу ВДЕ 2025 року зросли до 85,2% із 72,9% проти 2024 року.
«Є позитивні зрушення. Вперше на моїй пам’яті на цей рік було ухвалено зважений тариф на послуги з передачі електроенергії (для «Укренерго» – ІФ-У). Крім того, ми почали підписувати послуги з «Укренерго» не через 1,5-2 роки, як це було раніше, а, скажімо, січневу вже підписано і за нею розрахунки вже відбулися», – сказав очільник.
Як зазначив Некрасов, розвиток ринку «зеленої» генерації значною мірою залежить від погашення боргів, які історично склалися після 2020 року.
Він нагадав, що 2020 року між урядом та інвесторами в «зелену» енергетику було підписано меморандум, у якому держава підтвердила гарантії платежів. Зокрема, уряд вирішив додавати до тарифу системного оператора додаткову частину коштів, яку держава компенсуватиме з держбюджету. Однак щороку народні депутати під час ухвалення держбюджету викреслюють цю норму з розгляду, внаслідок чого тариф НЕК упродовж кількох років залишався недофінансованим, і борги «ГарПок» перед учасниками ринку дорівнюють боргам «Укренерго» перед «ГарПок».
Некрасов заявив, що «ГарПок» продовжить свою діяльність щодо розв’язання боргової проблеми, з метою чого в діалозі з учасниками ринку буде розроблено спеціальну дорожню карту.
«Щодо боргів попередніх періодів треба розуміти, що ніхто в країні, що воює, одномоментно не витягне 15-20 млрд грн для їх погашення. Але на рівні суб’єктів ВДЕ, «ГарПок», «Укренерго», Міністерства енергетики та НКРЕКП, яка встановлює джерела розрахунків, буде розроблено меморандум або дорожню карту щодо закриття боргів», – резюмував голова. Така карта, за його словами, включатиме розумні періоди погашення і зрозумілі джерела фінансування.
Своєю чергою позитивну динаміку в розрахунках «ГарПок» з учасниками ринку на засіданні також підтвердили керівники профільних асоціацій і власники установок з ВДЕ.
«Розвитку сонячної енергетики сприяє поступове скорочення заборгованості перед ВДЕ, а також те, що сонячне обладнання можна встановлювати доволі швидко та в багатьох випадках це не потребує спеціальних дозволів», – зазначив, зокрема, голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зі свого боку сказав, що вітроенергетика у 2025 році отримає нову хвилю розвитку, що дасть якісні результати вже у 2026-2027 рр.
«Зараз у різних регіонах України на стадії будівництва – шість вітроелектростанцій», – додав він.
Захід відбувся за підтримки інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
