ВВП єврозони в четвертому кварталі 2024 року збільшився на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу, що представило переглянуті дані. Попередньо повідомлялося, що ВВП не змінився. Експерти в середньому очікували підтвердження попередньої оцінки, за даними Trading Economics.
У річному виразі економіка єврозони зросла на 0,9% – максимальними темпами від початку 2023 року. Динаміка цього показника збіглася з попередньою оцінкою і консенсус-прогнозом аналітиків.
У третьому кварталі ВВП єврозони збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 0,9% у річному виразі.
Економіка Німеччини в жовтні-грудні знизилася на 0,2% у поквартальному виразі, Франції – на 0,1%, Іспанії – зросла на 0,8%, ВВП Італії не змінився.
У річному виразі ВВП Німеччини також зменшився на 0,2%, Франції – зріс на 0,7%, Іспанії – на 3,5%, Італії – на 0,5%.
Економіка Євросоюзу в четвертому кварталі зросла на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,1% у річному виразі.
Це друга оцінка динаміки ВВП за четвертий квартал із трьох. Третя оцінка буде опублікована 7 березня. Згідно з попередніми даними, у 2024 році ВВП єврозони зріс на 0,7%, ЄС – на 0,9%.
Аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили раніше відео аналіз про економіку України та світу – https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=b_tVU8Zeg_-xZVEo
Джерело: http://relocation.com.ua/vvp-yevrozony-v-iv-kvartali-zris-na-01/
Лютий 2025 року став місяцем, який відобразив поточні виклики та перспективи для української та світової економіки. Геополітична напруженість, інфляційний тиск та глобальні зміни в торговельних потоках продовжують впливати на економічний розвиток. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що в Україні спостерігаються тенденції поступового відновлення економіки, незважаючи на складні внутрішні та зовнішні умови.
Економіка України в лютому 2025 року
Згідно з даними Національного банку, зростання реального ВВП у січні 2025 року становило 3,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Основними драйверами зростання стали:
«Економіка України, на тлі триваючої війни та світових потрясінь, демонструє як ознаки відновлення, так і певні проблеми, що потребують уваги», – заявив засновник Experts Club Максим Уракін.
У січні 2025 року річна інфляція становила 12,9%, що вище за показники 2024 року (12%). Це пов’язано з зростанням цін на продукти харчування та енергоносії. Водночас курс гривні залишається відносно стабільним, коливаючись у межах 39-40 грн/долар, завдяки підтримці міжнародних партнерів та експортним надходженням.
«Зниження інфляції – позитивний сигнал для економіки, проте важливим завданням залишається підвищення рівня доходів населення, щоб компенсувати вплив минулих інфляційних шоків», – підкреслив Уракін.
Експорт України в січні 2025 року зріс до 3,1 млрд доларів, завдяки поставкам продукції та металів. Однак імпорт також збільшився, головним чином за рахунок енергоресурсів і обладнання. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі зберігається.
«Динаміка експорту свідчить про те, що українські компанії активно шукають нові ринки. Зміцнення конкурентоспроможності та поліпшення логістики можуть стати ключем до скорочення торгового дефіциту», – зазначив Уракін.
Доходи державного бюджету України в січні 2025 року становили 282,8 млрд грн, зокрема за загальним фондом — 128,2 млрд грн, що відповідно на 83,4% і 10,5% більше, ніж у січні 2024 року. Основну роль у цьому відіграли надходження від ПДВ та акцизів, а також міжнародна допомога. Міжнародні резерви України збільшилися до $40,1 млрд, що є одним із найвищих показників за останні роки.
«Фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається важливим фактором макроекономічної стабільності. Але важливо вже зараз закладати основу для самостійного зростання економіки», – підкреслив Уракін.
Глобальна економічна ситуація в лютому 2025 року
За даними МВФ, 2025 року світовий ВВП, як очікується, зросте на 2,9%, що трохи нижче рівня 2024 року (3%). Основними причинами уповільнення залишаються висока вартість запозичень, невизначеність на фінансових ринках і зниження глобального попиту.
США: Економіка демонструє помірне зростання на рівні 2,3% завдяки стійкому внутрішньому попиту та інвестиціям в інноваційні галузі.
Євросоюз: Темпи зростання залишаються низькими, на рівні 1,1%, через тривалу енергетичну кризу і проблеми в промисловості.
Китай: Зростання сповільнилося до 4,5%, що пов’язано з кризою в секторі нерухомості та скороченням експортних поставок.
Індія: Стабільно демонструє зростання на рівні 6,8%, залишаючись однією з економік, що найбільш динамічно розвиваються.
«Світова економіка перебуває в стані крихкої рівноваги. Основні ризики пов’язані з геополітичною нестабільністю і високими процентними ставками. Проте, країни з диверсифікованою економікою краще справляються з цими викликами,» – зазначив Уракін.
Нафта: Ціни на нафту в лютому 2025 року становлять близько $83 за барель, стабілізувавшись після стрибків кінця 2024 року.
Газ: Європейський ринок продовжує зазнавати тиску, середня ціна газу становить €67 за МВт-год, що пов’язано з дефіцитом поставок, який зберігається.
Метали: Попит на сталь і алюміній знизився, що чинить тиск на експортні можливості країн, що розвиваються.
Центральні банки найбільших економік зберігають високі ставки для боротьби з інфляцією. Наприклад, Федеральна резервна система США утримує ставку на рівні 5,5%, що обмежує доступ до дешевого капіталу, але сприяє зниженню інфляції.
Економіка України в лютому 2025 року демонструє ознаки стабільності та зростання, проте зберігаються ризики, пов’язані з інфляцією, зовнішньоторговельним дефіцитом і залежністю від міжнародної допомоги. У глобальній економіці спостерігається уповільнення темпів зростання, що створює додаткові виклики для країн із ринками, що розвиваються.
«Україні важливо продовжувати залучати іноземні інвестиції, розвивати експортний потенціал і зміцнювати внутрішній ринок. Тільки системні реформи та інтеграція в глобальну економіку дадуть нам змогу подолати поточні труднощі та створити основу для довгострокового зростання», – резюмував Максим Уракін.
Більш детально про поточні тенденції у світовій економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=LT0sE3ymMnQ
Підписатися на канал можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Економіка України демонструє стійке, але нерівномірне зростання на тлі триваючих викликів, спричинених війною, інфляційними ризиками та глобальною нестабільністю.
Зростання ВВП
Згідно з даними Міністерства економіки, реальний ВВП України за січень-жовтень 2024 року збільшився на 3,1% у річному вираженні. Темпи зростання дещо сповільнилися порівняно з першими місяцями року, що пов’язано з впливом зовнішньоекономічних чинників і зниженням експортних поставок.
«Українська економіка демонструє силу та адаптивність навіть в умовах масштабних викликів. Однак для сталого розвитку необхідно продовжувати реформи, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату та підтримку експорту», – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Інфляція
Інфляція продовжує залишатися однією з ключових проблем. За даними Національного банку України, у жовтні річна інфляція становила 9,1%, прискорившись із 8,5% у вересні. Основними чинниками зростання цін стали подорожчання енергоносіїв, ослаблення гривні та високі витрати на логістику.
«Інфляція чинить тиск на споживчу спроможність населення. Важливо, щоб влада приділяла більше уваги інструментам стримування цінового зростання, включно з підтримкою національного виробництва і розвитком внутрішнього ринку», – підкреслив Уракін.
Зовнішня торгівля
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за десять місяців збільшилося на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становило $22,1 млрд. Експорт скоротився на 4,8%, особливо за сільськогосподарською продукцією і металургією, тоді як імпорт зріс на 3,2%, переважно завдяки закупівлям пального і промислового устаткування.
«Україні необхідно активніше розвивати експортні канали, диверсифікувати ринки збуту і підтримувати виробників. Це допоможе збалансувати торговий дефіцит і зміцнити позиції на міжнародних ринках», – додав Уракін.
Державний бюджет і резерви
Доходи державного бюджету за січень-жовтень становили 1,91 трлн грн, що на 12% вище, ніж в аналогічному періоді 2023 року. Однак значна частина надходжень забезпечена міжнародною фінансовою допомогою. Міжнародні резерви України в жовтні скоротилися на 6,7%, склавши $37,2 млрд, що пов’язано з погашенням зовнішніх зобов’язань і зниженням обсягів валютних надходжень.
Глобальна економічна ситуація
Світова економіка продовжує стикатися з невизначеністю, спричиненою високими відсотковими ставками, геополітичними конфліктами та ослабленням ключових економік.
За даними Міжнародного валютного фонду, глобальний ВВП у 2024 році зросте на 3,0%, що відповідає прогнозам, але нижче за середні показники останніх десятиліть.
США – економіка зросла на 2,5%, підтримувана високим внутрішнім споживанням та інвестиціями.
Єврозона – зростання становило 0,8%, що пов’язано з рецесією в Німеччині та уповільненням промислового виробництва.
Китай – ВВП збільшився на 4,6%, але економіка стикається з проблемами у сфері нерухомості та зниженням експорту.
Індія – залишається одним із лідерів зростання, демонструючи 6,9% економічного підйому.
«Світова економіка балансує між відновленням і новими викликами. Найближчими місяцями основними ризиками залишаться геополітична нестабільність, коливання цін на енергоносії та фінансові обмеження через високі відсоткові ставки,» – зазначив Уракін.
Глобальні тренди:
1. Фінансові ринки залишаються волатильними, оскільки центральні банки провідних країн не поспішають знижувати ставки.
2. енергетична криза в Європі продовжує чинити тиск на економіку.
3. Зростання цін на сировинні товари, включно з нафтою і газом, впливає на інфляційні процеси по всьому світу.
Економіка України за підсумками десяти місяців 2024 року демонструє помірне зростання, проте стикається з викликами у вигляді інфляції, торговельного дисбалансу та тиску на держбюджет. У глобальній економіці зберігаються ризики, пов’язані з високою вартістю позикових коштів і уповільненням зростання ключових країн.
«Україні важливо продовжувати реформи, спрямовані на підтримку бізнесу та залучення інвестицій. Тільки так ми зможемо забезпечити довгострокову економічну стабільність і створити міцну основу для майбутнього зростання,» – резюмував Максим Уракін.
Сукупний державний борг України 2024 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $22,74 млрд, або 14,3%, до $166,06 млрд, у гривневому – на 1 трлн 461,3 млрд грн, або 26,5%, до 6 трлн 980,9 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився в доларах на 16,5% – до $159,20 млрд, або до 6 трлн 692,4 млрд грн, і становив 95,9% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Сукупний зовнішній держборг України 2024 року збільшився на 18,1%, або на $18,38 млрд – до $114,88 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 16,7%, або на 276,0 млрд грн, до 1 трлн 863,1 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за рік із 70,0% до 72,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець 2024 року зросла до 33,01%, в американських доларах – до 26,81%, у СПЗ – до 11,39%, у канадських доларах – до 2,83%, в англійських фунтах – до 0,11%, тоді як у гривні зменшилася до 25,33%, а в ієні – до 0,51%.
Відомство також уточнило, що 65,01% держборгу має фіксовану відсоткову ставку, тоді як 11,39% прив’язано до ставки МВФ, 12,66% – до SOFR, 3,80% – до EURIBOR, 0,51% – до TORF і 0,10% – до SONIA.
Ставка ще за 2,08% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 4,17% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету 2022 року.
Нарешті, 0,27% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Мінфін раніше зазначав, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року призвело до різкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП – із 43,3% на кінець 2021 року до 79,4% на кінець 2023 року.
Як повідомляли, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд, а 2023 року – на $33,9 млрд.
МВФ у межах шостого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною в грудні минулого року поліпшив прогноз зростання держборгу завдяки більшому зростанню ВВП і меншому дефіциту: до 92,2% ВВП на кінець 2024 року і до 104,3% – на кінець 2025 року, тоді як у жовтні він оцінював його на рівні відповідно 95,6% ВВП і 106,6% ВВП.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, детальніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
Адміністрація нового президента США Дональда Трампа робить перші кроки до зміни регулювання ринку криптовалют. Трамп під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв створити більш доброзичливе середовище для криптоактивів.
Тимчасовий виконувач обов’язків Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) США Марк Уеда оголосив про створення робочої групи, метою якої буде «розробка всеосяжної та чіткої нормативної бази для криптоактивів».
«Завданням робочої групи буде допомогти SEC визначити чіткі регуляторні межі, запропонувати реалістичні шляхи для реєстрації, розробити розумні схеми розкриття інформації та виважено розподіляти ресурси для забезпечення правозастосування», – йдеться в повідомленні регулятора.
Уеда обіймає посаду глави SEC тимчасово, поки запропонований Трампом кандидат – юрист Пол Аткінс – чекає затвердження на цій посаді Сенатом.
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
