На тлі стрімкого зростання міжнародної ціни на золото жителі ряду країн Азії дійсно кинулися скуповувати злитки — і в першій половині дня магазини іноді закривалися вже до полудня. В’єтнамці в ряді міст вишиковувалися в черги з світанку, коли законодавство нарешті скасувало державну монополію на обіг золота.
Тим часом ціна золота вже подолала позначку в $4 300 за унцію і продовжує бити історичні максимуми.
Зростання очікувань зниження процентних ставок ФРС і напруженість у відносинах США і Китаю підштовхнули інвесторів до «притулків» — золото стало безпечним активом. На тлі інфляційного тиску і волатильності ринків дорогоцінний метал знову в фокусі інвесторів.
В Австралії на піку зростання цін на золото ділянки і річки, які традиційно використовуються любителями-панерами (мити золото в річкових потоках), знову привертають увагу. Деякі заробляють сотні доларів буквально за кілька годин. Це явище отримує медійне висвітлення як «золотий ренесанс» не тільки в корпоративному секторі, але і у масових інвесторів.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9
Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Спотова ціна золота оновила рекорд на торгах у понеділок. Станом на 9:34 вона становить $4068,74 за унцію, що на 1,3% вище, ніж на закритті попередньої сесії. Раніше під час торгів спотова ціна золота піднімалася до $4078,24 за унцію, що є рекордним максимумом. Ф’ючерси на золото на біржі Comex зростають у ціні на 2,2%, до $4087,4 за унцію.
Підтримку дорогоцінному металу надають напруженість у відносинах між США та Китаєм, а також очікування подальшого зниження відсоткових ставок Федеральної резервної системи.
У п’ятницю президент США Дональд Трамп заявив про можливість суттєвого підвищення імпортних мит на китайські товари у відповідь на посилення Пекіном експортного контролю у сфері рідкоземельних металів і зазначив, що не бачить сенсу у зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном. Однак у неділю Трамп заявив, що Вашингтон хоче допомогти Пекіну, а не завдати шкоди, і припустив, що все ж може зустрітися із Сі Цзіньпіном пізніше цієї осені.
Крім того, трейдери очікують ще двох знижень ставки ФРС до кінця року. Судячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, ймовірність її зниження американським Центробанком на 25 базисних пунктів на найближчому засіданні 28–29 жовтня оцінюється ринком у 95,7%. На грудневому засіданні регулятор, як вважають інвестори, зробить такий самий крок.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу — виробників золота у своєму відео на YouTube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=9YBue5CS6dz-tA6_
EXPERTS CLUB, ЗОЛОТО, КИТАЙ, США, ФРС
Купівля нерухомості в Європі дедалі частіше стає не лише фінансовим, а й фіскальним випробуванням. За даними порталу Idealista та дослідження Financial Times, аналітики Experts Club проаналізували податкові системи країн ЄС. Виявилося, що різниця в податковому навантаженні при купівлі житла між країнами сягає майже 20-кратного розриву — від символічних ставок у Греції та Франції до двозначних податків в Іспанії та Бельгії.
Іспанія визнана країною з найвищими податками на купівлю житла в Європі: ставка становить від 6% до 11% від вартості нерухомості, залежно від регіону та типу житла. Це означає, що при купівлі квартири за €300 000 покупець може сплатити понад €30 000 лише у вигляді податків.
У Бельгії загальна ставка сягає 12%, але в окремих регіонах передбачено пільги. У Брюсселі перші €200 000 вартості житла звільняються від оподаткування, якщо нерухомість купується для власного проживання. У Фландрії з 2023 року ставка знижена до 2% для першої резиденції, щоб підтримати молодих покупців.
Велика Британія замикає трійку країн із найвищими податками — у середньому 6%. Податок stamp duty особливо відчутний для інвесторів, які володіють більш ніж однією нерухомістю: ставка може зрости до 17% при купівлі житла дорожчого за £1,5 млн (€1,7 млн). Перші покупці звільняються від сплати, якщо вартість житла не перевищує £300 000 (€343 000).
В Італії та Нідерландах податкове навантаження становить у середньому 5–5,5%, причому в Італії додаються нотаріальні, реєстраційні та агентські збори, які суттєво підвищують кінцеву ціну угоди.
У Німеччині податок варіюється від 3,5% до 6,5%, залежно від федеральної землі.
У Португалії — від 4% до 8%, при цьому для недорогих об’єктів діють податкові пільги.
В Австрії — близько 3–4,5%, із пільгами для першого житла.
Франція має відносно низькі податки (0,7–5%), але високі агентські комісії — до 8% від вартості житла, які майже завжди сплачує покупець.
Греція вирізняється найм’якшою системою в Європі — від 0,5% до 3,8%, залежно від регіону.
| Країна | Мінімальна ставка | Середня ставка | Максимальна ставка |
|---|---|---|---|
| Іспанія | 6% | 8,5% | 11% |
| Бельгія | 2% | 7,2% | 12,5% |
| Велика Британія | 0% | 6% | 12% |
| Італія | 2% | 5,5% | 9% |
| Нідерланди | 0% | 5,2% | 10,4% |
| Німеччина | 3,5% | 5% | 6,5% |
| Португалія | 0% | 4% | 8% |
| Австрія | 1,5% | 3% | 4,5% |
| Франція | 0,7% | 2,9% | 5% |
| Греція | 0,5% | 2,1% | 3,8% |
На світових ринках триває стрімке зростання вартості золота: котирування грудневих ф’ючерсів на біржі Comex піднялися в понеділок до $3965 за тройську унцію
На тлі зростання золота дорожчають і інші дорогоцінні метали.
Платина додала близько 0,8%, піднявшись до $1085 за унцію, на очікуваннях скорочення пропозиції з ПАР.
Срібло зміцнилося на 1,2%, досягнувши $32,7 за унцію, слідуючи за загальним зростанням інтересу до дорогоцінних металів.
На думку експертів, якщо політична невизначеність у США та ЄС збережеться, золото може закріпитися вище позначки $4000, а срібло і платина продовжать помірне зростання слідом за ним.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=9YBue5CS6dz-tA6_
