Економіка Німеччини уникне рецесії 2024 року, проте зросте лише на 0,1% через скорочення експорту та слабкий внутрішній попит, прогнозують провідні дослідницькі інститути ФРН.
Попередній прогноз, підготовлений мюнхенським Інститутом економічних досліджень (IFO), Інститутом світової економіки в Кілі (IfW), Рейнсько-Вестфальським інститутом економічних досліджень в Ессені (RWI) та Інститутом економічних досліджень у Галле (IWH), передбачав зростання ВВП Німеччини на 1,3%.
У 2023 році німецька економіка скоротилася на 0,3%.
Економісти попередили, що внутрішній попит зростає повільніше, ніж очікувалося, а експорт страждає через високі ціни на електроенергію, що знижують конкурентоспроможність німецьких енергоємних товарів.
“Циклічні та структурні чинники призводять до ослаблення темпів зростання економіки, – зазначив глава відділу економічних досліджень в IfW Штефан Кутс. – Навесні може початися відновлення, але загалом імпульс до зростання буде не дуже сильним”.
У 2025 році, за оцінками експертів, зростання ВВП Німеччини прискориться до 1,4%.
Прогноз для інфляції на 2024 рік становить 2,3%, на 2025 рік – 1,8%.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустили відео аналіз про зміну ВВП основних країн світу, відео доступне за посиланням – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=EpL-_EmhIGfMURGl
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення.
Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році порівняно з 2022.
“Минулий рік ознаменувався більш сприятливими макроекономічними умовами для фінансової галузі. Зростання ВВП загалом перевершило прогнози, а темпи інфляції знизилися. Навіть після зниження, облікова ставка залишається досить високою, щоб гривневі вкладення були привабливими. Завдяки зусиллям Національного банку і готовності ринку, перехід до політики керованої гнучкості курсу гривні виявився успішним. При цьому цей успіх забезпечувався насамперед стабільними надходженнями від партнерів у рамках макрофінансової допомоги, а також підвищенням частки експорту агропродукції”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, своєю чергою, значно знизилися в IV кварталі 2023 – I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні Показники України
Максим Уракін навів дані директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, яка передбачає повернення приблизно 50% громадян після війни.
“Демографія – це важливий фактор для відновлення економіки, але при цьому не можна ігнорувати загрозу депопуляції та дефіциту робочої сили. У середньостроковій перспективі зниження потенціалу демографічного зростання в Україні компенсується тільки міграцією”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно з серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Однією з ключових причин уповільнення глобального економічного зростання є зниження темпів ВВП у розвинених країнах. Ми спостерігаємо найнижчий підйом ВВП у розвинених країнах із 1980-х років, за винятком періодів світової фінансової кризи та пандемії COVID-19. Безпрецедентний цикл підвищення відсоткових ставок найбільшими центробанками останніми роками також відіграв значну роль у сповільненні зростання. Це підвищення ставок викликане необхідністю контролю інфляції, але водночас воно обмежує економічну активність”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Міжнародні резерви України в лютому, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), скоротилися на 3,8%, або на $1,47 млрд, – до $37,052 млрд.
“Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів”, – пояснив НБУ на своєму сайті в середу.
Серед інших чинників, що визначають обсяг резервів, НБУ назвав операції на валютному ринку: у лютому чистий продаж валюти регулятором становив $1,51 млрд, що в 1,4 раза менше, ніж у попередньому місяці.
Нацбанк зазначив, що за лютий на рахунок Кабінету міністрів у НБУ було переказано $1,34 млрд, а за обслуговування і погашення держборгу сплачено $1,13 млрд.
Центробанк також зазначив, що на поточний обсяг резервів позитивно вплинула переоцінка вартості фінансових інструментів, додавши $199,5 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту”, – констатував регулятор.
Як повідомлялося, НБУ в січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 р. до $40,4 млрд із $44,7 млрд і до $42,1 млрд із $45 млрд на кінець 2025 року. Детальніше про економіку в Україні та у світі дивіться відео від аналітичного проєкту Experts Club – https://youtu.be/byJnfmie7bM?si=nWnf5J2CUrqaXF-j
Підписатися на канал Experts Club: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
В умовах сучасних викликів, пов’язаних зі збереженням життя та здоров’я в умовах воєнного часу, набуває великого значення підготовка журналістів до ефективних дій в екстремальних ситуаціях. Саме тому у Києві, на базі аналітичного центру “Experts Club”, пройшов черговий семінар-практикум із надання домедичної допомоги для представників мас-медіа.
Організатори, серед яких “Experts Club”, мережа медичних центрів ADONIS, а також благодійні фонди “Help For Ukraine” та “Фонд Громади Приірпіння”, підкреслили важливість навичок першої допомоги для журналістів, особливо тих, чия діяльність відбувається в ризикованих умовах.
Семінар включав лекції та практичні заняття, які проводила лікарка-анестезіологиня Мар’яна Болюк. Учасники навчилися основам базової підтримки життя, методам зупинки кровотеч, а також накладенню турнікетів. Таке навчання є вкрай важливим, враховуючи статистику постраждалих серед журналістів в умовах воєнних конфліктів.
“Війна значно підвищила ризики для журналістів, тому розвиток навичок першої допомоги має стати частиною їх професійного розвитку. Наші колеги постійно стикаються з ризиком і несуть велику відповідальність. Тому ми прагнемо забезпечити їх не лише інформацією, але й засобами для збереження життя”, – підкреслив засновник “Experts Club” Максим Уракін.
За словами Уракіна, подібні ініціативи планується розширювати, залучаючи більше як представників медіаспільноти, так і інших професій, що під час війни пов’язані з підвищеним ризиком. Це, в свою чергу, сприятиме не тільки збереженню життя журналістів, але й допоможе у наданні першої допомоги постраждалим до прибуття медичних працівників.
“В умовах, коли інформаційне поле переповнене новинами з фронту, професійна підготовка журналістів до дій в надзвичайних ситуаціях стає невід’ємною частиною їх відповідальності перед суспільством”, – зазначила, виконавчий директор БФ “Фонд Громади Приірпіння” Тетяна Лаговська.
В свою чергу, волонтер Олександр Голіздра підкреслив, що освіченість і підготовленість журналістів не тільки сприятимуть їх власному безпеці, але й підвищать ефективність їхньої роботи в складних умовах, що є ключовим для інформування суспільства та підтримки загальної безпеки.
Проект “Experts Club” планує розширювати свою програму, залучаючи більше журналістів та блогерів. Навчання у цій критично важливій сфері повинне стати стандартом для представників медіа, адже в умовах конфлікту роль журналіста в суспільстві стає все більш важливою та небезпечною. Розвиток та підтримка таких ініціатив є кроком до підвищення рівня безпеки суспільства.
EXPERTS CLUB, URAKIN, БОЛЮК, ГОЛІЗДРА, ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ЖУРНАЛІСТИ, ЗМІ, Лаговська, ПЕРША_ДОПОМОГА, Фонд громади Приірпіння
Консерватори набрали більшість голосів на парламентських виборах в Ірані, повідомила в понеділок низка іранських ЗМІ.
4 березня виборча комісія завершила підрахунок голосів на виборах до законодавчого органу країни. За попередніми підсумками підрахунку, консервативні кандидати лідирують у всіх провінціях Ірану, включно з Тегераном, пишуть місцеві ЗМІ.
За 45 із 290 місць у парламенті кандидати змагатимуться у другому турі.
Приблизно 25 млн громадян Ірану взяли участь у виборах, що відбулися 1 березня, до парламенту країни і Ради експертів. За попередніми неофіційними даними, явка становила приблизно 41%.
До участі в парламентських виборах допустили рекордну кількість кандидатів – понад 15,2 тис. осіб, що становило майже 75% від загальної кількості претендентів, які спочатку зареєструвалися. Близько 1,7 тис. допущених до виборів кандидатів – жінки.
Згідно з Конституцією Ірану, п’ять місць у 290-місцевому парламенті мають відійти представникам релігійних меншин. 144 кандидати боролися за 88 місць у Раді експертів, яка обирає Верховного лідера країни.
Багатьом кандидатам, які виступають за проведення реформ в Ірані, заборонили брати участь у парламентських виборах, а деяких політичних діячів, зокрема колишнього президента Ірану Хасана Рухані, не допустили до виборів до Ради експертів, зазначали іранські ЗМІ.
Перше засідання парламенту нового скликання відбудеться наприкінці травня.
Раніше аналітичний центр Experts Club зробив відео присвячене ТОП-10 виборам у світі цього року. Детальніше аналіз доступний за посиланням
