Польща залишається однією з найбільш позитивно сприйнятих українцями країн, попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 56,7% громадян України позитивно ставляться до Польщі (44,3% — здебільшого позитивно, 12,3% — повністю позитивно). Негативне ставлення висловили лише 12,7% респондентів (11,3% — здебільшого негативно, 1,3% — повністю негативно). Ще 30,0% українців займають нейтральну позицію, а 1,0% зазначили, що не достатньо обізнані про цю країну.
«Для українців Польща є не лише сусідом, але й одним з ключових економічних партнерів. У першому півріччі 2025 року загальний обсяг торгівлі між Україною та Польщею перевищив 6,66 млрд доларів. При цьому експорт з України склав 3,03 млрд доларів, а імпорт з Польщі — понад 3,62 млрд доларів. Від’ємне сальдо у 591 млн доларів виглядає не критичним, враховуючи масштабність і стратегічність співпраці», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній підкреслив, що позитивне ставлення українців до Польщі має глибші причини, ніж лише економіка.
«Мова йде про історичну близькість, про підтримку українських біженців, про політичну солідарність Варшави у важливих міжнародних питаннях. Водночас економічний вимір лише зміцнює ці відносини, роблячи Польщу одним з провідних партнерів України як у ЄС, так і на глобальному рівні. Саме поєднання політичної, гуманітарної та економічної складових пояснює високий рівень симпатій у суспільстві», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Українці найбільш позитивно ставляться до Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Франції, тоді як Угорщина, Китай, Ірак і Сербія входять до списку країн з найгіршими оцінками. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного наприкінці серпня.
“Ми провели репрезентативне опитування серед 800 респондентів наприкінці серпня, з урахуванням статі, віку та регіону проживання. Похибка не перевищує 3,5%. Це вже не перше дослідження подібного типу, але цього разу ми відібрали 50 країн саме з огляду на економічний критерій – з ким Україна найбільше торгує, про тих ми й запитуємо”, – заявив соціолог, засновник компанії Active Group Андрій Єременко на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, проведене дослідження показало, що громадська думка має чіткий поділ між країнами Заходу та державами поза ним.
“Українці найбільше пов’язують досягнення миру з Європейським Союзом – так вважають 42% респондентів. Сполучені Штати підтримують майже 26% опитаних, Велика Британія – 13%. Інші ж великі країни, такі як Китай, Індія чи Бразилія, фактично не розглядаються як ті, що сприяють мирному врегулюванню в Україні”, – наголосив Єременко.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній додав, що в економічному вимірі ключові партнери України – це Китай, Польща, Німеччина, Туреччина та США.
“При цьому ставлення до них є дуже різним. Наприклад, до Німеччини позитивно ставляться понад 76% українців, тоді як до Китаю – лише 12%, а негатив – 40%. Ще більш критичним є випадок з Угорщиною, де позитив становить 16%, а негатив – 55%”, – сказав він.
Засновник Experts Club та заступник генерального директора інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін звернув увагу на економічні дисбаланси у торгівлі України з провідними партнерами.
“За перше півріччя 2025 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України склало 18,5 млрд дол., тоді як у 2024 році воно становило 12,4 млрд дол. Тобто ми маємо суттєве погіршення. Зокрема, лише у торгівлі з Китаєм негативне сальдо перевищило 7 млрд дол., з Німеччиною – 2 млрд дол., з Польщею – понад 1 млрд дол., зі США – близько 2 млрд дол.”, – підкреслив експерт.
Він уточнив, що Україна залишається потужним експортером агропродукції – зернових, олійних культур, металів, при цьому імпорт з ЄС і Китаю складають переважно техніка, обладнання, транспорт, електроніка та хімія.
“Це ще раз підтверджує необхідність глибоких структурних змін в економіці та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків. Ми не можемо й далі залежати від вузького кола постачальників”, – зазначив Уракін.
Водночас, за словами експерта, соціологічні дані демонструють певний парадокс.
“Найвигіднішими для нас з економічної точки зору партнерами є Єгипет, Іспанія, Молдова, Алжир, Ліван, Ірак. Але ставлення українців до більшості цих країн – нейтральне або навіть негативне. Це свідчить, що суспільство формує свої оцінки не з урахуванням економічної користі, а переважно на основі політичних заяв чи подій”, – додав він.
Уракін підсумував, що така невідповідність між економікою та громадською думкою може мати довгострокові наслідки для зовнішньої політики України.
“Представництвам іноземних держав – торговельних партнерів України слід приділяти більше уваги роботі з українським суспільством, проводити культурні заходи, підтримувати гуманітарні проєкти та формувати позитивний імідж. Інакше ми й надалі матимемо ситуацію, коли країна є важливим торговим партнером, але водночас негативно сприймається більшістю громадян”, – наголосив він засновник Experts Club.
Детальніше ознайомитися з дослідженням
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1103619.html
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, Єременко, міжнародна торгівля, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець квітня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ),
Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші чтотири місяці 2025 року для України позначились слабким, але все ж позитивним рухом економіки. За оцінкою НБУ, реальний ВВП додав близько +0,5% у річному вимірі, а оперативні розрахунки Держстату згодом уточнили динаміку до близько +0,9% р/р і приблизно +0,7% кв/кв. У контексті повномасштабної війни, постійної загрози інфраструктурі та логістиці, дефіциту довгого капіталу й обмежених інвестиційних програм це означає насамперед збереження функціональності економічної системи.
«Піввідсотка чи навіть відсоток зростання — це не про форсаж, а про витривалість. Ми бачимо оживлення внутрішнього попиту в торгівлі, логістиці, окремих високотехнологічних нішах. Але це, по суті, відновлення “на місці”: без масованого інвестиційного імпульсу, без розширення експорту з доданою вартістю, без доступного довгострокового ресурсу банки та бізнес не зможуть масштабуватися. Потрібен перехід від виживання до розвитку — через інвестиції, індустріальні проєкти та експортну екосистему», — наголошує Максим Уракін.
Інфляційний тиск повільно слабшає. Річна інфляція у квітні оцінювалася близько 13,1% р/р після 14,6% у березні; Нацбанк утримував ключову ставку на рівні 15,5%, поєднуючи таргетування інфляційних очікувань зі стабілізацією валютного ринку.
«Монетарна політика зразка 2025 року — це про баланс. Якщо перетиснути — задушимо ділову активність і кредитування, якщо послабити — отримаємо нову хвилю інфляції та тиск на курс. Завдання НБУ — не просто “тримати” ставку, а синхронізуватися з фіскальною політикою, програмами МВФ і темпом зовнішніх надходжень, щоб кожна гривня резервів працювала на відновлення, а не на затикання операційних дір», — зазначає експерт.
Зовнішня торгівля залишається слабкою ланкою. За січень–квітень 2025 року експорт товарів оцінювався близько 13,31 млрд дол., імпорт — близько 24,82 млрд дол., від’ємне сальдо — приблизно 11,51 млрд дол. Структурно імпорт формують енергоносії, обладнання, транспорт і хімія; експорт же й далі залежить від сировини та напівфабрикатів.
«Це не ситуативний, а структурний дефіцит, поки ми ввозимо енергоємні товари та технологічні компоненти, а вивозимо сировину, ризик для платіжного балансу не зникне. Вихід — у створенні виробничих ланцюгів усередині країни, локалізації компонентів, випереджальному розвитку логістики й портової інфраструктури, страхуванні воєнних ризиків та страхуванні експортних кредитів. Нам потрібна політика експортної промислової трансформації, а не просто “відшкодування ПДВ”», — підкреслює Максим Уракін.
Позитивним буфером залишаються міжнародні резерви, що на 1 травня 2025 року сягнули історичного максимуму близько 46,7 млрд дол. Зростання забезпечили надходження від партнерів і зниження чистих інтервенцій НБУ.
«Резерви понад 40 мільярдів — це повітряна подушка, але це не багатство країни. Резерв — це кредит довіри, який треба конвертувати в індустріальну модернізацію. Якщо ми розчинятимемо цей ресурс у споживанні та імпорті, він закінчиться, а структурні проблеми залишаться. Якщо ж спрямуємо його у фінансування експорту, страхування інвестицій, інфраструктуру та технології — отримаємо мультиплікатор і зростання продуктивності», — підкреслює економіст.
Високим залишається і боргове навантаження: сукупний державний і гарантований борг на 30 квітня 2025 року оцінювався близько 7,48 трлн грн (еквівалент майже 180 млрд дол.). Це підтримує бюджетну стійкість “тут і зараз”, але робить критично важливою координацію з міжнародними програмами, реструктуризацією зобов’язань і запуском проєктів, що генерують валютну виручку.
«Борг — не ворог, коли він працює на розвиток. Наш тест на зрілість — перевести борговий ресурс у виробничі інвестиції, а не в споживання. Потрібні прозорі проєктні конвеєри: від підготовки ТЕО до довгих грошей під державні гарантії, від експортного страхування — до індустріальних парків і кластерів. Тільки так ми зламаємо інерцію імпортозалежності», — підсумовує засновник «Experts Club».
Глобальна економіка
Світ на старті другого кварталу 2025 року рухається в режимі помірного зростання з підвищеною невизначеністю. МВФ у квітневому WEO оцінив глобальний приріст ВВП у 2025 році близько 2,8% із повільним вщуханням інфляції, але неоднорідною географією попиту. У США реальний ВВП у першому кварталі за annualized-методологією знизився приблизно на 0,3% кв/кв через “переімпорт” і слабші держвидатки, водночас базова інфляція за PCE у квітні залишалася близько 2,2% р/р, що дозволяє ФРС зберігати стриману позицію.
Китай утримав близько +5,3% р/р у першому кварталі, однак слабкість нерухомості й обережність споживачів обмежують горизонт прискорення.
Єврозона, за попередніми оцінками на кінець квітня, додала близько +0,4% кв/кв (+1,2% р/р), а ЄС — близько +0,3% кв/кв, фіксуючи перші ознаки виходу з тривалої стагнації. Велика Британія стала позитивним винятком серед G7 із приблизно +0,7% кв/кв у першому кварталі. Туреччина звітувала про сильне зростання близько +7,4% р/р на тлі надвисокої інфляції близько 70% р/р у квітні, що змушує центробанк тримати жорсткий курс. Індія зберігає лідерство серед великих економік із близько +7,4% р/р на початку року при помірній інфляції CPI близько 3,3% у квітні.
Бразилія показала близько +0,8% кв/кв (+2,6% р/р) у першому кварталі, але інфляція IPCA піднялася до приблизно 5,5% р/р, що стримує простір для швидкого пом’якшення політики.
«Глобальна картина — це мозаїка різних швидкостей і різних ризиків. США технічно мають слабкий квартал, але внутрішній попит ще тримається; Європа демонструє плавне оживлення без прориву; Китай виконує план по зростанню, але потребує нової моделі внутрішнього попиту; Індія — флагман динаміки й інновацій; Туреччина заплатила за імпульс ціною інфляції; Латинська Америка балансує між регулюванням і стимулюванням. Для України важливі не лише цифри партнерів, а їхня політика: де купують більше сталі та продовольства, де будують логістику й енергетику, де відкриваються вікна для постачальників інженерної продукції. Наше завдання — вгадати не минулий, а майбутній попит, і зайняти нішу, поки її не зайняв хтось інший. Це означає: страховка ризиків експорту, швидкі митні коридори, довгі гроші на модернізацію, спеціалізація кластерів і — що ключове — дисципліна виконання. Без цього ми залишимося країною імпорту і великих резервів, які тануть, — із цим ми можемо стати країною експорту і великих проєктів, що працюють», — резюмує Максим Уракін.
Основні висновки
Підсумовуючи, українська економіка на початок другого кварталу перебуває у фазі підтримуваної рівноваги: скромне зростання, уповільнення інфляції та рекордні резерви протистоять глибокому торговельному розриву й високому борговому навантаженню. Рішення — у прискоренні структурних змін: інвестиції в промисловість і логістику, експорт із високою доданою вартістю, координація з міжнародними програмами та перетворення боргового ресурсу на драйвер продуктивності. Як підкреслює Максим Уракін, «вікно можливостей для трансформації вже відкрите — питання лише в тому, чи зуміємо ми пройти крізь нього достатньо швидко».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1101077.html
Економіка Канади в другому кварталі скоротилася на 1,6% в річному вираженні, повідомило статуправління країни. Аналітики, опитані Trading Economics, очікували більш помірного зниження, на 0,6%. Відносно попереднього кварталу канадський ВВП знизився на 0,4%.
Згідно з переглянутими даними, в першому кварталі канадська економіка впала на 2% в річному вираженні, але підвищилася на 0,5% в поквартальному. Канадський експорт у квітні-червні скоротився на 7,5%, імпорт — на 1,3%.
Тим часом споживчі витрати зросли на 1,1%, державні витрати — на 1,8%.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував оновлені дані щодо обсягів зовнішньої торгівлі України за перше півріччя 2025 року, оприлюднені Державною службою статистики України. Аналітика базується на офіційній митній статистиці та охоплює 49 основних торговельних партнерів України з усіх континентів. Дослідження виявило ключові тенденції у зовнішньоекономічних відносинах, що демонструють глибину міжнародної інтеграції країни.
Найбільшим торговельним партнером України залишається Китай, із загальним обсягом товарообігу в майже 9 млрд доларів США. Це більш ніж утричі перевищує показники будь-якої окремої європейської країни. Польща утримує друге місце з результатом у понад 6 млрд доларів, демонструючи стабільну роль як основного європейського хабу для українського експорту та імпорту. На третій позиції — Німеччина з обсягом 4,28 млрд доларів.
У п’ятірку також увійшли Туреччина (4,25 млрд дол.) та США (2,86 млрд дол.), що відображає широку географію торговельних зв’язків України.
Європейські країни традиційно відіграють провідну роль у зовнішній торгівлі України. Серед них, окрім Польщі та Німеччини, варто відзначити Італію, Чехію, Болгарію, Угорщину та Румунію — усі вони увійшли до топ-10 партнерів. Високі показники свідчать не лише про обсяги товарообігу, а й про стабільність логістичних і виробничих ланцюгів у регіоні.
Це також підтверджує поступове переформатування зовнішньоторговельної орієнтації України на ринки ЄС, зокрема після відкриття безмитного режиму, приєднання до єдиного митного простору та переорієнтації з традиційних пострадянських ринків.
Серед країн Азії безумовним лідером залишається Китай, який зберігає стратегічне значення як ринок сировини та джерело промислового імпорту. Туреччина, хоча і є частиною євразійського простору, активно зміцнює позиції в торгівлі завдяки гнучкій політиці та розвиненій логістиці через Чорне море.
Серед інших азійських гравців помітною є присутність Республіки Корея, Японії та Індії, які поступово нарощують торгівельні обсяги з Україною, особливо у високотехнологічних і фармацевтичних сегментах.
Сполучені Штати Америки залишаються найважливішим партнером України в Західній півкулі. Попри географічну віддаленість, США входять до п’ятірки торговельних партнерів із обсягом понад 2,85 млрд доларів. Це свідчить про глибоку економічну взаємодію, яка доповнює політичне та оборонне партнерство.
Бразилія та Мексика також представлені у загальному рейтингу, демонструючи зростання обсягів торгівлі, насамперед у сегментах агропродукції та промислових товарів.
ни все активніше з’являються в українському торговому балансі. Зокрема, Алжир, Єгипет, Туніс і Лівія показують стабільний попит на українське зерно, металургійну продукцію та машинобудівні вироби. Водночас потенціал африканських ринків для українського експорту залишається значним і може реалізуватися за умов розширення логістичних маршрутів і політичної стабільності.
| № | Країна | Обсяг торгівлі (млн USD) |
|---|---|---|
| 1 | Китай | 8996 |
| 2 | Польща | 6043 |
| 3 | Німеччина | 4279 |
| 4 | Туреччина | 4249 |
| 5 | США | 2859 |
| 6 | Італія | 2384 |
| 7 | Чехія | 1641 |
| 8 | Болгарія | 1539 |
| 9 | Угорщина | 1526 |
| 10 | Румунія | 1499 |
«Найсвіжіші дані зовнішньої торгівлі демонструють не лише географічну диверсифікацію партнерів України, але й чіткий фокус на інтеграцію до європейського та глобального ринку. Попри складну безпекову ситуацію, український бізнес продовжує експансію в міжнародні економічні ланцюги, особливо у сфері аграрної продукції, металургії та машинобудування. Значне зростання товарообігу з країнами ЄС, США, а також підтримання потужної співпраці з Китаєм та Туреччиною свідчать про те, що Україна не втратила здатності бути активним гравцем світового ринку», – зазначає засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Дані за перше півріччя 2025 року свідчать про збереження широкої географії зовнішньоекономічних зв’язків України. ЄС залишається надійним економічним партнером, Китай утримує позицію глобального гравця №1, а країни Північної Америки та Азії посилюють свої ролі. Африка — перспективний напрямок, який потребує стратегічної уваги.
На тлі постійно зростаючої напруженості в Тайванській протоці в 2025 року, Китай і Тайвань продовжують військові демонстрації сили. КНР проводить навчання поблизу острова, а Тайвань мобілізує резервістів і поглиблює співпрацю з західними партнерами.
Experts Club пропонує порівняти ключові показники військових потенціалів сторін.
Військовий потенціал Китайської Народної Республіки (КНР)
Чисельність:
Сухопутні війська:
Повітряні сили (PLAAF):
Військово-морські сили (PLAN):
Ядерний арсенал:
Технологічні досягнення:
Військовий потенціал Тайваню (Республіки Китай)
Чисельність:
Сухопутні війська:
Повітряні сили (RoCAF):
Військово-морські сили:
Ядерна доктрина:
Сили кібербезпеки та новітні закупівлі:
Порівняльна таблиця
| Параметр | Китай (КНР) | Тайвань |
| Активний персонал | 2 млн | 170 тис. |
| Танки | 5 250 | 1 000 |
| Артилерія | 9 000+ | 2 200 |
| ВПС | 3 400 літальних апаратів | 500 літальних апаратів |
| ВМС | 340 кораблів | 26 кораблів, 4 субмарини |
| Ядерна зброя | 410–500 боєголовок | Немає |
| Авіаносці | 3 | Немає |
| Системи ППО | HQ-9, HQ-22 | Patriot, Sky Bow |
| Кібервійська | Є | Є |
Незважаючи на перевагу Китаю у військовій сфері, Тайвань користується підтримкою з боку:
Офіційно визнають Тайвань як незалежну державу станом на 2025 рік лише 10 країн:
Хоча Китай має беззаперечну військову перевагу над Тайванем, останній робить ставку на модернізацію оборони, мобілізаційний потенціал, підтримку союзників і розвиток асиметричних стратегій.
Конфлікт навколо Тайваню несе глобальні ризики для стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та у всьому світі.
