Подорожчання ліків більш ніж на 50% протягом 2024-2025 років помітили понад 15% українців, 52% українців відзначають зростання цін на ліки на 20%-50%.
Як повідомив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, про це свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
Позній зазначив, що третина опитаних заявила, що ціни на ліки майже не змінилися, а 2,6% сказали, що навіть зменшилися.
«В цілому можна фіксувати, що вартість ліків досить сильно зросла, і це фіксує майже абсолютна більшість (опитаних)», – сказав він, пояснивши, що на ліки припадає близько 10-20% бюджету домогосподарства, тому зростання ціни настільки відчутне.
Позній зазначив, що, за даними опитування, при купівлі ліків 25% українців звертають увагу на ціну, тоді як на ефективність – 24,5%.
“Тобто трохи більше половини звертають увагу на поєднання ціни та ефективності обраних ліків. Тому люди намагаються шукати оптимальне поєднання, де був би найкращий ефект і найменше фінансове навантаження в плані лікування”, – сказав він.
Крім того, Позній повідомив, що українським лікам віддають перевагу 28,4% опитаних, імпортним – 33,4%. Для 38% респондентів країна походження препаратів не має значення.
Згідно з отриманими результатами, 31,4% опитаних вважають, що користуватися електронними рецептами дуже зручно, 44% – скоріше зручно, а 18,7% – скоріше незручно, і тільки для 5,9% користуватися ними дуже незручно.
Зі свого боку засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що фактор цін на ліки є ключовим для українських громадян.
“На цьому тлі особливо важливо, як працюють державні механізми реімбурсації, компенсації вартості ліків. Є державна програма реімбурсації, але нею користуються тільки 13% українців. Тому реімбурсацію потрібно популяризувати серед громадян”, – сказав він.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, МЕДИЦИНА, Позній, РЕФОРМА
Основними причинами погіршення доступності медичних послуг під час війни українці називають відтік медичних кадрів і руйнування агресором медичної інфраструктури.
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю, 48% опитаних відзначили, що під час війни вони відчули погіршення медичних послуг.
Серед головних проблем медицини в умовах воєнного часу 60% опитаних назвали відтік медичних кадрів, 22,7% – руйнування медичної інфраструктури, 13,4% – дефіцит ліків.
“З огляду на те, що погіршення медичних послуг відбувається через те, що медустанови або зруйновані фізично, або з них виїхали лікарі, то, що тільки 48% респондентів відчули погіршення, це непоганий результат. Головні проблеми в медицині під час війни – це відтік медичних кадрів, тільки потім руйнування інфраструктури, і тільки потім дефіцит ліків. Тобто ми бачимо, що головна проблема – проблема кадрів, нестача медичних кадрів”, – сказав засновник Active Group Андрій Єременко.
Проведені за останні роки в сфері медицини реформи сприяли тому, що медицина продовжує працювати, і те, що люди говорять про невідновлення або погіршення якості медичних послуг, за словами експерта, все ж «не піддається різкій критиці».
За даними опитування, наразі 7,2% оцінили стан справ у системі охорони здоров’я як дуже поганий, 18,7% – скоріше поганий, 16,7% – скоріше хороший, а дуже хороший – 2%. Водночас 54,6% дали йому середню оцінку.
При цьому своєму сімейному лікарю повністю довіряють 29,5% респондентів, частково – 61,9%.
Оцінюючи можливість отримання консультацій сімейного лікаря в своєму регіоні, 88,8% респондентів сказали, що це зробити дуже легко або легко, а 21% – дуже складно або складно.
Трохи більше 10% респондентів зазначили, що в їхній місцевій лікарні повністю вистачає ліків і сучасного обладнання, тоді як 45,8% відповіли, що їх вистачає частково.
При цьому 40% респондентів зазначили, що на консультацію вузького фахівця потрібно чекати до одного тижня, 28,4% – 1-2 тижні, 11,5% – більше місяця. Регулярно самостійно оплачували медичні послуги в 2024-2025 роках 68% респондентів.
При цьому 16% опитаних зазначили, що витрачають на медицину менше 5% сімейного бюджету, про витрати більше 20% повідомили майже 21% опитаних.
“Дослідження виявило як позитивні, так і болючі сторони української системи охорони здоров’я. Найбільш болюча тема – це відтік кадрів. Але важливо бачити і сильні сторони. Я був дуже радий, що рівень довіри до сімейного лікаря дуже високий. Отже, фундамент для розвитку системи охорони здоров’я є, хоча, зокрема через війну, існують економічні бар’єри та бар’єри доступності”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
50,5% українців заявили, що не відчули покращення після проведених медичних реформ (зокрема впровадження НСЗУ), 24,7% повідомили про покращення, ще 24,8% вагалися з відповіддю.
Водночас 64% респондентів відповіли, що стикалися з неофіційними платежами у медичних закладах, а 52,2% вважають медичну систему корумпованою (ще 44,3% – «частково корумпованою»). Про це йдеться в результатах опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group за допомогою он-лайн панелі SunFlowerSociology.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що на тлі критичніших оцінок реформи люди часто відокремлюють довіру до конкретного лікаря від довіри до системи загалом.
«Ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, особливо яким спеціально і свідомо обрали, довіряють. Це взагалі достатньо така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти системі, але довіряти конкретному лікарю, якого знають. Водночас реформа існує тоді, коли вона змінює повсякденний досвід, і хоча частина змін відбулася, все ж таки є незадоволення цією реформою», – наголосив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними дослідження, стан системи охорони здоров’я українці найчастіше оцінюють як «середній» (54,6%), «скоріше поганий» (18,7%) або «дуже поганий» (7,2%); «дуже добре» сказали 2,9%, «скоріше добре» – 16,7%.
При цьому рівень довіри до сімейного лікаря залишається відносно високим: 29,5% респондентів відповіли, що повністю довіряють, 61,9% – частково, 8,6% – не довіряють.
Опитування також зафіксувало проблеми доступу до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Зокрема, 23,8% респондентів вважають, що консультацію сімейного лікаря отримати «дуже легко», 55,1% – «легко», 18,1% – «складно», 2,9% — «дуже складно». Також лише 10,1% відповіли, що в їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків «вистачає повністю», 45,8% – «частково», 32,4% – «ні».
Крім того, очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, за відповідями респондентів, у 11,5% випадків перевищує місяць, у 19,8% триває 2–4 тижні, у 28,4% – 1-2 тижні, у 40,2% – до одного тижня.
Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав частину негативних оцінок із масштабом прямих витрат домогосподарств.
«Фактично ми бачимо, що більше 90% так чи інакше платить за лікування, хоча медицина як би формально є безкоштовною. Якщо в тебе немає страховки, то все одно сплачуєш – або за ліки, або за процедури. Тому тема фінансової доступності залишається ключовою для більшості сімей», – зазначив він.
За результатами опитування, у 2024–2025 роках 68,2% респондентів зазначили, що оплачували медичні послуги або ліки самостійно регулярно, 25,1% – іноді, 6,7% – не оплачували.
При цьому 20,9% повідомили, що витрачають на медицину понад 20% сімейного бюджету, ще 23,2% – 11–20%, 39,8% – 5-10%, 16,1% – менше 5%.
Кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, коментуючи дані опитування, заявив, що високі частки витрат на лікування впливають не лише на добробут, а й на економічну стійкість.
«Як економіст я хочу підкреслити, що медицина – це невід’ємна частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню і по здатності людей відновлюватися. У міжнародній методології моніторингу катастрофічним є те, якщо людина витрачає більше ніж 10% свого бюджету на ліки. А тут ми бачимо сигнал серйозного фінансового навантаження», – підкреслив він.
Окремо учасники звернули увагу на динаміку вартості ліків та ефективність механізмів компенсації. Так, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, «значно зросли», 43,9% – що «трохи зросли», 3,6% – що «не змінилися», 0,2% – що «знизилися».
Щодо державної програми реімбурсації вартості ліків, 13,1% респондентів відповіли, що користуються нею, 70,6% – не користуються, ще 16,3% – чули, але не користувалися. Серед тих, хто отримував ліки за програмою, 24,7% зазначили, що отримували їх безкоштовно, 75,3% – з доплатою.
Член правління ГО «Київська крайова організація «ВУЛТ», професор ПВНЗ «Київський медичний університет» Григорій Солонинка вважає, що на сприйняття реформи суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна, однак «позитивні елементи» також є.
«Реформи в певній мірі є: позитивні моменти, є негативні моменти. Але великий відбиток на цей негатив наклала, перш за все, пандемія, потім війна — тобто наші реформи почали, мабуть, нечасно. Але позитив з цих реформ є, і ми бачимо, що гарна програма є 40+, скринінг», — заявив він.
В опитуванні також окремо оцінювався вплив війни на доступність медичних послуг: 48,1% респондентів повідомили, що відчули погіршення доступу через війну, 36,9% — ні, 15% вагалися з відповіддю. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час респонденти назвали відтік медичних кадрів (60,3%), далі — руйнування інфраструктури (22,7%) та дефіцит ліків (13,4%).
Опитування проводилося 11–12 лютого 2026 року методом самозаповнення, вибірка – 1000 респондентів віком від 18 років по всій України за винятком тимчасово окупованих територій. Теоретична статистична похибка — до 3,1% при довірчій імовірності 95%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
За річною статистикою Союзу «Мукомоли України» та даними аналітичного центру Experts Club, у 2025 році Україна експортувала 64,9 тис. т пшеничної муки до 25 країн на суму $22,62 млн. Середня експортна ціна склала близько $348 за тонну.
Експорт залишався висококонцентрованим: на п’ять найбільших напрямків припало майже 80% обсягу. Ключові ринки – Молдова (19,4 тис. т, близько 30% всього експорту), Чехія (13,7 тис. т, 21%), Палестинська територія (9,8 тис. т, 15%), Іспанія (4,5 тис. т) та Ізраїль (4,2 тис. т). Далі за обсягами йшли Франція (1,9 тис. т), Польща (1,6 тис. т), Швеція (1,6 тис. т), Німеччина (1,4 тис. т) і Велика Британія (1,1 тис. т).
Окремо виділяється європейський сегмент: поставки в країни ЄС у 2025 році склали 28,5 тис. т (близько 44% загального обсягу) на $10,74 млн (47%). При цьому середня ціна експорту в ЄС була помітно вищою – близько $377 за тонну проти $326 за тонну на неєвропейських напрямках.
Розкид цін за напрямками був значним – від приблизно $286 за тонну (Палестинська територія) до $538 за тонну (Грузія, невеликі партії). Серед великих ринків найвища ціна фіксувалася за поставками до Польщі – близько $481 за тонну, що може відображати більш високі вимоги до специфікацій, упаковки та логістики.
У галузі підкреслюють, що доступ до європейського ринку і передбачувані правила торгівлі стають ключовими для планування експорту та інвестицій, вважає голова Союзу «Мукомоли України» Родіон Рибчинський, коментуючи окрему тарифну квоту ЄС на українське борошно та інвестиції експортно-орієнтованих підприємств у модернізацію.
Ціна золота може зрости до $6000 за унцію до кінця 2026 року, вважає Девід Вілсон з BNP Paribas.
До 15:43 кв у вівторок котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex знижуються на 0,1% і знаходяться на рівні $5075,5 за унцію. Прогноз BNP передбачає їх зростання приблизно на 20%.
Підтримку дорогоцінному металу надає попит на нього з боку центральних банків світу. Зокрема, ЦБ Польщі в січні повідомив про намір придбати ще 150 тонн золота. Крім того, орієнтовані на золото біржові фонди (ETF) фіксують стабільний приплив коштів клієнтів, зазначив Вілсон в інтерв’ю Bloomberg TV.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Reuters повідомив з посиланням на аналітичну записку JPMorgan Chase, що банк очікує зростання цін на золото до $6300 за унцію до кінця 2026 року, незважаючи на різку корекцію на ринку дорогоцінних металів.
За оцінкою банку, ключовими драйверами залишаться стійкий попит з боку центробанків та інвесторів, а також тренд на диверсифікацію резервів на користь реальних активів і зниження залежності від долара США. Зокрема,
JPMorgan Chase очікує, що закупівлі золота центробанками в 2026 році складуть близько 800 тонн.
При цьому, золото раніше знижувалося на 9,8% 30 січня – це найсильніше падіння з 1983 року, а зниження, в тому числі, посилилося після підвищення вимог по маржі на терміновому ринку з боку CME Group. 2 лютого котирування, як повідомлялося, опускалися до $4677,17 за унцію після оновлення рекорду на рівні $5594,82 минулого тижня.
Окремо Deutsche Bank AG підтвердив прогноз ціни золота на рівні $6000 за унцію до кінця 2026 року, також пов’язуючи потенціал зростання з продовженням попиту з боку офіційного сектора та інвесторів.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
