Міністерство фінансів Бразилії підвищило прогноз зростання ВВП на 2025 рік, але очікує уповільнення темпів економічного підйому в результаті жорсткої грошово-кредитної політики Центробанку країни.
Прогноз зростання ВВП на поточний рік піднято до 2,5% з очікуваних у травні 2,4%, на 2026 рік – знижено до 2,4% з 2,5%.
Прогнози не враховують наслідків введення Вашингтоном мит у розмірі 50% на весь імпорт з Бразилії, зазначають у Мінфіні. Раніше президент США Дональд Трамп оголосив, що ці мита почнуть діяти з 1 серпня.
«Мита, ймовірно, не матимуть істотного впливу на темпи зростання ВВП у 2025 році, хоча окремі галузі промисловості можуть постраждати досить сильно», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
У першому кварталі поточного року ВВП Бразилії збільшився на 1,4% порівняно з попередніми трьома місяцями – максимально за три квартали. Зростання ВВП у річному вираженні склало 2,9%.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
У першій половині 2025 року українська економіка демонструє крихке, але позитивне зростання, попри складні зовнішні умови та високий рівень залежності від міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в аналітичному огляді, опублікованому інформаційно-аналітичним центром Experts Club на YouTube.
«Ми спостерігаємо обережний, але все ж позитивний сигнал: економіка України зростає, хоча й дуже повільно. Національний банк прогнозує ріст ВВП на рівні 2,5–3,1% за підсумками 2025 року. Це вище межі виживання, але недостатньо для повноцінного відновлення», — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник Experts Club.
«Інфляція тримається на рівні 12–13%, що продовжує знижувати купівельну спроможність населення. Незважаючи на помірну монетарну політику НБУ, тиск на домогосподарства зберігається», — пояснив економіст.
У сфері зовнішньої торгівлі ситуація також залишається тривожною. За травень 2025 року дефіцит торгівлі товарами та послугами сягнув $4,1 млрд. Імпорт склав $7 млрд, тоді як експорт — лише $3,4 млрд. Торгівля послугами також має від’ємне сальдо — $1,8 млрд проти $1,3 млрд.
«Структура експорту свідчить про зміни. Зростають поставки фармацевтики, деревини та живих тварин, проте зерновий експорт впав майже на чверть. І це ще до втрати можливих 3,5 мільярдів євро доходів через завершення митних пільг від ЄС», – підкреслює Уракін.
Водночас міжнародні резерви України зросли — станом на 1 червня вони становили $44,54 млрд. Це більше, ніж наприкінці 2024 року, хоч і на 4,6% менше, ніж у квітні. Але державний борг, за словами Уракіна, залишається критично високим — $179,2 млрд (близько 94% ВВП), із яких понад $134 млрд — зовнішні зобов’язання.
«Резервів наразі достатньо для стабілізації курсу і платежів. Але це ресурс, який не можна вичерпувати нескінченно. Україна залишається критично залежною від міжнародної допомоги — з боку МВФ, ЄС та інших партнерів», — наголосив він.
Світова економіка, за оцінками МВФ і Світового банку, у 2025 році демонструє найповільніше зростання за останнє десятиліття — на рівні 2,3–2,8%. Інфляційний тиск, торговельні суперечки й геополітична нестабільність обмежують потенціал глобального відновлення. Банк міжнародних розрахунків окреслює ситуацію як «поворотний момент» — через протекціонізм, зниження продуктивності та демографічні ризики.
США фіксують перше зниження ВВП з 2022 року — на 0,5% у річному вимірі в І кварталі. Основні причини — ослаблення споживчого попиту та скорочення експорту. Проте ФРБ Атланти прогнозує відновлення — 2,5% зростання у II кварталі. Інфляція за PCE становить 3,1%, базова — 2,6%, а ключова ставка ФРС залишається на рівні 5,25–5,5%.
У Китаї економіка виросла на 5,4% у першому кварталі. Проте офіційний індекс ділової активності PMI у червні залишився нижче позначки 50 (49,7), що вказує на нестабільність у промисловості. Тим часом приватний Caixin PMI перевищив 50 вперше за декілька місяців.
Єврозона демонструє ознаки стабілізації: у першому кварталі ВВП зріс на 0,6% до попереднього періоду, інфляція в червні склала рівно 2%, тобто в межах цільового показника ЄЦБ. Виробничі індекси також поліпшуються. Німеччина — досі відчуває наслідки минулої рецесії. Прогноз зростання ВВП — лише 0,3–0,4%, хоча виробничий PMI уперше з 2022 року перевищив 50. Роздрібна торгівля, однак, лишається слабкою.
Велика Британія здивувала позитивною динамікою — 0,7% зростання у I кварталі, найвищий показник серед G7. Інфляція в травні — 3,4%, ключова ставка Банку Англії — 4,25%.
Індія продовжує лідирувати за темпами зростання — 7,4% у I кварталі. Інфляція — лише 2,82%. Центральний банк знизив ключову ставку до 5,5%, що є відповіддю на зниження інфляційного тиску.
У Бразилії очікується зростання на рівні 2,1–2,4%, але інфляція в травні склала 5,32%. Це змусило регулятора зберегти високу ставку Selic — 15%.
Японія показує перші ознаки пожвавлення. Індекс PMI у промисловості досяг 50,1, композитний PMI — 51,4. Інфляція в послугах — 3,3%, і Банк Японії може підняти ставки вже у 2026 році.
«Світова економіка перебуває у фазі перелому. США і Європа — в стані застою, Китай — відновлюється обережно. Німеччина та Велика Британія демонструють слабкий, але стабільний ріст. Індія залишається рушієм глобального розвитку. Для України ж головне — не втратити темп, зберегти доступ до міжнародного фінансування і адаптуватися до нових умов глобальної торгівлі», — підсумував Максим Уракін.
Матеріал підготовлено на основі аналітичного огляду Experts Club. Біль детально дивіться у відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kQsH3lUvMKo&t
Підписатись на YouTube канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Experts Club проаналізував ринок цегли в Україні та зробив низку висновків і прогнозів. Ринок цегли в Україні поступово відновлюється після руйнувань і спаду, викликаних повномасштабною війною 2022 року. У 2024 році спостерігалося зростання будівельної активності, особливо в сегменті житлового та інфраструктурного будівництва, що спровокувало підвищення попиту на цеглу.
За підсумками 2024 року ринок показав зростання ємності на 18,5%. У першому півріччі 2024 року виробництво досягло ~249 млн шт, що на 20,4% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Річний обсяг виробництва в 2024 році оцінювався на рівні 500–520 млн цеглин, а в 2025 році — 535–555 млн шт з прогнозним зростанням на 7%.
Найбільші українські виробники зосереджені в центральних і західних регіонах країни. Через бойові дії в 2022–2023 роках були зруйновані або виведені з експлуатації вогнетривкі цегельні на сході — зокрема, Білокам’янський і Зимогірський.
Проте значна частина традиційного цегельного виробництва змогла зберегти роботу або відновити її до 2024 року.
Імпорт
У зв’язку з руйнуванням виробництв і зростанням попиту Україна нарощує імпорт цегли. Основні країни-постачальники: Польща
Імпортна продукція в основному направляється в західні та центральні регіони, а також використовується в високобюджетному будівництві та оздобленні.
Частки ринку: імпорт проти вітчизняного виробництва
За оцінками 2025 року:
Це дозволяє компенсувати дефіцит в деяких регіонах і підтримувати будівництво в період реконструкції.
Ціни
Прогнози від Experts Club такі:
Цегельні заводи, що працюють на підконтрольних територіях
На території, контрольованій Україною, діє понад 30 цегельних підприємств — керамічних, силікатних і клінкерних. Серед найбільших:
Наразі продукція цих заводів покриває понад 70% внутрішнього попиту на цеглу в будівництві.
Великі імпортери цегли в Україну
Для компенсації дефіциту та забезпечення високої якості в деяких сегментах ринку (вогнетривка, клінкер, лицьова) Україна імпортує продукцію з:
Ринок цегли України в 2024 році вступив у фазу активного відновлення. Основний обсяг продукції забезпечує внутрішнє виробництво, але частка імпорту залишається значною і збільшується. Відновлення зруйнованої інфраструктури, підтримка з боку держави та міжнародних фондів продовжуватимуть стимулювати ринок, а ціни стабілізуються ближче до 2026 року.
Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czegly-v-ukrayini-v-2024-2025-rokah-korotkyj-oglyad-vid-experts-club/
Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра», яке може стати першим проектом у рамках співпраці з США, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища “Добра” в Кіровоградській області. Це може стати першим проектом у рамках співпраці з США. Радий бачити, що процес йде і результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії», – написав Єрмак у телеграм-каналі в середу.
Більш детально про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-квітні 2025 року зросло на 48,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $11,512 млрд з $7,755 млрд, повідомила Державна служба статистики (Дерстат).
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно з січнем-квітнем 2024 року скоротився на 6,9% – до $13,312 млрд, тоді як імпорт зріс на 12,6% – до $24,824 млрд.
Статведомство уточнило, що в квітні-2025 року в порівнянні з березнем-2025 року сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 4,4% – до $3,369 млрд, імпорту – на 2,3%, до $6,529 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в квітні 2025 року було від’ємним і склало $3,161 млрд, у попередньому місяці воно також було від’ємним – $3,163 млрд.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом у січні-лютому 2025 року склав 0,54 (у січні-квітні 2024 року – 0,65).
Держстат повідомив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 217 країн світу.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз української та світової економіки, детальніше тут –
https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=0Cstf1AY9xZ4Dxxx
Опитування, проведене компанією Active Group у партнерстві з Experts Club, виявило, що серед країн Південної Америки найвищий рівень симпатії українців зафіксовано до Аргентини. Згідно з даними, оприлюдненими у квітні 2025 року, 8,4% респондентів висловили повністю позитивне ставлення до цієї країни, а ще 29,3% — здебільшого позитивне. Таким чином, Аргентина має найвищий позитивний баланс у регіоні — 34,6%. 
На другому місці за рівнем підтримки опинилася Бразилія з сумарно 33,3% позитивних оцінок (6,4% — повністю позитивне, 26,9% — здебільшого позитивне) та балансом у 23,9%. Чилі демонструє доволі стриману симпатію: 4,3% опитаних поставилися до неї повністю позитивно, 15,1% — здебільшого позитивно, що дає баланс у 13,3%.
Перу, Болівія та Уругвай опинилися на рівні або трохи вище 10% позитивного балансу. Особливо примітно, що для Болівії цей показник становить 8,6%, незважаючи на доволі високий рівень нейтрального ставлення — 70,5%.
Ситуація значно гірша для Колумбії, яка має найнижчий у регіоні баланс — мінус 4,5%. 18,1% респондентів висловили здебільшого негативну думку, що суттєво переважає над сумарними 14,6% позитивного сприйняття. Венесуела також має негативний баланс — мінус 2,1%, переважно через політичну нестабільність та негативні асоціації в медіапросторі.
Більшість країн Південної Америки сприймаються українцями переважно нейтрально. У Парагваю, Суринаму, Гаяни та Уругваю рівень нейтрального ставлення коливається від 71% до 74%. Це свідчить про слабкий емоційний контакт та недостатню присутність цих країн в інформаційному полі України.
«Країни Латинської Америки здебільшого залишаються за межами активного українського інтересу, що створює як виклик, так і можливості. Там, де рівень нейтральності високий, є простір для дипломатії, культурного обміну та побудови позитивного іміджу», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
