Франція, Індія і Греція відкрито озброюють Вірменію, Баку вживе серйозних заходів, якщо ситуація становитиме загрозу для Азербайджану, заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв.
“Ми не можемо просто сидіти і чекати. Ми чітко довели свою позицію до уряду Вірменії та сторін, які сьогодні намагаються подбати про Вірменію. Якщо ми побачимо серйозну загрозу для себе, нам доведеться вжити серйозних заходів”, – сказав Алієв у вівторок на зустрічі в Баку з учасниками міжнародного форуму “СОР29 і Зелене бачення для Азербайджану”, організованого в Університеті АДА.
Президент зазначив: Франція, Індія і Греція відкрито озброюють Вірменію і намагаються таким чином щось довести Азербайджану.
Раніше аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз поствоєнної ситуації на Кавказі – https://youtu.be/reyUMjFBFhU?si=qpqLleFVqZJ30GuV
EXPERTS CLUB, Алієв, Вірменія, ГРЕЦІЯ, ИНДИЯ, озброєння, ФРАНЦІЯ
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-лютому 2024 року зменшився на 19,9% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 215,1 млрд юанів ($30 млрд), за даними міністерства торгівлі країни.
Зокрема, приплив іноземних інвестицій у високотехнологічному секторі підвищився на 10,1% – до 28,27 млрд юанів.
При цьому, прямі іноземні інвестиції Франції в КНР у січні-лютому зросли в 6,9 раза в річному вираженні, Іспанії – в 5 разів, Німеччини – в 2,4 раза.
За два місяці в країні було зареєстровано 7,16 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 34,9% більше за показник за січень-лютий 2023 року, наводить дані відомства агентство “Сіньхуа”.
“Зростання на 34,9% є найвищим за останні п’ять років. Це свідчить про те, що транснаціональні корпорації, як і раніше, з оптимізмом ставляться до можливостей розвитку китайського ринку, – заявив представник міністерства агентству. – Незважаючи на скорочення обсягу фактично використаних ПІІ за перші два місяці, це третій за величиною показник за останні десять років”.
“Наразі сприятливі фактори для залучення іноземних інвестицій у Китай переважують несприятливі, а перспективи інвестування, як і раніше, залишаються блискучими”, – додав представник міністерства.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2023 року знизився на 8% і становив 1,13 трлн юанів.
Франція збільшила витрати на оборону, частина з яких буде інвестована у виробництво на території України, заявив надзвичайний і повноважний посол Французької Республіки в Україні Гаель Весьєр.
Під час 16-го щорічного Київського Безпекового Форуму, започаткованого Фондом Арсенія Яценюка “Відкрий Україну” посол зазначив, що витрати Франції на оборону перевищили 2% від ВВП.
Щодо інвестицій в оборону, дипломат наголосив, що інвестиції потрібні й для того, щоб виробляти в Україні те, що потрібно українським Збройним силам.
“Ми говоримо: якщо ми можемо почати таке виробництво в Україні, слід це робити”, – сказав Весьєр.
Він також закликав підтримувати Україну для досягнення перемоги.
“Уявімо на секунду, якщо Росія переможе. Це означає, що Росія може знищити сусіда, а міжнародна спільнота нічого не можеш зробити у відповідь. Це означає, що багато країн скажуть: нам тепер потрібно приєднатися до ядерного клубу, тому що наша безпека під загрозою. Це буде більш ризикована і нестабільна ситуація, ніж сьогодні”, – підкреслив французький дипломат.
21-22 березня проходить 16-й щорічний Київський безпековий форум, організований для мобілізації трансатлантичної підтримки України.
Франція вже влітку передасть Збройним силам України 100 безпілотників, замовлених у виробника дронів Delair, повідомив міністр оборони країни Себастьян Лекорню.
“У рамках інноваційної програми Франція замовила у компанії Delair 100 безпілотних літальних апаратів, які прибудуть в Україну цього літа. Загалом у нашої оборонної промисловості буде закуплено 2000 дистанційно керованих апаратів. Для потреб нашої армії та України”- написав міністр у соцмережі X у четвер, 29 лютого.
Кабінет міністрів України схвалив залучення від Франції EUR200 млн грантових коштів на реконструкцію та відновлення критично важливої інфраструктури.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, рішенням, ухваленим на засіданні уряду у вівторок, схвалено проєкт грантової угоди між урядами України та Франції щодо сприяння відновленню та підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України.
Угодою передбачено залучення грантових коштів уряду Франції в сумі EUR200 млн. Їх буде спрямовано на реконструкцію та відновлення критично важливої інфраструктури в таких секторах, як охорона здоров’я, інфраструктура, енергетика, сільське господарство, водопостачання та водовідведення, переробка відходів, розмінування та цифрові технології.
Високі відсоткові ставки і припинення масштабної державної допомоги, яку надавали компаніям у період пандемії COVID-19, сильно вдарили по бізнесу в більшості держав із розвиненою економікою, що стало причиною двозначних темпів зростання банкрутств, пише Financial Times.
Так, кількість корпоративних банкрутств у США за фінансовий рік, який завершився 30 вересня, зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
У Німеччині, економіка якої є найбільшою в Європі, кількість збанкрутілих компаній у січні-вересні збільшилася на 25%. З червня двозначні темпи підвищення фіксуються щомісяця, заявило статистичне управління країни.
За даними статвідомства Євросоюзу, у країнах співтовариства кількість неплатоспроможних компаній у січні-вересні зросла на 13% і досягла найвищої позначки за вісім років. У Франції, Нідерландах і Японії кількість банкрутств у жовтні зросла більш ніж на 30% у річному обчисленні. В Англії та Уельсі рівень неплатоспроможності в січні-вересні досяг максимуму з 2009 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку нещодавно повідомляла, що в низці держав, включно з північноєвропейськими Данією, Швецією та Фінляндією, кількість корпоративних банкрутств перевищила рівні часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр.
Основними негативними факторами є “вартість обслуговування боргу і скасування пандемійної підтримки, а також високі рахунки за електроенергію, особливо в енергоємних секторах”, на думку головного економіста Capital Economics Ніла Ширінга.
За словами аналітиків, найбільше банкрутств зафіксовано в транспортній галузі та готельному бізнесі.
Ширінг попередив, що тенденція до погіршення платоспроможності компаній збережеться, оскільки багатьом підприємствам доведеться рефінансувати борг за вищими ставками найближчими місяцями, навіть при очікуваннях, що підйом ставок центробанками вже досяг свого піку.
Сплеск банкрутств чинитиме тиск на глобальну економічну активність і зростання робочих місць у найближчі кілька років, вважають експерти.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s очікує, що кількість дефолтів компаній із рейтингами спекулятивного рівня у світі й надалі зростатиме у 2024 році після того, як у жовтні вона вже перевищила середній показник за останні роки.
Німецький страховик Allianz прогнозує, що глобальні темпи зростання неплатоспроможності сягнуть 10% наступного року порівняно з 6% у 2023 році. Найбільше постраждають готельний бізнес, транспорт і роздрібна торгівля.
“Ми спостерігаємо зростання корпоративних банкрутств майже у всіх країнах”, – сказав провідний аналітик Allianz Research Максим Лемерль.
