Україна має намір створити Агентство залучення інвестицій, як єдину точку входу для інвесторів в український приватний сектор, повідомила перший віцепрем’єр Юлія Свириденко у Facebook.
“Щоб усі інвестори, які бажають вкладати в приватний сектор в Україні, мали єдину точку входу, ми працюємо над запуском єдиного інституту – Агентства залучення інвестицій”, – написала вона за підсумками візиту до Лондона, де обговорювала його створення, зокрема, з Лондонською фондовою біржею (LSE).
За її словами, під час зустрічі фахівці LSE запевнили, що готові надавати свою експертизу і допомагати вибудувати цей інститут.
Свириденко повідомила, що зустрічалася також із British International Investment, який влітку минулого року на конференції про відновлення України в Лондоні заявив про готовність виділити GBP250 млн для фінансування приватного сектору в Україні, переважно на поствоєнне відновлення.
“Ці кошти будуть доступні з квітня через Co-investment platform (платформу співінвестування). Що ми можемо робити спільно з приватним сектором уже зараз, щоб отримати це фінансування? Готувати якісні проєкти. Для цього теж залучаємо партнерів, щоб спільно робити feasibility study (техніко-економічне обґрунтування)”, – уточнила перший віцепрем’єр.
Вона додала, що залучення в Україну інвестицій і фінансування було також головною темою перемовин і з Європейським банком реконструкції та розвитку, Лондонською фондовою біржею та TheCityUK, UK Export Finance (UKEF).
“Для залучення інвестицій в оборонну сферу працюємо з UKEF. Також відкрили ліміт для України у GBP3,5 млрд. Декілька компаній уже отримали страхування, одна з них учора під час нашого візиту до Лондона. Плануємо розширювати співпрацю, зокрема, обговорили можливість страхування постачальників обладнання у сфері військового розмінування”, – написала, зокрема, Свириденко.
Італійське експортно-кредитне агентство SACE виділить EUR1,5 млрд на підтримку торгівлі та фінансових операцій, зокрема, у сфері охорони здоров’я та інфраструктури.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України, про це йшлося під час зустрічі першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економіки України Юлії Свириденко та Надзвичайного і Повноважного Посла Італійської Республіки в Україні П’єра Франческо Дзадзо, на якій українська сторона закликала SACE посилити співробітництво з Україною та розширити види покриваних ризиків.
Крім того, експортно-кредитна агенція має намір підтримувати інвестиції італійських компаній в Україну та надавати експортні кредити, пільгове кредитування та прямі інвестиції.
Перший віцепрем’єр-міністр наголосила на важливості підтримки українського малого та середнього бізнесу (МСП), який є основою національної економіки. Вона наголосила, що уряд також розраховує на активізацію співпраці з Італійською агенцією розвитку співробітництва (AICS) зі сприяння місцевому економічному розвитку, створенню робочих місць та підтримки МСП.
Крім того, сторони обговорили питання повернення українців. Важливим залишається забезпечення українців житлом.
SACE – італійське експортно-кредитне агентство та активний учасник найбільших міжнародних організацій у сфері експортного кредитування. Діяльність SACE регулюється законодавством Європейського Союзу та Угодою ОЕСР про офіційно підтримувані експортні кредити.
агентство, ІНВЕСТИЦІЇ, ІТАЛІЯ, Міністерства економіки, підтримка торгівлі
Найбільший інтернет-провайдер України за кількістю абонентів Київстар продовжує убезпечувати послугу «Домашній Інтернет» на випадок відключень електроенергії. Протягом 2023 року компанія інвестувала понад 200 млн грн у забезпечення «Домашнього Інтернету» джерелами безперебійного живлення. До кінця лютого 2024 року інвестує ще додатково 50–70 млн грн. Також провайдер продовжує активно запускати інтернет за технологію GPON у різних містах України.
Співробітники Київстар почали підключати мережу «Домашнього Інтернету» до джерел безперебійного живлення (далі – ДБЖ) ще в жовтні 2022 року та продовжать цю роботу, аби забезпечити 700 тис. абонентів доступом до інтернету навіть за умов відключення електроживлення. Завдяки цій модернізації мережа «Домашнього Інтернету» зможе працювати за відсутності енергоживлення до 5-ти годин.
Загалом користувачі послуги будуть забезпечені обладнанням для безперебійної роботи в 44 містах України. Всього ж провайдер планує «охопити» понад 22,3 тис. адрес, де будуть встановлені ДБЖ. Для цього по всій Україні працюють 180 фахівців, які залучені до процесу встановлення, перевірки та тестування обладнання.
Також Київстар наприкінці 2023 року почав підключати інтернет за технологією GPON. У 2024 році компанія планує здійснити часткову модернізацію та заміну наявних технологій на GPON у деяких містах. Така технологія підключення є більш енергоощадною.
«В умовах коротко- та середньострокових відключень GPON може довше забезпечувати споживача доступом до інтернету, в тому числі й завдяки тому, що ми вибудовуємо лінії від базових станцій, на яких встановлені пересувні дизель-генератори. І допоки у нас буде людський ресурс і змога подавати паливо та комплектуючі, забезпечуючи роботу генератора на базовій станції, у користувачів, підключених за GPON-технологією, буде зберігатись інтернет-сигнал», – прокоментував керівник департаменту фіксованого зв’язку Сергій Сухорук.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2023 року обслуговував понад 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству та країні долати складнощі воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 1,4 млрд грн допомоги на гуманітарні потреби ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON (штаб-квартира в Нідерландах). Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Український та іноземний бізнес, готовий інвестувати понад EUR12 млн, отримає податкові пільги, регуляторні послаблення та підтримку на рівні реалізації проєкту, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Власне одне з ключових завдань в економічній сфері на цей рік – збільшення іноземних інвестицій в Україну. Для цього працюємо з партнерами. Для цього було запущено страхування військових ризиків. Постійно покращуємо умови для інвестиційних проєктів. Сьогодні ухвалимо постанову, що поліпшує механізм державної підтримки великих інвестиційних проєктів”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, український та іноземний бізнес, який готовий інвестувати понад EUR12 млн і створювати нові робочі місця, отримає максимальну підтримку і спеціальні умови, зокрема, податкові пільги, регуляторні послаблення, і підтримку на рівні реалізації проєкту.
“Сьогоднішня постанова стосується нового підходу до підготовки техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проєкту. Ми прибираємо і спрощуємо низку положень, включно з необхідністю економічного аналізу, переглядом соціальної оцінки проєктів, а також послаблюємо вимоги фінансової спроможності заявника”, – повідомив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що всі ці рішення переслідують єдину мету – запустити більше інвестиційних проєктів, які створять більше робочих місць і посилять громади та економіку.
Денис Шмигаль, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний бізнес, податкові пільги, український бізнес
Інвестиційна компанія Horizon Capital з головним офісом у Києві залучила $254 млн у новий фонд Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV, “Фонд”), перевищивши його цільовий розмір у $250 млн, ідеться в повідомленні компанії в п’ятницю ввечері.
“Сьогодні Horizon Capital і наша шановна група інвесторів увійшли в історію як перший і найбільший фонд, зібраний від початку повномасштабного вторгнення”, – наводять у повідомленні слова засновниці та CEO компанії Олени Кошарної з церемонії особистого підписання за участю президента України Володимира Зеленського та міжнародних інвесторів США, ЄС і міжнародних інститутів.
У січні цього року вона вказувала агентству “Інтерфакс-Україна”, що після залучення $125 млн у закритому у вересні минулого року першому раунді формування HCGF IV, до кінця березня планували довести його розмір до $200 млн, а орієнтовно до середини літа повністю закрити формування фонду в першопочатково запланованому обсязі $250 млн.
Як зазначено в повідомленні Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка внесла до фонду $30 млн на початковому етапі його формування, вона збільшила свій внесок до $60 млн, ставши найбільшим учасником фонду.
“Ми закликаємо інших інвесторів наслідувати приклад IFC і не давати газетним заголовкам себе обдурити. Фінансування секторів, у які інші інвестувати не наважуються, може створити величезні інвестиційні можливості з не менш значною потенційною прибутковістю”, – зазначила Кошарна.
Серед нових інвесторів HCGF IV, відповідно до релізів Horizon Capital та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Société de Promotion et de Participation pour la Coopération Économique (Proparco), американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), Swedfund International AB (Swedfund), Фінський фонд промислового співробітництва (Finnfund) та Данський інвестфонд для країн, що розвиваються (IFU).
“У контексті війни з Україною амбіції HCGF IV безпрецедентні, і ми натхнені його успіхами в зборі коштів”, – наводяться в релізі ЄБРР слова керуючого директора з акцій Хасана Ель Хатіба.
Крім ЄБРР, який на першому етапі вніс у HCGF IV $40 млн, його інвесторами також виступили Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft (DEG) та її дочірня компанія KfW Group, Голландський банк розвитку підприємництва (FMO), Швейцарський інвестфонд для ринків, що розвиваються (SIFEM) ), Western NIS Enterprise Fund і Zero Gap Fund, сформований у співпраці між The Rockefeller Foundation і John D. and Catherine T MacArthur Foundation.
“Факт перевищення оригінальної амбітної мети у 250 мільйонів доларів США демонструє високий рівень зацікавленості інвесторів привабливими можливостями у швидкозростаючих, високоефективних технологічних та експортно-орієнтованих компаніях, зокрема в секторах легкої та харчової промисловості, сфері інноваційних споживчих товарів, фінтеху тощо”, – зазначила Horizon Capital.
Зазначається також, що HCGF IV став першим фондом у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та одним із близько десяти фондів у світі, що набув статусу 2X Флагманського фонду (2Х Flagship Fund), зокрема одним із двох, що їх заснували та очолюють жінки. 2X Challenge було започатковано на саміті G7 у 2018 році як сміливе зобов’язання компаній інвестувати в жінок у світі та просувати гендерну рівність у фінансах.
IFC уточнював, що фонд інвестуватиме $10-30 млн для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній в Україні та Молдові із середньою капіталізацією і вартістю $50-150 млн. Згідно з матеріалами корпорації, HCGF IV є наступником EEGF III на $200 млн, формування якого завершили 2017 року, і слідуватиме аналогічній інвестиційній стратегії, орієнтованій на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував в EEGF III і EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III і EEGF II, а також HCGF II.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,4 млрд, серед яких також – WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) і EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано в більш ніж 160 компаній, у яких працевлаштовано понад 77 тис. осіб, в Україні та Молдові.
20-21 жовтня 2021 р. у м. Києві відбудеться «Український газовий інвестиційний конгрес» (Ukraine Gas Investment Congress) https://www.ukrainegasinvestmentcongress.com/congress/
за ініціативи НАК «Нафтогаз України» та за підтримки Міністерства енергетики України й Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Учасники конгресу обговорюватимуть енергетичну ситуацію в країні і трансформацію галузі, практичні можливості для збільшення видобутку газу й необхідні для змін технології, роль газу в енергетичному переході та інші нагальні питання газового ринку.
Крім того, проведення конгресу особливо на часі, адже на початку кризового періоду в енергетиці спільнота потребує глибшого усвідомлення її впливу на Україну і Європу в цілому, аналізу та пошуку рішень в міжнародному колі експертів.
Подія об’єднає міністрів, інвесторів, представників транснаціонального та українського бізнесу, провідних міжнародних інституцій та широке коло експертів у сфері енергетики. Серед спікерів – Вірджил Даніель Попеску, Міністр енергетики Румунії, Сергій Макогон, генеральний директор Оператора ГТС України, Джеймс Уотсон, генеральний секретар Європейської асоціації газових компаній (Eurogas), Шарль Корм’є, регіональний директор Світового банку з питань інфраструктури у Європі та Центральній Азії, Ровнаг Абдуллаєв, президент SOCAR, та інші.
«Україна історично сприймалася як не надто відкрита країна до інвестицій на газовому ринку. Сьогодні ми демонструємо сприятливий інвестиційний клімат як у видобуток газу, так і в інших секторах виробничого ланцюга. Ми в Нафтогазі робимо цей процес максимально ефективним і простим для потенційних партнерів та інвесторів. І переконані, що видобуток газу національною компанією суттєво зросте вже в найближчі 2-3 роки, що дасть змогу відмовитися від його імпорту», – зазначив Юрій Вітренко, голова правління НАК «Нафтогаз України».
Україна має другі за величиною запаси газу в Європі разом з потужними транзитними та газосховищними потужностями, що надає їй ключове місце для забезпечення енергетичної безпеки в регіоні. Адже природний газ, як одне з найекологічніших викопних палив, відіграватиме важливу роль для енергетичного переходу Європи і світу ще принаймні 15-20 років.
Уряд України разом з Нафтогазом сформували портфель інвестиційних проєктів з газовидобування, що є найперспективнішим у Європі та охоплює як нові активи, так і виснажені родовища з високим залишковим потенціалом. Зокрема, у 2021 році Нафтогаз отримав доступ до 40 тис. км2 наземних та морських площ для розвідки та оцінки.
Збільшення видобутку газу в межах уже підготовлених проєктів потребує у найближчі 10 років $20-25 млрд інвестицій, а також запровадження нових технологій, обладнання та експертизи.
«Україна має величезний потенціал у газовому секторі, і нинішній конгрес – це чудова нагода поглибити співпрацю та відкрити нові можливості з нашими міжнародними партнерами, а також донести наші плани та перспективи до зацікавлених сторін і громадськості», – підсумував Герман Галущенко, Міністр енергетики України.
«Український газовий інвестиційний конгрес»
Дата: 20-21 жовтня 2021 р.
Місце проведення: м. Київ, КВЦ «Парковий», вул. Паркова дорога, 16-а
Конгрес працюватиме за 4 основними напрямами:
Детальна програму заходу https://www.ukrainegasinvestmentcongress.com/congress/
Про Нафтогаз:
«Нафтогаз України» – національна нафтогазова компанія України, один з найбільших гравців на ринку газу в Центральній та Східній Європі. У 2020 році Нафтогаз видобув 14,2 млрд куб. м газу – понад 70% всього видобутку природного газу в Україні.
Про dmg :: events:
DMG є одним з провідних організаторів заходів у світі, який працює в декількох ключових галузях. До його енергетичного портфелю входить декілька найбільших заходів в енергетичній галузі, такі як Gastech, ADIPEC та Global Energy Show.
Інтерфакс-Україна – медіа-партнер заходу
