Незважаючи на проблеми з пошуком працівників, подорожчання сировини та фізичну загрозу, український бізнес з оптимізмом дивиться в майбутнє, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у свій розвиток або відновлення, такі результати лютневого опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД).
“Бізнес досить оптимістичний щодо інвестицій, враховуючи, що триває повномасштабна війна. Наприклад, 42% підприємств вважають, що зараз більш-менш сприятливий час для інвестицій в обладнання. Для порівняння, на початку 2015 року, коли в активній фазі була АТО, частка таких підприємств становила лише 14%”, – прокоментував результати дослідження старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
В ІЕД також зазначили, що бізнес поступово виходить зі стану цілковитої невизначеності та починає будувати плани на майбутнє: у лютому 2024-го лише близько 15% власників і керівників підприємств не змогли дати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні пів року, тоді як рік тому таких було близько 40%.
Водночас рівень невизначеності в перспективі двох років усе ще залишається досить високим – близько 50% респондентів.
“Суттєве зменшення кількості тих, кому складно будувати плани на наступні півроку, говорить про те, що оптимізм повертається до українського бізнесу. Ба більше, частка підприємств, що працюють на 100% потужності, поступово збільшується: у лютому 2023-го таких було 6%, тепер уже 15%. Але, звісно, будувати плани на довгостроковий термін (2 роки) бізнесменам складно в умовах війни”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Згідно з опублікованими даними, другий місяць поспіль зменшується індекс відновлення ділової активності (ІВДІ) – практично на 10 п.п. – з 0,43 до 0,34. Щодо його складових, то частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж попереднього року, знизилася з 56,0% у січні до 44,8% у лютому, нічого не змінилося для 44,0% (30,9% у січні), частка тих, для кого ситуація стала гіршою, ніж була рік тому, кілька місяців поспіль залишається без істотних змін (13,1% у січні та 11,2% у лютому).
Згідно з опитуванням, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність і недостатній прибуток компаній.
Щодо перешкод для ведення бізнесу, то у лютому 2024 року в переліку перешкод відбулися певні зміни: оцінка зростання цін на сировину та товари зросла з 46% до 49%, а нестачі робочої сили – з 41% до 46%, що відповідно перемістило їх на 1-ше та 2-ге місця.
Водночас перешкода “небезпечно працювати” опустилася з 1-го на 3-тє місце, хоча її значення скоротилося незначно – з 46% до 45%.
Оцінки перебоїв з електроенергією зменшилися з 26% до 24%, що є лише 7-ю за значущістю перешкодою, тоді як корупція та тиск з боку правоохоронних органів посіли ще нижчі місця в опитуванні.
У лютому, порівняно із січнем, дещо збільшилася частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка підприємств, які не працюють, залишається незмінною вже півроку і становить 2% респондентів.
У дослідженні підкреслюється, що частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається без істотних змін уже понад півроку, нейтрально її оцінюють 55% (58% у січні), а негативно – 18% (16% місяцем раніше).
Фахівці ІЕД також зафіксували незначне зменшення проблем із пошуком робочої сили: кваліфікованих працівників складно знайти 31% опитаних підприємців (32,4% у січні), а некваліфікованих працівників – 26,5% опитаних (27,4% місяцем раніше).
У щомісячному опитуванні ІЕД у лютому взяли участь 542 українських підприємства, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 22-ї хвилі дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.
New Monthly Enterprises Survey, NRES, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РОЗВИТОК, український бізнес
Україна має намір створити Агентство залучення інвестицій, як єдину точку входу для інвесторів в український приватний сектор, повідомила перший віцепрем’єр Юлія Свириденко у Facebook.
“Щоб усі інвестори, які бажають вкладати в приватний сектор в Україні, мали єдину точку входу, ми працюємо над запуском єдиного інституту – Агентства залучення інвестицій”, – написала вона за підсумками візиту до Лондона, де обговорювала його створення, зокрема, з Лондонською фондовою біржею (LSE).
За її словами, під час зустрічі фахівці LSE запевнили, що готові надавати свою експертизу і допомагати вибудувати цей інститут.
Свириденко повідомила, що зустрічалася також із British International Investment, який влітку минулого року на конференції про відновлення України в Лондоні заявив про готовність виділити GBP250 млн для фінансування приватного сектору в Україні, переважно на поствоєнне відновлення.
“Ці кошти будуть доступні з квітня через Co-investment platform (платформу співінвестування). Що ми можемо робити спільно з приватним сектором уже зараз, щоб отримати це фінансування? Готувати якісні проєкти. Для цього теж залучаємо партнерів, щоб спільно робити feasibility study (техніко-економічне обґрунтування)”, – уточнила перший віцепрем’єр.
Вона додала, що залучення в Україну інвестицій і фінансування було також головною темою перемовин і з Європейським банком реконструкції та розвитку, Лондонською фондовою біржею та TheCityUK, UK Export Finance (UKEF).
“Для залучення інвестицій в оборонну сферу працюємо з UKEF. Також відкрили ліміт для України у GBP3,5 млрд. Декілька компаній уже отримали страхування, одна з них учора під час нашого візиту до Лондона. Плануємо розширювати співпрацю, зокрема, обговорили можливість страхування постачальників обладнання у сфері військового розмінування”, – написала, зокрема, Свириденко.
Італійське експортно-кредитне агентство SACE виділить EUR1,5 млрд на підтримку торгівлі та фінансових операцій, зокрема, у сфері охорони здоров’я та інфраструктури.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України, про це йшлося під час зустрічі першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економіки України Юлії Свириденко та Надзвичайного і Повноважного Посла Італійської Республіки в Україні П’єра Франческо Дзадзо, на якій українська сторона закликала SACE посилити співробітництво з Україною та розширити види покриваних ризиків.
Крім того, експортно-кредитна агенція має намір підтримувати інвестиції італійських компаній в Україну та надавати експортні кредити, пільгове кредитування та прямі інвестиції.
Перший віцепрем’єр-міністр наголосила на важливості підтримки українського малого та середнього бізнесу (МСП), який є основою національної економіки. Вона наголосила, що уряд також розраховує на активізацію співпраці з Італійською агенцією розвитку співробітництва (AICS) зі сприяння місцевому економічному розвитку, створенню робочих місць та підтримки МСП.
Крім того, сторони обговорили питання повернення українців. Важливим залишається забезпечення українців житлом.
SACE – італійське експортно-кредитне агентство та активний учасник найбільших міжнародних організацій у сфері експортного кредитування. Діяльність SACE регулюється законодавством Європейського Союзу та Угодою ОЕСР про офіційно підтримувані експортні кредити.
агентство, ІНВЕСТИЦІЇ, ІТАЛІЯ, Міністерства економіки, підтримка торгівлі
Найбільший інтернет-провайдер України за кількістю абонентів Київстар продовжує убезпечувати послугу «Домашній Інтернет» на випадок відключень електроенергії. Протягом 2023 року компанія інвестувала понад 200 млн грн у забезпечення «Домашнього Інтернету» джерелами безперебійного живлення. До кінця лютого 2024 року інвестує ще додатково 50–70 млн грн. Також провайдер продовжує активно запускати інтернет за технологію GPON у різних містах України.
Співробітники Київстар почали підключати мережу «Домашнього Інтернету» до джерел безперебійного живлення (далі – ДБЖ) ще в жовтні 2022 року та продовжать цю роботу, аби забезпечити 700 тис. абонентів доступом до інтернету навіть за умов відключення електроживлення. Завдяки цій модернізації мережа «Домашнього Інтернету» зможе працювати за відсутності енергоживлення до 5-ти годин.
Загалом користувачі послуги будуть забезпечені обладнанням для безперебійної роботи в 44 містах України. Всього ж провайдер планує «охопити» понад 22,3 тис. адрес, де будуть встановлені ДБЖ. Для цього по всій Україні працюють 180 фахівців, які залучені до процесу встановлення, перевірки та тестування обладнання.
Також Київстар наприкінці 2023 року почав підключати інтернет за технологією GPON. У 2024 році компанія планує здійснити часткову модернізацію та заміну наявних технологій на GPON у деяких містах. Така технологія підключення є більш енергоощадною.
«В умовах коротко- та середньострокових відключень GPON може довше забезпечувати споживача доступом до інтернету, в тому числі й завдяки тому, що ми вибудовуємо лінії від базових станцій, на яких встановлені пересувні дизель-генератори. І допоки у нас буде людський ресурс і змога подавати паливо та комплектуючі, забезпечуючи роботу генератора на базовій станції, у користувачів, підключених за GPON-технологією, буде зберігатись інтернет-сигнал», – прокоментував керівник департаменту фіксованого зв’язку Сергій Сухорук.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2023 року обслуговував понад 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству та країні долати складнощі воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 1,4 млрд грн допомоги на гуманітарні потреби ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON (штаб-квартира в Нідерландах). Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Український та іноземний бізнес, готовий інвестувати понад EUR12 млн, отримає податкові пільги, регуляторні послаблення та підтримку на рівні реалізації проєкту, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Власне одне з ключових завдань в економічній сфері на цей рік – збільшення іноземних інвестицій в Україну. Для цього працюємо з партнерами. Для цього було запущено страхування військових ризиків. Постійно покращуємо умови для інвестиційних проєктів. Сьогодні ухвалимо постанову, що поліпшує механізм державної підтримки великих інвестиційних проєктів”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, український та іноземний бізнес, який готовий інвестувати понад EUR12 млн і створювати нові робочі місця, отримає максимальну підтримку і спеціальні умови, зокрема, податкові пільги, регуляторні послаблення, і підтримку на рівні реалізації проєкту.
“Сьогоднішня постанова стосується нового підходу до підготовки техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проєкту. Ми прибираємо і спрощуємо низку положень, включно з необхідністю економічного аналізу, переглядом соціальної оцінки проєктів, а також послаблюємо вимоги фінансової спроможності заявника”, – повідомив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що всі ці рішення переслідують єдину мету – запустити більше інвестиційних проєктів, які створять більше робочих місць і посилять громади та економіку.
Денис Шмигаль, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний бізнес, податкові пільги, український бізнес
Інвестиційна компанія Horizon Capital з головним офісом у Києві залучила $254 млн у новий фонд Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV, “Фонд”), перевищивши його цільовий розмір у $250 млн, ідеться в повідомленні компанії в п’ятницю ввечері.
“Сьогодні Horizon Capital і наша шановна група інвесторів увійшли в історію як перший і найбільший фонд, зібраний від початку повномасштабного вторгнення”, – наводять у повідомленні слова засновниці та CEO компанії Олени Кошарної з церемонії особистого підписання за участю президента України Володимира Зеленського та міжнародних інвесторів США, ЄС і міжнародних інститутів.
У січні цього року вона вказувала агентству “Інтерфакс-Україна”, що після залучення $125 млн у закритому у вересні минулого року першому раунді формування HCGF IV, до кінця березня планували довести його розмір до $200 млн, а орієнтовно до середини літа повністю закрити формування фонду в першопочатково запланованому обсязі $250 млн.
Як зазначено в повідомленні Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка внесла до фонду $30 млн на початковому етапі його формування, вона збільшила свій внесок до $60 млн, ставши найбільшим учасником фонду.
“Ми закликаємо інших інвесторів наслідувати приклад IFC і не давати газетним заголовкам себе обдурити. Фінансування секторів, у які інші інвестувати не наважуються, може створити величезні інвестиційні можливості з не менш значною потенційною прибутковістю”, – зазначила Кошарна.
Серед нових інвесторів HCGF IV, відповідно до релізів Horizon Capital та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Société de Promotion et de Participation pour la Coopération Économique (Proparco), американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), Swedfund International AB (Swedfund), Фінський фонд промислового співробітництва (Finnfund) та Данський інвестфонд для країн, що розвиваються (IFU).
“У контексті війни з Україною амбіції HCGF IV безпрецедентні, і ми натхнені його успіхами в зборі коштів”, – наводяться в релізі ЄБРР слова керуючого директора з акцій Хасана Ель Хатіба.
Крім ЄБРР, який на першому етапі вніс у HCGF IV $40 млн, його інвесторами також виступили Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft (DEG) та її дочірня компанія KfW Group, Голландський банк розвитку підприємництва (FMO), Швейцарський інвестфонд для ринків, що розвиваються (SIFEM) ), Western NIS Enterprise Fund і Zero Gap Fund, сформований у співпраці між The Rockefeller Foundation і John D. and Catherine T MacArthur Foundation.
“Факт перевищення оригінальної амбітної мети у 250 мільйонів доларів США демонструє високий рівень зацікавленості інвесторів привабливими можливостями у швидкозростаючих, високоефективних технологічних та експортно-орієнтованих компаніях, зокрема в секторах легкої та харчової промисловості, сфері інноваційних споживчих товарів, фінтеху тощо”, – зазначила Horizon Capital.
Зазначається також, що HCGF IV став першим фондом у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та одним із близько десяти фондів у світі, що набув статусу 2X Флагманського фонду (2Х Flagship Fund), зокрема одним із двох, що їх заснували та очолюють жінки. 2X Challenge було започатковано на саміті G7 у 2018 році як сміливе зобов’язання компаній інвестувати в жінок у світі та просувати гендерну рівність у фінансах.
IFC уточнював, що фонд інвестуватиме $10-30 млн для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній в Україні та Молдові із середньою капіталізацією і вартістю $50-150 млн. Згідно з матеріалами корпорації, HCGF IV є наступником EEGF III на $200 млн, формування якого завершили 2017 року, і слідуватиме аналогічній інвестиційній стратегії, орієнтованій на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував в EEGF III і EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III і EEGF II, а також HCGF II.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,4 млрд, серед яких також – WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) і EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано в більш ніж 160 компаній, у яких працевлаштовано понад 77 тис. осіб, в Україні та Молдові.
