Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, громадська думка, КИТАЙ, ПОЛЬЩА, США, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts.news, Україна у січні-серпні 2026 року збільшила імпорт трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на 49% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,02 млрд, при цьому Китай забезпечив майже 88% усіх поставок цієї продукції, свідчать дані Державної митної служби.
За вісім місяців з Китаю в Україну було імпортовано трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на суму $890 млн, що становить 87,7% загального обсягу імпорту цієї товарної групи.
Роком раніше поставки з Китаю становили $563,4 млн, або 82,7% українського імпорту. Таким чином, Китай за рік не тільки суттєво збільшив обсяг поставок, а й підвищив свою частку на українському ринку приблизно на 5 процентних пунктів.
Іншими великими постачальниками залишалися Туреччина та Німеччина. На Туреччину припало близько 3% імпорту, тоді як роком раніше її частка становила 2,5%. Частка Німеччини, навпаки, скоротилася з 5,8% до 1,4%.
Темпи зростання імпорту трансформаторного обладнання протягом 2026 року поступово сповільнюються. За підсумками першого кварталу імпорт збільшився на 81% у річному вимірі, за перше півріччя — на 63%, а за підсумками січня–серпня зростання становило вже 49%.
У серпні 2026 року Україна імпортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на суму 115,7 млн доларів, що на 7,7% більше, ніж у серпні минулого року.
Високий обсяг закупівель трансформаторного обладнання зберігається на тлі необхідності відновлення та модернізації української енергетичної інфраструктури.
У березні 2026 року Кабінет міністрів виключив трансформатори з переліку товарів, які могли ввозитися на пільгових умовах у рамках угод із Секретаріатом ЄС. У травні Європейська бізнес-асоціація звернулася до першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики України Дениса Шмигаля з пропозицією тимчасово звільнити окремі види силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
При цьому Україна зберігає власний експорт трансформаторів та пов’язаного електротехнічного обладнання. У січні-серпні 2026 року його обсяг становив майже $24,8 млн проти $19,9 млн роком раніше. Основними ринками збуту стали Німеччина, Польща та Угорщина.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року Україна імпортувала трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на суму $1,12 млрд, що на 88% перевищувало показник 2024 року. Поставки з Китаю тоді зросли у 2,3 рази — до $957,3 млн.
Таким чином, вже за вісім місяців 2026 року обсяг українського імпорту цієї продукції наблизився до показника за весь попередній рік, а Китай ще міцніше закріпив статус ключового постачальника трансформаторного обладнання для українського ринку.
Група компаній Perfect Group планує у жовтні 2026 року запустити власну програму ремонту квартир для покупців житла, а частину оздоблювальних матеріалів для неї має намір імпортувати безпосередньо з Китаю.
Пілотним об’єктом стане ЖК «7 KVARTAL», повідомив генеральний директор Perfect Group Олексій Коваль в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна». Компанія також обговорює з банками можливість кредитування ремонту квартир.
Однією з причин запуску програми стало різке зростання вартості будівельних робіт та нестача ремонтних бригад. За оцінкою девелопера, сьогодні витрати на роботи можуть становити половину вартості ремонту або навіть перевищувати вартість матеріалів.
Для зниження собівартості Perfect Group вивчила пропозиції виробників будівельних матеріалів у Китаї та вже формує перші поставки.
Зокрема, компанія має намір використовувати панелі, аналогічні HPL, які дозволяють відмовитися від частини традиційних операцій зі штукатурки, підготовки стін, фарбування або обклеювання шпалер. За розрахунками девелопера, таке рішення має скоротити терміни ремонту та витрати.
Компанія розглядає можливість імпорту з Китаю й інших будівельних товарів, зокрема окремих видів арматури та фасадних рішень. Водночас Perfect Group вважає за доцільне закуповувати плитку, ламінат і міжкімнатні двері в українських виробників.
Власне виробництво групи зараз зосереджено переважно на алюмінієвих та металопластикових вікнах. У перспективі компанія також не виключає запуск виробництва корпусних меблів.
Perfect Group працює на українському ринку нерухомості з 1991 року.
Китай оновив законодавство про оборонну мобілізацію, посиливши вимоги до готовності промисловості, технологічних компаній і цивільної інфраструктури працювати на потреби оборони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Нову редакцію Закону КНР про мобілізацію національної оборони ухвалено 28 серпня 2026 року, вона набуває чинності 1 жовтня. Документ містить 14 глав і 82 статті проти 72 статей у редакції 2010 року та деталізує механізми переходу держави, економіки й суспільства від мирного до воєнного режиму.
Одним із ключових нововведень стало посилення ролі даних і технологій у мобілізаційній системі. Підприємства, які отримають відповідні завдання, повинні резервувати не лише обладнання, матеріали та комплектуючі, а й технології, дані та програмне забезпечення. Влада також має оцінювати стійкість виробничих ланцюгів, доступність ресурсів і здатність підприємств швидко нарощувати випуск необхідної продукції.
Після оголошення мобілізації визначені компанії можуть бути зобов’язані виконувати військові контракти, змінювати номенклатуру продукції або збільшувати виробництво. Постачальники ресурсів при цьому мають надавати пріоритет оборонним завданням.
Промисловий потенціал Китаю робить ці механізми особливо значущими. У 2025 році ВВП країни становив близько 140,19 трлн юанів, а додана вартість переробної промисловості — близько 34,7 трлн юанів. Китай випустив 34,8 млн автомобілів, 484,3 млрд інтегральних схем і 773 тис. промислових роботів. Витрати на дослідження й розробки досягли 3,93 трлн юанів.
Водночас ухвалення закону саме по собі не означає оголошення мобілізації або рішення про початок війни. Значна частина відповідних механізмів існувала й у попередній редакції. Нинішня реформа передусім технологічно оновлює систему, уточнює порядок підготовки та скорочує потенційний час між політичним рішенням і переходом промисловості до виконання оборонних завдань.
Офіційний оборонний бюджет КНР на 2026 рік становить 1,94 трлн юанів. За оцінкою SIPRI, військові витрати Китаю у 2025 році сягнули близько $336 млрд і зростали вже 31-й рік поспіль.
Для світової економіки посилення мобілізаційної готовності Китаю важливе через його ключову роль у виробництві електроніки, акумуляторів, машин, суден і промислового обладнання. У кризовому сценарії зміна пріоритетів поставок може впливати на міжнародні ланцюги постачання та доступність компонентів.
Генеральне консульство України в Шанхаї попередило громадян України про масштабні паводки у провінції Фуцзян на південному сході Китаю, спричинені сильними зливами внаслідок тайфуну «Саудел».
За інформацією дипустанови, інтенсивні опади призвели до підтоплень у регіоні. Українцям, які перебувають у провінції Фуцзян, рекомендують постійно стежити за повідомленнями місцевої влади та прогнозами погоди, уникати підтоплених районів, берегів річок і гірської місцевості.
Консульство також закликає не намагатися перетинати затоплені дороги та виконувати розпорядження місцевих органів влади у разі оголошення евакуації.
У Китаї для виклику поліції діє номер 110, швидкої медичної допомоги – 120, пожежно-рятувальної служби – 119.
Громадян України, які потрапили в надзвичайну ситуацію через стихійне лихо, просять звертатися на гарячу лінію Генерального консульства України в Шанхаї за номером +86 138 1631 8830.
Фуцзян розташований на узбережжі Тайванської протоки та регулярно потрапляє під вплив тропічних циклонів і тайфунів, які в літньо-осінній сезон можуть спричиняти сильні опади, паводки та зсуви ґрунту.
Першоджерело: Генеральне консульство України в Шанхаї
Китай став єдиною країною G20, яка не підтримала низку положень підсумкового документа зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн «Великої двадцятки», що відбулася 31 серпня – 1 вересня 2026 року в американському Ешвіллі, штат Північна Кароліна.
У результаті замість узгодженого всіма учасниками спільного комюніке США як голова G20 опублікували заяву голови. В офіційному документі Мінфіну США зазначено, що його підтримали всі присутні члени G20, крім Китаю, який виступив проти чотирьох розділів.
Однією з головних розбіжностей стала проблема глобальних торговельних дисбалансів. Підтриманий іншими країнами текст закликає держави відмовитися від неринкової політики та практик, які посилюють дисбаланси. Країнам із надмірним і стійким профіцитом зовнішньої торгівлі пропонується усунути фактори, що стримують внутрішнє споживання та формують надмірну залежність економічного зростання від експорту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив після зустрічі, що Китай виявився єдиним учасником, який не погодився з цим. Він назвав китайський профіцит рахунку поточних операцій найбільшим і «нестабільним» та заявив, що модель неринкової економіки, яка постійно збільшує постачання дешевої експортної продукції, не може бути стійкою.
Китай також не підтримав положення щодо розширення ролі Міжнародного валютного фонду в моніторингу глобальних економічних дисбалансів. Решта учасників G20 виступили за посилення аналізу МВФ, включаючи оцінку неринкової політики, факторів формування зовнішньоторговельних дисбалансів та їхнього впливу на інші економіки.
Ще одним предметом розбіжностей стала Ормузька протока. У заяві G20 висловлено занепокоєння тривалими перебоями в торгівлі енергоресурсами та підкреслено необхідність вільного, безпечного й передбачуваного судноплавства через Ормузьку протоку та інші ключові морські маршрути. Китай виступив проти всього відповідного пункту документа.
Крім того, Пекін не погодився з розділом, що стосується реструктуризації суверенних боргів та подальшого застосування Загальної рамкової програми G20 для врегулювання боргових проблем країн, що розвиваються. Офіційний документ Мінфіну США прямо вказує, що Китай заперечував проти пунктів 4, 10, 11 та 13 заяви.
Незважаючи на відсутність повного консенсусу, решта 19 членів G20 підтримали підхід до скорочення глобальних дисбалансів. Reuters зазначає, що питання фактично перетворилося на дискусію про китайську експортну модель, промислову підтримку та зростання поставок китайської продукції на світові ринки.
Розбіжності виникають на тлі посилення побоювань США, ЄС та низки інших великих економік щодо виробничих потужностей Китаю та зростаючого торговельного профіциту країни. Західні держави побоюються, що надлишок китайської промислової продукції може посилювати тиск на місцевих виробників та збільшувати залежність від окремих ланцюгів поставок.
Зустріч в Ешвіллі стала другим засіданням міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 в рамках головування США у 2026 році. Серед основних тем були економічне зростання, глобальні дисбаланси, державний борг, цифрові активи, фінансова грамотність та стан світової фінансової системи.
До складу G20 наразі входять 19 держав: Аргентина, Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Південна Африка, Південна Корея та Японія.
Крім того, повноправними членами G20 є Європейський Союз та Африканський Союз. Таким чином, після приєднання Африканського Союзу у 2023 році G20 фактично об’єднує 21 учасника — 19 країн та дві регіональні організації.
