Китай представив новий план дій для сталеливарної промисловості, що включає комплекс заходів щодо вирішення хронічної проблеми надлишку пропозиції. Це відбувається на тлі активізації зусиль Пекіна щодо припинення низки цінових воєн, що вирують в економіці, пише South China Morning Post.
План, що включає сувору заборону на введення в дію додаткових потужностей і заходи щодо прискорення виведення з експлуатації застарілого обладнання, може стати прикладом для інших галузей, які страждають від перевиробництва і надмірної конкуренції.
Документ, опублікований міністерством промисловості та інформаційних технологій спільно з низкою інших відомств у понеділок, закликає до суворого контролю за потужностями і обсягами виробництва сталі. У ньому підкреслюється, що для стабілізації галузі необхідні «скоординовані зусилля як з питань пропозиції, так і попиту».
Метою плану є «прискорення переходу від старих до нових драйверів зростання, розвиток нових продуктивних сил і подальше підвищення стійкості та безпеки промислових ланцюжків і ланцюжків поставок». Сталеливарна промисловість повинна прагнути до щорічного нарощування доданої вартості приблизно на 4% в наступні два роки і завершення модернізації понад 80% сталеливарних потужностей для досягнення наднизьких викидів шкідливих речовин до кінця цього року.
Хоча на частку сталеливарних компаній КНР припадає більше половини світового виробництва, середня рентабельність у компаній з лістингом у 2024 році склала мінус 0,26% через структурні проблеми в галузі, йдеться в звіті.
За даними CINDA Securities, за першу половину вересня в країні було випущено 7,44 млн тонн п’яти основних видів сталевої продукції, що приблизно на 5,8% більше, ніж за той же період роком раніше. Запаси сталі збільшилися на 12,1% – до 11,01 млн тонн, в той час як споживання знизилося приблизно на 4,6% і склало 8,5 млн тонн.
Зведений індекс цін на сталь зараз знаходиться на рівні 3507 юанів ($493) за тонну, що приблизно на 2,6% вище торішнього показника, але приблизно на 14% менше, ніж у 2023 році.
Китай у 2024 році знизив виплавку сталі на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Китайська Ініціатива з глобального управління матиме значний економічний вплив, вважає посол КНР в Україні Ма Шенкунь.
«Вона створює нові можливості для розвитку торгівлі, інвестицій і технологічного обміну, а також може допомогти відновленню світової економіки після кризових явищ», – зазначив дипломат в блозі.
Він зазначив, що китайський підхід передбачає «відкритість, інклюзивність і взаємовигідне співробітництво».
Ма Шенкунь працює надзвичайним і повноважним послом КНР в Україні з 2023 року.
Кар’єрний дипломат, раніше обіймав керівні посади у Міністерстві закордонних справ Китаю, працював у представництвах КНР у країнах Європи та брав участь у багатосторонніх переговорах у сфері економічного та безпекового співробітництва.
Джерело: авторська колонка Надзвичайного і Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня на сайті інформаційнго агентства “Інтерфакс-Україна”.
ІНІЦІАТИВА З ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ, КИТАЙ, КНР, МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ООН
Візит президента США Дональда Трампа до Китаю, за повідомленнями китайських ЗМІ, може відбутися наприкінці жовтня — на початку листопада. За даними South China Morning Post, китайський уряд надіслав Трампу запрошення на початку вересня, що зазвичай означає, що підготовчі роботи вже вийшли на завершальну стадію. Джерела з боку SCMP також стверджують, що обидві сторони вже опрацьовують деталі поїздки: залишаються «деякі дрібні питання», але основні перешкоди усунені.
Передбачається, що візит може бути узгоджений за часом із самітом Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва (APEC), який відбудеться в Кореї з 31 жовтня по 1 листопада.
АСЕАН (Association of Southeast Asian Nations — Асоціація держав Південно-Східної Азії) — міжурядова організація, що існує з 1967 року, покликана сприяти економічному зростанню, соціальному прогресу і культурному розвитку країн регіону, а також зміцнювати регіональну стабільність і співпрацю.
Членами АСЕАН є: Бруней-Даруссалам, Камбоджа, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма (Бірма), Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, В’єтнам.
Ставлення українців до Китаю залишається складним і суперечливим: переважає нейтральна позиція, але серед тих, хто визначився, негативні оцінки значно переважають над позитивними. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 44,7% громадян України висловили нейтральне ставлення до Китаю. Водночас 40,7% респондентів зазначили, що їхня оцінка є негативною (30,0% — здебільшого негативно, 10,7% — повністю негативно). Лише 12,0% українців ставляться до Китаю позитивно (8,3% — здебільшого позитивно, 3,7% — повністю позитивно). Ще 3,0% опитаних зізналися, що не обізнані з країною достатньо, щоб висловити власну думку.
«Негативне ставлення до Китаю серед українців пов’язане насамперед із його зовнішньополітичною позицією, яка багатьом здається неоднозначною у контексті глобальних подій. Проте економічний фактор є вкрай важливим: за перше півріччя 2025 року Китай залишився торговельним партнером №1 України. Наш експорт до КНР становив понад 846 млн доларів, тоді як імпорт перевищив 8,1 млрд доларів. Це означає, що вплив Китаю на українську економіку є надзвичайно значним, ігнорувати його просто неможливо», — підкреслив засновник Experts Club Максим Уракін.
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній звернув увагу на важливість відокремлювати економічні інтереси від суспільного сприйняття.
«Опитування показує, що українці не готові однозначно сприймати Китай як союзника. Для багатьох він залишається відстороненою державою, а значна частка негативних оцінок пояснюється глобальним політичним контекстом та недостатнім рівнем довіри. Водночас економічна взаємодія є настільки масштабною, що може стати фундаментом для поступової зміни громадської думки у майбутньому», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження, яке аналізує міжнародні симпатії та антипатії українців у сучасному геополітичному середовищі.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, КИТАЙ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Валютні резерви КНР, найбільші у світі, у серпні збільшилися на $29,9 млрд (на 0,9%) порівняно з попереднім місяцем і становили $3,322 трлн, ідеться в повідомленні Народного банку Китаю. Це найзначніший обсяг із грудня 2015 року.
Юань минулого місяця подорожчав на 0,9% щодо американської нацвалюти. Тим часом курс долара США знизився на 2,2% до кошика основних світових валют.
Резерви золота на кінець серпня становили 74,02 млн унцій порівняно з 73,96 млн унцій місяцем раніше. Китайський ЦБ купував дорогоцінний метал десятий місяць поспіль. У вартісному вираженні запаси золота досягли $253,84 млрд проти $243,99 млрд на кінець липня.
Китайська економіка продовжує зберігати стабільне зростання, демонструючи стійкість і життєздатність, що сприяє збереженню валютних резервів країни на стабільному рівні, заявили в Державному управлінні валютного контролю КНР.
Китай зробив новий крок у гонці за лідерство в технологіях зв’язку майбутнього. Вчені з Пекінського університету та Міського університету Гонконгу розробили перший у світі універсальний 6G-чіп, який здатний забезпечувати швидкість передачі даних понад 100 Гбіт/с і працювати на будь-яких частотах у діапазоні від 0,5 до 115 ГГц. Про це повідомили видання South China Morning Post і Interesting Engineering з посиланням на публікацію в журналі Nature.
Пристрій розміром з палець (11×1,7 мм) дозволяє завантажити, наприклад, 8K-відео обсягом 50 ГБ за лічені секунди.
Модем використовує фотонно-електронну архітектуру, що дозволяє об’єднати різні частотні діапазони в єдину систему.
Розробка вирішує ключову проблему майбутніх мереж 6G — фрагментацію спектру. Зараз обладнання створюється окремо під «низькі», «середні» і «міліметрові» частоти, що ускладнює впровадження. Новий чіп універсальний і може використовуватися як в сільській зоні (для покриття на низьких частотах), так і в мегаполісах (для надшвидкісних з’єднань на високих частотах).
Раніше в Японії демонструвалися прототипи, що передавали дані зі швидкістю 100 Гбіт/с на обмежених відстанях, а в Китаї в 2024 році була запущена експериментальна 6G-мережа. Однак саме китайський універсальний модем вперше охопив весь діапазон частот, що робить його унікальним.
Наступний крок — інтеграція технології в компактні модулі USB-формату і адаптація під смартфони, базові станції і пристрої інтернету речей. Це наблизить масове впровадження 6G, яке експерти очікують в 2030-х роках.
Китай закріплює лідерство в розвитку 6G, пропонуючи світу унікальне рішення, здатне змінити ландшафт мобільних технологій. Проривний універсальний модем відкриває можливості для цифрової революції — від медицини до індустрії розваг.
