Найбільшими постачальниками пива до Китаю у першому півріччі 2026 року були Німеччина (на 53,2 млн доларів), Нідерланди (на $45,8 млн), Іспанія (на $41,5 млн), як повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
У січні-червні Китай закуповував пиво у 54 країнах, при цьому експортував своє пиво до понад 100 країн світу.
Обсяг імпорту тракторів в Україну у січні-червні 2026 року становив $434,7 млн, що на 3,2% більше показника аналогічного періоду 2025 року ($421 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, зокрема, у червні ввіз тракторів зріс на 14,4% порівняно з червнем минулого року, і на 11% порівняно з травнем поточного – до $72,7 млн.
У січні-червні 2026 року трактори ввозили переважно з Німеччини (19,4%, або $84,3 млн), Китаю (19,16%, або $83,3 млн) та США (майже 18,4%, або $79,9 млн), тоді як торік лідером були США ($79,7,1 млн), другим – Китай ($73,8 млн), а третє місце посідала Німеччина ($73,1 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, за перше півріччя на експорт було поставлено тракторів на $4,93 млн, здебільшого до Бельгії (25,3%), а торік експорт становив $2,93 млн, переважно постачання були до Румунії (38%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році склав $845,7 млн, на 7,9% перевищивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн).
Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Україна у січні-червні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 47,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,198 тис. тонн з 13,606 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за січень-червень-2026 імпорт бокситів у грошовому вимірі зменшився до $1,402 млн з $1,569 млн.
Імпорт здійснювався з Китаю (65,62% поставок у грошовому вимірі) та Туреччини (34,38%).
Крім того, Україна у травні поставила в Польщу 45 тонн бокситів на $10 тис, тоді як реекспорт бокситів у 2025-му році Україна не здійснювала.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн, у грошовому вимірі – на 15,8%, до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), який наразі простоює.
Гірничорудні підприємства України у січні-червні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 25,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12 млн 33,825 тис. тонн із 16 млн 137,809 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 2 млн 21,299 тис. тонн ЗРС, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За перші шість місяців року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 26,3% – до $935,258 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (42,36% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (18,50%) і Польщі (14,13%).
Крім того, Україна за січень-червень 2026 року імпортувала 224 тонни ЗРС на суму $62 тис. з Нідерландів (38,71%), Польщі (32,26%) та Італії (29,03%), тоді як у січні-червні-2025 імпортувала 75 тис. тонн на $52 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Експорт Китаю в червні зріс на 27% у річному вираженні й досяг $412,39 млрд, імпорт збільшився на 36% — до $286,76 млрд, свідчать дані Головного митного управління КНР.
Зростання експорту стало максимальним від початку поточного року, імпорту — з червня 2021 року. В обох випадках було зафіксовано історичний максимум за обсягом. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також зазначає, що червневі показники перевищили очікування ринку: аналітики в середньому прогнозували зростання експорту на 18,2%, імпорту — на 24%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у червні становило $125,6 млрд порівняно зі $113,9 млрд за аналогічний період 2025 року.
Експорт Китаю до Японії минулого місяця зріс на 6,9%, до Південної Кореї — на 42,6%, до США — на 13,9%, до Австралії — на 29,8%, до держав АСЕАН — на 34,6%, до країн Європейського Союзу — на 18,5%.
Імпорт із Японії збільшився на 33,9%, із Південної Кореї — на 85%, з Австралії — на 65,8%, з АСЕАН — на 26,8%, з ЄС — на 9,2%, зі США — на 25,9%.
За даними китайської митної статистики, товарообіг КНР із РФ у першому півріччі 2026 року збільшився на 25,6% — до $134,175 млрд. Китайський експорт до РФ зріс на 28,4%, до $60,597 млрд, імпорт із РФ — на 23,3%, до $73,578 млрд. У червні товарообіг двох країн становив $24,351 млрд, зокрема експорт Китаю до РФ — $11,432 млрд, імпорт із РФ — $12,919 млрд.
Китайська сторона публікує дані щодо торгівлі в розрізі країн і регіонів у статистичних таблицях Головного митного управління КНР, а інформаційна база Міністерства комерції КНР зазначає, що джерелом цих даних є китайська митниця.
Дані щодо України в оперативному китайському пресрелізі серед найбільших напрямків окремо не виділено. Водночас, за даними Державної митної служби України, Китай залишається найбільшим джерелом українського імпорту: у січні-червні 2026 року Україна імпортувала з Китаю товарів на $13,9 млрд. Найбільшими ринками для українського експорту за цей період були Польща, Туреччина та Італія.
У першому півріччі 2026 року профіцит зовнішньої торгівлі Китаю становив $575,98 млрд проти $586 млрд роком раніше. Експорт зріс на 17,6% — до $2,12 трлн, імпорт — на 26,6%, до $1,55 трлн.
За товарними категоріями Китай у червні збільшив імпорт вугілля на 29%, природного газу — на 3,7%, тоді як імпорт нафти знизився на 41,3% — до мінімуму майже за десятиліття. Також КНР наростила закордонні закупівлі сої на 10,5%, залізної руди — на 6,4%, сталі — на 6,6%.
Reuters пов’язує сильні показники китайської зовнішньої торгівлі з високим попитом на продукцію, пов’язану зі штучним інтелектом, напівпровідники та обчислювальну техніку. Водночас агентство зазначає, що експорт залишається важливим джерелом підтримки китайської економіки на тлі слабкого внутрішнього попиту та проблем у секторі нерухомості.
Євросоюз готує механізм підтримки компаній, який дозволив би їм не залежати у постачанні найважливіших товарів лише від КНР, а також зменшив би вплив заходів Пекіна у разі торговельного конфлікту, повідомило в суботу агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
«За словами осіб, обізнаних із цією темою, цей робочий інструмент обійдеться недешево, потребуватиме фінансування, у той час як члени союзу торгуються щодо довгострокового бюджету», — інформує агентство.
При цьому обсяги необхідних коштів, а також масштаб відповідних кроків КНР у разі конфлікту залишаються невизначеними.
Механізм, який розробляє Єврокомісія, має стати частиною зусиль ЄС щодо нейтралізації наслідків серйозного торговельного дефіциту з КНР, що становить 360 млрд євро і зачіпає всі країни Євросоюзу.
Разом з тим стратегія ЄС щодо перебудови торговельних зв’язків з Китаєм також передбачає переговори, диверсифікацію ланцюгів поставок, більш ефективне використання вже існуючих засобів підтримки власних виробників. У ЄК також наголошували, що жоден із інструментів захисту не спрямований виключно проти Китаю.
Сторони визначили жовтень 2026 року як термін для досягнення результату. У жовтні член ЄК з питань торгівлі Марош Шефчович має відправитися до КНР перед самітом ЄС у Брюсселі.
Bloomberg зазначає, що Пекін тримає під контролем постачання мінеральної сировини та мікросхем, які є ключовими для найважливіших галузей європейської промисловості, зокрема військової та автомобільної.
