Китай оголосив про намір цього року вкласти 300 млрд юанів ($44 млрд) у державні банки для захисту від системних ризиків і збільшення фінансування технологічних компаній.
Ці заходи були викладені в щорічному звіті про роботу уряду, який представлений на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників (ВСНП).
У ньому йдеться, що Пекін продовжить поповнювати капітал фінансових установ і обережно позбавлятися від непрацюючих активів у цьому секторі. Влада також планує регулювати конкуренцію між фінансовими компаніями і сприяти консолідації серед малих і середніх місцевих фінансових установ.
Уряд оголосив про створення додаткового фонду в розмірі 100 млрд юанів для стимулювання внутрішнього попиту за допомогою таких заходів, як субсидування процентних ставок за кредитами, гарантії фінансування і компенсація ризиків.
Пекін також пообіцяв продовжувати боротьбу з «ризиками, що виникають у сфері нерухомості, заборгованості місцевих органів влади та малих і середніх місцевих фінансових установ».
Як повідомляють західні ЗМІ, найімовірніше, цього року влада країни поповнить капітали Промислово-комерційного банку Китаю (Industrial & Commercial Bank of China) і Сільськогосподарського банку Китаю (Agricultural Bank of China).
Вони не були включені в аналогічну програму минулого року, коли капітал чотирьох інших великих банків був збільшений на $69 млрд.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні скоротився на 5,7% – до 92,01 млрд юанів ($13,4 млрд), за даними міністерства торгівлі країни. Виробничий сектор залучив 26,09 млрд юанів, сектор послуг – 64,04 млрд юанів. Інвестиції у високотехнологічні галузі збільшилися на 0,6% у річному вираженні, до 33,75 млрд юанів.
ПІІ Німеччини в КНР зросли на 86,6%, Швейцарії – на 57,4%, Сінгапуру – на 10,9%.
При цьому за позаминулий місяць в країні було зареєстровано 5,306 тис. нових підприємств з участю іноземного капіталу, що на 25,5% перевищило показник січня 2025 року.
Як повідомлялося, в 2025 році FDI впали на 9,5%.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
Інформація про те, що глава МЗС КНР Ван Ї заявив про сприйняття України як «друга і партнера», підтверджується офіційними повідомленнями Китаю. Заява прозвучала 15 лютого 2025 року на зустрічі Ван Ї з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою на полях Мюнхенської конференції з безпеки, повідомило агентство Сіньхуа.
Згідно з публікацією Сіньхуа, Ван Ї зазначив, що Китай і Україна зберігають «традиційну дружбу», а двосторонні відносини спираються на стратегічне партнерство, встановлене у 2011 році. Він також заявив про готовність Пекіна працювати з Києвом над просуванням двосторонніх відносин і практичної співпраці, попри «несприятливі чинники».
У 2026 році тема китайсько-українських контактів знову актуалізувалася на нинішній Мюнхенській конференції. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив 13 лютого 2026 року, що запросив Ван Ї відвідати Україну і заявив, що Китай міг би допомогти в досягненні закінчення війни.
Обсяг імпорту тракторів в Україну в січні 2026 року становив $33,3 млн, що на 24,2% менше, ніж за той самий місяць 2025 року ($43,9 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, порівняно з груднем минулого року ввіз тракторів скоротився у 2,5 раза.
Минулого місяця трактори ввозили переважно з Китаю (31,2% загального імпорту цієї техніки, або $10,4 млн), США (13,3%, або $4,4 млн) та Німеччини (11,8%, або $3,9 млн), тоді як торік лідером також був Китай ($9,34 млн), другою – Німеччина ($5,5 млн), а третє місце посідали США ($3,7 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, минулого місяця на експорт було поставлено тракторів на $0,4 млн, здебільшого до Бельгії (31,8%), а торік експорт становив $0,56 млн, переважно постачання були до Замбії (41,4%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році сягнув $845,7 млн, на 7,9% перевершивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн). Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Китайські виробники смартфонів повідомили партнерів про підвищення закупівельних цін, в результаті чого роздрібні ціни на пристрої можуть зрости на 15-30%, а смартфони з новими цінниками з’являться у продажу в березні-квітні 2026 року.
Найбільш помітне подорожчання очікується в середньому і верхньому сегментах, а також у моделей зі збільшеним об’ємом вбудованої пам’яті і накопичувачів. Серед причин зростання цін учасники ринку називають подорожчання компонентів, що відповідають за пам’ять пристроїв, перш за все модулів оперативної (RAM) і флеш-пам’яті (ROM).
Фон для подорожчання формується на світовому ринку пам’яті: через швидке зростання попиту з боку AI-інфраструктури виробники DRAM і NAND перерозподіляють потужності на користь більш маржинальних рішень для дата-центрів, що стискає пропозицію для споживчої електроніки і підтримує зростання цін на пам’ять.
