Україна та Китайська Народна Республіка підписали угоду про умови експорту українських водних продуктів і гороху до Китаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Мінагрополітики продовжує працювати над відкриттям нових ринків та масштабуванням вже існуючих. Сьогодні підписали важливу угоду з Китайською Народною Республікою, – зазначив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Згідно повідомлення, укладена угода дозволить українським аграріям отримати доступ до одного з найбільших ринків світу, розширити присутність у Китаї, підтримати виробників, особливо в секторі рибальства та зернових. Україна зможе збільшити експорт і валютні надходження, диверсифікувати ринки збуту та інтегруватися у світові торговельні ланцюги.
Ці домовленості стали результатом діалогу між нашими країнами та серії зустрічей на високому рівні. А також активної співпраці між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужбою, асоціаціями, Генеральною митною адміністрацією Китайської Народної Республіки та Послом Китаю в Україні Ма Шенкунем. Упевнений, ми заклали міцну основу для розширення співпраці, адже востаннє подібний контракт з Китаєм був підписаний понад 5 років тому, – резюмував міністр.
Китайська компанія Jiangling Group Electric Vehicle (JMEV) планує збудувати завод з виробництва електромобілів у Сремській Митровиці на північному заході Сербії з довгостроковою метою експорту автомобілів до Європейського Союзу без сплати мит. Про це Радіо Вільна Європа повідомила Бранкіца Зяліч, керівниця проєкту JMEV у Сербії.
«Розмір інвестицій буде визначено в найближчі два місяці і залежить від того, чи будемо ми виробляти три тисячі або п’ять тисяч автомобілів на рік», – сказала Зяліч. Вона додала, що вибір Сербії обумовлений її хорошими економічними відносинами як з Китаєм, так і з ЄС. «Сербія є свого роду мостом між Китаєм і Європою в плані збуту електромобілів», – зазначила вона.
У жовтні 2024 року Європейський Союз запровадив високі мита (до 35%) на електромобілі, вироблені в Китаї, терміном на п’ять років, щоб захистити європейських автовиробників від, як стверджується, недобросовісної конкуренції з боку китайських виробників, які користуються державними субсидіями.
Сербія, зі свого боку, уклала з Китаєм Угоду про вільну торгівлю, яка набула чинності 2024 року, що викликало критику з боку ЄС з огляду на статус Сербії як кандидата на вступ до Союзу.
Джерело: https://t.me/relocationrs/542
Китай запровадить додаткові мита на деякі імпортовані зі США товари, повідомив Комітет з митних зборів Держради КНР у вівторок. Тарифи в розмірі 15% буде введено на м’ясо курки, пшеницю, кукурудзу і бавовну, 10% – на сорго, соєві боби, свинину, яловичину, продукти водного промислу, фрукти, овочі та молочні продукти.
Цей крок зроблено після того, як США вирішили запровадити з 4 березня додаткові 10%-ві мита на товари, імпортовані з Китаю.
Одностороннє введення Сполученими Штатами тарифів підриває багатосторонню торговельну систему, збільшує навантаження на американські підприємства і споживачів, а також завдає шкоди основам торговельно-економічного співробітництва між двома країнами, наголошується в заяві комітету, яку цитує агентство «Сіньхуа».
Крім того, Китай вніс 15 американських компаній до списку експортного контролю. До їх числа входять Leidos, Gibbs&Cox, IP Video Market Info, Shield AI, Group W, General Atomics Aeronautical Systems і підрозділ General Dynamics – General Dynamics Land Systems.
Також до списку неблагонадійних суб’єктів занесено 10 американських компаній, що заборонить їм займатися імпортом або експортом, пов’язаним із Китаєм, і робити нові інвестиції в країну. Ними стали TCOM, Stick Rudder Enterprises, Teledyne Brown Engineering (підрозділ Teledyne Technologies), Huntington Ingalls Industries, S3 AeroDefense, Cubic Corp., TextOre, ACT1 Federal, Exovera і Planate Management Group. Минулого місяця до цього переліку потрапили власник модних брендів PVH Corp. і біотехнологічна компанія Illumina Inc.
10 лютого ц.р. з Китаю в Афганістан відправили перший вантажний поїзд за новим прямим залізничним маршрутом, що з’єднує дві країни через територію Казахстану та Узбекистану. Поїзд, що перевозить 55 контейнерів із комунікаційним обладнанням, виробленим китайським телекомунікаційним концерном ZTE, вирушив зі станції Туаньцзецунь міста Чунцін до афганського Хайратону.
Склад перетне кордон на КПП Хоргос у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та досягне місця призначення в Хайратоні через території Казахстану та Узбекистану.
Увесь шлях, як очікується, займе 12-15 днів. «При використанні схеми прямих залізничних вантажоперевезень час транспортування скоротиться на 3-5 діб порівняно з перевезеннями автомобільним транспортом, а витрати на логістику, як очікується, знизяться на 15-20%. Це зміцнить безпеку та ефективність транспортування і постачання товарів», — сказав співробітник компанії ZTE Лю Цзяньфен.
Відкриття прямого вантажного маршруту ще більше зміцнить торговельно-економічне співробітництво та обміни між Чунцином і Афганістаном, а також з іншими країнами Центральної Азії.
АФГАНІСТАН, залізничний маршрут, КАЗАХСТАН, КИТАЙ, УЗБЕКИСТАН
Введення США додатково 10% мита на ввезені китайські товари серйозно порушує правила СОТ і не тільки не сприяє розв’язанню власних проблем, а й порушує нормальну економічну та торговельну співпрацю між двома країнами, йдеться в заяві прес-секретаря Міністерства комерції КНР у неділю.
«Китай подасть позов до СОТ проти США за їхню неправомірну практику і вживе відповідних контрзаходів, щоб рішуче захистити свої права та інтереси», – наголошується в заяві.
Згідно з нею, Китай сподівається на те, що американська сторона об’єктивно і раціонально розгляне і вирішить свої власні проблеми з фентанілом та інші проблеми, а не буде на кожному кроці погрожувати іншим країнам за допомогою тарифів.
Заяву у зв’язку із запровадженням 10% мита на імпорт китайських товарів розповсюдило також і МЗС Китаю, яке також закликало США виправити свій хибний підхід і спільно з китайською стороною почати відвертий діалог, зміцнити співпрацю та врегулювати розбіжності на основі рівності, взаємної вигоди та взаємної поваги.
У МЗС наголосили, що Китай – одна з країн світу з найсуворішою і найретельнішою політикою контролю за наркотиками, а фентаніл – проблема Америки, і Китай у дусі гуманізму надав підтримку США у вирішенні цієї проблеми, першим серед інших країн виділивши фентанілоподібні речовини в окрему категорію.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення мит на товари з Канади, Китаю та Мексики. Ставки на продукцію з Канади і Мексики становитимуть до 25%, а на китайські товари – 10%.
Трамп пояснив це рішення необхідністю боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою наркотиків.
Раніше між США, Канадою і Мексикою діяла угода про вільну торгівлю USMCA, підписана Трампом у його перший президентський термін. Нові мита можуть негативно позначитися на економіках Канади і Мексики, які можуть втратити до 2% ВВП. Для США наслідки будуть менш відчутними – прогнозується зниження ВВП на 0,3%.
Канада і Мексика вже висловили розчарування рішенням Вашингтона. Прем’єр-міністр провінції Онтаріо Даг Форд заявив, що Канада буде змушена відповісти жорсткими заходами. Мексика, яка є найбільшим торговельним партнером США, також може зазнати значних збитків, оскільки понад 80% її експорту прямує до США.
Нові мита також торкнуться німецьких автомобільних компаній, таких як Volkswagen, Audi, BMW і Mercedes-Benz, які використовують Мексику як виробничу базу для поставок на ринок США. Експерти побоюються, що китайські виробники, зіткнувшись з бар’єрами в США, посилять тиск на європейські ринки, що може призвести до цінових війн.
Профспілка сталеварів United Steelworkers закликала Білий дім переглянути рішення, наголосивши, що мита завдають шкоди як Канаді, так і США. Водночас Канада розглядає можливість диверсифікації торговельних зв’язків, щоб знизити залежність від США.
Джерело: https://amp.dw.com/ru/prezident-ssa-vvel-posliny-na-tovary-iz-kanady-kitaa-i-meksiki/a-71484154
