Гірничорудні підприємства України в січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 4,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 24 млн 145,038 тис. тонн з 25 млн 250,417 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 16,7% – до $1 млрд 812,831 млн з $2 млрд 175,032 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,83% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (16,9%) та Польщі (16,58%).
Крім того, Україна за січень-вересень 2025 року імпортувала ЗРС на $80 тис обсягом 107 тонн з Нідерландів (55%), Італії (28,75%) та Норвегії (16,25%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 813 тонни на $248 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Китай запустить нову категорію візи K, розраховану на молодих фахівців у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM), які зможуть в’їжджати, проживати та працювати в країні без обов’язкової пропозиції про роботу. Програма діятиме з 1 жовтня 2025 року.
Нове рішення передбачає відсутність вимог роботодавця-спонсора — заявники на візу К не зобов’язані надавати запрошення або контракт з китайською фірмою при подачі.
Влада також обіцяє більш гнучкі умови перебування — мультив’їзд, тривалий термін дії, спрощений процес оформлення.
Нововведення спрямовано на залучення іноземних молодих талантів, особливо в умовах посилення візової політики США і запропонованого внеску в розмірі $100 000 для віз H-1B.
За інформацією ЗМІ, для деяких молодих STEM-фахівців передбачені пільги на житло і підписні бонуси до 5 млн юанів (~$702 тис.) як частина комплексної політики залучення.
Сполучені Штати нещодавно підвищили плату за H-1B візу до $100 000, що створило додаткові бар’єри для іноземних фахівців. Китайська влада, навпаки, намагається посилити свою привабливість на тлі конкуренції за кадри.
У документі уряду Китаю від 14 серпня 2025 року зазначено, що в рамках реформи правил регулювання в’їзду і виїзду іноземців вводиться, зокрема, віза K як нова категорія для молодих фахівців у галузях науки і технологій.
Експерти відзначають, що ця ініціатива — частина стратегії Китаю щодо посилення міжнародної конкуренції в сферах ШІ, квантових технологій і біотехнологій.
Деталі критеріїв відбору (вік, мінімальна освіта, вимоги до досвіду) поки залишаються розпливчастими.
Немає ясності з питань сімейного спонсорування, постійного проживання або переходу на інші візові режими.
Посольство Китайської Народної Республіки в Україні організувало в Києві урочистий прийом з нагоди 76-ї річниці утворення КНР. У заході взяли участь представники дипломатичного корпусу, української влади, ділових кіл і китайської діаспори.
Посол Китаю в Україні Ма Шенькунь у своїй вітальній промові підкреслив, що Китай подолав шлях від постконфліктної держави до другої економіки світу, і сьогодні прагне до «високоякісного розвитку» та глобальної співпраці. «Ми побудували суспільство загального добробуту, вивели з бідності 800 млн осіб, створили найбільші в світі системи освіти, охорони здоров’я та соціального захисту», — сказав він.
Дипломат зазначив, що за період з 2021 по 2024 рік китайський ВВП зріс в середньому на 5,5 % на рік, і очікується, що в 2025 році економіка Китаю подолає поріг в 19,5 трлн доларів США. Ма Шенькунь також згадав успіхи в галузі високих технологій: розвиток інфраструктури 5G, електромобілів, космічних і квантових проектів.
Він підкреслив, що Китай і Україна — стратегічні партнери: «Наша співпраця базується на принципах взаємної поваги, взаємовигідності та стабільного розвитку. У 2025 році ми вже підписали два протоколи про експорт українського гороху та водних ресурсів до Китаю».
Крім того, посол висловив розуміння викликів, з якими стикається Україна сьогодні, і запевнив, що Китай продовжуватиме виступати за припинення вогню та просування мирного врегулювання.
Під час прийому були виголошені тости за зміцнення китайсько-української дружби, показані культурні виступи та виставки, що відображають культурну спадщину обох країн.
Ма Шенькунь приступив до виконання обов’язків Надзвичайного і Повноважного Посла КНР в Україні 26 листопада 2024 року.
Дипломатичні відносини між Україною і Китаєм встановлені 4 січня 1992 року. Посольство Китаю в Києві почало працювати в грудні 1992 року.
КИЇВ, КИТАЙ, КНР, ПОСОЛЬСТВО, прийом
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
