Президент Азербайджану Ільхам Алієв 15 вересня різко розкритикував Європейський парламент, назвавши його «лігвом корупціонерів». Таку заяву він зробив у Баку під час зустрічі з учасниками міжнародних конференцій. Цитата підтверджується офіційною стенограмою на сайті президента Азербайджану.
Алієв послався на корупційний скандал Qatargate, що розгорівся в Європарламенті наприкінці 2022 року і був пов’язаний із колишньою віцепрезиденткою ЄП, грецькою політикинею Євою Кайлі. За його словами, «з дому його віцепрезидента вилучили валізи з мільйонами доларів», після чого, як стверджує Алієв, справу нібито «зам’яли». Він також звинуватив Європарламент в упередженому ставленні до Азербайджану та ісламофобії.
При цьому фактичні обставини справи дещо відрізняються від формулювання азербайджанського президента. У грудні 2022 року бельгійські слідчі справді виявили в межах Qatargate близько EUR1,5 млн готівкою, однак гроші були вилучені в кількох місцях: близько EUR150 тис. у квартирі Кайлі, приблизно EUR750 тис. у валізі, яка перебувала у її батька, і ще близько EUR600 тис. у будинку іншого фігуранта розслідування.
Кайлі була заарештована в грудні 2022 року, позбулася посади віцепрезидента Європарламенту і певний час перебувала під вартою. Тому твердження Алієва про те, що до неї «не були застосовані заходи», не відповідає повній хронології справи. Сама Кайлі заперечує вчинення злочинів.
Говорити про те, що справу було закрито або офіційно «зам’ято», також поки не можна. Станом на кінець червня 2026 року бельгійське розслідування Qatargate тривало і до суду ще не дійшло. У лютому 2026 року Апеляційна палата Брюсселя відхилила процесуальні претензії основних фігурантів і дозволила слідству продовжити роботу. Водночас розслідування зазнає критики через його тривалість і низку процесуальних проблем.
Як повідомляє «Сербський економіст», Скупщина (парламент) Чорногорії 3 вересня одноголосно підтримала пропозицію про внесення змін до Конституції, що передбачає скасування імунітету президента країни, прем’єр-міністра та членів уряду у випадках злочинів проти службових обов’язків, зокрема корупційних злочинів.
За пропозицію проголосували всі 66 депутатів, присутніх на засіданні; тих, хто проголосував проти або утримався, не було. Для запуску процедури внесення змін до Конституції було потрібно дві третини голосів парламентаріїв.
Йдеться, зокрема, про зловживання службовим становищем, отримання та давання хабара, а також про інші злочини, пов’язані з корупцією. Влада пояснює ці зміни необхідністю усунути ситуацію, коли імунітет вищої посадової особи стає перешкодою для кримінального переслідування.
Ініціатива була підготовлена урядом ще навесні 2026 року. Кабінет міністрів запропонував внести зміни до статті 86 Конституції, прямо скасувавши імунітет для президента та членів уряду у разі злочинів проти службових обов’язків. Уряд пов’язує цю реформу, зокрема, з виконанням рекомендацій антикорупційної групи Ради Європи GRECO та просуванням Чорногорії за розділом 23 переговорів про вступ до ЄС.
Однак формально імунітет поки що не скасовано. Парламент доручив Конституційному комітету протягом чотирьох днів підготувати проєкт поправок. Згідно зі статтею 156 Конституції Чорногорії, після схвалення проєкту двома третинами всіх депутатів він має пройти громадське обговорення тривалістю не менше місяця, після чого остаточний текст знову має отримати підтримку двох третин парламенту.
Систему територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вважають найбільш ураженою корупцією 76,7% українців.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group 1 серпня 2026 року.
За даними опитування, 82,6% респондентів вважають, що від 2022 року рівень корупції в Україні зріс. Про його зниження заявили 6,6% опитаних, тоді як 10,8% не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняно із січнем 2023 року оцінки українців суттєво погіршилися. Тоді про зростання рівня корупції говорили 43% респондентів, а про його зменшення — 33,6%.
Перше місце в рейтингу структур, які українці вважають найбільш корумпованими, посіли ТЦК та СП із показником 76,7%. У жовтні 2024 року таку думку висловлювали 71,3% опитаних.
На другому місці опинилася судова система, яку корумпованою назвали 62,2% респондентів проти 71,2% у 2024 році. Третю позицію посіли правоохоронні органи — 59,1% порівняно з 67,7% у 2024 році.
Міністерство оборони України вважають корумпованим 39,2% учасників опитування, Кабінет Міністрів — 39%, органи місцевого самоврядування — 37,3%.
Президента України Володимира Зеленського до корумпованих інститутів і посадовців віднесли 30,2% респондентів. Збройні сили України назвали корумпованими 18,4% опитаних, а органи соціального захисту — 17,9%.
Методологія дослідження: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 1 серпня 2026 року. Медіанні значення зарплат розраховано серед тих, хто дав змістовну відповідь, методом лінійної інтерполяції всередині інтервалів; крайні категорії прийнято як 5 тис. грн («до 10 тис.») та 150 тис. грн («понад 150 тис.»).
Transparency International 10 лютого 2026 року опублікувала Corruption Perceptions Index (CPI) 2025 — щорічний рейтинг сприйняття корупції в публічному секторі. У новому випуску Україна отримала 36 балів зі 100 і посіла 104-те місце зі 182 країн і територій.
Показник України зріс на 1 бал порівняно з попереднім випуском індексу. У CPI 2024 Україна мала 35 балів і посідала 105-те місце (у тому випуску оцінювалося 180 країн і територій).
У звіті TI зазначається, що Україна належить до групи країн, які поступово «піднімаються від нижньої частини рейтингу до середини» завдяки тривалим зусиллям із побудови антикорупційної інфраструктури. Водночас 2025 рік для України в документі описується як складний — на тлі гучних скандалів у закупівлях і оборонному секторі, але з важливим акцентом: викриття порушень і доведення справ до вироків вказує, що нова антикорупційна архітектура «дає результат».
Загалом CPI 2025 фіксує подальше погіршення глобальної картини: середній показник у світі знизився до 42 балів, а понад дві третини країн набрали менш як 50 балів. Найвищу оцінку знову отримала Данія (89), а внизу списку — Сомалі та Південний Судан (по 9).
CPI вимірює не «фактичну корупцію», а сприйняття рівня корупції в публічному секторі, агрегуючи дані експертних оцінок і бізнес-опитувань за шкалою 0–100.
Корупція в енергетичній сфері має системний і багаторічний характер, з 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують 5 резонансних справ в енергетиці, зазначають в антикорупційних органах.
У Телеграм-каналі у вівторок НАБУ і САП розмістили інфографіку кримінальних справ в енергетичній сфері, в якій, зокрема, відзначається справа «Енергоатома» зі збитками державі на 100 млн грн, яка зараз розглядається в суді, справа «Укренерго» зі збитками в 600 млн грн, яка також на стадії судового розгляду.
Крім того, зазначено завершення досудового розслідування справи «Харківобленерго» зі збитками державі на 12,6 млн грн, розгляд судом справи про хабарництво заступника міністра енергетики, зазначено також справу «Енергоатому» щодо відкатів з підрядників, за якою ще триває слідство.
«Не “Мідасом” єдиним: 5 резонансних справ НАБУ і САП в енергетиці з 2022 року», – йдеться в повідомленні антикорупційних органів.
«Злочинна організація, яку викрили під час операції »Мідас”, є лише частиною значно більшої проблеми. Корупція в енергетичній галузі України має системний і багаторічний характер. Справи НАБУ і САП у цій сфері охоплюють різні рівні: від прямого хабарництва в міністерстві до масштабних схем маніпулювання ринком і розкрадання ресурсів на державних підприємствах”, – зазначають у НАБУ і САП.
У повідомленні наголошується, що антикорупційні органи продовжують послідовно викривати ці злочини незалежно від політичного контексту або прізвищ фігурантів. “Справи доводиться до суду, а нові виклики отримують оперативну реакцію. Робота з очищення однієї з найбільш стратегічних і водночас найбільш корумпованих галузей буде продовжуватися і надалі”, – запевняють у НАБУ та САП.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) проводять масштабну операцію з викриття корупції в сфері енергетики, повідомляється в телеграм-каналі НАБУ в понеділок вранці.
«15 місяців роботи і 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектора, зокрема АТ »НАЕК “Енергоатом”. Деталі пізніше”, – йдеться в повідомленні.
У телеграм-каналі САП опубліковано повідомлення ідентичного змісту.
Раніше ЗМІ та народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») повідомили про обшуки у співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндича, міністра юстиції Германа Галущенка та в АТ «НАЕК “Енергоатом”.
Железняк заявив, що заява щодо корупції «Енергоатому» була подана ним і його колегами. За словами нардепа, «Міндіч, Герман, “Енергоатом” – всі в одному нашому розслідуванні і одній потім заяві в НАБУ».
Пізніше він написав у телеграмі, що «це ще не все».
