За оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, чисельність населення України на підконтрольній уряду території нині становить від 28 до 29 мільйонів осіб – про це розповіла провідна наукова співробітниця установи Світлана Аксьонова в етері Громадського радіо.
“Безумовно, це є тривожним сигналом, безумовно, є тривожною такою тенденцією. Насамперед не те, що зменшується кількість народжених, а саме співвідношення дуже тривожне. У нас поспіль чотири роки – з 2022 по 2025 рік – утримувалося співвідношення на рівні трьох. Тобто смертність перевищувала народжуваність утричі. А зараз ми бачимо, що, якщо бути точними, десь у 3,5 раза йде перевищення. Тобто збільшилася різниця між кількістю померлих і кількістю народжених. Для мене це дуже тривожний сигнал”, – розповіла Аксьонова.
Додатковим тривожним сигналом вона назвала те, що зниження кількості новонароджених відбулося вже у першому півріччі, тоді як зазвичай сезонне зменшення припадає на початок року, а друга половина є більш активною.
“Звісно, краще почекати до кінця року, тоді всі тенденції чіткіше окреслюються. У нас є певні закономірності: у першій половині року завжди народжується трохи менше дітей, ніж у другій. Але цього разу зниження відбулося ще у першій половині року. І це також дуже тривожний сигнал”, – наголосила вона.
На думку Аксьонової, на рішення українських сімей могли вплинути складні умови минулої зими, зокрема тривалі відключення світла й тепла.
“Я думала, що вплив цієї важкої зими з відключеннями електрики, тепла мав би позначитися вже у другій половині року, адже рішення про народження дитини ухвалюється щонайменше за дев’ять місяців до її появи. Але зниження відбулося раніше. Для мене також було дуже тривожно спостерігати, що взимку сім’ї з маленькими дітьми фактично залишилися сам на сам із тими проблемами, з якими стикалася вся країна. Потрібно було думати не лише про догляд за новонародженим, а й де взяти акумулятор, як підігріти суміш, як забезпечити дитині елементарні умови. Це дуже важко, і я думаю, що це вплине на рішення молодих сімей щодо народження дітей”, – пояснила вона, додавши, що водночас частина скорочення показників народжуваності в країні може пояснюватися виїздом вагітних жінок за кордон задля безпеки.
Окрім цього, Аксьонова звернула увагу на зміни в структурі українських біженців, де дещо збільшилася частка чоловіків серед тих, хто отримав тимчасовий захист у країнах Європи.
За оцінками Інституту демографії, чисельність населення України на підконтрольній території нині становить менш як 30 мільйонів осіб.
“За нашими розрахунками, це від 28 до 29 мільйонів людей. Ми вже навіть не ставимо оцінку у 30 мільйонів. Але це завжди певний діапазон, тому що дуже багато припущень закладається у такі розрахунки. Проте те, що чисельність населення зменшується, – це однозначно”, – пояснила вона.
Наразі Інститут демографії працює над новою міграційною стратегією, яка має допомогти поверненню українців після війни.
“В Інституті демографії зараз триває дуже кропітка робота над міграційною стратегією, яка поетапно розробляє механізми повернення українців з-за кордону. Це складне завдання. Як кажуть, у складних проблем не буває простих рішень. На жаль, і ця проблема не має одного універсального інструменту, який дозволив би швидко повернути людей”, – підсумувала Аксьонова.
Близько 11–12 млн осіб, які проживають на підконтрольній Україні території, можуть перебувати за межею бідності, якщо застосувати останню оцінку Світового банку щодо частки бідного населення до актуальних демографічних оцінок.
Згідно з даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club та весняного дослідження Світового банку Monitoring Living Conditions in Ukraine, рівень бідності в Україні у 2025 році оцінювався у 41,6% населення проти 37% у 2024 році. Цей показник порівняно з 2021 роком фактично подвоївся.
Президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів Ольга Голубовська під час круглого столу в агентстві «Інтерфакс-Україна» звернула увагу, що йдеться вже не просто про зниження рівня життя, а про населення, яке перебуває нижче встановленої межі бідності та дедалі частіше не може самостійно фінансувати лікування.
Для переведення цього показника в абсолютні цифри необхідно враховувати, що точної поточної чисельності населення України немає через війну та відсутність переписуУКРАЇНА, БІДНІСТЬ, ЕКОНОМІКА, НАСЕЛЕННЯ За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, влітку 2026 року на підконтрольній уряду території проживало приблизно 27–29 млн осіб.
Якщо умовно застосувати до цього діапазону показник бідності у 41,6%, вийде від 11,2 млн до 12,1 млн осіб.
Ця цифра є розрахунковою, а не офіційною кількістю бідних станом на вересень 2026 року, оскільки показник Світового банку стосується 2025 року, а оцінка населення — 2026-го. Проте вона показує реальний масштаб проблеми.
Світовий банк розраховує показник на основі фактичного прожиткового мінімуму, який публікує Міністерство соціальної політики, і даних досліджень домогосподарств. При цьому банк відзначає не лише зростання бідності, а й посилення нерівності: коефіцієнт Джині зріс із 0,44 у 2024 році до 0,50 у 2025-му. Реальні трудові доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%, тоді як у найзабезпеченіших груп вони зростали.
Одночасно фінансова стійкість сімей продовжує погіршуватися. Наприкінці 2025 року близько 17% домогосподарств уже позичали гроші для покриття базових витрат, приблизно стільки ж не могли своєчасно оплачувати комунальні послуги, а частка сімей, змушених продавати майно для фінансування повсякденних потреб, зросла.
Особливо вразливими залишаються сім’ї з дітьми, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових територій.
Народна депутатка України Леся Забуранна під час круглого столу зазначила, що наслідки зростання бідності помітні вже не лише у прифронтових регіонах, а й у Києві, де жителі скорочують витрати на харчування, лікування та забезпечення дітей.
Як повідомляє Еxperts.news, зменшення кількості зафіксованих спроб незаконного перетину державного кордону поки що не супроводжується відповідним скороченням міграційного відтоку з України через офіційні пункти пропуску.
За перше півріччя 2026 року прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконне перетинання або спробу незаконного перетину кордону — приблизно на третину менше, ніж роком раніше.
Водночас офіційна прикордонна статистика показує, що за шість місяців українці виїхали з країни 7,13 млн разів, а повернулися 6,89 млн разів.
Таким чином, від’ємна різниця між виїздами та поверненнями склала 244,3 тис. осіб. Роком раніше за аналогічний період вона була порівнянною — близько 251 тис.
На перший погляд, ці показники демонструють значний розрив між незаконними спробами покинути країну та загальним міграційним відтоком. Однак мова йде про принципово різні статистичні категорії.
244,3 тис. — це не кількість встановлених емігрантів, а арифметична різниця між офіційними виїздами та в’їздами громадян за перше півріччя. Частина цих людей може повернутися в Україну пізніше.
Крім того, цей показник включає всіх громадян, які мають законні підстави для перетину кордону, зокрема жінок, дітей, чоловіків відповідних категорій та інших осіб.
7 523, у свою чергу, — це не кількість українців, яким вдалося нелегально покинути країну, а кількість оформлених прикордонниками адміністративних протоколів за виявлене незаконне перетинання кордону або спробу його здійснити.
Проте сукупні дані показують, що основний демографічний ризик для України сьогодні пов’язаний не лише з незаконним перетином кордону, а й із тим, скільки громадян, які легально виїжджають із країни, надалі не повертаються.
За підсумками всього 2025 року різниця між кількістю виїздів і повернень громадян становила 290,3 тис. осіб. Це було в 1,5 раза менше, ніж у 2024 році, коли від’ємний баланс сягнув майже 443 тис. осіб. За чотири роки повномасштабної війни, за підрахунками Опендатабота, накопичена різниця між офіційними виїздами та поверненнями становила близько 3,1 млн громадян.
При цьому лише за перше півріччя 2026 року від’ємний баланс уже сягнув 244,3 тис. осіб, тобто становить близько 84% показника за весь 2025 рік.
Основну частину різниці цього року сформував червень: за місяць кількість тих, хто виїхав з України, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 210,9 тис. осіб. «Опендатабот» пов’язує це, зокрема, із сезонним збільшенням кількості поїздок у період відпусток, тому остаточні висновки щодо річної міграції можна буде робити лише за підсумками 2026 року.
Таким чином, зменшення кількості незаконних спроб перетину кордону є помітною зміною порівняно з піковим 2024 роком, однак воно саме по собі не означає припинення демографічного відтоку населення.
Українські банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців, а в третьому кварталі – збільшення попиту на всі види корпоративних і роздрібних позик, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
Водночас такі очікування стали стриманішими: баланс відповідей щодо зростання кредитного портфеля бізнесу знизився до 38,2% із 72,2% у першому кварталі 2026 року, населення – до 38,9% із 65,1%.
Банки прогнозують незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців: баланс відповідей становив 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик населенню, хоча відповідний баланс став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінустанови також очікують зростання депозитів бізнесу та населення. Баланс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів корпоративного сектору підвищився до 53,7% із 50,7% і став найвищим від початку повномасштабного вторгнення, населення – до 53,8% із 53,3%.
У другому кварталі попит бізнесу на кредити збільшився: загальний баланс відповідей підвищився до 35,5% із 34,4% у січні-березні, також досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше посилився попит на довгострокові кредити – до 35,4% із 24,6%. Попит на кредити малим і середнім підприємствам (МСП) зріс до 24,7% із 23,8%, а на позики великим підприємствам також збільшився, однак слабше, ніж квартал тому: баланс відповідей знизився до 26,9% із 34%.
Основними чинниками зростання корпоративного попиту банки назвали потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі вони очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, передусім на довгострокові.
Попит населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, на споживчі позики він зростає, починаючи з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – від початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, більшою мірою – на іпотеку. Основними чинниками зростання іпотечного попиту окремі великі банки назвали зниження вартості позик і поліпшення перспектив ринку нерухомості.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі загалом майже не змінилися: баланс відповідей становив 1,7% проти “мінус” 2,9% квартал тому. Для МСП стандарти пом’якшилися, однак меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок бізнесу у другому кварталі загалом не змінився: баланс відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП він становив 13% проти 24,4%, оскільки окремі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотекою, так і за споживчими позиками. За іпотекою баланс відповідей знизився до “мінус” 14,9% із нульового рівня, за споживчими кредитами становив “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% квартал тому.
Основним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими чинниками були очікування загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум і строків споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП тяжіли до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. Баланс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% із 24,9% квартал тому, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, а процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.
В Україні у першому півріччі 2026 року було зареєстровано 259,853 тис. смертей, що на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Це перше офіційно зафіксоване зростання кількості померлих за останні п’ять років, повідомив Опендатабот 22 липня з посиланням на інформацію Міністерства юстиції.
Найбільшу кількість смертей традиційно зареєстровано у Дніпропетровській області – 28,386 тис. випадків. На цей регіон припав майже кожен дев’ятий померлий в Україні.
У Києві протягом шести місяців було зареєстровано 20,121 тис. смертей. Порівняно з першим півріччям 2025 року показник у столиці збільшився на 11% – це найбільше зростання серед регіонів.
Для порівняння, у першому півріччі 2025 року в Україні було зареєстровано 249,002 тис. смертей, у 2024 році – 250,972 тис.
Чисельність населення на підконтрольних територіях України наразі становить 29 мільйонів осіб, зазначає директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
У випуску спецпроєкту Open Reality вона повідомила, що така спільна оцінка Державної служби статистики (Держстат) та Інституту демографії, зроблена без перепису, ґрунтується на даних мобільних операторів та державних реєстрів. «На сьогодні це спільна оцінка Держстату та нашого Інституту — 29 мільйонів. Я завжди кажу, що плюс-мінус десь 300 тисяч», – зазначила Лібанова.
Оскільки перепису населення в Україні не проводилося з 2001 року, за основу дослідники взяли дані трьох мобільних операторів, доповнивши їх іншими джерелами.
«Ми брали за основу цю базу даних, а до неї додавали для перевірки та уточнень різні наявні джерела інформації: це ринок праці; дані Пенсійного фонду, агреговані з даними податкових органів, де вказані не лише пенсіонери; дані Міграційної служби та Мін’юсту з демографічного реєстру; використовували також «шкільний реєстр» та EHealth», – розповіла експертка.
Лібанова визнала, що такий метод не є ідеальним, однак на даний момент альтернативи йому немає.
Вона також зазначила, що, за даними Євростату, у країнах Європейського Союзу наразі проживають близько 4,3 млн українців.
При цьому достовірних даних про кількість українців, які виїхали до РФ після початку повномасштабної війни, за словами Лібанової, немає. При цьому вона зазначила, що на тимчасово окупованих територіях РФ проводиться політика демографічного заміщення: українське населення витісняють, а замість нього заселяють людей з інших регіонів РФ, що, на її думку, є продовженням практики асиміляції населення.
