Як повідомляє Еxperts.news, зменшення кількості зафіксованих спроб незаконного перетину державного кордону поки що не супроводжується відповідним скороченням міграційного відтоку з України через офіційні пункти пропуску.
За перше півріччя 2026 року прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконне перетинання або спробу незаконного перетину кордону — приблизно на третину менше, ніж роком раніше.
Водночас офіційна прикордонна статистика показує, що за шість місяців українці виїхали з країни 7,13 млн разів, а повернулися 6,89 млн разів.
Таким чином, від’ємна різниця між виїздами та поверненнями склала 244,3 тис. осіб. Роком раніше за аналогічний період вона була порівнянною — близько 251 тис.
На перший погляд, ці показники демонструють значний розрив між незаконними спробами покинути країну та загальним міграційним відтоком. Однак мова йде про принципово різні статистичні категорії.
244,3 тис. — це не кількість встановлених емігрантів, а арифметична різниця між офіційними виїздами та в’їздами громадян за перше півріччя. Частина цих людей може повернутися в Україну пізніше.
Крім того, цей показник включає всіх громадян, які мають законні підстави для перетину кордону, зокрема жінок, дітей, чоловіків відповідних категорій та інших осіб.
7 523, у свою чергу, — це не кількість українців, яким вдалося нелегально покинути країну, а кількість оформлених прикордонниками адміністративних протоколів за виявлене незаконне перетинання кордону або спробу його здійснити.
Проте сукупні дані показують, що основний демографічний ризик для України сьогодні пов’язаний не лише з незаконним перетином кордону, а й із тим, скільки громадян, які легально виїжджають із країни, надалі не повертаються.
За підсумками всього 2025 року різниця між кількістю виїздів і повернень громадян становила 290,3 тис. осіб. Це було в 1,5 раза менше, ніж у 2024 році, коли від’ємний баланс сягнув майже 443 тис. осіб. За чотири роки повномасштабної війни, за підрахунками Опендатабота, накопичена різниця між офіційними виїздами та поверненнями становила близько 3,1 млн громадян.
При цьому лише за перше півріччя 2026 року від’ємний баланс уже сягнув 244,3 тис. осіб, тобто становить близько 84% показника за весь 2025 рік.
Основну частину різниці цього року сформував червень: за місяць кількість тих, хто виїхав з України, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 210,9 тис. осіб. «Опендатабот» пов’язує це, зокрема, із сезонним збільшенням кількості поїздок у період відпусток, тому остаточні висновки щодо річної міграції можна буде робити лише за підсумками 2026 року.
Таким чином, зменшення кількості незаконних спроб перетину кордону є помітною зміною порівняно з піковим 2024 роком, однак воно саме по собі не означає припинення демографічного відтоку населення.
Українські банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців, а в третьому кварталі – збільшення попиту на всі види корпоративних і роздрібних позик, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
Водночас такі очікування стали стриманішими: баланс відповідей щодо зростання кредитного портфеля бізнесу знизився до 38,2% із 72,2% у першому кварталі 2026 року, населення – до 38,9% із 65,1%.
Банки прогнозують незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців: баланс відповідей становив 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик населенню, хоча відповідний баланс став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінустанови також очікують зростання депозитів бізнесу та населення. Баланс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів корпоративного сектору підвищився до 53,7% із 50,7% і став найвищим від початку повномасштабного вторгнення, населення – до 53,8% із 53,3%.
У другому кварталі попит бізнесу на кредити збільшився: загальний баланс відповідей підвищився до 35,5% із 34,4% у січні-березні, також досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше посилився попит на довгострокові кредити – до 35,4% із 24,6%. Попит на кредити малим і середнім підприємствам (МСП) зріс до 24,7% із 23,8%, а на позики великим підприємствам також збільшився, однак слабше, ніж квартал тому: баланс відповідей знизився до 26,9% із 34%.
Основними чинниками зростання корпоративного попиту банки назвали потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі вони очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, передусім на довгострокові.
Попит населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, на споживчі позики він зростає, починаючи з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – від початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, більшою мірою – на іпотеку. Основними чинниками зростання іпотечного попиту окремі великі банки назвали зниження вартості позик і поліпшення перспектив ринку нерухомості.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі загалом майже не змінилися: баланс відповідей становив 1,7% проти “мінус” 2,9% квартал тому. Для МСП стандарти пом’якшилися, однак меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок бізнесу у другому кварталі загалом не змінився: баланс відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП він становив 13% проти 24,4%, оскільки окремі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотекою, так і за споживчими позиками. За іпотекою баланс відповідей знизився до “мінус” 14,9% із нульового рівня, за споживчими кредитами становив “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% квартал тому.
Основним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими чинниками були очікування загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум і строків споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП тяжіли до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. Баланс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% із 24,9% квартал тому, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, а процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.
В Україні у першому півріччі 2026 року було зареєстровано 259,853 тис. смертей, що на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Це перше офіційно зафіксоване зростання кількості померлих за останні п’ять років, повідомив Опендатабот 22 липня з посиланням на інформацію Міністерства юстиції.
Найбільшу кількість смертей традиційно зареєстровано у Дніпропетровській області – 28,386 тис. випадків. На цей регіон припав майже кожен дев’ятий померлий в Україні.
У Києві протягом шести місяців було зареєстровано 20,121 тис. смертей. Порівняно з першим півріччям 2025 року показник у столиці збільшився на 11% – це найбільше зростання серед регіонів.
Для порівняння, у першому півріччі 2025 року в Україні було зареєстровано 249,002 тис. смертей, у 2024 році – 250,972 тис.
Чисельність населення на підконтрольних територіях України наразі становить 29 мільйонів осіб, зазначає директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
У випуску спецпроєкту Open Reality вона повідомила, що така спільна оцінка Державної служби статистики (Держстат) та Інституту демографії, зроблена без перепису, ґрунтується на даних мобільних операторів та державних реєстрів. «На сьогодні це спільна оцінка Держстату та нашого Інституту — 29 мільйонів. Я завжди кажу, що плюс-мінус десь 300 тисяч», – зазначила Лібанова.
Оскільки перепису населення в Україні не проводилося з 2001 року, за основу дослідники взяли дані трьох мобільних операторів, доповнивши їх іншими джерелами.
«Ми брали за основу цю базу даних, а до неї додавали для перевірки та уточнень різні наявні джерела інформації: це ринок праці; дані Пенсійного фонду, агреговані з даними податкових органів, де вказані не лише пенсіонери; дані Міграційної служби та Мін’юсту з демографічного реєстру; використовували також «шкільний реєстр» та EHealth», – розповіла експертка.
Лібанова визнала, що такий метод не є ідеальним, однак на даний момент альтернативи йому немає.
Вона також зазначила, що, за даними Євростату, у країнах Європейського Союзу наразі проживають близько 4,3 млн українців.
При цьому достовірних даних про кількість українців, які виїхали до РФ після початку повномасштабної війни, за словами Лібанової, немає. При цьому вона зазначила, що на тимчасово окупованих територіях РФ проводиться політика демографічного заміщення: українське населення витісняють, а замість нього заселяють людей з інших регіонів РФ, що, на її думку, є продовженням практики асиміляції населення.
Більшість швейцарців готові підтримати ініціативу щодо обмеження чисельності населення країни на рівні 10 млн осіб до 2050 року, що може вплинути на міграційну політику, ринок праці та ринок нерухомості Швейцарії, повідомляє місцева преса.
Згідно з опитуванням, за шість тижнів до загальнонаціонального референдуму, призначеного на 14 червня 2026 року, 52% респондентів підтримали ініціативу або схиляються до її підтримки, 46% виступають проти, ще 2% не визначилися. У дослідженні взяли участь понад 16 тис. осіб.
Ініціатива «Ні 10 мільйонам у Швейцарії!» просувається Швейцарською народною партією (SVP). Вона передбачає, що постійне населення країни не повинно перевищувати 10 млн осіб до 2050 року. При досягненні проміжного порогу в 9,5 млн осіб влада повинна буде вжити додаткових заходів щодо обмеження імміграції, включаючи можливе посилення квот на робочі візи та заявки на притулок. Reuters зазначає, що пропозиція також передбачає відмову Швейцарії від угоди з ЄС про вільне пересування громадян.
Прихильники ініціативи пов’язують необхідність обмеження чисельності населення з навантаженням на інфраструктуру, дефіцитом житла, перевантаженістю громадського транспорту та зростанням витрат на соціальні та медичні послуги.
Федеральна рада та обидві палати парламенту рекомендують відхилити ініціативу. Влада попереджає, що жорстке обмеження міграції може створити правову невизначеність, ускладнити відносини з Євросоюзом і посилити дефіцит робочої сили в економіці. Reuters також вказує, що населення Швейцарії вже перевищує 9 млн осіб, а частка іноземців у 2024 році становила понад 27%.
Для ринку нерухомості можливе прийняття ініціативи може мати подвійний ефект. З одного боку, обмеження приросту населення теоретично може знизити довгостроковий тиск на попит на житло. З іншого боку, посилення міграційних правил і можливий перегляд відносин з ЄС можуть вплинути на інвестиційну привабливість Швейцарії, доступність робочої сили в будівництві та сервісних секторах, а також на попит з боку іноземних резидентів.
За даними Державного секретаріату з питань міграції Швейцарії, на кінець 2024 року найбільшими групами постійного іноземного населення країни були громадяни Італії — 346 981 тис. осіб, Німеччини — 332 132 тис., Португалії — 263 028 тис. та Франції — 173 353 тис. Загалом у Швейцарії постійно проживали 1,579 млн громадян країн ЄС/ЄАВТ та 789 735 тис. громадян третіх країн.
Українці займають окреме місце в міграційній статистиці Швейцарії після початку повномасштабної війни. За даними SEM, у 2024 році кількість осіб з активним статусом захисту S зросла до 68 070 тис. проти 66 083 тис. роком раніше. Цей показник можна використовувати як орієнтовну оцінку чисельності українських біженців у країні, хоча фактична кількість українців у Швейцарії може відрізнятися через людей з іншими типами дозволів на проживання.
Населення країн Європейського Союзу скоротиться на 53 млн осіб (на 11,7 %) у період з 2025 по 2100 рік, згідно з прогнозом статистичного управління ЄС (Євростат).
У 2025 році чисельність населення Євросоюзу оцінювалася в 451,8 млн осіб, відновивши тенденцію до зростання у 2022 році після перерви, спричиненої пандемією COVID-19 у 2021 році. Далі прогнозується зростання чисельності населення протягом наступних трьох років з піком у 453,3 млн осіб у 2029 році, після чого воно поступово скоротиться до 398,8 млн осіб до 2100 року.
До початку наступного століття частка дітей та молоді (вік 0–19 років) у загальній чисельності населення скоротиться до 17% з 20% минулого року, працездатного населення (вік 20–64 роки) — до 50% з 58%. Натомість частка осіб у віці 65–79 років зросте до 17% з 16%, людей віком 80 років і старше — до 16% з 6%, йдеться в повідомленні Євростату.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалося населення у світі в останні роки, детальніше відеоаналіз доступний тут – https://www.youtube.com/shorts/MnNXy72azrw
