Чорногорія — одна з найдоступніших країн Європи за вартістю нерухомості та одна з найпростіших у юридичному оформленні купівлі для іноземців. Останніми роками вона стала особливо популярною серед громадян країн СНД та ЄС завдяки м’якому клімату, морю, перспективам зростання цін та лояльній податковій політиці. Проте, при купівлі квартири або будинку важливо розуміти, з якими податками і зборами доведеться зіткнутися.
Основні податки при купівлі нерухомості в Чорногорії
Ставка: 3% від ринкової вартості об’єкта, визначеної податковою службою (не завжди збігається з ціною в договорі).
Податок сплачується одноразово, протягом 15 днів після укладення угоди та подання документів до податкової інспекції.
Ставка: 21%, вже включена в ціну за договором.
У такому випадку податок на передачу власності (3%) не стягується.
Податок на володіння нерухомістю
Ставка встановлюється муніципалітетами і зазвичай становить від 0,1% до 1% від кадастрової вартості (залежить від місця розташування, типу та стану нерухомості).
Наприклад:
Квартира в Будві або Которі — близько 0,25–0,5%
Об’єкти на узбережжі та в туристичних зонах оподатковуються за вищою ставкою
Податок сплачується раз на рік, зазвичай до кінця березня.
Важливо: за прострочення нараховується пеня.
Додаткові витрати
Оренда нерухомості: податки для власника
Якщо нерухомість здається в оренду, власник зобов’язаний:
Отримати дозвіл на короткострокову оренду в муніципалітеті.
Вести облік гостей і сплачувати податок:
Фіксований податок на дохід від оренди — 9%.
Плюс туристичний збір з кожного гостя — близько €1 за ніч.
З 2024 року активно перевіряється дотримання цих вимог (впровадження електронних систем обліку).
Приклад
Квартира в Будві за €150 000, куплена у приватної особи:
Податок на передачу власності: 3% = €4 500
Річний податок на нерухомість (0,4%): €600
Нотаріус + реєстраційні збори: ~€1 000
У разі оренди: податок на дохід — 9% від прибутку
Чорногорія пропонує відносно просту і передбачувану податкову систему в сфері нерухомості. Одноразовий податок при купівлі — 3% або 21% (у новобудові), щорічний податок — низький. Оренда оподатковується помірним податком, але вимагає дотримання формальностей.
Джерело: http://relocation.com.ua/property-taxes-in-montenegro-what-buyers-need-to-know/
Компанії-нерезиденти, що здійснюють постачання електронних послуг, торік задекларували 12,1 млрд грн ПДВ, з яких сплатили 11,2 млрд грн, що майже на 40% більше порівняно з показником 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі у неділю.
За його інформацією, кількість платників “податку на Google” зросла за рік на 29 осіб-нерезидентів — до 130, станом на 1 січня 2025 року.
“Відзвітувавшись за IV квартал 2024 року, надходження до бюджету у січні-лютому 2025 р. склали близько 3,5 млрд грн (EUR39,5 млн та $43,5 млн). Хочу зазначити, що тенденція йде тільки на збільшення, адже у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились на 1 млрд грн”, – навів дані голова комітету Ради.
Гетманцев зазначив, що лідерами декларування ПДВ за цифровими послугами у IV кварталі минулого року були Google, Apple, VALVE CORPORATION, ETSY, META platforms, WARGAMING GROUP, Sony та Netflix.
“До речі, платформами Болт та Uklon за 2024 рік нараховано податку близько EUR4,5 млн або 200 млн грн”, – підкресилив він.
Як повідомлялося, Верховна Рада 2021 року ухвалила закон про “податок на Google”, який пропонує зрівняти правила оподаткування для міжнародних технологічних компаній з українськими. Він, зокрема, передбачає, що міжнародні компанії, які працюють в інформаційному просторі України та заробляють на мережевій рекламі, платитимуть податки в Україні, включно з ПДВ.
Із проханням до Європейської Комісії вжити захисних заходів щодо імпорту меду з України до Болгарії звернувся міністр сільського господарства і продовольства цієї країни Георгій Тахов на засідання Ради ЄС із сільського господарства і рибальства, його прохання підтримав представник Румунії, повідомило Міністерство сільського господарства Болгарії.
За словами Тахова, імпорт українського меду ускладнює реалізацію місцевої продукції. Річ у тім, що значні обсяги українського меду, які надходять на європейський ринок за дуже низькими цінами, чинять великий тиск на ціни на болгарський мед.
«Крім багатьох проблем, що стоять перед галуззю, за останні три роки вона також зіткнулася з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг меду, імпортованого з України в нашу країну з січня по жовтень 2024 року, збільшився більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», – наголосив Тахов і додав, що високий рівень імпорту з України ставить виробників Болгарії в складне становище.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС пояснив, що Болгарія і Румунія зажадали застосування захисних заходів для імпорту в Європейський Союз меду з України, оскільки безмитна квота, визначена в автономній лібералізації торгівлі, вичерпана, а «мито створює проблеми на внутрішніх ринках, обтяжених імпортом».
«Захід – так зване регулювання банкоматів – вичерпано, проте кількість меду, що надходить з України, як і раніше, оподатковується митом, що також створює проблеми на внутрішніх ринках, які обтяжені імпортом», – процитувало його слова Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь наголосив, що необхідно вжити ефективних заходів проти проникнення підробленого меду на ринок ЄС, наприклад, шляхом маркування та поділу натурального і ненатурального меду. Він також вважає, що необхідно компенсувати «конкурентні недоліки, що виникають» і додатково підтримати сектор бджільництва.
Як повідомлялося, Європейська Комісія 20 серпня ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок. Імпорт меду з України з початку 2024 року до серпня перевищив встановлені квотою обсяги в 44,418 тис. тонн. Додатковий імпорт обкладається митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го ввела квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Рада Європейського Союзу 13 травня 2024 року схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема цукру, яєць, птиці, вівса, кукурудзи, меду, круп у разі, якщо імпорт цих продуктів 2024 року перевищить середні його обсяги, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році в разі, якщо в період з 1 січня по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Новий французький уряд хоче скоротити бюджетний розрив на 60 млрд євро у 2025 році і готує тимчасове підвищення податків.
Новий уряд Франції оголосив про рішення підвищити податки з 2025 року. Про це в ефірі RTL radio сказав міністр фінансів країни Антуан Арман.
Проєкт бюджету на 2025 рік із конкретними пропозиціями має бути оприлюднено 10 жовтня.
Мета французької влади – скоротити бюджетний дефіцит на 60 млрд євро. Частково це планують зробити шляхом скорочення витрат (на 40 млрд євро), частково – збільшенням надходжень до бюджету.
«Щойно нам вдасться суттєво скоротити видатки, знадобиться виняткова і тимчасова допомога від тих, хто має дуже високі доходи», – сказав Арман. Він запевнив, що люди з низькими та середніми доходами будуть звільнені від додаткового фіскального навантаження: «Розміри податку на доходи для тих, хто щодня ходить на роботу, не зміняться».
Його колега по уряду Лоран Сен-Мартен, міністр бюджету і фінансових рахунків, в ефірі France 2 у четвер сказав, що підвищення податків відчують тільки 0,3% населення – найбагатші домогосподарства Франції, де немає дітей і які отримують річний дохід 500 000 євро.
Підвищення податків торкнеться і найбільших компаній.
Прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє раніше цього тижня попередив, що нинішня фінансова ситуація в країні – це дамоклів меч, що висить над кожним громадянином Франції. «Потрібно діяти зараз, щоб забезпечити стабільне фінансове майбутнє нашої країни. Наші борги перевищують 3,2 трлн євро, і це ситуація, яку ми не можемо ігнорувати», – сказав він.
У вересні 2024 року вперше з часів світової фінансової кризи прибутковість державних облігацій Франції перевищила прибутковість іспанських паперів. Причина – занадто великий дефіцит бюджету у Франції.
Минулого року він становив 5,5% проти планових 4,9%, а цьогоріч може сягнути 6%, що значно перевищує ліміт Європейського Союзу в 3%. Повернутися до цільового показника Франції вдасться, у кращому разі, не раніше кінця нинішнього десятиліття.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету, склала майже 50 млрд грн, повідомила членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер на конференції International Financial Club BANKIR.
“Уже в лютому цього року наглядова рада ухвалила рішення, що банк перерахував до бюджету авансовий платіж дивідендів і податку на прибуток за результатами попереднього року на суму майже 50 млрд грн”, – сказала вона.
За даними НБУ, прибуток ПриватБанку до оподаткування за 2023 рік становив 72,77 млрд грн, а витрати з податку на прибуток – 35 млрд грн. Із решти чистого прибутку 37,76 млрд грн, згідно з рішенням уряду, 80% (30,2 млрд грн) банк має спрямувати на виплату дивідендів.
Як повідомлялося, 12 лютого Приват перерахував авансом до держбюджету суму податку на прибуток і перший транш дивідендів за 2023 рік у розмірі 26 млрд грн.
ПриватБанк є найбільшим банком у країні, його загальні активи станом на 1 березня 2024 року становили 848,64 млрд грн, або 25,9% від активів усіх 63 банків.
Найбільші виробники алкогольної продукції 2023 року в 1,7 раза збільшили сплату податку на прибуток порівняно з 2022 роком, а їхня ефективність із податку на прибуток зросла з 1,4% 2022 року до 2,0% 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв, незважаючи на шалений опір ділянок чорного ринку (так званих “захисників бізнесу”, “диванних експертів”) дають позитивний результат у вигляді надходжень до бюджету”, – написав він у Telegram.
Лідерами за податковою ефективністю голова комітету назвав ТОВ “Національна горілчана компанія” (“Баядера груп”), ТОВ “ЛВН Лімітед” (ТМ “Nemiroff”), ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод”, ТДВ “Шустов-Спирт”.
За його словами, “Глобал спірітс груп” значно поліпшило показник податкової ефективності з ПДВ – з 3,5% у 2022 році до 6,1% у 2023 році та 9,4% за 2 місяці 2024 року.
За інформацією Гетманцева, зростання показників діяльності у найбільших виробників алкоголю відбулося не тільки з податку на прибуток, а й із ПДВ. За два місяці цього року вже задекларовано ПДВ до сплати на 28,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,2% за два місяці 2024 року з 4,9% за два місяці 2023 року. Водночас цей показник зріс загалом на 5,2% порівняно з 2023 роком.
