Як повідомляє Experts.news, Європейська комісія запропонувала нові правила визнання професійних кваліфікацій, які мають суттєво спростити працевлаштування в ЄС для фахівців із дипломами, отриманими за межами Євросоюзу, зокрема в Україні.
Зміни є частиною представленого 15 вересня 2026 року пакета Fair Labour Mobility Package, спрямованого на підвищення мобільності працівників і скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів у країнах ЄС.
Одним із ключових нововведень має стати запровадження єдиних правил для громадян третіх країн та громадян ЄС, які отримали професійні кваліфікації за межами Євросоюзу. Зараз таким фахівцям доводиться проходити процедури відповідно до національних правил конкретної країни ЄС.
Єврокомісія пропонує встановити чіткі строки розгляду документів, цифровізувати процедури та створити єдину європейську точку доступу, доступну всіма мовами ЄС. Нові та нещодавно отримані кваліфікації планують оформлювати у стандартизованому цифровому форматі з можливістю їх зберігання в European Digital Identity Wallet.
Окремий безкоштовний інструмент Europass дозволятиме роботодавцям порівнювати кваліфікації, отримані в різних країнах.
Особливе значення для українців може мати запропонована директива щодо визнання кваліфікацій громадян третіх країн. Вона має зробити процедури для таких фахівців швидшими та зрозумілішими незалежно від того, де саме була отримана кваліфікація.
Для семи регульованих професій, для яких у ЄС уже існують спільні мінімальні стандарти підготовки, пропонується можливість автоматичного визнання дипломів, виданих навчальними закладами за межами ЄС, якщо ці заклади пройдуть перевірку європейськими органами забезпечення якості.
Йдеться про професії лікаря, медсестри, стоматолога, акушерки, фармацевта, ветеринара та архітектора.
При цьому автоматичне визнання стосуватиметься не будь-якого іноземного диплома: навчальна програма та заклад повинні відповідати встановленим європейським вимогам.
Єврокомісія також планує скоротити строки професійного визнання. За новою системою процедура має тривати не більше 11 тижнів, а для автоматичного визнання регульованих професій – до п’яти тижнів.
Водночас спрощене визнання диплома саме по собі не надаватиме права на в’їзд або проживання в ЄС. Держави-члени збережуть контроль над імміграційними правилами та вимогами до допуску іноземців до професійної діяльності.
Пакет також передбачає створення European Social Security Pass, посилення Європейського управління праці та ширше використання цифрових документів при переміщенні працівників між країнами ЄС.
За оцінкою Єврокомісії, після повного впровадження реформа може забезпечити близько €5 млрд економічного ефекту до 2040 року завдяки прискоренню процедур, зниженню адміністративних витрат та боротьбі з шахрайством.
Пропозиції ще мають пройти законодавчу процедуру ЄС. Спрощене визнання кваліфікацій, отриманих за межами Євросоюзу, планується запровадити протягом двох років після ухвалення відповідних актів, а цифрові кваліфікації та спрощення процедур для регульованих професій – протягом трьох років.
Для України зміни потенційно мають особливе значення через велику кількість українських громадян, які зараз живуть і працюють у країнах ЄС. Складність підтвердження освіти та професійної кваліфікації залишається одним із бар’єрів для працевлаштування мігрантів відповідно до їхньої спеціальності.
Німеччина скоротить річний ліміт прийому працівників за програмою Westbalkanregelung із 50 тис. до 25 тис. осіб, що торкнеться громадян одразу шести країн Західних Балкан — Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані уряду Німеччини та Федерального агентства з праці.
Новий ліміт має діяти з 2027 року і фактично означає повернення до рівня, що існував до червня 2024 року, коли Німеччина подвоїла щорічну квоту з 25 тис. до 50 тис. осіб.
Westbalkanregelung діє з 2016 року і є спеціальним механізмом доступу громадян Західних Балкан до німецького ринку праці.
Головна відмінність програми від багатьох інших каналів трудової міграції полягає в тому, що вона поширюється не лише на кваліфікованих фахівців. Громадянин однієї із шести країн може отримати дозвіл на роботу в Німеччині за наявності конкретної пропозиції від німецького роботодавця, причому визнання професійної кваліфікації в Німеччині в загальному випадку не є обов’язковою умовою.
Винятком залишаються регульовані професії, наприклад лікарі, для роботи за якими діють окремі вимоги щодо визнання кваліфікації.
Саме завдяки цьому Westbalkanregelung стала одним із найдоступніших каналів легальної трудової міграції з регіону до Німеччини.
При цьому окремих національних квот для Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії або Північної Македонії немає. Ліміт є спільним для всіх шести країн, тому скорочення до 25 тис. осіб означатиме посилення конкуренції між претендентами з усього регіону.
Попит на програму вже значно перевищує пропозицію.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, після збільшення квоти до 50 тис. місць попит продовжував зростати. Лише у грудні 2025 року відомству довелося відхилити близько 18 тис. заявок, оскільки річний ліміт уже був вичерпаний.
Масштаб трудової міграції із Західних Балкан при цьому значно перевищує показники безпосередньо цієї програми.
Федеральне агентство з праці зазначає, що близько чверті всіх працівників, охоплених соціальним страхуванням у Німеччині та які мають дозвіл на перебування або постійне проживання на підставі трудової діяльності, серед відповідної категорії іноземних працівників припадає на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Таким чином, Західні Балкани за останнє десятиліття стали одним із важливих зовнішніх джерел робочої сили для німецької економіки.
«Рішення Німеччини цікаве тим, що воно відбувається на тлі двох протилежних тенденцій. З одного боку, німецька економіка відчуває структурний дефіцит працівників і зацікавлена в залученні іноземної робочої сили. З іншого — держава посилює контроль над міграцією і скорочує один із найдоступніших каналів працевлаштування для громадян Західних Балкан», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За оцінкою Experts Club, найбезпосереднішим наслідком скорочення квоти може стати збільшення конкуренції за дозволи між громадянами шести країн.
Якщо за ліміту 50 тис. місць попит уже перевищував пропозицію, скорочення квоти вдвічі потенційно збільшить строки очікування і частку заявників, які не зможуть скористатися програмою в конкретному календарному році.
При цьому закриття самого механізму Westbalkanregelung не відбувається. Громадяни регіону, як і раніше, зможуть працювати в Німеччині і через інші передбачені законодавством канали трудової міграції, якщо відповідають установленим вимогам.
Рішення Німеччини становить особливий інтерес і з точки зору демографії самих Західних Балкан. Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія та Косово протягом багатьох років є джерелами трудової міграції до країн ЄС, насамперед Німеччини, Австрії та інших економік Західної Європи.
Для країн регіону масовий відтік працездатного населення має подвійний ефект. Грошові перекази громадян, які працюють за кордоном, підтримують доходи домогосподарств і внутрішнє споживання, однак одночасно еміграція посилює дефіцит працівників усередині самих балканських економік.
Особливо чутливим залишається відтік медичного персоналу, будівельників, водіїв, фахівців технічних професій, працівників сфери послуг та інших категорій, затребуваних одночасно і в Німеччині, і на внутрішніх ринках праці країн регіону.
«Для Західних Балкан рішення Німеччини може дещо зменшити один із каналів відтоку робочої сили, однак навряд чи саме по собі суттєво змінить міграційні процеси. Різниця в заробітних платах і можливостях працевлаштування між Німеччиною та більшою частиною регіону залишається головним економічним чинником міграції», — вважає Уракін.
Скорочення Westbalkanregelung є частиною ширшого коригування міграційної політики уряду Німеччини. Серед своїх завдань кабінет називає скорочення нерегулярної міграції, розширення переліку безпечних країн походження, збільшення кількості повернень і жорсткіше регулювання міграційних потоків.
При цьому Берлін продовжує підкреслювати необхідність легальної міграції для німецького ринку праці.
Виходить певний парадокс: Німеччина обмежує один із найбільш затребуваних регіональних каналів трудової міграції саме в той момент, коли старіння населення і нестача кадрів змушують німецьку економіку активніше шукати працівників за межами країни.
Для Західних Балкан наслідки також неоднозначні. Скорочення квоти потенційно зменшує можливості для нової трудової еміграції, але водночас може дещо знизити тиск на національні ринки праці, які самі стикаються з нестачею працівників.
Ключовим показником ефективності рішення стане те, наскільки швидко буде вичерпуватися нова квота у 25 тис. дозволів після її введення. Якщо попит залишиться на нинішньому рівні, Westbalkanregelung фактично стане значно конкурентнішим каналом доступу до німецького ринку праці.
Програма Westbalkanregelung діє в Німеччині з 2016 року і поширюється на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. У середині 2024 року річний ліміт було збільшено з 25 тис. до 50 тис. осіб. Уряд Німеччини ухвалив рішення знову обмежити його 25 тис. дозволів на рік.
Джерела: Федеральний уряд Німеччини, Федеральне агентство з праці Німеччини.
Західні Балкани, Міграція, НІМЕЧЧИНА, працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ
Роботодавці запропонували роботу 1554 українцям віком від 50 років у рамках урядової програми «Досвід має значення»; станом на 22 червня 2026 року 841 учасник успішно влаштувався на роботу, а ще 713 наразі проходять стажування.
Згідно з повідомленням на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, загалом до ініціативи долучилися понад 2,3 тис. кандидатів, тоді як роботодавці розмістили майже 2,6 тис. вакансій.
Найбільшу активність за кількістю кандидатів демонструють Київ, а також Львівська, Харківська, Миколаївська та Запорізька області. Лідерами за кількістю пропозицій про роботу є Київ, Львівська, Харківська, Запорізька та Рівненська області. Найбільший попит спостерігається на продавців продовольчих і непродовольчих товарів, бухгалтерів, водіїв, підсобних робітників, кухарів, прибиральників службових приміщень, сторожів, швачок, двірників та адміністраторів.
У міністерстві зазначають, що в умовах дефіциту кадрів фахівці вікової категорії 50+ є важливою групою для ринку праці, проте частина з них стикається з віковими стереотипами, необхідністю оновлення навичок або труднощами після тривалої перерви в роботі. Для подолання цих бар’єрів програма поєднує в собі професійну орієнтацію, допомогу служби зайнятості, стажування та прямий контакт із роботодавцями.
Окремим напрямком є навчання, яке розпочалося у другій половині червня. Зокрема, курс про взаємодію в міжвікових командах зібрав 1,35 тис. реєстрацій, курс із цифрових інструментів та штучного інтелекту (ШІ) — 1,1 тис. заявок, а курс із кар’єрної стратегії — 883 заявки.
У відомстві додали, що до реалізації та фінансування програми залучені Мінекономіки, Державна служба зайнятості (ДСЗ), агропромхолдинг «Астарта», БФ «Жизнелюб», Федерація роботодавців України (ФРУ), а також мультидонорська ініціатива Skills4Recovery, Skills Alliance та інші партнери.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства спільно з партнерами запустило проєкт стажування для дорослих «Досвід має значення» 11 травня 2026 року. Ініціатива реалізується в рамках Національної стратегії безбар’єрності на 2026 рік і спрямована на подолання дефіциту кадрів, який, за даними EBA, відчувають 75% компаній в Україні. Модель проєкту побудована на трьох складових: навчальна програма для оновлення резюме та підготовки до співбесід, прямі зустрічі з представниками бізнесу для обговорення форматів співпраці, а також безпосереднє стажування тривалістю до 10 днів для оцінки взаємної відповідності перед ухваленням рішення про працевлаштування.
працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ, роботодавець, стажування, українець
З 1 січня 2026 року набрав чинності закон України №4219-IX, який змінює порядок виконання роботодавцями нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, вводить щоквартальний контроль і цільовий внесок замість адміністративно-господарських санкцій.
Згідно з роз’ясненнями, замість річного розрахунку роботодавці повинні визначати норматив щоквартально, а звітність про його виконання буде подаватися щоквартально у складі податкових розрахунків.
Норматив робочих місць встановлюється на квартал виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників (СКШП): при СКШП від 8 до 25 осіб – 1 робоче місце, при СКШП понад 25 – 4% від СКШП; для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, постачальників соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією або навчанням осіб з інвалідністю, передбачено спеціалізований норматив 2% від СКШП.
Для зарахування працівника з інвалідністю у виконання нормативу з 2026 року одночасно повинні виконуватися умови: це основне місце роботи, нарахована зарплата перевищує розмір мінімальної, а робочий час відповідає нормальній або адаптованій тривалості.
Замість санкцій, що діяли за невиконання нормативу, вводиться цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, адміністрування якого покладається на податкові органи; у роз’ясненнях також вказані фінансові наслідки порушень, включаючи штраф 7% за несвоєчасну сплату, 10% за донарахування (з обмеженням), пеню 0,1% за кожен день прострочення, а також штраф 170 грн за порушення звітності.
З початку 2024 року столична служба зайнятості виплатила роботодавцям Києва 13,2 млн грн компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб у період воєнного стану та ще 2,4 млн грн – на оплату праці працевлаштованих зареєстрованих безробітних з числа ВПО за направленням центрів зайнятості. Завдяки компенсаціям роботу в столиці отримали 750 внутрішньо переміщених осіб.
Наразі служба зайнятості реалізує дві програми надання компенсації витрат роботодавців на оплату праці за працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб:
1) компенсація витрат на оплату праці при працевлаштуванні ВПО під час дії воєнного стану
– у розмірі 8 тис. грн., максимальний термін – три місяці для ВПО, шість місяців – для ВПО з інвалідністю. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву на порталі Дія,
офлайн – звернувшись до центру зайнятості за місцем реєстрації діяльності.
2) компенсація витрат при працевлаштуванні зареєстрованих безробітних з-поміж ВПО за направленням центру зайнятості
– максимальний розмір – 16 тис. грн, загальна тривалість працевлаштування ВПО на період виплати – 12 місяців, максимальний термін виплат – 6 місяців. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву через електронний кабінет роботодавця на сайті ДЦЗ,
офлайн – звернувшись безпосередньо до центру зайнятості.
«Відшкодування витрат на зарплату та соціальні внески знижує фінансовий тиск на компанії та створює для них мотивацію приймати на роботу внутрішньо переміщених осіб. Такі ініціативи не тільки допомагають інтегрувати цих людей у нові колективи, але й сприяють зменшенню безробіття та підвищенню соціальної стабільності», – зауважив директор Київського МЦЗ Дмитро Новицький.
У січні – липні 2024 року послугами Київської служби зайнятості скористались понад 3,1 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
Понад 8 тисяч підприємців протягом минулого року отримали компенсацію в розмірі 181 млн грн за працевлаштування понад 14,4 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомила прес-служба Міністерства економіки у вівторок.
Відомство зазначило, що оскільки компенсацію встановлено в розмірі мінімальної заробітної плати, то з 1 січня цього року вона збільшилася з 6700 грн до 7100 грн, а з 1 квітня підвищиться до 8000 грн.
“Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації – з двох до трьох місяців, а за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю роботодавець зможе отримувати таку компенсацію шість місяців”, – наводяться в релізі слова заступниці міністра Тетяни Бережної.
Як повідомлялося, у квітні 2022 року уряд запровадив програму компенсацій для роботодавців з метою стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців.
