Україна та Словацька Республіка підписали угоду про технічне та фінансове співробітництво і спільну дорожню карту.
З української сторони угоду підписав віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка за результатами спільних міжурядових українсько-словацьких консультацій у п’ятницю.
Також країни підписали протокол між урядами про пункти пропуску через спільний державний кордон. З української сторони документ підписав віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
Крім того, підписано угоду між країнами про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словаччині та диппредставництва Словаччини в Україні. З українського боку документ підписаний міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко і прем’єр-міністр Словацької Республіки Роберт Фіцо підписали угоду про обмін інформацією про трудову мобільність, а також спільну дорожню карту.
Як повідомлялося, у п’ятницю проходять спільні міжурядові українсько-словацькі консультації за участю прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та прем’єр-міністра Словацької Республіки Роберта Фіцо.
Словаччина та низка країн ЄС, що межують з Україною, виступають за створення спеціального фонду для компенсації збитків своїх аграріїв, спричинених зростанням імпорту української сільгосппродукції. Про це заявив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач (Smer-SD) за підсумками засідання Ради ЄС з питань сільського господарства в Брюсселі, повідомляє агентство TASR.
За його словами, раніше Єврокомісія говорила про 25% збільшення квот для українських товарів, проте насправді йдеться про значно вищі показники — «для меду і цукру це підвищення становить 400–500%».
«Одна проблема — це кількість, інша — якість і безпека продукції. Європейські фермери зобов’язані дотримуватися суворих правил щодо добрив, пестицидів і норм ЄС, тоді як в Україні такі норми часто відсутні», — підкреслив Такач.
Міністр зазначив, що з цією ініціативою до Єврокомісії звернулися саме країни-сусіди України, які відчувають основний приплив продукції, тоді як держави Західної Європи часто виграють від дешевшого імпорту і не відчувають тиску.
Такач припустив, що Словаччина не зможе «домогтися стовідсоткового успіху» в переговорах, проте розраховує на компромісне рішення.
«У новому фінансовому плані ЄС і в рамках загальної аграрної політики я бачу можливість створити фонд, призначений спеціально для країн, що межують з Україною. Цей фонд повинен компенсувати втрати нашим аграріям і переробникам», — сказав він, додавши, що Словаччина буде домагатися підтримки через уряд і прем’єр-міністра.
За його словами, домовленості про це вже досягнуті з польським колегою. Питання збільшених квот для української агропродукції буде також винесено на обговорення під час майбутнього спільного засідання урядів України та Словаччини.
ЄС з 2022 року надав Україні безпрецедентний доступ до загального ринку для підтримки економіки в умовах війни. Однак низка країн Східної Європи — Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина і Болгарія — неодноразово скаржилися на зростання тиску на своїх виробників зерна, цукру та інших культур.
Соціологічне опитування, проведене компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року, показало, що ставлення українців до Словаччини є доволі суперечливим.
Згідно з результатами, 27,3% респондентів продемонстрували позитивне ставлення до цієї країни (20,0% — здебільшого позитивне, 7,3% — повністю позитивне). Водночас 25,7% українців висловили негативну думку (22,0% — здебільшого негативне, 3,7% — повністю негативне). Значна частина громадян — 45,0% — залишаються нейтральними, а ще 2,3% зазначили, що не мають достатньо інформації про Словаччину.
«Ми спостерігаємо своєрідний баланс між позитивом і негативом у сприйнятті Словаччини. З одного боку, є історична та географічна близькість, культурні контакти, а з іншого — напружені моменти у політичному діалозі останніх років. Це і формує неоднозначну картину», — пояснив співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічний вимір двосторонніх відносин.
«У першому півріччі 2025 року товарообіг між Україною та Словаччиною склав понад 1,48 млрд доларів. При цьому експорт з України становив 483,7 млн доларів, тоді як імпорт із Словаччини — майже 999,1 млн доларів. Негативне сальдо у понад 515 млн доларів свідчить про дисбаланс у торгівлі, який накладає відбиток і на суспільне сприйняття країни», — наголосив він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Проект Relocation.com.ua підготував свіжий огляд ринку житла Словаччини (в першому півріччі 2025 року) за трьома блоками — ціни/продажі, оренда, будівництво:
Ціни і продажі продовжили зростання. У II кв. 2025 р. середня ціна житлової нерухомості в Словаччині піднялася до €2 777/м², що на +12,8% р/р (і +2,9% до I кв.). Це новий історичний максимум за даними NBS. У I кв. показник становив €2 700/м² (+11,4% р/р). Зростання синхронне по квартирах і будинках, швидше — у великих містах і обласних центрах.
У столиці закріпився «розігрів»: за даними медіаринку, у II кв. середня ціна квартир наблизилася до €3 100/м², перевищивши пік 2022 року (старий фонд зростає швидше за новобудови).
Після слабкого I кв. (ефект підвищення ПДВ з 20% до 23% з 2025 р.) Q2’25 в Братиславі показав різкий відскок — ~797 проданих новобудов, що +60% кв/кв і другий кращий результат за чотири роки. За весь 2024 рік продажі новобудов у столиці подвоїлися (1 664 проти 773 у 2023 році) — частину попиту «перенесли» через ПДВ.
Вартість місцевих іпотек продовжує нормалізуватися: середня ставка за житловими кредитами з фіксацією 5–10 років у червні — ~3,0%, що підтримує платоспроможний попит.
Орендний ринок у 2025 р. більш «прохолодний», ніж ціновий. Пропозиція квартир в оренду збільшилася, а середні ставки в ряді регіонів скоригувалися вниз. У той же час Братислава залишається найдорожчою: середня оренда ~€890/міс.; найдоступніший регіон з великих — Тренчин (~€544/міс.). По столичним районам розкид значний.
Валова прибутковість оренди в країні — близько 4,9% (Q2’25); рік тому була ~5,3%: рентабельність злегка «з’їдається» випереджаючим зростанням цін на покупку.
Введення житла гальмує: в I кв. 2025 р. завершено 3 119 квартир/будинків — мінімум за 9 років, −24% р/р (дані Статуправління). Це результат слабкого потоку стартів 2023–2024 рр. на тлі дорогих грошей і регуляторної невизначеності.
Також потрібно мати на увазі, що з 1 квітня 2025 року набув чинності новий Будівельний закон — об’єднує зонування і дозвіл в єдину процедуру, покликаний прискорити видачу дозволів і знизити бюрократію. Ефект на статистиці дозволів і введень проявиться поступово в II півріччі 2025–2026 рр.
На середину 2025 р. Словаччина — «ринок продавця» за цінами і «ринок орендаря» за наймом: ціни оновлюють піки на тлі здешевлення іпотеки і обмеженого введення, тоді як оренда стабілізується через приріст пропозиції.
При збереженні поточних трендів ймовірне уповільнення річного зростання цін до кінця року, але рівні залишаться високими, а введення житла — нижче докризового рівня.
Словаччина готова направити близько 84 млн євро кредитних та грантових коштів на реалізацію проектів відновлення та розвитку об’єктів інфраструктури НЕК «Укренерго». Про це компанія повідомила в п’ятницю з посиланням на директора з інвестицій Олега Павленка.
«Зокрема, йдеться про будівництво нової високовольтної лінії в регіоні, який сильно постраждав від російських обстрілів, будівництво нової підстанції “Укренерго” та реконструкцію вже існуючої», – зазначив він.
За словами Павленка, втілення кожної з зазначених ініціатив для системного оператора дуже важливе, реалізація цих заходів істотно посилить стійкість української енергосистеми.
Керівники «Укренерго» обговорили реалізацію спільних проектів і можливу участь словацького бізнесу у відновленні енергетичного сектора України з представниками уряду Словаччини. Зокрема, йшлося про залучення інфраструктурних інвестицій в рамках європейської програми підтримки України Ukraine Facility.
Реалізація проектів з відновлення української енергетичної інфраструктури за підтримки словацьких партнерів відбуватиметься під адмініструванням Експортно-імпортного банку Словацької Республіки та Словацької організації з розвитку за сприяння уряду країни.
GRANT, UKRENERGO, відновлення інфраструктури, КРЕДИТ, СЛОВАЧЧИНА
Україна почала імпортувати газ через територію Словаччини, повідомив ексочільник “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) Сергій Макогон у Facebook.
“Раніше імпорт йшов з Угорщини та Польщі, але більш дешевий угорський напрямок вже завантажений, тому постачальники вимушені купувати більш дорогу потужність у Словаччини”, – написав він.
За словами ексочільника ОГТСУ, наразі середньодобовий імпорт становить близько 14,5 млн куб м, але щоб встигнути накопичити 13,6 млрд куб. м до 1 листопада, потрібно збільшити імпорт у 2-3 рази.
Водночас Словаччина має найбільшу потужність для імпорту – 42 млн куб. м на добу.
Як повідомлялося з посиланням на Макогона, Україні для досягнення минулорічних планових показників накопичення запасів газу у підземних сховищах (ПСГ) потрібно імпортувати додатково до 1 листопада щонайменше 5 млрд куб. м, тобто приблизно 870 млн куб. м щомісяця або 29 млн куб. м щоденно.
Він зазначив, що для імпорту мінімальних 5 млрд куб. м потрібно $2-2,5 млрд, $0,4 млрд з яких вже надали донори і можуть надати ще. При цьому він вважає, що кошти на закупівлю газу можуть бути знайдені і в середині країни, зокрема з бюджету шляхом прямої докапіталізації “Нафтогазу” або через схеми погашення боргів шляхом взаємозаліків.
Як повідомлялося з посиланням на дані Gas Infrastructure Europe (GIE), Україна з 17 квітня перейшла від відбору газу з ПСГ до його закачування. Згідно з ними, сезон відбору цього разу тривав з 1 листопада, коли в ПСГ було 87,037 TВт-г (8,315 млрд куб. м), та завершився 16 квітня на рівні 7,062 TВт-г (0,675 млрд куб. м) – найнижчому за всю історію роботи.
GIE вказує, що цього року Україна вийшла із опалювального сезону із запасами на рівні 2,22% від максимального обсягу ПСГ, тоді як торік сезон відбору завершився 30 березня із запасами 11,12 TВт-г (3,388 млрд куб. м), або 11,12% від обсягу ПСГ.
Своєю чергою, за даними ексміністерки енергетики Ольги Буславець, загальний рівень запасів природного газу в українських ПСГ на кінець минулого тижня становив 6,1 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м “буферного газу”), що нижче минулого року на 31%.
За останній тиждень чистий імпорт газу в Україну (без short-haul) складав у середньому 14,4 млн куб. м на добу (з Угорщини та Польщі), водночас добове споживання газу в Україні зросло до 30-33 млн куб. м/доба, що, за даними європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI), дозволяє закачувати в ПСГ не більше 27 млн куб. м/доба.
