Ставлення українців до Словаччини у серпні 2026 року суттєво покращилося порівняно з попереднім дослідженням: частка позитивних оцінок зросла до 40,7%, тоді як негативних скоротилася до 12,2%. Найбільшою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням — 44,4%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Словаччини ставляться 9,8% українців, здебільшого позитивно — 30,9%. Нейтральне ставлення висловили 44,4% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 10,8%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 28,5 відсоткового пункту, тоді як у зведених результатах дослідження він наведений на рівні плюс 28,6 в.п. Це один із найбільш помітних прикладів покращення суспільного сприйняття серед країн Центральної та Східної Європи.
У березні 2026 року позитивно до Словаччини ставилися 34,3% опитаних: 8,9% — повністю позитивно і 25,4% — здебільшого позитивно. Негативне ставлення тоді висловлювали 18,2% респондентів, а нейтральне — 43,6%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася на 6,4 в.п. — з 34,3% до 40,7%, тоді як негативних скоротилася приблизно на 6 в.п. — з 18,2% до 12,2%. Нейтральна група практично не змінилася — 43,6% у березні проти 44,4% у серпні.
Ще помітнішою є зміна балансу позитивних і негативних оцінок: він зріс приблизно з плюс 16,1 в.п. до плюс 28,6 в.п., тобто більш ніж на 12 відсоткових пунктів. На відміну від низки інших держав регіону, де в серпні фіксувалося погіршення або переважно стабільна динаміка, у випадку Словаччини дослідження демонструє рух у бік більш сприятливого сприйняття.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що покращення ставлення до Словаччини може бути пов’язане з поступовим переходом від емоційного сприйняття політичної риторики до більш прагматичної оцінки реальних відносин між двома країнами.
«Словаччина для України – це сусідня держава, з якою існують дуже конкретні щоденні зв’язки: торгівля, транзит, енергетика, прикордонна взаємодія, гуманітарні контакти та переміщення людей. Коли суспільство бачить ці практичні зв’язки і вони залишаються стабільними, це поступово пом’якшує навіть досить гострий політичний фон. На мою думку, нинішнє зростання позитивних оцінок показує саме такий перехід до більш прагматичного сприйняття Словаччини», – зазначив Максим Уракін.
За його словами, особливо показовим є одночасне зростання позитивного сегмента та скорочення негативного.
«Тут важлива не лише зміна загального балансу. За п’ять місяців частка негативних оцінок скоротилася приблизно на третину, тоді як позитивних – помітно зросла. Це означає, що частина людей, які раніше сприймали Словаччину критично, переходить не просто в нейтральну, а й у позитивну групу. Водночас 44,4% нейтральних відповідей показують, що потенціал для подальшого формування образу країни в Україні залишається дуже великим», – додав Уракін.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля у березні також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показника 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, Центральна Європа
Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
Команда українських та словацьких спортсменів вирушила з Києва до Кошице в рамках благодійної ініціативи Peace Run — «Забіг миру», покликаної привернути увагу європейської громадськості до війни, що триває в Україні, та підтримати дітей, які постраждали від неї.
Забіг стартував у Києві 24 вересня. Як повідомило словацьке агентство TASR з посиланням на одного з організаторів проєкту Едуарда Бураша, маршрут протяжністю близько 1000 км спортсмени долатимуть у естафетному форматі. На старт у Києві вийшли загалом 25 учасників, а українські та словацькі бігуни змінюватимуть один одного на маршруті.
Спочатку ядро команди проєкту сформували п’ять українських і п’ять словацьких спортсменів. По дорозі до Словаччини учасники відвідають сім обласних центрів України, зокрема Ужгород.
Організатори розраховують, що спортсмени прибудуть до Кошице 2 жовтня. Згідно з офіційною програмою «Днів України 2026» у Кошице, фініш Peace Run стане однією з центральних спортивних складових заходу.
Окреме місце в програмі посідає «Миля ветеранів», яка відбудеться 3 жовтня в міському парку Кошице. До неї долучаться українські ветерани війни, зокрема військовослужбовці, які отримали тяжкі фізичні травми, а також учасники з порушеннями зору. У заході також очікується участь представників дипломатичного корпусу.
Завершальним етапом ініціативи стане участь українських спортсменів у 103-му Міжнародному марафоні миру в Кошице 4 жовтня. Основний марафон та естафета стартують о 09:00, напівмарафон — о 10:30.
Košice Peace Marathon вважається одним із найстаріших марафонів Європи. Перший забіг відбувся у 1924 році, а у 2026 році захід проводиться вже в 103-й раз.
«Забіг миру» відбувається в рамках 11-х «Днів України» в Кошице, які відбудуться 1–4 жовтня. Головною темою заходів цього року організатори визначили мир і припинення війни в Україні. Проєкт реалізується об’єднанням FEMAN спільно з партнерами з України та Словаччини за фінансової підтримки Міністерства туризму та спорту Словаччини.
У рамках Peace Run також проводиться благодійний збір коштів для допомоги дітям, які постраждали внаслідок війни.
Інформація про проєкт та благодійний збір: Peace Run Kyiv – Košice
У січні-липні 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевої руди, що вже на 10,6% перевищує обсяг поставок за весь 2025 рік, коли за кордон було відправлено 22,281 тис. тонн.
Згідно з даними Державної митної служби України, у грошовому вираженні експорт за сім місяців склав $4,227 млн проти $3,599 млн за весь минулий рік. Таким чином, валютна виручка вже перевищила результат 2025 року приблизно на 17,4%.
У порівнянні з січнем-липнем минулого року експорт марганцевої руди зріс більш ніж у вісім разів. За сім місяців 2025 року Україна експортувала лише 2,977 тис. тонн руди на суму $491 тис., тоді як у поточному році обсяг поставок сягнув 24,647 тис. тонн, а виручка — $4,227 млн.
Основним ринком збуту української марганцевої руди у 2026 році залишається Словаччина, на яку припало 77,79% експортної виручки. Ще 22,21% забезпечили поставки до Грузії.
У липні Україна експортувала 2,701 тис. тонн марганцевої руди, що на 14,9% більше, ніж у червні (2,350 тис. тонн). Таким чином, експорт зростає другий місяць поспіль: у червні зростання становило 36,6% порівняно з травнем.
При цьому місячна динаміка з початку року залишається досить нестабільною. У січні Україна експортувала 4,553 тис. тонн руди, у лютому — близько 6,072 тис. тонн, у березні обсяг знизився до 1,932 тис. тонн, у квітні зріс до 5,319 тис. тонн, а в травні знову скоротився до 1,720 тис. тонн.
У 2025 році експорт марганцевої руди, навпаки, знизився на 50,4% порівняно з 2024 роком — до 22,281 тис. тонн.
Однак починаючи з серпня минулого року зовнішні поставки помітно активізувалися: у серпні було експортовано 5 037 тис. тонн, у жовтні — 3 993 тис. тонн, у листопаді — 3 860 тис. тонн, у грудні — 4 689 тис. тонн.
Україна має власну сировинну базу марганцевих руд. Основними підприємствами з їх видобутку та збагачення є Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати у Дніпропетровській області.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Україна у червні поточного року наростила експорт марганцевої руди на 36,6% порівняно з попереднім місяцем – до 2,350 тис. тонн з 1,720 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), загалом за шість місяців поточного року експортовано 21,946 тис. тонн марганцевих руд, тоді як в аналогічному періоді минулого року експорт був 2,218 тис. тонн на $366 тис.
При цьому Україна у травні поточного року знизила експорт марганцевої руди у 3,1 раза порівняно з квітнем – до 1,720 тис. тонн з 5,319 тис. тонн, у квітні наростила експорт у 2,8 раза порівняно з березнем – до 5,319 тис. тонн з 1,932 тис. тонн, у березні знизила експорт у 3,1 раза порівняно з попереднім місяцем – до 1,932 тис. тонн з 6,072 тис. тонн, і у 2,4 рази до січня, коли було експортовано 4,553 тис. тонн.
У грошовому вимірі за січень-червень було експортовано цієї сировини на $3,729 млн (на 6 міс.-2025 – $366 тис). Експорт здійснювався до Словаччини (74,83% поставок у грошовому виразі) та Грузії (25,17%).
У січні-червні поточного року Україна імпортувала з Китаю 5 тонн марганцевої руди на $3 тис., тоді як торік імпорт був відсутній.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році знизила експорт марганцевої руди на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,281 тис. тонн, але у серпні-грудні активізувала поставки. Якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн, у грудні – 4,689 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за весь 2025 рік впав на 45,2% порівняно з 2024 роком – до $3,599 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,22% поставок у грошовому вимірі) та Польщі (0,78%). За рік країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн. Всі поставки відбувалися в листопаді. За 2024 рік було імпортовано 84,293 тис. тонн руди на $18,302 млн.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
ПГЗК у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн. Комбінат у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у вересні вперше представить у Словаччині мюзикл «Гуцулка Ксеня», гастролі ініційовані з нагоди 35-річчя Незалежності України.
Покази відбудуться 11 вересня о 18:00 у Пряшеві на сцені Divadlo Jonáša Záborského та 12 вересня о 18:00 у Братиславі в новій будівлі Словацького національного театру. У програмі Divadlo Jonáša Záborského виставу «Huculka Kseňa» заявлено на 11 вересня о 18:00 на великій сцені, а Словацький національний театр підтверджує гостьовий показ Івано-Франківського драмтеатру 12 вересня з 18:00 до 21:00.
«Гуцулка Ксеня» є однією з найвідоміших постановок сучасного українського театру. Вистава має понад 200 аншлагових показів і тисячі глядачів, повідомляє Словацький національний театр в анонсі братиславського показу.
Режисер постановки – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ростислав Держипільський. Музика Ярослава Барнича звучить у сучасному оркестровому аранжуванні, диригент – заслужений діяч мистецтв України Богдан Ткачук.
Вистава поєднує живу музику, хореографію, костюми, натхненні гуцульською культурою, сценографію та лазерне шоу. У головних ролях задіяні Олексій Гнатковський, Павло Кільницький, Мирослава Полатайко, Юрій Вихованець, Яна Івасюк, Олег Панас, Лілія Абрам’юк, Надія Левченко та Олеся Пасічняк.
Організатори зазначають, що гастролі у Словаччині мають на меті представити українську музичну класику, гуцульську традицію та сучасну сценічну інтерпретацію української культури для української громади й словацької аудиторії.
У Пряшеві показ відбудеться в Divadlo Jonáša Záborského за адресою Námestie legionárov 6. У Братиславі виставу прийматиме Slovenské národné divadlo за адресою Pribinova 17.
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка – один із провідних українських театрів, репертуар якого поєднує класичні твори, сучасну драматургію та масштабні музично-театральні постановки.
Братислава, гастролі, Гуцулка Ксеня, мюзикл, Пряшів, СЛОВАЧЧИНА, театр
