Україна у червні поточного року наростила експорт марганцевої руди на 36,6% порівняно з попереднім місяцем – до 2,350 тис. тонн з 1,720 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), загалом за шість місяців поточного року експортовано 21,946 тис. тонн марганцевих руд, тоді як в аналогічному періоді минулого року експорт був 2,218 тис. тонн на $366 тис.
При цьому Україна у травні поточного року знизила експорт марганцевої руди у 3,1 раза порівняно з квітнем – до 1,720 тис. тонн з 5,319 тис. тонн, у квітні наростила експорт у 2,8 раза порівняно з березнем – до 5,319 тис. тонн з 1,932 тис. тонн, у березні знизила експорт у 3,1 раза порівняно з попереднім місяцем – до 1,932 тис. тонн з 6,072 тис. тонн, і у 2,4 рази до січня, коли було експортовано 4,553 тис. тонн.
У грошовому вимірі за січень-червень було експортовано цієї сировини на $3,729 млн (на 6 міс.-2025 – $366 тис). Експорт здійснювався до Словаччини (74,83% поставок у грошовому виразі) та Грузії (25,17%).
У січні-червні поточного року Україна імпортувала з Китаю 5 тонн марганцевої руди на $3 тис., тоді як торік імпорт був відсутній.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році знизила експорт марганцевої руди на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,281 тис. тонн, але у серпні-грудні активізувала поставки. Якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн, у грудні – 4,689 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за весь 2025 рік впав на 45,2% порівняно з 2024 роком – до $3,599 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,22% поставок у грошовому вимірі) та Польщі (0,78%). За рік країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн. Всі поставки відбувалися в листопаді. За 2024 рік було імпортовано 84,293 тис. тонн руди на $18,302 млн.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
ПГЗК у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн. Комбінат у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у вересні вперше представить у Словаччині мюзикл «Гуцулка Ксеня», гастролі ініційовані з нагоди 35-річчя Незалежності України.
Покази відбудуться 11 вересня о 18:00 у Пряшеві на сцені Divadlo Jonáša Záborského та 12 вересня о 18:00 у Братиславі в новій будівлі Словацького національного театру. У програмі Divadlo Jonáša Záborského виставу «Huculka Kseňa» заявлено на 11 вересня о 18:00 на великій сцені, а Словацький національний театр підтверджує гостьовий показ Івано-Франківського драмтеатру 12 вересня з 18:00 до 21:00.
«Гуцулка Ксеня» є однією з найвідоміших постановок сучасного українського театру. Вистава має понад 200 аншлагових показів і тисячі глядачів, повідомляє Словацький національний театр в анонсі братиславського показу.
Режисер постановки – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ростислав Держипільський. Музика Ярослава Барнича звучить у сучасному оркестровому аранжуванні, диригент – заслужений діяч мистецтв України Богдан Ткачук.
Вистава поєднує живу музику, хореографію, костюми, натхненні гуцульською культурою, сценографію та лазерне шоу. У головних ролях задіяні Олексій Гнатковський, Павло Кільницький, Мирослава Полатайко, Юрій Вихованець, Яна Івасюк, Олег Панас, Лілія Абрам’юк, Надія Левченко та Олеся Пасічняк.
Організатори зазначають, що гастролі у Словаччині мають на меті представити українську музичну класику, гуцульську традицію та сучасну сценічну інтерпретацію української культури для української громади й словацької аудиторії.
У Пряшеві показ відбудеться в Divadlo Jonáša Záborského за адресою Námestie legionárov 6. У Братиславі виставу прийматиме Slovenské národné divadlo за адресою Pribinova 17.
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка – один із провідних українських театрів, репертуар якого поєднує класичні твори, сучасну драматургію та масштабні музично-театральні постановки.
Братислава, гастролі, Гуцулка Ксеня, мюзикл, Пряшів, СЛОВАЧЧИНА, театр
Амбасадор Закарпаття у Словаччині Едуард Бураш став радником президента Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолія Кінаха з питань торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України зі Словацькою Республікою, повідомив виданню Open4Business сам Едуард Бураш.
Бураш активно займається організацією гуманітарної допомоги для Закарпатської області та інших регіонів України.
У новому статусі радника президента УСПП Бураш уже взяв участь у засіданні Ради з питань відбудови України, яка функціонує у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified. Засідання відбулося в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса.
Едуард Бураш багато років займається розвитком українсько-словацької співпраці. Він є амбасадором Закарпаття у Словаччині, раніше був радником прем’єр-міністра Словаччини з питань транскордонного співробітництва з Україною, радником словацького омбудсмена з питань захисту дітей, а також повноважним представником міста Кошице з розвитку транскордонного співробітництва з Ужгородом і Закарпатською областю. Бураш також очолює асоціацію FEMAN і є багаторічним організатором Днів України в Кошице. Крім того, він понад 10 років є організатором Днів України в
Кошице, у межах яких проводилися зустрічі, конференції та заходи за участю українських і словацьких підприємців.
Український союз промисловців і підприємців є всеукраїнською громадською організацією, що об’єднує представників бізнесу, промисловості, підприємницьких структур і роботодавців. Організацію очолює колишній прем’єр-міністр України Анатолій Кінах.
Амбасадор, Едуард Бураш, Закарпаття, ПРЕЗИДЕНТ, радник, СЛОВАЧЧИНА, УСПП
Словаччина відкрила пункти пропуску на кордоні з Україною, які раніше були закриті через масовану повітряну атаку на прикордонні області, повідомляє DennikN.
«Прикордонні переходи з Україною знову відкриті в обох напрямках, за даними поліції, ситуація поки що спокійна», — йдеться в повідомленні.
Процес оформлення на прикордонних переходах було відновлено о 17:47 за київським часом. За даними поліції, вони були тимчасово закриті з боку України.
Як повідомлялося, словацька сторона в середу закрила всі контрольно-пропускні пункти на кордоні з Україною, повідомляє фінансове управління Словаччини.
У середу словацька сторона закрила всі контрольно-пропускні пункти на кордоні з Україною, повідомляє фінансове управління Словаччини.
«З міркувань безпеки всі КПП на кордоні з Україною закриті з сьогоднішнього дня з 15:00 (16:00 за київським часом) до подальшого повідомлення», – йдеться в повідомленні.
Кількість іноземців з чинним дозволом на перебування в Словаччині станом на 30 червня 2025 року склала 342 048 осіб, що на 14 676 більше, ніж роком раніше (+4,5%).
Згідно з даними Управління прикордонної та іноземної поліції (UHCP) МВС Словаччини, 287 014 з цього числа припадало на громадян третіх країн, 55 034 – на громадян ЄС.
Найбільшою групою іноземців у країні залишаються громадяни України – 201 116 осіб (близько 59% від загальної кількості іноземців з чинним перебуванням).
До числа найбільших діаспор також входять громадяни Сербії (16 240), Чехії (12 441), В’єтнаму (11 179), Угорщини (9 759), Росії (8 850), Румунії (6 411), Польщі (5 994), Індії (5 732) і Грузії (4 676).
