На кордоні зі Словаччиною перед пунктом пропуску “Ужгород” спостерігається накопичення автівок на виїзд з України, повідомляє Державна прикордонна служба.
“Наразі перед пунктом пропуску у черзі на оформлення очікують 35 легкових автомобілів”, – йдеться у повідомленні.
Прикордонники рекомендують мандрівникам обирати інші маршрути руху. Зокрема, на кордоні зі Словаччиною функціонують пункти пропуску “Малий Березний” (для автомобільного і пішохідного сполучення, працює цілодобово), “Малі Селменці” (для пішохідного сполучення, працює з 09:00 до 21:00) та “Чоп (Страж)” (для залізничного сполучення, працює цілодобово).
Джерело: https://t.me/DPSUkr/35817
Транзит зернових та олійних з України через сусідні Молдову, Словаччину та Угорщину у вересні сумарно збільшився порівняно із серпнем на 46,5%, але основний приріст прийшовся на Молдову та Словаччину, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький журналістам у Києві в четвер.
Згідно з його даними, через Молдову зростання транзиту склало 59,7% – до 107 тис. тонн у вересні з 67 тис. тонн у серпні, через Словаччину – 61,5%, до 336 тис. тонн з 208 тис. тонн, через Угорщину – 8,5%, до 115 тис. тонн зі 106 тис. тонн.
“Збільшення можливо, наскільки – будемо дивитися. Працюємо по всіх напрямках”, – наголосив Висоцький.
В той же час він не став давати прогнозів.
“Будемо кожного місяця казати, який був результат по факту”, – зазначив міністр.
Щодо шансів на відкриття зернового морського коридору глава Мінагрополітики констатував, що “ніяких сигналів від партнерів на сьогодні, які можна було би сприймати, як такі, щоб могли б мати якийсь горизонт планування, нема”.
“Ситуація незмінна – не більше, не менше”, – сказав Висоцький.
Раніше міністр повідомляв, що у вересні Україні вдалося експортувати 2,4 млн тонн агропродукції, або 46% того, що мало би бути експортовано, з них зернові – 1,4 млн тонн, або 38%, олійні – 444 тис. тонн, або 83%, олія – 311 тис. тонн, або 64%, шроти – 280 тис. тонн, або 46% потенційного необхідного експорту.
MOLDOVA, зерно Україна, СЛОВАЧЧИНА, ТРАНЗИТ, УГОРЩИНА, ЭКСПОРТ
Ставлення українців до Словаччини у серпні 2026 року суттєво покращилося порівняно з попереднім дослідженням: частка позитивних оцінок зросла до 40,7%, тоді як негативних скоротилася до 12,2%. Найбільшою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням — 44,4%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Словаччини ставляться 9,8% українців, здебільшого позитивно — 30,9%. Нейтральне ставлення висловили 44,4% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 10,8%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 28,5 відсоткового пункту, тоді як у зведених результатах дослідження він наведений на рівні плюс 28,6 в.п. Це один із найбільш помітних прикладів покращення суспільного сприйняття серед країн Центральної та Східної Європи.
У березні 2026 року позитивно до Словаччини ставилися 34,3% опитаних: 8,9% — повністю позитивно і 25,4% — здебільшого позитивно. Негативне ставлення тоді висловлювали 18,2% респондентів, а нейтральне — 43,6%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася на 6,4 в.п. — з 34,3% до 40,7%, тоді як негативних скоротилася приблизно на 6 в.п. — з 18,2% до 12,2%. Нейтральна група практично не змінилася — 43,6% у березні проти 44,4% у серпні.
Ще помітнішою є зміна балансу позитивних і негативних оцінок: він зріс приблизно з плюс 16,1 в.п. до плюс 28,6 в.п., тобто більш ніж на 12 відсоткових пунктів. На відміну від низки інших держав регіону, де в серпні фіксувалося погіршення або переважно стабільна динаміка, у випадку Словаччини дослідження демонструє рух у бік більш сприятливого сприйняття.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що покращення ставлення до Словаччини може бути пов’язане з поступовим переходом від емоційного сприйняття політичної риторики до більш прагматичної оцінки реальних відносин між двома країнами.
«Словаччина для України – це сусідня держава, з якою існують дуже конкретні щоденні зв’язки: торгівля, транзит, енергетика, прикордонна взаємодія, гуманітарні контакти та переміщення людей. Коли суспільство бачить ці практичні зв’язки і вони залишаються стабільними, це поступово пом’якшує навіть досить гострий політичний фон. На мою думку, нинішнє зростання позитивних оцінок показує саме такий перехід до більш прагматичного сприйняття Словаччини», – зазначив Максим Уракін.
За його словами, особливо показовим є одночасне зростання позитивного сегмента та скорочення негативного.
«Тут важлива не лише зміна загального балансу. За п’ять місяців частка негативних оцінок скоротилася приблизно на третину, тоді як позитивних – помітно зросла. Це означає, що частина людей, які раніше сприймали Словаччину критично, переходить не просто в нейтральну, а й у позитивну групу. Водночас 44,4% нейтральних відповідей показують, що потенціал для подальшого формування образу країни в Україні залишається дуже великим», – додав Уракін.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля у березні також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показника 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, Центральна Європа
Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
Команда українських та словацьких спортсменів вирушила з Києва до Кошице в рамках благодійної ініціативи Peace Run — «Забіг миру», покликаної привернути увагу європейської громадськості до війни, що триває в Україні, та підтримати дітей, які постраждали від неї.
Забіг стартував у Києві 24 вересня. Як повідомило словацьке агентство TASR з посиланням на одного з організаторів проєкту Едуарда Бураша, маршрут протяжністю близько 1000 км спортсмени долатимуть у естафетному форматі. На старт у Києві вийшли загалом 25 учасників, а українські та словацькі бігуни змінюватимуть один одного на маршруті.
Спочатку ядро команди проєкту сформували п’ять українських і п’ять словацьких спортсменів. По дорозі до Словаччини учасники відвідають сім обласних центрів України, зокрема Ужгород.
Організатори розраховують, що спортсмени прибудуть до Кошице 2 жовтня. Згідно з офіційною програмою «Днів України 2026» у Кошице, фініш Peace Run стане однією з центральних спортивних складових заходу.
Окреме місце в програмі посідає «Миля ветеранів», яка відбудеться 3 жовтня в міському парку Кошице. До неї долучаться українські ветерани війни, зокрема військовослужбовці, які отримали тяжкі фізичні травми, а також учасники з порушеннями зору. У заході також очікується участь представників дипломатичного корпусу.
Завершальним етапом ініціативи стане участь українських спортсменів у 103-му Міжнародному марафоні миру в Кошице 4 жовтня. Основний марафон та естафета стартують о 09:00, напівмарафон — о 10:30.
Košice Peace Marathon вважається одним із найстаріших марафонів Європи. Перший забіг відбувся у 1924 році, а у 2026 році захід проводиться вже в 103-й раз.
«Забіг миру» відбувається в рамках 11-х «Днів України» в Кошице, які відбудуться 1–4 жовтня. Головною темою заходів цього року організатори визначили мир і припинення війни в Україні. Проєкт реалізується об’єднанням FEMAN спільно з партнерами з України та Словаччини за фінансової підтримки Міністерства туризму та спорту Словаччини.
У рамках Peace Run також проводиться благодійний збір коштів для допомоги дітям, які постраждали внаслідок війни.
Інформація про проєкт та благодійний збір: Peace Run Kyiv – Košice
У січні-липні 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевої руди, що вже на 10,6% перевищує обсяг поставок за весь 2025 рік, коли за кордон було відправлено 22,281 тис. тонн.
Згідно з даними Державної митної служби України, у грошовому вираженні експорт за сім місяців склав $4,227 млн проти $3,599 млн за весь минулий рік. Таким чином, валютна виручка вже перевищила результат 2025 року приблизно на 17,4%.
У порівнянні з січнем-липнем минулого року експорт марганцевої руди зріс більш ніж у вісім разів. За сім місяців 2025 року Україна експортувала лише 2,977 тис. тонн руди на суму $491 тис., тоді як у поточному році обсяг поставок сягнув 24,647 тис. тонн, а виручка — $4,227 млн.
Основним ринком збуту української марганцевої руди у 2026 році залишається Словаччина, на яку припало 77,79% експортної виручки. Ще 22,21% забезпечили поставки до Грузії.
У липні Україна експортувала 2,701 тис. тонн марганцевої руди, що на 14,9% більше, ніж у червні (2,350 тис. тонн). Таким чином, експорт зростає другий місяць поспіль: у червні зростання становило 36,6% порівняно з травнем.
При цьому місячна динаміка з початку року залишається досить нестабільною. У січні Україна експортувала 4,553 тис. тонн руди, у лютому — близько 6,072 тис. тонн, у березні обсяг знизився до 1,932 тис. тонн, у квітні зріс до 5,319 тис. тонн, а в травні знову скоротився до 1,720 тис. тонн.
У 2025 році експорт марганцевої руди, навпаки, знизився на 50,4% порівняно з 2024 роком — до 22,281 тис. тонн.
Однак починаючи з серпня минулого року зовнішні поставки помітно активізувалися: у серпні було експортовано 5 037 тис. тонн, у жовтні — 3 993 тис. тонн, у листопаді — 3 860 тис. тонн, у грудні — 4 689 тис. тонн.
Україна має власну сировинну базу марганцевих руд. Основними підприємствами з їх видобутку та збагачення є Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати у Дніпропетровській області.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
