Як повідомляє Fixygen, демократи в Палаті представників США обговорюють підготовку нового законопроєкту про регулювання ринку криптовалют, який може передбачати розширення повноважень Комісії з цінних паперів і бірж (SEC), обмеження ролі Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) та додаткові вимоги щодо запобігання конфліктам інтересів федеральних посадовців.
Про це 4 листопада 2026 року повідомила журналістка Елеонора Терретт із посиланням на три джерела у криптовалютній індустрії, які контактували з представниками Демократичної партії.
За її інформацією, демократи розглядають можливість використання як основи нового законопроєкту ініціативи Crypto Investor and Consumer Bill of Rights, запропонованої конгресвумен Максін Уотерс у 2025 році під час розгляду Digital Asset Market Clarity Act (CLARITY Act).
До документа можуть включити положення, які демократи раніше пропонували як поправки до CLARITY Act, але які не були прийняті Палатою представників. Також розглядається можливість використання положень, попередньо погоджених під час переговорів демократів і республіканців у Сенаті.
Однією з основних відмінностей нового документа може стати перерозподіл повноважень між SEC і CFTC.
Республіканська модель регулювання, закладена в CLARITY Act, передбачала надання CFTC провідної ролі в нагляді за ринком цифрових товарів, зокрема діяльністю криптовалютних бірж, брокерів і дилерів.
SEC водночас зберігала б повноваження щодо цифрових активів, які підпадають під законодавство про цінні папери, та окремих операцій із токенами.
За інформацією Терретт, демократи розглядають протилежний підхід, за якого SEC отримала б ширші можливості контролю за криптовалютним ринком, тоді як компетенція CFTC була б більш обмеженою.
Конкретний розподіл повноважень між регуляторами поки не оприлюднений.
Захист інвесторів і вимоги до криптобірж
Основою майбутнього документа може стати пакет поправок Максін Уотерс, поданий у липні 2025 року.
Він передбачав запровадження додаткових механізмів захисту роздрібних інвесторів і клієнтів криптовалютних платформ.
Зокрема, пропонувалося зобов’язати криптокомпанії забезпечувати цілодобову клієнтську підтримку, виконувати запити на виведення коштів протягом 24 годин за відсутності визначених винятків, а також відокремлювати клієнтські активи від власних активів компаній.
Ініціатива також передбачала вимоги щодо запобігання торгівлі на випередження клієнтських ордерів, встановлення стандартів виконання операцій, механізмів захисту активів у разі банкрутства та щомісячного підтвердження резервів незалежними аудиторами.
Крім того, пропонувалося збільшити фінансування SEC і CFTC для реалізації наглядових функцій.
У липні 2025 року Комітет Палати представників із регламенту відхилив процедурну пропозицію щодо винесення цієї поправки на розгляд Палати голосами 8 проти 4.
Таким чином, положення не увійшли до ухваленої Палатою представників редакції CLARITY Act.
Можливі обмеження для криптобізнесу Дональда Трампа
Ще одним напрямом нового законопроєкту можуть стати обмеження на криптовалютну діяльність президента США Дональда Трампа, інших федеральних посадовців та членів їхніх сімей.
У 2025 році Максін Уотерс уже пропонувала включити до CLARITY Act положення ініціативи Stop TRUMP in Crypto Act.
Вони передбачали заходи щодо запобігання конфліктам інтересів, пов’язаним із володінням криптовалютними активами, участю у відповідних компаніях та отриманням доходів від цифрових фінансових інструментів.
Питання набуло додаткового політичного значення через участь родини Трампа у криптовалютних проєктах, зокрема World Liberty Financial.
Демократи раніше порушували питання про потенційні конфлікти інтересів між комерційною діяльністю таких структур і рішеннями федеральних органів влади щодо регулювання криптовалют.
Водночас зміст нових обмежень ще не визначено, а саме обговорення законодавчих змін не означає встановлення порушень із боку президента або пов’язаних із ним компаній.
Республіканці сумніваються у перспективах ухвалення
За інформацією Елеонори Терретт, представники Республіканської партії вже характеризують майбутню ініціативу як політичний законопроєкт, покликаний насамперед продемонструвати регуляторні пріоритети демократів.
Така оцінка пов’язана з можливими розбіжностями між партіями щодо розподілу повноважень SEC і CFTC, а також із запропонованими обмеженнями для федеральних посадовців.
CLARITY Act, схвалений Палатою представників 17 липня 2025 року голосами 294 проти 134, мав створити комплексну федеральну систему регулювання ринку цифрових активів.
Однак у вересні 2026 року законопроєкт не зміг подолати процедурний бар’єр у Сенаті, що загальмувало подальше просування документа.
Новий склад Конгресу США розпочне роботу 3 січня 2027 року. Після перемоги демократів на проміжних виборах 3 листопада партія отримала можливість визначати порядок денний профільних комітетів та просувати власні законодавчі ініціативи.
Водночас навіть за наявності демократичної більшості в обох палатах ухвалення нового закону залежатиме від необхідної підтримки в Сенаті та позиції президента, який має право вето.
Наразі текст нового законопроєкту офіційно не оприлюднений, дату його внесення до Конгресу не оголошено. Тому запропоноване розширення повноважень SEC, можливе обмеження компетенції CFTC та нові етичні вимоги залишаються на стадії попереднього обговорення.
Для американської криптовалютної індустрії така ініціатива може означати зміну пріоритетів майбутнього регулювання, насамперед у питаннях захисту клієнтських активів, контролю за діяльністю торговельних платформ і розмежування компетенції федеральних регуляторів.
Водночас практичні наслідки для криптобірж, емітентів токенів та інституційних інвесторів можна буде оцінити лише після оприлюднення конкретних законодавчих положень.
Джерела: Елеонора Терретт, повідомлення від 4 листопада 2026 року; Комітет Палати представників США з регламенту, поправки до H.R. 3633 (CLARITY Act); Комітет Палати представників із фінансових послуг, матеріали щодо CLARITY Act.
Демократична партія США за підсумками проміжних виборів 3 листопада 2026 року здобула більшість у Сенаті та Палаті представників, завершивши дворічний період контролю республіканців над Конгресом. Водночас підрахунок голосів у низці округів триває, а остаточне затвердження результатів очікується в листопаді-грудні, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними The Guardian, оприлюдненими 4 листопада, демократи забезпечили собі щонайменше 228 місць у Палаті представників проти 139 у республіканців. Переможців визначено у 367 із 435 округів, ще 68 мандатів залишаються нерозподіленими. Для контролю над палатою достатньо 218 місць.
У Сенаті демократи разом із двома незалежними сенаторами, які співпрацюють із партією, отримали 54 місця проти 44 у республіканців. Результати двох сенатських перегонів на момент публікації залишалися невизначеними.
Найпомітнішими стали перемоги демократів у штатах, які тривалий час вважалися опорою Республіканської партії. Зокрема, демократи отримали сенатські місця, які раніше належали республіканцям, у Техасі, Канзасі, Айові, Огайо, Мені, Північній та Південній Кароліні.

У Техасі переміг демократ Джеймс Таларіко, ставши першим представником партії, обраним до Сенату від штату за 38 років. У Канзасі Адам Гамільтон переміг чинного сенатора Роджера Маршалла, а в Огайо до Сенату повернувся демократ Шеррод Браун.
Успіхів партія досягла й на губернаторських виборах. Демократка Джина Інохоса перемогла чинного губернатора Техасу Грега Ебботта, Кіша Ленс Боттомс виграла вибори у Джорджії, Емі Ектон — в Огайо, а Роб Сенд — в Айові.
За даними опитувань виборців, головними причинами невдоволення американців стали висока вартість життя, інфляція, економічні проблеми, війна з Іраном і торговельна політика адміністрації Дональда Трампа. Майже дев’ять із десяти опитаних назвали вартість життя важливим чинником під час голосування.
Водночас остаточні результати виборів ще не встановлено. Зокрема, триває визначення переможців сенатських перегонів на Алясці та в Міссісіпі, а також підрахунок голосів у десятках округів Палати представників.
За інформацією Ballotpedia, більшість штатів завершать офіційне затвердження підсумків протягом листопада-грудня. Зокрема, Каліфорнія планує затвердити результати до 11 грудня.
Перехід Конгресу під контроль демократів може суттєво змінити економічну політику США. Партія отримає можливість впливати на федеральний бюджет, податкове законодавство, державні витрати та регулювання фінансового й технологічного секторів.
Для України результати виборів мають значення через роль Конгресу в затвердженні оборонних витрат і програм міжнародної допомоги. Демократи зможуть активніше впливати на фінансування підтримки України, однак конкретні рішення залежатимуть від взаємодії законодавчої влади з адміністрацією Трампа.
Новий склад Конгресу розпочне виконання повноважень 3 січня 2027 року. До цього часу законодавча влада залишатиметься за чинним складом.
Таким чином, головний політичний результат проміжних виборів уже визначився: демократи здобули контроль над обома палатами Конгресу, хоча остаточний розподіл мандатів стане відомий після завершення підрахунку та офіційного затвердження результатів.
Після участі США в гуманітарних домовленостях щодо тимчасово окупованих Олешок Херсонської області у 20,3% опитаних українців покращилося ставлення до Сполучених Штатів, водночас 57,1% позитивно оцінили роль першої леді США Меланії Трамп у досягненні домовленостей, свідчать результати соціологічного дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
За даними опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», у 6,2% респондентів думка про США значно покращилася, у 14,1% – скоріше покращилася. Водночас 66,5% повідомили, що їхнє ставлення до Сполучених Штатів залишилося незмінним, 4,9% заявили про його погіршення, ще 8,3% не змогли визначитися.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко зазначив, що результативні гуманітарні операції можуть позитивно впливати на міжнародний імідж держав, які беруть участь у їхній організації.
«Такі гуманітарні події, якщо вони будуть повторюватися і будуть дійсно ефективними, підвищуватимуть довіру, зокрема до США. Ця подія може стати однією з тих, які дійсно покращать ставлення до Сполучених Штатів серед українців. Людина в безпеці краще, ніж людина в небезпеці», – зазначив він.

Окремо соціологи дослідили ставлення до особистої ролі Меланії Трамп у домовленостях щодо Олешок. Дуже позитивно її участь оцінили 29,7% респондентів, скоріше позитивно – 27,4%. Нейтральну позицію висловили 21,7%, негативну – 5,7%, а 15,5% зазначили, що не мають достатньо інформації.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу, що участь першої леді США в гуманітарному посередництві не обмежується операцією в Олешках. Зокрема, він нагадав про попередні зусилля, спрямовані на повернення українських дітей.
За словами соціолога, конкретні гуманітарні результати можуть позитивно впливати на ставлення громадян до міжнародних партнерів навіть за наявності суперечливих оцінок їхньої політики.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик назвав гуманітарну операцію в Олешках прецедентом дипломатичного посередництва, реалізованого без безпосередньої участі традиційних міжнародних гуманітарних організацій.
«Йдеться не про інституційну дипломатію на рівні міністрів закордонних справ чи Державного департаменту США. Це була команда саме Меланії Трамп, яка перебувала на постійному контакті з українським і російським омбудсменами. Те, що вдалося через дипломатію її команди, не вдавалося нікому до того», – заявив Кулик.

На думку експерта, досягнуті домовленості продемонстрували можливості персонального посередництва та робочих контактів між представниками сторін навіть за умов повномасштабної війни.
Водночас головний редактор видання «Політарена» Вікторія Плотнікова застерегла від надмірного оптимізму щодо повторення подібних операцій. За її словами, успіх місії став результатом поєднання сприятливих політичних обставин та особистої взаємодії учасників переговорів.
«Тут співпраця не інституцій, а, скоріше за все, особистостей, яка наклалася на сприятливу ситуацію і зі Сполученими Штатами, і в Росії. Тому прогнозувати, як буде надалі, дуже важко. Звичайно, я сподіваюся, що будуть такі успішні гуманітарні місії», – наголосила вона.
Загалом гуманітарну операцію в Олешках підтримують 93,6% опитаних українців, 93,8% вважають її важливою для цивільного населення. Рішення уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця особисто долучитися до місії позитивно оцінили 61,3% респондентів.
Результати щодо зміни ставлення до США відображають самооцінку респондентів після повідомлень про гуманітарні домовленості, а не порівняння показників двох окремих опитувань.

Дослідження Active Group проведено 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology серед 1000 респондентів. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Меланія Трамп, Олешки, СОЦИОЛОГИЯ, США