Найближчим часом має відбутися зустріч за участю представників України, США та Європи, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
«Ми домовилися, що найближчим часом Україна, Європа та Америка зустрінуться. Не знаю, де відбудеться зустріч. Можливо, знову в Україні», — сказав Зеленський на пресконференції в Києві.
Президент зазначив, що приїзд американської делегації спрацював для Києва «як Patriot», і підкреслив потреби України в ньому.
За його словами, під час зустрічі сторони обговорили виклики, що стоять перед Україною напередодні зими, та можливий зимовий пакет.
Як повідомляє Fixygen, резерви USDT та USDC значною мірою розміщуються в короткострокових казначейських облігаціях США (US Treasuries) та забезпечених ними операціях репо.
Капіталізація одного USDT сягнула близько 183 млрд доларів, а обсяг USDC у обігу у другому кварталі становив 73,3 млрд доларів.
Circle прямо вказує, що резерви USDC включають короткострокові казначейські облігації та овернайт-репо з казначейськими облігаціями, зокрема через фонд BlackRock.
У результаті зростання використання цифрових доларів автоматично збільшує попит на американський державний борг.
Саме тому адміністрація США розглядає поширення стейблкоїнів не лише як fintech-проєкт, а й як спосіб посилити міжнародний попит на долар та казначейські облігації.
Голова BIS Пабло Ернандес де Кос також визнав, що стейблкоіни потенційно здатні знизити вартість державного фінансування США, хоча водночас можуть збільшувати вартість банківського фінансування.
stablecoin, USDT, долар, ОБЛИГАЦИЯ, США
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав атаки України на російську нафтову інфраструктуру однією з причин глобального енергетичного шоку та зростання цін на енергоносії, повідомляє The New York Times.
«Зараз ми переживаємо енергетичний шок через війну в Україні, оскільки Україна вирішила підірвати російські енергетичні активи та нафтопереробні підприємства, що тисне на зростання цін на глобальному рівні», — заявив Бессент.
За даними The New York Times, Бессент зробив цю заяву після двох днів зустрічей у Північній Кароліні з міністрами фінансів з усього світу. Він назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку, спричиненого, за його словами, головним чином війною США з Іраном.
Видання зазначає, що заяви Бессента пролунали після того, як США запросили міністра фінансів РФ Антона Силуанова на зустріч країн G20, що викликало невдоволення деяких союзників України.
Бессент також виправдав свою двосторонню зустріч із Силуановим, заявивши про необхідність взаємодії для врегулювання війни РФ проти України.
Водночас, як зазначає американське видання, критика Бессентом військової тактики України викликала негативну реакцію серед українців.
Джерело: https://www.nytimes.com/2026/09/03/business/bessent-energy-prices-ukraine.html
Бессент, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, США, УКРАЇНА
Як повідомляє Fixygen, комісія з цінних паперів та бірж США запропонувала новий режим Regulation Crypto Assets, спеціально призначений для залучення капіталу криптовалютними проєктами.
Пропозиція передбачає два режими.
Невеликі проєкти зможуть залучати до 5 млн доларів протягом чотирьох років, а більші — до 75 млн доларів кожні 12 місяців без використання повного стандартного процесу реєстрації пропозиції цінних паперів.
При цьому емітенти повинні розкривати інформацію інвесторам і продовжуватимуть підпадати під законодавство щодо шахрайства та маніпулювання ринком.
SEC також пропонує механізм safe harbor, що дозволяє за умови виконання низки вимог відокремити сам криптоактив від початкового інвестиційного контракту.
Коментарі до проекту приймаються до 20 жовтня 2026 року.
Якщо правила будуть ухвалені, США вперше отримають окрему повноцінну процедуру залучення капіталу спеціально для криптостартапів.
Запаси ракет-перехоплювачів Patriot у американських збройних силах в Європі різко скоротилися після масштабних поставок в Україну та особливо інтенсивного витрачання боєприпасів під час війни з Іраном, що викликає побоювання щодо здатності НАТО відбивати тривалі балістичні атаки.
Про це повідомило агентство Associated Press 27 серпня з посиланням на американського військового чиновника в Європі та представника НАТО, які говорили на умовах анонімності.
За словами американського чиновника, найсерйозніша проблема стосується саме ракет Patriot, призначених для перехоплення високошвидкісних балістичних ракет.
Він охарактеризував рівень запасів як «поза межами критичного» і заявив, що американські сили в Європі зараз «однозначно» не мають достатньої кількості перехоплювачів для відбиття тривалої серії балістичних ударів.
Можливості захисту навіть від поодинокого балістичного удару або випадкової російської ракети, що відхилилася від курсу й прямує в бік території НАТО, чиновник назвав «дуже обмеженими».
Представник НАТО, з яким спілкувалося AP, також підтвердив низький рівень запасів Patriot у американських і натовських сил у Європі.
При цьому офіційно і Пентагон, і НАТО відкидають оцінки щодо критичного дефіциту.
Старший військовий представник НАТО полковник армії США Мартін О’Доннелл заявив AP, що твердження про те, що кількість ракет Patriot у Європі перебуває «поза межами критичного рівня», не відповідає дійсності. За його словами, НАТО має достатню кількість засобів ППО як для власного захисту, так і для продовження допомоги Україні.
Головний представник Пентагону Шон Парнелл також назвав повідомлення про нестачу американських боєприпасів неправдивими та заявив, що збройні сили США мають необхідні запаси для проведення операцій.
Проте незалежні оцінки свідчать про значне скорочення американських резервів.
За оцінкою старшого радника Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марка Кансіана, з початку повномасштабної війни Україна отримала понад 600 ракет Patriot з американських та союзних запасів.
Однак головним чинником різкого скорочення резервів стала війна США з Іраном.
За оцінками CSIS, під час іранської кампанії було витрачено близько 65% американського запасу Patriot — приблизно 1,5 тис. із 2,33 тис. перехоплювачів. Наприкінці липня аналітики CSIS оцінювали залишки американських запасів Patriot уже в менше ніж 1 тис. ракет.
Експерт британського Royal United Services Institute Ед Арнольд зазначив, що поставки Україні були заздалегідь заплановані й відносно контрольовані, тоді як необхідність масового застосування перехоплювачів на Близькому Сході виникла значно швидше, ніж очікувалося, що виявило обмеження виробничого ланцюга.
Дефіцит є особливо гострим для Європи, оскільки альтернатив Patriot для перехоплення сучасних балістичних ракет поки що небагато.
Франція та Італія розробляють нову версію системи SAMP/T NG, яка має отримати ширші можливості проти балістичних цілей, однак нова модифікація поки що не пройшла випробування в реальних бойових умовах. Чинна версія SAMP/T має меншу дальність дії, ніж Patriot.
Проблему має частково вирішити різке нарощування виробництва.
У 2026 році очікується випуск близько 600–650 сучасних ракет PAC-3 MSE, при цьому американська оборонна промисловість планує збільшити виробничі потужності до 2 тис. перехоплювачів на рік до 2030 року. Lockheed Martin і Пентагон уже уклали угоди, розраховані на багаторазове розширення виробництва.
Додаткові потужності створюються безпосередньо в Європі.
У вересні 2026 року в німецькому Шробенхаузені планується запустити перший європейський виробничий центр ракет Patriot. Підприємство створюється компанією COMLOG — спільним підприємством MBDA Deutschland та американської Raytheon.
На новому підприємстві здійснюватиметься остаточне складання та випробування ракет PAC-2 GEM-T. Перші поставки очікуються у 2027 році. Серед країн, які вже розмістили замовлення, AP називає Німеччину, Нідерланди, Румунію та Іспанію.
Окремий контракт вартістю 3,7 млрд доларів на виробництво GEM-T для України компанія Raytheon отримала у квітні 2026 року. Компанія прямо зазначала, що новий завод у Німеччині має відіграти важливу роль і у відновленні українських запасів перехоплювачів.
Для України ця ситуація означає посилення конкуренції за обмежений обсяг ракет, що виробляються. Києву Patriot необхідні насамперед для відбиття російських балістичних ракет, які залишаються однією з найскладніших цілей для української протиповітряної оборони.
Водночас американські виробники мають поповнювати власні запаси, забезпечувати потреби європейських членів НАТО, виконувати замовлення країн Близького Сходу та продовжувати підтримку України.
CSIS попереджає, що навіть за умови активного нарощування виробництва повне відновлення американських запасів займе кілька років. До того, як нові виробничі лінії досягнуть проектної потужності, США та їхнім союзникам доведеться визначати пріоритетність розподілу обмеженої кількості перехоплювачів між Європою, Україною, Близьким Сходом та Індо-Тихоокеанським регіоном.
27 серпня президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на Lake America — «озеро Америка».
При цьому важливе уточнення: мова не йде про міжнародне перейменування озера. Озеро Онтаріо розташоване на кордоні США та Канади, а указ Трампа поширюється лише на федеральні органи та офіційні географічні назви США. Канада не зобов’язана визнавати нову назву і продовжує використовувати Lake Ontario.
Згідно з указом № 14420, міністр внутрішніх справ США разом із Радою США з географічних назв повинен протягом 30 днів внести назву Lake America до федеральної системи Geographic Names Information System. Після цього нова назва має використовуватися в документах, картах та комунікаціях федеральних відомств США.
Трамп пояснив це рішення економічним та історичним значенням озера для США. У тексті указу наголошується на ролі озера в американській торгівлі, судноплавстві та військовій історії, а також на інвестиціях Вашингтона в захист екосистеми Великих озер.
Рішення було ухвалено на тлі нового загострення торговельних відносин між США та Канадою. Переговори між двома країнами щодо торговельної угоди було призупинено 21 серпня після того, як прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що запропоновані Вашингтоном умови не відповідають інтересам країни. Канада згодом оголосила про підготовку відповідних торговельних заходів.
Канадська сторона перейменування не визнала. Карні заявив, що в Канаді водойма й надалі називатиметься озером Онтаріо. Сама назва Ontario походить з мови корінних народів і використовувалася задовго до появи сучасних США та Канади.
Під час підписання указу Трамп також допустив нові географічні перейменування.
«У нас є затока, і тепер є озеро. Нам потрібен ще океан», — заявив президент США, додавши, що Вашингтон теоретично може подумати про нову назву Атлантичного або Тихого океану, або обох. Поки що жодних указів чи офіційних процедур щодо перейменування океанів не існує.
Це рішення продовжує практику географічних перейменувань другого президентського терміну Трампа. У січні 2025 року він розпорядився використовувати у федеральних органах США назву Gulf of America — «Американська затока» замість Gulf of Mexico та відновив назву Mount McKinley для гори Деналі на Алясці.
