Як повідомляє Fixygen, комісія з цінних паперів та бірж США запропонувала новий режим Regulation Crypto Assets, спеціально призначений для залучення капіталу криптовалютними проєктами.
Пропозиція передбачає два режими.
Невеликі проєкти зможуть залучати до 5 млн доларів протягом чотирьох років, а більші — до 75 млн доларів кожні 12 місяців без використання повного стандартного процесу реєстрації пропозиції цінних паперів.
При цьому емітенти повинні розкривати інформацію інвесторам і продовжуватимуть підпадати під законодавство щодо шахрайства та маніпулювання ринком.
SEC також пропонує механізм safe harbor, що дозволяє за умови виконання низки вимог відокремити сам криптоактив від початкового інвестиційного контракту.
Коментарі до проекту приймаються до 20 жовтня 2026 року.
Якщо правила будуть ухвалені, США вперше отримають окрему повноцінну процедуру залучення капіталу спеціально для криптостартапів.
Запаси ракет-перехоплювачів Patriot у американських збройних силах в Європі різко скоротилися після масштабних поставок в Україну та особливо інтенсивного витрачання боєприпасів під час війни з Іраном, що викликає побоювання щодо здатності НАТО відбивати тривалі балістичні атаки.
Про це повідомило агентство Associated Press 27 серпня з посиланням на американського військового чиновника в Європі та представника НАТО, які говорили на умовах анонімності.
За словами американського чиновника, найсерйозніша проблема стосується саме ракет Patriot, призначених для перехоплення високошвидкісних балістичних ракет.
Він охарактеризував рівень запасів як «поза межами критичного» і заявив, що американські сили в Європі зараз «однозначно» не мають достатньої кількості перехоплювачів для відбиття тривалої серії балістичних ударів.
Можливості захисту навіть від поодинокого балістичного удару або випадкової російської ракети, що відхилилася від курсу й прямує в бік території НАТО, чиновник назвав «дуже обмеженими».
Представник НАТО, з яким спілкувалося AP, також підтвердив низький рівень запасів Patriot у американських і натовських сил у Європі.
При цьому офіційно і Пентагон, і НАТО відкидають оцінки щодо критичного дефіциту.
Старший військовий представник НАТО полковник армії США Мартін О’Доннелл заявив AP, що твердження про те, що кількість ракет Patriot у Європі перебуває «поза межами критичного рівня», не відповідає дійсності. За його словами, НАТО має достатню кількість засобів ППО як для власного захисту, так і для продовження допомоги Україні.
Головний представник Пентагону Шон Парнелл також назвав повідомлення про нестачу американських боєприпасів неправдивими та заявив, що збройні сили США мають необхідні запаси для проведення операцій.
Проте незалежні оцінки свідчать про значне скорочення американських резервів.
За оцінкою старшого радника Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марка Кансіана, з початку повномасштабної війни Україна отримала понад 600 ракет Patriot з американських та союзних запасів.
Однак головним чинником різкого скорочення резервів стала війна США з Іраном.
За оцінками CSIS, під час іранської кампанії було витрачено близько 65% американського запасу Patriot — приблизно 1,5 тис. із 2,33 тис. перехоплювачів. Наприкінці липня аналітики CSIS оцінювали залишки американських запасів Patriot уже в менше ніж 1 тис. ракет.
Експерт британського Royal United Services Institute Ед Арнольд зазначив, що поставки Україні були заздалегідь заплановані й відносно контрольовані, тоді як необхідність масового застосування перехоплювачів на Близькому Сході виникла значно швидше, ніж очікувалося, що виявило обмеження виробничого ланцюга.
Дефіцит є особливо гострим для Європи, оскільки альтернатив Patriot для перехоплення сучасних балістичних ракет поки що небагато.
Франція та Італія розробляють нову версію системи SAMP/T NG, яка має отримати ширші можливості проти балістичних цілей, однак нова модифікація поки що не пройшла випробування в реальних бойових умовах. Чинна версія SAMP/T має меншу дальність дії, ніж Patriot.
Проблему має частково вирішити різке нарощування виробництва.
У 2026 році очікується випуск близько 600–650 сучасних ракет PAC-3 MSE, при цьому американська оборонна промисловість планує збільшити виробничі потужності до 2 тис. перехоплювачів на рік до 2030 року. Lockheed Martin і Пентагон уже уклали угоди, розраховані на багаторазове розширення виробництва.
Додаткові потужності створюються безпосередньо в Європі.
У вересні 2026 року в німецькому Шробенхаузені планується запустити перший європейський виробничий центр ракет Patriot. Підприємство створюється компанією COMLOG — спільним підприємством MBDA Deutschland та американської Raytheon.
На новому підприємстві здійснюватиметься остаточне складання та випробування ракет PAC-2 GEM-T. Перші поставки очікуються у 2027 році. Серед країн, які вже розмістили замовлення, AP називає Німеччину, Нідерланди, Румунію та Іспанію.
Окремий контракт вартістю 3,7 млрд доларів на виробництво GEM-T для України компанія Raytheon отримала у квітні 2026 року. Компанія прямо зазначала, що новий завод у Німеччині має відіграти важливу роль і у відновленні українських запасів перехоплювачів.
Для України ця ситуація означає посилення конкуренції за обмежений обсяг ракет, що виробляються. Києву Patriot необхідні насамперед для відбиття російських балістичних ракет, які залишаються однією з найскладніших цілей для української протиповітряної оборони.
Водночас американські виробники мають поповнювати власні запаси, забезпечувати потреби європейських членів НАТО, виконувати замовлення країн Близького Сходу та продовжувати підтримку України.
CSIS попереджає, що навіть за умови активного нарощування виробництва повне відновлення американських запасів займе кілька років. До того, як нові виробничі лінії досягнуть проектної потужності, США та їхнім союзникам доведеться визначати пріоритетність розподілу обмеженої кількості перехоплювачів між Європою, Україною, Близьким Сходом та Індо-Тихоокеанським регіоном.
27 серпня президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на Lake America — «озеро Америка».
При цьому важливе уточнення: мова не йде про міжнародне перейменування озера. Озеро Онтаріо розташоване на кордоні США та Канади, а указ Трампа поширюється лише на федеральні органи та офіційні географічні назви США. Канада не зобов’язана визнавати нову назву і продовжує використовувати Lake Ontario.
Згідно з указом № 14420, міністр внутрішніх справ США разом із Радою США з географічних назв повинен протягом 30 днів внести назву Lake America до федеральної системи Geographic Names Information System. Після цього нова назва має використовуватися в документах, картах та комунікаціях федеральних відомств США.
Трамп пояснив це рішення економічним та історичним значенням озера для США. У тексті указу наголошується на ролі озера в американській торгівлі, судноплавстві та військовій історії, а також на інвестиціях Вашингтона в захист екосистеми Великих озер.
Рішення було ухвалено на тлі нового загострення торговельних відносин між США та Канадою. Переговори між двома країнами щодо торговельної угоди було призупинено 21 серпня після того, як прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що запропоновані Вашингтоном умови не відповідають інтересам країни. Канада згодом оголосила про підготовку відповідних торговельних заходів.
Канадська сторона перейменування не визнала. Карні заявив, що в Канаді водойма й надалі називатиметься озером Онтаріо. Сама назва Ontario походить з мови корінних народів і використовувалася задовго до появи сучасних США та Канади.
Під час підписання указу Трамп також допустив нові географічні перейменування.
«У нас є затока, і тепер є озеро. Нам потрібен ще океан», — заявив президент США, додавши, що Вашингтон теоретично може подумати про нову назву Атлантичного або Тихого океану, або обох. Поки що жодних указів чи офіційних процедур щодо перейменування океанів не існує.
Це рішення продовжує практику географічних перейменувань другого президентського терміну Трампа. У січні 2025 року він розпорядився використовувати у федеральних органах США назву Gulf of America — «Американська затока» замість Gulf of Mexico та відновив назву Mount McKinley для гори Деналі на Алясці.
Українська мережа Lviv Croissants відкрила перший ресторан у штаті Каліфорнія — у місті Фер-Окс (Fair Oaks) поблизу Сакраменто. Нова локація стала четвертим закладом бренду в США, повідомила компанія.
Ресторан розташований за адресою 5343 Sunrise Blvd у торговому центрі Quail Pointe. Його площа перевищує 206 кв. м, зал розрахований на 54 посадочних місця. Заклад працює за новою дизайн-концепцією мережі, а операційні процеси інтегровані в єдину технологічну платформу, яку Lviv Croissants використовує на американському ринку.
Франчайзі нового ресторану стала українська підприємниця Оксана Мельничук, яка вже багато років проживає у США. Після знайомства з брендом через партнерів Lviv Croissants в Атланті вона обрала цю франшизу для свого першого ресторанного проєкту в Каліфорнії.
За даними компанії, на американському ринку вже підписано понад десять франчайзингових угод. До кінця 2026 року мережа розраховує відкрити ще один-два ресторани в США та продовжити більш активне франчайзингове розширення у 2027 році.
«Для нас важливо не просто виходити на нові ринки, а створювати умови для їхнього довгострокового розвитку. Саме тому ми інвестуємо в локальну інфраструктуру, партнерську модель та стандарти, які дозволяють масштабувати бренд без втрати якості», — зазначив співзасновник і генеральний директор Lviv Croissants Андрій Галицький.
За його словами, Каліфорнія є логічним наступним етапом розвитку мережі в США, а компанія фіксує високий інтерес до франшизи з боку підприємців із різних штатів.
Одним із ключових елементів американської стратегії Lviv Croissants стало створення власної виробничої інфраструктури. Перед відкриттям першого ресторану компанія запустила виробництво круасанів в Атланті, штат Джорджія. Звідти продукція постачається до американських закладів мережі, що дозволяє централізовано контролювати якість.
Базове меню американських ресторанів уніфіковано, проте окремі позиції адаптуються до місцевого попиту. До нього входять великі та малі круасан-сендвічі з солоними та солодкими начинками, сніданки, салати, супи, specialty coffee та холодні напої. На американському сайті Lviv Croissants представлені, зокрема, сендвічі з пастрамі, куркою теріякі та класичний Lviv Croissant.
Перший ресторан Lviv Croissants у США було відкрито в серпні 2024 року в Розуеллі, штат Джорджія. У 2025 році мережа вийшла на західне узбережжя, відкривши заклади в Кенті та Таквілі, штат Вашингтон. Заклад у Fair Oaks став четвертим американським рестораном і першим у Каліфорнії.
Lviv Croissants була заснована у Львові в 2015 році. Перший франчайзинговий ресторан було відкрито в Сумах того ж року, після чого компанія почала стрімке розширення. Наразі мережа налічує понад 190 закладів в Україні, а також працює в Польщі, США, Словаччині, Франції, Норвегії та Південній Кореї. У 2025 році в закладах мережі було реалізовано понад 11,5 млн круасанів.
Lviv Croissants, Калифорния, Львівські Круасани, США, УКРАЇНА, франшиза
Адміністрація президента США Дональда Трампа готується анулювати до 200 тис. ділових і туристичних віз іноземців, які після в’їзду в країну звернулися з проханням надати притулок. Якщо рішення буде реалізовано в заявленому масштабі, воно стане найбільшим одноразовим масовим анулюванням віз в історії США.
Про це 24 серпня повідомило Associated Press з посиланням на документи Державного департаменту США та двох американських чиновників.
Йдеться про неімміграційні візи категорій B1 і B2, призначені відповідно переважно для ділових і туристичних поїздок, відвідування родичів та отримання медичної допомоги.
Під дію нового заходу можуть потрапити візи, видані з 2016 по 2026 рік, якщо їхні власники після прибуття до Сполучених Штатів подали заяву на надання притулку або продовжують відповідний процес.
Представник Держдепартаменту Томмі Піготт підтвердив саму підготовку процедури, однак не назвав її остаточний масштаб.
«Ми координуємо дії з Міністерством внутрішньої безпеки, щоб виявляти та анулювати неімміграційні візи іноземців, які прибули до Сполучених Штатів як короткострокові відвідувачі, а потім подали заяву про надання притулку, щоб залишитися тут на постійній основі», — заявив представник Держдепу.
За його словами, процес відбуватиметься поступово, тому кількість анульованих віз поки що залишається змінною величиною.
Таким чином, цифра до 200 тис. віз наразі є оцінкою AP на основі внутрішніх документів та інформації американських чиновників, а не офіційно оголошеною Державним департаментом квотою.
Анулювання візи не означатиме негайного вислання всіх іноземців, яких це стосується, зі США.
За даними AP, більшість людей, чиї заяви про надання притулку перебувають на розгляді, будуть переведені до відповідної імміграційної категорії, однак більше не зможуть вважатися такими, що перебувають у країні як ділові або туристичні відвідувачі.
Головний аргумент адміністрації полягає в тому, що візи B1/B2 видаються особам, які заявляють про тимчасовий характер поїздки та намір покинути США. Подання заяви про надання притулку після в’їзду влада розглядає як можливе свідчення того, що початкова мета поїздки могла не відповідати заявленій.
Очікується, що масштабне анулювання віз може зіткнутися з судовими позовами. AP зазначає, що рішення поки що може бути переглянуте або оскаржене до його повної реалізації.
Новий захід стане продовженням суттєвого посилення американської візової та міграційної політики.
Державний департамент повідомив 10 серпня 2026 року, що з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому було анульовано вже понад 175 тис. віз іноземних громадян.
За даними відомства, підставами для цього були порушення візового режиму, кримінальні злочини, шахрайство, загрози національній безпеці та інші порушення. Серед найпоширеніших причин Держдеп називав напади, керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, крадіжки та злочини, пов’язані з наркотиками.
Однак заплановане анулювання до 200 тис. віз відрізняється тим, що йдеться про одну конкретну категорію власників і єдину адміністративну кампанію. Саме тому AP характеризує її як потенційно найбільше одноразове масове скасування віз в історії США.
Адміністрація Трампа у 2025–2026 роках також розширила перевірку соціальних мереж заявників, посилила вимоги до низки категорій іноземців, запровадила або розширила візові обмеження для громадян десятків держав та посилила перевірки вже виданих віз.
Новий захід стосується іноземців незалежно від конкретного громадянства, якщо вони відповідають зазначеним критеріям. Тому теоретично він може торкнутися й громадян України, які в’їхали до США саме за чинними візами B1/B2 і згодом звернулися за притулком. При цьому інші механізми перебування українців у
США самі по собі не є предметом оголошеної кампанії.
Президент США Дональд Трамп різко посилив тиск на Канаду на тлі загострення торговельного конфлікту між двома країнами, назвавши канадських керівників «клоунами» та попередивши про значно тяжчі економічні наслідки, якщо Оттава не змінить свою позицію.
Відповідну заяву Трамп опублікував 24 серпня 2026 року в Truth Social після нового обміну звинуваченнями з прем’єр-міністром Канади Марком Карні та прем’єром провінції Онтаріо Дагом Фордом.
«Америка десятиліттями тягнула Канаду на собі, але більше цього не буде», — написав президент США. На завершення повідомлення він закликав змусити канадське керівництво «стати в стрій», інакше наслідки для країни будуть «набагато гіршими».
Особливо різко Трамп висловився на адресу Дага Форда, який раніше пригрозив використати постачання електроенергії та критичних мінералів до США як захід у відповідь на американські тарифи.
Американський президент також заявив, що Канада економічно залежить від США, і зазначив, що значна частина електроенергії, нафти й газу, які отримує країна, транспортується через американську територію.
Однак офіційна статистика показує складнішу картину. Енергетичні системи двох країн справді надзвичайно тісно пов’язані, але Канада залишається великим нетто-експортером енергоресурсів до США.
За даними Канадського енергетичного регулятора, у 2025 році Канада експортувала до США нафти, нафтопродуктів, природного газу та газоконденсату на CAD157,5 млрд, тоді як імпортувала зі США аналогічної продукції лише на CAD34,4 млрд.
Близько 90,8% канадського експорту вуглеводнів спрямовувалося саме до США. Зокрема, Канада експортувала 4,3 млн барелів нафти на добу, з яких близько 3,9 млн барелів надходили на американський ринок.
У зворотному напрямку Канада імпортувала близько 0,5 млн барелів нафти на добу, причому близько 76% цих постачань припадало на США. Щодо природного газу Канада також є великим нетто-експортером: у 2025 році вона постачала близько 8,6 млрд куб. футів газу на добу, практично повністю до США, одночасно імпортуючи 2,5 млрд куб. футів на добу, переважно зі США.
Електроенергетичні системи двох країн також інтегровані. У 2025 році Канада експортувала до США 32,7 ТВт·год електроенергії, а імпортувала 22,1 ТВт·год. При цьому вся міжнародна торгівля електроенергією Канади припадає на США.
Таким чином, заяви Трампа мають під собою підстави в частині високої залежності канадської економіки від американської транспортної та енергетичної інфраструктури, однак Канада водночас є одним із найважливіших постачальників енергоресурсів для самих США. У 2025 році вона забезпечувала 63,4% американського імпорту сирої нафти, майже 100% імпорту природного газу та 81,3% електроенергії, яку імпортують США.
Заяви Трампа пролунали після провалу американо-канадських торговельних переговорів.
США вже запровадили 50-відсоткові тарифи приблизно на $20 млрд канадських товарів, а 24 серпня Трамп додатково пригрозив з 1 січня 2027 року підвищити до 50% тарифи на всі імпортовані з Канади автомобілі, вантажівки та автокомпоненти.
Вашингтон раніше пропонував у межах угоди знизити мита на канадські легкові автомобілі та легкі вантажівки з 25% до 15%, а на сталь і алюміній — із 50% до 25%, однак переговори зірвалися через низку розбіжностей.
Канада готує заходи у відповідь. Оттава оголосила про запровадження з 8 вересня тарифів у відповідь на американські товари, а влада провінцій не виключає використання енергетики та критичних мінералів як додаткових інструментів тиску.
Прем’єр Онтаріо Даг Форд заявив, що в разі подальшого загострення «усе на столі», включно з обмеженням постачання електроенергії та стратегічної сировини. За його словами, електроенергія з Онтаріо забезпечує близько 1,5 млн будинків і підприємств у США.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, зі свого боку, заявив, що Оттава готова повернутися до переговорів лише за умови ставлення до Канади як до суверенного партнера, а не як до залежної від США території.
Торговельні відносини двох держав залишаються одними з найбільших у світі. У 2025 році обіг товарів і послуг між США та Канадою становив близько $872,3 млрд, при цьому приблизно три чверті канадського товарного експорту спрямовувалися на американський ринок.
Водночас ще одне твердження, що пролунало в повідомленні Трампа, не підтверджується офіційною статистикою. Президент США заявив, що безробіття в Канаді досягло 10%, тоді як, за останніми даними Statistics Canada, у липні 2026 року воно становило 6,4% — найнижчий рівень за два роки.
KANADA, США, ТАРИФ, ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА, ТОРГОВЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ, Трамп
