Пекін закликає Вашингтон дотримуватися досягнутих консенсусів і вважає помилковими дії президента США Дональда Трампа з погрозами новими митами, повідомили у Міністерстві комерції КНР.
«Китай закликає США негайно переглянути свої помилкові дії, дотримуватися важливих консенсусів, досягнутих під час телефонних переговорів між двома главами держав, захищати важко здобуті результати консультацій, продовжувати використовувати механізм китайсько-американських торговельно-економічних консультацій», — йдеться у заяві, опублікованій на сайті міністерства.
У Пекіні зазначили, що виступають за вирішення розбіжностей шляхом діалогу, а якщо у Вашингтоні наполягатимуть «на неправильному шляху», то Китай вживе заходів для захисту своїх законних прав і інтересів.
«Навмисні погрози високими митами — це неправильний спосіб налагодити відносини з Китаєм», — підкреслили у Мінкомерції. У відомстві також зазначили, що заяви США про можливі нові мита є прикладом подвійних стандартів.
У ніч на суботу Трамп заявив, що має намір з 1 листопада, «а можливо, ще раніше», запровадити додаткові мита у 100% на товари, що імпортуються з Китаю.
«Починаючи з 1 листопада, а можливо, ще раніше, залежно від дій Китаю, США запровадять мита у 100% на додаток до вже існуючих мит. Крім того, з 1 листопада ми встановимо заходи експортного контролю щодо будь-якого життєво важливого програмного забезпечення», — написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп пояснив, що прийняв таке рішення через те, що Китай «заявив, що з 1 листопада запровадить серйозні заходи експортного контролю щодо майже всієї продукції, виробленої у КНР». «Це торкнеться всіх країн і явно є планом, на підготовку якого у Китаю пішли роки», — вважає президент США.
Нереалізовані біржові товари, зростання збитковості виробництва на сухе молоко і вершкове масло та зниження цін на вершкове масло в Європі та світі стримують ріст цін на молоко-сировину в Україні, повідомила Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 6 жовтня становила 17,45 грн/кг без ПДВ, що на 0,1 грн більше відносно попереднього місяця, незмінними залишилися ціни на молоко вищого (17,15 грн/кг без ПДВ) і першого ґатунків (16,80 грн/кг без ПДВ).
“Ціни також залишилися стабільними відносно результатів моніторингу другої половини вересня. Відносно минулорічного періоду ціна на екстра ґатунок знизилась на 25 коп”, – зауважили експерти.
За словами аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, ріст цін на молоко-сировину в Україні стримує чимало чинників. Наразі пропозиція біржових товарів на внутрішньому ринку переважає попит. Молокопереробні підприємства працювали на склад з середини серпня після призупинення молочного експорту в ЄС після вичерпання квот. Водночас, попит на внутрішньому ринку залишається низьким через зменшення кількості споживачів і скорочення купівельної спроможності населення. Продажі молочних продуктів у супермаркетах зростають лише у разі проведення акційних знижок. Склади в Україні майже повністю заповнені біржовими товарами, що тисне на ціни на молоко.
Показовою, за інформацією АВМ, є ситуація з вершковим маслом в ЄС, яке за останні два місяці подешевшало на 24% через надходження на європейський ринок партій американського масла за ціною EUR5 тис./тонна. В таких умовах європейським трейдерам нецікаво купувати українське масло, яке коштує більше ніж американське. Збільшення витрат на електроенергію впливає на зростання собівартості української продукції і ускладнює можливість конкурувати з американцями на ринку Європи, пояснюють аналітики.
В Україні в другій половині жовтня є імовірність зниження цін в максимальному діапазоні на молоко-сировину екстра ґатунку та вищого ґатунку через зростання збитковості виробництва сухого молока і вершкового масла на молокопереробних підприємствах та зниження світових цін на вершкове масло, прогнозують вони.
“Втім, 13 жовтня очікується підписання нових квот на експорт молочної продукції в ЄС для українських компаній. Збільшилися квоти на масло з 5 тис. тонн до 7 тис. тонн і на сухе молоко. Очікується відновлення молочного експорту в ЄС 28 жовтня, після вступу квот в силу через 15 днів, що може стримувати падіння цін на молоко-сировину в Україну”, – зазначають в АВМ.
Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта” заявив про зниження з 1 жовтня на $1,5-2 тарифів на відправлення до США дрібних пакетів PRIME (до 2 кг) та коштуватимуть від 260 грн, що менше, ніж раніше, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський.
“Щоб підтримати українських експортерів у найгарячіший передсвятковий сезон продажів у США — коли припадає понад 25% річного обсягу — “Укрпошта”… З 1 жовтня тарифи на дрібні пакети PRIME стартуватимуть від 260 гривень, що на $1,5-2 менше, ніж раніше”, – написав генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Facebook у вівторок.
Він уточнив, що мова про доставку від семи днів у понад 15 000 відділень по всій території США.
За його словами, у партнерстві з DHL, Nordi, Lufthansa побудовано логістичний ланцюг, зокрема, обробка посилок в Україні — до 24 годин, доставка до Лондона або Франкфурта здійснюється за 34-40 годин, далі посилка прямує до отримувачів у США: Нью-Йорк, Маямі, Чикаго, Лос-Анджелес.
На думку Смілянського, введення США мит на поштові відправлення вартістю до $800 зі встановленням для України мита 10% порівняно із 15% для ЄС, 25% для Молдови та 45% для Швейцарії дає можливість українському малому бізнесу утримати позиції й навіть наростити обсяги, особливо зважаючи на те, що багато країн досі не відновили доставку до США.
Смілянський додав, що “Укрпошта” має частку понад 50% на ринку міжнародних доставок.
Згідно із інформацію на сайті компанії, наразі вартість відправлення дрібного пакету PRIME (будь-яка зі сторін не перевищує 60 см, а сума усіх вимірів не перевищує 90 см) вагою 100 г до США складає 321,64 грн, а 2 кг – 1135,6 грн.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Україна має потенціал для розширення двосторонньої аграрної торгівлі зі США, зокрема щодо експорту м’яса, яєць, кукурудзи та бджолиних маток, повідомила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за підсумками робочого візиту керівника відомства Сергія Ткачука до США.
Держспродспоживслужба зазначила, що в ході візиту Ткачук провів зустрічі з представниками трьох підрозділів Міністерства сільського господарства США.
Спільно з USDA Foreign Agricultural Service (FAS) сторони обговорили збільшення обсягів двосторонньої торгівлі аграрною продукцією. Україна має потенціал заміщення російської та китайської продукції на американському ринку, запевнили у відомстві. Особливу увагу було приділено відкриттю ринку США для української птиці та яєць.
На переговорах із USDA Food Safety Inspection Service (FSIS) ішлося про доступ українського м’яса птиці та яєць до американського ринку. Держпродспоживслужба вже надала всю необхідну інформацію і висловила готовність пройти інспекції, зокрема, у форматі онлайн. Така практика успішно застосовувалась при взаємодії з Великою Британією, Канадою та ЄС.
Українська сторона підкреслила важливість руху вперед із заявкам щодо експорту свинини та яловичини, а FSIS підтвердила готовність розпочати технічні консультації.
Зустріч із USDA Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS) була присвячена епізоотичній ситуації, процедурі оцінки стану хвороб та інспекцій.
Крім того, на зустрічах обговорювалися перспективи експорту української кукурудзи та бджолиних маток. Американська сторона позитивно оцінила динаміку щодо кукурудзи та пообіцяла розглянути питання щодо бджіл у найближчий час.
“Ці діалоги підтверджують: навіть у час війни український аграрний сектор залишається надійним та перспективним партнером. Ми відчуваємо підтримку наших американських колег і готовність рухатися вперед у відкритті нових можливостей для України”, – резюмував голова Держпродспоживслужби.
