Українська мережа Lviv Croissants відкрила перший ресторан у штаті Каліфорнія — у місті Фер-Окс (Fair Oaks) поблизу Сакраменто. Нова локація стала четвертим закладом бренду в США, повідомила компанія.
Ресторан розташований за адресою 5343 Sunrise Blvd у торговому центрі Quail Pointe. Його площа перевищує 206 кв. м, зал розрахований на 54 посадочних місця. Заклад працює за новою дизайн-концепцією мережі, а операційні процеси інтегровані в єдину технологічну платформу, яку Lviv Croissants використовує на американському ринку.
Франчайзі нового ресторану стала українська підприємниця Оксана Мельничук, яка вже багато років проживає у США. Після знайомства з брендом через партнерів Lviv Croissants в Атланті вона обрала цю франшизу для свого першого ресторанного проєкту в Каліфорнії.
За даними компанії, на американському ринку вже підписано понад десять франчайзингових угод. До кінця 2026 року мережа розраховує відкрити ще один-два ресторани в США та продовжити більш активне франчайзингове розширення у 2027 році.
«Для нас важливо не просто виходити на нові ринки, а створювати умови для їхнього довгострокового розвитку. Саме тому ми інвестуємо в локальну інфраструктуру, партнерську модель та стандарти, які дозволяють масштабувати бренд без втрати якості», — зазначив співзасновник і генеральний директор Lviv Croissants Андрій Галицький.
За його словами, Каліфорнія є логічним наступним етапом розвитку мережі в США, а компанія фіксує високий інтерес до франшизи з боку підприємців із різних штатів.
Одним із ключових елементів американської стратегії Lviv Croissants стало створення власної виробничої інфраструктури. Перед відкриттям першого ресторану компанія запустила виробництво круасанів в Атланті, штат Джорджія. Звідти продукція постачається до американських закладів мережі, що дозволяє централізовано контролювати якість.
Базове меню американських ресторанів уніфіковано, проте окремі позиції адаптуються до місцевого попиту. До нього входять великі та малі круасан-сендвічі з солоними та солодкими начинками, сніданки, салати, супи, specialty coffee та холодні напої. На американському сайті Lviv Croissants представлені, зокрема, сендвічі з пастрамі, куркою теріякі та класичний Lviv Croissant.
Перший ресторан Lviv Croissants у США було відкрито в серпні 2024 року в Розуеллі, штат Джорджія. У 2025 році мережа вийшла на західне узбережжя, відкривши заклади в Кенті та Таквілі, штат Вашингтон. Заклад у Fair Oaks став четвертим американським рестораном і першим у Каліфорнії.
Lviv Croissants була заснована у Львові в 2015 році. Перший франчайзинговий ресторан було відкрито в Сумах того ж року, після чого компанія почала стрімке розширення. Наразі мережа налічує понад 190 закладів в Україні, а також працює в Польщі, США, Словаччині, Франції, Норвегії та Південній Кореї. У 2025 році в закладах мережі було реалізовано понад 11,5 млн круасанів.
Lviv Croissants, Калифорния, Львівські Круасани, США, УКРАЇНА, франшиза
Адміністрація президента США Дональда Трампа готується анулювати до 200 тис. ділових і туристичних віз іноземців, які після в’їзду в країну звернулися з проханням надати притулок. Якщо рішення буде реалізовано в заявленому масштабі, воно стане найбільшим одноразовим масовим анулюванням віз в історії США.
Про це 24 серпня повідомило Associated Press з посиланням на документи Державного департаменту США та двох американських чиновників.
Йдеться про неімміграційні візи категорій B1 і B2, призначені відповідно переважно для ділових і туристичних поїздок, відвідування родичів та отримання медичної допомоги.
Під дію нового заходу можуть потрапити візи, видані з 2016 по 2026 рік, якщо їхні власники після прибуття до Сполучених Штатів подали заяву на надання притулку або продовжують відповідний процес.
Представник Держдепартаменту Томмі Піготт підтвердив саму підготовку процедури, однак не назвав її остаточний масштаб.
«Ми координуємо дії з Міністерством внутрішньої безпеки, щоб виявляти та анулювати неімміграційні візи іноземців, які прибули до Сполучених Штатів як короткострокові відвідувачі, а потім подали заяву про надання притулку, щоб залишитися тут на постійній основі», — заявив представник Держдепу.
За його словами, процес відбуватиметься поступово, тому кількість анульованих віз поки що залишається змінною величиною.
Таким чином, цифра до 200 тис. віз наразі є оцінкою AP на основі внутрішніх документів та інформації американських чиновників, а не офіційно оголошеною Державним департаментом квотою.
Анулювання візи не означатиме негайного вислання всіх іноземців, яких це стосується, зі США.
За даними AP, більшість людей, чиї заяви про надання притулку перебувають на розгляді, будуть переведені до відповідної імміграційної категорії, однак більше не зможуть вважатися такими, що перебувають у країні як ділові або туристичні відвідувачі.
Головний аргумент адміністрації полягає в тому, що візи B1/B2 видаються особам, які заявляють про тимчасовий характер поїздки та намір покинути США. Подання заяви про надання притулку після в’їзду влада розглядає як можливе свідчення того, що початкова мета поїздки могла не відповідати заявленій.
Очікується, що масштабне анулювання віз може зіткнутися з судовими позовами. AP зазначає, що рішення поки що може бути переглянуте або оскаржене до його повної реалізації.
Новий захід стане продовженням суттєвого посилення американської візової та міграційної політики.
Державний департамент повідомив 10 серпня 2026 року, що з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому було анульовано вже понад 175 тис. віз іноземних громадян.
За даними відомства, підставами для цього були порушення візового режиму, кримінальні злочини, шахрайство, загрози національній безпеці та інші порушення. Серед найпоширеніших причин Держдеп називав напади, керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, крадіжки та злочини, пов’язані з наркотиками.
Однак заплановане анулювання до 200 тис. віз відрізняється тим, що йдеться про одну конкретну категорію власників і єдину адміністративну кампанію. Саме тому AP характеризує її як потенційно найбільше одноразове масове скасування віз в історії США.
Адміністрація Трампа у 2025–2026 роках також розширила перевірку соціальних мереж заявників, посилила вимоги до низки категорій іноземців, запровадила або розширила візові обмеження для громадян десятків держав та посилила перевірки вже виданих віз.
Новий захід стосується іноземців незалежно від конкретного громадянства, якщо вони відповідають зазначеним критеріям. Тому теоретично він може торкнутися й громадян України, які в’їхали до США саме за чинними візами B1/B2 і згодом звернулися за притулком. При цьому інші механізми перебування українців у
США самі по собі не є предметом оголошеної кампанії.
Президент США Дональд Трамп різко посилив тиск на Канаду на тлі загострення торговельного конфлікту між двома країнами, назвавши канадських керівників «клоунами» та попередивши про значно тяжчі економічні наслідки, якщо Оттава не змінить свою позицію.
Відповідну заяву Трамп опублікував 24 серпня 2026 року в Truth Social після нового обміну звинуваченнями з прем’єр-міністром Канади Марком Карні та прем’єром провінції Онтаріо Дагом Фордом.
«Америка десятиліттями тягнула Канаду на собі, але більше цього не буде», — написав президент США. На завершення повідомлення він закликав змусити канадське керівництво «стати в стрій», інакше наслідки для країни будуть «набагато гіршими».
Особливо різко Трамп висловився на адресу Дага Форда, який раніше пригрозив використати постачання електроенергії та критичних мінералів до США як захід у відповідь на американські тарифи.
Американський президент також заявив, що Канада економічно залежить від США, і зазначив, що значна частина електроенергії, нафти й газу, які отримує країна, транспортується через американську територію.
Однак офіційна статистика показує складнішу картину. Енергетичні системи двох країн справді надзвичайно тісно пов’язані, але Канада залишається великим нетто-експортером енергоресурсів до США.
За даними Канадського енергетичного регулятора, у 2025 році Канада експортувала до США нафти, нафтопродуктів, природного газу та газоконденсату на CAD157,5 млрд, тоді як імпортувала зі США аналогічної продукції лише на CAD34,4 млрд.
Близько 90,8% канадського експорту вуглеводнів спрямовувалося саме до США. Зокрема, Канада експортувала 4,3 млн барелів нафти на добу, з яких близько 3,9 млн барелів надходили на американський ринок.
У зворотному напрямку Канада імпортувала близько 0,5 млн барелів нафти на добу, причому близько 76% цих постачань припадало на США. Щодо природного газу Канада також є великим нетто-експортером: у 2025 році вона постачала близько 8,6 млрд куб. футів газу на добу, практично повністю до США, одночасно імпортуючи 2,5 млрд куб. футів на добу, переважно зі США.
Електроенергетичні системи двох країн також інтегровані. У 2025 році Канада експортувала до США 32,7 ТВт·год електроенергії, а імпортувала 22,1 ТВт·год. При цьому вся міжнародна торгівля електроенергією Канади припадає на США.
Таким чином, заяви Трампа мають під собою підстави в частині високої залежності канадської економіки від американської транспортної та енергетичної інфраструктури, однак Канада водночас є одним із найважливіших постачальників енергоресурсів для самих США. У 2025 році вона забезпечувала 63,4% американського імпорту сирої нафти, майже 100% імпорту природного газу та 81,3% електроенергії, яку імпортують США.
Заяви Трампа пролунали після провалу американо-канадських торговельних переговорів.
США вже запровадили 50-відсоткові тарифи приблизно на $20 млрд канадських товарів, а 24 серпня Трамп додатково пригрозив з 1 січня 2027 року підвищити до 50% тарифи на всі імпортовані з Канади автомобілі, вантажівки та автокомпоненти.
Вашингтон раніше пропонував у межах угоди знизити мита на канадські легкові автомобілі та легкі вантажівки з 25% до 15%, а на сталь і алюміній — із 50% до 25%, однак переговори зірвалися через низку розбіжностей.
Канада готує заходи у відповідь. Оттава оголосила про запровадження з 8 вересня тарифів у відповідь на американські товари, а влада провінцій не виключає використання енергетики та критичних мінералів як додаткових інструментів тиску.
Прем’єр Онтаріо Даг Форд заявив, що в разі подальшого загострення «усе на столі», включно з обмеженням постачання електроенергії та стратегічної сировини. За його словами, електроенергія з Онтаріо забезпечує близько 1,5 млн будинків і підприємств у США.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, зі свого боку, заявив, що Оттава готова повернутися до переговорів лише за умови ставлення до Канади як до суверенного партнера, а не як до залежної від США території.
Торговельні відносини двох держав залишаються одними з найбільших у світі. У 2025 році обіг товарів і послуг між США та Канадою становив близько $872,3 млрд, при цьому приблизно три чверті канадського товарного експорту спрямовувалися на американський ринок.
Водночас ще одне твердження, що пролунало в повідомленні Трампа, не підтверджується офіційною статистикою. Президент США заявив, що безробіття в Канаді досягло 10%, тоді як, за останніми даними Statistics Canada, у липні 2026 року воно становило 6,4% — найнижчий рівень за два роки.
KANADA, США, ТАРИФ, ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА, ТОРГОВЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ, Трамп
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-липні 2026 року становив $2,62 млрд, що на 17% менше за показник аналогічного періоду 2025 року ($3,16 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у липні імпорт легкових авто скоротився на 27,2% порівняно з липнем минулого року – до $443,2 млн, що також на 5,3% менше за червень-2026.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за сім місяців стабільно входять США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були Німеччина, США та Китай. Зокрема, поставки авто зі США скоротились на 3,2% – до $508,3 млн, з Німеччини зменшились на 26% – до $416,2 млн, а імпорт з Японії склав $371,2 млн, тоді як торік з Китаю були ввезені авто на $407,7 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,33 млрд – на 20,4% менше за показник торік.
Водночас за сім місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $2 млн, переважно в Грузію, Чехію та Казахстан, тоді як торік сумарно на $4,54 млн були поставки до ОАЕ, Чехії та Польщі.
У загальному імпорті товарів в Україну у січні-липні частка легкових авто склала 4,52%, тоді як торік за цей період – 6,89%, в загальному експорті відповідно 0,01% та 0,02%.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто починаючи з літа 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, і вже з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
Нафтопереробні потужності в Європі та США скорочуватимуться протягом наступного десятиліття, тоді як на Близькому Сході, в Африці та Азії їхнє зростання триватиме, прогнозують експерти S&P Global Energy.
Уряди західних держав закликають компанії нарощувати потужності НПЗ, щоб забезпечити безперебійні поставки критично важливих ресурсів під час майбутніх криз, проте інвестори не виявляють бажання вкладати кошти в нові проєкти, що створить проблеми в майбутньому — як у Європі, так і в Північній Америці, пише газета Financial Times.
Цього року НПЗ у США та Європі працюють майже на межі своїх можливостей, оскільки галузь намагається впоратися з дефіцитом, спричиненим війною на Близькому Сході, і отримують високі прибутки.
Згідно з прогнозом S&P Global Energy, потужності європейських НПЗ скоротяться на 20 % за десять років до 2035 року включно, до рівня трохи вище 9 млн барелів на добу (б/д). Минулого року в Європі було закрито підприємства із сукупною потужністю переробки близько 500 тис. б/д, а, наприклад, Велика Британія втратила два з шести своїх НПЗ.
S&P Global Energy також очікує зменшення потужностей у США за цей період на 7%, до 16,7 млн б/д.
Енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, не змінила траєкторію розвитку галузі, зазначає Деніел Еванс, який у S&P Global відповідає за ринок нафтопереробки.
«Недавні перебої з постачанням змусили переглянути уявлення про стратегічну важливість нафтопереробної галузі на Заході. Але чи змінює це фундаментальні фактори в довгостроковій перспективі? Я б сказав, що, найімовірніше, ні», — зазначив він.
На відміну від Північної Америки та Європи, компанії в Китаї, на Близькому Сході, в Індії та в Африці побудували великі нові та висококонкурентні НПЗ.
Біткойн (Bitcoin, BTC) увечері в середу різко прискорив зростання і піднявся до 69,7 тис. доларів, додавши близько 4 тис. доларів за короткий проміжок часу та досягнувши найвищого рівня приблизно за два місяці, повідомляє портал Fixygen.
Після досягнення внутрішньоденного максимуму перша криптовалюта скоригувалася приблизно до $68,5–68,7 тис., однак продовжує додавати близько 6% за добу. Внутрішньоденний мінімум перебував у районі $64,1 тис.
Різкий рух розпочався після оголошення Міністерства фінансів США про збільшення щонайменше вдвічі обсягів операцій зі зворотного викупу довгострокових американських державних облігацій — до $4 млрд і більше за одну операцію.
Після новини дохідність 30-річних US Treasuries знизилася приблизно на 8 базисних пунктів — до 5,20%, аналогічне зниження спостерігалося за десятирічними паперами. Одночасно долар США почав дешевшати, а попит на ризикові та захисні активи посилився.
Спочатку біткоїн після повідомлення Мінфіну піднявся приблизно до $64,9 тис., потім подолав $65 тис., а згодом зростання різко прискорилося. На піку котирування досягли $69,7 тис.
На тлі стрибка відбулася масштабна ліквідація коротких позицій на криптовалютному ринку. За даними CoinGlass, які наводить CoinDesk, лише за годину — між 14:50 і 15:50 UTC — було ліквідовано позиції в криптовалютних деривативах приблизно на $1,3 млрд, причому понад половина обсягу припала на торговельні пари з біткоїном. Щодо Ethereum обсяг ліквідацій становив близько $430 млн.
Зростання поширилося практично на весь великий криптовалютний ринок. Ethereum додавав близько 9%, XRP — понад 6%, Solana — близько 6%.
Додатковим чинником став технічний рух BTC. До нинішнього стрибка аналітики відзначали формування на денному графіку фігури «перевернута голова і плечі». Стійке подолання зони близько $66,6 тис., на думку технічного аналітика Акселя Кібара, могло відкрити простір для руху в напрямку $76 тис.
Водночас висока швидкість нинішнього зростання підвищує ймовірність короткострокової волатильності: значна частина руху була посилена примусовим закриттям коротких позицій, а після досягнення $69,7 тис. біткоїн уже відступив більш ніж на $1 тис.
Bitcoin є найбільшою у світі криптовалютою за капіталізацією. Її пропозиція обмежена алгоритмом 21 млн монет, а в обігу перебуває близько 20 млн BTC. Котирування криптовалют характеризуються підвищеною волатильністю і можуть істотно змінюватися протягом короткого часу.
