“Метінвест” за підсумками січня-вересня поточного року знизив виплавку сталі на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,531 млн тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V. за підсумками третього кварталу і дев’яти місяців цього року в середу.
За вказаний період виробництво чавуну знизилося на 46% – до 1,344 млн тонн, коксу – на 31%, до 948 тис. тонн, зокрема товарного коксу зросло на 7% – до 644 тис. тонн.
Водночас наголошується, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу роботу низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили виробництво.
На сьогодні українські підприємства групи, крім розташованих у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
У третьому кварталі 2023 року виробництво чавуну знизилося на 10% порівняно з попереднім кварталом – до 425 тис. тонн переважно через зупинку на плановий капремонт доменної печі №1 на “Каметсталі”. У результаті виробництво сталі знизилося на 8% – до 499 тис. тонн. За дев’ять місяців виплавка чавуну і сталі групи знизилася на 46% і 43%. Зупинка виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року була частково компенсована обсягами на “Каметсталі”.
У третьому кварталі виробництво товарних напівфабрикатів склало 159 тис. тонн, що на 27% менше, ніж у попередньому кварталі, переважно через зростання внутрішнього споживання на наступних стадіях виробництва.
Крім того, за дев’ять місяців 2023 року випуск товарних напівфабрикатів знизився на 26% – до 657 тис. тонн через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року. Це частково було компенсовано збільшенням виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.
У третьому кварталі випуск “Метінвестом” готової продукції знизився на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 583 тис. тонн. При цьому виробництво плоского прокату зменшилося на 27 тис. тонн – до 267 тис. тонн – через скорочення портфеля замовлень на перекатних заводах в Італії та Великобританії. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва оцинкованого холоднокатаного рулону на “Юністіл” в Україні внаслідок запуску четвертого індуктора після зупинки на капремонт у другому кварталі.
Водночас виробництво довгого прокату зросло на 9 тис. тонн – до 316 тис. тонн – переважно завдяки збільшенню портфеля замовлень на арматуру на “Каметсталі”.
За дев’ять місяців 2023 року випуск готової продукції впав на 26% – до 1,728 млн тонн. При цьому виробництво плоского прокату знизилося на 666 тис. тонн – до 847 тис. тонн внаслідок зупинки маріупольських комбінатів. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великій Британії на тлі налагодження поставок слябів від третіх осіб.
Своєю чергою, випуск довгого прокату зріс на 72 тис. тонн – до 881 тис. тонн завдяки стабілізації виробництва заготовки на “Каметсталі” і нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
Випуск рейкової та трубної продукції був відсутній, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.
Обсяг виробництва коксу в третьому кварталі зменшився на 9% порівняно з попереднім кварталом – до 299 тис. тонн переважно через зниження потреби в коксі на “Каметсталі”. За дев’ять місяців цей показник впав на 31% – до 948 тис. тонн внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” і АКХЗ.
Як повідомлялося, у січні-березні 2023 року “Метінвест” знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 491 тис. тонн, чавуну – також на 75%, до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 1% – до 213 тис. тонн.
У першій половині 2023 року група скоротила виплавку сталі на 57% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,032 млн тонн, чавуну – на 59%, до 918 тис. тонн, коксу – на 40%, до 648 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 7% – до 429 тис. тонн.
“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з 2021 роком – до 2,918 млн тонн, чавуну – на 72%, до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Металургійні підприємства України у вересні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 558 тис. тонн з 340 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 21-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у вересні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до вересня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (82,110 млн тонн, зниження на 5,6% до вересня-2022), Індія (11,632 млн тонн, “плюс” 18,2%), Японія (7,020 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,718 млн тонн, “плюс” 2,6%), РФ (6,2 млн тонн, “плюс” 9,8%), Південна Корея (5,456 млн тонн, більше на 18,2%), Німеччина (2,902 млн тонн, “плюс” 2,1%), Туреччина (2,890 млн тонн, “плюс” 8,4%), Бразилія (2,630 млн тонн, “мінус” 5,6%) та Іран (2,397 млн тонн, “мінус” 12,7%).
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі знизилася на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 149,316 млн тонн.
За дев’ять місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (795,070 млн тонн, зростання на 1,7%), Індія (104,090 млн тонн, більше на 11,6%), Японія (65,387 млн тонн, падіння на 3,6%), США (60,566 млн тонн, “мінус” 1,4%), РФ (57,148 млн тонн, “плюс” 4,8%), Південна Корея (50,430 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (27,231 млн тонн, “мінус” 3,6%), Туреччина (24,489 млн тонн, “мінус” 10,1%), Бразилія (23,965 млн тонн, менше на 8%) та Іран (22,069 млн тонн, “мінус” 0,6%).
Загалом у січні-вересні 63 країни виробили 1 млрд 406,376 млн тонн сталі, що на 0,1% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за дев’ять місяців 2023 року виробила 4,590 млн тонн сталі, що на 16,9% нижче за обсяги за січень-вересень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками дев’яти місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 602 тис. тонн із 366 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 20-те місце в рейтингу 63 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у серпні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до серпня-2022 у половині країн першої десятки, окрім Японії, Південної Кореї, Німеччини, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня виглядає наступним чином: Китай (86,41 млн тонн, зростання на 3,2% до серпня-2022), Індія (11,904 млн тонн, “плюс” 17,4%), Японія (7,146 млн тонн, “мінус” 2,9%), США (6,980 млн тонн, “плюс” 1,1%), РФ (6,4 млн тонн, “плюс” 8,9%), Південна Корея (5,583 млн тонн, менше на 5,9%), Німеччина (2,844 млн тонн, “мінус” 1%), Туреччина (2,756 млн тонн, “мінус” 2,9%), Бразилія (2,719 млн тонн, “мінус” 5,9%) і В’єтнам (1,6 млн тонн, “мінус” 0,1%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 2,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,619 млн тонн.
За вісім місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (712,930 млн тонн, зростання на 2,6%), Індія (92,209 млн тонн, більше на 10,5%), Японія (58,366 млн тонн, падіння на 3,8%), США (53,830 млн тонн, “мінус” 1,9%), РФ (50,796 млн тонн, “плюс” 3,9%), Південна Корея (44,969 млн тонн, “мінус” 2,3%), Німеччина (24,328 млн тонн, “мінус” 4,2%), Туреччина (21,599 млн тонн, “мінус” 12,1%), Бразилія (21,335 млн тонн, менше на 8,3%) та Іран (19,672 млн тонн, “мінус” 1,1%).
Загалом у січні-серпні 63 країни виробили 1 млрд 256,378 млн тонн сталі, що на 0,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за вісім місяців 2023 року виробила 4,032 млн тонн сталі, що на 22,3% нижче за обсяги за січень-серпень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками восьми місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-серпні поточного року збільшив відвантаження прокату на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 240,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в понеділок, виплавка сталі за цей період зросла на 35,5% – до 1 млн 499,4 тис. тонн, чавуну – на 17,5%, до 1 млн 665,7 тис. тонн.
У серпні 2023 року на “Запоріжсталі” вироблено 257,9 тис. тонн чавуну, 239,7 тис. тонн сталі, відвантажено 200,4 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 262 тис. тонн чавуну, 240,7 тис. тонн сталі, відвантажено 196,1 тис. тонн прокату.
“Збільшення рівня виробництва в серпні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням з режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами”, – пояснюється в пресрелізі.
Нагадується, що у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні з початку березня 2022 року група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня того ж року комбінат частково відновив роботу цеху холодної прокатки для випуску і відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. За місяць після вимушеного зупинення комбінат вивів із консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року комбінат працює в середньому на 50% потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Металургійні підприємства України в червні поточного року збільшили виробництво сталі на 47,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 436 тис. тонн із 295 тис. тонн.
У травні-2023 було виплавлено 583 тис. тонн сталі.
Водночас Україна посіла 25-те місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у червні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Індії, США, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (91,110 млн тонн, зростання на 0,4% до червня-2022), Індія (11,205 млн тонн, зростання на 12,9%), Японія (7,325 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,789 млн тонн, “плюс” 0,5%), РФ (5,8 млн тонн, “плюс” 3,8%), Південна Корея (5, 532 млн тонн, менше на 0,9%), Іран (3,159 млн тонн, зростання на 17,4%), Туреччина (2,937 млн тонн, менше на 1,5%), Німеччина (2,925 млн тонн, “мінус” на 8,4%) і Бразилія (2,566 млн тонн, “мінус” 12,5%).
Загалом у червні поточного року виплавка сталі знизилася на 0,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,756 млн тонн.
За шість місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (535,640 млн тонн, зростання на 1,3%), Індія (67,918 млн тонн, зростання на 7,4%), Японія (43,833 млн тонн, падіння на 4,7%), США (39,855 млн тонн, зниження на 2,9%), РФ (37,463 млн тонн, зростання на 1%), Південна Корея (33, 675 млн тонн, “мінус” 0,5%), Німеччина (18,527 млн тонн, менше на 5,3%), Іран (16,125 млн тонн, зростання на 4,8%), Бразилія (15,972 млн тонн, “мінус” 8,9%) і Туреччина (15,916 млн тонн, менше на 16,3%).
Загалом у січні-червні 63 країни виробили 943,9 млн тонн сталі, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за 6 міс-2023 виробила 2,829 млн тонн сталі, що на 37,7% менше порівняно із січнем-червнем 2022 року. Країна перебуває на 24-му місці за підсумками шести місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-червні поточного року збільшив відвантаження прокату на 1,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 844,2 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період зросла на 10,5% – до 1 млн 18,9 тис. тонн, чавуну – на 1,1%, до 1 млн 145,8 тис. тонн.
У червні 2023 року на “Запоріжсталі” вироблено 131,9 тис. тонн чавуну (у червні-2022 – 72,8 тис. тонн), 159,4 тис. тонн сталі (69,6 тис. тонн), відвантажено 199,1 тис. тонн прокату (146,9 тис. тонн).
“Збільшення рівня виробництва в червні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням з режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами”, – пояснюється у пресрелізі.
При цьому травнем виробництво знизилося. Так, у попередньому місяці було випущено 229,6 тис. тонн чавуну, 213,3 тис. тонн сталі, але відвантаження прокату було нижчим – 180,5 тис. тонн.
Нагадується, що у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні з початку березня 2022 року група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня того ж року комбінат частково відновив роботу цеху холодної прокатки для випуску і відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. За місяць після вимушеного зупинення комбінат вивів із консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року комбінат працює в середньому на 50% потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
