Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Порт Рені вперше за часи незалежності України залучив новий вантажопотік – цитрусові з Єгипту, які в мирний час йшли через більші порти “Великої Одеси”, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook.
“Минулого тижня в порт Рені прибуло рефрижераторне судно “ZEINAB”, обладнане посиленою вентиляцією та холодильними установками для перевезення швидкопсувних вантажів”, – йдеться в повідомленні АМПУ.
Зокрема, з Єгипту доставлено 519,9 тонн фруктів: 150,3 тонн апельсинів, 169,4 тонн гранат, 31,05 тонн лимонів і 169 тонн мандаринів.
АМПУ уточнила, що традиційно цитрусові перевантажували порти “Чорноморськ” і Одеса.
Лідером серед них був порт “Чорноморськ”, який перевалив 253 тис. тонн цитрусових за останні п’ять років: 2018 року – 83,6 тис. тонн, 2019 року – 74,1 тис. тонн, 2020 року – 43 тис. тонн, 2021 року – 35,5 тис. тонн і 2022 року – 16,8 тис. тонн.
Порт “Одеса” за той самий період перевалив 134,2 тис. тонн цитрусових: 2018 року – 45,4 тис. тонн, 2019 року – 40,4 тис. тонн, 2020 року – 26,5 тис. тонн, 2021 року – 14,3 тис. тонн і 2022 року – 7,6 тис. тонн.
В АМПУ нагадали, що наразі порти Великої Одеси працюють тільки в рамках роботи “зернової ініціативи”, тому вантажовласники змушені шукати інші шляхи для доставки цитрусових до споживачів.
Раніше аналітичний проєкт “Клуб експертів” детально проаналізував торговельно-економічне співробітництво України та Єгипту, докладніше дивіться у відео:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
У черговому відео YouTube-каналі аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто перспективи торговельно-економічних відносин України та Єгипту.
Як підкреслив засновник Клубу експертів Максим Уракін, Єгипет до початку війни був найвигіднішим торговельним партнером для України, позитивне сальдо торговельного балансу з яким становило майже 2 млрд дол США. Основними українськими товарами на єгипетському ринку були зерно та продукція металургії.
При цьому, в перші місяці війни блокада РФ морських комунікацій у Чорному морі обмежила український експорт до країн Африки і насамперед до Єгипту. Зернова угода поліпшила ситуацію, але тільки щодо експорту агропродукції. Щоб не втратити єгипетський ринок, українським компаніям потрібно адаптуватися до ситуації, що склалася, вже зараз, щоб не докладати додаткових зусиль після війни.
За словами президента Клубу експортерів України Євгенії Литвинової, українським виробникам насамперед слід звернути увагу на єгипетський ринок молочної продукції. При цьому необхідно врахувати поділ Єгиптом груп товарів для оптової та роздрібної торгівлі при створенні сприятливих умов для імпорту. Також, за її словами, попитом у Єгипті користуються консервовані та сухі фрукти, кондитерські вироби, шоколад, олії, жири, вода мінеральна, а також посуд, різні столові прилади, ванни, душові кабіни, раковини, будматеріали та інші товари для роздрібної торгівлі.
“Хочу звернути увагу, що всі українські експортери, які хочуть торгувати з Єгиптом, мають бути зареєстровані в генеральній адміністрації з контролю над експортом та імпортом. Після цього можна налагодити логістику через залізничні та автомобільні шляхи з урахуванням тимчасової недоступності порту Одеси”, – пояснила вона.
Крім того, Євгенія Литвинова зазначила, що з березня минулого року Єгипет зобов’язав Україну використовувати акредитив за багатьма групами товарів, що призводить до подорожчання угод від 0,2 до 0,5%. Цей фактор, на думку експерта, також безпосередньо вплине на торгівлю і на її кінцеві результати.
“Якщо говорити про поради нашому малому і середньому бізнесу під час виходу на єгипетський ринок, то, по-перше, потрібно розібратися в тому, що таке експорт, якщо ви раніше не були залучені в цей процес. Далі слід проаналізувати, в яких випадках можна вигідно відкрити українське підприємство в Єгипті для роботи, а в яких випадках вам це робити не завжди потрібно і не завжди вигідно. Нарешті, третя порада – пройти реєстрацію. Хоча б перегляньте, яким чином проходить авторизація, реєстрація через єдине вікно в Єгипті. Звертаю вашу увагу, що торговельна марка ваша має бути зареєстрована хоча б на території України до того моменту, як ви почнете проходити вже цю реєстрацію в Єгипті”, – резюмувала Євгенія.
Зі свого боку, голова Єгипетської діаспори в Україні, доктор Атія Валід зауважив, що останніми роками єгипетсько-українські торговельні відносини інтенсивно розвивалися, і нашу країну запросили до участі у великих інфраструктурних проєктах, що їх реалізує зараз єгипетська влада.
“Єгипет ще 2021 року обговорював з українським урядом інвестування в особливу економічну зону Суецького каналу. Тобто єгипетська економічна політика насамперед спрямована на стимулювання інвестування в економіку країни. Єгипет, звісно ж, зацікавлений у співпраці з українськими компаніями з погляду відкриття спільних підприємств на своїй території, що цілком можна реалізувати і сьогодні, незважаючи на війну. Я думаю, що для українських компаній цілком реально відкрити філії там, якщо їх цікавить ринок збуту. Єгипет готовий цьому сприяти”, – підкреслив представник Єгипту.
На його думку, наші постачальники мають активніше працювати як з єгипетським посольством у Києві, так і з українським посольством у Каїрі. Це полегшить проходження бюрократичних процедур і знизить імовірність стати жертвами шахрайства.
“Українським бізнесменом потрібно перевіряти в посольстві Єгипту або Торговій палаті достовірність документів тих організацій, з якими вони співпрацюють. І тільки після цього, укладати договір за всіма міжнародними правилами. Не треба вірити обіцянкам і красивим очам, і не забувати ази ведення бізнесу у сфері експорту-імпорту. Бажаю всім бізнесменам у Єгипті та в Україні тільки успіху”, – заявив доктор Атія Валід.
Більш детально дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Дані: НБУ
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Дані: НБУ
Оборот продукції агропромислового комплексу між Україною та країнами Азії у січні-вересні поточного року становив $10 млрд, що на 20% перевищує показники за дев’ять місяців 2020 року, водночас додатне для України сальдо торгівлі збільшилося до $8 млрд завдяки зростанню вітчизняного експорту на $1,5 млрд за зростання імпорту з країн азійського регіону на $0,1 млрд.
Про це повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) в понеділок.
За даними організації, головними імпортерами української продукції АПК цього року стали Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль, на які припадає понад 4/5 виручки від обсягів продажу в азійський регіон. Водночас найбільше такої продукції Україна імпортувала з Туреччини, Індонезії, Китаю та Індії.
У січні-вересні 2021 року Україна експортувала до Азії переважно зернові та олійні культури, олію, м’ясопродукти та продукти переробки харчової промисловості, тоді як імпортувала переважно екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву.
Згідно з прогнозами ІАЕ, у 2021 році Україна може оновити торішній рекорд аграрного експорту до країн Азії в $10,9 млрд, про що свідчить зростання динаміки постачання вітчизняної с/г продукції протягом десятиліття до країн цього регіону. Водночас загальна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство в цьому регіоні зростає дуже динамічно.
Раніше ІАЕ повідомляв, що Україна в січні-вересні 2021 року збільшила імпорт агропродукції на 19% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до $5,7 млрд, основними її постачальниками стали країни ЄС, з яких імпортовано 52% від усього імпорту продукції АПК – на $2,99 млрд.
Найбільшими постачальниками продукції АПК в Україну за дев’ять місяців 2021 року стали Польща ($653 млн), Німеччина ($423 млн), Італія ($371 млн), Туреччина ($317 млн), Франція ($273 млн), Нідерланди ($241 млн), Індонезія ( $233 млн), Норвегія ($201 млн), США ($195 млн) та Іспанія ($173 млн).
