Як повідомляє Experts.news – 20 липня президент США Дональд Трамп підписав три укази про введення додаткових мит у розмірі 50 % на окремі товари з Канади. Нові ставки мають набути чинності 19 серпня 2026 року й охоплюватимуть канадський імпорт на суму приблизно 20 млрд доларів, або близько 5,2% усіх поставок товарів із Канади до США за 2025 рік.
Вашингтон пояснює це рішення дискримінацією американських автомобілів, алкогольних напоїв та молочної продукції на канадському ринку. Однак американські мита вводяться не лише на аналогічні товари. Білий дім сформував три широкі переліки канадської продукції, які мають створити економічний тиск на різні галузі країни.
Яку продукцію торкнуться мита
До першої групи входять практично всі основні види алкогольних напоїв канадського виробництва: пиво, вино, вермут, сидр, інші ферментовані напої, етиловий спирт, віскі, ром, джин, горілка, лікери та інші міцні напої. Мито нараховуватиметься понад звичайні митні платежі.
Алкогольна прокламація є відповіддю на рішення більшості канадських провінцій припинити закупівлю та продаж американського алкоголю. За даними Білого дому, імпорт алкогольних напоїв із США до Канади з березня 2025 року по лютий 2026 року скоротився на 81% — з $718 млн до $137 млн.
Друга група охоплює молочну продукцію та інгредієнти для харчової промисловості. До переліку включено сухе та концентроване молоко, вершки, молочну сироватку, лактозу, молочні білки, казеїн та окремі суміші на основі молочних компонентів. Ці товари використовуються не лише в роздрібній торгівлі, а й у виробництві кондитерської продукції, дитячого харчування, спортивного харчування, хлібобулочних виробів та готових харчових сумішей.
Причиною цього рішення Вашингтон називає канадську систему тарифних квот на сир. США стверджують, що умови доступу американських постачальників до канадського ринку менш вигідні, ніж умови, надані виробникам з Євросоюзу в рамках угоди CETA.
Третій і найширший перелік включає продукцію, яка безпосередньо не пов’язана з автомобільним сектором. Серед неї — цемент, насіння та посадковий матеріал, квіти, мед, окремі харчові інгредієнти, ефірні олії, косметика, пластмасові вироби, упаковка, паперова продукція, деревні плити та меблі.
До переліку також увійшли одяг, текстиль, взуття, шкіряні вироби, головні убори, перуки, інструменти, рибальські вудки, басейни та частина спортивного інвентарю, включаючи хокейні клюшки та інше хокейне обладнання.
Таким чином, американські заходи можуть торкнутися як великих промислових підприємств, так і невеликих виробників вина, меблів, одягу, косметики, спортивних товарів та продукції для садівництва.
Які товари не потраплять під нові заходи
Білий дім виключив із нового режиму канадські енергоносії, калійні добрива, рибу та критично важливі мінерали. Не будуть повторно обкладатися митом товари, на які вже поширюються американські секторальні мита за статтею 232, включаючи багато видів сталі, алюмінію, міді, деревини, автомобілів, вантажівок та фармацевтичної продукції.
Це обмежує безпосередній масштаб рішення. США не вводять 50%-не мито на весь канадський імпорт, оскільки різке подорожчання нафти, газу, електроенергії, добрив та промислових металів завдало б серйозної шкоди самим американським підприємствам.
При цьому нові мита поширюються навіть на товари, що відповідають правилам походження угоди між США, Мексикою та Канадою (USMCA). Раніше такі товари могли переміщатися між трьома країнами без мит.
Що зміниться для американських споживачів
Формально мито сплачує американська компанія, яка імпортує товар. Вона може вимагати від канадського постачальника знизити ціну, частково скоротити власну маржу або перекласти додаткові витрати на покупця.
Мито в розмірі 50% не обов’язково означає автоматичне зростання роздрібної ціни на 50%, оскільки імпортна вартість є лише частиною кінцевої ціни. Однак для товарів із невеликою торговою націнкою поставки з Канади можуть стати економічно невигідними.
Найбільш помітним подорожчання може бути в північних штатах США, тісно пов’язаних із канадськими постачальниками. Це стосується насамперед цементу, будівельних матеріалів, меблів, напоїв та окремих продуктів харчування.
Підвищення мита на цемент може збільшити витрати на житлове та інфраструктурне будівництво. Цемент складно й дорого перевозити на великі відстані, тому швидко замінити канадські поставки продукцією з інших частин світу вдасться не в усіх регіонах.
У секторі алкоголю частина канадських брендів може зникнути з американських магазинів і ресторанів або перейти в дорожчу цінову категорію. Аналогічна ситуація можлива на ринку хокейного інвентарю, де Канада є не тільки великим споживачем, а й важливим виробником спеціалізованої продукції.
Що загрожує канадським виробникам
Для канадських експортерів США є головним і найближчим ринком збуту. Мито у розмірі 50% може призвести до скорочення замовлень, зниження завантаженості підприємств та тиску на прибуток виробників, особливо якщо вони не зможуть швидко знайти покупців в інших країнах.
Найбільш вразливими виявляться підприємства, розташовані поруч з американським кордоном і орієнтовані переважно на США. Невеликим виноробням, меблевим фабрикам, виробникам одягу та спортивного інвентарю буде складніше перенаправити продукцію, ніж великим міжнародним корпораціям.
Канада, ймовірно, спробує прискорити переорієнтацію експорту на Євросоюз, Велику Британію, країни Азії та інші ринки. Однак транспортні витрати, відмінності у стандартах та необхідність заново вибудовувати мережу дистрибуції обмежать швидкість такого переходу.
Хто може виграти від перерозподілу торгівлі
Звільнену частку канадських постачальників на ринку США можуть зайняти виробники з Мексики, Євросоюзу, Латинської Америки та Азії.
Європейські, чилійські, аргентинські та австралійські компанії можуть отримати додаткові можливості на ринку вина. Виробники одягу, меблів та споживчих товарів з Мексики та країн Азії також зможуть збільшити поставки до США.
Аналогічний процес уже спостерігався на канадському ринку після обмеження імпорту американського алкоголю. Білий дім зазначає, що Канада збільшила імпорт напоїв з ЄС, Чилі, Японії, Аргентини, Ірландії, Нової Зеландії та Австралії.
Однак такий перерозподіл не завжди знижує ціни. Заміна найближчого канадського постачальника на більш віддаленого виробника збільшує транспортні витрати та ускладнює логістику.
Ризик нового витка торговельної війни
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про готовність продовжувати переговори, але підкреслив, що торговельний конфлікт уже збільшує витрати сімей, особливо в США. Прем’єр Онтаріо Даг Форд закликав у разі набрання чинності американських заходів відповісти митами на порівнянний обсяг товарів.
Якщо Оттава запровадить нові заходи у відповідь, під них можуть потрапити американські продукти харчування, алкоголь, автомобілі, промислове обладнання та товари зі штатів, що мають політичне значення для адміністрації Трампа.
Тоді конфлікт почне впливати не лише на окремі групи товарів, а й на інвестиційні рішення компаній. Підприємства будуть обережніше розміщувати нові виробництва по обидва боки кордону, а запаси комплектуючих можуть збільшуватися для захисту від подальших обмежень.
Чому це рішення важливе для світової торгівлі
Особливе значення має правова основа мит. Трамп застосував статтю 338 Закону про тарифи 1930 року, яка дозволяє вводити до 50% додаткових зборів проти країни, що дискримінує американську торгівлю. За даними Reuters, це перший відомий випадок застосування цієї норми майже за сто років.
Створений прецедент дозволяє Вашингтону використовувати аналогічний механізм проти інших партнерів, якщо їхні податки, квоти, ліцензування або державні закупівлі будуть визнані дискримінаційними для американських компаній.
Це підвищує невизначеність для глобального бізнесу. Навіть наявність угоди про вільну торгівлю більше не гарантує, що товари будуть захищені від додаткових американських мит.
Безпосередній ефект нових заходів для світової економіки буде обмеженим, оскільки вони охоплюють близько $20 млрд імпорту.
Однак наслідки можуть стати значно більшими, якщо Канада відповість симетрично, а США почнуть застосовувати статтю 338 проти інших держав.
У такому разі компанії активніше переноситимуть виробництво ближче до основних ринків, створюватимуть альтернативні ланцюги поставок і скорочуватимуть залежність від однієї країни. Це може підвищити стійкість торгівлі, але водночас збільшити собівартість товарів і підтримувати інфляцію.
Нові мита поки що мають набути чинності лише 19 серпня, тому у Вашингтона й Оттави залишається близько місяця для переговорів. Кінцеві наслідки залежатимуть від того, чи вдасться сторонам домовитися щодо автомобілів, американського алкоголю та доступу американських виробників молочної продукції на канадський ринок.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Тарас Качка працюватиме представником України при Європейському Союзі в Брюсселі та одночасно виконуватиме функції торгового представника України.
«Очікуємо рішення ще щодо чотирьох кластерів. Вважаю, що Тарас зможе найефективніше реалізувати це в представництві України в ЄС – у Брюсселі. З огляду також на високу ефективність і досвід Тараса в торговельній політиці, він поєднуватиме цю роботу з Євросоюзом із функцією торгового представника України в рамках наших двосторонніх торговельних угод із ключовими партнерами», – написав Зеленський у Telegram-каналі в п’ятницю.
Україна і Сербія домовилися відновити роботу над угодою про вільну торгівлю, що може стати одним із найважливіших економічних кроків у відносинах двох країн за останні роки.
У Белграді віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, торговий представник України Тарас Качка і міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич підписали спільну заяву про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю.
Для Сербії цей документ має особливе значення, оскільки Україна залишається єдиною європейською країною, з якою Белград досі не має підписаної угоди про вільну торгівлю.
За словами Качки, робота над угодою є важливим етапом розвитку українсько-сербських відносин і має сприяти поглибленню торгівлі, промислової кооперації та створенню нових регіональних виробничих ланцюжків.
Окреме значення матиме можливість застосування діагональної кумуляції походження. Це дозволить виробникам України і Сербії використовувати сировину та комплектуючі з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю і які є учасниками Пан-євро-середземноморської конвенції, без втрати преференційного походження товарів. Для сербської промисловості це особливо важливо, оскільки українська сировина і напівфабрикати вже відігравали значну роль у низці галузей.
Економічна частина візиту української делегації до Белграда супроводжувалася проведенням Сербсько-українського бізнес-форуму, організованого торгово-промисловими палатами двох країн. За даними Торгово-промислової палати України, у заході взяли участь представники 30 компаній, а форум пройшов на тлі активізації політичного та економічного діалогу між Києвом і Белградом.
До складу української делегації увійшов президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Форум відкрили віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка, міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич, посол Сербії в Україні Андон Сапунджі, посол України в Сербії Олександр Литвиненко, президент ТПП Сербії Марко Чадеж і президент ТПП України Геннадій Чижиков.
«Для нас цей форум є практичною робочою платформою. Він об’єднує в одному залі представників уряду, дипломатичних місій, палат і компаній. Саме такий формат допомагає бізнесу перейти від загальних інтересів до конкретних контактів, контрактів і проєктів», — заявив Чижиков.
Він подякував ТПП Сербії та особисто Марко Чадежу за підготовку зустрічі, а також послам двох країн за підтримку двостороннього економічного діалогу.
«Ваша робота важлива, оскільки економічне співробітництво потребує політичної довіри, регулярного спілкування та інституційної підтримки», — зазначив президент ТПП України, звертаючись до дипломатів.
За словами Чижикова, бізнес-спільнота високо цінує те, що двостороння робота просувається на урядовому рівні.
«Для бізнесу передбачуваність, чіткі правила і кращий доступ до ринку є важливими. Коли державні установи і бізнес-організації рухаються в одному напрямку, компанії отримують набагато сильніший сигнал для інвестування часу, ресурсів і довіри у двостороннє співробітництво. Сербія для нас стратегічний партнер на Балканах», — наголосив він.
Чижиков також зазначив, що Україна зацікавлена у прагматичному співробітництві з Сербією, заснованому на взаємній повазі, економічній логіці, надійному партнерстві та практичних результатах.
«Є спектр груп товарів, який недооцінений у контексті співробітництва. Цей візит нашої делегації і форум стали чудовим майданчиком для зближення української та сербської сторони до нового етапу наших відносин. Тримаємо у фокусі уваги аграрний сектор, продовольчий, енергетичний», — додав президент ТПП України.
За даними BGNES, у першому кварталі 2026 року торгівля між Сербією та Україною становила $152,8 млн, при цьому Сербія зафіксувала позитивне сальдо у $36,8 млн, а покриття імпорту експортом досягло 163,4%.
За підсумками 2025 року товарообіг між двома країнами становив $442,2 млн. Сербський експорт в Україну досяг $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. Основними товарами сербського експорту є електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та інша промислова продукція, тоді як серед імпортованих з України товарів називаються напівфабрикати з прокату, залізна руда і заморожена малина.
Президент ТПП Сербії Марко Чадеж раніше в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» зазначав, що палати двох країн мають «відмінні двосторонні відносини», закріплені меморандумом про співробітництво, підписаним три роки тому в межах бізнес-форуму в Белграді. За його словами, ТПП Сербії і ТПП України вже мають досвід організації бізнес-форумів, B2B-переговорів, онлайн-бізнес-місій під час пандемії та спільних заяв із складних тем.
Чадеж також наголосив, що його з Чижиковим пов’язують роки спільної роботи в Eurochambres і Всесвітній федерації палат, взаєморозуміння, спільні погляди на проблеми та рішення, а також на європейське майбутнє економік двох країн.
«Я вважаю його не лише колегою, а й великим другом, зі щирою повагою до всього, що Українська палата і він особисто роблять для того, щоб навіть у неможливих умовах допомагати українським підприємцям у країні та пов’язувати їх із міжнародними партнерами», — сказав президент ТПП Сербії в інтерв’ю агентству.
За словами Чадежа, сторони також працюватимуть над створенням Сербсько-української ділової ради. Він висловив упевненість, що в майбутньому бізнес-форум може бути організований і в Україні за підтримки міністрів закордонних справ двох країн Марко Джурича й Андрія Сибіги.
Практичними напрямами співробітництва українського і сербського бізнесу сторони називають IT, будівництво, сільське господарство і харчову промисловість, енергетику, логістику і транспорт. Раніше ТПП України повідомляла, що програма бізнес-місії до Сербії включала B2B-зустрічі із сербськими компаніями, встановлення нових ділових контактів, відвідування підприємств і обговорення потенційних спільних проєктів.
Сербська сторона також бачить можливості для співробітництва у проєктах відновлення України. Йдеться про будівельні матеріали, енергетичне обладнання, сільськогосподарську техніку, іригаційні системи, насіннєвий матеріал, технології підвищення врожайності, а також про постачання продукції для енергетичного сектору.
Для України Сербія важлива не лише як торговий партнер, а й як потенційний логістичний і виробничий хаб для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки. Чадеж зазначав, що Сербія, перебуваючи в центрі Південно-Східної Європи, може використовувати свої логістичні зв’язки з ЄС, Сходом і Півднем для розвитку спільного виробництва й експорту українських і сербських компаній на треті ринки.
Окреме значення має дунайська логістика. Використовуючи маршрут з українських портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можуть ефективніше виходити до Коридору X, ринків Центральної Європи й Адріатичного регіону.
Таким чином, візит української делегації до Белграда, підписання заяви про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю і проведення Сербсько-українського бізнес-форуму переводять двосторонній економічний порядок денний із рівня намірів у практичну площину. На тлі відновлення торгівлі, активної ролі торгово-промислових палат і обговорення Сербсько-української ділової ради сторони формують нову інфраструктуру співробітництва, яка може посилити промисловий, логістичний та інвестиційний зв’язок між Україною і Сербією.
Інтерфакс-Україна — офіційний інформаційний партнер в організації Сербсько-українського бізнес-форуму у Белграді.
Як повідомляє Сербський Економіст, товарообіг між Сербією та Україною у 2025 році повернувся до рівня останнього довоєнного 2021 року і склав $442,2 млн, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на початковий шок після початку війни, взаємна торгівля не припинилася. У перший рік війни вона знизилася на 25% — до $339 млн, проте потім почала поступово відновлюватися і сьогодні може оцінюватися як стабільна.
Сербський експорт до України у 2025 році склав $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. З Україною зараз продовжують працювати близько 900 сербських компаній, з яких 670 імпортують українські товари.
«У першому кварталі цього року тенденція зростання продовжилася — сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як український експорт до Сербії зріс на 4,5%», — сказав Чадеж.
Президент ТПП Сербії зазначив, що пандемія, а потім війна продемонстрували високу взаємозалежність двох економік. Особливо це стосується поставок української сировини та проміжної продукції для сербської промисловості. За словами Чадежа, до війни такі поставки становили близько 70% сербського імпорту з України.
Серед ключових українських товарів для Сербії він назвав залізну руду, вугілля, алюмінієвий дріт і целюлозу. Перебої з поставками після лютого 2022 року створили проблеми для низки сербських галузей, зокрема металургії.
У сербсько-українській торгівлі, як і раніше, домінують сировина, промислова продукція та товари для переробної промисловості. Україна закуповує в Сербії мінеральні та хімічні добрива, ПВХ-покриття для підлоги, папір і картон, автомобільні шини, а також миючі та чистячі засоби.
Президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін під час переговорів у Пекіні домовилися розширювати співпрацю у сфері торгівлі та сільського господарства, а також обговорили ситуацію на Близькому Сході, в Україні та на Корейському півострові, повідомляє CCTV.
Зустріч відбулася 14 травня в Будинку народних зборів у Пекіні під час державного візиту Трампа до Китаю. За даними МЗС КНР та агентства Xinhua, лідери двох країн обговорили двосторонній порядок денний та обмінялися думками щодо ключових міжнародних і регіональних питань, включаючи ситуацію на Близькому Сході, українську кризу та Корейський півострів.
Сі Цзіньпін заявив, що Китай і США повинні формувати «конструктивні та стратегічно стабільні відносини», а також підкреслив важливість обережного підходу до тайванського питання, назвавши його найважливішим у китайсько-американських відносинах. За словами Сі, неправильне поводження з цією темою може призвести до різкого загострення двосторонніх відносин.
Трамп, згідно з офіційною китайською версією переговорів, заявив про готовність разом із Сі зміцнювати комунікацію та співпрацю, вирішувати розбіжності та розвивати відносини США і Китаю. Він також представив китайському лідеру представників американського бізнесу, які прибули з ним до Китаю.
Переговори відбувалися на тлі спроби зберегти торгове перемир’я між США та Китаєм, досягнуте в жовтні 2025 року. Серед тем обговорювалися доступ американських компаній на китайський ринок, китайські інвестиції в США, торгівля, енергетика та постачання сільськогосподарської продукції.
Для України важливий сам факт обговорення української теми на рівні лідерів США та Китаю. Пекін зберігає вплив на Москву і залишається одним із ключових зовнішніх гравців, від позиції якого залежить дипломатичний контекст навколо війни. При цьому в опублікованих повідомленнях не вказано, що сторони досягли будь-яких конкретних домовленостей саме щодо України.
Окремим блоком переговорів стала ситуація на Близькому Сході. На тлі напруженості навколо Ірану та ризиків для поставок енергоносіїв США зацікавлені в тому, щоб Китай відігравав більш активну роль у зниженні ризиків для глобальної торгівлі та енергетичних маршрутів. Вашингтон також прагне до економічних результатів зустрічі, включаючи торговельні та інвестиційні домовленості.
