Як повідомляє Сербський Економіст, угорський Будапешт посів перше місце в списку найбрудніших міст світу за версією Radical Storage, складеному за результатами аналізу відгуків туристів про чистоту популярних пам’яток у 100 найбільших туристичних напрямках.
Згідно з даними дослідження, в Будапешті 37,9% відгуків, де згадувалася чистота, містили негативні оцінки, що стало найгіршим показником серед усіх досліджених міст. На наступних місцях розташувалися Рим (35,7% негативних відгуків), Лас-Вегас (31,6%), Флоренція (29,6%) і Париж (28,2%).
У топ-20 найбрудніших за сприйняттям туристів міст увійшли також Мілан, Верона, Франкфурт, Брюссель, Каїр, Іракліон, Нью-Йорк, Барселона, Джохор-Бару, Севілья, Сан-Франциско, Маямі, Хайдарабад, Лондон і Осака. У всіх цих містах частка негативних відгуків про чистоту коливається від 15,6% до 26,8%.
Автори дослідження відзначають, що найбільшу критику за рівнем чистоти отримують саме масові туристичні центри з історичними центрами і високими навантаженнями на міську інфраструктуру. У випадку Будапешта можливою причиною називається те, що система поводження з відходами не встигає адаптуватися до зростання туристичного потоку, який, за даними Etias, у вересні 2025 року збільшився в Угорщині на 8,3%, а в самій столиці – на 12% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року.
Radical Storage підкреслює, що рейтинг відображає не об’єктивні санітарні показники, а саме суб’єктивне сприйняття чистоти туристами, зафіксоване в англомовних Google-відгуках про ключові пам’ятки 100 провідних міст світу за індексом Euromonitor.
Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
Як повідомляє Сербський Економіст, Угорщина готується посилити податковий нагляд у ряді секторів економіки, включаючи оренду нерухомості через онлайн-платформи, доставку та кур’єрські послуги, а також операції з криптовалютами.
Як пише Daily News Hungary, міністр економіки представив у парламенті два законопроекти, які передбачають, що починаючи з 2026 року іноземні платформи будуть зобов’язані передавати податковим органам Угорщини детальні дані про користувачів та їхні транзакції.
Під регулювання потраплять:
1) приватні особи, які здають квартири через Airbnb та аналогічні сервіси;
2) кур’єри та водії, які працюють з платформами Wolt, Uber та іншими;
3) інвестори, які здійснюють операції з криптовалютами через Revolut, Binance та інші біржі.
Податкові органи отримають прямий доступ до інформації про доходи угорських фізичних та юридичних осіб, минаючи систему самодекларації.
Згідно з документами, постачальники послуг будуть зобов’язані надавати назву компанії, зареєстровану адресу, податковий номер, а також дані приватних осіб (ім’я, дату народження, обсяг транзакцій).
Експерти відзначають, що ініціатива Угорщини не обмежується боротьбою з орендодавцями — вона охоплює відразу весь сегмент цифрової економіки, де раніше контроль був ускладнений.
«Йдеться про створення системи прозорості, яка дозволить збільшити податкові надходження без підвищення базових ставок», — відзначають в уряді.
Аналітики вважають, що нові правила можуть вплинути на ринок оренди житла в Будапешті та інших великих містах. Для іноземних громадян, які проживають в Угорщині і здають квартири через Airbnb, зростуть податкові ризики та адміністративні зобов’язання.
«Досі багато іноземців використовували Угорщину як майданчик для інвестицій в орендний бізнес. Тепер частина з них може переглянути свою стратегію, що в перспективі призведе до скорочення пропозиції короткострокової оренди і, можливо, зростання цін у довгостроковому сегменті», — відзначають експерти ринку нерухомості.
Угорщина традиційно вважається однією з країн ЄС з відносно низькими корпоративними податками (9%), проте майбутнє посилення контролю за цифровою економікою свідчить про прагнення уряду розширити податкову базу.
криптовалюти, оренда нерухомості, податковий нагляд, УГОРЩИНА
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Ставлення українців до Угорщини є одним із найбільш критичних серед усіх країн Європейського Союзу. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 55,7% громадян України негативно ставляться до Угорщини (40,3% — здебільшого негативно, 15,3% — повністю негативно). Лише 16,0% опитаних висловили позитивне ставлення (10,7% — здебільшого позитивне, 5,3% — повністю позитивне). Ще 27,0% респондентів зайняли нейтральну позицію, а 1,7% зазначили, що не обізнані з країною достатньо, щоб скласти власну думку.
«Угорщина сприймається українцями неоднозначно через низку політичних факторів. Це безпосередньо позначається на рівні довіри у суспільстві. Тим не менш, якщо дивитися на економічну складову, то у першому півріччі 2025 року обсяг торгівлі між Україною та Угорщиною перевищив 1,52 млрд доларів, з яких експорт з України склав 652 млн доларів, а імпорт — майже 874 млн доларів. Негативне сальдо у понад 221 млн доларів свідчить про певну асиметрію у відносинах, але водночас демонструє, що Угорщина залишається помітним партнером на нашому ринку», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній підкреслив, що соціологічні результати не означають повного відторгнення співпраці.
«Більш як половина громадян дійсно демонструють критичне ставлення до Угорщини, проте чверть респондентів лишаються нейтральними, а ще кожен шостий українець оцінює Угорщину позитивно. Це означає, що на рівні міжлюдських контактів, культурних зв’язків та бізнесових відносин зберігається потенціал для відновлення довіри. У перспективі ці чинники можуть стати основою для пом’якшення нинішніх негативних оцінок», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у контексті сучасної геополітичної ситуації.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УГОРЩИНА
