Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна подає позов до СОТ на Польщу, Угорщину та Словаччину

Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.

“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.

Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.

Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.

“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.

Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.

У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.

“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.

Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.

Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.

Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.

Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.

Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.

У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.

, , ,

Угорщина ввела заборону на ввезення агропродукції з України – міністр сільського господарства

Угорщина сьогодні ухвалила рішення про продовження заборони на імпорт 24 видів аграрної продукції з України, що перебувають у національній юрисдикції, про це повідомив у п’ятницю на своїй сторінці у Facebook міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.

Міністр аргументував це захистом інтересів угорських фермерів.

Як повідомлялося, Єврокомісія не продовжила після 15 вересня заборону на експорт окремої агропродукції з України до п’яти країн, однак Польща вже також заявила про одностороннє її продовження.

, ,

З 16 вересня Угорщина може розширити обмежувальний список товарів з України

Уряд Угорщини захистить фермерів і, в разі необхідності, з 16 вересня закриє кордон для деяких зернових продуктів, що надходять з України, повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на політичному фестивалі “Транзит” у Тихані.

“Якщо ЄС не продовжить заборону на імпорт деяких українських зернових продуктів, термін дії якої спливає 15 вересня, то Угорщина запровадить заборону на імпорт не тільки чотирьох продуктів, а й усіх 24 попередніх продуктів з метою захисту внутрішнього ринку”, – процитувало міністра угорське видання agrarszektor.hu.

За його словами, останніми роками сільське господарство Угорщини переживає одне потрясіння за іншим. Епідемія коронавірусу, посуха, війна, що вирує по сусідству, та її наслідки, енергетична криза, а також те, що дешева українська сільгосппродукція безмитно заполонила європейський ринок – усе це труднощі для виробників, зазначив він.

“Хоча врожай кращий – цього року очікується майже рекордна кількість кукурудзи – продажі стикаються з труднощами через дешеву конкуренцію”, – додав Надь.

Як повідомлялося, міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш після зустрічі коаліції п’яти прифронтових країн у п’ятницю в Польщі повідомив, що позиція Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії щодо необхідності подовжити обмежувальні заходи проти українських пшениці, ріпаку, кукурудзи та соняшнику залишається незмінною – заборона до закінчення 2023 року.

Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.

Джерело: https://www.agrarszektor.hu/szabalyozas/20230827/nagy-istvan-fenntartjuk-a-behozatali-tilalmat-44906

, ,

Угорщина знову скасувала низку поїздів до України

Угорська залізниця на суботу скасувала поїзди №6284 із Дебрецена до Мукачева, №33 із Мукачева до Будапешта та №6285 із Захоні до Чопа через “великий пасажиропотік і тривалий прикордонний контроль”, повідомляє Укрзалізниця.
“Угорська залізниця щойно повідомила, що сьогодні поїзди №6284 із Дебрецена до Мукачева, №33 із Мукачева до Будапешта та №6285 із Захоні до Чопа не курсуватимуть через “великий пасажиропотік і тривалий прикордонний контроль”. Це вже не перший подібний випадок цього місяця”, – йдеться в повідомленні Укрзалізниці в телеграм.
“Нам прикро за пасажирів, які очікують на ці рейси в Мукачеві, Чопі та на території Угорщини; і хоча цей маршрут обслуговує саме угорський MAV START, ми з боку Укрзалізниці приносимо вибачення”, – зазначає Укрзалізниця.
“Пройшовши весну 2022-го, ми не звикли до скасування рейсів через велику кількість пасажирів і цінуємо репутацію залізниці загалом як прогнозованого та найнадійнішого транспорту, тож використовуватимемо всі офіційні канали з вимогою до угорських колег налагодити безперебійний рух для наших пасажирів”, – наголосила Укрзалізниця.

,

Президент Угорщини Каталін Новак у серпні відвідає Україну

Президент Угорщини Каталін Новак прийняла запрошення українського уряду і візьме участь у майбутньому засіданні Кримської платформи 23 серпня в Києві, повідомляє угорський новинний портал “Телекс” у неділю з посиланням на інформцію, отриману в дирекції комунікацій президентського Палацу Шандора.

“Це також означає, що глава угорської держави може ще раз особисто зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським”, – ідеться в повідомленні.

У Палаці Шандора додали, що Новак перед поїздкою до Києва відвідає Закарпатську область, де разом з етнічними угорцями, які там проживають, візьме 20 серпня участь у святі короля Святого Стефана.

У 2022 році Угорщину на Кримській платформі 2022 року представляв державний секретар Петер Старай, відповідальний за політику енергопостачання та безпеки в Міністерстві закордонних справ і торгівлі. Він заявляв про непохитну підтримку України з боку Угорщини і про те, що головна мета Угорщини – встановлення миру.

У виданні зазначають, що відтоді “кілька речей ускладнили дипломатичні відносини Угорщини та України”, зокрема те, що Новак від березня так і не підписала декларацію, яка вітає нового посла України в Угорщині Федора Шандора. “Поки цього не станеться, Федір Шандор, який служить солдатом-добровольцем, а також викладає в Ужгородському національному університеті, не зможе обіймати свою посаду”, – наголошується в повідомленні.

“Телекс” повідомляє, що цього тижня інше угорське видання “Індекс” із посиланням на близьке до президента дипломатичне джерело написало, що Новак відкладає підписання заяви про прийняття нового українського посла, оскільки вже кілька місяців нібито не може зв’язатися із Зеленським.

Президент Угорщини зустрічалася з главою Української держави востаннє 26 листопада 2022 року.

, ,

Угорщина запропонувала розширити морські шляхи для експорту агро продукції з України

Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь не задоволений роботою європейських коридорів солідарності і вважає, що розширення традиційного морського транспортного маршруту, яким зараз йде тільки 12% української сільгосппродукції, допоможе зменшити тиск на внутрішні ринки ЄС.

“Нинішні маршрути солідарності не виконують свою роль, оскільки продукти залишаються в сусідніх з Україною країнах. Раніше у нас залишалося 40-50 тис. тонн зерна, зараз 2,5 млн тонн. Мета – розширити традиційний морський транспортний маршрут, яким зараз йде тільки 12% української продукції. Це зменшить навантаження на наземний маршрут і зменшить тиск на внутрішні ринки ЄС”, – процитувало його виступ на прес-конференції з польським колегою Робертом Телушем у четвер у Варшаві Міністерство сільського господарства Угорщини.

Надь повідомив, що просив у свого польського колеги мандат на ведення переговорів із турецькою стороною щодо відкриття нових морських шляхів експорту зерна на додачу до наявних трьох чорноморських портів.

Він назвав важливим збереження і розширення співпраці п’яти країн-членів ЄС. “Ми налаштовані на подальшу співпрацю (…) для знаходження загальноєвропейського розв’язання цієї проблеми, це важлива гуманітарна мета і мета солідарності”, – наголосив угорський міністр.

Надь високо оцінив спільні дії п’яти країн-членів ЄС – Болгарії, Румунії та Словаччини, а також Польщі та Угорщини – у питанні призупинення імпорту українського зерна. Завдяки спільному виконанню волі “сьогодні ми можемо захистити наші кордони та фермерів у результаті заходів Європейського Союзу, а не національних заходів”, – зазначив він і висловив жаль дією обмежувальних заходів лише до 15 вересня.

Міністри Угорщини та Польщі констатували, що період обмежень до 15 вересня занадто короткий. “Наприклад, збирання врожаю кукурудзи все ще триватиме, тому безумовно потрібно домагатися продовження (обмежувальних заходів – ІФ)”, – сказав Надь.

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш назвав важливою угорську ініціативу щодо розширення Чорноморського шляху, яку, за його словами, підтримає Варшава. Водночас він наголосив на необхідності розвитку наземних транспортних маршрутів.

Телуш високо оцінив заслуги угорської сторони у створенні коаліції п’яти членів із зернового питання. Він зазначив, що без дій цієї асоціації Європейська комісія “взагалі не побачила б проблеми”.

Польський міністр також наголосив на важливості збереження цього союзу. “Разом ми можемо боротися не тільки за питання, важливі для наших країн, а й за майбутнє Європи”, – заявив він.

За його словами, після закінчення війни процес інтеграції України до Європейського Союзу зможе продовжитися, а разом із ним “знову постане питання про українські продукти”. “Якщо сьогодні ми не змусимо Європейську Комісію розробити реальні інструменти для вирішення цієї проблеми, проблема матиме неприємні наслідки”, – сказав Телуш.

Він також повідомив, що домовився з угорським колегою організувати зустріч із міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським, щоб знайти спільні рішення для вирішення проблеми імпорту зерна.

, ,