Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Парламент Угорщини скасував обмеження щодо ЛГБТ-контенту для неповнолітніх

Парламент Угорщини скасував низку положень закону 2021 року, які обмежували поширення серед неповнолітніх матеріалів, що містять інформацію про гомосексуальність, гендерну ідентичність та зміну статі. Інформація підтверджується угорськими та міжнародними джерелами, однак мова йде не про повне скасування всіх чинних у країні обмежень щодо ЛГБТ.
Поправки були ухвалені 13 жовтня 2026 року: за них проголосували 139 депутатів, проти — 51. З законодавства виключено положення, що забороняли «демонстрацію» або «просування» сексуального та гендерного різноманіття в контенті, доступному особам віком до 18 років. Натомість запроваджується більш загальна норма щодо захисту неповнолітніх від матеріалів, які можуть серйозно зашкодити їхньому фізичному, інтелектуальному, емоційному чи моральному розвитку.
Обмеження були введені у 2021 році за уряду Віктора Орбана в рамках так званого закону про захист дітей. Окрім заходів проти педофілії, документ містив заборону на поширення серед неповнолітніх матеріалів, які влада трактувала як «просування» гомосексуальності або зміни статі. Обмеження поширювалися, зокрема, на освітній та медіаконтент.
Зміна законодавства стала одним із перших помітних переглядів політики в цій сфері після приходу до влади уряду прем’єр-міністра Петера Мадьяра. Правляча партія Tisza, яка має в парламенті більшість у дві третини голосів, підтримала поправки. Партія Fidesz колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана голосувала проти.
Рішенню парламенту передував вердикт Суду ЄС від 21 квітня 2026 року. Суд визнав угорські обмеження 2021 року несумісними із законодавством та основоположними цінностями Євросоюзу. Після голосування представники ЄС назвали ці зміни важливим сигналом прихильності Угорщини до загальних європейських принципів.

, , , ,

Нейтральне ставлення українців до Угорщини зросло до 37,4% – дослідження

Ставлення українців до Угорщини помітно покращилося порівняно з березнем 2026 року, однак негативні оцінки все ще переважають позитивні. У серпні позитивно до країни ставилися 22,9% опитаних, негативно — 35,6%, ще 37,4% зайняли нейтральну позицію. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно Угорщину оцінюють 6,3% українців, здебільшого позитивно — 16,6%. Нейтральне ставлення висловили 37,4% респондентів. Водночас 28,8% ставляться до країни здебільшого негативно, 6,8% — повністю негативно, ще 4,1% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок у серпні становить мінус 12,7 відсоткового пункту. За цим показником Угорщина залишається серед країн із від’ємним балансом громадського ставлення, однак динаміка за останні п’ять місяців суттєво змінилася у позитивний бік. У загальному рейтингу дослідження нижчий баланс у серпні мали Китай — мінус 25,4 в.п. та Індія — мінус 14,3 в.п.

У березні 2026 року ситуація була помітно більш негативною. Тоді повністю позитивно до Угорщини ставилися 4,9% опитаних, здебільшого позитивно — 13,8%, тобто загалом позитивні оцінки становили 18,6%. Негативно країну оцінювали 52,2% респондентів: 34,3% — здебільшого негативно та 17,9% — повністю негативно. Нейтральну позицію займали 27,3%.

Таким чином, між березнем і серпнем частка позитивних оцінок збільшилася на 4,3 в.п. — з 18,6% до 22,9%, тоді як негативних скоротилася одразу на 16,6 в.п. — з 52,2% до 35,6%. Одночасно частка нейтральних відповідей зросла на 10,1 в.п. — до 37,4%.

Ще виразнішою є зміна балансу: у березні він становив мінус 33,6 в.п., а у серпні — мінус 12,7 в.п. Таким чином, розрив між позитивними та негативними оцінками скоротився на 20,9 відсоткового пункту. При цьому значна частина колишнього негативу не перейшла безпосередньо в позитивні оцінки — істотно збільшилася саме група респондентів із нейтральним ставленням.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи попередні хвилі дослідження, звертав увагу на зв’язок громадських оцінок із міжнародною політикою та сприйняттям підтримки України.

«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній. Окремо щодо Угорщини він наголошував: «Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці».

Нова хвиля показує істотне пом’якшення оцінок Угорщини порівняно з березнем. Водночас говорити про переважно позитивне сприйняття поки не можна: негативні відповіді залишаються приблизно у півтора раза поширенішими за позитивні, а найбільшою окремою групою стали респонденти з нейтральним ставленням.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.

, , , , , , , ,

Чехія і Молдова стали лідерами за балансом ставлення українців у Центральній та Східній Європі — дослідження

Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.

До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.

Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.

На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.

Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.

Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.

«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.

, , , , , , , , , , , , , ,

Китай посів останнє місце серед найбільших торговельних партнерів України за балансом ставлення українців – опитування

Як повідомляє Experts Club, Китай посів останнє місце серед 50 найбільших торговельних партнерів України за балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року показник становив мінус 25,4 відсоткового пункту. Наступні найнижчі результати зафіксовані щодо Індії та Угорщини — мінус 14,3 та мінус 12,7 в.п. відповідно. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Баланс визначався як різниця між частками позитивних і негативних оцінок. Щодо Китаю 18,2% респондентів висловили позитивне ставлення, 43,6% — негативне, ще 33,9% — нейтральне. Таким чином, КНР отримала найнижчий показник серед усіх досліджених держав, попри те що в першому півріччі 2026 року Китай був найбільшим торговельним партнером України із товарообігом близько $14,68 млрд.

До десятки країн із найнижчим балансом також увійшли Ліван — мінус 9,2 в.п. та Польща — мінус 2,3 в.п. Сербія, Алжир, Лівія, В’єтнам і Туніс залишилися в позитивній зоні, проте їхні показники були одними з найнижчих серед досліджених держав: Сербія — плюс 2,3 в.п., Алжир — плюс 2,2, Лівія — плюс 1,0, В’єтнам — плюс 9,4, Туніс — плюс 11,0 в.п.

Особливо помітною стала динаміка ставлення до Польщі. У березні 2026 року баланс позитивних і негативних оцінок становив плюс 41,7 в.п., тоді як у серпні він знизився до мінус 2,3 в.п. Позитивне ставлення до Польщі висловили 34,6% опитаних, негативне — 37%, нейтральне — 25,4%. Водночас Польща залишається одним із найбільших торговельних партнерів України та найбільшим ринком для українського товарного експорту серед окремих країн у першому півріччі 2026 року.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що результати соціологічного дослідження доцільно аналізувати разом із фактичними показниками торгівлі.

«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його оцінкою, системна комунікація та демонстрація конкретних результатів співпраці можуть допомагати державам краще пояснювати українському суспільству зміст двосторонніх відносин.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднання суспільної обізнаності з практичним розвитком економічних контактів.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він наголосив на ролі бізнес-асоціацій, економічних і дипломатичних установ у розвитку двосторонніх зв’язків, особливо з ринками, де Україна може нарощувати експорт.

Загалом результати дослідження демонструють, що масштаб торговельно-економічних зв’язків не завжди збігається із суспільним ставленням до відповідної держави. Найпоказовішим прикладом став Китай: найбільший товарообіг серед окремих партнерів одночасно поєднується з найнижчим балансом оцінок українців.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.

https://www.experts.news/posts/kytay-indiya-ta-uhorshchyna-ye-naymensh-populyarnymy-krayinamy-sered-torhovelnykh-partneriv-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club-ta-active-group

 

, , , , , , , , ,

В Угорщині з 2027 року ставка ПДВ на частину новобудов зросте з 5% до 27%

У Угорщині з 1 січня 2027 року для частини нового житла ставка ПДВ може збільшитися з нинішніх пільгових 5% до стандартних 27%, що створить додатковий тиск на вартість квартир у новобудовах, повідомляють місцеві ЗМІ.

Чинна пільгова ставка 5% застосовується до нових квартир площею до 150 кв. м та одноквартирних житлових будинків площею до 300 кв. м, що відповідають встановленим вимогам. Згідно з офіційним роз’ясненням Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NAV), цей режим у нинішньому вигляді діє до 31 грудня 2026 року.

Після цього до об’єктів, які не відповідають умовам перехідного періоду, застосовуватиметься стандартна ставка ПДВ 27%.

Однак значна частина вже розпочатих проєктів зможе зберегти податкову пільгу до кінця 2030 року. Зокрема, ставка 5 % може застосовуватися після 31 грудня 2026 року, якщо необхідний дозвіл на будівництво набув остаточного статусу до кінця 2026 року. Перехідні положення передбачені також для проєктів, що реалізуються за процедурою повідомлення про будівництво.

У результаті на угорському ринку фактично можуть одночасно бути присутні новобудови з різним податковим навантаженням залежно від термінів запуску та юридичного статусу проєкту.

Потенційний вплив на вартість житла може бути суттєвим. Квартира вартістю 100 млн форинтів з урахуванням нинішнього ПДВ у розмірі 5% має ціну без податку близько 95,2 млн форинтів. При застосуванні до цієї ж бази ставки 27% підсумкова вартість сягнула б приблизно 121 млн форинтів. Теоретична різниця становить близько 21 млн форинтів, або приблизно 58 тис. євро.

При цьому фактичне зростання цін може виявитися меншим, оскільки забудовники в умовах ослаблення попиту можуть взяти частину додаткового податкового навантаження на себе.

На ринку вже спостерігається зниження активності покупців. За даними Національного банку Угорщини, у першому кварталі 2026 року кількість угод з нерухомістю зменшилася на 18% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. За оцінкою Duna House, у серпні було укладено близько 8,1 тис. угод з житловою нерухомістю — на 13,1% менше, ніж у липні, і на 29% менше, ніж роком раніше.

Водночас девелопери прискорюють підготовку нових проєктів. У першому півріччі 2026 року в Угорщині було видано дозволи та зареєстровано повідомлення на будівництво 16 588 житлових об’єктів, що на 29% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Зміна податкового режиму безпосередньо не стосується вторинного житла. Однак збільшення цінового розриву між новими проєктами з ПДВ 27%, об’єктами, що зберегли ставку 5%, та вторинним ринком може вплинути на структуру попиту та ціни на житло загалом.

Винятком залишаться певні нові квартири в офіційно визначених «ржавих зонах» (rust belt action areas): за умови дотримання встановлених умов для них пільгова ставка 5% продовжуватиме діяти й після 1 січня 2027 року.

, , , ,

Угорщина розраховує відмовитися від російського газу до жовтня 2027 року

Угорщина розраховує до жовтня 2027 року забезпечити потреби країни в природному газі без поставок із Росії, заявив міністр економіки та енергетики країни Іштван Капітань.

«Якщо все відбуватиметься так, як ми очікуємо, газопостачання Угорщини до встановленого Євросоюзом терміну в жовтні наступного року буде забезпечено й з інших, неросійських джерел», — повідомив міністр в інтерв’ю Telex, опублікованому 18 вересня.

За словами Капітаня, висока залежність Угорщини від російського газу склалася не через відсутність технічних можливостей закуповувати паливо в інших країнах. Угорщина з’єднана газопроводами з кількома сусідніми державами, а російська схема поставок тривалий час використовувалася насамперед тому, що вважалася найбільш економічно вигідною. Міністр не повідомив, наскільки частка російського газу вже скоротилася в останні місяці.

Термін безпосередньо пов’язаний із новим регулюванням ЄС. Регламент ЄС 2026/261 передбачає припинення імпорту російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами після 30 вересня 2027 року. У виняткових випадках, якщо держава не зможе забезпечити необхідний рівень наповнення сховищ, термін може бути продовжено до 1 листопада 2027 року.

Для Угорщини цей перехід є особливо важливим, оскільки державна компанія MVM має довгостроковий контракт із Gazprom Export на обсяг близько 4,5 млрд куб. м газу на рік. Договір спочатку розрахований до 2036 року, проте в документах самої MVM зазначається, що європейська заборона фактично не дозволить використовувати російські довгострокові поставки після осені 2027 року. Компанія вже розширює портфель альтернативних джерел газу.

Одним із ключових напрямків стає СПГ. MVM ONEnergy уклала п’ятирічний контракт з американською Chevron приблизно на 2 млрд куб. м скрапленого природного газу. Поставки за ним мають розпочатися саме 1 жовтня 2027 року, одразу після набрання чинності обмеженнями ЄС щодо російського трубопровідного газу.

Крім того, MVM домовилася з азербайджанською SOCAR про постачання 800 млн куб. м газу протягом двох років, починаючи з 2026 року.

Ще одним потенційним джерелом стає Румунія. Розробка родовища Neptun Deep у румунському секторі Чорного моря передбачає початок видобутку у 2027 році. Після виходу на проектну потужність воно має забезпечувати близько 8 млрд куб. м газу на рік, що створить додаткові можливості для поставок до Центральної Європи, зокрема до Угорщини.

Таким чином, заява Капітаня означає помітну зміну угорської енергетичної політики: Будапешт, який у попередні роки виступав проти прискореної відмови від російського палива, тепер готує газовий баланс відповідно до вимог ЄС восени 2027 року.

При цьому міністр наголосив, що на поточний опалювальний сезон країна забезпечена газом і влада не очікує проблем із фізичною доступністю палива.

, , , ,