Українські підприємства в січні-липні знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.).
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт цинку за сім місяців цього року становив $120 тис. (а в липні – $21 тис.), тоді як у січні-липні минулого року він становив $86 тис.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та в інших цілях.
Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики (МКІП) Ростислав Карандєєв обговорив із послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джаміч збереження культурної спадщини в умовах триваючої російської агресії, повідомила пресслужба міністерства культури та інформаційної політики.
«Обговорення фокусувалося на потребах України у сфері збереження культурної спадщини, що потерпає від російської агресії, повернення культурних цінностей, захисту нематеріальної культурної спадщини. Йшлося також про співпрацю в рамках діяльності ЮНЕСКО», – йдеться в повідомленні.
Карандєєв розповів про виклики, що стоять перед Україною. Серед них, зокрема, збереження культурної спадщини та людей сфери культури. Він подякував уряду Хорватії за фінансову та матеріальну допомогу українським громадянам, які через агресію Росії потребуватимуть її й надалі.
«Ми б хотіли, щоб наші громадяни зберігали зв’язок зі своєю країною і не втрачали українську ідентичність. Для цього важливо створити сприятливі умови», – сказав Карандєєв.
Також очільник Мінкультури акцентував увагу на потребі України у створенні депозитарію для збереження евакуйованих музейних цінностей і підкреслив цінність хорватського досвіду в цьому питанні. Також він запропонував активізувати культурне співробітництво: організацію українських виставок, гастролей, кінопоказів у Хорватії, а також створення умов для вивчення української мови та підтримки книговидання, перекладів українських авторів хорватською мовою.
Крім того, сторони обговорили проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема, греків Приазов’я.
Своєю чергою, посол Хорватії запропонувала провести онлайн зустріч із відповідальними особами в Міністерстві культури та медіа Республіки Хорватія щодо питання збереження культурної спадщини, а також підтвердила підтримку України.
«Хорватія була з Україною з перших днів війни, насамперед через власний досвід війни, яку вона пережила. Наш досвід допомагає Україні швидше опановувати процеси, які на неї чекають, а також не допустити помилок, які країна може зробити через недосвідченість», – зазначила посол.
В Україні спостерігається значне зниження відпускних цін на цукор, які становлять 26,5-27,5 грн/кг, що спричинено не стільки зростанням запасів цукру в країні, скільки складнощами з експортом, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«У серпні Україна експортувала лише 3-4 тис. тонн цукру, що є критично малим показником порівняно зі 100 тис. тонн, експортованими два місяці тому. Український ринок цукру стикається з труднощами, оскільки тепер ми повністю орієнтовані на внутрішній споживчий попит», – зазначили аналітики.
Експерти очікують подальшого збільшення запасів цукру в Україні, оскільки внутрішнє виробництво зросте. На тлі закритого експорту до Європи українським виробникам потрібно шукати нові ринки збуту, радять вони.
«У новому сезоні Європа також збільшить виробництво цукру, що ускладнить реалізацію української продукції на міжнародному рівні. Об’єктивно, до січня 2025 року Україні доведеться або платити високі експортні мита, або чекати на обнулення квот», – констатували в “Пуску” і додали, що в новому сезоні ціни будуть низькими.
Компанія Philip Morris International (PMI) у січні-червні 2024 року збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів на 33,5%, або на 6 млрд грн, порівняно з аналогічним періодом 2023 року, – до 23,9 млрд грн, ідеться в пресрелізі компанії в середу.
«Важливими факторами збільшення податкових відрахувань стали відновлення частки компанії на українському ринку, а також запуск нової фабрики, в яку компанія інвестувала $30 млн», – цитується в релізі фінансовий директор PMI в Україні Сергій Кальнооченко.
Уточнюється, що на акцизний податок припало 12 млрд грн, на ПДВ – 3,2 млрд грн.
Минулого року PMI звітувала про сплату 30,3 млрд грн податків в Україні.
Кальнооченко додав, що зростанню податкових відрахувань також сприяло збільшення легального ринку тютюнових виробів, яке стало можливим завдяки активній боротьбі державних органів із нелегальними виробниками.
За його словами, Philip Morris продовжить інвестувати в розвиток власного бізнесу, унаслідок чого в серпні 2024 року планує сплатити до бюджету понад 3,5 млрд грн тільки акцизного податку як у межах безпосереднього виробництва на нещодавно відкритій фабриці у Львівській області та власного імпорту, так і в межах локального договору на контрактне виробництво.
Philip Morris була виділена з Altria 2008 року і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів, декларуючи мету повного переходу на бездимні продукти в майбутньому.
На українському ринку PMI працює з 1994 року, і за цей час її задекларовані інвестиції перевищили $750 млн. Компанія з 24 лютого 2022 року призупинила роботу своєї фабрики в Харківській області через агресію РФ і змушена була перейти на імпорт продукції з восьми фабрик PMI за межами країни і тимчасове партнерство з іншим міжнародним виробником в Україні. У травні цього року компанія офіційно запустила нову фабрику у Львівській області із заявленими інвестиціями $30 млн.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд цигарок і тютюнових стіків, проте у 2023 році їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, зокрема в четвертому кварталі – на 14,9%. У жовтні минулого року компанія повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24% після падіння її до 14% з 28,5% у перші місяці після вторгнення РФ.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, українські підприємства в січні-липні 2024 року наростили експорт алюмінію та виробів із нього на 16,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $64,382 млн (у липні – $10,207 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього 2023 року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн,
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію в цій якості – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
