Німеччина надасть Україні додатково EUR100 млн як допомогу цієї зими, повідомляє Reuters із посиланням на міністра закордонних справ країни Анналену Бербок.
Під час візиту до Молдови у вівторок вона заявила, що РФ продовжує атаки на українську енергетичну інфраструктуру і планує «зимову війну з метою зробити життя людей в Україні максимально жахливим».
Як повідомлялося, РФ 26 серпня 2024 року випустила по території України 127 ракет і 109 ударних безпілотних літальних апаратів. НЕК «Укренерго» визнало цю атаку на об’єкти енергетики наймасштабнішою з початку війни.
При цьому російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру фіксуються майже щодня.
Металургійні підприємства України в січні-серпні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 13,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 66,849 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 7,49% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,44% за січень-серпень-2023.
У серпні надходження від експорту чорних металів становили $314,901 млн, тоді як у попередньому місяці – $285,516 млн.
Довгострокові бюджетні програми Євросоюзу мають враховувати майбутнє членство України в ЄС, наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Під час дискусії в рамках ХХ зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) у Києві міністр зазначив, що Україна потребує макрофінансової допомоги та довгострокових програм підтримки. За його словами, ЄС необхідно вибудовувати свою політику вже зараз «через парадигму, що Україна вже є членом Євросоюзу».
«Відповідно до процедур ЄС із лютого 2025 року розпочинається процес підготовки 7-річного бюджету на 2028-2034 роки. Дуже важливо, щоб цей бюджет уже відображав цю філософію і логіку. Логіку розширення і членства України в ЄС. Це дуже-дуже важливо, і ми сподіваємося, що наші партнери цей проєкт підтримують», – сказав Сибіга.
За словами очільника МЗС, після Другої світової війни однією з ключових цілей заснування ЄС було «подолання війни як мислення і політики, і ця ідея залишається актуальною і сьогодні».
«Має бути чітке усвідомлення того, що тільки перемога України гарантує безпечне майбутнє для Європи. Ми повинні бути більш рішучими, діяти швидше і з більшою впевненістю в ухваленні рішень. Європа повинна також нарощувати свої оборонні можливості», – сказав він.
Також Сибіга запевнив європейських партнерів у відповідальній роботі України на шляху до уніфікації внутрішньої та зовнішньої політики з ЄС і ретельного виконання «домашнього завдання».
«У сфері зовнішньої політики Україна забезпечить повну узгодженість з ЄС і ставить собі за мету приєднуватися до 100 відсотків заяв ЄС», – заявив він.
Фонд державного майна України (ФДМ) заніс Дрогобицьку солеварню до списку підприємств, що підлягають приватизації, повідомила солеварня у Facebook.
«На жаль, підприємство не може самостійно відновлюватися, оскільки сплачує 80% від чистого прибутку як дивіденди, і в нього не залишається практично жодних коштів для відновлення. Тому важливо знайти ефективні рішення для збереження нашої спадщини», – зазначено в повідомленні.
Керівництво підприємства вважає, що купівля підприємства приватним інвестором або передача в обласну чи міську комунальну власність – це один з ефективних способів збереження та відновлення майна. У такому разі весь дохід можна спрямовувати на розвиток підприємства та залучити кошти ззовні.
«Керівництво готове зробити все можливе, щоб виробництво солі тривало. І так, це реально! Ми дбатимемо про те, щоб в умовах приватизації було включено продовження виробництва дрогобицької солі», – йдеться в повідомленні.
Дрогобицька солеварня – це найстаріше підприємство України, яке розпочало виробництво 1390 року. Сіль на заводі виварюють із ропи, яку добувають у надрах. Нині на підприємстві випускають продукцію двох видів: «Сіль кухонна виварна йодована» і «Сіль кухонна виварна без добавок». Після початку бойових дій на сході це практично єдине підприємство в Україні, яке займається виробництвом солі. З ним налагодили співпрацю провідні торговельні мережі країни. З 2019 року завод активно розвиває туризм.
88% зброї в реєстрі від початку повномасштабної — втрачено
Понад 270 тисяч зброї було втрачено та викрадено від початку повномасштабної війни в Україні. Це 40% від загальної кількості викраденої і втраченої зброї у реєстрі. Понад 78 тисяч зброї було втрачено та викрадено від початку року. Найчастіше втрачають зброю на Донеччині, у Запорізькій області та Києві.
270 945 одиниць зброї було втрачено та викрадено в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Це 40% від загальної кількості, яка перебуває в реєстрі вкраденої або втраченої зброї.
Цьогоріч кількість втраченої та викраденої зброї зросла: за неповний 2024 зброї вкрали або загубили більше, аніж за весь минулий рік — 78 217 одиниць. Водночас це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.
Найбільше зброї до реєстру потрапило у 2022 році — 116 687 одиниць.
Найчастіше втрачають мисливські рушниці (27.9%), автомати (27.8%) та карабіни (10.8%). А серед моделей лідує автомат АК-74 — 51 008 одиниць (18.8%), а також пістолети ПМ (7.4%) та карабіни СКС (4.4%).
Найбільше втрат у прифронтових Донеччині (19.4%) та Запорізькій області (11.8%), а також у Києві (10%).
Переважна більшість зброї у реєстрі від початку повномасштабної втрачено — 88%. Лише 12% зброї з реєстру було викрадено.
Контекст
Нагадаємо, що у серпні 2024 року Президент підписав законопроект №9538, який надає цивільним особам право декларувати, володіти та використовувати знайдену вогнепальну зброю та боєприпаси для захисту від збройної агресії РФ.
Українці зможуть використовувати задекларовану трофейну зброю протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення.
https://opendatabot.ua/analytics/weapon-wanted-2024
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-липні 2024 року стали страхові компанії СГ «ТАС» (2,553 млрд грн), «АРКС» (2,371 млрд грн), «Уніка» (2,329 млрд грн), «ІНГО» (1,952 млрд грн) і СК «ВУСО» (1,732 млрд грн), повідомляють на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ). При цьому наголошується, що порівняно з 6 міс. -2024 СК «Уніка» опустилася на третю позицію з другої, а СК «АРКС» посіла її місце; СК «УСГ» залишила п’ятірку лідерів з п’ятої позиції, дозволивши СК «ВУСО» увійти в топ-5.
У топ-5 на ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями змін не відбулося і за підсумками семи місяців лідирують СГ «ТАС» (775,3 млн грн), «Оранта» (739,3 млн грн), «Княжа ВІГ» (570,6 млн грн), «ПЗУ» (360,4 млн грн) і «ВУСО» (244,4 млн грн).
Лідерами на ринку «Зелена картка» за зібраними преміями за вказаний період є «ТАС» (754,5 млн грн), «УСГ» (405,5 млн грн), «Княжа ВІГ» (372,1 млн грн), «ПЗУ» (310,5 млн грн) і «Оранта» (227 млн грн) (змін не відбулося).
Також без змін на ринку КАСКО: як і раніше, його очолюють СК «АРКС» (1,256 млрд грн), «Арсенал Страхування» (1,034 млрд грн), «Уніка» (622,6 млн грн), «ВУСО» (531,3 млн грн) і «УСГ» (495,1 млн грн).
Водночас серед лідерів з добровільного медичного страхування відбулися невеликі зміни: лідером, як і раніше топ-5 у цьому сегменті, є СК «Уніка» (1,018 млрд. грн.), далі йдуть СК «Універсальна» (560 млн грн), СК «ІНГО» (422,7 млн. грн). СК «ВУСО» (328,4 млн грн) піднялася з п’ятої позиції на четверту, а «АРКС» (324,5 млн грн) зайняла її місце.
У липні 2024 року на ринку страхування життя змін за лідерами не відбулося. Як і раніше, першу позицію посідає СК «МетЛайф» (1,506 млрд грн), СК «ТАС» (388,4 млн грн), «Граве Життя» (311 млн грн), «Уніка Життя» (230,9 млн грн) і «ПЗУ Життя» (217,1 млн грн).
Як повідомлялося, станом на кінець липня 2024 року на страховому ринку України працюють 69 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
