Щонайменше 7,3 тисячі кримінальних справ було зупинено через призов до армії обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Так, цьогоріч вже понад 1,9 тисячі справ призупинили через мобілізацію обвинуваченого. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Найбільше таких справ цьогоріч на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.
Щонайменше 7 312 кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.
Рік до року кількість таких зупинень росте. Так, 858 справ було зупинено у перший рік повномасштабної, з кожним роком кількість таких справ лише збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.
Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).
Варто розуміти, що зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.
Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.
Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.
“Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні”, — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.
https://opendatabot.ua/analytics/mobilization-and-court
Нове опитування показує, що близько 69% респондентів в Україні вважають, що їхня країна повинна прагнути до якнайшвидшого припинення війни шляхом переговорів з Росією, про це свідчать дані, отримані Американським інститутом дослідження громадської думки Gallup.
«В останньому опитуванні Gallup в Україні, проведеному на початку липня, 69% респондентів висловилися за якнайшвидше завершення війни через переговори, тоді як 24% підтримують продовження боротьби до перемоги», – йдеться в повідомленні на сайті організації.
Також дослідження показує, що надії українців на вступ до НАТО та Європейського Союзу зникли, а підтримка керівництва США різко впала, українці все ще вважають ЄС, Велику Британію та США ключовими фігурами у припиненні війни. Однак більшість сумнівається, що це станеться найближчим часом.
“Хоча зараз переважна більшість українців виступає за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів, більшість скептично ставиться до того, що активні бойові дії закінчаться найближчим часом. Кожен четвертий (25%) вважає, що активні бойові дії, ймовірно, закінчаться протягом найближчих 12 місяців, хоча лише 5% вважають це «дуже ймовірним». Понад дві третини (68%) вважають, що активні бойові дії навряд чи закінчаться протягом наступного року”, – ідеться в дослідженні.
Зазначається, що погляди українців на США як на військового союзника кардинально змінилися з перших місяців війни.
“У 2025 році 16% українців схвалюють лідерство США, тоді як 73% висловлюють несхвалення, що є рекордним показником. Уся доброзичливість, яку Вашингтон накопичив 2022 року, коли 66% схвалювали лідерство США, зникла”, – повідомляють в інституті.
Незважаючи на різке несхвалення керівництва США, більшість українців усе ще вважає, що Вашингтон відіграє значну роль у завершенні війни.
«70% вважають, що США мають відігравати »значну роль” у мирних переговорах, що відповідає поглядам щодо країн ЄС (75%) та Великої Британії (71%). Хоча нещодавно в Туреччині відбулися деякі переговори, 55% українців підтримують її значну участь, що набагато нижче, ніж підтримка ЄС, Великої Британії та США”, – інформують соціологи.
Натомість сприйняття Німеччини цього року значно покращилося. “Рейтинг схвалення керівництва Берліна досяг рекордного рівня 63%, незважаючи на більш обережну позицію Німеччини в перші місяці війни. Рейтинг схвалення Росії залишається незначним (1%), а Китай, як і на початку війни, продовжує отримувати низькі оцінки (8%)”, – ідеться в дослідженні.
Україна вже давно висловлює бажання приєднатися до НАТО, що багато хто вважає надзвичайно важливим для довгострокової безпеки країни.
“У перші два роки війни були великі надії на швидкий вступ до НАТО, коли значна більшість (64% у 2022 році та 69% у 2023 році) очікувала, що Україну буде прийнято до Альянсу протягом наступного десятиліття. Надії на швидкий вступ до НАТО впали до 51% торік і продовжують знижуватися, досягнувши 32% у 2025 році… Тим часом відсоток тих, хто вважає, що Україна ніколи не буде прийнята до НАТО, зріс до 33%, що відповідає відсотку тих, хто очікує вступу протягом наступних 10 років”, – повідомляє Американський інститут дослідження громадської думки.
Результати дослідження базуються на вибірці з 1000 і більше респондентів віком від 15 років, які проживають в Україні. Деякі території, які перебувають під контролем Росії і населення яких становить близько 10%, були виключені з опитувань, проведених після 2022 року, через відсутність доступу.
Як повідомлялося, умовний мирний план Росії, який серед іншого передбачає істотне скорочення Україною армії, відмову від членства в НАТО і передачу під контроль Росії територій, контрольованих Україною, категорично відкидають 76% українців, можуть погодитися на вимоги Росії – 17%, про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології протягом 23 липня – 4 серпня 2025 року.
Нова група українських дітей у понеділок вирушила до Баку в рамках програми реабілітації, повідомив посол Азербайджану в Україні Сеймур Мардалієв.
“Нова група українських дітей сьогодні вирушила до Баку в рамках програми реабілітації дітей, запропонованої Азербайджаном. Вдячний моїм колегам з посольства Азербайджану в Україні та Молдові, які сприяли безперешкодному виїзду з Кишинева”, – написав він у соцмережі Х.
За словами посла, на даний момент до програми приєдналися 360 українських дітей.
У фінальному матчі чемпіонату Європи українки Марина Гладун і Тетяна Лазаренко перемогли француженок Клеменс Вієра та Алін Шамеро, повідомляє Національний олімпійський комітет України.
Україна завоювала історичне золото чемпіонату Європи з пляжного волейболу.
Аграрії станом на 1 серпня намолотили 15,47 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 4 млн 423,9 тис. га, що становить 39% площ, засіяних цими культурами, повідомляє Мінекономіки.
Минулого року на 2 серпня було намолочено 25,29 млн тонн зернових з 6 млн 106,1 тис. га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 38,8% і 27,5%, а середня врожайність, яка становить 3,5 тонн/га – на 15,6%.
Як зазначає Мінекономіки, пшениці обмолочено 11,36 млн тонн з 3 млн 54,2 тис. га (торік – 19,44 млн тонн з 4 млн 465,8 тис. га), ячменю – 3,57 млн тонн з 1 млн 14,8 тис. га (4,82 млн тонн з 1 млн 294,1 тис. га).
Середня врожайність цих культур цього року становить відповідно 3,7 тонн/га і 3,5 тонн/га, що на 14,6% і 5,5% менше торішніх показників.
У той же час урожай гороху цього року вже більший за торішній – 0,49 млн тонн з 208,2 тис. га порівняно з 0,45 млн тонн з 205,7 тис. га, а врожайність вища на 7,7% і становить 2,4 тонн/га.
Інші зернові та зернобобові обмолочені на площі 145,5 тис. га, їх урожай – 50,4 тис. тонн.
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – з,09 млн тонн з 1 млн 70,4 тис. га, Кіровоградська область – 1,93 млн тонн з 462,9 тис. га, Полтавська область – 1,52 млн тонн з 344,7 тис. га.
До обмолоту проса приступили аграрії Дніпропетровщини та Херсонщини, якого зібрано з площі 1,2 тис. га і намолочено 83 тонни, додало Мінекономіки.
За його даними, ріпаку на 1 серпня вже зібрано 1,76 млн тонн з площі 781,9 тис. га, тоді як торік на 2 серпня – 3,24 млн тонн з 1 млн 195,5 тис. га, а середня врожайність нижча за торішню на цю дату на 16,8% і становить 2,3 тонн/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому в ніч на п’ятницю Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
Опосередкована вартість будівництва житла в Україні в другому кварталі 2025 року зросла на 2,8% порівняно з попереднім кварталом і на 14,3% до аналогічного кварталу 2024 року, випливає із затверджених Міністерством розвитку громад і територій (Мінрозвитку) показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює опосередковані показники вартості будівництва житла, розраховані на 1 липня 2025 року. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 25,3 тис. грн/кв. м, тоді як на 1 липня 2024 року він становив 22,2 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві у другому кварталі зросла до 29,6 тис. грн, у Київській області – до 25,3 тис. грн, у Львівській області – до 25,2 тис. грн, у Закарпатській – 22 тис. грн, Івано-Франківській – 22,8 тис. грн, Одеській – 24,3 тис. грн, Дніпропетровській – 24,6 тис. грн. Також високі показники встановлено в Харківській і Донецькій областях – 26,6 тис. грн/кв. м.
вартість будівництва, ЖИТЛО, статистика по регіонах, УКРАЇНА
