В Україні спостерігається значне зниження відпускних цін на цукор, які становлять 26,5-27,5 грн/кг, що спричинено не стільки зростанням запасів цукру в країні, скільки складнощами з експортом, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«У серпні Україна експортувала лише 3-4 тис. тонн цукру, що є критично малим показником порівняно зі 100 тис. тонн, експортованими два місяці тому. Український ринок цукру стикається з труднощами, оскільки тепер ми повністю орієнтовані на внутрішній споживчий попит», – зазначили аналітики.
Експерти очікують подальшого збільшення запасів цукру в Україні, оскільки внутрішнє виробництво зросте. На тлі закритого експорту до Європи українським виробникам потрібно шукати нові ринки збуту, радять вони.
«У новому сезоні Європа також збільшить виробництво цукру, що ускладнить реалізацію української продукції на міжнародному рівні. Об’єктивно, до січня 2025 року Україні доведеться або платити високі експортні мита, або чекати на обнулення квот», – констатували в “Пуску” і додали, що в новому сезоні ціни будуть низькими.
Компанія Philip Morris International (PMI) у січні-червні 2024 року збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів на 33,5%, або на 6 млрд грн, порівняно з аналогічним періодом 2023 року, – до 23,9 млрд грн, ідеться в пресрелізі компанії в середу.
«Важливими факторами збільшення податкових відрахувань стали відновлення частки компанії на українському ринку, а також запуск нової фабрики, в яку компанія інвестувала $30 млн», – цитується в релізі фінансовий директор PMI в Україні Сергій Кальнооченко.
Уточнюється, що на акцизний податок припало 12 млрд грн, на ПДВ – 3,2 млрд грн.
Минулого року PMI звітувала про сплату 30,3 млрд грн податків в Україні.
Кальнооченко додав, що зростанню податкових відрахувань також сприяло збільшення легального ринку тютюнових виробів, яке стало можливим завдяки активній боротьбі державних органів із нелегальними виробниками.
За його словами, Philip Morris продовжить інвестувати в розвиток власного бізнесу, унаслідок чого в серпні 2024 року планує сплатити до бюджету понад 3,5 млрд грн тільки акцизного податку як у межах безпосереднього виробництва на нещодавно відкритій фабриці у Львівській області та власного імпорту, так і в межах локального договору на контрактне виробництво.
Philip Morris була виділена з Altria 2008 року і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів, декларуючи мету повного переходу на бездимні продукти в майбутньому.
На українському ринку PMI працює з 1994 року, і за цей час її задекларовані інвестиції перевищили $750 млн. Компанія з 24 лютого 2022 року призупинила роботу своєї фабрики в Харківській області через агресію РФ і змушена була перейти на імпорт продукції з восьми фабрик PMI за межами країни і тимчасове партнерство з іншим міжнародним виробником в Україні. У травні цього року компанія офіційно запустила нову фабрику у Львівській області із заявленими інвестиціями $30 млн.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд цигарок і тютюнових стіків, проте у 2023 році їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, зокрема в четвертому кварталі – на 14,9%. У жовтні минулого року компанія повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24% після падіння її до 14% з 28,5% у перші місяці після вторгнення РФ.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, українські підприємства в січні-липні 2024 року наростили експорт алюмінію та виробів із нього на 16,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $64,382 млн (у липні – $10,207 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього 2023 року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн,
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію в цій якості – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні в червні 2024 року зросли на 8,4% порівняно з червнем 2023 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у червні-2024 до червня-2023 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 8,9%, у нежитловому – 9%, в інженерному – 7,7%. Порівняно з травнем поточного року ціни зросли на 1%, 0,6% і 0,5% відповідно.
За підсумками другого кварталу ціни на будівельні роботи зросли на 8,1% порівняно з квітнем-червнем 2023 року, а за підсумками першого півріччя – на 9,7%, як порівняти з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, 2023 року ціни на будмонтажроботи збільшилися на 15,8% порівняно з попереднім роком.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Антимонопольний комітет України розпочав розслідування проти виробника води «Карпатська джерельна» через можливе введення в оману споживача. Пише Delo.ua* із посиланням на повідомлення АМКУ.
Зазначається, що відомством розпочато розгляд справи № 127-26.4/116-24 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
«Предметом справи є, зокрема, дії ТОВ «Карпатські мінеральні води» у вигляді поширення інформації щодо води торговельної марки «Карпатська Джерельна», а саме щодо походження та характеристик такої продукції», – зауважують в АМКУ.
У відомстві звертають увагу на те, що «Карпатська Джерельна» видобувається зі свердловин, тому не може називатись «джерельною». Окрім того, вода під цією торговою маркою не має жодного відношення до Карпат, адже її видобування та фасування здійснюються за сотні кілометрів від них.
В АМКУ додають, що такі дії, за відсутності у ТОВ «Карпатські мінеральні води» відповідного належного підтвердження таких відомостей, містять ознаки порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживачів.
Про компанію «Карпатські мінеральні води»
«Карпатські мінеральні води» є національним виробником мінеральних вод і безалкогольних напоїв вже більше ніж 15 років.
Компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ «Карпатська Джерельна», і в червні 2002 року була реорганізована в завод по виробництву мінеральної води і безалкогольних напоїв «Карпатські мінеральні води». В 2002 році компанія розпочала виробництво солодких газованих напої в ТМ «Фруктова Джерельна» і ТМ «Соковинка», а в 2016 – енергетичного напою ТМ «Dragon».
Сьогодні група компаній «Карпатські мінеральні води» є потужним гравцем українського ринку природних мінеральних вод і безалкогольних напоїв.
Мінеральна вода «Карпатська Джерельна» видобувається з двох артезіанських свердловин на глибині 90 метрів із природного джерела. Як стверджують в компанії, виробництво знаходиться безпосередньо біля джерела, і вода зі свердловин надходить на лінії розливу по трубопроводу. В процесі розливу вода проходить фільтрацію тільки від механічних домішок і зберігає всі корисні природні мікроелементи.
Нагадаємо, Антимонопольний комітет України наклав штраф на три компанії бізнесмена В’ячеслава Супруненка на майже 1 млн грн.
Так, ТОВ «Київський завод «Росинка» оштрафовано на 169 999 грн, ТОВ «Київський БКК» – на 300 000 грн, ТОВ «Київхліб» – на 500 000 грн. Цей захід впливу було накладено за порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом придбання активів у вигляді єдиного майнового комплексу ПрАТ «Краплинка» без дозволу АМКУ.
Україна завершила виступи на Олімпійських іграх-2024 із 12 медалями.
“Золото” Україні принесли: Олександр Хижняк (бокс до 80 кг); Ярослава Магучіх (стрибки у висоту); Ольга Харлан, Аліна Комащук, Олена Кравацька та Юлія Бакастова (командна шабля).
Срібні медалі вибороли: Парвіз Насібов (греко-римська боротьба до 67 кг); Ірина Коляденко (вільна боротьба до 62 кг); Людмила Лузан та Анастасія Рибачок (веслувальний спринт на каное-двійці, 500 м); Ілля Ковтун (вправи на паралельних брусах); Сергій Куліш (стрільба з гвинтівки з 50 м із трьох положень).
Бронзовими призерами стали: Жан Беленюк (греко-римська боротьба до 87 кг); Михайло Кохан (метання молота); Ірина Геращенко (стрибки у висоту); Ольга Харлан (шабля).
Станом на 15:00 Україна посідає 22-гу позицію в медальному заліку.
Олімпійські ігри-2024 проходили в Парижі з 26 липня по 11 серпня.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.