Ціни купівлі-продажу сільгоспземель у травні 2024 року суттєво зросли порівняно з попередніми місяцями та наразі є найвищими за весь час існування ринку земель: середньозважена ціна гектара в травні становила 45,0 тис. грн, що на 8,2% вище, ніж у квітні 2024 року, та на 5,6% ніж у березні поточного року, повідомляють у дослідженні Київської школи економіки (KSE), яке проводять на замовлення програми USAID.
Згідно з даними аналітиків, ціна землі з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва” була ще вищою і досягла 46,2 тис. грн.
“Зазначені ціни базуються на офіційних цінах, зареєстрованих у Реєстрі майнових прав під час вчинення угод купівлі-продажу. Ринкові ціни на землю можуть бути значно вищими, адже більша частина всіх угод укладаються за ціною, що не відрізняється від нормативно-грошової оцінки (мінімальної ціни, встановленої законом для колишніх підмораторних земель) більше, ніж на 2%”, – уточнили в KSE.
Водночас експерти вважають, що незначне зниження цін у квітні 2024 року, зростання вартості сільгоспземель у травні цього року навряд чи буде довгостроковим трендом.
З початку 2024 року середні ціни на землю залишаються значно вищими, ніж у попередні періоди. Отже, можна констатувати, що відкриття ринку земель для юридичних осіб у січні 2024 року спричинило структурні зміни умов на ринку, і як наслідок призвело до збільшення цінності сільгоспземель, зазначається в дослідженні KSE “Земля незламності”.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-березні 2024 року збільшився на 56,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 35,5 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
У березні-2024 індекс будівельної продукції перевищив показник березня-2023 на 69,3%, а попереднього місяця – на 92,3%, зазначає Держстат.
Як повідомило статвідомство, у січні-березні 2024 року до аналогічного періоду 2023-го зростання обсягів будівництва спостерігалося в усіх сегментах. Так, у житловому будівництві зростання становило 39,2%, у нежитловому – 49%, в інженерному – 66%.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції в березні-2024 у житловому будівництві становили 55,9%, у нежитловому – 105,5%, в інженерному – 193,4%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 52,1%, 82,6% і 148,6% відповідно.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт у першому кварталі становила 46,7%, ремонту – 25%, реконструкції та технічного переоснащення – 28,3%.
Держстат зазначає, що публікацію даних було відкладено через воєнний стан. Статдані показники наведено без урахування тимчасово окупованої території та частини території, де тривають (велися) бойові дії.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) та Норвезька агенція радіаційної та ядерної безпеки (DSA) працюють над реалізацією 18 спільних проєктів із протидії викликам, спричиненим воєнною агресією Росії, зокрема у сфері розроблення політики та процедур для відновлення регуляторного контролю над ядерними об’єктами, що постраждали від окупації та бойових дій.
Як повідомило Держатомрегулювання в середу, спільні проєкти українського ядерного регулятора та DSA, розпочаті після 24 лютого 2022 року, охоплюють також такі напрямки, як обстеження територій, що постраждали від ворожої військової окупації; управління критичними знаннями, необхідними для захисту персоналу, населення та довкілля під час ядерних або радіаційних інцидентів, спричинених бойовими діями; а також забезпечення обладнанням радіаційної розвідки на раніше окупованих територіях.
“Вдячний за активну участь DSA у проєктах, спрямованих на розв’язання нагальних проблем, що постали перед Держатомрегулюванням після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. За останні два роки було ініційовано 25 проєктів з протидії викликам, спричиненим військовою агресією Росії. На сьогоднішній день з них реалізується 18 проєктів”, – зазначив процитований ГІЯРУ її голова Олег Коріков.
Коріков і генеральний директор DSA Пер Странд обговорили стан реалізації спільних проєктів і подальше співробітництво, плани щодо якого передбачені Дорожньою картою співробітництва між DSA і Держатомрегулювання на 2024-2028 рр., на зустрічі під час Сьомої конференція Європейської групи регуляторів ядерної безпеки (ENSREG), яка відбулася в Брюсселі 24-25 червня.
“За десятиліття нашої співпраці з 2014 року ми створили стійкий механізм планування, координації та своєчасної реалізації спільних проєктів. Ця стратегія включає регулярну оцінку регуляторних загроз і викликів, з якими стикається Держатомрегулювання, і які відображаються у Звітах про оцінку загроз”, – доповнив Коріков.
Збірна України в третьому матчі чемпіонату Європи-2024 з футболу зіграла внічию 0:0 зі збірною Бельгії.
У паралельному матчі збірні Словаччини та Румунії також зіграли внічию 1:1.
Таким чином, усі збірні набрали по чотири очки, але Україна посіла останнє місце в групі за додатковими показниками – найгіршою різницею забитих-пропущених м’ячів.
Перше місце в групі посіла Румунія, за нею Бельгія та Словаччина. Усі вони продовжать ігри на Чемпіонаті Європи. Україна вибуває з турніру.
Як повідомлялося, перший матч Україна програла Румунії з рахунком 0:3, а в другому – обіграла Словаччину з рахунком 2:1.
Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
