За даними Opendatabot, понад 228 тисяч авто ввезли в Україну за 7 місяців 2024 року за даними Міністерства внутрішніх справ. Це на 14,2% більше, ніж минулоріч. 71% від усіх ввезених авто цьогоріч були вживаними. Цьогоріч середній вік імпортованих авто — 9 років. Попит на електроавто виріс на 83%
228 319 транспортних засобів ввезли в Україну за перші 7 місяців 2024 року. Це на 14,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли було імпортовано 199 980 авто.
71% імпортованих цьогоріч авто — вживані. Наразі середній вік ввезених вживаних транспортних засобів склав 9 років. 42% вживаних авто, які були завезені в Україну, мають вік 10 та більше років.
Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,7%. До топ-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,4%).
Попитом українців стабільно користуються:
VOLKSWAGEN — 25 498 авто (11,2%)
RENAULT — 17 479 авто (7,7%)
AUDI — 13 173 авто або 5,8%.
Щодо моделей, то найбільше було імпортовано SKODA OCTAVIA — 5 047 одиниць. Наступні позиції зайняли VOLKSWAGEN GOLF та VOLKSWAGEN PASSAT — 4 965 та 4 147 авто відповідно.
Бензинові авто залишаються найбільш запитаними — це майже кожен другий ввезений цьогоріч автомобіль. Дизельними були 27,5% ввезених цьогоріч авто. Попри те, що імпорт електрокарів виріс в 1,8 разів за рік, у загальній кількості на них припадає лише 13,1% нововвезених авто.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA та Міністерство культури та інформаційної політики України мають намір співпрацювати у відновленні культурної інфраструктури.
“Ми працюємо над приведенням у відповідність до технічних вимог сховищ для культурних цінностей у музеях. Ми також потребуємо створення спеціалізованого депозитарію, зокрема, розроблення проєктної документації та фінансової підтримки технічного переоснащення. Крім того, ще один глобальний проєкт – реновація Національного реставраційного центру. Цей інститут працює на максимумі своїх можливостей, але в орендованому непристосованому приміщенні. Ми вже знайшли приміщення для релокації. Наразі потрібне переоснащення та підвищення кваліфікації працівників”, – цитує в.о. міністра Ростислава Карандєєва пресслужба відомства за результатами зустрічі з командою Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
Від також наголосив на інформаційних викликах, заявив, що Україна активно посилює роботу з прифронтовими територіями, які найбільше піддаються впливу ворожої пропаганди, та підкреслив зацікавленість у співпраці в інформаційній підтримці цих регіонів.
“Наша команда займається питаннями відновлення України. Ми надаємо допомогу, що має на меті забезпечити екстрені потреби, проте ми зацікавлені й у співпраці з питань сфери культури, бо ми розуміємо її можливості”, – заявив на зустрічі заступник генерального директора групи місцевого та регіонального розвитку департаменту управління інфраструктурою головного офісу JICA Наомічі Муроока.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA та Міністерство культури та інформаційної політики України мають намір співпрацювати у відновленні культурної інфраструктури.
“Ми працюємо над приведенням у відповідність до технічних вимог сховищ для культурних цінностей у музеях. Ми також потребуємо створення спеціалізованого депозитарію, зокрема, розроблення проєктної документації та фінансової підтримки технічного переоснащення. Крім того, ще один глобальний проєкт – реновація Національного реставраційного центру. Цей інститут працює на максимумі своїх можливостей, але в орендованому непристосованому приміщенні. Ми вже знайшли приміщення для релокації. Наразі потрібне переоснащення та підвищення кваліфікації працівників”, – цитує в.о. міністра Ростислава Карандєєва пресслужба відомства за результатами зустрічі з командою Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
Від також наголосив на інформаційних викликах, заявив, що Україна активно посилює роботу з прифронтовими територіями, які найбільше піддаються впливу ворожої пропаганди, та підкреслив зацікавленість у співпраці в інформаційній підтримці цих регіонів.
“Наша команда займається питаннями відновлення України. Ми надаємо допомогу, що має на меті забезпечити екстрені потреби, проте ми зацікавлені й у співпраці з питань сфери культури, бо ми розуміємо її можливості”, – заявив на зустрічі заступник генерального директора групи місцевого та регіонального розвитку департаменту управління інфраструктурою головного офісу JICA Наомічі Муроока.
Фонд держмайна (ФДМ) України оголосив аукціон із приватизації готелю “Україна” зі стартовою ціною в 1 млрд 47,6 млн грн. Як повідомила прес-служба Фонду, заявки на участь в аукціоні, призначеному на 18 вересня, прийматимуть до 17 вересня. Гарантійний внесок становить 52,3 млн грн.
До лота увійшли 14 зареєстрованих одиниць нерухомості та інфраструктури, куди входять: будівля готелю; дві будівлі охорони; дві нежитлові будівлі; дві автостоянки тощо. Загальна площа становить 26,3 тис. кв. м.
За підсумками січня-березня 2024 року чистий збиток ДП “Готель “Україна” становить 3,1 млн грн. Крім того, станом на 31 березня має заборгованість із заробітної плати (3,8 млн грн), прострочену кредиторську заборгованість (21 млн грн), заборгованість перед бюджетом, а саме податок на доходи фізосіб (4,7 млн грн), туристичний податок (1,4 млн грн), земельний податок (4,5 млн грн).
Умовами приватизації передбачено збереження основного виду діяльності підприємства (діяльність готелів) протягом п’яти років, погашення боргів із зарплати та перед бюджетом протягом шести місяців із дати переходу права власності, надання соціальних гарантій співробітникам згідно із законодавством і недопущення їх звільнення протягом шести місяців, а також дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Як повідомлялося, у квітні Кабінет міністрів України включив до переліку об’єктів великої приватизації ДП “Готель “Україна”. У травні аукціонна комісія визначила стартову ціну приватизації готелю “Україна” 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн.
Столичний готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. Готель категорії “4 зірки” на 14 поверхів має 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Загальна площа будівлі становить 22,4 тис. кв. м.
У четвертий день ХХХІІІ Олімпійських ігор у Парижі представники національної збірної України змагалися в 9 видах спорту, повідомляє в середу Національний Олімпійський комітет (НОК) України на своїй сторінці у Facebook.
Повідомляється, що в медальному заліку з однією бронзовою нагородою Україна посідає 35-ту позицію.
За підсумками турнірного дня українські спортсмени показали такі результати.
Настільний теніс (одиночний розряд): в 1/16 фіналу Маргарита Песоцька програла в 5 партіях Бернардет Соч із Румунії (1:4) і завершила свої виступи на Іграх.
Бадмінтон (одиночний розряд): Поліна Бугрова у другому турі групового етапу перемогла чешку Терезу Швабікову – 1:2 (21:19, 19:21, 21:18). Однак цього недостатньо, щоб вийти з групи.
Плавання: Денис Кесіль у кваліфікації 200-метрівки батерфляєм став 24-м і не пройшов до півфіналу.
Стрільба з лука: в 1/32 фіналу Михайло Усач поступився лідеру світового рейтингу Маркусу Д’Алмейді з Бразилії (2:6).
Фехтування (шпага, командні): в 1/4 фіналу Джоан Фейбі Бежура, Дар’я Варфоломєєва, Олена Кривицька та Влада Харкова не змогли перемогти команду з Китаю (41:45).
У турнірі за 5-8 місця українська команда перемогла Єгипет (45:31) і поступилася другим номером світового рейтингу – збірній Південної Кореї (38:45). Українські шпажистки завершили свій виступ на Іграх на 6 місці.
Теніс: у третьому раунді Марта Костюк та Еліна Світоліна зіграли виснажливі трисетові матчі. Якщо зустріч Марти з представницею Греції Марією Саккарі завершилася перемогою українки (6:4, 6:7 (5:7), 4:6), то Еліна зазнала поразки від Барбари Крейчикової з Чехії (6:7(5), 6:2 (4:6).
Марта Костюк і Даяна Ястремська знялися з парного турніру на користь одиночного, в якому бере участь Марта.
Гребний слалом (каное-одиночка): Вікторія Ус у кваліфікації стала 9-ю і пройшла до півфіналу.
Футбол (3 тур): Україна поступилася збірній Аргентини (0:2) і завершила свій виступ на Олімпіаді.
Бокс (вагова категорія до 80 кг): в 1/8 фіналу роздільним рішенням суддів Олександр Хижняк переміг екс-українця Філіпа Акілова, який представляє Угорщину.
31 липня українці вийдуть на старт у 8 видах спорту
Найдорожчим містом України за вартістю оренди житла на сьогодні є Ужгород, далі йдуть Львів і Київ, повідомив портал нерухомості «ЛУН».
«У перші два роки війни Львів вважався найдорожчим містом з оренди квартир, зараз ситуація змінилася. Найдорожчим містом у липні став Ужгород – однокімнатна квартира тут коштує в середньому 17,7 тис. грн/міс. Це дорожче, ніж у столиці або у Львові», – ідеться в прес-релізі.
За даними «ЛУН», середня вартість оренди 1-кімнатної квартири у Львові станом на липень становить 16,5 тис. грн/міс., у Києві – 15 тис. грн/міс.
Далі в рейтингу Чернівці – 12,3 тис. грн/міс. у середньому за оренду однокімнатної квартири, Івано-Франківськ, Кропивницький, Полтава, Рівне – по 12 тис. грн/міс., Черкаси – 10 тис. грн/міс., Хмельницький – 9,5 тис. грн/міс., Тернопіль – 9,4 тис. грн/міс.
«ЛУН» зазначає, що раніше дорога для оренди житла Одеса тепер посідає 14 місце з 7 тис. грн/міс. Найнижчі ціни загалом зафіксовано в містах, які наближені до прифронтових зон і потерпають від воєнних дій: Чернігів (5,8 тис. грн/міс.), Запоріжжя, Суми (по 5,5 тис. грн/міс.), Миколаїв (5 тис. грн/міс.), Харків і Херсон (по 4 тис. грн/міс.).
