В Україні стартувала реєстрація на національний мультипредметний тест (НМТ) у 2024 році.
“Відсьогодні розпочинається реєстрація для участі в національному мультипредметному тесті (НМТ). Триватиме вона до 11 квітня включно. Цього року Український центр оцінювання якості освіти проводить реєстрацію в безпаперовій формі”, – ідеться в повідомленні пресслужби Міністерства освіти і науки.
Зазначається, що за допомогою спеціального сервісу вступникам потрібно самостійно створити персональний кабінет і виконати в ньому низку дій.
Зокрема, необхідно: зазначити реєстраційні дані (контактну інформацію, категорію “випускник поточного року” або “випускник минулих років”, зазначити на необхідність створення особливих (спеціальних) умов, обрати із запропонованих переліків навчальний предмет на вибір і населений пункт в Україні або за кордоном, де планується проходити НМТ, а також мову складання предметів сертифікаційної роботи); завантажити сканкопії чи фотокопії реєстраційних документів; надіслати внесену інформацію і копії документів на опрацювання до регіонального центру оцінювання якості освіти та освіти в Україні.
Як повідомлялося, НМТ у 2024 році міститиме три обов’язкові предмети (українська мова, математика та історія України 16-21 століть) і один на вибір абітурієнта (іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська), біологія, фізика та хімія, українська література та географія). Тестування відбуватиметься під час основних (14 травня – 25 червня) та додаткових сесій (11-19 липня).
Посли країн-членів Європейського союзу затвердили виділення 5 млрд євро військової допомоги для України в рамках європейського Фонду миру.
Відповідне рішення ухвалили в середу в Брюсселі в рамках засідання Комітету постійних представників, повідомляє бельгійське головування на своїй сторінці в соцмережі Х.
“Угода! Посли ЄС у принципі погодилися на реформу Європейського фонду миру, щоб підтримати Україну бюджетом у 5 мільярдів євро на 2024 рік. Європейський союз, як і раніше, сповнений рішучості надати довгострокову підтримку Україні та гарантувати, що країна отримає військову техніку, необхідну їй для самозахисту”, – повідомило головування.
Європейському Союзу потрібно подумати про скорочення доступу на європейський ринок цукру з третіх країн хоча б на 10%, тоді для українського цукру в ЄС було б місце, що не дало б змоги цьому ринку зруйнуватися, повідомив директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі Рафал Страхота в програмі “Між Брюсселем і Києвом” на farmer.pl.
“Європейський Союз відкрив ринок в останні роки. Він підписав низку торговельних угод з різними третіми країнами. Я знаю, що це складно, але якби ми скоротили доступ на ринок Євросоюзу хоча б на десяток відсотків, для українського цукру було б достатньо місця, і водночас це не зруйнувало б ринок ЄС”, – сказав він.
Директор галузевої асоціації зазначив, що ніхто в Європейському Союзі не торкнувся цієї теми.
Страхота нагадав, що в Європейській Комісії розробляється постанова про захисні заходи, яка передбачає введення ліміту на імпорт цукру з України з урахуванням експортних даних, які базуються на 2022-2023 роках. Якщо брати ці дані, за підрахунками Страхоти, Україні дозволять поставляти до Польщі 320 тис. тонн цукру на рік.
“Це занадто багато”, – констатував він.
За даними Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі, у 2023-2024 році структура імпорту Польщею цукру мала такий вигляд: 32% припадає на частку України, 23% – на Бразилію, 9% – на Есватіні, по 7% – на Маврикій і Колумбію, 18% – на інші країни.
Водночас Польща 2023 року виростила 2,34 млн тонн цукрових буряків завдяки розширенню виробничих площ під ними, які склали 265 тис. га. Середня врожайність буряків склала близько 64 тонни/га, при цьому різниця в урожайності між окремими регіонами була дуже великою. У Польщі торік буряки вирощували понад 26 тис. осіб.
“При цьому з жовтня по грудень 2023 року середні ціни на цукор у Польщі знизилися на 12%, а за умови розфасовки в упаковки по 1 кг, то падіння цін перевищило 20%”,- повідомив директор галузевої асоціації.
Страхота висловив занепокоєння, що до набрання чинності автономними торговельними заходами (АТМ) у червні 2024 року на польському ринку може виникнути проблема через український цукор.
“Ми побоюємося, що до цього часу з України може надійти багато цукру. Нагадаю, акція завершилася (сезон цукроваріння – ІФ-У) і цукор вироблено. Він знаходиться на складах, і фактично на цих складах ще залишилося близько 600 тис. цукру, які легко можуть потрапити до Євросоюзу”, – наголосив Страхота.
Він нагадав, що 2023 року в Україні було засіяно близько 250 тис. га цукрових буряків, вироблено близько 1,8 млн тонн цукру. Внутрішнє споживання становить менше ніж 1 млн тонн, тому експортний потенціал становить 800 тис. тонн.
“За перші три місяці поточного маркетингового року в ЄС увійшло близько 200 тис. тонн цукру з України”, – повідомив експерт.
Видання навело дані, згідно з якими Україна поставила до Польщі 2021 року 17,777 тис. тонн цукру, 2022 року – 15,278 тис. тонн, а 2023 року він сягнув 468,97 тис. тонн.
“На карту поставлено долю продовження лібералізації торгівлі ЄС з Україною ще на рік, тобто до червня 2025 року, за умови обмеження імпорту цукру з цієї країни, але в цьому разі за еталонні взято середні показники 2022 і 2023 років, коли імпорт цієї сировини з України був величезним”, – висловив жаль директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі та додав, що країна просить Європейську Комісію, Європейський парламент і Європейський Союз використати для розрахунку допустимого імпорту цукру обсяги поставок за 2021-2022 роки.
Антимонопольний комітет (АМКУ) виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”.
Зокрема, в антимонопольному відомстві вважають, що необхідно перевірити відносини контролю самої lifecell і материнської компанії Turkcell з особою, до якої рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
“Під час розгляду заяв про придбання компанією “DVL Telecom” контролю над групою “Лайфселл” виникла необхідність перевірки відносин контролю учасників концентрації, зокрема групи “Лайфселл” і групи “Turkcell”, з особою, до якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради національної безпеки та оборони України”, – повідомила прес-служба АМКУ в понеділок.
У повідомленні зазначено, що, розглянувши заяви про набуття контролю компанією “DVL Telecom” над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” (група lifecell), АМКУ виявив підстави для заборони зазначених концентрацій.
“З огляду на те, що концентрації у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Укртауер” та ТОВ “Глобал Білгі” становлять єдину транзакцію та відбуватимуться відповідно до одного договору купівлі-продажу, окремий дозвіл на набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Глобал Білгі” також не може бути наданий Комітетом”, – зазначає АМКУ.
З огляду на викладене 7 березня 2024 року Комітет знову розпочав розгляд справ про концентрацію у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” та “Укртауер”. Одночасно розпочато розгляд справи про узгоджені дії, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням цих концентрацій, уточнили в прес-службі.
Раніше повідомлялося, що на засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom набути контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”). Крім того, антимонопольне відомство дозволило узгоджені дії між компаніями NJJ UPAM (Париж, Франція), Lorimer II Ventures Limited (Нікосія, Кіпр), DVL Telecom (Париж, Франція) і фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції, передбачених розділом 19 акціонерної угоди, яку буде укладено між зазначеними суб’єктами строком на п’ять років.
Турецька компанія Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell) – третього за величиною українського оператора мобільного зв’язку, зокрема компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” та провайдера послуг з оренди веж ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital.
Рішення про підписання договору рада директорів ухвалила 20 грудня, проте ще 9 травня вирішила не розкривати інформацію про можливу угоду. Turkcell уточнював, що номінальна ціна акцій “Лайфселл” – 12 млрд 711,849 млн грн, “Глобал Білгі” – 47,226 млн грн і “Укртауер” – 1 млрд 964,04 млн грн.
Уповноважені представники компанії NJJ Capital (Париж, Франція) і ТОВ “Глобал Білгі” (Київ, Україна) звернулися до Антимонопольного комітету (АМКУ) щодо видачі дозволу компанії NJJ Capital на опосередковане придбання частки в статутному капіталі “Глобал Білгі”, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства, а також часток, які забезпечують перевищення 50% голосів у вищих органах управління “Лайфселл” та “Укртавер” до 29 грудня 2023 року. Заяви їм повернули, оскільки вони не відповідали встановленим комітетом вимогам.
23 січня 2024 року АМКУ отримав повторне звернення щодо придбання частки, яка забезпечує контроль у ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” від компанії DVL Telecom, яка входить до групи NJJ.
На думку учасників ринку, проблемою для завершення угоди може стати також частковий арешт часток компаній, що продаються, за звинуваченням на адресу підсанкційного Михайла Фрідмана, який опосередковано контролює міноритарну частку в Turkcell.
Через сприятливі погодні умови і відповідно активне виробництво електроенергії сонячними станціями за командою диспетчера НЕК “Укренерго” в суботу обмежувалася генерація ВДЕ з 9:36 до 16:33 загальною величиною 1298 МВт-год, повідомило Міністерство енергетики.
Згідно з його щоденним оновленням у Телеграм-каналі, на поточну добу дефіциту електроенергії також не передбачено: у резерві 16 блоків і 3 корпуси ТЕС і ТЕЦ, які будуть задіяні в разі потреби.
При цьому імпорт е/е порівняно із суботою знизився у 2,5 раза – до 850 МВт-год, а експорт на 14% – до 5100 МВт-год.
Також Міненерго повідомило про трагічну ситуацію на одній із шахт на Донеччині – внаслідок ураження електричним струмом загинув 38-річний електрослюсар підземної дільниці. Обставини трагедії з’ясовуються.
У Харківській області внаслідок ворожих обстрілів пошкоджено газорозподільні мережі, відключено від газопостачання 617 споживачів.
Як повідомлялося, раніше в неділю “Укренерго” заявила про атаки російськими БпЛА двох її підстанцій у південному та центральному регіонах, обійшлося без постраждалих і відключень е/е.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн з 590 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період виплавка сталі зросла на 52% до січня-лютого-2023 – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 року збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну на 44,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
