Федеральна рада Німеччини оприлюднила рішення про зміну правил перебування на території країни громадян України з 1 вересня 2022 року.
Згідно з рішенням уряду, з 1 вересня для громадян України розпочинається облік часу перебування у країні. Враховуватимуться всі дні перебування, починаючи з 24 лютого. Ті українці, які перебувають у Німеччині понад 90 днів, мають отримати статус тимчасового захисту або залишити країну на наступні 90 днів.
При цьому українці, які прибудуть на територію Німеччини після 1 вересня 2022 року, також матимуть змогу легально перебувати в країні протягом 90 днів без необхідності подавати заяву на реєстрацію статусу тимчасового захисту.
Реєстрацію для громадян України буде відкрито протягом усього часу війни.
Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 23 по 29 липня становив близько 281 тис., тоді як на виїзд – близько 262 тис., повідомляє Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, порівняно з попереднім тижнем кількість тих, хто в’їхав в Україну, трохи зросла, тоді як кількість тих, хто її залишив, трохи скоротилася, внаслідок чого чиста притока в країну збільшилася приблизно до 19 тис. з близько 5 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, залишилося на рівні 119 тис. на тиждень, а оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами скоротилося до 431 проти 560 тижнем раніше.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 23 по 29 липня з України до Польщі в’їхало 162 тис. (тижнем раніше – 163 тис.), тоді як із Польщі до України – 173 тис. (167 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,130 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,218 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, останні чотири тижні намітилася тенденція, коли у неділю-вівторок помітно більше людей в’їжджає в Україну, а у середу-п’ятницю – трохи більше виїжджає.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через її західний кордон місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за цей період знизився до 60 тис.
За даними УВКБ ООН на 26 липня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 9,927 млн осіб, з них до Польщі 4,944 млн, Росію – 1,857 млн, Угорщину – 1,042 млн, Румунію – 890,2 тис. осіб ., Словаччину – 627,6 тис., Молдову – 549,3 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 26 липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 3,996 млн осіб.
Експортний потенціал української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче за показники минулого 2021/2022 МР (18,7 млн тонн) та на 28% менше позаминулого 2020/2021 МР (16,6 млн тонн).
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у п’ятницю, скорочення експорту пшениці пов’язане зі зниженням на 39% очікуваного валового врожаю зернових в Україні в 2022/23 МР порівняно з попереднім сезоном – до 52,3 млн. тонн з 86 млн. тонн, а також з обмеженою пропускною спроможністю експортної інфраструктури країни.
За його даними, ключовими імпортерами української зернової продукції вже кілька сезонів залишаються Єгипет та Індонезія: за підсумками 2021/2022 МР їхня частка в загальному обсязі експорту склала 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному. виразі). Уточнюється, що у 2021/2022 МР Єгипет збільшив закупівлі української пшениці по відношенню до сезону-2020/2021 МР на 19%, а Індонезія – на 2%.
Третім найбільшим імпортером української пшениці з минулого МР стала Туреччина – її імпорт порівняно з попереднім сезоном зріс більш ніж удвічі – з 794 тис. тонн до 1,9 млн. тонн, а частка у загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Німеччина поставить Україні 16 танків-мостоукладачів Biber, повідомило Міністерство оборони Німеччини.
“Продовжуємо підтримувати! Для подальшої підтримки сухопутних військ України міністр Ламбрехт ухвалила рішення доставити партію з 16 броньованих мостоукладачів Biber. Їх можна використовувати для подолання водних чи інших перешкод у бою”, – йдеться у повідомленні міністерства у Twitter у п’ятницю.
Адміністрація морських портів України (АМПУ) повідомляє про підготовку портів Одеса, “Чорноморськ” і “Південний” до відновлення роботи у зв’язку з підписанням 22 липня в Стамбулі Ініціативи з експорту зерна та пов’язаних харчових продуктів морським шляхом.
“Враховуючи викладене, інформуємо вас, що захід та вихід суден у зазначені морські порти здійснюватимуться шляхом формування каравану, який супроводжуватиметься судном лідирування”, – наголошується в повідомленні АМПУ у Facebook у суботу.
З метою складання планів формування караванів АМПУ просить подавати заявки на включення суден на електронну пошту.
Вчасно підписання Ініціативи та одразу після неї президент Туреччини Реджеп Ердоган та міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомили, що рух суден може відновитися найближчими днями.
Україна, Туреччина та Росія за підтримки Генсекретаря ООН Антоніу Гуттереша домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив (у тому числі аміаку) з морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” протягом 120 днів з можливістю продовження цього терміну.
Відповідне підписання документів у рамках ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів пройшло у Стамбулі у п’ятницю: міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у присутності президента Туреччини Реджепа Ердогана підписав тристоронній документ із міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром та генсеком ООН, які також підписали другий такий тристоронній документ із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.
Як зазначається в тексті ініціативи, копію якої має агентство “Інтерфакс-Україна”, вона заснована на угодах сторін міжнародної конвенції з безпеки життя на морі 1974 року.
Зокрема, сторони домовляються про таке:
– максимальні гарантії безпеки для всіх судів, що беруть участь у цій ініціативі;
– створення під егідою ООН у Стамбулі спільного координаційного центру (СКЦ), що включає представників всіх сторін;
– створення та робота на судах, що беруть участь в ініціативі, інспекційних груп з представників сторін, які оглядатимуть судна в портах, визначених Туреччиною, при вході/виході до Турецької протоки для перевірки відсутності на бору несанкціонованих вантажів та персоналу.
При цьому вся діяльність в українських територіальних водах перебуватиме під контролем та відповідальністю України.
Сторони не вживатимуть жодних нападів на торгові та цивільні судна, а також на портові засоби, що беруть участь у цій ініціативі.
Якщо потрібно розмінування підходів до портів – має бути залучений тральщик третьої країни
Торгові судна мають бути попередньо зареєстровані в СКЦ і будуть перебувати під технічним контролем на час їхнього проходу морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами.
СКЦ розробить та поширить детальний оперативний та комунікаційний план, включаючи визначення безпечних притулків та варіантів надання медичної допомоги за маршрутом.
З метою запобігання провокаціям та інцидентам рух суден, що прямують транзитом морським гуманітарним коридором, контролюватиметься Сторонами дистанційно.
“Жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати (БПЛА) не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу СКЦ і виключно після консультації з усіма Сторонами”, – наголошується в тексті ініціативи.
Ця ініціатива діятиме протягом 120 днів з дати підписання всіма Сторонами і може бути автоматично продовжена на той же період, якщо тільки одна із Сторін не повідомить іншу про намір припинити дію ініціативи або змінити її.
При цьому досягнення домовленості щодо експорту українського зерна не означає послаблення режиму безпеки в Чорному морі, неодноразово наголошували представники України.
CHORNOMORSK, ODESA, PORT, RF, ЗЕРНО, ПІВДЕННИЙ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
