Україна посіла 20-те місце в щорічному рейтингу військової потужності Global Firepower (GFP) за 2025 рік серед 145 країн, тоді як у рейтингу за 2024 рік вона посідала 18-ту позицію, свідчать дані ресурсу.
Згідно з даними України в GFP, її показник PowerIndex (PwrIndx) в рейтингу-2025 становить 0,3755 (в методології GFP нижче значення означає вищу оцінку потенціалу).
Рейтинг GFP розраховується на основі понад 60 факторів, включаючи структуру і чисельність сил, наявність техніки, фінансові параметри, логістику і географічні характеристики.
Global Firepower – онлайн-проект, який був офіційно запущений в 2005 році і публікує щорічні порівняльні огляди військових потенціалів країн; при цьому склад факторів і формула оцінки змінюються з року в рік, через що прямі порівняння різних років можуть бути обмежено коректними. Рейтинг широко цитується в медіа як орієнтир для зіставлення «конвенційного» потенціалу, проте він не є офіційною оцінкою державних структур і спирається на відкриту статистику та припущення за рядом параметрів.
До першої двадцятки рейтингу GFP-2025 увійшли: США, Росія, Китай, Індія, Південна Корея, Велика Британія, Франція, Японія, Туреччина, Італія, Бразилія, Пакистан, Індонезія, Німеччина, Ізраїль, Іран, Іспанія, Австралія, Єгипет і Україна.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець серпня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші вісім місяців 2025 року для України пройшли в логіці “керованої стійкості”: економіка зберігала працездатність і поступово адаптувалася до воєнних обмежень, але без якісного інвестиційного стрибка. НБУ у своєму огляді зазначав, що в першому півріччі економіка зростала приблизно на ~1% щокварталу (Q/Q), тобто відновлення тривало, але залишалося помірним.
«У січні–серпні 2025 року ключовий сигнал — не “високі темпи”, а здатність економіки працювати під постійними ризиками. Ми бачимо поступове відновлення попиту й сервісних секторів, але інвестиційна складова все ще слабка: бізнес часто обирає ремонт і заміну, а не розширення. Це означає, що зростання поки не перетворюється на модернізацію. Стратегічне завдання — перевести зовнішню підтримку і фінансову стабільність у довгі проєкти: енергетика, логістика, переробка, оборонні технології», — пояснює Максим Уракін.
Інфляційний фон улітку 2025 року демонстрував поступове послаблення. За даними Держстату, у серпні 2025 року споживчі ціни знизилися на 0,2% м/м, а річна інфляція (до серпня 2024-го) становила 13,2%. Базова інфляція оцінювалася на рівні 11,4% р/р; індекс споживчих цін за січень–серпень (до грудня попереднього року) — +6,0%.
Монетарна політика в цей період залишалася жорсткою, але прогнозованою: НБУ утримував облікову ставку на рівні 15,5%, підкреслюючи важливість закріплення дезінфляційного тренду та контрольованих очікувань. У матеріалах дискусії Комітету з монетарної політики НБУ прямо фіксується логіка утримання ставки та роль процентної політики у зменшенні тиску на валютний ринок і резерви.
«Інфляція у 2025-му — це не лише монетарна історія, а й історія пропозиції: погода, врожаї, логістика, енергообмеження, імпортна складова. Тому ставка 15,5% — радше “якір довіри”, ніж інструмент прискорення росту. Завдання Нацбанку — не допустити розкручування очікувань і “втечі” у валюту, особливо коли торговельний баланс слабкий. Але паралельно уряд має зробити свою частину: стимулювати виробництво і конкуренцію, інакше інфляційний тиск повертатиметься хвилями», — підкреслює Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із головних каналів макроризиків. За даними Держстату, за січень–квітень 2025 року експорт товарів становив $13,31 млрд (93,1% до аналогічного періоду 2024-го), імпорт — $24,82 млрд (112,6%). Це відображало стійкий розрив між потребою в імпорті (енергія, обладнання, критичні товари) та можливостями експорту.
Критично важливим компенсатором торговельної напруги та воєнних ризиків були міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 вересня 2025 року резерви становили $46,03 млрд, а в серпні зросли на 7,0% — насамперед через значні надходження від міжнародних партнерів і менший чистий продаж валюти НБУ.
Боргове навантаження залишалося високим. У публічних оглядах на основі даних Мінфіну зазначалося, що станом на 31.08.2025 державний і гарантований державою борг сягав близько 7,95 трлн грн (≈ $192,7 млрд). Додатково, профільний ресурс Верховної Ради наводив оцінку державного боргу станом на 31.08.2025 на рівні 7,6572 трлн грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році рухалася траєкторією низького, але відносно стійкого зростання — з різними швидкостями по регіонах і чутливістю до торгівельних ризиків та фінансових умов.
За оновленням World Economic Outlook (липень 2025), МВФ прогнозував глобальне зростання 3,0% у 2025 році та 3,1% у 2026-му, пояснюючи перегляд кращими фінансовими умовами та тимчасовими “ефектами випередження” у торгівлі.
Водночас Світовий банк у Global Economic Prospects (June 2025) оцінював, що світова економіка “закріплюється” на нижчому темпі — близько 2,7% у 2025–2026 роках.
«Світове зростання у 2025 році виглядає як баланс між витривалістю й вразливістю: фінансові умови стали трохи м’якшими, але структурні ризики — протекціонізм, енергетичні шоки, борги — нікуди не зникли. США підтримують глобальний попит, але залишаються чутливими до ставок і циклу споживання; Європа додає повільно; Китай тримає темп через промисловість і експорт, але внутрішній попит відновлюється нерівномірно. Для України це означає, що розраховувати лише на “сильні зовнішні ринки” не варто. Потрібні ніші з високою доданою вартістю, де ми можемо бути конкурентними навіть у світі повільного зростання», — зазначає Максим Уракін.
Бюро економічного аналізу США (BEA) повідомляло, що у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,0% у перерахунку на річний темп (advance estimate). Серед ключових чинників BEA називало зменшення імпорту та зростання споживчих витрат (частково компенсовані зниженням інвестицій і експорту).
Єврозона / ЄС. За попередньою «flash estimate» оцінкою Eurostat, у II кварталі 2025 року сезонно скоригований ВВП збільшився на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС. Це відображало дуже помірне відновлення економічної активності порівняно з попереднім кварталом.
Китай. За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП країни у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі 2025 року — на 5,2% р/р. Таким чином, Китай утримував темпи зростання вище 5% у річному вимірі.
Індія. Відповідно до офіційного пресрелізу (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) оцінено на рівні +7,8% р/р. Показник підтверджував високу динаміку Індії на тлі загалом помірного світового зростання.
Туреччина. TurkStat повідомляв, що ВВП Туреччини у II кварталі 2025 року зріс на 4,8% р/р (за ланцюгово-зв’язаним індексом обсягу). Це означало прискорення річного зростання порівняно з попередніми кварталами, хоча структура попиту й зовнішньоторговельні фактори залишалися важливими для оцінки стійкості.
Висновок
Січень–серпень 2025 року для України — це період відносної макрофінансової керованості: інфляція в серпні сповільнилася до 13,2% р/р, резерви зросли до $46,03 млрд станом на 1 вересня, монетарна політика залишалася жорсткою, утримуючи облікову ставку 15,5%. Водночас торговельний дисбаланс і високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не “стабілізацією”, а лише структурними змінами — інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«Кінець серпня 2025 року показує важливу річ: фінансова стабільність в Україні тримається, але вона ще не гарантує економічного прориву. Резерви й міжнародна підтримка — це ресурс часу, який треба конвертувати у виробництво й інфраструктуру, а не просто “закривати дірки” імпортом. Якщо ми не наростимо експортні спроможності й внутрішні інвестиції, зовнішні шоки знову стануть визначальними. Вікно можливостей є — але воно вимірюється роками, а не місяцями», — підсумував Максим Уракін.
https://interfax.com.ua/news/projects/1136991.html
З 1 січня 2026 року в Україні набула чинності низка змін, що впливають на витрати компаній, податкове навантаження та зовнішньоторговельні операції – від нових параметрів держбюджету та окремих податкових новацій до оновлення енерготарифів і правил ліцензування експорту, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Держбюджет-2026 зафіксував нові соціальні стандарти, які прямо впливають на фонд оплати праці, нарахування ЄСВ та розрахунки штрафів і обов’язкових платежів, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
У податковій частині бізнесу варто врахувати оновлені показники для спрощеної системи та військового збору. У роз’ясненнях податкової служби на 2026 рік окремо зазначені розміри платежів для ФОП 1-2 груп, а також введення/застосування військового збору для платників єдиного податку (зокрема, фіксований платіж для 1-2 груп і відсоток від доходу для 3 групи), плюс ряд супутніх змін адміністрування.
Окремий блок – трудове регулювання. З 2026 року оновлюються вимоги для роботодавців щодо працевлаштування людей з інвалідністю (зміна підходу до виконання нормативу та фінансової відповідальності за його невиконання). Це впливає на кадрову політику, бюджетування та внутрішні HR-процедури, особливо в компаніях зі значною чисельністю персоналу.
У зовнішній торгівлі на 2026 рік уряд зберіг нульові квоти (заборону через квотування) на експорт природного газу українського походження та низки інших позицій, при цьому скасувало квоти на експорт харчової солі та коксівного вугілля, а також залишило режим ліцензування окремих агропозицій для експорту до низки країн ЄС.
В енергетиці НКРЕКП встановила тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електроенергії на 2026 рік: на січень-березень – 713,68 грн/МВт-год (без ПДВ) для більшості користувачів системи і 373,93 грн/МВт-год (без ПДВ) для підприємств «зеленої» електрометалургії; на квітень-грудень – 742,91 грн/МВт-год і 378,49 грн/МВт-год відповідно (без ПДВ).
Для окремих галузей важливі і зміни в акцизній та фінансовій частині. Зокрема, продовжує діяти графік підвищення акцизу на моторне паливо, введений раніше змінами до Податкового кодексу, а для банків на 2026 рік закріплена підвищена ставка податку на прибуток.
Переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл металевих корисних копалин (СРП), які будуть видобуватися і збагачуватися в межах літієвого родовища «Ділянка Добра» (Кіровоградська обл.), стане консорціум на чолі з ірландською компанією TechMet (Дублін), стверджує видання The New York Times з посиланням на двох анонімних членів комісії з УРП.
«Хоча (рішення) вимагає офіційного затвердження Кабінетом міністрів України, чиновники заявили, що угода, по суті, вже укладена», – пише газета.
Агентству «Інтерфакс-Україна» поки не вдалося отримати офіційного коментаря цієї інформації від Міжвідомчої комісії з укладення та виконання УРП, яку очолює міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболєв.
Агентство також звернулося до другого учасника конкурсу – ТОВ «Європейський літій України», яке через австралійську European Lithium Ltd є «сестринською» компанією американської Critical Metals Corp (CRML), але там на даному етапі відмовилися від коментарів інформації NYT.
Видання зазначає, що консорціум-переможець має тісні зв’язки з адміністрацією президента США Дональда Трампа, оскільки до його складу входить друг президента США Рональд С. Лаудер, спадкоємець косметичної компанії Estée Lauder, з яким Трамп знайомий ще з часів навчання в коледжі.
Найбільшим акціонером TechMet є Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC).
NYT стверджує з посиланням на члена комісії з УРП, що пропозиція консорціуму істотно краща за передбачені умовами конкурсу мінімальні інвестиції в $179 млн.
Як повідомлялося, відкриття конвертів учасників оголошеного у вересні конкурсу відбулося 15 грудня 2025 року. Надалі комісія з УРП протягом п’яти днів мала перевірити подані заявки на комплектність і до 12 січня 2026 року надати уряду обґрунтовані пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
Про подання заявки на конкурс повідомила компанія CRML, яка котирується на американській біржі Nasdaq під тикером «CRML», позиціонує себе як провідна компанія з розвитку гірничодобувної промисловості, що спеціалізується на критичних металах і мінералах, а також виробляє стратегічну продукцію, необхідну для електрифікації та технологій наступного покоління для Європи та її західних партнерів. Як заявляє компанія, її флагманський проект Tanbreez, розташований в південній Гренландії, є одним з найбільших в світі родовищ рідкоземельних елементів.
European Lithium, що котирується на Австралійській фондовій біржі під тикером «EUR», — гірничодобувна компанія, що займається розвідкою і розробкою родовищ літію, рідкісних земель, дорогоцінних і кольорових металів. Заявлені ринки — Австрія, Ірландія, Україна і Австралія. Згідно з інформацією на сайті компанії, вона повністю володіє літієвим проектом Wolfsberg, розташованим в австрійській Каринтії.
CRML і раніше заявляла про свої права на ділянку «Добра», оскільки пов’язувала їх з передачею активів від European Lithium, яка, в свою чергу, отримала ці права від українського ТОВ «Петро-Консалтинг».
Андрій Єрмак в середині червня 2025 року, коли він був керівником Офісу президента, заявив, що розробка літієвого родовища «Добра» може стати першим пілотним проектом в рамках співпраці з США.
Що стосується гірничодобувної інвестиційної компанії TechMet, одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, то вона ще в липні 2025 року заявила про зацікавленість взяти участь у цьому конкурсі і в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. У вересні Кіровоградську область відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Ще раніше в 2025 році виконавчий директор TechMet Брайан Менелл повідомляв, що компанія є частиною консорціуму, зацікавленого в розробці потенційно масштабного літієвого родовища «Добра» в Україні на умовах УРП. За його словами, TechMet оцінює проект «Добра» з 2023 року.
TechMet, згідно з інформацією на її сайті, володіє контрольними або домінуючими міноритарними пакетами акцій в 10 критично важливих мінеральних активах на 4 континентах. Американська міжнародна корпорація фінансування розвитку DFC є значним акціонером TechMet. «Інвестиційний підхід TechMet підтримує більш широкі політичні цілі уряду США і його союзників», – наголошується на сайті.
Крім того, створено TechMet-Mercuria – спільне підприємство з Mercuria, яка також є основним акціонером TechMet у співвідношенні 50:50. Це платформа управління фізичним ланцюжком поставок, зосереджена на маркетингових, торгових, логістичних і ризик-менеджменті послуг для асортименту технологічних металів, з яким працює TechMet.
Представник TechMet в Україні Володимир Ігнащенко наприкінці 90-х років був віце-президентом Української державної кредитно-інвестиційної компанії, потім заступником глав Мінприроди та Мінекономіки, у 2010-2011 роках – першим заступником голови Мінприроди, коли міністерство очолював Микола Злочевський, а потім радником міністра Едуарда Ставицького, міністра енергетики Ігоря Насаліка.
Його син Тарас Ігнащенко деякий час був директором компанії «Петро-Консалтинг» (пізніше перейменованої в «Європейський літій Україна»), яка боролася за літієве родовище “Шевченківське” в Донецькій області, яке зараз захоплене російськими агресорами, і ділянку «Добра».
Конкурс на укладення УРП щодо літієвого родовища «Ділянка Добра» був оголошений з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років. Мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт становить еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металевих корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу.
Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний термін подання заявок на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року. Розмір плати за участь – 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави в прибутковій продукції повинна становити не менше 4-6%.
Відзначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями в кінці 2017 року і в 2018 році в кількості за категоріями С2 і Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) і Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України з запасів корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки «Добра» перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн і Cs2O – 7,97 тис. тонн.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр і здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років і подання ГКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металевих корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються, серед іншого, зобов’язання здійснювати пошук, видобуток і збагачення (первинну переробку) літію, можливо, і інших металевих корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння і відпрацювання родовища металевих корисних копалин.
Крім того, до конкурсної документації УРП вперше внесені зобов’язання для інвестора, пов’язані з підписаною наприкінці квітня 2025 року угодою про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, який має першочергове право на інвестиції в нові проекти з видобутку рідкоземельних матеріалів і купівлі їх продукції.
5,97 млрд доларів приніс ІТ сектор до державної казни за 11 місяців 2025 року за даними Національного банку України. За рік сума зросла незначно — трохи більше, ніж на 2%.
5,97 млрд доларів заробила Україна на експорті ІТ-послуг за неповний 2025 рік. Це на 2,4% більше, ніж за той самий період 2024 року. Втім сказати, що айті переживає свій розквіт: не можна: це все ще на 3% менше, ніж у 2021, та майже на 10% менше, ніж у піковому 2022 році.
Варто зазначити, що щомісяця експорт ІТ-послуг приносить, в середньому, 543 млн доларів. Для порівняння, середній місячний показник становив 612 млн у 2022-му.
Наразі на ІТ-послуги припадає 42% від усього експорту послуг. Якщо порівнювати з усім експортом країни (і товарами, і послугами), то на ІТ припадає 12% загального обсягу.
Водночас експорт послуг за рік зменшився на 9% — до 14,33 млрд доларів. Загальний експорт товарів і послуг також знизився — на 5% — до 49,21 млрд доларів.
https://opendatabot.ua/analytics/it-export-25
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-листопаді 2025 року стали страхові компанії «СГ »ТАС« -7,047 млрд грн, »АРКС« – 5,275 млрд грн, »ІНГО« – 4,642 млрд грн, СК “ВУСО” – 4,639 млрд грн, »Арсенал Страхування” – 4,458 млрд грн.
Як свідчать дані проекту обміну інформацією «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України (НАСУ), порівняно з 10 міс.-2025 СК “Уніка”, яка посідала п’яту позицію рейтингу лідерів, поступилася цим місцем СК «Арсенал Страхування».
На ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за підсумками 11 місяців, як і раніше, були СГ «ТАС» – 3,672 млрд грн, «Оранта» – 2,702 млрд грн, «Княжа ВІГ» -2,221 млрд грн, “ІНГО” – 1,123 млрд грн і «Арсенал Страхування» – 1,095 млрд грн.
Так само в зрізі порівнюваних періодів не було змін на ринку «Зеленої карти», де в п’ятірці, як і раніше, «ТАС» – 1,150 млрд грн, «УСГ» – 967,4 млн грн, “ПЗУ” – 863 млн грн, «Княжа ВІГ» – 351 млн грн, «ВУСО» – 247,9 млн грн.
Ринок КАСКО, як і до цього, очолюють СК «АРКС» – 2,559 млрд грн, «Арсенал Страхування» – 2,469 млрд грн, «ВУСО» – 1,202 млрд грн, “Уніка” – 1,143 млрд грн і «Універсальна» – 1,046 млрд грн.
Лідерство з добровільного медичного страхування утримує колишня п’ятірка: СК «Уніка» – 1,839 млрд грн, далі йдуть СК «ВУСО» – 1,109 млрд грн, СК «Універсальна» – 1,045 млрд грн, СК “ІНГО” – 933,4 млн грн і СГ «ТАС» – 816,5 млн грн.
На ринку страхування життя, як і раніше, першу позицію займає СК «МетЛайф» – 2,771 млрд грн, СК “ТАС” – 850,9 млн грн, «Граве Життя» – 625,2 млн грн, «ПЗУ Життя» – 360,1 млн грн, «Уніка Життя» – 315 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 грудня 2025 року на страховому ринку України працювало 48 ризикових страховиків, 10 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
