Сучасне агровиробництво щороку отримує нові винаходи, або ж вдосконалення старих практик, для покращення і розвитку землеробства. Це стосується не тільки добрив, а й методів обробітку ґрунту. Щодо самих добрив, останнім часом дедалі більше фермерів починають зменшувати використання добрив вироблених з синтетичних матеріалів пов’язаних і індустрією викопного палива,зокрема країни-агресорки. Натомість шукають органічні альтернативи, зокрема компостування та ґрунтовідновлювальні технології, пише SEEDS.
Чимало українських агровиробників вже застосовують у виробництві ІТ-технології, зокрема точне землеробство, яке дозволяє зменшувати непродуктивні втрати діючих речовин агрохімікатів, а також зменшувати забруднення ґрунтів, води й повітря, тобто робити процес вирощування культур більш економним та екологічним. Про те навіщо потрібне точне землеробство, які комплексні проблеми можна вирішувати та які нюанси у такого землеробства в інтерв’ю для СІДС розповів Роман Макухін, лектор курсу Organic Business Києво-Могилянської Бізнес Школи.
Цей матеріал був підготовлений в рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства у партнерстві з ГО «Екодія».
Роман Макухін, лектор курсу Organic Business Києво-Могилянської Бізнес Школи
– Яким саме чином точне землеробство дозволяє завдавати меншої шкоди довкіллю?
– Це чудові технології для того, щоб моніторити і визначати найгірші ділянки на полях і тільки потім вже застосовувати препарати. А от які препарати – це вже питання. Тому що нині точне землеробство використовується для того, щоб точково використовувати пестициди, щоб нібито наносити менше шкоди.
Але якщо ми говоримо про якийсь прогрес, про дійсно розвиток цивілізаційний, то треба не менше погіршувати ситуацію, а ліпше покращувати її. Ми маємо розуміти, що в збалансованому нормальному організмі, за умов простого дотримання санітарних умов, гігієни, серйозних наслідків не відбувається. Є вислів «загоюються, як на собаці». Тому, що собака вилизує свої рани, і та мікробіота, яка є в слині самої тварини, – це найкращий антибіотик, який тільки можна собі уявити. Це збалансований антибіотик.
Читайте також: Розорювання схилів України: як запобігти деградації ґрунтів
Так само з землею. На землях України ця мікробіота розвивалася внаслідок дуже активного біорізноманіття. Тварини, які жили на цих теренах мільйони років, насичували ці землі своїм послідом – за рахунок цього розвивався той самий чорнозем. Віками українські степи просто росли, ніхто їх не орав, і все це чудово розвивалося.
Та навіть за радянських часів рослинництво не потребувало такої кількості мінеральних добрив через застосування органіки. Дуже часто ця органіка неправильно використовувалась – просто накладали кагати в полях, і вони лежали там роками.
“Зменшення впливу на довкілля і непродуктивних втрат поживних речовин з добрив та гною тварин є однією з пріоритетних задач екологічного менеджементу у сільському господарстві Євросоюза. Так само це має стати й нашим пріоритетом, і не лише тому що це є частиною наших євроінтеграційних вимог. Нітратна Директива – це інструмент випробований десятиліттями нашими західними сусідами і це має сенс не тільки з екологічної але й економічної точки зору.
Знати скільки поживних речовин у ґрунті, скільки, коли і як вносити потрібно знайти кожному відповідальному фермеру, щоб ефективно планувати свою діяльність та не “удобрювати” лишній раз наші водойми. Один із корисних інструментів, який пропонує Нітратна Директива, є план внесення добрив, що зможе допомогти максимально використовувати поживні речовини, адже кожна втрата поживних речовин – це втрати для фермера, втрата для людей, щоб очистити або купити бутильовану воду, втрата для екосистеми”.
– Якими ж мають бути «правильні технології», які вже давно і активно використовують у світі?
– Зокрема, це компостування, яке дає можливість менші об’єми органічних добрив вносити в поля. Це можуть бути ті ж самі кагати в полях, але вони мають бути там не більше шести місяців для активного дозрівання. Сьогодні всі це вже роблять технологічно в величезних об’ємах.
Я дуже часто чув у великих агрохолдингах це неможливо зробити на їхніх площах – на тисячах гектарів. Якраз на тисячах гектарів це набагато легше зробити, аніж на фермі в 10 гектарів чи 50. Як, наприклад, це сьогодні робиться у Великій Британії, а там середня ферма – це якраз 50 гектарів.
Читайте також: Буферні зони – природній біозахист для фермерського поля
– Як це можна зробити?
– Із правильним плануванням. Якщо у нас раніше були обов’язковими сівозміни і пар на полях, то зараз набагато доцільніше робити це зеленим паром, сидерацією із використанням різноманітних сумішей.
Найпростіше, скажімо, по нашому регіону, по Чернігівщині, Сіверщині, або по Поліссю, де найбідніші піщані ґрунти з найнижчим бонітетом (показник якості й продуктивності ґрунту – ред), – це вико-вівсяні, або вико-житні сидирати. Суміші, які підростають до правильної вегетації, – виходу в колос, або початку цвітіння бобових, і все це знову заробляється в ґрунт, на місці. Це і є “зелені добрива”. Або інший варіант, – використання іншої органіки, так званих “відходів” аграрного виробництва, для аерованого компостування.
Але треба розуміти, що в агровиробництві не може бути відходів взагалі. Тому що все, що виробляється на Землі за допомогою фотосинтезу, має до землі повертатися за мінусом того, що використовується самою людиною напряму для споживання.
Та ж солома. Зараз дуже популярні солом’яні пелети, або ж солома потрібна на якісь інші використання. Частково можна це робити, але якщо це робиться системно – органічні рештки не повертаються до землі. А в ідеалі солома має повертатися в суміші з тим же гноєм, будь-то коров’ячим, курячим, будь-яким послідом, який залишається від фермерських тварин. Якщо ж не повернути ту органіку, яку вибрали з цього поля збіжжям, то через певну кількість років ми просто на цьому полі взагалі не зможемо нічого отримувати без застосування мінеральних добрив.
А такі синтетичні добрива, – це не про поліпшення ґрунтів. На жаль, у нас в державній політиці багато років записано, що внесення мінеральних добрив є одним із методів поліпшення ґрунтів. Це антинауково, і взагалі антицивілізаційно. Тому що використання мінеральних добрив, на думку їх винахідника фон Лібіха, – це просто інструмент для фермера задля покращення результатів, коли фермер не зміг зробити це іншими природними шляхами та тільки в той сезон, коли відбулися якісь відхилення. Але ні в якому разі це не мало бути системою.
Використання мінеральних добрив сьогодні стало системним виключно через агресивний маркетинг виробників мінеральних добрив. Жодного відношення до самих фермерів мінеральні добрива ніколи не мали.
– Хіба не самі фермери вирішують, якими добривами їм користуватись на власній землі?
– Звичайно, ні. Їм показують, що от так тобі буде краще. Нав’язують технологію і потім «присаджують» на неї, як на наркотик. Далі фермер використовує її як більш зручну.
Дуже зручно, супер-зручно. А потім стає не дуже зручно, коли забруднюються ґрунтові води, джерела питної води, і люди йдуть лікуватись від наслідків такого господарювання. В результаті, хворіють і Земля, і люди.
Деградація ґрунтів в Україні катастрофічна саме через інтенсивні технології. Щорічно у світі декларується більше шести мільйонів ґектарів нових деградованих ґрунтів, – це величезна територія для планети.
В 2021 році, якраз до початку повномасштабної війни, ФАО ООН, засвідчила, що рівень деградації ґрунтів в Україні був на рівні 5-6 мільйонів гектарів. Тоді звучали пропозиції їх розпочати відновлювати, застосовуючи різні агротехнології, якими можна поновити, відновити ці деградовані ґрунти.
Зокрема відновлювальне, регенеративне сільське господарство і природна регенерація, коли землю залишають без обробітку не просто на роки, або на десятиліття. Планований випас на таких землях є бонусом до відновлювання.
Раніше у нас було таке поняття, як землі запасу та резервного фонду державної власності, які обов’язково не розорювались. Їх було не менше 10% від загально розорених земель. Вони залишалися для введення їх у випадку сильної деградації інших земель.
Сьогодні таких земель в Україні не залишалось взагалі, нуль. Ця “Земельна реформа” нівелювала Природу, ґрунтознавство та “обнулила” стратегічні земельні ресурси України. Земля не має продаватись як машини, квартири чи будинки. Як нерухомість, яку збудували люди, а не сформувала Природа за мільйони років еволюції.
– На вашу думку, надсучасні, чи старі забуті агротехнології зможуть якісно змінити виробництво агропродукції?
– Те, що було у нас на хвилі «Зеленої Революції», коли настав період поширення кукурудзи, використання пестицидів, мінеральних добрив, – цей період краще найскоріше забути. Йдеться про часи так званої «Хрущовщини», який фактично розпочався у 50-х роках і триває донині. Всі ці процеси у нас дещо прискореними темпами відбуваються останні 20 років.
Це втілення старих американських технологій, які у самих Сполучених Штатах стали причиною знищення гумусу. Такі інтенсивні американські технології, Європі здебільшого не сприймаються як адекватні. В ЄС платять дотації на фермерство, щоб воно було конкурентоспроможним, але при цьому не знищувало ґрунти так, як це відбувається за умов інтенсивних технологій. У самих США перехід до no-till технологій стає все більше масовим.
За часів Докучаєва і Вернадського, приблизно 100 років тому, ще була дійсно незаангажована наука – для збереження і покращення аграрного виробництва використовувалися незаангажовані методи, такі як лісосмуги, сівозміни, мульчування.
Потім, після Першої та Другої світових воєн, коли накопичились просто величезні запаси аміачної селітри, яка використовувалась як вибухівка, її потрібно було кудись застосувати. Мінеральні азотні добрива — це якраз історія застосування зброї в умовах вже мирного часу.
Аміачна селітра — найпопулярніше добриво в сучасній агротехнології. Але більшість цих добрив не використовується самою рослиною. Вона йде або в ґрунтові води, або випарюється як парникові гази. Тому це дуже небезпечна технологія, це шлях абсолютно «в нікуди».
Або, хіба що до лікарів. До онкології та інших наслідків, зростання яких ми спостерігали паралельно із розвитком урожайності рослин.
Як на мене, сьогодні варто дивитися на найбільш сучасну академічну роботу – проєкти досліджень мікробіому людини та мікробіому землі. Це дуже ґрунтовні й практичні міжнародні проєкти, які показали, що єдиним базовим практичним впливом на здоров’я як ґрунтів, так і людських організмів є правильна комбінація і баланс мікробіоти. Різної мікробіоти: грибів, бактерій, вірусів, всього “невидимого” раніше.
Про важливість балансу всього живого писав ще Вернадський у своїй «Біосфері», та у меншій роботі «Жива речовина».
У продовженні інтерв’ю із Романом Макухіним ви дізнаєтесь про особливості використання точного землеробства на схилах, доступності цих технологій та інновацій для дрібних виробників, та знову про підрахунок вкладених ресурсів й вигод від переходу на сталі практики в агробізнесі.
В Україні почала роботу електронна система обліку обігу медичного канабісу, перша аптека подала заявку на реєстрацію в ній, повідомила заступник міністра охорони здоров’я з питань розвитку цифрових трансформацій і цифровізації.
«У вівторок ця електронна система запрацювала. Уже маємо першу реєстрацію: у системі вже зареєструвалася аптека з Черкас. Сподіваюся, ще більше аптек приєднуватимуться», – сказала вона на прес-конференції в середу.
Карчевич уточнила, що продаж препаратів медканабісу здійснюється виключно на основі електронного рецепта, тому було розроблено технічні рішення, щоб можна було їх призначати й опускати.
Крім того, заступниця міністра нагадала, що в нормативній базі передбачено продаж як готових препаратів меднакабісу, так і препаратів, виготовлених в аптеках із готових рослинних субстанцій.
«Щоб в аптеках можна було виготовляти ці ліки, визначено вимоги до імпорту рослинної субстанції канабісу», – додала вона.
Карчевич також зазначила, що реєстрація такої субстанції може здійснюватися за скороченою процедурою.
З технічних причин тимчасово припинено здійснення пропускних операцій у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне»,повідомляє Держмитслужба України.
Про відновлення роботи повідомлять додатково.
Проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені» здійснюється в штатному режимі.
В Україні запрацював адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні з 1 жовтня, розпочато під’єднання місцевих органів самоврядування до держкадастру, повідомляє заступник міністра Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінінфраструктури) Наталя Козловська під час розширеного засідання Конфедерації будівельників України у вівторок.
«Зараз органи місцевого самоврядування мають довантажити в містобудівний кадастр наявну містобудівну документацію і всі затверджені ДПТ. Ми почали підключення органів місцевого самоврядування до містобудівного кадастру», – повідомила Козловська.
Як уточнили у пресслужбі Мінінфраструктури, держпідприємство «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні», на яке покладено ці функції, також буде адміністратором Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕБСС) та Єдиного державного реєстру адрес (ЄДР).
Завдання адміністратора – забезпечити прозорість, доступність та ефективне управління Містобудівним кадастром на державному рівні. Очікується, що робота містобудівного кадастру на державному рівні сприятиме підвищенню прозорості в містобудуванні, розвитку цифрової економіки та поліпшенню умов для інвесторів.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів постановою №909 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту із запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні» схвалив старт дворічного експериментального проєкту ведення Містобудівного кадастру.
У кадастрі, зокрема, передбачено сервіси супроводу розроблення, перевірки проєктів документів, а також збереження їх у єдиному реєстрі. Також запроваджено електронний кабінет користувача Кадастру.
Як передбачається, Містобудівний кадастр буде пов’язаний з іншими інформаційними ресурсами, зокрема, з Єдиною екологічною платформою «ЕкоСистема», Державним реєстром майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, щодо отримання відомостей (даних) про пошкоджене та знищене майно.
Мінінфраструктури 5 жовтня проведе зустріч з обласними військовими адміністраціями (ОВА) для обговорення питання щодо надання інформації про замовників містобудівної документації, 10 жовтня заплановано проведення першого навчання громад щодо роботи функціоналу замовника містобудівної документації.
Проєкт створення Містобудівного кадастру здійснюється у співпраці Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства цифрової трансформації за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа.
Промислове виробництво в Україні в червні цього року зменшилося на 0,3% до червня минулого року і на 6,2% до травня цього року, йдеться в повідомленні Державної служби статистики (Держстат).
Згідно з її даними, у результаті зростання промислового виробництва за підсумками першого півріччя 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,1% з 9,9% за підсумками п’яти місяців.
Зазначається, що зниження виробництва в червні пов’язане з падінням у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – на 11,2%, тоді як у переробній промисловості зафіксовано зростання на 0,6%, а у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 1,4%.
Уточнюється, що нарощування виробництва в червні 2024 року до червня 2023 року зафіксовано в металургії – на 34%, у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 1,4% завдяки зростанню у видобутку металевих руд – на 30,1%, у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення – на 3,2%.
Загалом за перше півріччя 2024 року промвиробництво в Україні зросло в переробній промисловості – на 11%, у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 9,3%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 1,5%.
Статвідомство вказує, що обсяг реалізованої промислової продукції в січні-червні цього року сягнув 1707,9 млрд грн, з них за межі країни – 351,7 млрд грн.
Держстат нагадав, що в травні цього року було зафіксовано зростання порівняно з травнем минулого на 3,6%, у квітні – на 11,6%%, у березні – на 5%.
За уточненими даними Держстату, промислове виробництво в Україні 2023 року зросло на 6,8%, тоді як 2022-го падіння становило 36,7%.
Під час візиту президента Володимира Зеленського до США представники ПАТ «Укрнафта», державного енерготрейдера «Енергетична компанія України» (ЕКУ) та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) зустрілися з американськими компаніями, щоб обговорити підготовку до майбутнього опалювального сезону 2024/2025 років, повідомив Олександр Камишин, стратегічний радник президента.
«Ми разом з президентом провели зустріч з американськими компаніями щодо підготовки нашого енергетичного сектору до зими. Були присутні три українські компанії: «Укрнафта», ЕКУ та ОГТСУ. Кожна з них працює над важливими проектами в енергогенерації», – написав Камишин у своєму Telegram-каналі.
За його словами, українські компанії мали на меті налагодити бізнес-зв’язки з американською промисловістю.
Камишин зазначив, що відбувся «продуктивний діалог» з американськими енергетичними корпораціями, фінансовими установами, заступником держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів Джеффрі Пайєттом і заступником держсекретаря Річардом Вермою.
Пізніше Пайєтт написав у Твіттері, що мав дуже плідну окрему зустріч з Камишиним після круглого столу з питань енергетики із Зеленським.
«США та міжнародні партнери віддані забезпеченню енергетичної безпеки України, особливо цієї зими», – написав він.
Раніше Верма повідомляв, що обговорив з Камишиним інвестиції приватного сектору в обороноздатність України.
