За три квартали 2024 року Україна експортувала 12,6 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ – на 20,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Виторг від експорту цієї продукції скоротився на 18,9% проти січня-вересня 2023 року ‒ до $50,9 млн.
Найбільше українського мороженого м’яса ВРХ протягом дев’яти місяців 2024 року купували Азербайджан (37%), Китай (27,8%) та Узбекистан (9,7%).
Узбекистан завершив двосторонні переговори зі Сполученими Штатами щодо приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). Сполучені Штати Америки стали 21-ю країною, з якою Узбекистан завершив двосторонні обговорення щодо вступу до організації. Переговори тривали протягом 14 місяців.
Наразі сторони активно готуються до підписання протоколу про доступ на ринок.
У вересні Узбекистан завершив переговори щодо вступу до СОТ з 18 країнами. З Бразилією та Шрі-Ланкою були підписані протоколи про завершення переговорів щодо доступу на ринок.
На зустрічі з підприємцями у серпні цього року Президент Узбекистану назвав вступ до СОТ продуманим і далекоглядним вибором, а також невід’ємною частиною реформ в Узбекистані.
В Узбекистані Компанія з розвитку торгівлі (КРТ) буде компенсувати транспортні витрати при експорті плодоовочевої продукції.
За інформацією Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан, кошти надаються компаніям-експортерам після відправлення продукції за кордон авіатранспортом. Розмір виплат залежить від країни призначення, а також від обсягу товару.
При поставках до Китаю або Афганістану буде виплачуватися 13% вартості. Для експорту в інші країни (окрім тих, що межують з Узбекистаном) компенсація становитиме 15%.
КРТ була створена відповідно до Постанови Президента під управлінням ТПП. Вона відповідає за розподіл коштів з Фонду сприяння торгівлі, зокрема — на субсидування експорту.
Організація покриває витрати на транспорт, оренду зарубіжних офісів, складів, торгових приміщень, на страхування і рекламу. Також допомагає бізнесу налагоджувати співпрацю з іноземними брендами та залучати іноземних спеціалістів.
експорті плодоовочевої продукції, розвиток торгівлі, транспортні витрати, УЗБЕКИСТАН
У ході «Тижня ініціатив міжнародного співробітництва», який відбувся 17-25 жовтня в м. Ташкент, віцепрезидент по Центральній Азії саудівської компанії ACWA Power Ентоні Брінгейзен повідомив, що компанія реалізує в Узбекистані масштабні проєкти на суму близько $15 млрд.
Цей фонд виділено на 15 проєктів. Основна частина проєктів стосується вітроенергетики. Зокрема, 87% інвестицій буде спрямовано на проєкти “зеленої” енергетики, а решта — на виробництво “зеленого водню”. Усі 15 проєктів планується ввести в експлуатацію до 2030 року.
Ентоні Брінгейзен зазначив, що після Саудівської Аравії найбільший обсяг інвестицій компанії припадає на Узбекистан.
Зазначається, що проєкт ТЕС вартістю $1,1 млрд у Сирдар’ї забезпечить електроенергією понад 3 млн домогосподарств і сотні промислових підприємств. На першому етапі проєкту “зеленого водню” буде вироблено 3 тис. тонн водню. Далі буде зроблено акцент на переробку мінеральних добрив та будівництво вітрової електростанції потужністю 52 мегавати.
Корпорація “Біосфера”, одна з найбільших в Україні на ринку товарів для дому, знову запустила свій бізнес в Узбекистані, повідомляють на сторінці компанії у фейсбуці.
“Навіть у наші непрості часи, коли перед багатьма компаніями стоять виклики, які здаються нездоланними, “Біосфера” продовжує впевнено крокувати вперед… Сьогодні ми ділимося надзвичайно важливою новиною: після довгої паузи ми знову запустили наш бізнес в Узбекистані”, – ідеться в повідомленні.
За інформацією компанії, минув лише тиждень з часу першого відвантаження, але вже охоплено вісім найбільших регіонів Узбекистану.
“Ми розширюємо присутність у Центральній Азії, щоб зробити бізнес “Біосфери” ще більш стійким і надійним. Диверсифікація географії – наше стратегічне рішення для забезпечення стабільності та процвітання в постійно мінливому світі”, – наголошується в повідомленні.
За інформацією на сайті “Біосфери”, вона почала експорт своєї продукції до Узбекистану в 2020 році.
У червні 2022 року в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” власник і СЕО корпорації Андрій Здесенко говорив про наявність великих замовлень у Казахстані та Узбекистані, однак відзначав наявність логістичних та інших проблем постачання продукції.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 20 років. Її продукція представлена на ринках 30 країн Європи та Азії. У продуктовому портфелі – понад 2 тис. найменувань під 13 торговими марками “Фрекен БОК”, Smile, Selpak, Vortex, Novita, PRO service, ЛайКіт.
Потужності корпорації представлені чотирма заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м. Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 9 жовтня цього року ознайомився з проєктом генерального плану міста Ташкент.
Наразі територія міста становить 43 822 гектари, чисельність населення — понад 3 мільйони осіб. У майбутньому ці показники, безсумнівно, зростатимуть. У зв’язку з цим було розроблено генеральний план Ташкента на період до 2045 року.
Згідно з проєктом, територію Ташкенту буде поділено на три зони. У зоні консервації забезпечать збереження об’єктів культурної спадщини, історичних місць, будівель та зелених зон. У зоні реконструкції стане можливим додаткове будівництво на основі майстер-планів. У зоні реновації здійснюватиметься нове будівництво на місці старого житла та старих будівель, а також їх ремонт.
Зокрема, планується збільшити площу зелених зон у Ташкенті та його околицях у три рази — до 25 тисяч гектарів. Завдяки цьому площа зелених насаджень на душу населення збільшиться з теперішніх 3 до 6 квадратних метрів.
Згідно з вимогами містобудування, жителі повинні мати змогу дістатися до найближчого дитячого садка, школи, лікарні, торгових і сервісних об’єктів від місця проживання не більше ніж за 15 хвилин. У зв’язку з цим буде розширено мережу громадського транспорту, збільшено кількість вузлів і зупинок, побудовано нові дороги та організовано маршрути метробусів.
Ріст Ташкенту створює додатковий тиск на електроенергетичну, водопровідну та каналізаційну інфраструктури. У новому генеральному плані передбачено заходи щодо збільшення потужностей цих систем для забезпечення сталого функціонування.
Президент Узбекистану поставив за мету перетворити Ташкент на мегаполіс із населенням щонайменше 7,5 мільйона осіб. Для цього планується розвиток районів Ташкентської області — Кібрайського, Зангіатинського, Юкоричирчицького, Уртачирчицького та Ташкентського — на основі єдиної агломерації зі столицею.
Проєкт спрямований на створення комфортних умов для життя та роботи в швидкозростаючому мегаполісі, що зробить Ташкент ще більш екологічним і сучасним.
