Кавалер ордена Британської імперії Ніл Кромптон призначений новим послом Великої Британії в Україні.
«Пан Кромптон розпочне свою роботу в жовтні 2025 року», – йдеться в повідомленні на сайті британського уряду.
Кромптон призначений послом в Україні замість Мартіна Харріса, кавалера ордена Британської імперії, який переходить на іншу посаду в дипломатичній службі.
Ніл Кромптон – британський дипломат з багаторічним досвідом роботи. З 2020 по 2025 рік обіймав посаду посла Британії в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. У 2015-2019 роках був директором департаменту по Близькому Сходу і Північній Африці в Міністерстві закордонних справ Великобританії (FCO). У 2014-2015 роках очолював департамент по Східній Європі та Центральній Азії, а в 2011-2014 роках – департамент по Південній Азії та Афганістану.
З 2007 по 2011 рік Кромптон працював радником з питань зовнішньої політики та політики безпеки у Вашингтоні. У 2005-2007 роках координував питання Ірану в МЗС, а в 2003-2005 роках очолював підрозділ політики щодо Іраку. Кар’єру в МЗС розпочав у 1995 році.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1114739.html
Україна та Польща обійшли Нідерланди і стали найбільшими постачальниками яєць до Великої Британії у 2025 році, що викликало критику на адресу імпорту «клітинних» яєць, заборонених у Сполученому Королівстві з 2012 року. Про це повідомила газета The Guardian.
За інформацією Агентства з рослин і тварин (Animal and Plant Health Agency) Великої Британії, з початку року Україна експортувала в країну 8 млн кг яєць, Польща — майже 7 млн кг, а Іспанія — близько 5 млн кг.
Незважаючи на загальне зниження тоннажу поставок, кількість відправлень зросла — замість великих партій почали експортуватися безліч дрібних партій з країн, де ферми з клітковим утриманням птахів все ще поширені.
Голова Британської ради з яєць (British Egg Industry Council) Марк Вільямс заявив, що британські виробники опиняються в нерівних умовах, оскільки їм доводиться інвестувати в більш суворі стандарти утримання птахів. У той же час імпортні яйця з України та Польщі привозять із систем, заборонених у Великій Британії. Він назвав це «морально неправильним» і закликав уряд вжити заходів для захисту внутрішнього ринку.
Імпорт яєць найчастіше спрямований у сегменти громадського харчування та харчової промисловості, а не в супермаркети (де домінують британські яйця з маркуванням «British Lion»). За оцінками, Велика Британія виробляє близько 88% власних яєць, імпортуючи решту 12%.
Британський уряд заявив, що бере участь у роботі над новими регулюваннями, щоб вирівняти умови для вітчизняних виробників. При цьому тарифне звільнення для України було продовжено на багато товарів після початку війни, але категорія «яйця і птиця» отримала лише короткострокову відстрочку.
Економіка Великої Британії у другому кварталі 2025 року зросла на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Національного статистичного управління (ONS). Результат збігся як із попередньою оцінкою, так і з консенсус-прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics.
Таким чином, темпи підйому ВВП сповільнилися порівняно з 0,7% у першому кварталі.
У сфері послуг у квітні-червні було зафіксовано зростання на 0,4%, у будівельному секторі – на 1%, тоді як виробнича галузь скоротилася на 0,8%.
Споживчі витрати збільшилися на 0,1%, державні витрати – на 1,3%. Капіталовкладення бізнесу зросли на 0,5% (раніше повідомлялося про скорочення на 1,1%).
Експорт знизився на 0,2% (спад зафіксовано за підсумками третього кварталу поспіль), імпорт не змінився.
Зростання британського ВВП у другому кварталі становило 1,4% порівняно з тим самим періодом минулого року. Попередньо повідомлялося про підвищення на 1,2%.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про показники економіки України та основних країн світу – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=dhZl9SIChwDiTinw
За результатами опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, українці визначили пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічних відносин.
Найбільше респондентів — 81,3% — вважають, що Україна насамперед має розвивати економічну співпрацю з країнами Європейського Союзу. Високий рівень підтримки отримала також Велика Британія — 66,5%, а на третьому місці опинилися США з результатом 62,7%.
Суттєву увагу громадяни приділяють і країнам Азії: 36,2% опитаних підтримують розширення відносин з державами Південно-Східної Азії (Японія, Південна Корея тощо), а 31,7% — із Китаєм. Водночас 29,5% вказали на важливість поглиблення співпраці з країнами арабського та мусульманського світу.
Меншою мірою респонденти орієнтуються на партнерство з Африканськими та Південноамериканськими країнами — цей напрям підтримали 14,8% українців. Ще 8,3% опитаних вагалися з відповіддю, а 1,0% вважають, що Україна не має потреби в жодних нових економічних партнерствах.
«Ці дані чітко свідчать про європейську та трансатлантичну орієнтацію українців у питанні економічних пріоритетів. ЄС, Велика Британія та США формують основу зовнішньоекономічної довіри, тоді як Азія та арабський світ сприймаються як перспективні, але другорядні партнери», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній.
На думку співзасновника Experts Club Максима Уракіна, результати опитування підтверджують реальну економічну структуру торгівлі України.
«ЄС вже сьогодні є головним торговельним партнером України, забезпечуючи понад 40% товарообігу, але якщо аналізувати за окремими країнами – лідером залишається Китай. Високі показники підтримки співпраці з Британією та США відображають довіру суспільства до політико-економічних партнерів України у цей складний період. Водночас інтерес до Азії та арабського світу свідчить про потребу диверсифікації ринків та пошуку нових можливостей у майбутньому», – підкреслив він.
Опитування проводилося методом самозаповнення анкет серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, арабські країни, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Економіка України, ЄС, КИТАЙ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, ТОРГІВЛЯ, ЯПОНИЯ
За результатами дослідження Active Group та Experts Club, проведеного у серпні 2025 року, українці найвище оцінили роль країн Європейського Союзу у сприянні досягненню миру в Україні.
Згідно з опитуванням, 42,0% респондентів переконані, що саме ЄС (передусім Франція та Німеччина) робить найбільший внесок у мирний процес. 25,8% опитаних відзначили ключову роль Сполучених Штатів Америки, а 12,8% — Великої Британії. Водночас 11,7% українців вважають, що жодна країна не сприяє встановленню миру, тоді як 5,8% не змогли визначитися з відповіддю. Значно менше респондентів відзначили інші держави: Китай — 1,3%, Індія — 0,5%, Бразилія — 0,2%.
«Результати показують, що українці найвище оцінюють дипломатичні та політичні зусилля ЄС та США. Разом із Великою Британією ці країни формують основний міжнародний трикутник довіри для українського суспільства», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний вимір партнерства.
«Для нашої країни важливо не лише політичне, але й економічне партнерство з ЄС, США та Великою Британією. Натомість Китай, попри лідерство у торгівлі з Україною, поки залишаються на периферії мирного процесу», – зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного проєкту Active Group та Experts Club щодо дослідження міжнародного іміджу та зовнішньополітичних орієнтацій України.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ЄС, КИТАЙ, мир в Україні, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США
У Великій Британії розгорілася дискусія навколо планів Банку Англії обмежити володіння стейблкойнами — криптовалютами, прив’язаними до курсу долара, євро або інших стабільних активів.
Регулятор побоюється, що якщо люди масово переведуть свої гроші з банків у такі цифрові активи, це може вдарити по банківській системі. Тому обговорюється ліміт: для звичайних громадян — не більше 10–20 тисяч фунтів (приблизно $13,6–27,2 тис.), для компаній — до 10 млн фунтів.
Якщо рішення приймуть, Британія стане однією з найсуворіших країн у регулюванні стейблкойнів — суворішою, ніж США та ЄС.
Представники криптогалузі вважають такі кроки шкідливими. За їхніми словами, обмеження знизять привабливість країни для інвесторів; людям буде складніше і дорожче користуватися цифровими валютами; сама система контролю виявиться занадто складною і затратною, адже емітенти стейблкоїнів не знають, хто саме в кожен момент володіє їх токенами.
«Введення лімітів вдарить по вкладникам, по Лондонському Сіті і навіть по фунту, — заявив віце-президент Coinbase Том Дафф Гордон. — Жодна інша велика країна такі заходи не вводила».
Прихильники стейблкойнів підкреслюють, що вони могли б зробити міжнародні перекази швидшими і дешевшими.
У Банку Англії відповідають, що обмеження будуть тимчасовими — щоб фінансова система встигла звикнути до нового ринку цифрових грошей. «Масовий відтік коштів з банків може спричинити скорочення кредитування бізнесу та населення», — пояснила представниця регулятора Саша Міллс.
Міністр фінансів Рейчел Рівз раніше заявила, що уряд підтримає розвиток блокчейн-технологій, включаючи використання стейблкоїнів.
Зараз світовий ринок цих цифрових валют оцінюється приблизно в $288 млрд.
