Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Велика Британія збільшить термін отримання постійного місця проживання до 10 років; у країні перебуває щонайменше 134 тис. українських переселенців

Уряд Великої Британії представив масштабну реформу імміграційної системи, яка передбачає збільшення стандартного терміну проживання, необхідного для отримання постійного місця проживання, з п’яти до десяти років.

Зміни можуть торкнутися сотень тисяч іноземних громадян, які працюють і проживають у країні.

Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Великої Британії 2 листопада 2026 року, нова модель отримала назву Earned Settlement («заслужене постійне проживання»). Вона передбачає, що право на безстрокове проживання залежатиме не лише від кількості років, проведених у країні, а й від рівня доходів, професійної діяльності, податкових відрахувань та дотримання законодавства.

Згідно з представленими правилами, стандартний термін отримання постійного дозволу на проживання для більшості іноземних працівників збільшиться до десяти років.
При цьому уряд передбачив кілька винятків.

Високооплачувані фахівці зможуть претендувати на постійне проживання вже через три роки. Для іноземців із річним доходом понад 50 271 фунтів стерлінгів збережеться п’ятирічний термін. Такий самий період передбачено для низки працівників сфери охорони здоров’я та освіти, зокрема лікарів, медсестер і вчителів.

Особливі умови встановлено для деяких іноземних працівників сфери соціального догляду. За умови дотримання встановлених візових вимог та річного доходу не менше 25 тис. фунтів вони також зможуть отримати постійне місце проживання через п’ять років.

Водночас уряд посилює вимоги до претендентів на постійне проживання. Заявникам потрібно буде підтвердити високий рівень володіння англійською мовою, відсутність судимості та заборгованості перед державою, що перешкоджають отриманню статусу, а також наявність необхідних відрахувань до системи національного страхування.
Для порушників імміграційного законодавства термін очікування може збільшитися щонайменше до 20 років. Для окремих категорій іноземців, які незаконно перетнули кордон, він може сягати 30 років.
При цьому іноземці, які вже отримали безстроковий статус проживання (Indefinite Leave to Remain, ILR), не втратять його після набрання реформою чинності. Для членів сімей британських громадян та деяких інших категорій зберігаються діючі процедури.
За оцінками британського МВС, нові вимоги призведуть до збільшення періоду очікування постійного проживання для понад 500 тис. осіб.

Скільки українців перебуває у Великій Британії

За даними Міністерства внутрішніх справ Великої Британії, опублікованими 27 серпня 2026 року, з початку повномасштабного російського вторгнення за спеціальними візовими програмами для українців до країни прибуло близько 240 тис. осіб.

При цьому станом на 30 червня 2026 року приблизно 105,6 тис. осіб, або 44 % тих, хто прибув, залишили територію Великої Британії. Таким чином, орієнтовно 134 тис. учасників українських гуманітарних програм продовжували перебувати в країні.

Ця оцінка не враховує українців, які отримали інші категорії британських віз, зокрема робочі, студентські чи сімейні, а також тих, хто проживав у Великій Британії до початку повномасштабної війни.

Для українських переселенців діють окремі імміграційні механізми. Зокрема, програма Ukraine Permission Extension дозволяє продовжувати законне перебування в країні. Британський уряд уже передбачив додаткове продовження дозволів на 24 місяці після початкового 18-місячного періоду.

Однак спеціальні гуманітарні візові програми для українців самі по собі не передбачають автоматичного переходу до постійного проживання. Для отримання ПМП необхідно відповідати вимогам однієї з передбачених законодавством імміграційних категорій.

Таким чином, посилення загальних правил отримання постійного дозволу на проживання може мати значення насамперед для українців, які мають намір перейти з тимчасового гуманітарного статусу на робочі або інші імміграційні маршрути, що дозволяють згодом отримати постійне місце проживання.

Міністр внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд заявила, що нова система має враховувати реальний внесок іноземних громадян в економіку та суспільне життя країни.
Очікується, що реформа впроваджуватиметься поетапно. Станом на 5 листопада 2026 року остаточні правила та терміни їхнього застосування ще потребують уточнення.

Джерела: МВС Великої Британії, 2 листопада 2026 року; офіційна імміграційна статистика, 27 серпня 2026 року; урядова довідка про підтримку України.

, , , ,

Велика Британія виділить Україні понад GBP10 млрд додаткової підтримки

Уряд Великої Британії оголосив про виділення Україні додаткової допомоги на суму 10 млрд фунтів стерлінгів, повідомив посол України у Великій Британії, екс-головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

“Ці гроші підуть на посилення української ППО цієї зими, розширення можливостей британського експорту для військових потреб України, а також на економічну підтримку нашої держави протягом наступних трьох років”, – написав він у фейсбуці.

За словами посла, Британія також продовжить санкційний тиск на Росію, щоб змусити Володимира Путіна “нарешті серйозно поставитися до переговорів як реального мирного процесу, а не озвучування ультиматумів”.

“Ця британська допомога не просто допомагає Україні продовжувати боротьбу. Це імпульс стійкості в умовах, коли ворог примушує до капітуляції через терор мирних міст”, – наголосив Залужний.

Він подякував прем’єр-міністру Великої Британії Енді Бернему, уряду та народу країни за підтримку.

, , , ,

40% квартир у Лондоні перепродаються дешевше за ціну придбання

Майже чотири з десяти квартир у Лондоні, які були повторно продані протягом 12 місяців станом на серпень 2026 року після п’яти-десяти років володіння, були реалізовані дешевше за попередню ціну придбання. Про це свідчить аналіз компанії e.surv Chartered Surveyors.
Частка збиткових перепродажів квартир у британській столиці сягнула 39,5%, що стало найвищим показником серед регіонів Великої Британії. Для порівняння, серед будинків, що перебували у власності той самий термін, частка продажів нижче попередньої ціни становила менше 4%.
У Південно-Східній та Східній Англії приблизно третина квартир, якими власники володіли від п’яти до десяти років, також була продана дешевше за ціну придбання. У центральних і північних регіонах Англії таких угод було близько 20%, а в середньому по Великій Британії — трохи більше чверті. У Шотландії показник залишався нижче 10%.
За оцінкою e.surv, динаміка цін на квартири та приватні будинки почала помітно розходитися приблизно з 2017 року. Серед факторів, які стримують вартість квартир, аналітики називають проблеми з leasehold, високі сервісні збори, питання безпеки будівель, витрати на заміну облицювання після кризи з cladding, а також зростання вартості іпотечного кредитування.
Додатковий тиск чинить загальне ослаблення ринку нерухомості Лондона. Згідно з індексом e.surv, середня ціна житла у Великій Британії у вересні 2026 року становила близько £328,9 тис., що на 1,5% вище за рівень річної давності. Однак Лондон виявився єдиним великим регіоном із річним зниженням цін — приблизно на 2,3%, до 594,2 тис. фунтів
Окремий аналіз ValuQ також показує зростання кількості збиткових угод в Англії та Уельсі. У першому півріччі 2026 року 16,3% об’єктів житла, перепроданих менш ніж через п’ять років після купівлі, пішли дешевше за початкову вартість. Серед квартир цей показник сягав 29,5%. Сукупна різниця між ціною купівлі та подальшого продажу таких об’єктів оцінювалася приблизно в £210 млн.
При цьому йдеться саме про номінальне порівняння цін купівлі та продажу. У розрахунок не включаються гербовий збір, відсотки за іпотекою, агентські комісії, ремонт, сервісні платежі та інші витрати власника. Тому фактичний фінансовий результат для частини продавців може бути ще гіршим.
Експерти пов’язують слабку динаміку ринку квартир насамперед із тим, що покупці дедалі уважніше оцінюють постійні витрати на утримання багатоквартирних будинків та можливі юридичні й технічні ризики. Водночас попит на окремі будинки та таунхауси залишається відносно стабільнішим.

, , , ,

Дослідження – понад 72% українців позитивно ставляться до Великої Британії

Як повідомляє Experts Club, Велика Британія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,6% респондентів, тоді як негативно — 7,1%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак загальна структура ставлення залишається стабільно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Великої Британії ставляться 35,6% українців, здебільшого позитивно — 37%. Нейтральну позицію займають 18,6% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 5,1%, повністю негативно — 2%, ще 1,8% не змогли визначитися.

За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 65,5 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення більш ніж у десять разів переважає негативне, а Велика Британія залишається серед країн із найвищим рівнем суспільної прихильності українців.

У березні 2026 року загальна частка позитивних оцінок Великої Британії становила 74,6%. Тоді 40,3% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, ще 34,3% — як здебільшого позитивне. Нейтральну відповідь обрали 18,2% опитаних, а негативні оцінки становили близько 5,8%.

Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася приблизно на 2 в.п. — з 74,6% до 72,6%, тоді як негативних стало приблизно на 1,3 в.п. більше. Частка нейтральних практично не змінилася — 18,2% у березні проти 18,6% у серпні.

Водночас помітною є зміна структури позитивного сегмента. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 40,3% до 35,6%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 34,3% до 37%. Це свідчить радше про певне пом’якшення інтенсивності позитивного ставлення, а не про його принципову зміну.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки Великої Британії з характером її взаємодії з Україною.

«Підтримка з боку Лондона під час війни — як політична, так і оборонна — була високо оцінена українським суспільством. Велика Британія сприймається як надійний союзник», — зазначав Позній.

Водночас, коментуючи динаміку наступних хвиль дослідження, він наголошував, що показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням.

Поточні результати підтверджують збереження високого рівня позитивного ставлення до Великої Британії, хоча порівняно з березнем він дещо послабився. При цьому країна залишається у першій групі держав за балансом позитивних і негативних оцінок українців.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

https://www.experts.news/posts/ponad-72-ukrayintsiv-pozytyvno-stavlyatsya-do-velykoyi-brytaniyi-doslidzhennya

 

 

, , , , , , ,

Понад 66% українців висловлюють позитивне ставлення до країн Північної Європи та Балтії — результати дослідження Experts Club та Active Group

Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Великої Британії, скандинавських держав та країн Балтії залишається переважно позитивним: у серпні 2026 року частка позитивних оцінок для представлених у дослідженні країн становила від 66,9% до 72,6%. Водночас баланс позитивного і негативного ставлення до всіх держав цієї групи дещо знизився порівняно з попередньою хвилею опитування у березні 2026 року. Про це свідчать результати дослідження Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Найвищу частку позитивних оцінок у групі отримала Велика Британія — 72,6%. Нейтрально до неї ставляться 18,6% опитаних, негативно — 7%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 65,6 відсоткового пункту проти 68,8 в.п. у березні 2026 року та 70,3 в.п. у серпні 2025-го.

До Норвегії позитивно ставляться 72% українців, негативно — лише 2,7%, що забезпечує баланс на рівні 69,3 в.п. У березні він становив 70,8 в.п., а у серпні минулого року — 76,4 в.п. Швеція має 71,4% позитивних та лише 0,8% негативних оцінок — її баланс становить 70,6 в.п. і є найвищим серед представлених на слайді країн. Загалом дослідження фіксує для держав Північно-Західної Європи та Балтії близько 67–73% позитивних оцінок.

До Фінляндії позитивно ставляться 71,2% респондентів, нейтрально — 25,4%, негативно — 2%. Баланс становить 69,2 в.п. проти 75,1 в.п. у березні. Литву позитивно оцінюють 69,9% опитаних, а негативно — 3,9%; баланс знизився з 71,8 в.п. у березні до 66 в.п. у серпні.

Позитивне ставлення до Латвії висловили 68,3% респондентів, нейтральне — 26,6%, негативне — 3,9%. Її баланс становить 64,4 в.п. проти 69 в.п. у березні. Для Данії відповідні показники становлять 66,9% позитивних, 28,8% нейтральних і 1,8% негативних оцінок, а баланс — 65,1 в.п. проти 68,7 в.п. у попередній хвилі.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.

«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціологічних досліджень можуть використовуватися для зміцнення двосторонніх, зокрема торговельних, відносин.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність поєднувати суспільне сприйняття країн із розвитком практичної економічної співпраці.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також наголосив на ролі бізнес-асоціацій та державних установ у розвитку двосторонніх економічних зв’язків.

Загалом результати свідчать, що Північна та Північно-Західна Європа разом із країнами Балтії зберігають високий рівень позитивного сприйняття серед українців. Водночас зниження балансу у порівнянні з березнем 2026 року показує, що навіть щодо держав із традиційно високими оцінками громадська думка не залишається незмінною. У загальному рейтингу Швеція, Фінляндія, Норвегія, Литва та Велика Британія увійшли до десятки країн із найвищим балансом ставлення.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.

https://www.experts.news/posts/ponad-dvi-tretyny-ukrayintsiv-pozytyvno-stavlyatsya-do-krayin-pivnichnoyi-yevropy-ta-baltiyi-doslidzhennya-experts-club-ta-active-group

 

, , , , , , , , , ,

ЄС і Велика Британія зберігають лідерство серед зовнішньоекономічних пріоритетів українців – опитування

Країни Європейського Союзу та Велика Британія залишаються головним зовнішньоекономічним пріоритетом для українців: у серпні 2026 року необхідність першочергового розвитку торговельно-економічних відносин із ними відзначили 69,9% опитаних. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Водночас порівняно з попередніми хвилями дослідження підтримка європейського напряму знизилася. У серпні 2025 року країни ЄС та Велику Британію називали 82,8% респондентів, у березні 2026 року — 81,1%, а у серпні — 69,9%. Таким чином, за рік показник скоротився на 12,9 відсоткового пункту.

Ще помітнішою є динаміка щодо США. У серпні 2025 року першочерговий розвиток торговельно-економічних відносин зі Сполученими Штатами підтримували 58,8% опитаних, у березні 2026 року — 59,2%, тоді як у серпні показник становив 11,9%.

Китай у серпні 2026 року як пріоритетний напрям назвали 8,4% респондентів проти 35,4% у березні та 26,7% у серпні минулого року. При цьому Китай залишається одним із найважливіших торговельних партнерів України, що демонструє розбіжність між реальною структурою зовнішньої торгівлі та суспільними уявленнями про бажані напрями її розвитку.

Ще 5,5% опитаних у серпні виступили за першочергове поглиблення економічних відносин із країнами Південно-Східної Азії — Японією, Південною Кореєю та іншими державами регіону. У березні цей показник становив 49%, а роком раніше — 21%. Країни арабського та мусульманського світу назвали 3,5% респондентів проти 29,8% у березні, африканські та південноамериканські країни — 0,8% проти 19,6%.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін наголосив на необхідності активнішої комунікації міжнародних партнерів з українським суспільством.

«Потрібно регулярно показувати конкретні справи і конкретні дії. Відкритість до медіа та громадськості допомагає зміцнювати відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.

За його словами, соціологічні дослідження можуть бути практичним інструментом для державних установ, дипломатичних представництв і бізнесу при визначенні напрямів розвитку двосторонніх відносин.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність посилення економічної складової міжнародного співробітництва.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Бізнесу та державним структурам потрібно активніше працювати над розвитком двосторонніх відносин», — зазначив Позній.

Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Попередні хвилі дослідження проводилися у серпні 2025-го та березні 2026 року.

, , , , , , , , ,