Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав Велику Британію «ісламською республікою» і повторив твердження про те, що вона може стати «першою ісламською республікою з ядерною зброєю». Британський уряд назвав його заяви «абсолютно неприйнятними» і повідомив, що порушив це питання перед владою Ізраїлю.
Ця заява пролунала в подкасті ізраїльського армійського радіо, випуск якого було опубліковано 13 серпня 2026 року. Говорячи про зміну ставлення до Ізраїлю у Великій Британії, Нетаньяху вжив вираз «Ісламська Республіка Британія». Після цього ведучий запитав його, чи не відбувається щось подібне в усій Європі. Прем’єр відповів ствердно й послався на раніше висловлену кимось фразу про Британію як про майбутню «першу ісламську республіку з ядерною зброєю».
При цьому поширене тлумачення про те, що саме Нетаньяху передбачив перетворення Великої Британії на ісламську ядерну республіку, не є цілком точним. Він не представив цю фразу як власний прогноз, а прямо сказав, що її «хтось сказав». Представник уряду Ізраїлю Давид Менсер пізніше заявив BBC, що Нетаньяху посилався на нинішнього віцепрезидента США Джей Ді Венса, який зробив схожу заяву ще у 2024 році.
Венс тоді говорив, що Велика Британія може стати першою «по-справжньому ісламістською країною з ядерною зброєю». При цьому він сам зробив застереження щодо Пакистану.
Саме твердження про «першу ісламську республіку з ядерною зброєю» є історично некоректним. Пакистан офіційно називається Ісламською Республікою Пакистан і володіє ядерною зброєю з кінця 1990-х років.
Реакція Лондона була жорсткою. Представник уряду Великої Британії заявив, що коментарі Нетаньяху є неприйнятними і це питання вже було порушено під час контактів з ізраїльською стороною.
Висловлювання пролунало на тлі погіршення відносин між Ізраїлем та низкою європейських країн. У самому інтерв’ю ведучий поширив питання на Європу загалом, на що Нетаньяху відповів ствердно.
За останньою оцінкою Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру SIPRI Yearbook 2026, станом на січень 2026 року дев’ять держав володіли або, як у випадку Ізраїлю, вважаються такими, що володіють загалом приблизно 12 187 ядерними боєголовками. Близько 9 745 з них перебували у військових запасах і потенційно могли бути використані.
У порядку від найбільшого арсеналу до найменшого:
Росія — близько 5 459 боєголовок
США — близько 5 083
Китай — близько 620
Франція — близько 290
Велика Британія — близько 225
Індія — близько 190
Пакистан — близько 170
Ізраїль — близько 90
КНДР — близько 60
Це оцінки загальної кількості ядерних боєголовок, а не лише розгорнутих боєголовок. Точні розміри арсеналів є державною таємницею, тому SIPRI наголошує на приблизному характері цифр. Росія та США разом, як і раніше, контролюють близько 86 % усіх ядерних боєголовок світу.
Особливо швидко зараз зростає китайський арсенал: SIPRI оцінює його приблизно в 620 боєголовок проти 600 роком раніше. Індія збільшила оціночний запас до 190, а КНДР, за оцінкою інституту, могла зібрати близько 60 боєголовок і має розщеплювальні матеріали ще щонайменше для кількох десятків.
Велика Британія, навколо якої виник нинішній дипломатичний скандал, за оцінкою SIPRI має приблизно 225 ядерних боєголовок. Лондон перестав публікувати детальні дані про розміри оперативного ядерного запасу, а британська стратегія передбачає можливість його збільшення.
Кількість мешканців Великої Британії з особистим статком не менше 1 млн фунтів стерлінгів у 2025 році скоротилася на 7% — до 442 тис. осіб, свідчать розрахунки Інституту Адама Сміта. Це найнижчий показник з часів глобальної фінансової кризи 2008 року. Порівняно з піковим 2021 роком, коли в країні налічувалося близько 1,07 млн фунтових мільйонерів, їхня кількість зменшилася приблизно на 59%.
У дослідженні мільйонером вважається повнолітній резидент Великої Британії, чиста вартість активів якого становить не менше 1 млн фунтів стерлінгів у постійних цінах 2025 року. До розрахунку включаються нерухомість, пенсійні накопичення, грошові кошти та інвестиції за вирахуванням боргів.
Інститут пов’язує падіння показника насамперед зі зниженням реальної вартості активів. Підвищення процентних ставок після пандемії чинило тиск на вартість пенсійних накопичень та дорогої нерухомості, особливо в Лондоні. Додатковим чинником став низький рівень заощаджень британських домогосподарств, що обмежує накопичення приватного капіталу.
Ще однією причиною автори дослідження називають від’їзд заможних резидентів та зниження привабливості Великої Британії для іноземних підприємців та інвесторів. Інститут вказує на високий рівень оподаткування, скасування колишнього податкового режиму non-dom та обговорення нових податків на багатство та приріст капіталу.
З 6 квітня 2025 року Велика Британія замінила систему оподаткування non-dom новим режимом, заснованим на податковому резидентстві. Нові резиденти, які не проживали в країні протягом попередніх десяти років, можуть у перші чотири роки отримувати звільнення від британського податку на закордонні доходи та приріст капіталу. Після завершення цього періоду на них поширюються загальні правила.
Інститут Адама Сміта також наголошує, що його дані є оціночними. У Великій Британії немає актуального державного реєстру особистих статків, тому показник розраховується на основі даних Управління національної статистики та статистичного моделювання. Він відображає насамперед загальну тенденцію зміни приватного багатства, а не точну кількість заможних мешканців.
Інститут закликав британську владу відмовитися від запровадження податку на багатство, знизити податок на приріст капіталу та переглянути умови оподаткування заможних іноземних резидентів. За його даними, на 1% британців із найвищими доходами припадає 29,1% надходжень від податку на доходи.
Президент США Дональд Трамп висловив думку, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер може піти у відставку з посади глави уряду після, як він стверджує, поразки у питаннях імміграційної політики та енергетики.
«Кір Стармер піде у відставку з посади прем’єр-міністра Великої Британії. Він зазнав серйозної поразки у двох дуже важливих питаннях – ІМІГРАЦІЇ ТА ЕНЕРГЕТИКИ (ВІДКРИТТЯ НАФТОВИХ РОДОВИЩ У ПІВНІЧНОМУ МОРІ!). Бажаю йому всього найкращого!», — зазначив Трамп у дописі, опублікованому в соціальній мережі Truth Social.
Як повідомлялося раніше, агентство Reuters зазначало, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер збирається оголосити про відставку в понеділок, а також має намір представити чіткий графік свого відходу.
Велика Британія розглядає можливість запровадження додаткового податку для нерезидентів, які володіють дорогою житловою нерухомістю в країні, повідомляє Financial Times.
Йдеться про можливу надбавку до вже затвердженого податку на елітне житло, який має почати діяти з квітня 2028 року. Новий збір торкнеться об’єктів вартістю від 2 млн фунтів стерлінгів. У британському казначействі обговорюваний додатковий захід називають «податком на олігархів» або «премією для нерезидентів».
Згідно з базовою шкалою нового податку, власники будинків вартістю від 2 млн до 2,5 млн фунтів щорічно платитимуть додатково 2,5 тис. фунтів. Для об’єктів вартістю до 3,5 млн фунтів збір становитиме 3,5 тис. фунтів, до 5 млн фунтів — 5 тис. фунтів, а для нерухомості дорожче 5 млн фунтів — 7,5 тис. фунтів на рік.
Спочатку влада розраховувала, що новий податок на елітне житло приноситиме бюджету близько 430 млн фунтів на рік. При цьому введення додаткової надбавки для нерезидентів може збільшити надходження. За даними The Times, іноземні та міжнародні власники можуть становити 25-35% із приблизно 165 тис. об’єктів, які потенційно підпадатимуть під новий збір.
Британська влада пов’язує ініціативу не тільки з необхідністю поповнення бюджету, але й зі спробою знизити тиск на ринок житла, насамперед у Лондоні. Казначейство вивчає, наскільки попит з боку закордонних покупців впливає на вартість нерухомості та доступність житла для британських домогосподарств.
Новий податок офіційно називається High Value Council Tax Surcharge. Він застосовуватиметься до житлової нерухомості в Англії вартістю від 2 млн фунтів і вище. Оцінку об’єктів має проводити Valuation Office Agency, а сам збір стягуватиметься разом із муніципальним податком council tax, але надходитиме до центрального бюджету.
Британський ринок елітної нерухомості традиційно залишається одним із ключових напрямків для міжнародних інвесторів. Найбільша концентрація дорогого житла припадає на Лондон і південний схід Англії. Експерти ринку попереджають, що новий податок може посилити тиск на сегмент об’єктів вартістю близько 2 млн фунтів, оскільки продавці та покупці прагнутимуть уникнути потрапляння до нової податкової категорії.
Як повідомляє Fixygen, управління з питань санкцій Міністерства фінансів Великої Британії розширило перелік компаній із Грузії, що підпадають під санкції, в рамках санкцій, введених проти Росії, додавши до нього три криптокомпанії, повідомило уряд Великої Британії.
«Нові заходи також спрямовані проти 18 компаній та приватних осіб, пов’язаних з A7. Група використовує киргизький банк, підозрюваний у сприянні платежам для мережі, а також велику глобальну криптовалютну біржу, яка, на нашу думку, переказала до скарбниці Кремля понад 1,5 мільярда доларів. Ми також переслідуємо три грузинські компанії, які керують біржами, орієнтованими на Росію, щоб обійти санкції», – йдеться в повідомленні на сайті уряду Великої Британії.
Згідно з документом, санкції введені щодо зареєстрованих у Грузії компаній, що надають послуги криптогаманців та обміну криптовалют: Arvix LLC, Rapira Group LLC та Aifory LLC.
Раніше повідомлялося, що у вівторок влада Великої Британії додала до санкційного списку 18 приватних осіб та компаній, які Росія, нібито, використовує для обходу санкцій, введених Лондоном раніше.
У комюніке, опублікованому Мінфіном Великої Британії, зазначається, що «об’єктом пильної уваги стають криптовалютні та незаконні фінансові мережі, які Росія використовує для обходу британських санкцій».
«Нові санкції також стосуються мережі A7, яка активно використовує фінансові системи Киргизії для перенаправлення коштів в економіку Росії», – зазначається в документі.
Заходи щодо криптокомпаній стали другим випадком введення владою Великої Британії санкцій щодо грузинських юридичних осіб. Раніше повідомлялося, що 24 лютого уряд Великої Британії ввів санкції проти грузинських телекомпаній Imedi TV і PosTV у рамках пакету санкцій проти Росії.
Уряд Аргентини підтвердив готовність відновити двосторонні переговори з Великою Британією щодо суперечки про суверенітет над Фолклендськими островами, які Буенос-Айрес називає Мальвінськими. Як повідомляє Reuters, з такою заявою виступив міністр закордонних справ Аргентини Пабло Кірно після того, як представник прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера знову наголосив, що суверенітет над островами належить Сполученому Королівству.
За словами Кірно, Аргентина вкотре заявляє про готовність повернутися до переговорів, щоб знайти «мирне й остаточне рішення» спору щодо суверенітету та покласти край тому, що в Буенос-Айресі називають особливою колоніальною ситуацією. Британська сторона, у свою чергу, підтвердила незмінність своєї позиції та наголосила на праві мешканців островів на самовизначення.
Нинішній сплеск дискусії виник на тлі повідомлень про внутрішній лист Пентагону, де нібито розглядалася можливість перегляду американської позиції щодо Фолклендських островів як одного з інструментів тиску на Лондон через розбіжності щодо війни з Іраном. Після цього офіційний Лондон окремо заявив, що його позиція щодо островів не змінилася.
Ситуація важлива не тільки в дипломатичному дискурсі, але й у геоекономічному контексті. Фолклендські острови мають невелике населення, але зберігають стратегічне значення в Південній Атлантиці завдяки рибальській зоні, контролю морських маршрутів, потенціалу освоєння вуглеводнів і військовій присутності Великої Британії. За офіційними даними уряду островів, рибальство залишається найбільшим сектором економіки і забезпечує близько 58% номінального ВВП території за підсумками 2024 року.
Історія конфлікту навколо островів сягає XIX століття. Аргентина вважає їх своєю територією з початку 1800-х років, однак Велика Британія встановила контроль над архіпелагом у 1833 році і відтоді відкидає аргентинські претензії. Найгострішим епізодом став збройний конфлікт 1982 року, коли Аргентина спробувала силою повернути острови, але після короткої війни британські війська відновили контроль над архіпелагом.
З того часу суперечка залишається невирішеною, але розвивається переважно в дипломатичній площині. Велика Британія спирається на принцип самовизначення мешканців островів, які на референдумі 2013 року майже одностайно висловилися за збереження статусу британської заморської території. Аргентина цей підхід не визнає і продовжує наполягати на переговорах щодо суверенітету.
Таким чином, нинішня заява Буенос-Айреса не означає негайного прориву в переговорах, але показує, що тема Фолклендів знову може повернутися до міжнародного порядку денного на тлі більш широкої турбулентності у відносинах між західними союзниками.
