Майже чотири з десяти квартир у Лондоні, які були повторно продані протягом 12 місяців станом на серпень 2026 року після п’яти-десяти років володіння, були реалізовані дешевше за попередню ціну придбання. Про це свідчить аналіз компанії e.surv Chartered Surveyors.
Частка збиткових перепродажів квартир у британській столиці сягнула 39,5%, що стало найвищим показником серед регіонів Великої Британії. Для порівняння, серед будинків, що перебували у власності той самий термін, частка продажів нижче попередньої ціни становила менше 4%.
У Південно-Східній та Східній Англії приблизно третина квартир, якими власники володіли від п’яти до десяти років, також була продана дешевше за ціну придбання. У центральних і північних регіонах Англії таких угод було близько 20%, а в середньому по Великій Британії — трохи більше чверті. У Шотландії показник залишався нижче 10%.
За оцінкою e.surv, динаміка цін на квартири та приватні будинки почала помітно розходитися приблизно з 2017 року. Серед факторів, які стримують вартість квартир, аналітики називають проблеми з leasehold, високі сервісні збори, питання безпеки будівель, витрати на заміну облицювання після кризи з cladding, а також зростання вартості іпотечного кредитування.
Додатковий тиск чинить загальне ослаблення ринку нерухомості Лондона. Згідно з індексом e.surv, середня ціна житла у Великій Британії у вересні 2026 року становила близько £328,9 тис., що на 1,5% вище за рівень річної давності. Однак Лондон виявився єдиним великим регіоном із річним зниженням цін — приблизно на 2,3%, до 594,2 тис. фунтів
Окремий аналіз ValuQ також показує зростання кількості збиткових угод в Англії та Уельсі. У першому півріччі 2026 року 16,3% об’єктів житла, перепроданих менш ніж через п’ять років після купівлі, пішли дешевше за початкову вартість. Серед квартир цей показник сягав 29,5%. Сукупна різниця між ціною купівлі та подальшого продажу таких об’єктів оцінювалася приблизно в £210 млн.
При цьому йдеться саме про номінальне порівняння цін купівлі та продажу. У розрахунок не включаються гербовий збір, відсотки за іпотекою, агентські комісії, ремонт, сервісні платежі та інші витрати власника. Тому фактичний фінансовий результат для частини продавців може бути ще гіршим.
Експерти пов’язують слабку динаміку ринку квартир насамперед із тим, що покупці дедалі уважніше оцінюють постійні витрати на утримання багатоквартирних будинків та можливі юридичні й технічні ризики. Водночас попит на окремі будинки та таунхауси залишається відносно стабільнішим.
Як повідомляє Experts Club, Велика Британія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,6% респондентів, тоді як негативно — 7,1%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак загальна структура ставлення залишається стабільно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Великої Британії ставляться 35,6% українців, здебільшого позитивно — 37%. Нейтральну позицію займають 18,6% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 5,1%, повністю негативно — 2%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 65,5 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення більш ніж у десять разів переважає негативне, а Велика Британія залишається серед країн із найвищим рівнем суспільної прихильності українців.
У березні 2026 року загальна частка позитивних оцінок Великої Британії становила 74,6%. Тоді 40,3% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, ще 34,3% — як здебільшого позитивне. Нейтральну відповідь обрали 18,2% опитаних, а негативні оцінки становили близько 5,8%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася приблизно на 2 в.п. — з 74,6% до 72,6%, тоді як негативних стало приблизно на 1,3 в.п. більше. Частка нейтральних практично не змінилася — 18,2% у березні проти 18,6% у серпні.
Водночас помітною є зміна структури позитивного сегмента. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 40,3% до 35,6%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 34,3% до 37%. Це свідчить радше про певне пом’якшення інтенсивності позитивного ставлення, а не про його принципову зміну.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки Великої Британії з характером її взаємодії з Україною.
«Підтримка з боку Лондона під час війни — як політична, так і оборонна — була високо оцінена українським суспільством. Велика Британія сприймається як надійний союзник», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи динаміку наступних хвиль дослідження, він наголошував, що показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням.
Поточні результати підтверджують збереження високого рівня позитивного ставлення до Великої Британії, хоча порівняно з березнем він дещо послабився. При цьому країна залишається у першій групі держав за балансом позитивних і негативних оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, громадська думка, ЄВРОПА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Великої Британії, скандинавських держав та країн Балтії залишається переважно позитивним: у серпні 2026 року частка позитивних оцінок для представлених у дослідженні країн становила від 66,9% до 72,6%. Водночас баланс позитивного і негативного ставлення до всіх держав цієї групи дещо знизився порівняно з попередньою хвилею опитування у березні 2026 року. Про це свідчать результати дослідження Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у групі отримала Велика Британія — 72,6%. Нейтрально до неї ставляться 18,6% опитаних, негативно — 7%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 65,6 відсоткового пункту проти 68,8 в.п. у березні 2026 року та 70,3 в.п. у серпні 2025-го.
До Норвегії позитивно ставляться 72% українців, негативно — лише 2,7%, що забезпечує баланс на рівні 69,3 в.п. У березні він становив 70,8 в.п., а у серпні минулого року — 76,4 в.п. Швеція має 71,4% позитивних та лише 0,8% негативних оцінок — її баланс становить 70,6 в.п. і є найвищим серед представлених на слайді країн. Загалом дослідження фіксує для держав Північно-Західної Європи та Балтії близько 67–73% позитивних оцінок.
До Фінляндії позитивно ставляться 71,2% респондентів, нейтрально — 25,4%, негативно — 2%. Баланс становить 69,2 в.п. проти 75,1 в.п. у березні. Литву позитивно оцінюють 69,9% опитаних, а негативно — 3,9%; баланс знизився з 71,8 в.п. у березні до 66 в.п. у серпні.
Позитивне ставлення до Латвії висловили 68,3% респондентів, нейтральне — 26,6%, негативне — 3,9%. Її баланс становить 64,4 в.п. проти 69 в.п. у березні. Для Данії відповідні показники становлять 66,9% позитивних, 28,8% нейтральних і 1,8% негативних оцінок, а баланс — 65,1 в.п. проти 68,7 в.п. у попередній хвилі.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціологічних досліджень можуть використовуватися для зміцнення двосторонніх, зокрема торговельних, відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність поєднувати суспільне сприйняття країн із розвитком практичної економічної співпраці.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також наголосив на ролі бізнес-асоціацій та державних установ у розвитку двосторонніх економічних зв’язків.
Загалом результати свідчать, що Північна та Північно-Західна Європа разом із країнами Балтії зберігають високий рівень позитивного сприйняття серед українців. Водночас зниження балансу у порівнянні з березнем 2026 року показує, що навіть щодо держав із традиційно високими оцінками громадська думка не залишається незмінною. У загальному рейтингу Швеція, Фінляндія, Норвегія, Литва та Велика Британія увійшли до десятки країн із найвищим балансом ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ДАНІЯ, ЛАТВИЯ, ЛИТВА, НОРВЕГІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ, ШВЕЦІЯ
Країни Європейського Союзу та Велика Британія залишаються головним зовнішньоекономічним пріоритетом для українців: у серпні 2026 року необхідність першочергового розвитку торговельно-економічних відносин із ними відзначили 69,9% опитаних. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Водночас порівняно з попередніми хвилями дослідження підтримка європейського напряму знизилася. У серпні 2025 року країни ЄС та Велику Британію називали 82,8% респондентів, у березні 2026 року — 81,1%, а у серпні — 69,9%. Таким чином, за рік показник скоротився на 12,9 відсоткового пункту.
Ще помітнішою є динаміка щодо США. У серпні 2025 року першочерговий розвиток торговельно-економічних відносин зі Сполученими Штатами підтримували 58,8% опитаних, у березні 2026 року — 59,2%, тоді як у серпні показник становив 11,9%.
Китай у серпні 2026 року як пріоритетний напрям назвали 8,4% респондентів проти 35,4% у березні та 26,7% у серпні минулого року. При цьому Китай залишається одним із найважливіших торговельних партнерів України, що демонструє розбіжність між реальною структурою зовнішньої торгівлі та суспільними уявленнями про бажані напрями її розвитку.
Ще 5,5% опитаних у серпні виступили за першочергове поглиблення економічних відносин із країнами Південно-Східної Азії — Японією, Південною Кореєю та іншими державами регіону. У березні цей показник становив 49%, а роком раніше — 21%. Країни арабського та мусульманського світу назвали 3,5% респондентів проти 29,8% у березні, африканські та південноамериканські країни — 0,8% проти 19,6%.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін наголосив на необхідності активнішої комунікації міжнародних партнерів з українським суспільством.
«Потрібно регулярно показувати конкретні справи і конкретні дії. Відкритість до медіа та громадськості допомагає зміцнювати відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
За його словами, соціологічні дослідження можуть бути практичним інструментом для державних установ, дипломатичних представництв і бізнесу при визначенні напрямів розвитку двосторонніх відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність посилення економічної складової міжнародного співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Бізнесу та державним структурам потрібно активніше працювати над розвитком двосторонніх відносин», — зазначив Позній.
Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Попередні хвилі дослідження проводилися у серпні 2025-го та березні 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Європейський союз, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, КИТАЙ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
Країни Європейського Союзу залишаються на першій позиції за часткою відповідей українців на запитання про те, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні. У серпні 2026 року країни ЄС назвали 44,6% опитаних, США — 25,2%, Велику Британію — 23,3%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження ставлення українців до країн світу, проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Порівняно з березнем 2026 року оцінки змінилися суттєво. Навесні країни ЄС у цьому контексті називали 63,4% респондентів, Велику Британію — 53,8%, США — 29,6%. У серпні показники ЄС та Великої Британії знизилися відповідно на 18,8 і 30,5 відсоткового пункту, тоді як показник США змінився значно менше — на 4,4 в.п.
Водночас у порівнянні із серпнем 2025 року частка респондентів, які назвали країни ЄС, дещо зросла — з 42% до 44,6%. Показник США тоді становив 25,8%, Великої Британії — 12,8%. Таким чином, найбільш різкою залишається динаміка оцінок Великої Британії: 12,8% у серпні 2025 року, 53,8% у березні 2026-го та 23,3% у серпні поточного року.
Значно нижчими залишаються оцінки ролі інших великих держав. Китай у серпні 2026 року назвали 4,1% опитаних проти 3,5% у березні та 1,3% роком раніше. Показник Індії становив 1,8%, а Бразилії — 1%.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що суспільне сприйняття держав варто розглядати разом із рівнем поінформованості та реальним розвитком двосторонніх зв’язків.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а заявлена максимальна теоретична статистична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Європейський союз, МИР, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
Велика Британія з 1 січня 2027 року суттєво скоротить державну підтримку програми Homes for Ukraine: щомісячні виплати британським домогосподарствам, які надають житло українцям, зменшаться з 350 до 100 фунтів, повідомляє The Guardian.
Таким чином, розмір так званої thank you payment скоротиться на 71,4%.
Нові правила поширюватимуться як на господарів житла, які вже беруть участь у програмі Homes for Ukraine, так і на нових учасників програми.
Одночасно британський уряд також скорочує фінансування місцевих органів влади, які забезпечують реалізацію програми. Виплата муніципалітетам у розрахунку на одного прибулого українця знизиться з 5,9 тис. фунтів до 3,3 тис. фунтів.
За даними The Guardian, з моменту запуску програми «Homes for Ukraine» у березні 2022 року через неї отримали підтримку 181 тис. із приблизно 234 тис. українців, які прибули до Великої Британії після початку повномасштабної війни. На реалізацію програми британський уряд уже виділив понад £1,81 млрд.
Скорочення фінансування викликає побоювання в українців та приймаючих сімей щодо подальшої можливості надавати безкоштовне житло. Опитані The Guardian учасники програми заявили, що зменшення виплат може змусити деяких господарів припинити участь у програмі.
Британський уряд як один із варіантів подальшого проживання вказує на можливість переходу приймаючої сторони від статусу «host» до звичайних відносин орендодавця та орендаря, за яких українці самостійно оплачуватимуть житло.
Це може стати особливо чутливим питанням для літніх українців, людей з обмеженою працездатністю та сімей з низькими доходами, яким складно самостійно оплачувати оренду на британському ринку нерухомості.
При цьому 350 фунтів стерлінгів — це не орендна плата для українців, а державна виплата приймаючому домогосподарству. На одну адресу може надаватися лише одна така виплата незалежно від кількості гостей, які там проживають.
Для українців, які перейшли з візи Homes for Ukraine на програму Ukraine Permission Extension (UPE), виплати приймаючій стороні можуть здійснюватися не більше 18 місяців з моменту першого переходу гостя на UPE. Після цього періоду державна виплата «thank you payment» припиняється.
Програма «Homes for Ukraine» була запущена британським урядом 14 березня 2022 року. Програма дозволила мешканцям Великої Британії надавати українцям житло у своїх будинках або окремих об’єктах нерухомості, отримуючи від держави щомісячну компенсаційну виплату.
