Верховна Рада в четвер завершила внутрішні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією в частині лібералізації торгівлі: до 2029 року передбачається скасування всіх ввізних мит, а також тарифних квот у двосторонній торгівлі, повідомило Міністерство економіки.
Уточнюється, що угода діятиме до 31 березня 2029 року, за винятком двох товарних позицій – яєць і продуктів із м’яса птиці, лібералізацію торгівлі з якими буде продовжено на два роки – до 1 квітня 2026 року.
«Україна також матиме можливість гнучкіше планувати експортну логістику і в перспективі збільшити експорт товарів із високою доданою вартістю», – вважають у Мінекономіки.
У відомстві прогнозують пожвавлення торгівлі між Україною та Великою Британією і нарощування вітчизняними виробниками експорту власної продукції, яка традиційно постачається на британський ринок. Зокрема, йдеться про борошно, зерно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, цукор тощо.
Мінекономіки нагадало, що ратифіковану Радою Угоду №3 у формі обміну листами, якою вносяться зміни в Угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в частині зобов’язань щодо лібералізації торгівлі, було підписано 8 лютого цього року.
У Великій Британії спалахнули наймасштабніші за більш ніж десятиліття громадянські заворушення, вкрай праві групи і борці з расизмом зіштовхувалися в містах по всій країні, повідомляє The Guardian у суботу, 3 серпня. Міністр внутрішніх справ Іветт Купер заявила, що поліція отримає повну підтримку уряду, щоб вжити найрішучіших дій. “Кримінальному насильству і заворушенням немає місця на вулицях Британії”, – сказала вона.
“Той, хто бере участь у злочинних заворушеннях і жорстокому бандитизмі на наших вулицях, муситиме заплатити ціну, і вони мають очікувати на арешти, судові переслідування, штрафи та всю суворість закону, зокрема на ув’язнення і заборону на поїздки. Порушення закону тягне за собою наслідки”, – підкреслила міністр.
Повідомляється, що під час протестів, які поширилися всією країною, у поліцейських кидали цеглу, пляшки, запускали феєрверки, кілька правоохоронців дістали поранення.
Заворушення почалися після вбивства трьох молодих дівчат на танцювальному занятті в стилі Тейлор Свіфт у Саутпорті в понеділок, пише The Guardian.
“У нападі звинувачують 17-річного Акселя Рудакубана з Ланкашира, але в мережі поширилися неправдиві заяви про те, що підозрюваний був прохачем притулку, який прибув до Великої Британії на човні. Після цих повідомлень вкрай праві протестувальники, ведені соціальними мережами, зібралися в містах по всій країні”, – ідеться в публікації.
Зазначається, що по всій Британії повернули офіцерів із відпусток, щоб розгорнути додатково 130 допоміжних підрозділів поліції – близько 2 тис. офіцерів.
Президент України Володимир Зеленський, як очікується, наступного тижня здійснить візит до Великої Британії, передає The Guardian.
За інформацією видання, Зеленський також здійснить свій перший візит до Ірландії в суботу вранці. Там запланована зустріч з ірландським міністром закордонних справ Саймоном Гаррісом.
Очікується, що Ірландія, яка тривалий час дотримується політики військового нейтралітету, але надає Україні нелетальну допомогу, запропонує велику підтримку. Зокрема, підтримає зусилля України щодо повернення близько 20 тис. дітей, які були примусово переміщені в Росію і Білорусь.
Минулого тижня президент України зустрівся з призначеним британським прем’єром Кіром Стармером на саміті НАТО у Вашингтоні, але це буде його перша нагода зустрітися з ширшою делегацією лейбористського уряду, яка прагнутиме підтвердити подальшу підтримку з боку Великої Британії.
Як повідомляється, конференція – це четверта зустріч Європейського політичного співтовариства, колективу, створеного після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, який був дітищем французького президента Еммануеля Макрона.
“Вона покликана сприяти зміцненню зв’язків між лідерами країн ЄС і країнами, що не входять до ЄС, у неформальній обстановці. Попередні конференції відбулися в Іспанії, Молдові та Чеській Республіці”, – сказано в повідомленні.
Крім Великої Британії, запрошено країни, які не є членами ЄС, зокрема, Норвегію, Ісландію, Грузію, Косово, Сербію, Албанію і Туреччину, хоча Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини, який не був присутній на попередніх самітах, не підтвердив свою участь.
Британці вирушать на виборчі дільниці в четвер, щоб визначити новий склад парламенту. Виборчі дільниці будуть відкриті з 07:00 до 22:00 за місцевим часом (з 09:00 до 00:00 кв). Британський парламент обирається на п’ять років і для більшості одній партії необхідно отримати 326 місць із 650.
Перші попередні результати очікуються близько 23:30 (01:30 кв), а в період з 03:00 до 05:00 (з 05:00 до 07:00 кв) очікується публікація уточнених даних. Західні ЗМІ зазначають, що зазвичай саме після оприлюднення такої уточненої інформації про результати голосування лідер партії, що програє, визнає поразку.
Очікується, що в п’ятницю вранці лідер партії-переможниці вирушить до Букінгемського палацу, де повідомить королю Карлу III, що готовий сформувати уряд.
Передвиборчі опитування були вкрай несприятливими для консерваторів: за даними кількох ЗМІ, які компілювали опитування від різних компаній, що займаються збором громадської думки, лейбористи можуть отримати близько 40% голосів, консерватори – близько 20%, а партія “Реформувати Сполучене Королівство” – близько 16%.
Водночас експерти з компанії Survation заявили, що з 99% упевненістю можуть сказати, що лейбористи виграють із величезним відривом. За даними їхнього останнього опитування, з урахуванням чинних правил розподілу голосів за підсумками виборів, Лейбористська партія може отримати 484 місця з 650 (близько 75% місць). За такого розкладу Консервативна партія отримає всього 64 місця (близько 10%), що може стати найгіршим показником за всю їхню історію.
Таким чином партія “Реформувати Сполучене Королівство”, яку очолює Найджел Фараж, може, за сприятливого збігу обставин, обійти на виборах консерваторів і стати другою за значимістю політичною партією в країні. Здебільшого партія Фаража фокусується на питанні імміграції та продовженні “Брекзиту”.
Водночас очікуються зміни з боку Шотландії та Північної Ірландії. Шотландська національна партія (ШНП), яка переживає внутрішню кризу, може втратити частину місць у британському парламенті, поступившись ними лейбористам. Водночас від Північної Ірландії більшість місць у парламенті вперше в історії може виграти ліва націоналістична партія “Шинн Фейн”. Партія дотримується політики абстенціонізму, що означає, що в разі перемоги свої місця вона де-факто не займе.
Передвиборчі опитування в Уельсі радикальних змін не прогнозують.
На думку британських виборців, найбільш важливими проблемами в королівстві наразі є економічна ситуація (близько 52% заявили про це), ситуація у сфері охорони здоров’я (50%) і питання імміграції та пошуку притулку (40%). Водночас британські ЗМІ зазначають, що у своїх передвиборчих обіцянках і лейбористи, і консерватори не приділяють належної уваги основним проблемам країни.
Лідер лейбористів Кір Стармер обіцяє реформувати кілька галузей, зокрема Національну службу охорони здоров’я, і підвищити податки для інвестиції в ці галузі. Лідер консерваторів прем’єр-міністр Ріші Сунак обіцяє знизити податки.
При цьому позиції двох партій щодо повномасштабної війни РФ проти України не надто різняться: Сунак обіцяв бути на боці України, “чого б це не коштувало”, а Стармер не раз повторював, що його підтримка Києва є “залізною”. У маніфесті Лейбористської партії йдеться про те, що вона готова працювати з українською владою, щоб дипломатично ізолювати Росію і збільшити промислове виробництво. Також лейбористи готові працювати для створення шляху до членства України в НАТО.
Водночас Фараж заявляв, що Росії та Україні варто було б спробувати організувати переговорний процес, вдавшись до послуг посередників. Він розкритикував розширення НАТО на схід і зазначив, що Україна, на його думку, в майбутньому повинна виконувати роль буферної держави між Росією і Заходом.
Політичні проблеми для Консервативної партії почалися ще наприкінці 2021 року, коли Борис Джонсон, який обіймав на той час посаду прем’єр-міністра, через участь у вечірках під час локдауну у зв’язку з коронавірусом COVID-19 і скандалів, що послідували за цим, пішов у відставку. Пост прем’єра у вересні 2022 року обійняла Ліз Трасс, а в жовтні її змінив Сунак. Консервативна партія перебуває при владі у Великобританії близько 14 років.
Наприкінці травня Сунак оголосив про намір провести загальні вибори 4 липня, рішення стало сюрпризом для багатьох. Попередній парламент зібрався у грудні 2019 року, отже, у прем’єра був час до грудня.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Загальні вибори у Великій Британії відбудуться 4 липня, король Карл III уже схвалив розпуск парламенту, заявив британський прем’єр Ріші Сунак.
“Раніше сьогодні я поговорив із Його Величністю королем Карлом III для того, щоб запросити розпуск парламенту. Король задовольнив це прохання. Ми проведемо загальні вибори 4 липня”, – сказав Сунак, виступаючи на Даунінг-стріт.
“Для Великої Британії настав момент визначення її майбутнього”, – підкреслив він.
Виборча компанія розпочнеться в країні після розпуску парламенту.
За даними Sky News, на Даунінг-стріт точилися “довгі і відкриті дискусії” про те, чи проводити вибори зараз або восени. Так, заступник прем’єр-міністра Олівер Доуден наполягав на проведенні літніх виборів.
Раніше в травні Консервативна партія чинного прем’єр-міністра Великої Британії втратила майже половину – 474 – місць у місцевих радах на виборах в Англії. Досі консерватори мали близько 1000 місць в англійських радах.
Ліберальні демократи отримали додатково 104 місця, “зелені” – 74 місця. Крім того, користуючись невдачею консерваторів, поліпшили свої позиції деякі дрібніші партії.
Тоді голова британської опозиційної Лейбористської партії Кір Стармер висловився на користь загальних виборів у Великій Британії.
Сунак обіймає посаду британського прем’єра з жовтня 2022 року.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, можливі вибори у Великій Британії увійшли до ТОП-5 найголовніших у світі у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Президент України Володимир Зеленський призначив ексголовнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного послом України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
«Призначити Залужного Валерія Федоровича Надзвичайним і Повноважним послом України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії», – йдеться в тексті указу №316/2024 від 9 травня, опублікованому на сайті глави держави.
Як повідомлялося, 8 лютого Зеленський підписав укази про звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ та призначення на цю посаду Олександра Сирського.
7 березня стало відомо, що Зеленський погодив кандидатуру Залужного на посаду посла України у Великій Британії – про це повідомило Міністерство закордонних справ України. Зовнішньополітичне відомство направило британській стороні відповідний запит на агреман.
9 травня Зеленський підписав указ про звільнення Залужного з військової служби.
