Україна та Польща обійшли Нідерланди і стали найбільшими постачальниками яєць до Великої Британії у 2025 році, що викликало критику на адресу імпорту «клітинних» яєць, заборонених у Сполученому Королівстві з 2012 року. Про це повідомила газета The Guardian.
За інформацією Агентства з рослин і тварин (Animal and Plant Health Agency) Великої Британії, з початку року Україна експортувала в країну 8 млн кг яєць, Польща — майже 7 млн кг, а Іспанія — близько 5 млн кг.
Незважаючи на загальне зниження тоннажу поставок, кількість відправлень зросла — замість великих партій почали експортуватися безліч дрібних партій з країн, де ферми з клітковим утриманням птахів все ще поширені.
Голова Британської ради з яєць (British Egg Industry Council) Марк Вільямс заявив, що британські виробники опиняються в нерівних умовах, оскільки їм доводиться інвестувати в більш суворі стандарти утримання птахів. У той же час імпортні яйця з України та Польщі привозять із систем, заборонених у Великій Британії. Він назвав це «морально неправильним» і закликав уряд вжити заходів для захисту внутрішнього ринку.
Імпорт яєць найчастіше спрямований у сегменти громадського харчування та харчової промисловості, а не в супермаркети (де домінують британські яйця з маркуванням «British Lion»). За оцінками, Велика Британія виробляє близько 88% власних яєць, імпортуючи решту 12%.
Британський уряд заявив, що бере участь у роботі над новими регулюваннями, щоб вирівняти умови для вітчизняних виробників. При цьому тарифне звільнення для України було продовжено на багато товарів після початку війни, але категорія «яйця і птиця» отримала лише короткострокову відстрочку.
Економіка Великої Британії у другому кварталі 2025 року зросла на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Національного статистичного управління (ONS). Результат збігся як із попередньою оцінкою, так і з консенсус-прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics.
Таким чином, темпи підйому ВВП сповільнилися порівняно з 0,7% у першому кварталі.
У сфері послуг у квітні-червні було зафіксовано зростання на 0,4%, у будівельному секторі – на 1%, тоді як виробнича галузь скоротилася на 0,8%.
Споживчі витрати збільшилися на 0,1%, державні витрати – на 1,3%. Капіталовкладення бізнесу зросли на 0,5% (раніше повідомлялося про скорочення на 1,1%).
Експорт знизився на 0,2% (спад зафіксовано за підсумками третього кварталу поспіль), імпорт не змінився.
Зростання британського ВВП у другому кварталі становило 1,4% порівняно з тим самим періодом минулого року. Попередньо повідомлялося про підвищення на 1,2%.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про показники економіки України та основних країн світу – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=dhZl9SIChwDiTinw
За результатами опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, українці визначили пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічних відносин.
Найбільше респондентів — 81,3% — вважають, що Україна насамперед має розвивати економічну співпрацю з країнами Європейського Союзу. Високий рівень підтримки отримала також Велика Британія — 66,5%, а на третьому місці опинилися США з результатом 62,7%.
Суттєву увагу громадяни приділяють і країнам Азії: 36,2% опитаних підтримують розширення відносин з державами Південно-Східної Азії (Японія, Південна Корея тощо), а 31,7% — із Китаєм. Водночас 29,5% вказали на важливість поглиблення співпраці з країнами арабського та мусульманського світу.
Меншою мірою респонденти орієнтуються на партнерство з Африканськими та Південноамериканськими країнами — цей напрям підтримали 14,8% українців. Ще 8,3% опитаних вагалися з відповіддю, а 1,0% вважають, що Україна не має потреби в жодних нових економічних партнерствах.
«Ці дані чітко свідчать про європейську та трансатлантичну орієнтацію українців у питанні економічних пріоритетів. ЄС, Велика Британія та США формують основу зовнішньоекономічної довіри, тоді як Азія та арабський світ сприймаються як перспективні, але другорядні партнери», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній.
На думку співзасновника Experts Club Максима Уракіна, результати опитування підтверджують реальну економічну структуру торгівлі України.
«ЄС вже сьогодні є головним торговельним партнером України, забезпечуючи понад 40% товарообігу, але якщо аналізувати за окремими країнами – лідером залишається Китай. Високі показники підтримки співпраці з Британією та США відображають довіру суспільства до політико-економічних партнерів України у цей складний період. Водночас інтерес до Азії та арабського світу свідчить про потребу диверсифікації ринків та пошуку нових можливостей у майбутньому», – підкреслив він.
Опитування проводилося методом самозаповнення анкет серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, арабські країни, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Економіка України, ЄС, КИТАЙ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, ТОРГІВЛЯ, ЯПОНИЯ
За результатами дослідження Active Group та Experts Club, проведеного у серпні 2025 року, українці найвище оцінили роль країн Європейського Союзу у сприянні досягненню миру в Україні.
Згідно з опитуванням, 42,0% респондентів переконані, що саме ЄС (передусім Франція та Німеччина) робить найбільший внесок у мирний процес. 25,8% опитаних відзначили ключову роль Сполучених Штатів Америки, а 12,8% — Великої Британії. Водночас 11,7% українців вважають, що жодна країна не сприяє встановленню миру, тоді як 5,8% не змогли визначитися з відповіддю. Значно менше респондентів відзначили інші держави: Китай — 1,3%, Індія — 0,5%, Бразилія — 0,2%.
«Результати показують, що українці найвище оцінюють дипломатичні та політичні зусилля ЄС та США. Разом із Великою Британією ці країни формують основний міжнародний трикутник довіри для українського суспільства», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний вимір партнерства.
«Для нашої країни важливо не лише політичне, але й економічне партнерство з ЄС, США та Великою Британією. Натомість Китай, попри лідерство у торгівлі з Україною, поки залишаються на периферії мирного процесу», – зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного проєкту Active Group та Experts Club щодо дослідження міжнародного іміджу та зовнішньополітичних орієнтацій України.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ЄС, КИТАЙ, мир в Україні, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США
У Великій Британії розгорілася дискусія навколо планів Банку Англії обмежити володіння стейблкойнами — криптовалютами, прив’язаними до курсу долара, євро або інших стабільних активів.
Регулятор побоюється, що якщо люди масово переведуть свої гроші з банків у такі цифрові активи, це може вдарити по банківській системі. Тому обговорюється ліміт: для звичайних громадян — не більше 10–20 тисяч фунтів (приблизно $13,6–27,2 тис.), для компаній — до 10 млн фунтів.
Якщо рішення приймуть, Британія стане однією з найсуворіших країн у регулюванні стейблкойнів — суворішою, ніж США та ЄС.
Представники криптогалузі вважають такі кроки шкідливими. За їхніми словами, обмеження знизять привабливість країни для інвесторів; людям буде складніше і дорожче користуватися цифровими валютами; сама система контролю виявиться занадто складною і затратною, адже емітенти стейблкоїнів не знають, хто саме в кожен момент володіє їх токенами.
«Введення лімітів вдарить по вкладникам, по Лондонському Сіті і навіть по фунту, — заявив віце-президент Coinbase Том Дафф Гордон. — Жодна інша велика країна такі заходи не вводила».
Прихильники стейблкойнів підкреслюють, що вони могли б зробити міжнародні перекази швидшими і дешевшими.
У Банку Англії відповідають, що обмеження будуть тимчасовими — щоб фінансова система встигла звикнути до нового ринку цифрових грошей. «Масовий відтік коштів з банків може спричинити скорочення кредитування бізнесу та населення», — пояснила представниця регулятора Саша Міллс.
Міністр фінансів Рейчел Рівз раніше заявила, що уряд підтримає розвиток блокчейн-технологій, включаючи використання стейблкоїнів.
Зараз світовий ринок цих цифрових валют оцінюється приблизно в $288 млрд.
Офіційні дані свідчать про зниження чистої міграції, проте рівень занепокоєння британців близький до максимального з моменту початку опитувань у 1974 році.
Постійні новини про протести біля готелів, де проживають біженці, серія урядових заяв з приводу прохачів притулку і партійна конференція Reform означали, що імміграція знову стала політичною темою літа.
У серпні майже половина британців (48%) назвали імміграцію однією з головних проблем, що стоять перед Великобританією. Цього року було зафіксовано найвищий рівень занепокоєння з приводу імміграції — за винятком одного періоду під час міграційної кризи в Європі в 2015 році — з тих пір, як компанія Ipsos почала ставити це питання в 1974 році.
Але що насправді показують ці цифри — і чи вірні всі твердження про іммігрантів?
Незважаючи на зростаючу в останні місяці стурбованість громадськості з приводу імміграції, офіційні дані показують, що кількість людей, які прибувають до країни, знижується — хоча і з рекордно високого піку.
Дані Управління національної статистики (ONS) показують, що з 2011 року чиста міграція в основному коливалася між 200 000 і 300 000 осіб на рік.
Однак з моменту вступу в силу Brexit напередодні Нового року 2020 року кількість іммігрантів значно збільшилася. Коментатори та критики назвали це явище «Борисвейвом», оскільки воно відбулося після введення Борисом Джонсоном нової імміграційної системи після Brexit.
Останні дані показують, що ця хвиля спадає. Чиста міграція скоротилася вдвічі в 2024 році, і нещодавні зміни в правилах означають, що вона, як очікується, буде скорочуватися і надалі. Це в основному пов’язано зі скороченням кількості віз, що видаються за станом здоров’я та для отримання медичної допомоги. Зараз менше людей тікають від війни в Україні або рятуються від талібів через закриту тепер гуманітарну програму для Афганістану.
Кількість студентських віз також скоротилася. У серпні (коли кількість заяв на студентські візи різко зросла напередодні навчального року) кількість заяв скоротилася на 1,5% порівняно з 2024 роком і на 18% порівняно з тим же місяцем 2023 року.
У коментарях BBC після свого виступу на конференції лідер партії «Реформа» Найджел Фарадж звинуватив Джонсона в тому, що «до Великої Британії допускаються мільйони людей, більшість з яких, до речі, навіть не працюють і обходяться нам у цілий статок». Однак наявні дані ускладнюють його версію подій.
Більшість людей, які звертаються за притулком, не мають права працювати. Але незважаючи на те, що ЗМІ приділяють велику увагу невеликим човнам і прохачам притулку, вони становлять лише невелику частину від загальної кількості людей, які прибувають до Великої Британії — менше 5% від віз, виданих Міністерством внутрішніх справ, і тих, хто прибув і зареєструвався в 2025 році.
Найбільшу частку людей, які прибувають до Великої Британії, становлять студенти (близько 47%, включаючи утриманців). Від студентів не очікується, що вони будуть працювати, але вони роблять свій внесок, оплачуючи навчання, і не можуть отримати безстроковий дозвіл на проживання, тому або залишають Велику Британію, або роблять свій внесок, влаштовуючись на оплачувану роботу після закінчення навчання.
Другу за величиною групу складають люди з робочими візами, які становлять 20%, а їх утриманці — 11%.
В даний час опубліковані дані про доходи іммігрантів є неповними, чому не сприяють поточні проблеми з обстеженням робочої сили, що проводиться Національною статистичною службою (ONS).
Мадлен Сампшн, директор Міграційної обсерваторії Оксфордського університету, заявила, що, хоча дані про зайнятість є неповними, а показники «сильно різняться залежно від категорії іммігрантів», цифри свідчать про те, що рівень зайнятості серед недавніх мігрантів «не сильно відрізняється від рівня зайнятості серед існуючих резидентів або мігрантів, які проживають в країні протягом тривалого часу».
У звіті Міністерства внутрішніх справ вдалося пов’язати деякі типи віз, виданих у період з 2019 по 2023 рік, з доходами за системою PAYE (pay as you earn) у 2023-24 фінансовому році — причому більшість з них мали записи про доходи. Що стосується тих, хто не має записів, то, ймовірно, більшість з них вже покинули країну.
Працюють не тільки люди з робочими візами. Звіт також показав, що майже половина людей, які в’їжджають за сімейними візами (48%), мали дохід за системою PAYE (і знову ж таки, це не включаючи тих, хто працює не за наймом або покинув країну).
Останнім часом більша частина дискусій про імміграцію зосереджена на утриманцях — членах сім’ї, яким дозволено іммігрувати разом з основним власником візи. Уряд Сунака заборонив новим працівникам охорони здоров’я та соціального обслуговування привозити з собою дітей та інших утриманців, як і більшості студентів.
Дані PAYE показують, що багато утриманців насправді працюють — 81% утриманців працівників охорони здоров’я та соціального обслуговування, 45% утриманців кваліфікованих працівників і 25% утриманців, які мають візи для старших спеціалістів або спеціалістів, отримували дохід (знову ж таки, ці дані не враховують самозайнятих осіб, а також той факт, що багато з них покинули країну. Коригування цифр з урахуванням основних власників віз, які покинули країну, ще більше підвищує оцінки). .
Серед усіх різних типів людей, які приїжджають до Великої Британії, новоприбулі біженці (близько 28% за деякими оцінками) та особи з гуманітарними візами мають найменшу ймовірність працевлаштування.
Що стосується загального рівня доходів, то, за даними Migration Observatory, доходи іммігрантів швидко зростають — у 2024 році середній дохід іммігранта з країни, що не входить до ЄС, був рівний або трохи перевищував середній дохід працівника у Великій Британії.
То чи будуть недавні мігранти — як заявив Фарадж — коштувати Великій Британії цілий статок у довгостроковій перспективі? На підставі наявних даних ми поки не можемо сказати, але, з огляду на той факт, що більшість людей, які переїжджають до Великої Британії, не будуть проходити навчання в шкільній системі, а також повинні будуть платити за лікування в системі NHS, малоймовірно, що вони будуть коштувати більше, ніж інші.
