Металургійні підприємства України в грудні 2024 року збільшили виробництво сталі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 547 тис. тонн з 520 тис. тонн, і на 1,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 541 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 23-тє місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2024 зафіксовано зниження виплавки сталі до грудня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня є такою: Китай (75,970 млн тонн, +11,8% до грудня-2023), Індія (13,582 млн тонн, +9,5%), Японія (6,907 млн тонн, -1,1%), США (6,684 млн тонн, -2,4%), РФ (5,7 млн тонн, -8,6%), Південна Корея (5,209 млн тонн, -3,2%), Туреччина (2,978 млн тонн, -7,6%), Німеччина (2,744 млн тонн, +4,1%), Іран (2,581 млн тонн, -8,2%) і Бразилія (2,573 млн тонн, +1,8%).
Загалом у грудні 2024 року виплавка сталі зросла на 5,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,460 млн тонн.
За 12 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 5,090 млн тонн, -1,7%), Індія (149,587 млн тонн, +6,3%), Японія (84,009 млн тонн, -3,4%), США (79,452 млн тонн, -2,4%), РФ (70,690 млн тонн, -7%), Південна Корея (63,531 млн тонн, -4,7%), Німеччина (37,234 млн тонн, +5,2%), Туреччина (36,893 млн тонн, +9,4%), Бразилія (33,741 млн тонн, +5,3%) та Іран (30,952 млн тонн, +0,8%).
Загалом у 2024 році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Виробництво пива в Україні в січні-грудні 2024 року сягнуло 140,0 млн дал, що на 4,8%, ніж роком раніше, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
“Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (окрім пива безалкогольного з вмістом спирту до 0,5 об.%) за 12 місяців 2024 року становила – 140,0 млн дал і становить 104,8% до аналогічного періоду 2023 року. Водночас зазначений показник становить лише – 82,4% до обсягів виробництва 12 місяців 2021 року”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні у 2023 році зросло на 7,8% порівняно з 2022 роком. Водночас 2022 року воно впало на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2024 року наростив виробництво прокату на 72,1% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 534,519 тис. тонн з 891,438 тис. тонн, сталі – на 69,9%, до 1 млн 651,410 тис. тонн з 971,846 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом підприємства у вівторок, виплавка чавуну зросла на 42,7% – до 2 млн 167,616 тис. тонн з 1 млн 519,183 тис. тонн.
Крім того, АМКР наростив виробництво коксу 6-відсоткової вологості на 48,5% – до 1 млн 254,743 тис. тонн з 845,068 тис. тонн, залізорудного концентрату на 71,7% – до 7 млн 820,682 тис. тонн з 4 млн 555,365 тис. тонн. Видобуток залізної руди збільшився на 68,3% – до 19 млн 189,037 тис. тонн з 11 млн 401,600 тис. тонн.
Водночас наголошується, що через низку проблем, серед яких – дефіцит електропостачання, високі ціни на електроенергію і необхідність імпортувати значну її частину, а також через дорогу логістику, несприятливу цінову ситуацію на ринках металопродукції, АМКР не зміг у 2024 році вийти на беззбитковий рівень.
У середині року комбінату вдалося тимчасово досягти завантаження 50% виробничих потужностей металургійного виробництва. Гірничий департамент працював на близько 70-75% довоєнного виробництва.
Генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо констатував, що війна продовжує впливати на всі процеси, пов’язані з виробництвом.
“Ми доклали максимальних зусиль, щоб досягти нуля збитків, зробили все, що від нас залежало: зменшили витрати всередині підприємства, оптимізували споживання. Але цього (беззбитковості – ІФ-У) не відбулося з низки причин. Тут зіграли роль і робота однією доменною піччю, і пожежа на коксовій батареї внаслідок блекауту влітку, її втрата. Крім того, дорога логістика, нестабільна ситуація з енергопостачанням через постійні атаки ворога, кадрова криза, депресивні зовнішні ринки, куди ми можемо експортувати нашу продукцію, – все це негативно позначається на нашій конкурентоспроможності та відповідно на фінансових результатах”, – пояснив СЕО.
За його словами, бізнес-план комбінату сфокусований на виживанні.
“Поки що ми дуже обережні в прогнозах і розуміємо, що наші результати далекі від довоєнних. Ми продовжуємо інвестувати лише в стратегічно важливий для виробництва проєкт – будівництво хвостосховища “Третя карта”, перший етап якого ми завершили цього року. На 2025 рік наша мета залишається незмінною – можливість обходитися власними силами без фінансової допомоги групи, яка підтримує нас у ці важкі часи. Незважаючи на всі виклики, АМКР залишається в Україні та з Україною. Ми віримо в Перемогу і готові взяти участь у відновленні країни”, – резюмував Лонгобардо.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ПрАТ “Запоріжвогнетрив”, найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів, що входить до групи “Метінвест”, за підсумками роботи у 2024 році збільшив виробництво на 25% порівняно з попереднім роком – до 96 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, незважаючи на труднощі, спричинені повномасштабною війною, колектив “Запоріжвогнетриву” продовжує стабільно працювати, виробляти вогнетривку продукцію і надавати якісні сервісні послуги.
У 2024 році “Запоріжвогнетрив” виробив близько 96 тисяч тонн вогнетривкої продукції, що на чверть перевищує показник 2023 року. Споживачі – металургійна, продовольча, енергетична та коксохімічна галузі.
Для забезпечення високого рівня виробництва підприємство системно слідкує та покращує стан обладнання, запроваджує нові підходи в роботі. Як результат, рівень аварійних і позапланових простоїв обладнання за 2024 рік знижено більш ніж на 20% порівняно з 2023 роком.
“Наше стратегічне завдання на 2025 рік – зберегти ринки збуту і разом із партнерами продовжувати підтримувати економіку України”, – зазначив генеральний директор “Запоріжвогнетриву” Артур Іванченко.
“Запоріжвогнетрив” – найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів і матеріалів високої якості. Виробляє шамотні, муллітокремнеземисті, мулітові, муллітокорундові, периклазові, периклазохромітові вироби, карбідокремнієві електронагрівачі та неформовані вогнетривкі матеріали. Продукцію підприємства широко використовують в Україні, а також у країнах СНД, Європи, Азії та Африки.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебувало 50.7899% акцій “Запоріжвогнетриву”, у “Запоріжсталі” – 49,2101%.
Статутний капітал ПрАТ – 75,925 млн грн.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у 2024 році випустив продукцію на 1 млрд 751 млн грн, що на 8,7% більше, ніж за 2023 рік.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна“, таким чином, за підсумками року компанія ще трохи прискорила позитивну динаміку обсягу виробництва порівняно з минулим роком, до якої вона перейшла за підсумками дев’яти місяців 2023 року.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках, несуттєво перевищивши показник 2023 року, становило 133,54 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (272 млн шт.) і Кохавинської паперової фабрики (137 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі “ВГП” – серветки сухі та вологі, туалетний папір, паперові носові хустки, кухонні рушники. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося, у 2023 році АТ “ВГП” випустило продукцію на 1 млрд 611 млн грн – на 64,8% більше, ніж роком раніше.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” збільшує стійкість прокатних валків з нарощуванням обсягів прокатуваного металу і підвищенням ефективності роботи.
Згідно з інформацією компанії, в цеху гарячої прокатки системно впроваджуються ефективні заходи щодо вдосконалення виробництва і зменшення витрат.
Так, торік прокатники збільшили стійкість горизонтальних валків на стані “Слябінг-1150”, що надалі дало змогу прокатувати на одному наплавленні на 20 тис. тонн металу більше. У результаті отримано економічний ефект – близько $18 тис. на рік.
Крім того, фахівці цеху холодної прокатки (ЦХП) впровадили комбіновану технологію обробки передільних слябів, що призвело до значного зменшення браку. У результаті економічний ефект становив $125 тис. на рік.
Продуктивно попрацювали тут і над одним із найважливіших показників – витратним коефіцієнтом металу. Тут реалізували цілий комплекс заходів, щоб зменшити кількість обрізного металу на 2,2 кг на кожній тонні прокату. У результаті таких заходів – $475 тис. економічного ефекту на рік.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
