ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-серпня поточного року скоротив виробництво прокату на 54,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у серпні на підприємстві не виробляли металопрокат, але прокатний цех №2 відвантажив споживачам 2,3 тис. тонн металопродукції, виробленої раніше. У серпні-2023 року на підприємстві виробили 4,4 тис. тонн металопрокату.
“Серпнева прокатна кампанія перенесена на вересень через зміну терміну поставок заготовки. Розпочати роботу прокатники планують з 13 вересня, і все залежить від темпів постачання заготовки замовником”, – констатується в інформації підприємства.
Водночас випуск коксу за вісім місяців 2024 року скоротився на 2% – до 194 тис. тонн. У серпні виробництво коксу знизилося на 6,7% порівняно з попереднім місяцем – до 24,4 тис. тонн. У серпні-2023 було вироблено 25,8 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
ТОВ “Зелений парк” (Ізяслав Хмельницької обл.), що випускає папір для гофрування (флютинг) і тарний картон, у січні-липні поточного року наростило обсяг виробництва на 22,2% до того ж періоду 2023 року – майже до 297 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральному вираженні випуск продукції збільшився на 10,5% – до 16,8 тис. тонн. При цьому в липні компанія скоротила випуск флютингу і тестлайнера на 35% до липня-2023 – до 2,25 тис. тонн.
ТОВ “Зелений парк” зареєстровано 2011 року, виробляє продукцію з макулатурної сировини (обсяг приймання пресованої сортованої макулатури – від 18 тонн).
Фабрика оснащена фінським обладнанням Valmet, що надає змогу випускати флютинг і тестлайнер щільністю від 70 до 200 г/кв. м і шириною рулону до 2,8 м.
За даними проєкту Clarity Project, власником 100% товариства виступає зареєстрована на Кіпрі “Картон Мілл Лімітед”, а кінцевими бенефіціарами – киянин Володимир Шандра і співвласник корпорації “АТБ” Геннадій Буткевич.
Компанія завершила 2023 рік зі збитком 78,2 млн грн (на 56% більшим, ніж роком раніше) за падіння виручки на 6,8% до 498,6 млн грн, а в першому півріччі поточного року наростила виручку на 58,4% до січня-червня 2023 року – до 258 млн грн, але зазнала більше ніж 47 млн грн збитку.
Виробництво пива в Україні в січні-липні 2024 року сягнуло 84,4 млн дал, що на 6,9% більше за аналогічний період 2023 року, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
“Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні за 7 місяців 2024 року становить 84,4 млн. дал, або 106,9% до аналогічного періоду 2023 року. Водночас зазначений показник становить лише 80,9% до обсягів виробництва 7 місяців 2021 року”, – йдеться в повідомленні.
Виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинення частини пивоварних заводів.
Так, за підсумками перших чотирьох місяців року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, загалом у попередньому році – 27,9%.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-липні 2024 року наростила обсяг виробництва на 61,1% до аналогічного періоду 2023 року – до 1 млрд 069 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Як повідомлялося, за підсумками півріччя приріст виробництва фабрики становив 54,5% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статданими асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці за сім місяців збільшилося на 33,6% – до 32,5 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 1,5% – до 80,1 млн шт. КПФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КПК.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію лише на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві ПРМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-липня поточного року скоротив виробництво прокату на 51,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у липні на підприємстві не виробляли металопрокат, але прокатні цехи відвантажили замовникам понад 1,5 тис. тонн прокатної продукції, виробленої в попередні періоди. У липні-2023 року на підприємстві виробили 13,3 тис. тонн металопрокату.
Водночас випуск коксу за сім місяців 2024 року скоротився на 1,6% – до 169,6 тис. тонн. У липні-2024 виробництво коксу зросло на 7,2% порівняно з попереднім місяцем – до 26,1 тис. тонн. У липні-2023 було вироблено 30,4 тис. тонн коксу.
“Наразі готується до запуску прокатний цех №1, де під час виробничої кампанії виготовлятимуть рейки Р-34 і Р-43”, – констатується в інформації компанії.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
DMZ, KOKS, ВИРОБНИЦТВО, ПРОКАТ
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, запустив другий агрегат виробництва в цеху аміаку і наростив потужності з виробництва мінеральних добрив, повідомила прес-служба компанії.
«Планові ремонтні роботи на «Рівнеазоті» завершено, виробництво базових мінеральних добрив – збільшено. Базові цехи – аміаку та селітри – завантажені на 100%.
До осіннього зростання попиту на мінеральні добрива виробник повністю готовий», – повідомив голова правління “Рівнеазот” Михайло Заблуда.
За його інформацією, у рамках системної модернізації на заводі встановлено розподільчу систему управління, яка знижує виробничі ризики та забезпечує стабільність роботи підприємства в умовах перепадів і дефіциту електроенергії.На підприємстві вже впроваджено низку енергоефективних рішень, спрямованих на оптимізацію витратних коефіцієнтів, скорочення втрат різних видів енергії і, відповідно, поліпшення показників собівартості добрив.
Згідно з виробничим планом, «Рівнеазот» вироблятиме 1260 тонн аміаку/добу (понад 50 тис. тонн на місяць).Цех неконцентрованої азотної кислоти – 1300 тонн кислоти на добу.Цех із виробництва аміачної селітри – понад 1630 тонн/добу (понад 50 тис. тонн на місяць).
На «Рівнеазоті» пояснили, що завантажити підприємство на 100% вдалося завдяки налагодженому імпорту електроенергії з-за кордону та реалізації на заводі проєктів із запуску генераційних установок, які на 40% покривають витрати електроенергії за рахунок вироблення власної.Зокрема, на підприємстві побудовано та запущено спеціальне генераційне обладнання (турбогенератори) – агрегати, що виробляють електроенергію з пари, яка утилізується від хімічних процесів.
Проєктна потужність генераційного обладнання становить близько 30 МВт.Електроенергія, вироблена на турбогенераторах, використовується для власних потреб підприємства.Будівництво турбогенераторів на підприємстві є одним із кроків, спрямованих на стабілізацію роботи обладнання цехів підприємства.Виробництво аміаку є найбільш залежним від стабільних джерел електроенергії та вважається базовим: з аміаку на підприємстві роблять інші види добрив, такі як аміачна селітра, ВАС, аміачна вода.Введення генераційного обладнання дає змогу стабілізувати виробничі процеси на підприємстві.
Холдинг Ostchem планомірно виводить потужності з виробництва аміачної селітри на повне завантаження, але відсоток навантаження залежить від платоспроможного попиту та обсягів імпорту.Черкаський «Азот» і «Рівнеазот» до 1 вересня поточного року планують виробити 260 тис. тонн азотних добрив, а до завершення осіннього сезону – 1 млн тонн для потреб українського ринку.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні.До нього з 2011 року входять «Рівнеазот» і Черкаський «Азот», а також Сєвєродонецький «Азот» і «Стирол», які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський «Азот» (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств.Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ «Рівнеазот» – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
