Виробник корпусних меблів компанія “Аккорд Імпорт” (Хмельницький) розширить виробничі потужності майже втричі за рахунок будівництва нового заводу у Хмельницькому, де планує створити 140 робочих місць, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У Хмельницькому стартувало будівництво нового заводу з виробництва корпусних меблів. Інвестор проекту – компанія “Аккорд Імпорт”. Після запуску нового заводу її виробничі потужності зростуть з 420 тис. кв. м. до 1,2 млн. кв. м. корпусних меблів на місяць. Це дозволить компанії увійти у топ-5 виробників корпусних меблів Європи”, – написав він на фейсбук-сторінці у вівторок.
За даними нардепа, обсяг інвестицій у новий проект – $14 млн. Запуск перших виробничих ліній заплановано на липень 2025 року, а на повну потужність новий завод має вийти у вересні.
Кисилевський зазначив, що для забезпечення потреб в електроенергії побудовано сонячну електростанція на 1,1 МВт та будується додаткових 2,8 МВт, а також закуплена газопоршнева установка.
“Наразі діюче підприємство “Аккорд Імпорт” завантажене на 100%. Близько 70% замовлень на корпусні меблі компанії припадає на міжнародну торговельну мережу JYSK, яка у 2025 році збільшила на третину обсяг замовлень корпусних меблів з України”, – написав Кисилевський.
Згідно інформації компанії на фейсбук-сторінці, Райффайзен Банк продовжив для “Аккорд Імпорт” термін дії кредитної лінії за даним контрактом, наданої наприкінці 2023 року, та термін дії договору страхування від ЕКА.
“Таким чином, Райф та ЕКА підтримали ще експорт меблів на 2025 рік в Данію, Нідерланди, Угорщину, Болгарію, Польщу, Швецію, Німеччину та Іспанію”, – написала компанія.
За даними Кисилевського, загалом “Аккорд Імпорт” експортує до країн Євросоюзу 96% виробленої продукції, а запуск нового заводу дозволить розширити географію експортних поставок на країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.
Нардеп також уточнив, що власники “Аккорд Імпорту” – сімʼя Грабар – починали з імпорту меблів, тоді як зараз це найбільший в Україні експортер корпусних меблів.
Він також додав, що для заміщення імпорту стільникового картону, який використовує компанія для пакування меблів, зараз на Хмельниччині будується ще одне підприємство, яке вироблятиме цю продукцію
“А постачальником дерев’яних плит для “Аккрод Імпорту” є Кроноспан, який нещодавно запустив на Рівненщині виробничу лінію”, – додав Кисилевський.
За даними проєкту Clarirty Project, ТОВ “Аккорд Імпорт” зареєстроване в Хмельницькому в серпні 2015 року. Статутний капітал компанії 42,105 млн грн, власниками у рівних частках виступають Микола, Руслан і Вадим Грабар.
У січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий прибуток на 23% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 120,6 млн грн за зростання чистого доходу на 27% – до 1 млрд 271 млн грн.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 74,36 тис. тонн з 71,32 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничодобувний комбінат ТОВ “Межирічинський ГЗК” (Іршанськ, Житомирської обл.), що входить до титанового бізнесу Group DF, запустив роботу збагачувальної фабрики з виробництва ільменітового концентрату (TiO2).
Згідно з інформацією компанії, фабрику виведено на проєктну потужність – 20-25 тонн ільменітового концентрату/годину, або 12-15 тис. тонн на місяць.
“Команді вдалося повернути працездатність підприємства, збагачувальну фабрику перезапущено після простою. Ми відновили втрачені ринки збуту та ділові зв’язки з партнерами: вже укладені непогані контракти з європейськими партнерами, працюємо над їхнім виконанням. Окрім того, відновлюємо команду”, – зазначив директор Межиріченського ГЗК Дмитро Голік.
За його словами, запуск підприємства відкладався, зокрема, через кадрові проблеми, викликані мобілізацією працівників – сьогодні кожен восьмий співробітник Межиріченського ГЗК служить у лавах ЗСУ. Завдяки зусиллям фахівців підприємство знову стає міжнародним гравцем, відновило всі зруйновані логістичні зв’язки та ефективно працює, поступово збільшуючи обсяги виробництва. Від цього виграють не тільки партнери та бізнес, але й місцеві громади та національний бюджет. До того ж, це важливий крок до збільшення експорту країни та посилення всієї галузі”, – підкреслив Голік.
У пресрелізі пояснюється, що відновлення роботи збагачувальної фабрики відбулося завдяки значній підтримці місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування. Запуск дозволив задіяти 100% персоналу та відновити попередній рівень зарплат.
На ГЗК працює близько 400 співробітників, з них 50 служать в ЗСУ. Межиріченський ГЗК залишається містоутворюючим для двох селищ Житомирської області – смт Іршанськ, Нова Борова та однойменні ОТГ.
У 2023 році Межиріченський ГЗК видобув лише 500 тис. тонн ільменітової руди та виробив 22,1 тис. тон ільменітового концентрату. За результатами роботи у 2024 році (січень-лютий) видобуток склав 520 тис. тон ільменітової руди. Виробничі потужності ГЗК здатні видобувати 4 млн тон ільменітової руди на рік та виготовляти 180 тис. тон ільменітового концентрату на рік.
Межиріченський ГЗК складається з двох комплексів – видобутку ільменітової руди/виготовлення чорнового концентрату та збагачувальної фабрики, яка виробляє ільменітовий концентрат. Підприємство виготовляє основну продукцію – двоокис титану (сульфатний ільменітовий концентрат), та працює винятково у сегменті хімічного титану, продукція якого не може використовуватись у військово-промисловій промисловості через свої хімічні властивості. Це сировина для виробництва пігментів, яка використовується в лакофарбовій промисловості, виробництві паперу, пластмас та будівельних матеріалів.
“В наших стратегічних планах – вийти на довоєнні виробничі потужності, але все залежатиме від глобальної цінової кон’юнктури. Європейська економіка відновлюється і тому ми очікуємо зростання обсягів споживання ільменітового концентрату. Зараз з’являються позитивні сигнали для глобальних гравців, після закінчення війни світовий ринок в 2025-2026 році буде ще швидше виходити з рецесії, швидше рости. Це безумовно позитивно вплине на наш бізнес”, – наголосив директор.
Раніше пресслужба Group DF повідомляла, що вимушена зупинка та майже річний простій фабрики в 2023-2024 роках були пов’язані з незаконним рішенням Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) №178 від 27 березня 2023 року. Тоді Держгеонадр ухвалила наказ про зупинку дії спеціального дозволу, посилаючись на новий закон про надрокористування. Згодом адвокатам Group DF вдалось оскаржити це рішення та довести його незаконність.
16 листопада 2023 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року Держгеонадр поновило ліцензію. Перезапуск фабрики став можливим після поновлення спеціального дозволу на користування надрами №2694 (наказу Держгеонадр від 16 листопада 2023 року №591).
У 2022 році обсяги місцевих податків та сплаченої ренти за користування надрами становили понад 185 млн грн. У 2023 році через вимушений простій цей показник зменшився до 85 млн грн, а персонал був переведений на 2/3 від попереднього рівня оплати праці. В 2024 році підприємство сплатило 78 млн грн податків різних рівнів.
В результаті цілої низки незаконних рішень та простою підприємства, збитки, нанесені державі, у компанії оцінюють не менше ніж 126 млн грн.
Group DF в 2017-2019 роках інвестувала у збагачувальну фабрику на Межиріченському ГЗК понад $7 млн, а сама фабрика була введена в експлуатацію на початку 2019 року.
Бізнес-напрям видобутку титанового бізнесу Group DF охоплює два діючих ГЗК – Межирічинський ГЗК і “Валки-Ільменіт” (обидва – Житомирська обл.) і два ГЗК, які будують, – Стремигородський ГЗК (Житомирська обл.) і Мотронівський ГЗК (Дніпропетровська обл.). Максимальна проектна потужність Межиріченського ГЗК – 180 тис. тон ільменітового концентрату за рік, “Валки-Ільменіт” – 65 тис. тон.
ВИРОБНИЦТВО, збагачувальна фабрика, ільменітовий концентрат, МГЗК
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., у 2024 році збільшило виробництво безшовних нержавіючих труб на 12,6% у порівнянні з 2023 роком – до 13,7 тис тонн.
Як зазначив головний виконавчий директор “Сентравіса” Юрій Атанасов під час онлайн пресконференції у вівторок, це майже такий самий показник зростання, як у 2023 році, коли компанія наростила виробництво на 12%. Майже всю продукцію “Сентравіс” експортував – об’єм експорту склав 13,7 тис. тонн.
“Нікопольскький район – унікальне місто. Тут важкі умови для роботи і для життя. І 2024 рік став ще одним роком ескалації військових дій. Величезна кількість дронів, що вбиває наше місто, які націлені на інфраструктуру, аби не було води та електрики. Постійний пріоритет у нас – відновлення роботи після кожної атаки”, – відзначив Атанасов.
Разом з тим головний виконавчий директор звернув увагу на неналежне реагування на ситуацію на підприємстві: “Багато обіцянок, але конкретних дій немає. Немає рішень стосовно кредитування підприємства, ніхто надавати товарний кредит не збирається”.
“Друге питання – бронювання. У Нікополь ніхто не приїжджає. Маємо постійні вимоги стосовно мобілізації, але 50% бронювання недостатньо. І остання проблема – судові справи з владою, з податковою – стосовно повернення ПДВ. Є судові рішення, які влада не виконує, держава ігнорує рішення. Тільки обіцянки”, – констатував СЕО.
Він уточнив, що підприємство не може повернути більше EUR6 млн ПДВ для фінансування своєї діяльності. Разом з цим ми щорічно збільшуємо наше виробництво, приблизно, на 10%. І ми не тільки виживаємо у таких складних умовах, а й просуваємо наші стратегічні проєкти.
Компанія планує у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
Фінансовий директор “Сентравісу” Олександр Жозеф повідомив, що компанія в 2023 році інвестувала в виробництво EUR3 млн, в 2022-му – EUR2 млн, у 2025-му планує інвестувати EUR4 млн.
Згідно інформаційної довідки, у топ-5 країн споживачів українських безшовних труб “Сентравісу” увійшли Німеччина, США, Італія, Австрія та Іспанія. Всього “Сентравіс” експортував продукцію у 39 країн світу, серед них, Оман, Південна Корея, Австралія, Уругвай тощо.
“Треба багато працювати, щоб досягнути позитивного результату, і ще більше – щоб підтримувати темпи зростання другий рік підряд, особливо в такий складний час як зараз та ще й неподалік від лінії фронту. Але наша команда викладається на 100% і навіть більше. Саме завдяки цьому ми маємо такі результати і продовжуємо розвиватися”, – сказав головний виконавчий директор “Сентравісу”.
За його словами, крім кількісних показників компанії торік вдалося здійснити багато якісних змін та реалізувати цікаві помітні проєкти. Зокрема, “Сентравіс” виготовив 28 тонн труб по спеціальному замовленню для SpaceX. Також компанія отримала замовлення на безшовні труби для нового заводу з виробництва водню у південнокорейському місті Ульсан. Було продовжено співпрацю з виробником спорткарів Ferrari і виконано декілька великих замовлень для американського ринку.
Традиційно “Сентравіс” з власною експозицією представляв українську промисловість на міжнародній виставці Adipec в Абу-Дабі.
“Ми не зупиняємося на досягнутому. Серед пріоритетів на середньострокову перспективу – зростання частки інноваційних продуктів у нашому портфелі, тобто, таких, які були б захищені правом інтелектуальної власності і ефективно вирішували завдання наших клієнтів. Ми продовжимо працювати і з усіх сил допомагати країні вистояти та зберегти можливості для повоєнного розвитку”, – відзначив Атанасов.
Торік “Сентравіс” сплатив 564,7 млн грн податків та зборів, або на 16 млн грн більше, ніж у попередній рік.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2023 році збільшив обсяги виробництва на 12% – до 12,2 тис. тонн. Понад 98% продукції поставляється на зовнішні ринки.
На даний час “Сентравіс” входить до десятки найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб.
“Сентравіс” заснований у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані у Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних та торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. знаходиться 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Металургійні підприємства України в грудні 2024 року збільшили виробництво сталі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 547 тис. тонн з 520 тис. тонн, і на 1,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 541 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 23-тє місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2024 зафіксовано зниження виплавки сталі до грудня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня є такою: Китай (75,970 млн тонн, +11,8% до грудня-2023), Індія (13,582 млн тонн, +9,5%), Японія (6,907 млн тонн, -1,1%), США (6,684 млн тонн, -2,4%), РФ (5,7 млн тонн, -8,6%), Південна Корея (5,209 млн тонн, -3,2%), Туреччина (2,978 млн тонн, -7,6%), Німеччина (2,744 млн тонн, +4,1%), Іран (2,581 млн тонн, -8,2%) і Бразилія (2,573 млн тонн, +1,8%).
Загалом у грудні 2024 року виплавка сталі зросла на 5,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,460 млн тонн.
За 12 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 5,090 млн тонн, -1,7%), Індія (149,587 млн тонн, +6,3%), Японія (84,009 млн тонн, -3,4%), США (79,452 млн тонн, -2,4%), РФ (70,690 млн тонн, -7%), Південна Корея (63,531 млн тонн, -4,7%), Німеччина (37,234 млн тонн, +5,2%), Туреччина (36,893 млн тонн, +9,4%), Бразилія (33,741 млн тонн, +5,3%) та Іран (30,952 млн тонн, +0,8%).
Загалом у 2024 році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Виробництво пива в Україні в січні-грудні 2024 року сягнуло 140,0 млн дал, що на 4,8%, ніж роком раніше, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
“Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (окрім пива безалкогольного з вмістом спирту до 0,5 об.%) за 12 місяців 2024 року становила – 140,0 млн дал і становить 104,8% до аналогічного періоду 2023 року. Водночас зазначений показник становить лише – 82,4% до обсягів виробництва 12 місяців 2021 року”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні у 2023 році зросло на 7,8% порівняно з 2022 роком. Водночас 2022 року воно впало на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
