Програма «золотої візи» Індонезії, запущена в липні 2024 року, вже залучила до інвестицій майже $2,9 млрд і видала понад 1 000 дозволів, йдеться в офіційній статистиці.
До 23 вересня 2025 року видано 1 012 золотих віз, що забезпечило приплив капіталу в розмірі 48 трлн індонезійських рупій (приблизно $2,9 млрд).
З цих інвестицій 46,5 трлн рупій (близько 96%) надійшли від зарубіжних компаній, решта — від приватних інвесторів.
В рамках надходжень уряд також отримав надходження від неналогових доходів (Non-Tax State Revenue) у розмірі 12,96 млрд рупій.
Віза діє на 5 або 10 років, залежно від розміру інвестицій. Для приватних інвесторів передбачені пороги: $350 000 для 5 років і $700 000 для 10 років (в облігаціях, акціях, депозитах тощо).
Для корпоративних інвесторів вимоги вищі: $25 млн інвестицій для 5 років і $50 млн — для 10 років.
Програма передбачає пільги та спрощення: пріоритет в аеропортах, спрощені процедури імміграції, юридична впевненість для інвесторів.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена карта», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-вересні 2025 року скоротилися на 3,08% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,139 млрд грн. Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період скоротилася на 4,51% – до 1,081 млн.
При цьому збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 4,43%, до EUR38,987 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 4,01% – до 11,3 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їх місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
Фінансова компанія (ФК) «Ліберті Фінанс», яка є одним з найбільших операторів українського ринку валютообмінних операцій, заявляє про проходження перевірки Національного банку України (НБУ) і продовження надання фінансових послуг відповідно до чинного законодавства.
«Операційна діяльність ведеться в звичайному режимі», – наголошується в повідомленні компанії на сайті в п’ятницю після того, як напередодні ввечері Нацбанк заявив про заборону компанії та пов’язаним з нею особам надавати платіжні послуги через інтернет-сервіси «КИТ Group» («KYT GROUP») через виявлення безліцензійної діяльності на платіжному ринку.
«Ліберті Фінанс» вказує, що не отримувала від регулятора жодних офіційних рішень, але підтверджує свою готовність до співпраці як відкрита і прозора компанія.
«Всі зауваження будуть враховані в стислі терміни, що дозволить ще підвищити поточні стандарти якості та швидкості обслуговування», – наголошується в інформації на сайті.
Як повідомлялося, НБУ заявив, що «Ліберті Фінанс» здійснювала платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку – без ліцензії та належної реєстрації.
ТОВ «ФК »Ліберті Фінанс” має дві ліцензії Національного банку на здійснення діяльності з надання фінансових послуг: торгівля валютними цінностями в готівковій формі; надання коштів і банківських металів у кредит. У «КИТ Group» також входить ломбард «КИТ Груп Плюс» ТОВ «КИТ Груп» і Компанія”.
Згідно з даними ресурсу YouControl, статутний капітал ФК «Ліберті Фінанс» становить 25 млн грн, власний капітал на початок цього року – 188,65 млн грн. Компанія завершила минулий рік з чистим прибутком 45,46 млн грн проти 153,92 млн грн рік тому. Стаття «інші надходження» в русі коштів в результаті операційної діяльності в 2024 році зросла до 29 млрд грн з 21,6 млрд грн в 2023-му.
Джерело: https://libertyfinance.com.ua/news/
Імпорт електричних акумуляторів та сепараторів до них в Україну в січні-вересні 2025 року збільшився на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $909,7 млн, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Основні поставки надходили з Китаю — $616,7 млн (67,8% загального обсягу), В’єтнаму — $95,9 млн (10,5%) і Тайваню — $16 млн (1,7%).
Для порівняння, у 2024 році найбільшими експортерами були Китай (80,7%), Болгарія (3,7%) і Чехія (3,3%).
У вересні 2025 року імпорт акумуляторів скоротився на 1,7% до вересня 2024 року — до $114,6 млн.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт акумуляторів збільшився більш ніж удвічі — до $950,6 млн, що відображає стійкий попит на обладнання для енергетичної незалежності. Як і у випадку з генераторами, в липні 2024 року Україна тимчасово звільнила від мита і ПДВ імпорт акумуляторного обладнання для забезпечення стабільного енергопостачання в умовах війни і пошкодження електромереж.
https://expertsclub.eu/import-akumulyatoriv-v-ukrayinu-za-devyat-misyacziv-zris-na-63-do-9097-mln/
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-вересні 2025 року зріс у 4,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,209 млрд, свідчать дані Державної митної служби (ДМС).
За інформацією ДМС, найбільшими постачальниками обладнання стали Чехія (19,7% загального обсягу, $238,1 млн), Румунія (18,5%, $223,3 млн) і Польща (12,5%, $150,6 млн).
Для порівняння, минулого року лідерами були Китай ($69,8 млн), Туреччина ($61,4 млн) і Чехія ($31,9 млн).
У вересні 2025 року імпорт генераторів збільшився майже втричі порівняно з вереснем минулого року — до $191,6 млн.
Експорт відповідного обладнання з України залишається незначним — $3,52 млн за дев’ять місяців, в основному до Чехії, Латвії та Болгарії.
За даними ДМС, різке зростання імпорту пов’язане з активним оновленням енергетичної інфраструктури та постійним попитом на автономні джерела живлення.
Влада раніше звільнила від сплати мита і ПДВ імпорт генераторів і акумуляторів (постанова Кабміну від липня 2024 року).
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії сформував робочу групу для переговорів і підготовки контракту з китайською компанією Shandong Hi-Speed Group на реалізацію другого етапу розширення і модернізації аеропорту «Костянтин Великий» в Ніші. Про це повідомляє видання Serbia-Business з посиланням на урядові джерела.
В рамках другого етапу заплановано демонтаж старого терміналу, будівництво нового терміналу, капітальний ремонт злітно-посадкової смуги, нова диспетчерська вишка і розширення перону — з нинішніх 4 стоянок до 9. Загальна сума проекту оцінюється в понад €140 млн.
Роботи планується розпочати вже в 2025 році — за умови підписання остаточного контракту.
Аеропорт Niš Constantine the Great (INI / LYNI) розташований в 4 км на північний захід від центру Ніша, в районах Medoševac і Popovac. Він є другим за завантаженістю аеропортом в Сербії після Белграда.
У 2024 році через аеропорт пройшло 357 313 пасажирів, що на ~20% менше, ніж у попередньому році. За даними ресурсів з авіасполучень, аеропорт обслуговує 14 міст у 10 країнах безпосередньо, включаючи Белград і Відень, які складають значну частку прибуття. У 2025 році аеропорт отримав новий напрямок пасажирських рейсів від Wizz Air, а також свій перший вантажний маршрут до Китаю.
Новий проект дозволить обслуговувати більші літаки і збільшити кількість напрямків, особливо в країни Європи та Азії. Участь китайської компанії Shandong Hi-Speed Group свідчить про приплив іноземних інвестицій і технологічне партнерство, що може стимулювати інші інфраструктурні проекти.
