У Києві була сформована програма з резервного енергозабезпечення та захисту найважливіших об’єктів другого рівня (що потребує зведення залізобетонного захисту), на такі укриття передбачено загалом 3,7 млрд грн, з них 2,7 млрд вже спрямовано до відповідального за роботу Агентство з відновлення при Мінінфраструктури, повідомив міський голова столиці Віталій Кличко у понеділок.
“Після завершення облаштування захисту першого рівня, який був прийнятий комісією за участі Держспецзвʼязку, ми сформували програму з резервного енергозабезпечення та захисту найважливіших об’єктів 2-го рівня. (Це ті обʼєкти, над якими будуються залізобетонні укриття. Зазначу, що за роботу зі зведення бетонних укриттів бралося Агентство з відновлення при Мінінфраструктури). Столиця на такі укриття передбачили загалом 3,7 млрд.грн і вже спрямувала з них 2,7 млрд. Тобто фінансовий ресурс забезпечений, а програму місту довелося реалізовувати самотужки. І Київ це робить”, – написав він у Телеграмі перед засіданням Ради оборони Києва.
Мер підкреслив, всі заходи були здійснені згідно вимог Генштабу ЗСУ.
Кличко наголосив на неприпустимості винесення питань захищеності енергосистеми України у публічну площину.
” Саме Рада оборони міста затверджувала й ухвалювала рішення щодо захисних заходів. Адже її представники мають відповідну компетенцію, досвід та фаховий підхід (до Ради, нагадаю, входять представники ЗСУ, ДСНС, СБУ, МВС, прокуратури та інших структур), – зазначив мер Києва. – На моє переконання, в умовах війни саме такий підхід є виправданим та ефективним: військові і силовики мають формувати чіткі орієнтири щодо безпеки. Будь-який інший формат, коли питання захищеності енергосистеми України виносять у публічну площину, а думку дилетантів поширюють як експертну, завдає суттєвої шкоди в питанні оборони. Зокрема, й іміджу сил ППО”, – зазначив Кличко.
Кабінет міністрів погодив обсяг придбання Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) облігацій внутрішньої державної позики “Військові облігації” на суму 1 млрд грн, $32 млн та EUR4 млн.
Відповідне розпорядження №1124-р від 10 жовтня оприлюднено на Урядовому порталi у понеділок.
Придбання здiйснюватиметься за рахунок коштiв, розмiщених на рахунках агентства в нацiональнiй та iноземнiй валютi. Як зазначається в документi, йдеться про активи, одержанi внаслiдок корупцiйних та iнших злочинiв.
За даними Нацбанку, загальний портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 жовтня 2025 року становив 169,8 млрд грн в еквіваленті.
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) проводить консультації по отриманню проєктів управління арештованим 49,5%-м пакетом корпоративних прав ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК) гірничорудної компанії Ferrexpo plc з основними активами в Україні.
Згідно з інформацією АРМА, оголошено проведення попередніх ринкових консультацій шляхом отримання проєктів програм управління або комерційних пропозицій та/або інших документів, згідно пункту 2 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо послідовності дій працівників АРМА при підготовці та під час проведення конкурсного відбору управителів активами затверджених наказом АРМА від 29 вересня 2023 року №223 (у редакції наказу №54 від 14 лютого 2025 року), в межах конкурсного відбору управителів активом.
При цьому уточнюється, що арештований актив: 49,5% статутного капіталу ПрАТ “Полтавський ГЗК” у вигляді 153,450 млн простих іменних акцій. Підстава передачі активу в АРМА – ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 28 лютого 2025 року у справі №757/9095/25-к.
Потенційними управителями можуть бути: юридична особа або фізична особа-підприємець, зареєстровані у встановленому законодавством порядку суб’єктами підприємницької діяльності (стаття 1033 Цивільного кодексу України).
Інформація про очікувані результати з управління активами може бути подана у довільній формі до 15:00 24 жовтня 2025 року.
Як повідомлялось, Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання Генеральної прокуратури України про передачу 49,5% акцій одного з головних активів компаній –Полтавський ГЗК до АРМА.
У заяві ДБР зазначалось, що передача корпоративних прав ПГЗК пов’язана з поточними судовими справами в Україні щодо ймовірного розкрадання коштів банку “Фінанси та Кредит”, який раніше належав Костянтину Жеваго, і був визнаний неплатоспроможним у 2015 році.
У свою чергу Ferrexpo plc вважає передачу 49,5% корпоративних прав ПГЗК до АРМА порушенням міжнародних договорів, зокрема, міжнародними інвестиційними угодами, що діють між Україною та Великобританією і Україною та Швейцарією. Компанія заявила, що ініціює міжнародний арбітраж проти України.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100% ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
ТОВ “Чернівці солар”, яке входить в групу компаній “Кернел”, планує побудувати найбільшу сонячну електростанцію (СЕС) в західному регіоні України заявленою потужністю 250 МВт на території Кіцманської територіальної громади у Чернівецькій області, повідомило видання “Молодий Буковинець” з посиланням на в. о. міського голови Кіцмані Івана Семенюка у понеділок.
“Це один із найбільших стратегічних напрямів і проєктів у громаді за весь час існування (…) Наразі провели усі етапи підготовки – від земельних питань до погоджень з інвесторами”, – зазначив Семенюк.
СЕС буде розташовуватися на території площею 212 га, перші роботи стартуватимуть навесні 2026 року.
“На першому етапі будівництва СЕС надходження до бюджету громади будуть складати 8,6 млн грн на рік. Далі сума зросте до 12 млн на рік. Договір оренди укладено на 25 років. Загалом обсяг залучення інвестицій становитиме 5 млрд грн”, – повідомив в. о. голови.
За його словами, наразі підприємство-інвестор завершує етап проєктування СЕС і навесні 2026 року проводитиме монтажні роботи для впровадження першої черги.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за 9 місяців 2025ФР збільшив чистий прибуток на 7% – до $218 млн, його виручка у це період зросла на 19% – до $3 млрд 92 млн, а EBITDA збільшився на 4% – до $398 млн.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-вересні 2025 року зріс у 2,1 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – майже до $777 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За цей період її ввезено звідти на $649,5 млн (83,6% всього імпорту цих товарів), тоді як рік тому з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $239,5 млн (64,1%).
Крім того трансформатори ввозилися з Німеччини (на $40,4 млн) та Туреччини (на $17,9 млн), тоді як в січні-вересні-2024 імпорт з Туреччини складав $46,1 млн, а з Німеччини – $9,9 млн.
Зокрема, у вересні постачання цього обладнання в Україну збільшилося на 42,6% відносно вересня-2024 – до $95,9 млн.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували минулорічні – зокрема, у січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався і за підсумками півріччя становив вже 2,6 раза порівняно із січняем-червнем-2024.
За даними Держмитслужби, Україна за дев’ять місяців цього року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $23,8 мн проти $24,8 млн за аналогічний період минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
