Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
У пресрелізі наголошується, що в кінці року зросла інтенсивність та частота ракетних атак та атак безпілотників на енергетичну, транспортну та портову інфраструктуру України. Перебої з енергопостачанням та логістичними каналами призвели до того, що виробництво у четвертому кварталі було нижчим за план. Загальний обсяг виробництва за квартал склав 1,1 млн тонн, включаючи 0,7 млн тонн концентрату залізної руди преміум-класу Fe67% та 0,4 млн тонн окатишів преміум-класу залізної руди.
Зазначається, що протягом 2025 року група успішно адаптувалася до зміни ринкового попиту, збільшивши виробництво концентрату залізної руди преміум-класу до рекордних 2,9 млн тонн, що становить 48% від загального обсягу виробництва порівняно з 10% у 2024 році.
Група минулого року продовжувала активно працювати над управлінням своїм оборотним капіталом та витратами у складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для працівників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх несуттєвих капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Призупинення відшкодування ПДВ продовжувалося протягом кварталу і загальна сума несплаченого ПДВ станом на кінець листопада 2025 року становила $69 млн. Якщо ПДВ продовжуватиме не відшкодовуватися, станом на кінець грудня 2025 року прогнозується, що загальна сума зросте приблизно до $74 млн.
Констатується, що станом на 31 грудня 2025 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $47 млн (на 30 червня 2025 року – $50 млн), при цьому зобов’язання з оренди підлягали потенційним остаточним коригуванням наприкінці року, а борг був відсутній.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що останній квартал 2025 року був одним із найскладніших для бізнесу та співробітників з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Ракетні атаки та атаки безпілотників на регіональну енергетичну інфраструктуру призвели до перебоїв у постачанні е/е до підприємств.
“Наші операційні команди наполегливо працювали над відновленням виробництва з обмеженою доступною потужністю. Незважаючи на всі ці виклики, загалом загальний обсяг виробництва за квартал перевищив 1 млн тонн, і другий рік поспіль виробництво перевищувало рівень 6 млн тонн. Це понад 50% нашої довоєнної потужності та прийнятні виробничі показники, враховуючи всі виклики, з якими ми зіткнулися протягом четвертого року війни”, – констатував Дженовезе.
Втім, він додав, що з грудня експортні можливості групи були обмежені через атаки у Чорному морі, і доки не буде проведено ремонтні роботи та відновлено безпечний доступ до моря, компанія знову буде зосереджена на експорті залізницею. Разом з тим, хоча цей логістичний канал відкритий, електрифікована державна залізнична мережа має меншу потужність. Тому перехід на тепловози означає, що локомотивам потрібно більше часу, щоб довезти вагони до західного кордону, а через повільніший час подорожі та обороту група орендувала додаткові вагони сторонніх постачальників, що спричиняє додаткові витрати.
“Завдяки потужностям, які нам можуть забезпечити державні комунальні підприємства, наразі ми експлуатуємо одну лінію з виробництва окатишів з додатковим виробництвом концентрату та маємо можливість виробляти та експортувати наші високоякісні залізорудні окатиші для обслуговування наших європейських клієнтів. Коли буде відновлено електропостачання, залізничне та портове сполучення, з’явиться можливість збільшити виробництво та продаж концентрату на азійських ринках”, – прогнозує тимчасовий в.о. голови.
У компанії сподіваються на кінець війни, “проте ми повинні залишатися пильними, ми повинні продовжувати працювати над безпекою наших людей, водночас докладаючи зусиль для повернення утриманого ПДВ та забезпечення цілісності наших активів”.
Як повідомлялося, Ferrexpo за 9 міс-2025 виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді 2024 року (4 млн 567,168 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
Ferrexpo в першому півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні-2024 (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Міжнародна мережа JYSK з 1 лютого 2026 року підвищує оклади співробітників роздрібної мережі в Україні: індексація заробітних плат становитиме в середньому 15% та охопить усіх працівників магазинів, повідомив country director “JYSK Україна” Євген Іваниця.
“Це рішення є частиною системного підходу JYSK до підтримки команди, збереження конкурентного рівня оплати праці та інвестування в людей, які щодня забезпечують високий рівень сервісу для наших клієнтів. Ми цінуємо внесок кожного та продовжуємо працювати над створенням стабільного й відповідального робочого середовища”, – повідомив він в LinkedIn.
Наразі в Україні працюють 112 магазинів JYSK у 38 містах та інтернет-магазин jysk.ua, а в штаті мережі ритейлера тут – понад 900 співробітників.
За даними аналітичної системи YouControl, виручка ТОВ “Юск Україна” у січні-вересні 2025 року виросла на 24% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 5,3 млрд грн, чистий прибуток – на 22%, до 959 млн грн.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group з понад 3,5 тис. магазинів у 50 країнах. Виторг JYSK у 2024/2025 фінансовому році становив EUR6,2 млрд.
Обсяг виробництва електроенергії в Узбекистані у 2025 році становив 86,7 млрд кВт·год, що на 6% більше, ніж роком раніше: у 2024 році в країні було вироблено 81,5 млрд кВт·год електроенергії.
Із загального обсягу виробництва 16,8 млрд кВт·год припало на відновлювані джерела енергії — сонячні, вітрові та гідроелектростанції. Цей показник зріс на 29% порівняно з 2024 роком.
Водночас виробництво електроенергії лише сонячними та вітровими електростанціями становило 10,5 млрд кВт·год, збільшившись у 2,1 раза. Розвиток відновлюваної енергетики дав змогу заощадити 3,2 млрд кубометрів природного газу та запобігти викидам 4,7 млн тонн шкідливих речовин.
У країні функціонують 148 електростанцій загальною потужністю 25 797 МВт, зокрема теплові електростанції та ТЕЦ (17 551 МВт), ГЕС (2441 МВт), сонячні електростанції (3930 МВт), вітрові електростанції (1652 МВт) і блок-станції (223 МВт). Протягом року введено в експлуатацію 42 нові генерувальні проєкти потужністю 4647 МВт, зокрема сонячні, вітрові, акумуляторні, теплові, гідро- та когенераційні об’єкти. Паралельно введено 11 підстанцій потужністю 1614 МВА та 420 км електромереж, а також розпочато будівництво ще 21 проєкту загальною потужністю 3508 МВт.
У промисловості запущено нові виробництва: завод із випуску 155 гідроагрегатів на рік у Бостанлицькому районі, підприємство з виробництва 15 тис. трансформаторів на рік в Ангрені, а також першу національну ГЕС потужністю 38 МВт у Наманганській області, повністю зібрану з місцевих комплектувальних.
Обсяг постачання електроенергії досяг 77,1 млрд кВт·год (+14%), кількість споживачів перевищила 8,7 млн. Установлена потужність малих сонячних панелей зросла до 2 ГВт, обсяг геліоколекторів — майже до 5 млн літрів. Домогосподарствам і бізнесу надано субсидії на встановлення сонячних систем на суму 322,9 млрд сумів.
Завдяки модернізації мереж поліпшено електропостачання понад 800 тис. домогосподарств у 954 махаллях, а заходи з енергоощадження дали змогу заощадити 2,7 млрд кВт·год електроенергії та 2 млрд кубометрів газу. За даними Міністерства енергетики Республіки Узбекистан, введення нових потужностей забезпечило перехід країни до чистого експорту електроенергії: до сусідніх держав планується спрямувати 2,6 млрд кВт·год, що сприятиме зниженню енергетичних ризиків у регіоні.
Компанії корпоративної групи Rozetka за січень-вересень 2025 року отримали сумарно 30,2 млрд грн виторгу, що становить 76% загальної виручки 10 найбільших онлайн-ритейлерів, йдеться у дослідженні аналітичної команди YouControl.
“Топ-10 онлайн‑ритейлерів за 9 місяців 2025 року заробили майже 40 млрд грн, із яких 30,2 млрд грн виручки (76%) припадає на дві компанії корпоративної групи Rozetka”, – повідомила компанія.
За її даними, ТОВ “Розетка.уа” за три квартали минулого року отримала 21,1 млрд грн виторгу, а ТОВ “ОТК Європлюс” (оператор роздрібної мережі Rozetka) – 9,1 млрд грн.
В лідери за виторгом у зазначений період вийшли також ТОВ “Мейкап трейдинг” (онлайн-магазин косметики і парфумерії Makeup) із 3,5 млрд грн, ТОВ “Маудау” (маркетплейс повсякденних товарів із Fozzy Group) із 2,2 млрд грн, ТОВ “Укрзоогруп” (онлайн-ритейлер товарів для тварин Pethouse), який отримав 1,13 млрд грн, а також ТОВ “Книжковий Клуб “Клуб сімейного дозвілля” (книжковий ритейлер) із 1,04 млрд грн.
Страхові компанії ARX (ризикове страхування) та ARX Life (страхування життя) в 2025 році виплатили клієнтам 2,1 млрд грн, що на 18% більше ніж рік тому, зібравши 6,08 млрд грн страхових премій (+32%), повідомила компанія.
Зазначається, що найпотужнішим драйвером зростання СК ARX було обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ), за яким вона зібрала 913,6 млн грн премій, у 2,6 раза перевищивши показник 2024 року.
КАСКО принесло страховику 2,81 млрд грн (+18%), страхування майна – 915,1 млн грн (+72%), добровільне медичне страхування (ДМС) – 488,4 млн грн (+11%).
СК ARX також повідомляє, що послідовно підтримує Сили Оборони та людей, які пройшли війну. Загалом з початку повномасштабного вторгнення на допомогу українським захисникам і захисницям передано 102,63 млн грн, з них – 10,52 млн грн на підтримку ветеранів та ветеранок.
СК ARX і ARX Life є частинами міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. СК ARX входить до п’ятірки лідерів страхових компаній України за зібраними преміями та здійсненими виплатами.
Бригадний генерал секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при Кабінеті Міністрів Дмитро Усов увійшов до складу конкурсної комісії Всеукраїнського юридичного конкурсу студентських правотворчих ініціатив «Нова Україна очима молодих юристів», повідомили в Асоціації адвокатів України (НААУ).
Як зазначили організатори, для учасників конкурсу це створює можливість отримати зворотний зв’язок від фахівця, який безпосередньо працює над реалізацією стратегічних завдань держави в умовах війни.
Усов — кадровий офіцер і бригадний генерал, який протягом повномасштабної війни безпосередньо відповідає за організацію та реалізацію обмінів військовополоненими. За його участю додому були повернуті тисячі українських захисників і цивільних осіб. Раніше він обіймав посаду заступника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Конкурс студентських правотворчих ініціатив «Нова Україна очима молодих юристів» заснований Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана за сприяння Національної асоціації адвокатів України і має на меті залучення молодих юристів до формування бачення міжнародно-правових гарантій безпеки для України після завершення війни.
В рамках конкурсу учасники готують юридичні роботи, спрямовані на розробку практичних правотворчих ініціатив, зокрема в сферах публічного управління, безпеки, цифровізації, захисту прав людини та функціонування правової держави. Конкурс передбачає підготовку юридичної студентської роботи щодо створення проекту міжнародно-правового договору про безпеку для України.
Конкурсну комісію очолила міжнародний експерт з прав людини та механізмів захисту жертв війни, засновниця ініціатив з документування військових злочинів та побудови механізмів допомоги постраждалим Єва Гофманська. Заступником голови (секретарем) став професор, ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) Дмитро Лук’яненко.
До складу комісії, крім Усова, також увійшли директор Юридичного інституту КНЕРУ Людмила Кожура та її заступник Світлана Задерейко, голова секретаріату Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Вадим Красник, голова Молодіжного комітету НААУ Ігор Андрєєв, голова Інформаційного комітету НААУ Юрій Радзієвський, голова Центру правової інформації, професійного розвитку та експертних досліджень
Юридичного інституту КНЕУ, спікер НААУ Олексій Шевчук, народний депутат України, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, голова Дипломатичної академії МЗС Ігор Осташ, голова відділення Нотаріальної палати України (НПУ) в місті Києві, голова Комісії НПУ з питань інформатизації, цифрової трансформації та запобігання кіберзлочинності Наталія Казаєва.
