Міністерство освіти і науки України оголосило конкурси на заміщення посад ректорів ще в трьох університетах Сум і Житомира.
Згідно з повідомленнями міністерства, оголошено конкурси на посади ректорів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумського державного університету та Поліського національного університету.
Відзначається, що в конкурсах можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією з стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання і науковий ступінь та стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше десяти років.
Термін подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Міносвіти.
Як повідомлялося, 3 вересня Міносвіти скасувало конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету технологій і дизайну (КНУТД) у зв’язку з відсутністю кандидатів.
У жовтні-листопаді Міносвіти оголосило конкурси на заміщення посад ректорів в 11 університетах Одеси, Вінниці, Кропивницького, Харкова, Чернігова та Києва, зокрема: Одеської державної академії будівництва та архітектури, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Національного університету харчових технологій, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Центральноукраїнського національного технічного університету та Національного університету «Чернігівська політехніка».
Криптовалютний ринок починає грудень на знижувальній ноті: біткойн і провідні альткойни демонструють різке зниження на тлі волатильності глобальних ринків і локальних шоків у DeFi-секторі.
Що відбувається 1 грудня
За даними CoinMarketCap та інших аналітичних платформ, сукупна капіталізація крипторинку 1 грудня опустилася приблизно до $2,9–3,0 трлн, втративши близько 5% за останню добу.
Біткойн (BTC): торгується в районі $86–87 тис., добове падіння – близько 4–5%, протягом дня ціна опускалася до мінімумів близько $85,5 тис., тоді як напередодні коливалася близько $90 тис.
Ethereum (ETH):
тримається в зоні $2 800–2 850, зниження за добу – 5–6%, при цьому монета вже відступила майже на чверть від недавніх локальних максимумів листопада.
З великих альткойнів найсильніше страждають:
BNB – близько $825–830 (мінус ~5%),
Solana (SOL) – близько $126–127 (мінус ~7%),
XRP – приблизно $2,0–2,05 (мінус ~7%).
Спекулятивні memecoins (SHIB, PEPE, BONK, WIF та ін.) втрачають від 6% до 10–13% за добу, що вкладається в традиційний сценарій: найризикованіші активи падають швидше за ринок у фазах різкого відходу від ризику.
Аналітичні зведення найбільших криптобірж і профільних медіа виділяють кілька ключових факторів сьогоднішнього відкоту.
1. Ліквідація плечових позицій у тонкий вікенд-ринок
Зниження ліквідності у вихідні та на початку тижня дозволило відносно невеликим ордерам «протиснути» ціну біткоїна вниз на кілька тисяч доларів за лічені хвилини.
Це запустило каскад ліквідацій перекредитованих довгих позицій на ф’ючерсних платформах — за оцінками, обсяг примусового закриття лонгів перевищує $600–700 млн за кілька годин.
2. Експлойт в DeFi і зростання нервозності навколо безпеки
У секторі децентралізованих фінансів зафіксовано інцидент з пулом yETH протоколу Yearn Finance: витік відносно невеликий за мірками всього ринку, але припав на «тонкий» період і посилив недовіру до складних дохідних продуктів.
Частина учасників використала це як привід скоротити позиції в більш ризикованих токенах і DeFi-активах.
3. Макрофон: Японія, ФРС і загальна переоцінка ризику
Одночасно інвестори чекають засідання ФРС США 9–10 грудня: за ф’ючерсами ринок закладає високу ймовірність зниження ставки, але невизначеність навколо темпів пом’якшення політики підтримує нервозність.
4. Рух коштів в ETF і фіксація прибутку великими гравцями
Після місяців активного припливу в спотові біткойн-ETF в листопаді була зафіксована хвиля чистих відтоків на мільярди доларів, що підстьобнуло продажі.
Ончейн-дані та деривативи показують, що великі власники (whales) поступово хеджують ризики або скорочують лонги, тоді як роздрібні інвестори заходили в ринок вже на пізніх стадіях бичачого імпульсу.
Додатково на настрої тиснуть нові ініціативи регуляторів – зокрема, план Японії обкласти доходи від криптовалют єдиним 20-відсотковим податком, що робить ринок більш «схожим» на класичний, але одночасно знижує його привабливість для частини спекулянтів.
Окремий технічний сигнал: за даними CoinDesk, на місячному графіку біткоїна індикатор MACD вперше за довгий час розвернувся в «червону» зону, що в минулих циклах супроводжувало або затяжні корекції, або формування середньострокового ведмежого тренду.
Що це означає для ринку зараз
За даними CoinMarketCap, домінування біткоїна в капіталізації ринку тримається на рівні близько 58-59%, а індекс «altcoin season» залишається в зоні «сезону біткоїна», тобто альткоїни в середньому відстають від BTC на горизонті останніх місяців.
ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля””, яка входить до групи компаній “Укрпромінвест-Агро” (УПІ АГРО), за результатами діяльності за три квартали 2025 року спрямує частину нерозподіленого прибутку у сумі 600 млн грн на виплату дивідендів.
Згідно з повідомленням в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), єдиний акціонер підприємства “Укрпромінвест-Агро” вирішив здійснити частковий розподіл і виплату дивідендів з нерозподіленого чистого прибутку ПрАТ за три квартали 2025 року у розмірі 600 млн грн із розрахунку 60 тис. грн на одну просту акцію.
Акціонер розпорядився скласти перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, до 28 жовтня 2025 року і здійснити виплату дивідендів безпосередньо їм упродовж 6 місяців з дня прийняття рішення, тобто до 30 квітня 2026 року.
НКЦПФР також оприлюднило інформацію, що рішенням єдиного акціонера за 2023 рік акціонерам ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля”” буде виплачено 600 млн грн дивідендів із розрахунку за 2023 рік.
ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля” входить до складу агрохолдингу “Укрпромінвест-Агро”. Підприємство володіє земельним банком у 51 тис. га. Спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, пшениці, кукурудзи, ячменю, а також свинарстві (21 тис. голів), утримує 3 тис. голів великої рогатої худоби. Має зерносховище потужністю близько 60 тис. тонн. На підприємстві працює 5,5 тис. співробітників.
“Укрпромінвест-Агро” займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, борошна, м’ясним і молочним тваринництвом. Земельний банк групи перевищує 116,5 тис. га. Агрохолдинг розташовано переважно в регіонах, які не зазнали вторгнення російських окупантів.
Цукровий бізнес групи представлений двома цукровими заводами у Вінницькій області. Загальні елеваторні потужності зі зберігання сільгоспкультур – 120 тис. тонн.
До складу “Укрпромінвест-Агро” входять ТОВ “Група “Агропродінвест”, ПрАТ “ПК Поділля”, ТОВ “ПК Зоря Поділля”, ТОВ “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2”, АФ “Дніпроагролан”, АФ “Іванківці”, ТОВ “Мас-Агро”, ТОВ “Правобережне” і ТОВ “Прогрес-НТ”.
Власником агрохолдингу з грудня 2019 року є син експрезидента України Олексій Порошенко.
ПрАТ “Поділля” виплатить 600 млн грн дивідендів за три квартали 2025 року
Сектор пластичної та реконструктивної хірургії стає одним із помітних драйверів приватної медицини та регіональної економіки України, незважаючи на війну. Про це свідчать глобальні дані по галузі та інфраструктурні проєкти, що реалізуються в країні, повідомив пластичний хірург, засновник клініки Lita Plus Сергій Дербак.
За даними ISAPS Global Survey 2023, у світі щорічно проводиться понад 33 млн естетичних процедур, а глобальний ринок пластичної хірургії та естетичної медицини в 2024 році оцінюється приблизно в 67 млрд дол при темпах зростання 28–30% на рік. Галузевий дохід тільки Туреччини від медтуризму в сегменті пластичної хірургії досягає 2-3 млрд дол щорічно, а сукупно індустрія створює понад 1 млн робочих місць у суміжних секторах – від транспорту і готелів до фармацевтики і логістики.
«Пластична хірургія перестала бути вузькою лікарською спеціалізацією. Це вже повноцінна індустрія, яка створює робочі місця, формує податкові надходження, розвиває регіони і повертає гроші в економіку країни», – зазначив Дербак.
За його словами, українські пластичні хірурги зберігають високий рівень довіри з боку пацієнтів і професійної спільноти, виступають на міжнародних конгресах і працюють за світовими протоколами, при цьому вартість операцій в Україні в 2–4 рази нижча, ніж у Чехії, Австрії чи Німеччині. Це сприяє поступовому поверненню пацієнтів, які в перші роки війни робили операції за кордоном.
Окремо експерт вказав на потенціал Закарпаття як майбутнього медичного хабу. В Ужгороді завершується будівництво високотехнологічного центру пластичної хірургії Lita Plus, спроектованого за логікою провідних європейських медичних центрів.
«Закарпаття має потенціал стати потужним медхабом завдяки логістиці, близькості до ЄС і середовищу для відновлення. Ми будуємо клініку, яка зможе приймати пацієнтів з усієї України та з-за кордону. Це нові робочі місця, бізнеси-сателіти і стійкий економічний ефект для регіону», – сказав Дербак.
За його оцінкою, велика спеціалізована клініка пластичної хірургії здатна створити 80–120 робочих місць на першому етапі – від лікарів, анестезіологів і медперсоналу до адміністраторів, логістів і сервісних служб, а також забезпечити стабільні податкові надходження за рахунок роботи в «білому» секторі. Додатковий економічний ефект формують витрати пацієнтів та їх супроводу на готелі, транспорт, ресторани, реабілітацію, beauty-послуги та фармпрепарати.
«Після перенесення клініки в Ужгород ми вже створили десятки робочих місць, в тому числі для місцевих жителів. Частина фахівців – це лікарі, яких ми виростили на власній базі. Ми інвестуємо не тільки в стіни та обладнання, а й у розвиток кадрів регіону», – підкреслив засновник Lita Plus.
Експерт вважає реалістичним сценарій, за якого Україна в середньостроковій перспективі зможе зайняти нішу медичного хаба Східної Європи між Туреччиною та країнами ЄС за умови розвитку мережі високотехнологічних приватних клінік, збереження цінової конкурентоспроможності, інвестицій у логістику та системного просування медичного туризму.
За його словами, нові проекти в приватній медицині – це не тільки відкриття чергової клініки, але й сигнал про початок нового етапу розвитку «медичної економіки» України, де пластична та естетична хірургія стає окремим економічним ресурсом – джерелом робочих місць, податків, інвестицій і повернення пацієнтів та коштів, які раніше виїжджали за кордон.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova за січень-вересень 2025 року збільшила консолідований чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млрд 876,38 млн грн.
Згідно консолідованим проміжним звітом компанії на її сайті, консолідований чистий дохід зріс на 21,7% – до 45 млрд 727,67 млн грн.
Зазначається, що валовий прибуток “Нової пошти” за 9 місяців 2025 року досяг 10 млрд 810,63 млн грн, що на 18% більше порівняно з аналогічним торішнім періодом, тим часом прибуток від операційної діяльності зріс на 19,8% – до 5 млрд 675,07 млн грн.
Компанія за січень-вересень цього року спрямувала на придбання необоротних активів 2 млрд 942,8 млн грн, що на 39,7% менше, аніж за січень-вересень минулого року.
Згідно зі звітом, отримання позик за 9 місяців цього року скоротилося на 16,6% – до 4,05 млрд грн, тоді як їх погашення зросло на 68,8% – до 4,98 млрд грн, витрати на сплату відсотків – на 24,8%, до 1,14 млрд грн, заборгованості з фіноренди – на 27,2%, до 1,88 млрд грн.
Окрім того зросла виплата дивідендів – на 68,2%, до 1,04 млрд грн.
Залишок коштів на кінець третього кварталу, відповідно до звіту, становив 8,79 млрд грн проти 9,09 млрд грн на початок року та 5,27 млрд грн рік тому.
Як повідомлялося, “Нова пошта” згідно з опублікованою проміжною неконсолідованою фінансовою звітністю збільшила виручку за 9 місяців цього року на 22,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 37 млрд 730,11 млн грн та скоротила чистий прибуток на 6,2% – до 1 млрд 544,20 млн грн.
У першому півріччі 2025 року “Нова пошта” збільшила консолідований чистий прибуток на 18,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 765 млн грн, а консолідований чистий дохід – на 22%, до 29 млрд 829 млн грн.
На сайті “Нової пошти” зазначається, що компанія має 110 терміналів та депо по всій країні, 8 найбільших терміналів знаходяться в Києві, Харкові, Хмельницькому, Львові, Дніпрі, Одесі та Запоріжжі.
Загалом лідер експрес-відправлень в Україні на 6 жовтня мав 44 983 точки сервісу, серед яких 14 336 — відділення та 30 647 – поштомати. У першому півріччі цього року мережа відділень зросла на 708 точок – до 13 985, а поштоматів – більш ніж на 4 тис., до 28 326.
Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) має намір залучити у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) кредит до $200 млн.
Згідно з інформацією компанії, наглядова рада АМКР 26 листопада 2025 року ухвалила надати згоду на вчинення значного правочину – залучення кредиту від ЄБРР.
Ринкову вартість майна або послуг, котрі є предметом правочину, визначено відповідно до законодавства: не більше як $200 млн (8480300 тис. грн за курсом НБУ станом на 26.11.2025). Вартість активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності – 51725655 тис. грн. Співвідношення ринкової вартості майна або послуг, котрі є предметом правочину, до вартості активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності (у відсотках) – 16,3947658082%.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
