Держава готує повторний аукціон з приватизації АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) для пошуку стратегічного інвестора, можливо зі зниженням ціни, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після зриву призначеного на 25 листопада аукціону зі стартовою ціною 4,49 млрд грн через відсутність учасників.
“Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі”, – зазначило Мінекономіки у повідомлені у Телеграм.
Відомство додало, що у нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів: для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну, зокрема, інвестиційні зобовʼязання.
“Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, міністерство підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни”, – йдеться у повідомлені.
Мінекономіки нагадало основні інвестзобов’язання для переможця аукціону: зберегти основні види діяльності заводу; інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн грн; погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом, які станом на кінець червня 2025 року перевищували 366,8 млн грн; поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ) та дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
Виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю “NV Бізнес” у серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. Відтоді ОПЗ перелаштували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня у результаті російської повітряної атаки значних ушкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалки. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ “В АГРО”. У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ суттєво оптимізувало витрати, продало непрофільні активи та ведемо активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який складає близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво у найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії у повній технічній готовності, щоб мати змогу відновити роботу у найкоротші терміни, щойно це стане можливим. Він оцінив вартість запуску заводу у вартість приблизно 30 млн куб. газу.
Україна кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно. У 2009 році переможцем конкурсу з продажу ОПЗ стала підконтрольна ексвласнику ПриватБанку Ігорю Коломойському компанія “Нортіма” за 5 млрд грн. Проте конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможницею через занижену ціну і підозру учасників конкурсу у змові та визнала конкурс таким, що не відбувся.
Потім у 2016 році Україна двічі виставляла 99,567% акцій ОПЗ на продаж: в липні за стартовою ціною 13,175 млрд грн, у грудні за зниженою ціною 5,16 млрд грн, однак обидва рази безрезультатно. Відсутність інтересу до ОПЗ, зокрема, була пов’язана з його боргом понад $250 млн структурам Дмитра Фірташа, підтвердженим Стокгольмським арбітражем.
Фонд держмайна України в кінці липня 2018 року відібрав очолюваний Pericles Global Advisory консорціум у складі White&Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital як інвестрадника для приватизації ОПЗ. До коронакризи передбачалося, що підприємство може бути виставлено на продаж вже в серпні 2020 року, проте Фонд потім відклав ці плани на 2021 рік, а потім так і не реалізував їх. Останні роки до війни виробництво добрив на підприємстві велося з перервами за давальницькою схемою.
Обсяг ВВП Німеччини в третьому кварталі 2025 року не змінився в порівнянні з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Федерального статистичного агентства.
Це збіглося як з попередньо оголошеними даними, так і з консенсус-прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics.
Зростання економіки ФРН у третьому кварталі склало 0,3% у річному вираженні. Даний показник також не переглядався і збігся з очікуваннями експертів.
«Слабкий експорт мав стримуючий вплив на економічну активність у третьому кварталі, в той час як капітальні витрати дещо збільшилися», – заявив президент Destatis Рут Бренд.
Державні витрати в липні-вересні не змінилися відносно попередніх трьох місяців, капвкладення зросли на 0,3%. При цьому споживчі витрати скоротилися на 0,3% – перше зниження за сім кварталів.
Експорт товарів і послуг зменшився на 0,7%, тоді як обсяг імпорту не змінився.
У другому кварталі ВВП Німеччини зменшився на 0,2% кв/кв і збільшився на 0,3% р/р.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про світові тенденції в економіці та про перспективи основних економік світу до кінця 2025 року – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=LnQWU3r2Kd5HesPh
Джерело: http://relocation.com.ua/germanys-gdp-remained-unchanged-in-the-third-quarter/
Чистий прибуток державного ПриватБанку за підсумками трьох кварталів 2025 року збільшився порівняно із аналогічним періодом минулого року на 4,7% – до 50,63 млрд грн, що склало 42,4% від усього фінансового результату банківської системи, свідчать дані Національного банку України.
Згідно зі статистикою регулятора, до трійки лідерів увійшли ще один держбанк – Ощадбанк із чистим прибутком 13,88 млрд грн, що на 17,3% більше показника дев’яти місяців минулого року, а також Райффайзен Банк – 7,33 млрд грн, що на 19,2% більше за показник минулого року.
У першій п’ятірці найприбутковіших банків державний Укрексімбанк утримав четверту позицію з чистим прибутком 6,96 млрд грн, що на 18,5% більше, ніж торік, а п’ятим став Універсал Банк (mono) із результатом 5,10 млрд грн, який зріс на 27,7% у річному вимірі.
Окрім того Універсал банк у третьому кварталі цього року за розміром загальних активів обійшов Укрсиббанк та зайняв 7-му позицію за цим показником на ринку серед 60 банків.
Позиції з шостої до десятої зайняли банки, чиї фінансові результати за три квартали 2025 року знизилися у річному порівнянні.
Шосте місце в списку посів ПУМБ із чистим прибутком 4,79 млрд грн, що на 7,6% менше, ніж торік, тоді як Укрсиббанк через зниження прибутку на 18,5% перемістився на сьому позицію з результатом 4,11 млрд грн, а восьмим став ОТП Банк, який скоротив фінансовий результат на 6,5% – до 3,90 млрд грн.
Дев’яту та десяту позиції серед найприбутковіших банків за підсумками трьох кварталів року посіли відповідно державний Укргазбанк із результатом 3,90 млрд грн (-16,5%) та Креді Агріколь Банк із прибутком 3,63 млрд грн (-29,0%).
Більше 1 млрд грн чистого прибутку заробили за підсумками дев’яти місяців цього року ще 5 банків: Сітібанк – 3,18 млрд грн (-13,8%), державний Сенс Банк – 2,64 млрд грн (-21,9%), банк “Південний” – 2,11 млрд грн (+7,9%), А-Банк – 1,22 млрд грн (+21,3%) та Кредобанк – 1,10 млрд грн (-11,0%).
Зі збитком перші дев’ять місяців 2025 року завершили 11 із 60 банків
Зокрема найбільший збиток отримав виведений з ринку на початку листопада РВС Банк – 139,6 млн грн проти 10,6 млн грн прибутку торік, активи фінустанови впали за рік на 63,0% – до 1,65 млрд грн.
Другим за величиною втрат став націоналізований ПІН Банк – 44,0 млн грн, який за дев’ять місяців минулого року також отримав збиток 34,9 млн грн. А замкнув трійку Банк “Альянс” з 42,6 млн грн збитку, який за три квартали минулого року отримав 51,0 млн грн прибутку.
Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею “імпорт подорожей”, у 2025 році скоротяться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько $12 млрд, прогнозує перший заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“У 2023 році витрати українців за кордоном досягли максимальних значень – близько $20 млрд. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке у 2024 році, і цього року очікуємо ще близько мінус 10%”, – зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.
Ніколайчук уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом “подорожі”. При цьому скорочення витрат відбувається попри те, що міграція українців триває.
“Ми оцінюємо, що виключно за рахунок міграції чисельність населення України у 2025 році зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці й менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки”, – пояснив представник НБУ.
За даними Нацбанку, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262,0 млрд грн, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. З цієї суми 213,9 млрд грн припадали на розрахунки в торговельних терміналах, а 48,1 млрд грн – на отримання готівки.
Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% – до 275,6 млн транзакцій, з них 270,2 млн становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки – 5,5 млн.
Фонд державного майна (ФДМ) України у найближчі два місяці має виставити на приватизацію вісім спиртзаводів, вартість яких становить 250 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради Олексій Мовчан (Слуга народу).
“У 2020 році ми в парламенті ухвалили закон про демонополізацію галузі. На сьогодні у держави залишилося вісім спиртзаводів, і Фонд держмайна повинен виставити їх на продаж у найближчі два місяці. Вартість активів — близько 250 млн грн, а обсяг боргів – 650 млн грн. Тобто ситуація з продажем цього ласого активу складна, бо покупцю треба буде доплатити за його купівлю”, – написав він у Facebook за підсумками наради в парламенті з представниками ФДМ, Антимонопольного комітету та Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
На переконання нардепа, ці об`єкти повинні працювати на економіку, а не простоювати.
Приватизація спиртзаводів в Україні є частиною реформи, спрямованої на демонополізацію галузі, боротьбу з тіньовим ринком та залучення інвестицій.
Масштабна приватизація підприємств спиртової галузі розпочалася у вересні-жовтні 2020 року. На час початку приватизації у сфері виробництва спирту налічувалося 78 державних підприємств, з яких до приватизації готувався 41 об’єкт держпідприємства “Укрспирт” і 37 об’єктів концерну “Укрспирт”.
Наразі ФДМ намагається реалізувати Зарубинський спиртзавод за вдвічі зниженою від старту ціною – 77,99 млн грн, Борщівське місце провадження діяльності та зберігання спирту (13,8 млн грн), Холминський спиртовий завод (вартість не оголошено). Крім того, до продажу готують ДП “Уладівський спиртовий завод” і ДП “Коростишівський спиртовий комбінат”.
Австрійська муніципальна делегація відвідала першу вітрову електростанцію Закарпаття, реалізовану керуючою компанією «Вітряні парки України», щоб ознайомитися з українською моделлю децентралізованої генерації та партнерства інвестора з місцевою громадою в умовах війни.
Як йдеться в прес-релізі компанії, до складу делегації в Закарпаття прибули бургомістр міста Санкт-Антон-ам-Арльберг (федеральна земля Тіроль, Австрія) Гельмут Малл і бургомістр, депутат ландтагу Тіролю і голова комітету з питань Європи, федералізму та Європейського регіону Бенедикт Ленч.
Малл зазначив, що цей приклад демонструє правильність обраної Україною моделі розвитку відновлюваної енергетики. За його словами, взаємодія приватної компанії та громади дає вимірювані результати для якості життя на місцях.
«У Закарпатті ми бачимо, як відновлювана енергетика реально працює і дає розвиток громадам. Це win-win: компанія виробляє електроенергію, а громади отримують кошти на дороги, школи, соціальні ініціативи», – наводяться в релізі його слова.
Він також підкреслив, що в умовах війни стратегічне значення відновлюваної енергетики тільки посилюється і створення децентралізованих джерел генерації стає не тільки питанням розвитку, але і безпеки, з огляду на щоденні обстріли енергетичної інфраструктури України.
Бенедикт Ленч, у свою чергу, позитивно оцінив формат партнерства, що реалізується КК «Вітрові парки України» у співпраці з місцевою громадою. Він звернув увагу на те, що 3% коштів від продажу електроенергії вітропарку спрямовуються до місцевого бюджету і йдуть на інфраструктурні та соціальні проекти – ремонт шкіл, доріг та інших об’єктів.
«Я вважаю дуже позитивним, що приватні компанії співпрацюють з громадами. Разом можна досягати великих результатів і створювати хороші проекти», – зазначив він, додавши, що саме так працюють сучасні європейські моделі енергетичного розвитку.
У компанії підкреслюють, що інтерес європейських представників до українських вітропроектів пов’язаний з тим, як енергетичний сектор адаптується до реалій війни і використовує децентралізовану генерацію для зміцнення стійкості енергосистеми, особливо в регіонах, віддалених від лінії фронту, але критично важливих для балансування системи.
За даними місцевих органів влади, вітропарк у Нижньоворітській громаді з початку 2025 року забезпечив понад 40 МВт приєднаної потужності — це один з найвищих показників в Україні серед громад, а обсяг вироблення перевищив 41 млн кВт·год «чистої» електроенергії, переданої в об’єднану енергосистему.
Керуюча компанія «Вітропарки України» (ТОВ «УК «Вітропарки України»») створена в 2011 році для розробки, будівництва та управління вітроенергетичними проектами в Україні. За даними галузевої асоціації УВЕА, це один з найбільших енергетичних холдингів у вітроенергетиці країни. Діяльність компанії охоплює повний цикл – від проектування і будівництва до експлуатації вітроелектростанцій.
Згідно з відкритими даними держреєстру, юридична адреса компанії розташована в Перечині Закарпатської області, дата реєстрації – 28 грудня 2011 року, директор – Владислав Єрьоменко.
Як зазначав Forbes Україна, засновниками вітроенергетичного бізнесу, до якого входить КК «Вітряні парки України», виступали підприємець Максим Єфімов і один із співвласників ІСД Олег Мкртчан, які створили в Краматорську єдиний в Україні завод з виробництва вітротурбін за ліцензією німецької Fuhrländer. Керуючу компанію очолив Владислав Єрьоменко.
