Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Геловін із AmCham: стань донором крові 31 жовтня

У п’ятницю, 31 жовтня, з 9:30 до 13:00 AmCham Ukraine разом із нашою компанією-членом Sayenko Kharenko запрошують вас приєднатися до Дня донора крові на Геловін. Деталі локації буде надіслано зареєстрованим учасникам за день до події. Місце проведення має укриття.

Приєднуйтесь до нас (костюми вітаються, але не обов’язкові) і станьте частиною місії, що рятує життя. Кожна крапля крові може допомогти врятувати до трьох життів – адже справжнім героям не потрібні плащі, лише відвага та співчуття.

Подія відкрита для всіх, тож запрошуйте друзів, колег і близьких. Оберіть зручний час і зареєструйтеся заздалегідь через DonorUA.

Зробімо цей Геловін страшенно добрим і життєдайним!

Дотримуйтеся усіх правил та рекомендацій, щоб підготуватися до здачі крові.

Не забудьте взяти із собою паспорт та ідентифікаційний код громадянина України. Громадяни інших країн також можуть бути донорами за умови наявності посвідки на проживання в Україні та документа, що посвідчує особу.

, ,

Законодавство України дозволяє ставити жінок з медичною та фармацевтичною освітою на військовий облік заочно, але механізму їх примусового повернення з-за кордону немає – юристи

Законодавство дозволяє ставити жінок з медичною та фармацевтичною освітою на військовий облік без їх особистої присутності, втім механізми примусового призову таких жінок з-за кордону відсутні, пояснили опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.

“Обов’язок стати на військовий облік дійсно існує. Якщо людина фізично перебуває за межами України, вона повідомляє територіальний центр комплектування за місцем обліку, зокрема, електронною поштою, що тимчасово перебуває за кордоном. Але жодного інструменту, який дозволяв би державі примусово повернути громадянку для виконання цього обов’язку, не передбачено. Це стосується і тих, хто перебуває за кордоном в рамках механізму тимчасового захисту”, – сказала партнер Ario Law Firm, міністр охорони здоров’я в 2019-2020 роках Зоряна Скалецька.

Вона зазначила, що в контексті військового обліку жінок з медичною або фармацевтичною освітою, «важливо розмежовувати поняття »примусової« і “автоматичної” постановки».

«Примусова – це завжди про обмеження свободи, і таких механізмів у нас немає. А ось автоматична постановка дійсно передбачена. Постанова Кабміну від 30 липня 2025 року дозволяє ставити таких жінок на військовий облік без їх особистої присутності», – сказала вона.

Скалецька пояснила, що зараз фактично є три механізми, через які жінка з медичною або фармацевтичною освітою може бути внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів: через навчальний заклад, через особисте повідомлення і через роботодавця.

«Таким чином, »автоматична постановка« фактично відбувається через офіційне інформування навчального закладу або роботодавця, але не означає примусу або фізичного контролю з боку держави», – зазначила Скалецька.

Вона також підкреслила, що окремої відповідальності саме для жінок з медичною або фармацевтичною освітою, які не стали на військовий облік, законодавство не передбачає, адже зараз діють загальні норми про порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу, які передбачають штраф від 850 до 1,7 тис. гривень.

«Теоретично ця стаття може бути застосована і до жінок, які мають відповідну освіту, але не звернулися до ТЦК і СП, перш за все, якщо вони не працевлаштовані і отримали диплом багато років тому. Однак на практиці застосування цієї норми поки обмежене», – зазначила вона.

Скалецька звернула увагу, що ТЦК і СП зможуть автоматично виявляти таких осіб тільки тоді, коли Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів матиме технічний доступ до бази даних дипломів Міністерства освіти.

«Зараз така взаємодія між реєстрами не запроваджена, тому активного притягнення до відповідальності жінок-медиків, які не стали на облік, ми не спостерігаємо», – сказала вона.

Скалецька звернула увагу, що «практика подання інформації про випускниць медичних закладів до військкоматів існувала і до нинішніх змін, але зараз ми маємо іншу проблему: дані в реєстрах часто не оновлюються».

“Якщо ж говорити про практичний сенс цього контролю, то його мета – не покарання, а можливість оперативного залучення медичних фахівців у разі необхідності оборонного сектора. Але важливо розуміти, що навіть у цьому випадку жінка може бути залучена тільки після проходження військово-лікарської комісії (ВВК), і далеко не всі за її результатами визнаються придатними до служби”, – підкреслила юрист.

Вона також зазначила, що контроль військового обліку стосується всіх підприємств незалежно від форми власності, в тому числі в приватних клініках.

Зі свого боку, адвокат АТ «Barristers» Галина Чернякіна зазначила, що постановка на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, є виключно реєстраційним заходом і не прирівнюється до мобілізації, тобто сама по собі не означає обов’язкового призову або проходження військової служби без відповідного рішення держави.

При цьому вона зазначила, що “обмеження на виїзд за кордон у період воєнного стану стосуються виключно чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років, які підлягають військовому обліку та мобілізації, а жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту і є військовозобов’язаними, не обмежені в праві виїзду за кордон, навіть у період загальної мобілізації”.

«Відповідно, жінки, які перебувають за кордоном за програмою тимчасового захисту або на інших підставах, не можуть бути примусово повернуті в Україну для постановки на військовий облік, мобілізації або проходження військової служби», – сказала вона.

Чернякіна зазначила, що основним видом відповідальності за порушення правил військового обліку є адміністративна, яка передбачає штрафи, а кримінальна відповідальність може настати тільки в разі фактичного ухилення від мобілізації після отримання повістки.

«Однак поки що практика притягнення жінок, які відповідно до законодавства підлягають постановці на військовий облік, до адміністративної або кримінальної відповідальності є поодинокою», – сказала вона.

Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/general/1114670.html

 

, , , , , ,

Німеччина виділить додаткові 30 млн євро на енергетику України

Федеральний міністр економіки Катерина Райхе пообіцяла Україні додаткову допомогу в розмірі 30 млн євро для енергетичного сектора, ця сума ще може бути збільшена, повідомляє в п’ятницю Tagesspiegel

Райхе під час візиту до Києва заявила журналістам, що на початку жовтня близько 60% газопостачання України було знищено російськими атаками.

«Мета Росії, очевидно, полягає в тому, щоб виснажити Україну. Ми допоможемо відновити енергетичну інфраструктуру», – сказала вона.

Німеччина вже виділила третину від загальної суми EUR 390 млн для Фонду енергетичної допомоги Україні, було обіцяно інвестувати в Україну ще EUR 30 млн євро, і ця сума може бути ще збільшена.

Як повідомлялося, Райхе в п’ятницю прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після масштабних атак Росії, які серйозно пошкодили електромережі, повідомляє Reuters. Крім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-українського оборонного співробітництва.

 

 

,

234,4 млн грн туристичного збору сплатили бізнеси за 9 місяців 2025

Які регіони стали туристичними центрами?

91,7 млн грн туристичного збору надійшло у місцеві бюджети з липня по вересень 2025 року за даними Державної податкової служби. Загалом 234,4 млн грн туристичного збору сплатили бізнеси за 9 місяців 2025 року. Це у 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період до початку повномасштабної. Найбільшими “годувальниками” місцевих бюджетів залишаються Київ, Львівщина та Франківщина.

234,4 мільйона гривень туристичного збору отримали місцеві бюджети за 9 місяців 2025 року. Це на 36% більше, ніж за аналогічний період торік, і у півтора раза більше, ніж до початку повномасштабної.

Саме літній сезон традиційно стає «золотим часом» для туристичної галузі. Так, 91,7 млн грн туристичного збору сплатили бізнеси з липня по вересень 2025 року. Це на 20% більше, ніж у другому кварталі цьогоріч — 76,2 млн грн.

Понад половину туристичного збору — 53% або 125,2 млн грн — сплатив великий бізнес: готелі, санаторії, бази відпочинку. Решту 47% або 109,2 млн грн — малий бізнес, тобто власники квартир, садиб та невеликих туристичних об’єктів. Варто зазначити, що надходження від малих підприємців зросли на 39%, а від великого бізнесу — лише на 6,5% за цей період.

Столиця залишається незмінним лідером українського туризму. П’яту частину або 51 млн грн туристичного збору сплатили у Києві. 81% від цієї суми надійшов від великого бізнес.

На другому місці Львівщина із 42,5 млн грн — тут частка великого бізнесу менша,  56%. Івано-Франківщина замкнула трійку — 32,5 млн грн, водночас 55% туристичного збору у регіоні сплатив малий бізнес.

Найбільше у сезон відпусток зросла сума туристичного збору на Одещині. Попри це, показники регіону за 9 місяців усе ще на 17% нижчі, ніж за аналогічний період 2021 року.

Порівняно з довоєнним періодом, у 5 разів зросла сума туристичного збору на Буковині. При цьому 90% суми забезпечили власники квартир, садиб та невеликих туристичних об’єктів. Івано-Франківщина також у лідерах: сума туристичного збору за цей період зросла у 4,5 раза.

https://opendatabot.ua/analytics/tourist-fee-2025-3

 

, ,

NovaPay підвищив ставки за вкладами до 17,75% річних

 

 

Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) підвищив на 1-2 відсоткових пункти (в.п.) ставку за вкладами приватних інвесторів на короткі строках — від 1 до 3 місяців, а за вкладами на строк від 4 місяців до 9 місяців – на 0,25-0,5 в.п,. йдеться у релізі компанії в четвер.

Зазначається, що актуальними ставками з 23 жовтня 2025 року є : 1 місяць — 12%; 2 місяці — 14%; 3 місяці — 15,5%; 4 місяці — 17%; 6 місяців — 17,5% та 9 місяців — 17,75%.

У липні NovaPay пропонував за залучення грошей на 1 місяць 10% річних, 2 місяці — 12%, 3 місяці — 14,5%, 4 місяці — 16,5%, 6 і 9 місяців — 17,5%.

Компанія уточнила, що ставка за річними вкладами залишилась без змін – 18%.

Нацбанк з початку березня 2025 року вже п’ять засідань поспіль утримує облікову ставку на рівні 15,5%, а до того тричі збільшував її з середини грудня 2024-го. Ще раніше він утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року у сім етапів.

За словами фінансового директора NovaPay Ігоря Приходька, найбільше клієнти вкладають на короткий і середній термін.

Як повідомлялося, NovaPay запустив альтернативу депозитам через РЕПО-операції з облігаціями дочірньої компанії “НоваПей Кредит”. Вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay. Станом на липень цього року компанія звітувала про залучення через такий механізм 1,7 млрд грн.

NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

Згідно із проспектом емісії облігацій, “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.

В минулому році чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.

 

 

, ,

Чистий прибуток ПриватБанку досяг 50,6 млрд грн, кредитний портфель зріс на 27%

 

 

Державний ПриватБанк за результатами січня-вересня цього року отримав 50,6 млрд грн чистого прибутку, що на 5%, або 2,2 млрд грн перевищує показник за січень-вересень минулого року, йдеться у пресрелізі банку у четвер.

“Бізнес-результат без переоцінок, резервів під кредитні ризики та податків досяг 62,6 млрд грн, збільшившись на 15% (8,2 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом 2024 року”, – зазначила фінустанова.

За даними банку, він посідає перше місце на ринку за рівнем прибутковості, формуючи понад 43,5% прибутку банківського сектора до оподаткування. Наголошується, що такі свідчать про стійкість обраної бізнес-моделі та зростання операційної ефективності попри зовнішні виклики.

Згідно з релізом, з початку року чистий кредитний портфель банку зріс на 30 млрд грн (+27%), сягнувши 143 млрд грн станом на 30 вересня 2025 року. ПриватБанк, за його даними, посідає перше місце в Україні за обсягом кредитного портфелю, який охоплює майже 15% ринку. При цьому, частка ринку кредитів фізичних осіб становить майже 35%.

Протягом 9 місяців 2025 року кошти на рахунках клієнтів фізичних осіб збільшились на 59 млрд грн в еквіваленті (+13%), досягнувши 505 млрд грн, завдяки чому із часткою ринку 22,9% ПриватБанк є також лідером за обсягом депозитів як юридичних, так і фізичних осіб.

“Основою успішного фінансового результату банку є стабільні та зростаючі чисті процентні (+19%) та комісійні (+5%) доходи порівняно з 9 місяцями 2024 року”, – йдеться в релізі.

Показник співвідношення витрат до доходів (коефіцієнт CIR) становить 24,07%, тоді як середній для усіх банків – 41,77%.

Станом на жовтень 2025 року активна клієнтська база ПриватБанку становила 18,1 млн фізичних осіб, що на 220 тис. менше, ніж наприкінці 2024 року. Натомість кількість бізнес-клієнтів за цей період зросла на 20 тис. – до 930 тис., а користувачів мобільного застосунку банку “Приват24” зменшилася на 150 тис. – до 13,61 млн осіб.

Згідно зі статистикою НБУ, на 1 жовтня 2025 року мережа відділень ПриватБанку становила 1096, тоді як на аналогічну дату минулого року – 1113.

Інфраструктура банку налічує 7,1 тис. банкоматів і 10,3 тис. терміналів самообслуговування. Кількість POS-терміналів ПриватБанку на жовтень 2025 року перевищує 341 тис.

Загальні активи ПриватБанку, за даними НБУ, на 1 вересня 2025 року досягли 1,001 трлн грн, або 25,6% від всіх загальних активів банківської системи України.

 

 

, ,