Група “Метінвест” стала переможницею міжнародної премії Глобального договору ООН в Україні Partnership for Sustainability Award 2025 у категорії “Відновлення України” за створення першого сталевого підземного шпиталю на лінії фронту.
Згідно із пресрелізом компанії, Partnership for Sustainability Award – найпрестижніша відзнака у сферах корпоративної сталості та ESG (екологія, соціальна відповідальність та управління). Щорічна премія відзначає найкращі партнерські проєкти, реалізовані бізнесом, державою та суспільством. Ці проєкти спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку, захист довкілля, подолання суспільних та економічних викликів, сприяння миру. З 2018 року премія об’єднала понад 600 кейсів успішних партнерств, які стали прикладами сталого лідерства.
Цьогоріч на конкурс надійшло 150 заявок із 22 країн, із яких до фіналу відібрали 93 проєкти. Їх оцінювало незалежне міжнародне журі, до складу якого, зокрема, увійшли експерти з Гарвардського університету, Лондонської школи економіки, Всесвітнього економічного форуму, Базельського інституту управління та інших впливових міжнародних інституцій.
Переможців визначили у семи категоріях. Категорія “Відновлення України” охоплювала підтримку захисників України, гуманітарну допомогу цивільному населенню, розмінування та евакуацію, захист прав людини та проєкти з відбудови.
Перший в Україні підземний медичний стабілізаційний пункт на лінії фронту “Метінвест” створив у координації з Медичними силами “Схід”. Сталевий шпиталь занурено на глибину 6 метрів та обладнано комунікаціями, системами РЕБ, альтернативними джерелами живлення та засобами безпеки. Усередині є лабораторія, операційне устаткування, кисневі концентратори, апарат ШВЛ, дефібрилятори тощо. За рівнем укомплектованості він відповідає польовим шпиталям другого ешелону (Role/Echelon 2) за стандартами НАТО.
“Цей шпиталь уже врятував близько чотирьох тисяч життів військовослужбовців, які виконують бойові завдання за 8-10 км від лінії зіткнення. Нещодавно один із таких підрозділів зазнав прямого удару – три авіаційні бомби. Завдяки шпиталю вдалося врятувати людей. Слава Богу, весь підрозділ залишився живим”, – сказав командир угрупування Медичних сил “Схід” Роман Кузів.
Шпиталь приймає до 100 поранених на добу.
“Підземні шпиталі – наше ноу-хау, створене на основі сталевих бункерів – “криївок”. Коли йдеться про порятунок життя захисників, вирішальною є кожна хвилина. Саме тому розміщення стабілізаційних пунктів поблизу лінії фронту та їхня прихованість від ворога дають медикам змогу працювати в безпеці та вчасно надавати допомогу. Цей український інженерний винахід уже довів свою ефективність і зацікавив одну з провідних армій світу”, – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Глобальний договір ООН в Україні – офіційне представництво найбільшої у світі спільноти відповідальних бізнесів, що формує ESG-культуру. Ініціатива об’єднує понад 25 тисяч учасників у 167 країнах світу. Українська мережа налічує майже 150 компаній із різних галузей економіки. Група “Метінвест” стала учасником Глобального договору ООН у 2010 році.
Німеччина передала Україні вже дев’ятий ракетний комплекс протиповітряної оборони IRIS-T, повідомляє Міністерство оборони України.
“IRIS-T – сучасний ракетний комплекс протиповітряної оборони. Його виготовляє німецька компанія Diehl Defense. Комплекс призначений для ураження літаків, вертольотів, безпілотників та крилатих ракет”, – вказується у повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що високотехнологічні ракети IRIS-T можуть швидко маневрувати, уражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування та мають високочутливі інфрачервоні головки самонаведення. Вони здатні уражати сучасні літаки, долати їхні комплекси захисту, відрізняти справжні цілі від хибних.
Наразі використовуються два типи комплексів IRIS-T: SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км, та SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Комплекс IRIS-T можна інтегрувати у єдину систему протиповітряної оборони України, де він працює суміжно з іншими засобами ППО та ПРО.
Ринок кукурудзи наразі є найбільш активним сегментом українського зернового експорту, забезпечуючи стабільне завантаження портів і постійний попит з боку імпортерів, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Кукурудза наразі залишається єдиним відносно активним сегментом ринку. Станом на 22 грудня експорт становив майже 1,5 млн тонн. Хоча ці обсяги не є рекордними, відвантаження відбуваються стабільно, і саме кукурудза сьогодні забезпечує роботу більшості портів”, — зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, попит на кукурудзу на світовому ринку зберігається на високому рівні. Українська кукурудза залишається затребуваною в країнах ЄС, зокрема в Іспанії та Італії, яка входить до числа ключових покупців, а також у Туреччині.
Водночас імпортери уважно стежать за безпековою ситуацією в Україні.
“Імпортери усвідомлюють, що в найближчі місяці швидкого завершення війни не очікується, а ризики для портової інфраструктури зберігатимуться. У разі зупинення або суттєвого скорочення експорту з України світовому ринку буде складно оперативно перекрити можливий дефіцит. Американська кукурудза вже законтрактована на січень і майже повністю – на лютий, тому для поставок у цей період альтернатив Україні фактично немає”, – розповіли експерти.
Наприкінці тижня котирування на кукурудзу з швидкою поставкою зросли до $207–208 за тонну, тоді як внутрішні умовні ціни підвищилися до 9 800–9 850 грн/т.
“Подальша цінова динаміка значною мірою залежатиме від темпів зростання логістичних витрат і безпекових ризиків”, – стверджують у “Пуск”.
Як повідомляє Сербський Економіст, українські виробники та переробники ягід у грудні 2025 року провели технологічний бізнес-тур до Сербії, де вивчали практики вирощування та промислового заморожування ягід, насамперед малини, повідомляє Асоціація «Ягідництво України» (АЯУ).
Поїздку організувала асоціація за підтримки програми SIPPO в Україні. У турі взяли участь п’ять українських компаній і представники асоціації, які відвідали сербські підприємства з вирощування та заморожування ягід і ознайомилися з ланцюжком холодної переробки – від невеликих холодильників до потужностей, здатних заморожувати до 30% національного врожаю малини.
В АЯУ зазначили, що сербська сторона, незважаючи на конкуренцію України та Сербії на світовому ринку малини, демонструвала готовність до обміну практичним досвідом і технологічними рішеннями. Другий день візиту був присвячений професійному тренінгу на базі Інституту садівництва в Чачаку.
Сербський досвід також показав ряд проблем, характерних і для України: залежність галузі від ручного збору, дефіцит робочої сили і тиск погодних факторів. У Сербії майже вся малина збирається вручну, а середня оплата праці збирачів у сезоні 2025 року становила близько 50 євро на день; основними постачальниками сировини для переробки залишаються дрібні господарства населення із середньою площею близько 0,1 га.
Контекст: роль Сербії та України в малині та експорті
Сербія зберігає позицію найбільшого експортера замороженої малини та близьких ягідних культур у світовій торгівлі: у 2024 році вона стала топ-експортером за товарною позицією HS 081120 (заморожена малина, ожина та ін.) – $313,2 млн і 99,0 тис. тонн. Україна в 2024 році посіла 4-е місце серед експортерів за тією ж позицією – $115,4 млн і 61,3 тис. тонн.
Основними напрямками експорту України за HS 081120 у 2024 році були Польща та Німеччина (далі – Чехія, Франція, Італія), що відображає орієнтацію української «заморозки» на ринок ЄС і переробні ланцюжки Центральної Європи.
Завод “ЕлектронМаш” (Львів), який входить до складу корпорації “Електрон”, та філія “ВП “Рівненська АЕС” НАЕК “Енергоатом” підписали договір щодо поставки п’яти нових великих міських автобусів за очікувані 75,375 млн грн (без ПДВ).
Згідно з інформацією в “Прозорро”, договір укладено 24 грудня після того, як “ЕлектронМаш” було визнано переможцем відповідних торгів, де він був єдиним учасником.
Згідно з договором загальною вартістю 90,45 млн грн (з ПДВ), автобуси будуть поставлятись протягом 245 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Передбачена 30%-ва передоплата (27,135 млн грн) упродовж 30 календарних днів від дати його підписання.
Як повідомлялося, “ЕлектронМаш” запропонував 12-метрові низькопідлогові автобуси “Електрон” А18501 за ціною 15,075 млн грн (без ПДВ) кожен.
Автобуси виготовлено цього року. Вони оснащені дизельним двигуном Cummins екологічного стандарту Євро 6, автоматичною коробкою ZF, системою EBS. Кожен розрахований на понад 100 пасажирів (не менше ніж 30 сидячих), обладнаний відкидним пандусом і ременями в салоні для фіксації інвалідного візка.
Автобуси “Електрон” А18501 вперше були представлені виробником 2016 року, наразі експлуатуються у Львові та Ужгороді.
Рівненська АЕС оголосила тендер на закупівлю п’яти великих автобусів 17 жовтня цього року зі строком поставки до 30 листопада 2026 року. Аукціон було намічено на 28 жовтня, однак замовник декілька разів переносив кінцевий термін подання пропозицій та його дату.
Як повідомлялося, великий український виробник автобусів корпорація “Еталон” вважала, що умови тендеру дискримінаційні, прописані під турецький автобус Temsa LF 12, а також зазначала, що за оголошену ціну змогла б запропонувати сім автобусів “Еталон” замість п’яти. Однак замовник не став змінювати умови тендера, які пропонував “Еталон”.
ТОВ “Завод “ЕлектронМаш”, у якому АТ “Концерн-Електрон” володіє часткою в 55%, спеціалізується на проектуванні та виробництві трамваїв, тролейбусів, електробусів та міських пасажирських автобусів, агрегатів та запасних частин.
Завод 2024 року збільшив чистий дохід на 87,7% порівняно з попереднім роком – до 244 млн грн, чистий прибуток становив 0,06 млн грн проти 0,9 млн грн у 2023-му.
“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, відвантажила перші два вагони-платформи довжиною 60 футів типу Sgns для колії 1435 мм, виготовлені на власних потужностях.
“У рамках партнерства з австрійськими колегами, компанією “ТрансАнт”, а також на базі її конструкторських розробок, “ТАС Дніпровагонмаш” здійснено виготовлення і відвантаження перших вагонів-платформ 1435 мм. Також уперше повне складання і комплектування вагонів відбувалось на потужностях нашого підприємства”, – повідомив завод у Facebook.
“ТАС Дніпрвагонмаш” уточнює, що наразі на технічне приймання передано два інтермодальні вагони-платформи, концептуальною перевагою яких є принцип облегшеної конструкції з використанням високоміцної сталі і відповідно його збільшена вантажність.
“Обравши курс не лише на пошук нового у вітчизняному ринку вантажного вагонобудування колії 1520 мм, але й на опанування європейських традицій, “ТАС Дніпровагонмаш” продовжує наполегливу працю у напрямку інжинірінгу, консультацій, технологічного оцінювання і власне виготовлення готової продукції для залізничного ринку колії 1435″, – підкреслює компанія.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У груднi 2024 року завод випустив на ринок першi довгомiрнi 80-футовi вагони-платформи для великотоннажних контейнерiв.
Вагон-платформа типу Sgns – чотиривісний інтермодальний вагон-платформа європейського стандарту (1435 мм), вантажопідйомністю 73 т призначений для перевезення великогабаритних контейнерів.
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у січні-вересні збільшив випуск вантажних вагонів на 19% порівняно з тим же періодом 2024 року – 542 од.
Завод завершив січень-вересень 2025 року зі збитком 23,7 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року чистий прибуток складав 53,9 млн грн за зростання чистого доходу на 16,3% – до 1 млрд 486,5 млн грн.
