Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Данія інвестує 10 млн крон у відновлення української культурної спадщини

Данія інвестує 10 млн данських крон (EUR1,34 млн) в українську культуру та відновлення української культурної спадщини, повідомила у понеділок віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України – міністр культури України Тетяна Бережна по результатам зустрічі з міністром культури, медіа та спорту Данії Якобом Енгель-Шмидтом (Jakob Engel-Schmidt).

“Данія інвестує 10 мільйонів данських крон в українську культуру та відновлення української культурної спадщини. Про це сьогодні оголосив Міністр культури, медіа та спорту Данії Якоб Енгель-Шмидт під час нашої спільної прес-конференції. Також пан Енгель-Шмідт зазначив, що їхня мета – заохотити інші країни наслідувати приклад Данії. Дякую за лідерство у підтримці України!” – написала Бережна на сторінці у Facebook.

Міністерка зазначила, що українська делегація долучилась до неформальної зустрічі міністрів культури та медіа Європейського Союзу в Копенгагені.

“Ми презентуємо колегам механіку та ключові цілі роботи Українського фонду культурної спадщини – платформи для відновлення культурної спадщини та посилення культури. Показуємо цифри руйнацій, які спричинила РФ. Розповідаємо про першочергові пріоритети з відновлення на три наступні роки. Також у Копенгагені проведемо низку двосторонніх зустрічей з європейськими партнерами, данськими культурними інституціями та українською спільнотою”, – повідомила Бережна.

Вона подякувала Данії за підтримку участі України у події, партнерство та інвестиції в українську культуру і відновлення.

,

“НоваПей Кредит” збільшила прибуток у 1,8 раза — до 101,6 млн грн

“НоваПей Кредит”, дочірня компанія міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) з групи Nova, яка є емітентом облігацій NovaPay, за січень-вересень 2025 року збільшила чистий прибуток в 1,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 101,56 млн грн.

Згідно зі звітом компанії на її сайті, виручка зросла у 2,8 раза – до 488,07 млн грн, валовий прибуток – у 2,2 раза, до 164,70 млн грн, операційний прибуток – у 2,3 раза, до 134,85 млн грн.

Зазначається, що поточна дебіторська заборгованість компанії за 9 місяців 2025 року зросла з 784,77 млн грн до 1 млрд 260,75 млн грн, тоді як надходження від продажу облігацій збільшились до 659,02 млн грн з 376,89 млн грн за 9 місяців 2024 року, тоді як витрати на їх викуп – до 446,42 млн грн з 332,52 млн.

NovaPay у вересні 2025 року погасив дворічні облігації серії “С” на суму 100 млн грн, які він розмістив серед інституційних інвесторів, у портфелі емітента залишаються ще одна серія – “I” – облігацій такого типу на 90 млн грн.

Надходження за договорами РЕПО з облігаціями, які компанія пропонує як альтернативу банківським депозитам, зросли до 971,30 млн грн з 615,922 млн грн, тоді як витрати за такими договорами – до 682,26 млн грн з 505,35 млн грн, а витрати на сплату відсотків – до 69,22 млн грн з 31,84 млн грн.

Як повідомлялося, загалом протягом 2023-2025 рр. NovaPay здійснив 12 випусків облігацій загальним номіналом 1 млрд 190 млн грн. Але цінні папери всіх серій, окрім трьох, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay та виплата відсотків по ним запланована один раз при погашені. Виплата ж відсотків за облігаціями для інституційних інвесторів здійснюється щоквартально. За ними також передбачена щорічна оферта, а номінальна ставка доходності на перший рік обігу – 18% річних. Серія “K” стала третьою для інституційних інвесторів.

NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

Згідно із проспектом емісії, “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.

Торік чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.

, ,

“Універсальна” збільшила страхові премії на 27% і чистий прибуток — на 24%

Страхова компанія “Універсальна” (Київ) у січні-вересні 2025 року зібрала 2,410 млрд грн валових страхових премій, що на 27,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-рейтинг”.

Агентство оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) СК “Універсальна” на рівні “uaAAА” за національною шкалою на підставі аналізу роботи за вказаний період.

Згідно з оприлюдненими даними, надходження від фізичних осіб збільшилися на 34,70% – до 1,127 млрд грн, а від перестрахувальників, навпаки, знизились на 57,71% – до 3,489 млн грн. Таким чином, за підсумками дев’яти місяців 2025 року, юридичні особи переважали в клієнтському портфелі компанії.

Премії, передані у перестрахування, за дев’ять місяців 2025 року у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року виросли на 35,02% – до 122,285 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях збільшився на 0,28 п.п. – до 5,07%.

Чисті премії страховика виросли на 26,96% – до 2,288 млрд грн, а чисті зароблені премії показали приріст на 30,13% – до 2,062 млрд грн.

Обсяг страхових виплат, здійснених СК “Універсальна”, за січень-вересень 2025 року виріс на 35,24% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року і склав 831,348 млн грн. Таким чином, рівень виплат збільшився на 2,01 п.п. – до 34,49%.

За даними РА, за підсумками трьох кварталів 2025 року порівняно з тим самим періодом 2024 року операційний прибуток компанії виріс на 15,42% – до 214,194 млн грн, а чистий прибуток – на 24,22%, до 228,781 млн грн.

Активи страховика на 1 жовтня 2025 року виросли на 18,37% – до 2,304 млрд грн, власний капітал за рахунок збільшення обсягів нерозподіленого прибутку показав приріст на 23,48% – до 1,203 млрд грн, зобов’язання збільшились на 13,24% – до 1,101 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизились на 1,13% – до 569,150 млн грн.

Станом на звітну дату власний капітал страховика на 9,28% перевищував його зобов’язання.

Агентство також зазначає, що компанія сформувала портфель поточних фінансових інвестицій з ліквідних інструментів в обсязі 1,533 млрд грн, який складався з банківських депозитів (1,371 млрд грн) та ОВДП (162,500 млн грн). Отже, станом на початок четвертого кварталу 2025 року грошові кошти та їх еквіваленти покривали 51,70% зобов’язань ПрАТ “СК “Універсальна”, а ліквідні активи (грошові кошти, банківські депозити та державні облігації) в 1,91 раза перевищували зобов’язання страховика.

Як повідомлялось, основним акціонером СК “Універсальна” є Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.

, , ,

В Україні за час війни з’явилося близько 70 нових виноробень

В Україні за роки війни з`явилося близько 70 нових виноробних підприємств, передумовою чого стало суттєве вдосконалення законодавства, повідомив голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України Володимир Печко.

“За останні 4,5 роки завдяки покращенню законодавства і кліматичним змінам у нас стало на 70% більше виноробних підприємств… Орієнтовна цифра – близько 70 нових підприємств. Вони вийшли з тіні, почали сплачувати податки, взяли офіційно людей на роботу. В Україні почали розвиватися маленькі шато. Ніколи маленьких виноробних підприємств в Україні не було ні за радянських часів, ні за часів уже незалежної країни”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food .

Керівник галузевої асоціації нагадав, що раніше для отримання ліцензії на виробництво вина потрібно було сплатити близько 500 тис. грн. Після переходу на спрощену процедуру реєстрації виноробного підприємства ця процедура стала більш фінансово доступною і кожен, хто бажає, може отримати ліцензію за два тижні.

Після початку буму створення маленьких вітчизняних шато, за словами експерта, виноробам почало бракувати сировини і, відповідно, виноградарських насаджень.

За оцінкою Печка, в Україні наразі налічується близько 20 тис. га виноградників, із яких 5 тис. га закладено під час війни. Ця статистика не враховує окуповані території в Криму, Херсонській і Миколаївській областях.

Керівник асоціації розповів, що глобальне потепління дало українським виноградарям можлиість закладати виноградні плантації в нетипових для виноградарства регіонах. Як приклад він навів Київську область, де працює близько 10 виноробних ліцензійованих підприємств. Вони вирощують для себе сировину в Київській області і докуповують необхідні обсяги в Одеській і Миколаївській областях.

Вітчизняні винороби, констатував він, змушені активно імпортувати іноземний спирт переважно з Молдови та Грузії, де більше розвинуто виноградарство.

Печко також розповів, що позитивно на галузь вплинуло створення в Одеській області лабораторії ізотопного аналізу. Вона дає підприємствам змогу проводити перевірку виноматеріалу, з якого заводи виготовляють більш якісну продукцію.

“Завдяки активізації переробних підприємств вирощування винограду стало рентабельним. Якщо в 2023 році вартість 1 кг винограду на переробку становила 5-8 грн, то в 2024-2025 рр. вона досягла 18-25 грн, що стимулювало закладку виноградних насаджень”, – зазначив експерт і додав, що експорт українського вина наразі ще невисокий.

“Сказати, що ми дуже класні експортери і готові завоювувати Європу, ще рано. Треба це робити, треба, але більше нам потрібно захищати власний ринок. Робити якісну продукцію і конкурувати нею в Україні”, – резюмував голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України.

, , , ,

Румунія придбала у Нідерландів винищувачі F-16 за символічну ціну 1 євро

Міністерство оборони Румунії підписало контракт із урядом Нідерландів на придбання 18 багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon та відповідного обладнання.

Як повідомили у відомстві, угоду укладено у понеділок, 3 листопада. Придбані літаки будуть використовуватись виключно для навчання на базі Європейського навчального центру F-16 у Фетешті, який став регіональним центром підготовки пілотів країн-членів НАТО та партнерів Альянсу.

“Придбання здійснюється за символічною ціною один євро. Це розумна інвестиція в навчання, співпрацю і майбутнє”, – зазначили у Міністерстві оборони Румунії.

За даними румунської сторони, передача літаків має на меті посилення спроможностей навчання пілотів союзних держав і розвиток оборонної співпраці в регіоні.

, , ,

Україна цього року відкриє в Німеччині та Данії представництва з експорту зброї

Цього року Україна відкриває представництва в Берліні та Копенгагені з продажу зброї для експорту, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Ми відкриваємо дві експортні столиці. Ви знаєте, що це co-production і експорт, про який ми говорили, тієї зброї, яку ми можемо дозволити собі продавати, щоб мати додаткові гроші на наше внутрішнє виробництво дефіцитних речей, на які нам не вистачає грошей», – сказав Зеленський на брифінгу в понеділок.

За словами президента, відкриття перших двох представництв вирішено не на рівні компаній, які будуть в co-production, а також на рівні держав.

«Перші дві столиці – це наше представництво, це Берлін і Копенгаген. Це буде в цьому році», – додав президент.

, , , ,