Американська AIRO Group Holdings Inc. разом з українською компанією Nord Drone Group LLC (NDG) уклали остаточну угоду про створення AIRO Nord-Drone, LLC – трансатлантичного оборонного спільного підприємства, яке буде задовольняти потреби на ключових ринках оборонної промисловості, включаючи Україну, США і країни-НАТО.
Згідно з релізом, спільне підприємство буде поєднувати досвід виробництва і закупівель AIRO в США з перевіреними в бойових технологіях і європейськими виробничими можливостями.
«Наше партнерство з AIRO створює потужну платформу для поширення наших перевірених в боях технологій на службі збройних сил США і НАТО», – зазначив в релізі генеральний директор NDG Євген Котух.
Зараз група компаній Nord-Drone виробляє приблизно 4 тис. дронів на місяць, включаючи ударні одиниці FPV, маючи потенціал до збільшення обсягів до 25 тис. одиниць, боєприпаси для тривалого перебування в повітрі і багатоцільові бомбардувальники, з можливістю масштабування, що підтримується налагодженими виробничими потужностями та відносинами в оборонній сфері.
Згідно з пропонованою структурою, AIRO забезпечить нагляд за виробництвом, дослідженнями та розробками, а також експертизу в галузі державних закупівель, тоді як Nord Drone надасть власні технології, виробничі потужності та налагоджені зв’язки в оборонній сфері. Ця співпраця дозволить інтегрувати великосерійні, перевірені в бою платформи Nord Drone з RQ-35 Heidrun і широким портфелем безпілотних систем AIRO.
Відзначається, що створення спільного підприємства залежить від звичайних умов закриття, включаючи виконання відповідних нормативних вимог та інших попередніх умов, викладених в остаточній угоді.
Україна в січні-жовтні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 31,344 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 31,2% – до $3,518 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (80,96% поставок у грошовому вимірі), Китаю (16,66%) та Гайани (2,39%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Україна у січні-жовтні цього року знизила експорт марганцевої руди на 30,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,732 тис. тонн, але у серпні-жовтні активізувала поставки.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за десять місяців 2025 року впав на 17,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $2,214 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (98,74% поставок у грошовому виразі) та Польщі (1,26%).
За цей період імпорт марганцевої руди не відбувався.
Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
20 грудня 2025 року в Ужгороді відбудеться одна з ключових подій року у сфері пластичної та реконструктивної хірургії — конференція “Live Surgery Transcarpathian: Difficult Cases 2.0”.
Організатор — клініка пластичної хірургії Lita Plus, за підтримки UPRADAS — Ukrainian Plastic Reconstructive Aesthetic Dermatosurgeons Association.
Подія об’єднає понад 100 пластичних і реконструктивних хірургів, дерматологів та дерматохірургів з усієї України, щоб поділитися практичним досвідом, обговорити складні клінічні випадки та представити нові підходи до лікування.
Під час конференції будуть розібрані кейси реконструктивних операцій проведених військовим.
Окрім основної наукової програми, учасників очікують дискусійні панелі, практичні кейси та професійний нетворкінг.
Конференція Difficult Cases 2.0 вже вдруге стане унікальним майданчиком для живого професійного діалогу, де більше 20 спікерів розберуть клінічні випадки із власної практики, складні кейси та рішення.
«Ми створили формат, де лікар може вчитися у лікаря. Саме це формує нову якість медицини — коли професійне середовище не змагається, а розвивається разом», — зазначає Сергій Дербак, засновник клініки Lita Plus та президент асоціації UPRADAS.
Серед спікерів події — Сергій Дербак, Руслан Гуменний, Олександр Карпінський, Ілля Кириченко, Олександр Туркевич, Сергій Романюк, Володимир Шаповалюк, Євген Симулик, Денис Помінчук, Олександр Пасічник, Василь Пасічник, Анна Барінова, Ірина Шмигіна та інші провідні хірурги України.
Традиційно подія відбудеться в Ужгороді, у готельному комплексі “Камелот”.
«Закарпаття стає важливою точкою розвитку медичної освіти. Це місце, де поєднуються спокій, фокус і спільнота — саме те, що потрібно для професійного росту», — коментує Олександр Карпінський, пластичний хірург клініки Lita Plus.
Конференція проходить за підтримки асоціації UPRADAS, яка об’єднує пластичних, реконструктивних, естетичних і дерматохірургів України.
Асоціація сприяє розвитку післядипломної освіти, підвищенню стандартів хірургії та інтеграції українських лікарів у міжнародну професійну спільноту.
«Ми підтримуємо події, які формують не лише знання, а й культуру спілкування між фахівцями. Difficult Cases — це саме той формат, який змінює підхід до навчання в медицині», — зазначає Сергій Дербак.
Окрім освітньої цінності, конференція має благодійну місію — усі зібрані кошти будуть спрямовані на придбання автівок та спорядження для потреб ЗСУ.
Традиційно у межах події відбудеться гала-вечір із благодійним аукціоном, кошти з якого також підуть на допомогу ЗСУ.
Окрема категорія участі відкрита для студентів медичних університетів та інтернів.
Це унікальна можливість побачити роботу провідних хірургів, поспілкуватися з менторами та зробити перші кроки у професійному розвитку.
Дата: 20 грудня 2025 року
Місце: готельний комплекс “Камелот”, Ужгород
Початок: 09:00
Онлайн-реєстрація та деталі програми: https://livesurgery-transcarpathian.com
Акредитація ЗМІ: +38 050 172 35 00
Контактна особа: Кіра Скрипник, керівник PR-відділу клініки Lita Plus — pr@litaplus.com.
Інтефракс-Україна інформаційний партнер конференції
Фактичні закупівлі золота Китаєм у поточному році можуть у рази перевищувати офіційно декларовані обсяги і вже стали одним з ключових драйверів рекордного зростання цін на дорогоцінний метал, пише Financial Times з посиланням на аналітиків і дані ринку.
Згідно з офіційною статистикою Народного банку Китаю, в 2025 році регулятор придбав лише близько 25 тонн золота, при цьому в окремих місяцях приріст запасів становив приблизно 2 тонни. Однак аналітики Société Générale, оцінюючи торгові потоки великих злитків і дані імпорту, вважають, що реальний обсяг покупок Пекіна може досягти до 250 тонн за рік, тобто більше третини сукупного попиту світових центробанків. За їхніми оцінками, фактичні закупівлі можуть в десять і більше разів перевищувати офіційно розкриті цифри.
Директор Японської асоціації ринку дорогоцінних металів Брюс Ікемізу заявив, що учасники ринку в цьому році «практично не вірять офіційним статистичним даним, особливо по Китаю», і оцінює поточні золоті резерви країни майже в 5 тис. тонн – приблизно вдвічі вище рівня, який китайська влада повідомляє публічно.
За даними FT і експертів, значна частина покупок здійснюється непрозоро – через Державне управління з іноземної валюти (SAFE), суверенний фонд China Investment Corporation та інші структури, які не зобов’язані публікувати деталізовану звітність щодо запасів золота. Це ускладнює оцінку реального масштабу операцій і посилює невизначеність на ринку.
Аналітики відзначають, що приховане нарощування золота пов’язане зі стратегією дедоларизації. «Китай купує золото в рамках своєї стратегії зниження залежності від долара», – наводить преса слова Джеффа Каррі, стратега Carlyle. Золото розглядається як інструмент хеджування валютних і геополітичних ризиків, в тому числі на тлі напруженості у відносинах з США.
За оцінками Всесвітньої ради з золота, за останнє десятиліття частка золота в міжнародних резервах країн за межами США зросла приблизно з 10 до 26 відсотків, що зробило метал другим за значимістю резервним активом після американського долара. Масштабні покупки центробанків допомогли підняти ціну золота вище 4 300 дол за тройську унцію, відзначають FT і галузеві видання.
Китай при цьому залишається найбільшим у світі виробником і споживачем золота, забезпечуючи близько 10% світового видобутку, що дозволяє Пекіну збільшувати резерви не тільки за рахунок імпорту, але і через внутрішній ринок.
Ірландський лоукостер Ryanair перестав приймати роздруковані посадкові талони: для посадки потрібен цифровий талон в додатку myRyanair, повідомила авіакомпанія. Онлайн-реєстрація можлива на сайті та в додатку, після чого посадковий талон автоматично формується в myRyanair. За даними перевізника, раніше частка пасажирів з мобільними посадковими талонами перевищувала 80%.
Компанія пояснює цей крок прагненням прискорити посадку та знизити витрати. На довідковій сторінці зазначається, що Ryanair «переходить на 100% Digital Boarding Passes з 12 листопада 2025 року» і паперові посадкові талони більше не видаються. В окремих аеропортах можуть діяти локальні винятки, перелік яких компанія публікує у своїх роз’ясненнях.
Ряд європейських видань уточнюють, що пасажирам без смартфона або за відсутності доступу до додатка в аеропорту зможуть оформити паперовий талон після онлайн-реєстрації, а деякі національні регулятори нагадують про необхідність дотримання прав пасажирів при впровадженні цифрового формату.
