Завод “ЕлектронМаш” (Львів), який входить до складу корпорації “Електрон”, та філія “ВП “Рівненська АЕС” НАЕК “Енергоатом” підписали договір щодо поставки п’яти нових великих міських автобусів за очікувані 75,375 млн грн (без ПДВ).
Згідно з інформацією в “Прозорро”, договір укладено 24 грудня після того, як “ЕлектронМаш” було визнано переможцем відповідних торгів, де він був єдиним учасником.
Згідно з договором загальною вартістю 90,45 млн грн (з ПДВ), автобуси будуть поставлятись протягом 245 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Передбачена 30%-ва передоплата (27,135 млн грн) упродовж 30 календарних днів від дати його підписання.
Як повідомлялося, “ЕлектронМаш” запропонував 12-метрові низькопідлогові автобуси “Електрон” А18501 за ціною 15,075 млн грн (без ПДВ) кожен.
Автобуси виготовлено цього року. Вони оснащені дизельним двигуном Cummins екологічного стандарту Євро 6, автоматичною коробкою ZF, системою EBS. Кожен розрахований на понад 100 пасажирів (не менше ніж 30 сидячих), обладнаний відкидним пандусом і ременями в салоні для фіксації інвалідного візка.
Автобуси “Електрон” А18501 вперше були представлені виробником 2016 року, наразі експлуатуються у Львові та Ужгороді.
Рівненська АЕС оголосила тендер на закупівлю п’яти великих автобусів 17 жовтня цього року зі строком поставки до 30 листопада 2026 року. Аукціон було намічено на 28 жовтня, однак замовник декілька разів переносив кінцевий термін подання пропозицій та його дату.
Як повідомлялося, великий український виробник автобусів корпорація “Еталон” вважала, що умови тендеру дискримінаційні, прописані під турецький автобус Temsa LF 12, а також зазначала, що за оголошену ціну змогла б запропонувати сім автобусів “Еталон” замість п’яти. Однак замовник не став змінювати умови тендера, які пропонував “Еталон”.
ТОВ “Завод “ЕлектронМаш”, у якому АТ “Концерн-Електрон” володіє часткою в 55%, спеціалізується на проектуванні та виробництві трамваїв, тролейбусів, електробусів та міських пасажирських автобусів, агрегатів та запасних частин.
Завод 2024 року збільшив чистий дохід на 87,7% порівняно з попереднім роком – до 244 млн грн, чистий прибуток становив 0,06 млн грн проти 0,9 млн грн у 2023-му.
“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, відвантажила перші два вагони-платформи довжиною 60 футів типу Sgns для колії 1435 мм, виготовлені на власних потужностях.
“У рамках партнерства з австрійськими колегами, компанією “ТрансАнт”, а також на базі її конструкторських розробок, “ТАС Дніпровагонмаш” здійснено виготовлення і відвантаження перших вагонів-платформ 1435 мм. Також уперше повне складання і комплектування вагонів відбувалось на потужностях нашого підприємства”, – повідомив завод у Facebook.
“ТАС Дніпрвагонмаш” уточнює, що наразі на технічне приймання передано два інтермодальні вагони-платформи, концептуальною перевагою яких є принцип облегшеної конструкції з використанням високоміцної сталі і відповідно його збільшена вантажність.
“Обравши курс не лише на пошук нового у вітчизняному ринку вантажного вагонобудування колії 1520 мм, але й на опанування європейських традицій, “ТАС Дніпровагонмаш” продовжує наполегливу працю у напрямку інжинірінгу, консультацій, технологічного оцінювання і власне виготовлення готової продукції для залізничного ринку колії 1435″, – підкреслює компанія.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У груднi 2024 року завод випустив на ринок першi довгомiрнi 80-футовi вагони-платформи для великотоннажних контейнерiв.
Вагон-платформа типу Sgns – чотиривісний інтермодальний вагон-платформа європейського стандарту (1435 мм), вантажопідйомністю 73 т призначений для перевезення великогабаритних контейнерів.
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у січні-вересні збільшив випуск вантажних вагонів на 19% порівняно з тим же періодом 2024 року – 542 од.
Завод завершив січень-вересень 2025 року зі збитком 23,7 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року чистий прибуток складав 53,9 млн грн за зростання чистого доходу на 16,3% – до 1 млрд 486,5 млн грн.
Фіксовані ставки оренди для магазинів торгової галереї площею 50-200 кв. м за рік зросли на 1,3% – до $22,4 у 2025 році з $22,1 у 2024, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі UTG.
“У наступному році можна прогнозувати незначне зростання оренди від 2 до 5% в залежності від регіону. Подальше зростання затрат на утримання ТРЦ (OPEX) та обов’язкові додаткові затрати для безперебійного енергозабезпечення, що безперечно, підвищить загальні затрати орендаря. Наразі існують більш вагомі фактори, які можуть впливати на подальше підвищення орендних платежів. Серед них: зростання попиту серед орендарів на відкриття магазинів для розвитку мереж, зниження пропозицій якісних площ та вихід нових операторів в Україну “, – прокоментувала директор компанії UTG Євгенія Локтіонова.
Вона уточнила, що серед факторів, які стимулюють зростання ставок перш за все – це стабільне збільшення попиту на якісні площі з боку рітейлерів.
Щодо окремих категорій, то згідно дослідженню UTG, станом на грудень 2025 року найвищі фіксовані орендні ставки були для кіосків (1-10 кв. м) – від $70 до $250 за кв. м/міс. (без ПДВ ТА ЕП), для галерей моди – до $32, універмаги моди – до $18, продуктові супермаркети, кафе, ресторани – до $15, супермаркет електроніки – $8, дитячий розважальний центр – $6, кінотеатр – до $6 кв. м в місяць.
В цілому ринок на кінець 2025 року демонструє обережно оптимістичні тренди. Зростає середньодобова відвідуваність, хоч ще не відновились показники довоєнних років. Наприклад, районний формат – 680 осіб на 1 000 кв. м GLA у 2025 проти 660 у 2024-му і 760 у 2021. Регіональний – відповідно 318 у 2025-му, 308 у 2024-му та 407 осіб на 1 000 кв. м GLA у 2021 році.
Станом на грудень 2025 року вільними у столичних ТРЦ було 12,8% площ порівняно з 13,1% у 2024-му і де-факто вакантними 21,4% наприкінці 2022 року. За оцінками UTG, тимчасове закриття ТРЦ “Гулівер” дало незначний короткий негативний ефект, вакантність де-факто була 13%.
У розрізі форматів, найбільша вакантність була у регіональних ТРЦ – 14,9%, в окружних –вільні були 13,9% площ, у спеціалізованих – 10,1%, у районних – 6,5%.
Компанія UTG створена 2001 року. Розробила понад 1,3 тис. концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн кв. м комерційних площ в Україні.
Дорогоцінні метали показали найсильнішу динаміку серед ключових класів активів у 2025 році на тлі геополітичної напруженості, очікувань пом’якшення політики ФРС США і сезонно низької ліквідності в кінці року.
Згідно з ринковим зведенням, срібло подорожчало на 128,47%, золото – на 66,59%, мідь – на 35,45%.
Американські фондові індекси також завершують рік у плюсі: Nasdaq додав 19,70%, Russell 2000 – 12,53%.
При цьому крипторинок демонстрував слабшу динаміку: біткоїн знизився на 5,75%, Ethereum – на 11,58%, сектор альткоїнів – на 42,27%.
На сировинному ринку ключовим драйвером стала «захисна» складова попиту: золото в 2025 році оновлювало історичні максимуми, а срібло демонструвало порівняно різке зростання; мідь також зміцнилася на тлі ставок на інфраструктурний і промисловий попит.
Середня ціна на первинному ринку станом на кінець 2025 року склала $2011 за кв.м, або 84,6 тис. грн/кв.м, за рік зростання на 3,3% в доларовому еквіваленті, повідомили в прес-службі City One Development агентству «Інтерфакс-Україна».
Згідно з аналітичним звітом компанії, 2025 рік для первинного ринку житлової нерухомості Києва став роком тихого відновлення без різких рухів.
“Фактично ринок пройшов дві різні фази. На початку року попит залишався стриманим: покупці займали вичікувальну позицію, що призвело до незначного (-1,2%) коригування цін. Зате друга половина року продемонструвала зміну настроїв – кількість угод зросла, а ціни повернулися до плавного підвищення (в середньому зросли на 4,5%). У підсумку 2025 рік завершився з помірним (+3,3%) плюсом”, – повідомила аналітик City One Development Олена Ширіна.
Вона акцентувала увагу, що особливістю 2025 року є істотна різниця між формальною статистикою і реальним станом ринку, оскільки середні показники цін залишаються «обтяженими» проектами, які роками знаходяться в продажу, але фактично не будуються або знаходяться в замороженому стані. Якщо виключити такі об’єкти з розрахунків, реальна середня ціна активних новобудов Києва становить близько $2140/кв.м, що приблизно на 6-7% вище офіційної статистики.
Що стосується структури пропозиції, то тільки 3% пропозиції представляють економ-клас. Домінуючим сегментом зараз є комфорт, близько 50% пропозиції, у бізнес-класу – близько 35%, преміум утримує частку в 8-10% незважаючи на скорочення кількості проектів.
Найбільшу цінову динаміку в 2025 році продемонстрували доступні формати, що логічно в умовах обмеженого платоспроможного попиту. Економ-клас подорожчав на 5% до $1103/кв.м., комфорт – на 4% до $1365/кв.м, бізнес-клас – на 2% до $2450/кв.м; преміум-клас – на 4% до $4596/кв.м.
Нова пропозиція за 2025 рік стала рекордною для столиці з огляду на військові умови. За даними моніторингу City One Development, з початку року на ринок Києва вийшло 10 нових житлових комплексів.
Перша половина року була представлена переважно великими комфорт-комплексами, орієнтованими на масового покупця. Середня стартова ціна становила $1428/кв.м.
Друга половина року принесла на ринок проекти бізнес і преміум-класу з більш високими стартовими цінами і більш складними концепціями. Середня стартова ціна – $2727/кв.м.
Це свідчить про поступове повернення девелоперів до більш складних форматів і відновлення інвестиційного інтересу до ринку.
“Загальна кількість ЖК на ринку за чотири роки війни скоротилася приблизно на 25%, що формує дефіцит якісної пропозиції. Девелопери запускають нові проекти обережно, орієнтуючись на платоспроможний попит і інвесторів, при цьому нові проекти дорожчі за середньоринкові показники. Кількість нових ЖК є значною для четвертого року війни, але недостатньою для міста-мільйонника – пропозиція залишатиметься обмеженою, а доступного житла буде менше, при цьому конкуренція між девелоперами все більше відбувається не ціною, а продуктом”, – каже Ширина.
За її словами, за умови збереження поточних макроекономічних факторів і факторів безпеки, 2026 рік має всі передумови початися з помірного подорожчання і подальшого дефіциту якісної пропозиції. «Ринок вже пройшов найнижчу точку і поступово переходить у фазу зростання, де ключову роль відіграватимуть надійність девелопера, продумана концепція і довгострокова цінність проекту», – каже Ширіна.
City One Development – інвестиційно-девелоперська компанія з більш ніж 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.
У портфелі City One Development – понад 1 млн 240 тис. кв. м реалізованих об’єктів і 500 тис. кв. м на стадії будівництва.
Серед житлових проєктів компанії в столиці: «Новопечерські Липки», «Бульвар Фонтанів», «Святобор Park Resort», The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в рамках ІП «Місто Скла» та ІП «Галіція».
Україна наразі імпортує електричну енергію з Європи у цілодобовому режимі максимальною потужністю до 1,6 ГВт у пікові години, що не покриває максимально дозволену потужність імпорту внаслідок мережевих обмежень.
Про це повідомив т.в.о. голови Державної інспекції енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) Анатолій Замулко в ефірі телемарафону “Єдині новини” у четвер.
“Пікова частина складає по імпорту в залежності від ситуації 1,5-1,6 тис. МВт – це ще не та межа, яка по контрактам дозволена нам з Європою. Єдина проблема, яка на сьогодні залишається – це мережеві обмеження, щоб проштовхнути ту електроенергію на схід України”, – сказав він.
Як повідомлялося, максимальна погоджена комерційна потужність імпорту з ЄС з грудня 2024 року становить 2,1 ГВт. У середньому за листопад-2025 використання пропускної спроможності становило 27,4%, однак у години пікового вечірнього споживання воно суттєво зростає.
“Якби у нас була можливість швидше відновити оту мережеву інфраструктуру, напевно і можливості забезпечення саме через імпортну частину у нас були б набагато кращі”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
Як він пояснив, наразі в умовах пониження температури та приходу морозів в Україні спостерігається підвищення енергоспоживання. Щоб збалансувати енергосистему, оператори системи передачі (ОСР, обленерго) разом з обласними військовими адміністраціями вивільняють додаткову потужність для споживачів шляхом включення в графіки обмеження споживання тих об’єктів, які раніше не підлягали відключенням.
“Ми боремося з тим, щоб вгамувати зниження температури в різних форматах, в тому числі одним з дієвих інструментів, які будуть застосовуватися по всій території України, – це з врахуванням об’єктів, які мають зайти під графіки, збільшити оту справедливість, про яку говорять, по розподілу”, – сказав Замулко.
Він наголосив, що українська енергетика продовжує працювати як цілісний організм.
“Ми залишаємося об’єднаною енергосистемою, працюємо паралельно з Європою, виконуються всі перетоки відповідно до досягнутих з партнерами домовленостей, використовуємо потужності імпорту і за потреби користуємося аварійною допомогою”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
