Кількість страхових компаній в Україні в жовтні 2025 року скоротилася на одну. На кінець місяця на ринку діяли 49 ризикових страховиків і 10 компаній зі страхування життя, а також Експортно-кредитне агентство зі спеціальним статусом, повідомляють на сайті Національного банку України.
За інформацією НБУ, кількість страхових та/або перестрахувальних брокерів не змінилася – 45. У жовтні регулятор отримав 55 запитів щодо реєстраційних та ліцензійних дій страховиків.
Загалом кількість учасників небанківського фінринку за місяць знизилася до 787 з 791. На ринку небанківських послуг працювали 417 фінансових компаній (було 418), 102 ломбарди (було 104), 88 кредитних спілок, один лізингодавець і 74 колекторські компанії. Кількість небанківських фінансових груп збільшилася на одну – до 42, банківські групи без змін – 16.
Кількість банків в Україні в жовтні 2025 року не змінилася і становить 60, повідомляють на сайті Національного банку України.
За даними регулятора, кількість банківських груп також без змін – 16. На платіжному ринку продовжують працювати 15 платіжних систем, створених резидентами, включно з державними, і 10 міжнародних платіжних систем.
Серед постачальників платіжних послуг діє 16 платіжних установ (було 17 місяцем раніше), 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, один банк – емітент електронних грошей, і один оператор поштового зв’язку. До інших суб’єктів платіжного ринку належать 49 комерційних агентів і 32 технологічних оператори платіжних послуг.
У жовтні НБУ отримав 243 запити щодо реєстраційних та ліцензійних дій, з них 41 – щодо банків, 131 – щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців, 55 – щодо страховиків, 14 – щодо кредитних спілок і колекторських компаній, 2 – щодо платіжних установ.
В Україні станом на першу декаду листопада 2025 року 26 цукрових заводів, що входять до складу Національної асоціації цукровиків України, виробили 880 тис. тонн цукру — на 100 тис. тонн (10,2%) менше, ніж на аналогічну дату 2924 року, повідомив “Укрцукор” у telegram.
У галузевому об`єднанні зазначили, що поточний показник виходу цукру становить 14,81% (минулого сезону — 14,09%). Це зумовлено, зокрема, вищою цукристістю буряків при прийманні — 17,39%, що на 0,62% перевищує показник 2024 року.
Серед регіонів лідером виробництва залишається Вінницька область, де працюють шість заводів, що вже виробили 196 тис. тонн цукру.
З 18 по 20 листопада 2025 року в Мадриді (Іспанія) відбудеться одна з провідних європейських виставок електротехнічної, енергетичної та промислової автоматизації — Matelec 2025.
Цього року Київ презентує колективний стенд Made in Kyiv, організований Департаментом промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації.
На стенді площею 36 м² буде представлено 10 київських підприємств, що демонструють потенціал столиці у сфері високих технологій, автоматизації, енергетики та інноваційного виробництва:
ТОВ «Компанія ВЕРСІЯ»
ТОВ «ЕЛВАТЕХ»
ТОВ «НВФ ІНІТ»
ТОВ «Сенсорні системи України»
ПрАТ «Українська технологічна компанія»
ПрАТ «Промзв’язок»
ТОВ «Інтелтек Україна» (ITW Systems)
ТОВ «Спінор Інтернешнл»
ТОВ «НІК-Електроніка»
ТОВ «НТЦ Енергозв’язок»
Участь для підприємств — безкоштовна. Проєкт реалізується в межах Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку міста Києва на 2024–2025 роки.
На другий день виставки, 19 листопада, у межах Matelec 2025 відбудеться Діловий форум українсько-іспанського співробітництва та презентація експортного потенціалу міста Києва. У заході візьмуть участь представники органів місцевої влади, бізнесу та промислових асоціацій обох країн. Програмою форуму передбачено презентації з обох сторін, B2B-зустрічі та обговорення можливостей партнерства у сфері енергетики, електроніки та smart-рішень.
«Місто Київ системно підтримує підприємців і допомагає їм виходити на міжнародні ринки. Наша мета — зміцнювати позиції Києва як сильного європейського бренду виробництва, інновацій та бізнес-співпраці», — зазначив Володимир Костіков, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА.
Українська мережа пекарень Lviv Croissants виходить на ринок Норвегії, повідомляється на сторінці мережі в Інстаграм.
Уточнюється, що перший перший заклад відкриється в Осло (Arbeidersamfunnets Plass,1) 16 листопада 2025 року.
За даними сайту компанії, на європейський ринок бренд вийшов у вересні 2022 року.
Наразі у мережі 178 закладів по всій Україні, 11 – у Польщі та по одному – у Словаччині та Чехії. У квітні 2025-го мережа Lviv Croissants відкрила перший заклад у Південній Кореї. Корейські франчайзі інвестували в пекарню близько $250 тис, а загальні вкладення у відкриття становили близько $500 тис.
Продажі нових автобусів (без урахування мікроавтобусів) в Україні у січні-вересні поточного року зросли на 20% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 613 од., з них 91% склали автобуси малого класу, повідомив керівник проєкту Temsa компанії “Авто-Регіон” Микита Гайдамаха.
“2025 рік став для українського автобусного ринку роком тихих, але важливих змін. Після двох років невизначеності й зниження закупівель з боку приватного сектору, ринок поступово оговтується – не завдяки великим контрактам чи іноземним інвестиціям, а через локальні рішення, муніципальні тендери й програми оновлення транспорту для громад”, – розповів він агентству “Інтерфакс-Україна“.
Він підкреслив, що шкільні, комунальні та приміські перевезення формують більшу частину попиту і втримують ринок на плаву, тоді як ще п’ять років тому основу становили приватні перевізники та туристичні компанії.
Окрім того, бізнес та приватні й державні підприємства використовують автобуси для перевезення персоналу.
За наведеними Гайдамахою даними, у січні-вересні лідерами у сегменті автобусів були вітчизняні виробники: “Атаман” заводу “Черкаський автобус” – 244 од, на другому місці автобуси ZAZ виробництва Запорізького автозаводу – 136 од., на третьому – автобуси “Еталон” виробництва Чернігівського автозаводу, 120 од.
“Такому попиту сприяє програма оновлення шкільного автопарку, що продовжується навіть у воєнних умовах”, – констатував експерт.
Водночас він відзначив несподівано активну динаміку у продажах автобусів великого класу: за дев’ять місяців 2025 року продажі зросли у 2,7 раза – до 37 од., або 6% ринку.
“На дорогах знову з’являються Isuzu Citiport (20 шт.), Iveco Urbanway (5), Troliga Pegasus (6) – здебільшого у містах, які поступово оновлюють свій громадський транспорт”, – зазначив Гайдамаха.
Він додав, що процес поки не масштабний, але показовий: міська влада починає думати про великі автобуси не як про “розкіш”, а як про елемент інфраструктури. Також поступово змінюються технічні вимоги — сьогодні переважають дизельні двигуни Euro6, але паралельно тестуються електричні рішення.
Ще один цікавий фактор, за його словами – пасажиромісткість: якщо сегмент 16-25 місць залишається найбільшим (68%), то найдинамічішим став 26-29 місць: його частка зросла з 20% (25 од.) у вересні-2024 до 35,8% (39 од.) у вересні поточного року.
“Такі автобуси зручніші для приміських маршрутів — більше пасажирів без додаткових витрат на паливо, і перевізники шукають відповідний баланс”, – каже Гайдамаха.
Розповідаючи про присутність на ринку автобусів турецького виробника Temsa, він зазначив, що за дев’ять місяців в Україні зареєстровано сім автобусів цієї марки проти 15 торік, але тенденцію на закупівлі на моделі з двигуном Euro6 зберігається, тому є ймовірність, що попит зростатиме.
Гайдамаха також навів статистику реєстрацій автобусів по регіонах – найактивніша тут Сумська область (65 од.), далі йдуть Київ (63), Львівська (53) та Миколаївська (41) області.
Разом з тим найбільша динаміка росту реєстрацій у Рівненській області (у 6,6 раза), Тернопільській (у 5,5 раза), Сумській (у 2,8 раза) та Львівській (+71%).
“Це ті регіони, де громади найактивніше залучають державні програми і грантові кошти. У столиці ж концентруються імпортні поставки — понад 60% київських автобусів мають іноземне походження”, – наголосив він.
Торкаючись теми електричних автобусів, Гайдамаха зазначив, що за дев’ять місяців 2025 року зареєстровано лише два електроавтобуси.
“Вони вже працюють на маршрутах. Українські міста лише формують інфраструктуру для зарядки, та саме ці поодинокі реєстрації показують напрям руху до Green Deal”, – вважає Гайдамаха.
На його думку, 2026 рік стане роком контрастів: шкільні автобуси залишаться стабільною опорою внутрішнього попиту, тоді як міські оператори поступово почнуть перехід до нових екологічних рішень — Euro6, гібриди, електро.
