Український шаховий клуб GRECO (Київ), що представляє однойменну юридичну компанію, завоював титул чемпіона світу серед корпоративних команд FIDE World Corporate Chess Championship 2025, який відбувся в Гоа (Індія).
Як йдеться в повідомленні Федерації шахів Києва, у фінальному турнірі взяли участь 11 команд, що представляють великі міжнародні бренди, зокрема JP Morgan, Deloitte, Microsoft і Google.
Відзначається, що перемогу здобула команда GRECO, яку організатори характеризують як відносно невеликий за масштабами бізнес у порівнянні з глобальними корпораціями, проте добре відомий у шаховому середовищі клуб: його професійні склади раніше неодноразово ставали призерами різних клубних турнірів. Всього за тиждень до старту в Гоа GRECO виграв чемпіонат Європи серед корпоративних команд.
На сайті Міжнародної шахової федерації FIDE за підсумками змагань була опублікована оглядова стаття під заголовком «GRECO визнана найрозумнішою компанією в світі». У Федерації пояснюють, що такий висновок ґрунтується на логіці «якщо шахи – гра для розумних, то переможець корпоративного чемпіонату світу – найрозумніша компанія».
“Цього року ми завоювали два головні корпоративні титули – чемпіони світу та Європи. Це історичне досягнення і додаткове підтвердження того, що Україна залишається одним з лідерів шахового світу”, – заявив президент GRECO Павло Куфтирєв, слова якого наводяться в повідомленні. За його словами, компанія має намір далі розвивати шаховий проект GRECO і ставити перед собою більш амбітні цілі.
«Золотий» склад команди на чемпіонаті світу включав міжнародного гросмейстера Володимира Онищука та міжнародних майстрів Валерія Гриньова, Олексія Малого і Сергія Павлова. У відбіркових етапах до фіналу, як уточнює Федерація, також брали участь кандидат у майстри спорту Вірен Багірян і сам Павло Куфтирєв.
Згідно з інформацією Федерації шахів Києва, на турнірі в Гоа українська команда не тільки завоювала командне золото, але і кожен з гравців отримав індивідуальну нагороду на своїй дошці: Онищук, Павлов і Малий виграли золоті медалі, Гриньов – срібну.
У Федерації підкреслюють, що успіх GRECO важливий не тільки для бренду компанії, але і для іміджу України як однієї з найсильніших шахових країн світу, особливо в умовах триваючої війни.
Агропромисловий холдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, в січні-вересні 2025 року отримав EUR43,70 млн чистого прибутку, що на 42,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як зазначається у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі, у третьому кварталі цього року чистий прибуток склав EUR1,43 млн, що в 20 разів менше цього показника за третій квартал минулого року.
Згідно з документом, виручка «Астарти» за дев’ять місяців скоротилася на 22,4% – до EUR342,78 млн, хоча в третьому кварталі проти минулорічного періоду її зменшення склало лише 3,8% – до EUR116,16 млн.
У той же час через зростання собівартості і меншого приросту чистої вартості біологічних активів валовий прибуток за дев’ять місяців зменшився на 34,2% – до EUR121,05 млн, тоді як у третьому кварталі його падіння склало 48,8% – до EUR29,34 млн.
В результаті прибуток EBITDA за дев’ять місяців склав EUR101,46 млн, що на 22,9% менше, ніж за дев’ять місяців минулого року.
«Астарта» уточнила, що без урахування впливу IAS41 валова маржа склала 33% (-4 п.п. в річному обчисленні), а маржа EBITDA навіть зросла на 3 п.п. – до 28%.
Відзначається також, що операційний грошовий потік за вказаний період знизився в 3,6 рази в порівнянні з аналогічним показником минулого року – до EUR37,41 млн, головним чином через попереднє скорочення запасів, тоді як інвестиційний – подвоївся проти аналогічного періоду минулого року, до EUR75,44 млн, причому найбільші інвестиції були зроблені в сегментах переробки сої та сільського господарства.
Згідно з оприлюдненими даними, основним джерелом доходу агрохолдингу в звітному періоді було сільське господарство, яке забезпечило 33% від цього доходу, або EUR112 млн (-23% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Виробництво цукру сформувало 32% доходу «Астарти», або EUR108 млн (-36% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Дохід від переробки сої залишився стабільним на рівні EUR77 млн, що становить 22% від консолідованого доходу «Астарти». Дохід від тваринництва зріс на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR42 млн, або 12% від загального обсягу продажів за дев’ять місяців 2025 року.
Виручка від експорту склала EUR218 млн, або 63% продажів.
«Астарта» – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олієекстракційний завод у Глобино (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
«Астарта» в першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивідендів за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ТОВ “АДП-Агро” (Лозівський р-н Харківської обл.) придбати одне з підприємств зі структури агрохолдингу AgroGeneration ТОВ АФ “Подолівська” (Ізюмський р-н Харківської обл.), повідомила пресслужба відомства.
“Надано дозвіл ТОВ “АДП-Агро” на набуття прямого контролю над ТОВ АФ “Подолівська”, – зазначається у повідомленні.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ТОВ АФ “Подолівська” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних і багаторічних культур. Засновник компанії — ТОВ “Аграрна компанія “Агронова Україна” (належить AgroGeneration). Кінцевим бенефіціаром ТОВ АФ “Подолівськя” є член правління AgroGeneration, який представляє “Новаагро”, Сергій Полумисний.
ТОВ “АДП-Агро” вирощує зернові, олійні та багаторічні культури, належить екс-заступнику голови “Нафтогазу” Олександру Кацубі.
AgroGeneration заснована у 2007 році. До війни володіла земельним банком у 56 тис. га, що розташовані у Львівській, Харківській і Сумській областях. Наразі, за різними оцінками, господарює на 30 тис. га. Компанія спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур. 2024 року компанія “Новаагро” придбала 56,90% акціонерного капіталу і прав голосу AgroGeneration. 2025 року АМКУ схвалив цю угоду.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-вересні 2025 року зменшив виручку від реалізації ключової продукції на 22%, до EUR343 млн проти аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, основним джерелом доходу агрохолдингу в звітному періоді було сільське господарство, яке забезпечило 33% від цього доходу, або EUR112 млн (-23% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Виробництво цукру сформувало 32% доходу “Астарти”, або EUR108 млн (-36% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Дохід від переробки сої залишився стабільним на рівні EUR77 млн, що становить 22% від консолідованого доходу “Астарти”. Дохід від тваринництва зріс на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR42 млн, або 12% від загального обсягу продажів за 9 місяців 2025 року.
Виручка від експорту становила EUR218 млн, або 63% продажу.
Валовий прибуток склав EUR121 млн (-34% у річному обчисленні) з відповідною валовою маржею, що зменшилася до 35% порівняно з 42% у 2024 році.
Показник EBITDA склав EUR101 млн, що на 23% менше, ніж у річному обчисленні, а маржа EBITDA стабільна на рівні 30%.
Без урахування впливу IAS41 валова маржа становила 33% (-4 п.п. у річному обчисленні), а маржа EBITDA – 28% за 9 місяців 2025 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Як повідомляє Сербський економіст, в Naftna industrija Srbije (NIS) розглядається можливий продаж контрольного пакета акцій (56,15%) російською стороною компанії ADNOC з Об’єднаних Арабських Еміратів.
За даними видання, офіційних підтверджень ще немає ні від російської сторони, ні від ADNOC. Однак експерти вважають, що варіант продажу «арабському гравцеві» є найбільш імовірним і логічним. Серед інших згадуваних претендентів фігурує угорська група MOL Group.
Глава парламенту Сербії з питань енергетики Мілун Бабіч зазначив, що угода з арабським інвестором є кращим варіантом, ніж ризик блокування поставок через санкції, але оптимальним варіантом він назвав би передачу управління російській стороні на 20 років. «Продаж арабам — можлива опція… але вона не ідеальна», — зазначив він.
Президент Сербії Олександр Вучич у свою чергу підтвердив, що Росія веде переговори щодо продажу пакета NIS трьом інвесторам і сербська сторона не зможе скористатися правом переважного викупу.
Якщо угода відбудеться, експерти бачать такі можливі наслідки для Сербії:
1) посилення інвестицій у модернізацію нафтової галузі, включаючи можливе розширення виробництв і логістики в регіоні;
2) зростання геополітичної незалежності від російських активів і зниження ризику санкцій;
3) зміцнення ролі країни як енергетичного хаба Балкан.
За словами експерта Браніміра Йовановича, новий інвестор здатний експортувати нафту Сербії та регіону або вкластися в модернізацію НПЗ в Панчеві.
Naftna industrija Srbije (NIS) – найбільша нафтогазова компанія Сербії, контрольована російським «Газпром нафтою». Статутний капітал і стратегічне значення компанії роблять її ключовим елементом енергетичного сектора країни. Передача частки впливає на майбутнє управління, інвестиції та міжнародні відносини Сербії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1793
Аграрії станом на 21 листопада намолотили 50,93 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,23 млн га, що становить 88% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті у п’ятницю.
Торік на аналогічну дату було намолочено 53,4 млн тонн зернових і 19,5 млн тонн олійних, тобто цьогорічні показники нижчі на 4,6% та 12,6% відповідно, переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 20,84 млн тонн кукурудзи з 3,12 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 23,6 млн тонн з 3,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий за минулорічний – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га порівняно із 5,6 млн тонн з 1,41 млн га рік тому.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 21 листопада сягнув 896,5 тис. тонн із 327,6 тис. га порівняно із 1 млн тонн торік.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Чернігівська область – 4,57 млн тонн, Хмельницька – 4,89 млн тонн, Вінницька– 4, 62 млн тонн, Одеська – 4,06 млн тонн.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 21 листопада становить 17,05 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 92% засіяних площ, сої – з 96%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 4,72 млн тонн із 1,99 млн га порівняно із 6 млн тонн із 2,6 млн га на схожу дату минулого року, тоді як соняшнику – 8,92 млн тонн із 4,79 млн га порівняно із 10,1 млн тонн із 4,9 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 94% виробничих площ – 9,96 млн тонн із 186 тис. га проти 12 млн тонн із 251,2 тис. га рік тому.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
