Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у травні 2024 року зросли на 18% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1127 од., що також на 7% більше, ніж у квітні, повідомляє “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, до п’ятірки марок ринку нових комерційних автомобілів минулого місяця увійшли Renault – 305 од., Citroen – 115 од., MAN – 92 од., Ford – 86 од. та Iveco – 53 од. Водночас до п’ятірки не увійшла марка Scania, яка посідала у квітні другу сходинку рейтингу.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укравтопрому”, у травні минулого року в Україні було продано 955 вантажних і спецавто проти 460 за той самий місяць 2022 року. П’ятірку лідерів сформували тоді Renault (327 од.), Volkswagen (81), Mercedes-Benz (66 од.), Citroen (66) і Peugeot (52).
За даними асоціації, загалом у січні-травні 2024 року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили понад 5 тис. нових машин, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас раніше інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting, аналізуючи сегмент вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни, зазначила на своєму сайті, що в травні він подав позитивний сигнал – продаж зріс на 19% до травня-2023, більш ніж до 400 од., що дало змогу за підсумками п’яти місяців перейти до невеликого (5%) приросту цього сегмента ринку.
При цьому змінився лідер – замість Scania (за підсумками квітня) ним став MAN із приростом продажу на 21%, а на друге місце вийшла Volvo, яка наростила продаж на 71%. Третім став Ford Trucks.
Почали нарощувати продаж Isuzu, а також низка китайських брендів: Howo, DongFeng, JAC.
AUTO-Consulting також проаналізував продаж у сегменті автомобілів для бізнесу, який завжди був “лакмусом” перевірки настроїв в економічно активній частині суспільства.
Так, за даними експертів, у травні обсяг постачань автомобілів LCV сегмента (повною вагою до 3,5 тонни) знизився на 2,9% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, але за підсумками січня-травня ринок поки що демонструє 22% приріст.
При цьому наголошується, що не спостерігається різкого зростання попиту на електрофургони – у травні придбано лише шість од. (проти двох у травні-2023), але це менше ніж 1% ринку нових LCV.
Лідером сегмента став Renault із часткою 38%.
Як повідомлялося, у 2023 році, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од. При цьому сегмент вантажівок понад 3,5 тонни, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
Реалізація сиру на внутрішньому ринку стає складнішою, проте сировари продовжують активно його виробляти, оскільки вважають сироваріння більш привабливим порівняно з виробництвом біржових молокопродуктів, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «Інфагро».
«Менеджери з продажу мають постійно працювати в акціях, щоб позбутися запасів на складах. Акційні знижки бувають досить суттєвими. Такий сир уже стає конкурентним з імпортними аналогами, які в принципі також масово продають в акціях”, – радять аналітики і звертають увагу, що європейським постачальникам стають менш цікавими поставки сиру в Україну, і вони надалі не поспішатимуть зі збільшенням обсягів.
За інформацією експертів, через складнощі з реалізацією на внутрішньому ринку та девальвацію гривні експорт сиру стає для виробників ще більш актуальним. Особливо цікавий він для експортерів у Казахстан.
«Випуск напівтвердого і білого сиру в травні може навіть зрости. Водночас багато товарів «лягли» на склад, і в червні виробництво такого сиру має істотно зменшитися”, – прогнозують в “Інфагро”.
АТ «ОТП БАНК» застосовує різноманітні механізми для того, щоб зробити кредитні продукти доступними і цікавими для якомога більшої кількості бізнес-клієнтів. Про це розповіла член правління Банку Алла Бініашвілі під час виступу на міжнародній галузевій конференції Grain Ukraine.
Вона нагадала, що з початку повномасштабної війни корпоративний портфель українських банків у цілому скоротився на 20%, тож зараз банківські установи застосовують різні методи для відновлення кредитування економіки.
За словами Алли Бініашвілі, важливою перевагою ОТП БАНК є його системна співпраця з міжнародними організаціями, які пропонують ризик-шеринг або надають грантові програми для бізнесу. Зокрема, з ЄБРР, з яким Банк уклав нефінансовану угоду про розподіл портфельного ризику на загальну суму 120 млн євро, та з Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», який дозволив профінансувати українські підприємства на понад 500 млн грн за пільговою ставкою 7%.
«Ми уважно вивчаємо ризики як відповідальний банк, та водночас ми розуміємо поточну ситуацію, бачимо у яких умовах працює бізнес. А завдяки ризик-шерингу з ЄБРР можемо фінансувати різних клієнтів. У межах співпраці з Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» Банк надає кредити під пільгові ставки. Тож можливості в нас є, і це наша відмінна перевага», – наголосила Алла Бініашвілі.
Вона відзначила, що ОТП БАНК протягом усієї своєї діяльності активно застосовує позитивний міжнародний досвід, а завдяки співробітництву з International Financial Corporation (IFC) у 2017 році створив унікальний скоринговий проєкт «Агро Фабрика». «Тоді ми вивчили болі та страхи невеликих компаній, зокрема, вони хотіли швидко отримувати рішення, подавати мінімальний пакет документів тощо. Усі їхні вимоги ми задовольнили у межах «Агро Фабрики». Ми приймаємо рішення протягом робочого дня, а надаємо кошти максимум за тиждень, бо усе ж таки надання фінансування – це танок для двох, і є необхідність в отриманні певних документів. Для агровиробників ми пропонуємо кредити до 5 млн грн узагалі без застави, до 20 млн грн – під заставу фінансових аграрних розписок», – розповіла член правління Банку.
Вона підкреслила, що ОТП БАНК у межах проєкту «Агро Фабрика» успішно співпрацює як з відомими міжнародними, так і українськими компаніями-партнерами, зокрема з виробниками насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, добрив тощо. «У разі купівлі в них товару клієнтом Банку вони компенсують нам різницю у ставці, тому ми можемо надати дуже цікаву кредитну пропозицію під 0,1%, яку важко знайти в звичайному режимі на ринку. Аграрний бізнес – у центрі нашої уваги, і 50% кредитів у загальному кредитному портфелі ОТП БАНК – це саме фінансування агроіндустрії», – зауважила вона.
Кількість претендентів на одну вакансію (порівняння) на 01.06.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Площі під цукровими буряками за роки війни зросли майже на 20% – до 250 тис. га, що стало хорошим варіантом диверсифікації для аграріїв, які переорієнтувалися з вирощування зернових на цю культуру, повідомила в.о. голови правління Національної асоціації виробників цукру «Укрцукор» Яна Кавушевська.
«У роки війни галузь у принципі продемонструвала стійкість і стала острівцем порятунку для деяких фермерів, які вчасно змогли переорієнтуватися з вирощування зернових на цукрові буряки», – розповіла вона на Grain Ukraininе в Києві.
За інформацією Кавушевської, 2020 року цукровими буряками в Україні було зайнято 216 тис. га. Але вже два роки поспіль країна відводить під цю культуру 250 тис. га, що свідчить про зростання майже на 20%. Це відбувається за рахунок площ незалежних фермерів та агрокомпаній, які зробили свідомий вибір на користь цукрових буряків, побачили в них можливість отримання прибутку.
Успіх галузі в.о. голови правління «Укрцукор» пояснила сприятливою кон’юнктурою на світовому ринку, де ціни на цукор, починаючи з 2006 року, були одними з найвищих. Крім того, українським виробникам було легше експортувати цукор, а не зерно.
«Логістичні проблеми були. Безумовно, цукровики, як і зерновики, зацікавлені в тому, щоб були відкриті порти Великої Одеси, і вона нормально працювала. Але експорт сушею також був досить активним”, – констатувала вона.
Ще один позитивний фактор для активізації цукрової галузі України, за словами представника галузевої асоціації, – безмитна торгівля з ЄС, якою українські виробники активно скористалися і наростили експорт.
Говорячи про запровадження обмежень на український цукор з боку ЄС, Кавушевська відзначила як позитивний фактор відновлення українськими виробниками експорту цукру не лише до ЄС, а й до країн Чорномор’я, Західної Африки.
«За результатами травня фактично 65% цукру Україна експортувала до Європейського Союзу, а 35% – це вже країни, де наш цукор також затребуваний. У травні в принципі Україна встановила рекорд з місячного експорту цукру: за 30 днів ми відправили на експорт 108 тис. тонн цукру”, – підкреслила представник асоціації.
Кавушевська також звернула увагу, що наразі на світовому ринку відбувається корекція цін на цукор. Вона допустила, що фінансові результати для українських виробників, можливо, будуть не настільки втішними, як раніше. Однак цукрові буряки третій рік поспіль залишаться для українських фермерів у топі трьох найприбутковіших культур, що є гарною альтернативою для зерна.
Очільниця «Укрцукру» також наголосила на важливості співпраці з профільними європейськими асоціаціями виробників цукру, вказала на необхідність інтеграції української продукції до країн ЄС та нагадала, що галузь розраховує на підтримку держави та її торговельних представників, які вестимуть переговори щодо перегляду автономних торговельних заходів та про асоціацію.
Українська енергетика переживає складний період. Масовані удари по об’єктах
енергетичної інфраструктури навесні завдали серйозної шкоди, зруйнувавши або
пошкодивши більшість теплових та гідроелектростанцій. Обмеження на споживання
електроенергії діють для промислових споживачів, а в окремі дні доводиться
застосовувати графіки відключення світла і для населення. Влітку енергосистему
планується балансувати за допомогою відновлюваних джерел енергії. Підготовка до
наступного осінньо-зимового періоду потребує значних зусиль з боку енергетиків,
влади та бізнесу. Окремим важливим питанням є вибір стратегії відновлення
енергетичної інфраструктури, щоб зменшити її вразливість до ракетних атак.
На KIEF TALKS обговоримо стан української енергетики, плани та завдання подальших
дій уряду щодо забезпечення енергетичної безпеки, а також можливості для
відновлення та розвитку енергетичної галузі України. Подія стане майданчиком для
діалогу між державою та бізнесом з метою відновлення та розвитку енергетики в
Україні.
СПІКЕРИ:
• Наталія Бойко, радниця Прем’єр-міністра України з питань енергетики, заступниця
наглядової ради НАК «Нафтогаз України»
• Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго»
• Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
• Ігор Тинний, підприємець, співзасновник Української асоціації відновлюваної
енергетики
• Андріан Прoкіп, керівник програми «Енергетика» аналітичного центру Український
інститут майбутнього (Київ); старший науковий співробітник Інституту Кеннана
(Вашингтон)
МОДЕРАТОР:
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення, радник Прем’єр-
міністра України на громадських засадах
Дата: 5 червня
Час: 17:00-19:00
Початок реєстрації та Welcome Drink о 16:00
Місце проведення надішлемо після підтвердження реєстрації
Реєстрація обов’язкова за посиланням:
https://forms.gle/VdvT1xjBZehyMwck6
Кількість місць обмежена.
