Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ПриватБанк перерахував до бюджету майже 50 млрд грн податку на прибуток і дивідендів за минулий рік

Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету, склала майже 50 млрд грн, повідомила членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер на конференції International Financial Club BANKIR.
“Уже в лютому цього року наглядова рада ухвалила рішення, що банк перерахував до бюджету авансовий платіж дивідендів і податку на прибуток за результатами попереднього року на суму майже 50 млрд грн”, – сказала вона.
За даними НБУ, прибуток ПриватБанку до оподаткування за 2023 рік становив 72,77 млрд грн, а витрати з податку на прибуток – 35 млрд грн. Із решти чистого прибутку 37,76 млрд грн, згідно з рішенням уряду, 80% (30,2 млрд грн) банк має спрямувати на виплату дивідендів.
Як повідомлялося, 12 лютого Приват перерахував авансом до держбюджету суму податку на прибуток і перший транш дивідендів за 2023 рік у розмірі 26 млрд грн.
ПриватБанк є найбільшим банком у країні, його загальні активи станом на 1 березня 2024 року становили 848,64 млрд грн, або 25,9% від активів усіх 63 банків.

, , , ,

Мер Гамбурга сьогодні зустрінеться з Віталієм Кличком

Мер міста Гамбург (Німеччина) Петер Ченчер (Peter Tschentscher) прибув із візитом до Києва і має намір обговорити з мером української столиці Віталієм Кличком питання співпраці міст.

“Сьогодні я спілкуюся з Віталієм у столиці України про підтримку в рамках нашого “Пакту про солідарність і майбутнє”. Мені б хотілося познайомитися з Києвом, висловити нашу солідарність і обговорити співпрацю наших міст”, – написав Ченчер у соцмережі Х у понеділок.

“Народ України мужньо, наполегливо і з величезною силою чинить опір російській агресії. Наша підтримка має тривати доти, доки війна не закінчиться і не почнеться відновлення”, – додав мер Гамбурга.

, , , ,

“ArcelorMittal Кривий Ріг” поступово нарощує випуск продукції та запускає ще 2 коксові батареї

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) поступово нарощує виробництво, вводячи в експлуатацію агрегати, що простоювали, і долаючи наслідки російської агресії.
“Якщо раніше ми працювали на 25% потужності, то тепер з кожним днем поступово збільшуємо рівень виробництва. Це, своєю чергою, призведе до зростання робочих місць та обсягу податків для нашого міста й економіки України”, – констатує прес-служба в п’ятницю.
При цьому уточнюється, що з 21 по 24 квітня включно планується запуск коксових батарей №№3-4, які забезпечать сировиною нарощування обсягів доменного виробництва.
“Звертаємо увагу криворіжців на те, що під час запуску коксових батарей можливий помітний викид диму. Повідомляємо, що дим обумовлений технологічним процесом запуску, ситуація безпечна для жителів міста”, – пояснює АМКР.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” у січні-березні 2024 року наростив виплавку сталі на 93% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 278 тис. тонн. Випуск коксу доменного склав 245 проти 211 тис. тонн (зростання на 16%), чавуну – 403 тис. тонн проти 392 тис. тонн (зростання на 3%), сталі – 278 проти 250 тис. тонн (на 11% більше), прокату 262 тис. тонн проти 230 тис. тонн (на 14% більше).
Зростання виробництва порівняно з першим кварталом-2023 становить від 50% до 94% залежно від виду продукції.
Показники першого кварталу 2024 року також відображають поступовий прогрес у відновленні виробничих потужностей комбінату.
“Плануємо продовжувати програму виробничого розвитку, зокрема, найближчим часом наблизитися до 50% використання потужностей з металургійного виробництва. При цьому стабільність енергопостачання залишається значущим фактором успішного втілення наших планів”, – сказав раніше генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

, ,

“Метінвест” наростив сплату податків до бюджету України на 70%

Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 7,5 раза, порівняно з I кварталом 2023 року, до 1,3 млрд грн, порівняно з I кварталом 2023 року. Також група збільшила сплату податку на доходи фізичних осіб на 22%, до 791 млн грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 870 млн грн єдиного соціального внеску, що на 20% перевищує показники I кварталу 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2024 року сплатили 407 млн грн податку на прибуток. Плата за землю зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, до 312 млн грн, а екологічний податок на 34%, до 182 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що незважаючи на війну в Україні та безліч несприятливих для бізнесу факторів, групі вдалося досягти позитивної динаміки відрахувань.
“Це результат роботи нашої команди з підвищення ефективності в усіх напрямках і перебудовування компанії до нових умов. Як найбільший платник податків у галузі ми усвідомлюємо, що від нашої стабільної роботи залежить економіка прифронтових регіонів і всієї країни, а також здатність підтримувати армію та українців. І робитимемо все, щоб і далі долати всі виклики воєнного часу на шляху до перемоги”, – наголосив топменеджер.
Як повідомлялося, 2023 року “Метінвест” сплатив 14,6 млрд грн податків до бюджету України.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, ,

Quantum Systems відкрила завод БПЛА в Україні

Німецька компанія-виробник безпілотних літальних апаратів Quantum-Systems відкрила в Україні завод безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомила прес-служба Quantum-Systems.
“Новий завод стане другим підприємством компанії в Україні та очікується, що до кінця року на ньому працюватиме близько 100 осіб”, – ідеться в повідомленні компанії.
Згідно з інформацією, зможе виробляти до 1 тис. БПЛА на рік.
“Очікується, що новий завод збільшить виробничі потужності до 1 тис. безпілотників на рік, включно з виробництвом запасних частин”, – зазначили в Quantum-Systems.
Вказується також, що компанія інвестує до EUR6 млн протягом наступних двох років у виробництво БПЛА в Україні.
Як повідомлялося, безпілотники середнього радіусу дії Vector компанії Quantum-Systems експлуатуються в Україні з травня 2022 року. Наразі завдяки фінансуванню уряду Німеччини було надано 212 систем. У компанії повідомили, що до кінця року в Україну очікується поставка 500 БПЛА.
Quantum-Systems з минулого року керує центром обслуговування, підтримки, навчання та логістики в Україні, де працюють 25 українських співробітників. Вони навчають пілотів безпілотників і впроваджують технологічні досягнення в розвідувальні системи прямо на місці.
Quantum Systems є компанією подвійного призначення, в якій працює близько 250 співробітників. Виробництво в Україні – четвертий завод серед семи заводів компанії, розташованих по всьому світу.

, ,

Фінкомпанія Moneyveo планує підвищити свою частку присутності на ринку

ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (ТМ Moneyveo) оцінює свою частку на ринку споживчого онлайн-кредитування в 13-15% і планує збільшити її цьогоріч на 1,5 відсоткових пункти (в.п.), зокрема й за рахунок розширення на сегмент клієнтів малого та середнього бізнесу (МСБ), повідомив СЕО компанії Сергій Сінченко.

“Ми розглядаємо різні стратегії для досягнення цієї мети, зокрема розширення сегмента клієнтів, наприклад, за рахунок МСБ, підвищення обізнаності про наші продукти та послуги, а також удосконалення взаємодії з наявними та потенційними клієнтами”, – зазначив він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.

За словами Сінченка, стратегічні плани Moneyveo передбачають розширення асортименту послуг, вдосконалення процесів обслуговування клієнтів і розвиток маркетингових ініціатив. Також з метою поліпшення крос-функціональної взаємодії всередині компанії та більшого залучення співробітників до ухвалення рішень кредитор планує перейти від функціональної структури управління до процесного підходу, повідомив СЕО.

“Ми також зосереджуємося на оптимізації операційної ефективності, розвитку цифрових технологій і автоматизації процесів, на поліпшенні захисту особистих даних”, – зазначив Сінченко.

Він зазначив, що Moneyveo на початку лютого 2024 року здійснила виплату останнього купона і повністю погасила емісію облігацій серії “B”, емісію яких було здійснено на 100 млн грн у грудні 2021 року, після чого в січні 2023 року їхній строк обігу було продовжено ще на рік із підвищенням ставки за ними з 18% до 26% річних.

“У такий спосіб ми продемонстрували нашу здатність ефективно використовувати фінансові інструменти та виконувати фінансові зобов’язання, що підтверджує нашу стабільність і надійність у фінансовій сфері”, – прокоментував Сінченко.

Компанія розглядає нову емісію облігацій як один з інструментів для забезпечення подальшого зростання і розширення своєї діяльності.

“Імовірність його використання залежатиме від ситуації зі зростанням діяльності, конкурентним середовищем інвестиційного ринку. Наразі ми плануємо емісію 2024 року, якщо приріст видач (кредитів – ІФ-У) кілька місяців поспіль становитиме щонайменше 10%”, – поінформував Сінченко.

Згідно з даними НБУ, чистий виторг ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” за 2023 рік становив 1,30 млрд грн, або 8-ме місце на ринку, чистий прибуток – 2,66 млн грн. Активи компанії на кінець минулого року становили 600,37 млн грн.

, , , ,