Ізраїль закриває свої дипмісії по всьому світу, консульські послуги не будуть надаватися, повідомило посольство Ізраїлю в Україні.
«У світлі останніх подій ізраїльські місії по всьому світу будуть закриті, а консульські послуги не будуть надаватися», – йдеться в повідомленні на сайті посольства в п’ятницю.
Відзначається, що для ізраїльтян за кордоном доступна онлайн-форма, щоб повідомити про своє місцезнаходження і поточний статус.
Джерело: https://new.embassies.gov.il/ukraine/en/announcements/rising-lion-israel-iran-june-2025
Совет Европейского Союза примет политическое решение продлить действие механизма временной защиты для украинских беженцев, находящихся в странах ЕС, еще на один год – до марта 2027 года.
Об этом в пятницу в Люксембурге, прибыв на заседание Совета ЕС по внутренним делам, сообщил европейский комиссар по вопросам внутренних дел и миграции Магнус Бруннер. “Сегодня мы продолжаем временную защиту для граждан Украины, но мы также обсуждаем путь вперед, дорожную карту, потому что украинцы, конечно, отчаянно нуждаются в возвращении своих людей для восстановления страны, и именно этим мы занимаемся”, – сказал он.
Европейский комиссар также отметил, что в заседании по приглашению европейской стороны примет участие вице-премьер-министр Украины Алексей Чернышов. “Я очень рад, что он принял мое приглашение приехать сюда сегодня, потому что всегда важно не просто говорить об Украине, а говорить с Украиной и говорить с ними, это важно”, – подчеркнул Бруннер.
Министр по национальному единству Украины Алексей Чернышов, прибыв на заседание Совета ЕС, назвал свое участие “уникальным” и сообщил, что министры обсудят “сотрудничество и поддержку, которую Европейский Союз предоставляет Украине именно сейчас”. “Нас проинформировали о продлении временного статуса защиты для украинских беженцев еще на один год, до марта 2027 года. Очень важно обеспечить этим людям ясность относительно планирования их жизни и их безопасности. И мы очень благодарны Европейскому Союзу за это очень важное и своевременное решение”, – подчеркнул он.
Чернышов сказал, что из-за российского террора и преднамеренных атак на гражданскую инфраструктуру в Украине “ситуация остается очень драматичной”. “Сегодня мы получаем полную поддержку министров внутренних дел стран Европы”, – констатировал украинский министр.
Он также отметил важность работы с украинцами в Европе. “Сейчас у нас около 5 млн украинцев находятся под временной защитой, которые покинули Украину после начала полномасштабного вторжения. И это число растет. 60% людей находятся в Германии, Польше, Чехии. Германия – это страна, которая приняла больше всего украинцев. Это более 1,2 млн человек. И важно, чтобы мы были готовы добровольно вернуть часть украинцев или большинство украинцев после окончания войны и установления стабильного мира. Мы готовим специальные центры в столицах стран Европейского Союза – “хабы единства”, которые будут предоставлять профессиональные услуги как тем украинцам, которые рассматривают возможность добровольного возвращения домой после достижения мира, так и тем, кто решит интегрироваться в страны Европейского Союза”, – рассказал Чернышов.
Как сообщалось, ранее соответствующее предложение продлить срок действия механизма временной защиты для украинцев, которые вынуждены были покинуть страну из-за войны России против Украины, выдвинула Европейская комиссия.
Рада Європейського Союзу ухвалить політичне рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для українських біженців, які перебувають у країнах ЄС, ще на один рік – до березня 2027 року.
Про це в п’ятницю в Люксембурзі, прибувши на засідання Ради ЄС з внутрішніх справ, повідомив європейський комісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер. «Сьогодні ми продовжуємо тимчасовий захист для громадян України, але ми також обговорюємо шлях вперед, дорожню карту, тому що українці, звичайно, відчайдушно потребують повернення своїх людей для відновлення країни, і саме цим ми займаємося», – сказав він.
Європейський комісар також зазначив, що в засіданні на запрошення європейської сторони візьме участь віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов. «Я дуже радий, що він прийняв моє запрошення приїхати сюди сьогодні, тому що завжди важливо не просто говорити про Україну, а говорити з Україною і говорити з ними, це важливо», – підкреслив Бруннер.
Міністр з питань національної єдності України Олексій Чернишов, прибувши на засідання Ради ЄС, назвав свою участь «унікальною» і повідомив, що міністри обговорять «співпрацю і підтримку, яку Європейський Союз надає Україні саме зараз». «Нас поінформували про продовження тимчасового статусу захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо забезпечити цим людям ясність щодо планування їхнього життя та їхньої безпеки. І ми дуже вдячні Європейському Союзу за це дуже важливе і своєчасне рішення», – підкреслив він.
Чернишов сказав, що через російський терор і навмисні атаки на цивільну інфраструктуру в Україні “ситуація залишається дуже драматичною”. «Сьогодні ми отримуємо повну підтримку міністрів внутрішніх справ країн Європи», – констатував український міністр.
Він також наголосив на важливості роботи з українцями в Європі. »Зараз у нас близько 5 млн українців перебувають під тимчасовим захистом, які покинули Україну після початку повномасштабного вторгнення. І ця кількість зростає. 60% людей перебувають у Німеччині, Польщі, Чехії. Німеччина – це країна, яка прийняла найбільше українців. Це понад 1,2 млн осіб. І важливо, щоб ми були готові добровільно повернути частину українців або більшість українців після закінчення війни і встановлення стабільного миру. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу – «хаби єдності», які надаватимуть професійні послуги як тим українцям, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру, так і тим, хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу», – розповів Чернишов.
Як повідомлялося, раніше відповідну пропозицію продовжити термін дії механізму тимчасового захисту для українців, які змушені були покинути країну через війну Росії проти України, висунула Європейська комісія.
Європейська Комісія підтверджує виплату Україні 5-го траншу надзвичайної позики макрофінансової допомоги (MFA) на суму EUR1 млрд в рамках ERA, позики будуе погашено за рахунок заморожених державних активів Росії.
“Це ще більше зміцнює роль ЄС як найбільшого донора України з початку російської агресивної війни, а загальна підтримка наближається до EUR150 млрд”, – повідомляє у п’ятницю Європейська комісія.
Уточнюється, що загалом MFA становить EUR18,1 млрд та є внеском ЄС в ініціативу G7 щодо надзвичайних позик для прискорення зростання доходів (ERA), яка в сукупності має на меті надати Україні фінансову підтримку на суму приблизно EUR45 млрд.
“Ці позики має бути погашено за рахунок коштів від іммобілізованих державних активів Росії, що є в ЄС. З цим останнім платежем загальний обсяг позик Комісії Україні в рамках цієї MFA досягає EUR7 млрд від початку 2025 року”, – зазначили в ЄК.
В пресрелізі також нагадується, що, “як було домовлено європейськими лідерами на Спеціальній Європейській Раді на початку березня та підтверджено президенткою Урсулою фон дер Ляєн, Комісія готова за необхідності виділити внесок ЄС в ініціативу щодо позик ERA”.
“Вона підтримує тісний контакт з українською владою щодо наступних виплат. Якщо Україна подасть запит, Комісія готова швидко відреагувати. Це дозволить ЄС підтримати будь-яке суттєве збільшення військових витрат у найближчі тижні та місяці, допомагаючи забезпечити Україні сильну позицію перед будь-якими потенційними мирними переговорами”, – наголошується в пресрелізі.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Дельта Медікел” на 9,5 млн грн за інформацію на упаковках дієтичної добавки “Лактофільтрум”, яка вводить в оману споживачів.
Як повідомив АМКУ, відповідне рішення комітет прийняв 12 червня, розглянувши справу за заявою ТОВ “Орісіл-Фарм”, яке є виробником дієтичної добавки “Еліміналь Гель”.
Комітет зобов’язав “Дельта Медікал” припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення.
АМКУ зазначає, що на упаковках “Лактофільтрум” “Дельта Медікел” повідомляв невизначеному колу споживачів у мережі Інтернет, соціальних мережах Instagram та Facebook, на телебаченні неправдиві відомості про властивості цієї дієтичної добавки, зокрема, щодо “очищення організму, відновленню мікрофлори, покращення стану шкіри”, а також що добавка сприяє оздоровленню шкіри та покращенню стану при алергічних захворюваннях, акне та інших запальних захворюваннях шкіри, отруєннях різного походження.
При цьому “Дельта Медікел” не надав комітету належних доказів на підтвердження інформації про властивості дієтичної добавки “Лактофільтрум”, а Міністерство охорони здоров’я повідомило, що твердження щодо лікувальних властивостей добавки суперечить законодавству.
АМКУ нагадує, що в грудні 2024 року “Дельта Медікел” вже притягувалось до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
“Дельта медікел” з часткою 5,4% входить до ТОП-5 лідерів ринку БАДів та дієтичних добавок.
Державний Укрексімбанк (Київ) надав EUR3,2 млн кредиту ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КСЗ) для придбання частки в регіональній пивоварні ПрАТ “Хмельпиво”.
“Придбання частки в ПрАТ “Хмельпиво” стане логічним етапом у диверсифікації бізнесу та оптимізації виробничих ланцюгів”, – зазначили у банку.
В фінустанові наголосили, що фінансування спрямоване на підтримку українського виробника склотари у розширенні бізнесу та виході на ринок пивоваріння. Угода також сприятиме зміцненню вертикальної інтеграції між виробництвом пакувальної тари та готової харчової продукції.
За даними НБУ, станом на квітень 2025 року Укрексімбанк займав третє місце за розміром загальних активів серед 60 діючих банків із показником 311,8 млрд грн. Чистий прибуток банку за підсумками першого кварталу 2025 року зріс на 26% – до 2,4 млрд грн.
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) знаходиться у процесі придбання ПрАТ “Хмельницький обласний пивзавод” (“Хмельпиво”, ТМ “Проскурівське”, “Хмельницьке”) – регіонального виробника пива.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України 22 травня надав КЗС дозвіл на набуття контролю над ПрАТ “Хмельпиво”. Згідно із даними системи розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, основним акціонером “Хмельпива” з пакетом 78,0286% є директор підприємства Олександр Лисюк. Товариство скликало на 13 червня позачергові збори акціонерів, на яких буде відкликана наглядова рада на чолі з Лисюком, а замість неї обрана нова на чолі із головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником, якому належить 19,46% КЗС, а разом із родиною – 49,53%.
“Хмельпиво” у 2024 році збільшило виручку на 2,8% – до 146,41 млн грн та скоротило чистий прибуток на 3,9% – до 76,86 млн грн. На збори 8 квітня цього року виносилося питання спрямувати весь прибуток на технічне переоснащення товариства.
Його власний капітал на початок цього року складав 547,97 млн грн, грошові кошти – 326,04 млн грн, активи – 559,4 млн грн, кількість працівників – 125.
“Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні. Компанія завершила 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року, її чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Основною продукцією КСЗ є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%. За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема, у Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
КЗС повідомляло, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї. Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому, по 4,85% – Анатолію Кучеруку, Леоніду Смілянцю, Андрію Філімонюку та приватному підприємству – фірма “Сава”.
