Світовий експорт кави в 2023/24 маркетинговому сезоні (жовтень-вересень) збільшився на 11,7%, до 137,27 млн мішків (по 60 кг), повідомляється у звіті Міжнародної організації з кави (ICO).
Зокрема відвантаження зеленої (необсмаженої) кави зросли на 11,8%, до 123,75 млн мішків.
Серед макрорегіонів позицію найбільшого експортера кави зберігає Південна Америка, яка в 2023/24 сезоні збільшила поставки на 30,7%, до 66,13 млн мішків. Зокрема в Бразилії зафіксовано рекордний показник відвантажень кави в 49,03 млн мішків.
Продаж кави з держав Азії та Океанії в сезоні, що завершився, знизився на 6,7% (до 40,62 млн мішків), тоді як Африка збільшила поставки на 17,3% (до 16,02 млн мішків).
У Києві, в виставковому центрі «АККО Інтернешнл» (вул. Берестейська, 40-Б), зберуться лідери ринку, експерти, ТОП-менеджери та професіонали з усіх галузей логістики та дистрибуції, щоб взяти участь у масштабних заходах, організованих TradeMasterGroup.
XXXІ День Логіста – найбільша логістична виставка України, що охоплює всі аспекти галузі, стане платформою для обговорення актуальних викликів, нових технологій і рішень. Паралельно проходитиме DistributionMaster-2024, спеціалізована зустріч для професіоналів дистрибуції та їх партнерів, де понад 300 учасників обговорюватимуть тему «Нова реальність – виклики та рішення».
Головну подію Логістики України підтримали:
Генеральний партнер – AFINA GROUP
Міжнародний логістичний партнер — Укравтологистика
Технологічний партнер з автоматизації логістики — Konsort
Партнер з впровадження e-ТТН — Linkos Group
Логістичний оператор №1 в Україні — Global Ocean Link
ІТ Партнер — ABM Cloud
Партнер з міжнародної логістики — EURO FORWARDING
Офіційний Партнер Експерт з логістичних рішень — Пульс Лоджистик
Твій надійний Партнер із автоматизації складу — KAPELOU
Партнер з виготовлення кузовів-фургонів — ІНТЕРКАРГОТРАК
Український онлайн-сервіс управління логістикою — Sovtes
Лідер міжнародних логістичних рішень — UNI-LAMAN GROUP
Страховий партнер — Гарант АТ «Страхова компанія «ІНГО»
Партнер кава-брейку — Discaf
Експерт з автоматизації логістики — ItUa
Ваш персональний логістичний провідник — Навіс Груп
Міжнародний партнер з FTL перевезень — Бей-Транс
Якісний постачальник телематичних рішень — Linqo – частина Ruptela Group
Міжнародна транспортно-експедиційна компанія — ТОВ “ФТП”
Партнер багатообігової полімерної тари – Полімерцентр
Партнер логістики останньої милі – ANT-Logistics
Ключові теми та спікери 28 листопада
Ключові теми та спікери 29 листопада
Головну подію дистрибуції України підтримали
Генеральний партнер – AFINA GROUP
Партнер цифрових сервісів для бізнесу – Вчасно
Партнер з дистрибуції побутової хімії та товарів для дому – GLOBAL TRADE UA
Інноваційний партнер – Bimp
Партнер – ТМ HARVEST
Партнер кава-брейку – Discaf
Чайний Партнер – “Трипільське Сонце”
Партнер з дистрибуції побутової хімії та товарів для дому – GLOBAL TRADE UA
Спікери та програма 28 листопада
Спікери та програма 29 листопада
Будьте частиною майбутнього української логістики та дистрибуції!
Контактна інформація для реєстрації та участі:
+380675023013
Open4business – інформаційний партнер
Російський виробник газу «Газпром (GAZP.MM) заявив, що у вівторок відправить 42,4 млн кубометрів газу в Європу через Україну, що відповідає обсягам понеділка, в той час як номінації на постачання газу в Австрію зі Словаччини зросли.
Європейські енергетичні ринки перебувають у напруженому стані через конфлікт між «Газпромом» і австрійською компанією OMV (OMVV.VI), який призвів до того, що підконтрольна Кремлю фірма припинила постачання газу віденській компанії в суботу.
Поставки OMV були припинені після того, як компанія пригрозила конфіскувати частину газу «Газпрому» в якості компенсації за арбітраж, який вона виграла у контрактній суперечці.
Однак, щоденні потоки газу до Європи через Україну залишаються приблизно на нормальному рівні, і газ продовжує надходити до Австрії.
Номінації, або заявки від клієнтів, на постачання газу до Австрії зі Словаччини у вівторок зросли на 6% порівняно з понеділком, але залишилися приблизно на 12% нижчими за рівень, що спостерігався до того, як «Газпром» припинив постачання газу компанії OMV.
Було незрозуміло, хто купує газ, який раніше призначався для OMV.
Заявки на постачання до Чехії зі Словаччини приблизно відповідали рівням, які спостерігалися в попередні дні цього місяця.
Номінації на потоки в Словаччину з України також мало змінилися, в той час як номінації на потоки зі Словаччини були в основному стабільними, свідчать дані оператора газотранспортної системи Eustream.
“Метінвест” – найбільший український гірничо-металургійний холдинг, у січні-вересні поточного року наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) на 63% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,239 млн тонн, окатків – на 15%, до 4,570 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 25% – до 3,220 млн тонн.
Згідно з операційним звітом материнської компанії Metinvest B.V. у понеділок, у березні-липні 2024 року в Україні тривали обмеження електропостачання через російські обстріли і високий попит на імпортну е/е. Із серпня ситуація стабілізувалася, але несприятлива кон’юнктура на ринку залізорудної продукції призвела до зниження рівня виробництва.
Гірничо-збагачувальні комбінати групи продовжували працювати з різним рівнем завантаженості, з огляду на доступність е/е, її вартість, ринкові ціни на залізорудну продукцію та інші фактори, для забезпечення ефективного виробництва. Як наслідок, у 3-му кварталі 2024 року виробництво загального залізорудного концентрату зменшилося на 17% проти попереднього кварталу – до 3,347 млн тонн; обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зменшився на 15% – до 3,231 млн тонн, зокрема виробництво ЗРК скоротилося на 16% – до 1,854 млн тонн, а обсяги випуску товарних окатків – на 14% до 1,377 млн тонн.
На тлі розблокування українських чорноморських портів із серпня-2023 і збільшення портфеля замовлень на окатки, за дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року виробництво загального ЗРК збільшилося на 63%, до 12,239 млн тонн. Водночас випуск товарної залізорудної продукції зріс на 84% – до 11,446 млн тонн, зокрема виробництво товарного ЗРК зросло в 3,1 раза – до 6,876 млн тонн, а товарних окатків – на 15%, до 4,570 млн тонн.
З лютого 2024 року російські війська зосередили свої зусилля на кількох фронтах, зокрема на покровському напрямку, розташованому поблизу розташування Покровської вугільної групи. Російські війська захопили низку міст і сіл у цьому регіоні та змістили лінію фронту. У цьому районі тривають інтенсивні бої та масовані обстріли. Менеджмент уважно стежить за ситуацією і вживає всіх можливих заходів для мінімізації будь-яких потенційних негативних наслідків для групи, наголошується в повідомленні.
У третьому кварталі-2024 виробництво вугільного концентрату групи збільшилося на 14% проти попереднього кварталу – до 1,135 млн тонн. Основним фактором було збільшення обсягів виробництва на 17% у Покровській вугільній групі – до 658 тис. тонн. Незважаючи на інтенсифікацію військових дій на Покровському напрямку, виробництво зросло через введення в експлуатацію додаткової лави, що підвищило продуктивність видобутку і поліпшило якісні характеристики українського коксівного вугілля.
Виробництво вугільного концентрату на United Coal Company (США) зросло на 9% проти попереднього кварталу та склало 477 тис. тонн внаслідок збільшення видобутку на деяких шахтах Affinity переважно на тлі зростання попиту на коксівне вугілля.
За 9 міс.-2024 виробництво вугільного концентрату групи скоротилося на 25% проти аналогічного періоду 2023 року – до 3,220 млн тонн, зокрема через зменшення обсягів виробництва в Покровській вугільній групі на 23%, до 1,860 млн тонн, переважно внаслідок оптимізації видобувних робіт через зміну гірничо-геологічних умов; на United Coal Company на 28% – до 1,360 млн тонн, у зв’язку з припиненням видобутку на шахтах Carter Roag та зменшенням видобутку на деяких шахтах Wellmore.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Від початку повномасштабної війни Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестував в Україну приблизно EUR5 млрд, орієнтовно EUR2 млрд з яких спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів, зокрема у сфері ВДЕ, повідомила асоційована директорка, старша банкірка департаменту енергетики банку Ольга Єрьоміна.
«Від початку війни банк інвестував приблизно EUR5 млрд в Україну, з яких орієнтовно EUR2 млрд спрямовано на енергетичні проєкти», – сказала Єрьоміна під час міжнародної конференції ReBuild Ukraine у Варшаві, слова якої наводяться в релізі Європейсько-Українського енергетичного агентства на сайті у вівторок.
За її словами, ЄБРР відкритий для нових інвестицій у сектор ВДЕ в Україні, відзначаючи поліпшення регуляторного середовища та узгодження реформ із вимогами ЄС, утім, існують проблеми з bankability проєктів, зокрема в частині гарантованого викупу електроенергії, невизначеністю потоків доходів і нестабільністю електроенергетичного ринку.
Зі свого боку, як зазначається в релізі, член правління ЄУЕА, партнер GOLAW Олександр Мельник презентував концепцію Фонду гарантування ринкових ризиків, ініційовану агентством разом з Українською вітроенергетичною асоціацією.
«Фонд, який буде створений міжнародними фінансовими установами, захищатиме приватні компанії ВДЕ від коливань на ринку електроенергії шляхом забезпечення мінімальної ціни електроенергії», – пояснив Мельник.
На думку Єрьоміної, Фонд може стати головним драйвером інвестицій, сприяючи стійкості енергосистеми України та прискоренню впровадження проєктів із ВДЕ.
У релізі вказується, що за Національним планом енергетики та клімату до 2030 року Україна має подвоїти поточні 10 ГВт ВДЕ-потужності, чому сприятиме, зокрема, Фонд гарантування ринкових ризиків.
Як повідомлялося у вересні 2024 року, ЄБРР від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну надав українській економіці EUR4,6 млрд, зокрема щонайменше EUR1 млрд енергетичним компаніям «Укренерго», «Нафтогаз» і «Укргідроенерго».
У червні повідомлялося, що німецька компанія GOLDBECK SOLAR Investment і ЄБРР створюють спільне підприємство GOLDBECK SOLAR Investment Ukraine для реалізації проєктів будівництва в Україні СЕС 500 МВт протягом наступних трьох-п’яти років.
GOLDBECK SOLAR Investment мала отримати кредит у розмірі EUR5 млн від DEG (Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft) для своїх зобов’язань в Україні через програму ImpactConnect, ініційовану та фінансовану Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Планування будівництва першого сонячного парку має розпочатися восени 2024 року.
Це перша угода ЄБРР про акціонерний капітал в енергетичному секторі України після повномасштабного вторгнення РФ.
Із проханням до Європейської Комісії вжити захисних заходів щодо імпорту меду з України до Болгарії звернувся міністр сільського господарства і продовольства цієї країни Георгій Тахов на засідання Ради ЄС із сільського господарства і рибальства, його прохання підтримав представник Румунії, повідомило Міністерство сільського господарства Болгарії.
За словами Тахова, імпорт українського меду ускладнює реалізацію місцевої продукції. Річ у тім, що значні обсяги українського меду, які надходять на європейський ринок за дуже низькими цінами, чинять великий тиск на ціни на болгарський мед.
«Крім багатьох проблем, що стоять перед галуззю, за останні три роки вона також зіткнулася з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг меду, імпортованого з України в нашу країну з січня по жовтень 2024 року, збільшився більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», – наголосив Тахов і додав, що високий рівень імпорту з України ставить виробників Болгарії в складне становище.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС пояснив, що Болгарія і Румунія зажадали застосування захисних заходів для імпорту в Європейський Союз меду з України, оскільки безмитна квота, визначена в автономній лібералізації торгівлі, вичерпана, а «мито створює проблеми на внутрішніх ринках, обтяжених імпортом».
«Захід – так зване регулювання банкоматів – вичерпано, проте кількість меду, що надходить з України, як і раніше, оподатковується митом, що також створює проблеми на внутрішніх ринках, які обтяжені імпортом», – процитувало його слова Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь наголосив, що необхідно вжити ефективних заходів проти проникнення підробленого меду на ринок ЄС, наприклад, шляхом маркування та поділу натурального і ненатурального меду. Він також вважає, що необхідно компенсувати «конкурентні недоліки, що виникають» і додатково підтримати сектор бджільництва.
Як повідомлялося, Європейська Комісія 20 серпня ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок. Імпорт меду з України з початку 2024 року до серпня перевищив встановлені квотою обсяги в 44,418 тис. тонн. Додатковий імпорт обкладається митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го ввела квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Рада Європейського Союзу 13 травня 2024 року схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема цукру, яєць, птиці, вівса, кукурудзи, меду, круп у разі, якщо імпорт цих продуктів 2024 року перевищить середні його обсяги, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році в разі, якщо в період з 1 січня по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
