Україна в січні-жовтні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі в 5 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 66,260 тис. тонн з 334,008 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт феросплавів знизився в 3,7 раза – до $78,138 млн з $288,958 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Польщі (25,17% поставок у грошовому виразі), Туреччини (24,31%) та Італії (19,74%).
Крім того, у січні-жовтні Україна імпортувала 77,556 тис. тонн цієї продукції порівняно з 6,790 тис. тонн за січень-жовтень-2023 (зростання в 11,4 раза). У грошовому виразі імпорт зріс у 4,8 раза – до $131,192 млн із $27,192 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (35,03%), Норвегії (18,98%) і Казахстану (14,38%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2023 року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 1,5% порівняно з 2022 роком – до 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі експорт феросплавів знизився на 47,2% – до $297,595 млн. Основний експорт здійснювали в Польщу (52,79% постачань у грошовому виразі), Туреччину (14,13%) і Нідерланди (8,46%).
Крім того, за 2023 рік Україна імпортувала 14,203 тис. тонн цієї продукції, що на 30,9% менше порівняно з 2022 роком. У грошовому виразі імпорт скоротився на 41% – до $42,927 млн. Ввезення здійснювали переважно з Польщі (23,94%), Індії (16,08%) і Вірменії (14,35%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
ПрАТ «Страхові гарантії України» («СГУ» Київ) у січні-вересні 2024 року зібрало 1,33 млн грн валових премій, що на 34,4% менше ніж роком раніше, випливає з інформації рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика/кредитного рейтингу за національною шкалою на рівні «uaАА» за підсумками роботи за 9 міс. 2024 року.
Водночас наголошується, що за цей період 2024 року обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених страховиком, становив 100 тис. грн., тоді як за аналогічний період роком раніше 3 тис. грн.
Також зазначається, що власний капітал «СГУ» станом на 30 вересня 2024 року зріс на 44,53% і становив 55,17 млн грн у зв’язку зі збільшенням обсягів нерозподіленого прибутку в його структурі внаслідок прибуткової діяльності в аналізованому періоді.
За цей самий період валові зобов’язання компанії скоротилися на 95,35% до 0,96 млн грн, обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках «СГУ» зріс на 0,07% і становив 47,97 млн грн. Рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика зріс на 4769 п.п. до 50,02%.
При цьому РА зазначає, що операційний прибуток страховика за 9 місяців 2024 року склав 10,76 млн грн, а чистий прибуток – 12,41 млн грн, тоді як за аналогічний період 2023 року діяльність «СГУ» була збитковою.
ПрАТ «СГУ» зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності, зокрема чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.
Уряди України та Фінляндії уклали Рамкову угоду, згідно з якою Фінляндія мобілізує до EUR50 млн наступного року на проєкти, що фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ), повідомляють у прес-релізі Міністерства фінансів.
«У рамках угоди на 2025 рік заплановано надання кредитів на суму до EUR50 млн. Подальша реалізація Програми передбачатиме укладення відповідних кредитних договорів для визначення обсягу, строків та умов надання позик», – уточнюється в релізі.
Угоду з української сторони підписав міністр фінансів Сергій Марченко, тоді як від Фінляндії підписантом виступив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Уточнюється, що грантова складова проєкту становитиме щонайменше 35% загальної вартості, що дасть змогу забезпечити пільгові умови фінансування.
Крім цього, міністри обговорили поточні програми розвитку і підтримки відновлення України за сприяння Фінляндії. Марченко наголосив на важливості співпраці в рамках Української платформи донорів, до керівного комітету якої Фінляндія приєдналася у квітні 2024 року в ролі спостерігача.
Своєю чергою Тавіо акцентував, що найперспективнішими галузями для інвестицій та відновлення для фінської сторони є: енергетика, освіта, інфраструктура, а також цифрові технології та сільське господарство.
У Мінфіні нагадали, що пряма бюджетна підтримка Фінляндії з лютого 2022 року становить понад $36 млн грантового фінансування.
Україна отримала $1,35 млрд гранту від США, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Уряд США спрямував фінансування через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та в координації з Міністерством фінансів США, Державним департаментом США”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, ці кошти будуть спрямовані на пріоритетні гуманітарні та соціальні програми.
“Залучене фінансування спрямовується на відшкодування пріоритетних соціальних і гуманітарних видатків держбюджету, зокрема, на забезпечення виплати заробітних плат освітянам”, – уточнила пресслужба Міністерства фінансів.
Зазначається, що кошти були перераховані до держбюджету України через проєкт Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).
“Пряма бюджетна підтримка від США з лютого 2022 року сягнула $28,2 млрд. Це – найбільша фінансова допомога Україні серед усіх країн світу(…)”, – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.
У Мінфіні нагадують, що поточного року Україна очікує на $7,8 млрд бюджетної підтримки від США, з яких $5,2 млрд уже мобілізовано.
Україна в січні-жовтні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 77,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $22,109 млн (у жовтні – $2,891 млн).
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн
Експорт нікелю та виробів за десять місяців 2024 року становив $572 тис. (у жовтні – $64 тис.), тоді як у січні-жовтні 2023 року він був $257 тис.
Експорт нікелю та виробів із нього у 2023 році становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 54,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 226,970 тис. тонн зі 146,927 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у жовтні було експортовано 24,549 тис. тонн брухту, у вересні – 24,767 тис. тонн, у серпні – 28,425 тис. тонн, у липні – 24,702 тис. тонн, у червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому виразі експорт металобрухту зріс на 70,7% – до $71,862 млн із $42,088 млн.
Експорт брухту в січні-жовтні здійснювався переважно в Польщу (84,70%), Грецію (11,53%) і Німеччину (3,40%).
За десять місяців року країна імпортувала 90 тонн брухту на $104 тис., тоді як у січні-жовтні-2023 року було завезено 793 тонни брухту на $301 тис. Імпорт поточного року здійснювали, здебільшого, з Туреччини (68,27% у грошовому виразі), Британських Віргінських Островів (13,46%) і Панами (6,73%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення брухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому виразі вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: брухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому виразі він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
