Підприємства об’єднання “Укртрубопром” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшили виробництво труб на 12,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,5 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання у вівторок, у січні 2024 року було вироблено 52,5 тис. тонн трубної продукції (174,4% до січня-2023), у лютому – 41,4 тис. тонн (105,1% до лютого-2023), у березні – 48,6 тис. тонн (85,1% до березня-2023).
У першому кварталі майже всі трубні підприємства продемонстрували позитивну динаміку. Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” збільшили випуск безшовних труб на 11,5% і 75% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 13,8%, “Інтерпайп НМТЗ” і “Укртрубоізол” – електрозварювальних труб на 69,2% і 714,3% відповідно. Тільки виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 43,2%.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський констатував, що позитивні результати першого кварталу 2024 року пов’язані насамперед із низькою базою порівняння минулого року, коли промисловість працювала в умовах жорстких лімітів на споживання електроенергії. Це й призвело до зростання виробництва “на папері”.
“У реальності ж темпи випуску труб сповільнюються, а в березні було взагалі зафіксовано спад на 15%. Основна причина – істотне збільшення в Україну імпорту сталевих труб з Китаю за демпінговими цінами, які забезпечуються субсидіями китайського уряду”, – наголосив Польський.
Він також додав, що останнім часом США і Євросоюз активно працюють над розробкою і впровадженням протекціоністських заходів, які обмежать наплив китайських товарів на їхні ринки. Український ринок сталевих труб також потребує захисту від демпінгового імпорту з Китаю, резюмував глава “Укртрубопрому”.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” у 2023 р. наростили виробництво на 10,2%, до 495,6 тис. тонн, але могли й більше за умови зниження обсягів китайської продукції на внутрішньому ринку.
Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” збільшив випуск безшовних труб на 13,3%, тоді як ТОВ НВО “Трубосталь” – скоротило на 42,5%. НВП з ІІ “Укртрубоізол” наростив виробництво електрозварювальних труб на 43,8%, тоді як “Інтерпайп НМТЗ” – знизив на 53,8%. “Сентравіс” збільшив випуск нержавіючих труб на 11,7%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 30,5%.
Водночас уточнювалося, що в січні 2023 року було вироблено 30,1 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,4 тис. тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631,4% до березня-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631,4% до березня-2022). тонн (1631,4% до березня-2022), у квітні – 42,3 тис. тонн (228,6% до квітня-2022), у травні – 49,6 тис. тонн (96,5% до травня-2022), у червні – 35 тис. тонн (67,8% до червня-2022). У липні-2023 вироблено 43,9 тис. тонн труб (112% до липня-2022), у серпні – 41,8 тис. тонн (114,5%), у вересні – 36,9 тис. тонн (89,9%), у жовтні – 39,7 тис. тонн (98%), листопаді – 37,2 тис. тонн (110,1%) і грудні – 42,4 тис. тонн (239,5%).
Зростання валового внутрішнього продукту України цьогоріч сповільниться до 3% з 5,3% торік, проте наступного року прискориться до 6%, повідомляється в оновленому регіональному економічному звіті ЄБРР, оприлюдненому в середу.
“Не дивлячись на збільшення ВВП України у 2023 році, якому сприяв рекордний урожай, пошкодження електроенергетичної інфраструктури внаслідок нещодавніх обстрілів є одним із чинників, що, скоріш за все, обмежать подальше зростання у 2024 році”, – зазначив банк, наголошуючи також на ризиках пошкоджень портової інфраструктури.
Він зазначив, що прогноз для України збігається із загальним прогнозом на 2024 рік для регіонів, у яких працює ЄБРР (Центральна і Східна Європа, Центральна Азія та Південне і Східне Середземномор’я).
“Регіональний темп зростання прискорився цього року порівняно з 2,5% у 2023 році, незважаючи на виклики, спричинені глобальною геополітичною напруженістю, зокрема, збільшення торговельних обмежень. У 2025 році в регіонах ЄБРР прогнозується подальше зростання на рівні 3,6%”, – вказується у звіті.
Банк зазначає, що зростанню української економіки у 2023 році сприяли не лише рекордні врожаї, а й збільшення оборонних витрат, що підтримало внутрішній попит, але при цьому чистий експорт продовжував зменшуватися. Серед інших позитивних чинників він вказав успішне відновлення електропостачання після російських обстрілів цивільної інфраструктури взимку торік, а також стійкість та адаптивність українського бізнесу.
Як зазначено в документі, додатковим стабілізувальним чинником у 2023 році було вчасне надходження зовнішнього фінансування, що дало змогу утримувати інфляцію на цільовому рівні близько 5%. Завдяки цим надходженням офіційні міжнародні резерви країни збільшилися до рекордного рівня, але рівень державного боргу також зріс майже до 90% ВВП.
“Однак у 2024 році з’явилися нові виклики, зокрема, через перспективу затяжної війни на виснаження та невизначеності в отриманні зовнішнього фінансування, що тривала впродовж кількох місяців. Обмежений внутрішній попит, дефіцит робочої сили та недостатній обсяг інвестицій також є факторами, що негативно впливають на темп зростання”, – констатував ЄБРР.
Водночас він вказує, що значним позитивним фактором стало відкриття нового прибережного чорноморського експортного коридору. Це дало змогу частково зменшити невизначеність щодо безпеки використання Чорного моря для експорту не лише зернових, а й продукції металургійної та гірничодобувної промисловості, які постраждали найбільше за останні два роки.
У звіті також наголошується на різкому зростанні прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з України до країн Європи, що розвивається, 2022 року з низького рівня до цього, яке відбулося через прибуття кваліфікованих працівників з України до сусідніх країн, при цьому рушійною силою ПІІ є програмне забезпечення та ІТ-послуги.
Загалом у звіті ЄБРР, який отримав підзаголовок “Приборкання інфляції”, йдеться про зменшення інфляційного тиску в регіонах діяльності банку порівняно з минулим роком, у якому спостерігався економічний спад через підвищення цін на енергоносії внаслідок війни в Україні та післявоєнного відновлення.
У звіті описано, як геополітична напруженість впливає на країни операцій ЄБРР, призводячи до швидкої фрагментації торгівлі та збільшення оборонних видатків, а відтак, зменшення так званого “мирного дивіденду” – економічного зиску від зменшення оборонних видатків та реінвестування вивільнених у такий спосіб коштів у цивільну економіку. Хоча загалом у регіонах банку прогнозується подальше зростання, оновлений прогноз є нижчим на 0,2 відсоткового пункту (в.п.) порівняно з минулорічним вересневим прогнозом.
Унаслідок зниження цін на енергоносії та харчові продукти після різкого підйому у 2022 році, інфляція в регіонах ЄБРР впала до в середньому 6,3% у березні 2024 року з пікового рівня 17,5% у жовтні 2022 року. Хоча це падіння відбулося швидше, ніж очікувалося рік тому, інфляція все ще на 2 п.п. перевищує доковідний рівень. Це відповідає трендам у розвинених економіках, у яких інфляція теж знизилася, але досі перевищує цільові показники центробанків. У прогнозі також наголошується на більш повільному темпі зменшення інфляції в країнах ЄБРР з більш високими рівнями бюджетного дефіциту та більш слабкими макроекономічними рамками.
У звіті банк покращив оцінку зростання ВВП Росії у 2024 році з 1% до 2,5%, але очікує його уповільнення до 1,5% наступного року.
Для Польщі прогноз на цей рік поліпшено на 0,2 п.п. – до 2,9% із прискоренням до 3,5% наступного року, для Туреччини його, навпаки, знижено на 0,3 п.п. цього року – до 2,7% із прискоренням до 3% наступного року.
Виробник тютюнових виробів Philip Morris International у середу офіційно відкрив нову фабрику у Львівській області, в яку інвестував $30 млн.
“Перша лінія вже працює. Друга – майже закінчена інсталяція, запрацює десь у червні… Загалом буде встановлено п’ять ліній, 10 мільярдів цигарок, що повністю задовольняють потреби локального ринку України”, – повідомив гендиректор “Філіп Морріс Україна” (PMU) Максим Барабаш на відкритті фабрики.
Він підкреслив, що фокус виробництва спрямований на покриття попиту ринку в сигаретах.
За словами Барабаша, плани розширення виробництва для експорту або виробництва інших продуктів на сьогодні відсутні.
Як повідомили в PMU, на фабриці буде створено 250 робочих місць. До теперішнього часу на підприємстві вже працює близько 100 співробітників, релокованих із харківської фабрики, яка була “законсервована” 24 лютого 2024 року в день російського вторгнення, ще 150 осіб планується перевезти до кінця року.
“Моя мрія в майбутньому після перемоги, щоб у нас було дві фабрики. Одна виробляла цигарки, а інша – у Харкові, займалася новими продуктами, які в той час, коли це збудеться, будуть актуальними і релевантними”, – підсумував Барабаш.
За його словами, цього року Philip Morris відзначає 30 років роботи в Україні. За цей час компанія інвестувала близько $750 млн в українську економіку і є одним із найбільших платників податків.
Philip Morris була виділена з Altria 2008 року і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів. Виручка компанії за 2023 рік зросла на 10,7% порівняно з 2022 роком – до $35,2 млрд, а за перший квартал 2024 року – на 9,7%, до $8,79 млрд. У звіті зазначено, що на частку України припадає приблизно 2% загальних продажів у натуральному виразі та 1% у грошовому.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд сигарет і тютюнових стіків, проте у 2023-му їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, зокрема в четвертому кварталі – на 14,9%. У жовтні минулого року компанія повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24% після падіння її до 14% з 28,5% у перші місяці після вторгнення РФ.
До запуску нової фабрики PMU вимушено перейшла на імпорт продукції з восьми фабрик PMI за межами країни і тимчасове партнерство з іншим міжнародним виробником в Україні.
Крім цигарок, PMI розробляє і виробляє бездимні продукти – системи для електричного нагріву тютюну, POD-системи, які містять нікотин, а також продукти з нікотином для перорального прийому. Продажі від бездимної продукції забезпечили 39% загального чистого доходу PMI в першому кварталі 2024 року.
Кабінет міністрів за поданням Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) призначив службове розслідування щодо заступника міністра освіти і науки Михайла Вінницького.
Згідно з розпорядженням №428 від 14 травня, уряд відповідно до закону “Про запобігання корупції” та за поданням НАЗК призначив службове розслідування щодо заступника міністра освіти і науки Михайла Вінницького.
Зазначається, що Міністерство освіти і науки визначено органом, відповідальним за організацію проведення службового розслідування.
Згідно з рішенням, службове розслідування мають провести протягом двох місяців.
Агрохолдинг “Кернел” за дев’ять місяців 2023-2024 маркетингового року (МР) експортував 1 млн тонн соняшникової олії наливом у майже 30 країн світу, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Ми залишаємося найбільшим агроекспортером соняшникової олії та входимо до ТОП-3 загального експорту України”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією агрохолдингу, близько 50% від загального обсягу соняшникової олії було поставлено до Індії, до ОАЕ – 8%, Китаю та Іспанії – по 7%, Італії – 5%, до Іраку, Сінгапуру, Швейцарії, Туреччини, Гонконгу по 2%.
“Щоб розширити експортні можливості всієї галузі, минулого року ми почали пропонувати свої інфраструктурні потужності іншим агровиробникам на ринку. На терміналах компанії в Одеській області надаємо послуги з перевалки зернових культур і рослинної олії”, – розповіли в “Кернел”.
Крім того, агрохолдинг завершує будівництво одного з найбільших олійноекстракційних заводів Європи в Старокостянтинові Хмельницької області. Його потужність переробки складе 1 млн тонн насіння на рік.
“Це дасть змогу і наростити обсяги експорту рослинної олії – продукції з доданою вартістю, і підтримати агровиробників регіону, забезпечивши їм можливості для збуту продукції”, – пояснили в агрохолдингу.
Як повідомлялося, “Кернел” у третьому кварталі 2024 фінансового року (ФР) переробив 816 тис. тонн насіння соняшнику, що на 10% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Водночас продажі соняшникової олії в січні-березні 2024 року зросли на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнули 394 тис. тонн, що загалом склало 1,103 тис. тонн за дев’ять місяців 2024 року.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
