Пасажиропотік через західний кордон України у вересні 2024 року, тис. (графічно)
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні 2024 року виробила 6 млн 70,541 тис. тонн окатків, що на 58% більше проти 2023 року (3 млн 845,325 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом у четвер, Ferrexpo в четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 р. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
У пресрелізі наголошується, що протягом четвертого кварталу група успішно експлуатувала дві лінії огрудкування (з чотирьох), попри перебої в енергосистемі, приділяла особливу увагу виробництву окатків більш високої якості і високоякісного концентрату.
Станом на 31 грудня 2024 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $99 млн (на 31 грудня 2023 року $108 млн) з мінімальними зобов’язаннями з оренди, з урахуванням можливих коригувань наприкінці року і відсутністю заборгованості.
Компанію повторно внесено до індексу FTSE 250 наприкінці грудня.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що у 2024 році у компанії були найкращі річні виробничі показники від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
“Збільшення виробництва відображає нашу здатність знову отримати доступ до українських портів Чорного моря і відновити експорт клієнтам у країнах Близького Сходу і Північної Африки (БСПА), а також Азії. Загалом 2024 року було завантажено 37 океанських суден, зокрема 32 судна з України і п’ять з інших портів, проти лише 19 (з Румунії) 2023 року. Більш високий рівень виробництва також відображає гнучкість, яку ми вбудували в бізнес, виробляючи більш широкий асортимент продукції”, – зазначив Дженовезе.
Він також наголосив на одній з яскравих подій 2024 року – новий річний рекорд виробництва окатків DR. Ці окатки більш високої якості приносять підприємству більш високий дохід, що особливо актуально, оскільки група, як і раніше, стикається з високими витратами на виробництво.
Крім того, в четвертому кварталі збільшено виробництво високоякісних окатків і концентрату, що сприяло зниженню постійної бази витрат у міру збільшення рівня виробництва.
“Здатність групи виробляти різноманітну продукцію і продавати її ширшій клієнтській базі допомогла в нинішніх умовах. Однак тривалий вплив зниження цін на залізну руду і більш високих витрат на сировину чинив тиск на рентабельність у четвертому кварталі. Через подальші атаки на енергосистему України нам, як і раніше, доводиться імпортувати е/е з ЄС за вищими тарифами”, – наголосив Дженовезе.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Це у 1,7 рази більше, аніж за той самий період у 2023
44,52 млрд грн податку на прибуток сплатили українські банки за 11 місяців 2024 року за даними Національного банку України. Це вже в 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року. З них рекордні 7,05 млрд грн зобовʼязань припадають на листопад 2024 року — після підвищення податків з 25% до 50%.
Понад 44,5 млрд грн податку на прибуток мають сплатити 62 українські банки за неповний 2024 рік. Це вже в 1,7 разів більше, ніж за той самий період 2023 року. Нагадаємо, що торік податок для банків так само було збільшено в останньому кварталі.
Найбільшу наразі суму податків за рік банки сплатили у листопаді: 7,05 млрд грн. Більше половини з них — 4,47 млрд грн, або 63% — припадає на банки з іноземним капіталом.
Загалом прибуток банків до сплати податків склав 175,6 млрд грн. Це на 12% більше порівняно з відповідним періодом 2023 року.
11 банків зазнали збитків на 388 млн грн. Наразі 18% українських банків є збитковими.
https://opendatabot.ua/analytics/banks-2024-11
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку 20 грудня 2024 року підписала документи про надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на $53,87 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR261 млн (з ПДВ), кредит терміном на 16 років надається створеним проєктним компаніям ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”, що контролюються GNG Retail Limited та її “дочкою” “Концерном Галнафтогаз” (разом – GNG Group).
Зазначається, що проєкт передбачає залучення змішаного фінансування, зокрема за рахунок UK-FCDO і EC-UIF, а також Фонду чистих технологій.
Раніше, 4 грудня, участь у проєкті схвалив також Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також уже підписав документи про надання вищезазначеним ТОВ довгострокового кредиту на EUR60 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) в лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) купити понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”. Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ “Ріміні” (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО OKKO Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Роботу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) буде відновлено в четвер, 9 січня після масштабної кібератаки з боку Росії, повідомляє Міністерство юстиції України.
«Завтра відновиться електронна інформаційна взаємодія з державними органами – Державною податковою службою, Державною службою статистики України, Пенсійним фондом України, Міністерством цифрової трансформації та іншими відомствами, які використовують дані ЄДР у своїй діяльності», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, запрацює низка онлайн послуг за допомогою застосунку «Дія». На порталі ЄДР відновлять роботу такі функції як безоплатний пошук інформації в реєстрі, формування виписок, отримання результатів адміністративних послуг за кодом доступу, доступ державних органів до відомостей реєстру через ідентифікатори доступу.
«Наша команда продовжує працювати над відновленням інших реєстрів. Знаємо, як вам важлива зручність доступу до державних послуг та їхня безперебійна робота. Тому разом із Кіберполіцією, Кібердепартаментом СБУ, Держспецзв’язком та фахівцями Національних інформаційних систем робимо все можливе, щоб не лише відновити роботу реєстрів, а й посилити їхній захист. Ваша довіра – це наша відповідальність і стимул працювати ще наполегливіше», – підкреслили у відомстві.
Як повідомлялося, веб-сайт Міністерства юстиції України відновив роботу в середу.
20 грудня Стефанишина заявила, що всі дані в реєстрах буде відновлено, але це займе певний час, тоді вона оцінювала його приблизно у два тижні.
У коментарях на Фейсбук-сторінці Мін’юсту читачі просять якнайшвидше відновити роботу реєстру нерухомості та виконавчих служб.
Верховний Суд України (ВСУ) визнав, що послуга приготування кальянів у закладах ресторанного господарства є стимулюванням продажу тютюнових виробів, а відтак кальяни підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу.
Таким чином українське судочинство відстояло право громадян на здоров’я у напрямку посилення боротьби з епідемією вживання тютюну.
З 2012 року в Україні заборонені реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, до яких входить і тютюн для кальяну. Незважаючи на це, недобросовісні субʼєкти господарювання надавали послуги з приготування кальяну, що за визначенням є формою реклами та стимулюванням продажу тютюну.
Верховний Суд України, розглянувши касаційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві у справах №320/29317/23 та №320/23655/23, ухвалив рішення, якими підтвердив законність накладення фінансових санкцій Держпродспоживслужбою на субʼєкти господарства за стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом надання послуги приготування кальяну, що є порушеннями ст. 16 Закону 2899-IV.
Верховний Суд зазначає: «Надання закладом послуги приготування кальяну потрібно вважати стимулюванням продажу тютюнових виробів та вживання тютюну, навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту».
Окрім того забороненим є розміщення інформації про послуги приготування кальянів у меню: «Розміщення інформації про тютюнові вироби або пов’язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах, підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг».
Таким чином, заклади ресторанного господарства не мають права надавати послугу приготування кальяну взагалі. Розміщення інформації про тютюнові вироби і предмети, повʼязані з їх використанням, заборонене (крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них).
Наведені позиції Верховного Суду повністю відповідають міжнародним стандартам, зокрема Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Керівним принципам РКБТ ВООЗ та Директиві №2014/40/ЄС, які забороняють будь-яку рекламу тютюнових виробів, включаючи тютюн для кальяну та аксесуари до нього.
Закон №2899-IV визначає, що порушення вимог статті 16 передбачає штраф у розмірі 30 тисяч гривень, а в разі повторного порушення протягом року – 50 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.
«Рішення Верховного Суду є вкрай важливим, оскільки підтверджує відповідність законодавству дій Держпродспоживслужби у недопущенні реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів через пропонування кальяну. Таким чином ми бачимо в дії, що здоровʼя громадян є пріоритетом для держави і вона спроможна його відстоювати», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Куріння кальяну небезпечне для здоров’я як самих курців, так і людей поруч, оскільки кальянний дим містить високу концентрацію токсичних речовин та канцерогенів. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: 1 година куріння кальяну може дорівнювати за впливом диму ста викуреним сигаретам. Курець під час сесії кальяну робить близько 200 затяжок, вдихаючи в 30–40 разів більше диму, ніж під час куріння сигарет.
Тривале вдихання вторинного кальянного диму може спричинити запаморочення, отруєння чадним газом, а надалі — астму, ішемічну хворобу серця, інсульт і навіть рак легень, стравоходу та шлунка.
Опитування ВООЗ демонструють, що курцями кальяну в Україні лишаються 2,6% громадян, водночас ця частка сконцентрована у наймолодшій віковій групі репродуктивного віку 18-29 років.
