Україна отримала 3,35 млрд доларів у рамках Першої програми розвитку ринку праці та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком; кошти вже надійшли до державного бюджету і будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків в умовах воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, надходження коштів стало результатом угод, підписаних Україною та Світовим банком 24 червня в рамках Конференції з відновлення України (URC 2026).
«Це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів», — повідомляє Свириденко у дописі, опублікованому в соціальній мережі Facebook.
Реформи охопили низку напрямків, серед яких вдосконалення системи державних закупівель, розвиток факторингу, інтеграція енергетичних ринків з Європейським Союзом, трансформація аграрного сектору, підтримка підприємництва ветеранів, розвиток житлової політики, модернізація дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.
«Наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання певних умов», – зазначила прем’єр-міністр.
Вона також повідомила, що частина фінансування в рамках програми забезпечена гарантіями урядів Великої Британії та Японії.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18v8tuSZnE/?mibextid=wwXIfr
Компанія Agroenergy Group планує реалізувати у Київській області проєкт будівництва заводу з глибокої переробки жовтого гороху загальною вартістю $24,2 млн, із яких $20,6 млн передбачається залучити у вигляді фінансування.
Як зазначається в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, презентованому на Ukraine Recovery Conference 2026 (URC2026) у Гданську, підприємство матиме проєктну потужність переробки 35 тис. тонн жовтого гороху на рік.
Після запуску завод вироблятиме близько 8,8 тис. тонн білкового концентрату, 22 тис. тонн горохового крохмалю, а також горохове борошно, клітковину та інші продукти переробки. Основними ринками збуту визначені Україна, країни Європейського Союзу, США та Канада.
У каталозі зазначено, що проєкт базується на технології “сухої” фракціонізації та передбачає створення вертикально інтегрованого комплексу, який охоплюватиме повний цикл переробки сировини та випуск п’яти видів продукції з доданою вартістю.
Попереднє техніко-економічне обґрунтування вже виконане, а проєкт готовий до реалізації. Строк окупності – 6,5 років за IRR 18,3%. Орієнтовний період реалізації проєкту – два роки.
Agro Energy Group – українська диверсифікована агропромислова група, що працює у рослинництві, тваринництві, насінництві, переробці сільгосппродукції та біоенергетиці. Земельний банк групи становить близько 10 тис. га, основні виробничі потужності розташовані у Черкаській, Вінницькій та Житомирській областях.
Група має власну ферму на 900 голів великої рогатої худоби, серед яких майже 350 – молочні корови.
До складу групи входять компанії: ТОВ “Урожай”, ТОВ “Насіння”, ТОВ “Іскра”, ТОВ “Вереміївка” та ТОВ “Енергія”.
Agroenergy Group, ГОРОХ, ІНВЕСТИЦІЯ, Київська область, ПЕРЕРОБКА
Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень з 4 по 10 липня збільшився ще на 1,2% — до 734 тис. після зростання на 6,0% тижнем раніше, потоки в’їзду та виїзду майже вирівнялися, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якими стежить агентство «Інтерфакс-Україна».
Згідно з цими даними, якщо кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 365 тис. з 348 тис. тижнем раніше, то на в’їзд зменшилася до 369 тис. з 377 тис.
Кількість транспортних засобів, що проїхали через пункти пропуску, цього тижня також зросла — до 139 тис. з 138 тис. тижнем раніше, тоді як кількість автомобілів з гуманітарними вантажами скоротилася до 371 з 434.
За даними Держприкордонслужби, станом на 9:00 неділі найбільше легкових автомобілів очікувало на перетин кордону з Польщею в пункті пропуску (ПП) «Краковець» – 40. Менші черги були на ПП «Устилуг» – 35, на ПП «Грушев» – 20, на ПП «Нижанковичі» – 15, на ПП «Шегині» – 10.
На кордоні з Угорщиною на ПП «Лужанка» на перетин кордону чекали 30 автомобілів, тоді як на ПП «Косино» – 25, ПП «Тиса» – 20, ПП «Дзвинково» – 15.
На кордоні зі Словаччиною на ПП «Ужгород» черга становила 15 автомобілів, на ПП «Малий Березний» – 5.
На кордоні з Румунією 50 автомобілів скупчилися на ПП «Порубне», тоді як на інших ПП черг не було, як і на кордоні з Молдовою.
Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня був дещо меншим – 718 тис., і так само потоки на виїзд та в’їзд були майже рівними – 360 тис. та 358 тис. Кількість автомобілів минулого року також була меншою – 133 тис. Минулого року пасажиропотік тримався на цьому або трохи вищому рівні до початку вересня.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився на приплив, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім — масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, порівняно з кількістю тих, хто в’їжджає. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни ця цифра сягнула 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 157 тис., з яких 144 тис. – з початку літа.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року на рівні 0,2 млн через погіршення ситуації з безпекою наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що у 2024 році цей показник становитиме менше 0,5 млн. НБУ, як і раніше, прогнозує чистий відтік у 2026 році в розмірі 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, почнеться у 2027 році й становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 квітня 2026 року становила 5,213 млн, а загалом у світі — 5,762 млн порівняно з 5,375 млн та 5,924 млн відповідно станом на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН за січень 2026 року, налічується 3,70 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,34 млн у липні та 3,76 млн у квітні 2025 року.
Дані: Державна прикордонна служба
Джерело: https://www.facebook.com/zahidnuy.kordon
До Сербії прибула група з 50 юних спортсменів із Сумської та Херсонської областей України. До складу делегації увійшли вихованці регіонального спортивного ліцею «Барса» та Нововоронцовської дитячо-юнацької спортивної школи, повідомдяє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Під час перебування в Сербії діти візьмуть участь у тренуваннях, спортивних змаганнях і спільних заходах зі своїми сербськими однолітками.
Організація табору стала можливою завдяки підтримці уряду Сербії, Міністерства спорту та Футбольного союзу Сербії. Подібні програми проводяться вже не перший рік і спрямовані на реабілітацію та відпочинок українських дітей, які постраждали від наслідків війни.
Останніми місяцями також помітно активізувалося гуманітарне та громадське співробітництво між Сербією та Україною, чому сприяє робота нового посла України в Белграді.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” об’єднала свої цифрові та офлайн-канали в єдину платформу Nova Media та декларує доступ рекламодавців до понад 35 тис. рекламних площин з щомісячною омніканальним доступом до аудиторії у понад 10 млн користувачів.
“Сьогодні клієнтами Nova Media вже є понад 475 компаній – від великих національних брендів до представників малого та середнього бізнесу. Рівень повторних звернень перевищує 60%”, – наводяться у повідомлені компанії у середу слова начальника відділу розвитку нових продуктів “Нової пошти” Івана Білоконного.
Зазначається, що доступ до платформи надається через особистий кабінет, у якому можна самостійно налаштовувати та запускати гнучкі рекламні кампанії під власний бюджет, використовуючи різноманітні формати взаємодії: від сповіщень у мобільному застосунку до екранів у відділеннях, брендування пакування, поштоматів й корпоративного автотранспорту.
“Нова пошта” уточнила, що наразі щомісяця генерує близько 600 млн рекламних показів і понад 180 млн офлайн-контактів із клієнтами.
Компанія додала, що планує й надалі розширювати можливості Nova Media, запускати нові формати взаємодії та технологічні рішення.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, а чистий прибуток – на 4,4%, до 2,6 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає надання Києву до EUR50 млн кредиту для підтримки ліквідності комунального підприємства “Київтеплоенерго” та забезпечення безперебійного надання критично важливих міських послуг в умовах війни.
Як зазначається у матеріалах банку, проєкт планують затвердити 22 липня 2026 року.
Кредит має покрити критичні потреби “Київтеплоенерго” у ліквідності, зокрема, операційні та ремонтні витрати, а також компенсувати тимчасові втрати доходів і додаткові витрати, спричинені війною.
Через воєнні ризики кредит частково покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) на покриття перших збитків за Програмою муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) у межах Інвестиційної програми для України (UIF).
Фінансування має забезпечити безперебійне теплопостачання шкіл, дитячих садків, лікарень, житлових будинків і підприємств, а також виробництво електроенергії для міста та енергосистеми.
ЄБРР зазначає, що додаткове навантаження на систему централізованого теплопостачання Києва пов’язане, зокрема, зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Проєкт є частиною програми ЄБРР “Забезпечення стійкості та джерел засобів для існування” (RLF). Він також має підтримати розвиток і розширення міських послуг для ветеранів та членів їхніх сімей.
Як повідомлялося, у червні мер Києва Віталій Кличко заявив, що Київрада має схвалити залучення EUR50 млн кредиту ЄБРР для “Київтеплоенерго” на реалізацію заходів Плану стійкості столиці. Вартість пріоритетних заходів з енергостійкості Києва він оцінював приблизно у 30 млрд грн.
