Україна у січні-липні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 55% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 38,757 тис. тонн із 669,982 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 62% – до $411,316 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (80,18% поставок у грошовому вираженні), Італії (10,16%) і Туреччини (4,17%).
За перші 7 місяців року країна імпортувала 29 тис. тонн на $55 тис. з Бразилії (68,52%) та Німеччини (31,48%), тоді як у січні-липні-2024 було завезено 15 тонн чавуну на $35 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-ве мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Україна у січні-липні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 93,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 93,1% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за сім місяців 2025 року імпортувала 24 тонни титановмісної руди на суму $39 тис. з Китаю (94,87%, поставки відбулися у січні) та Узбекистану (5,13%, поставки були у травні).
Крім того, Україна за 7 міс-2025 експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві у об’ємі 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 294 тонн таких руд країна імпортувала на суму $774 тис. з Іспанії (67,35%), Китаю (17,16%) та Чехії (12,13%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Лісові пожежі охопили Чорногорію, наблизившись впритул до курортних зон і населених пунктів. Серед постраждалих — район Чања, де полум’я наблизилося всього на 50 метрів до готелю, змушуючи сім’ї евакуюватися зі своїх будинків у Горні-Рогами. ЗМІ свідчать про відключення електроенергії в декількох населених пунктах.
Сербія оперативно направила на допомогу вертоліт Ка-32 від МВС і команду з семи осіб, включаючи шість співробітників авіаланки і одного представника екстреної служби. Машина прибула менш ніж за дві години і приступила до гасіння пожежі на північ від Подгориці.
Пожежі в Чорногорії залишаються активними, регіон бореться з загрозою поширення вогню.
За даними MONSTAT, у 2024 році туристи з Сербії склали 23,5% всіх іноземних ночівель, що робить їх найбільшою групою гостей Чорногорії. За іншими даними, у 2024 році сербські туристи забезпечили 859 932 ночівлі (близько 860 тисяч) з січня по вересень, що підтверджує їх статус як провідної туристичної аудиторії Чорногорії.
АТ «Укрпошта» (Київ) 12 серпня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги – 3,369 млн грн. Документи приймаються до 20 серпня.
Національний банк України (НБУ) 11 серпня повідомив про намір укласти зі СК «ВУСО» (Київ) договір на медичне страхування співробітників, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro. За очікуваної вартості закупівлі послуги 106,912 млн грн, цінова пропозиція компанії становила 100,392 млн грн.
У тендері також брали участь СК «Країна» – 98,896 млн грн. пропозицію якої було відхилено оскільки учасник процедури закупівлі вказав у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено.
Крім того, учасниками тендеру були СК «Універсальна» – 100,450 млн грн, «ІНГО» – 100,480 млн грн.
Як повідомлялося, переможцем тендера на ДМС співробітників НБУ у 2023 і 2024 роках була СК «Універсальна», у 2020 році – СК «Країна».
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Як повідомлялося, АТ «Ощадбанк» 29 липня 2025 року оголосив про намір укласти зі СК «ВУСО» договір добровільного медичного страхування працівників. Пропозиція компанії, єдиного учасника тендера, становила 134,285 млн грн проти 134,3 млн грн очікуваної вартості.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом, під час якої сторони обговорили існуючу дипломатичну ситуацію та можливості, які вона відкриває зараз.
«Президент Ердоган підтвердив готовність своєї країни організувати саміт лідерів України, США, Росії та Туреччини», – написав Зеленський у Telegram у вівторок.
За його словами, Ердоган заявив, що будь-які переговори без України не принесуть стабільного миру.
«Однаково розуміємо всі ризики і загрози. Імітований, а не чесний мир, точно не втримається довго і буде спонукати Росію до ще більшого захоплення територій. Зазначив, що ми готові до будь-яких форматів зустрічі заради того, щоб припинити вбивства і закінчити війну», – додав президент України.
Також сторони обговорили заходи на найвищому рівні, які Україна готує під час Генасамблеї ООН, і участь в них Туреччини.
Як повідомляється на сторінці президентства Туреччини в Х, під час розмови, яка відбулася на прохання української сторони, були обговорені двосторонні відносини між Туреччиною та Україною, а також регіональні та глобальні питання.
“Визнавши цінним прогрес, досягнутий у прямих переговорах у Стамбулі між Україною і Росією, президент Ердоган висловив побажання досягнення змістовних результатів у наступних раундах для припинення вогню на шляху до міцного миру. Зазначивши, що Туреччина готова прийняти саміт на рівні лідерів, президент Ердоган висловив переконання, що створення робочих груп у військовій, гуманітарній та політичній сферах прокладе шлях до проведення саміту”, – йдеться в повідомленні.
Також Ердоган підкреслив, що Туреччина продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
Як повідомлялося, минулої п’ятниці президент США Дональд Трамп оголосив, що його зустріч з Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці.
