Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшить відрахування до бюджетів усіх рівнів, як очікується, на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до понад 4 млрд грн з 2,5 млрд грн.
Як повідомила фінансовий директор “Метінвесту” Юлія Данкова в інтерв’ю dsnews.ua, динаміка відрахувань позитивна, хоча порівняно з першим кварталом-2022 вона негативна – тоді компанія сплатила 6,9 млрд грн податків, але це нарахування було за результатами довоєнного четвертого кварталу 2021 року.
Водночас вона уточнила, що, зокрема, підприємства групи в Покровську, розташовані за кілька десятків км від лінії фронту, 2023 року сплатили понад 261 млн грн податків і зборів, а це третина всіх податкових надходжень до місцевого бюджету. Найбільші статті відрахувань – податок на доходи фізичних осіб у розмірі понад 245 млн грн, рентна плата за користування надрами – 8,5 млн грн, податок на майно – 4,5 млн грн, плата за землю – понад 3 млн грн та екологічний податок – понад 2,3 млн грн.
“Ми вважаємо, що це вагомий внесок у розвиток місцевих громад і підтримку обороноздатності країни загалом”, – зазначила фіндиректор.
Відповідаючи на запитання про необхідність поліпшення податкового законодавства, щоб бізнес міг ефективніше працювати в умовах війни, Данкова пояснила, що в Україні триває дискусія щодо можливості запровадження податкової консолідації.
“Певний час вона не була у фокусі. Але, враховуючи нинішні реалії, ми вважаємо, що до цього питання слід повернутися, тому що це якісна податкова цивілізована практика. Приміром, наша вуглевидобувна компанія UCC у США консолідує податки і звітує за весь перелік юридичних осіб – вуглевидобувних підприємств”, – сказала CFO.
Інше важливе питання – дублювання податків. Наприклад, гірничо-збагачувальні комбінати групи за один об’єкт платять кілька видів податків: екологічний податок, плату за землю, плату за розміщення відходів і плату за надра. Плюс податок на прибуток.
“Це все здавалося б різні податки, але тільки за один кар’єр ми платимо їх чимало. Нам це не здається справедливим, і ми вважаємо, що податки дублюються. Цей ресурс ми могли б спрямувати на інвестиції, які створять нові робочі місця. Крім того, це також надходження до бюджету у вигляді імпортного ПДВ, митних зборів. Це підвищення нашої ефективності, що своєю чергою генеруватиме більше податку на прибуток”, – переконана топ-менеджерка.
Щодо ситуації з відшкодуванням ПДВ за поставлену на експорт продукцію, то “Метінвест” як експортно-орієнтована компанія розраховує на відшкодування ПДВ, “і загалом механізм працює, але є деякі вагомі питання, які так і не вирішуються”. Так, частину контрагентів, у яких компанія закуповує послуги або товари, податкові органи вважають ризикованими. Ці контрагенти виводять ПДВ, і він не потрапляє до бюджету, як це має бути за законодавством.
І замість того, щоб боротися саме з цими ризикованими платниками податків, податкова відмовляє у відшкодуванні ПДВ таким компаніям, як “Метінвест”, які працюють офіційно і прозоро. По суті, податкова карає такі компанії за те, що недобросовісні контрагенти не платять ПДВ до бюджету. Така практика триває багато років.
Зараз, в умовах воєнних дій, значення цієї проблеми зростає, бо вона впливає на обігові кошти. Компанія недоотримує відшкодування ПДВ, бо держава так і не навчилася боротися з ризикованими платниками податків. Зрештою у держави буде зростання податкових надходжень, якщо вирішиться це питання. До того ж податкова не буде відволікати так багато ресурсів, які може спрямувати на більш корисні справи, вважає Данкова.
Фіндиректорка висловила занепокоєння неможливістю проведення реконструкції підприємств до 2026 року в рамках підвищення вимог ЄС щодо екологічності виробництва та зниження викидів через війну.
“Це виклик для українських підприємств “Метінвесту”. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі. Але не встигнемо провести зелену трансформацію підприємств до 2026 року через війну. Адже зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проекти в Україні. Тому є два варіанти – прискорений вступ України до ЄС і приєднання до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) або відтермінування для України вимог CBAM”, – резюмувала фіндиректорка.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ДП “Ліси України” в січні-березні 2024 року наростило виручку за реалізацію деревини на 30,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 5,1 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Сплата податків зросла більш ніж на 850 млн грн. Прибуток до оподаткування збільшився майже до 1 млрд грн”, – написав він у Facebook.
До негативних факторів, що позначилися на результатах роботи держпідприємства, Болоховець відніс блокаду західних кордонів, що призвело до подорожчання експортної логістики. Це, своєю чергою, позначилося як на переробниках, так і лісівниках.
До позитивних факторів гендиректор “Лісів України” відніс закриття лісгоспних цехів переробки, утримання яких було недоцільним.
“Роздержавлення ринку переробки посилило конкуренцію, прозорість, значно зменшило корупційні ризики”, – зазначив Болоховець і додав, що більш відчутно відмова від лісгоспної переробки позначиться на економічних показниках другого-третього кварталів.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у березні виготовив перші у 2024 році 2957 вагонних осей на замовлення вагонобудівних підприємств України.
Згідно з пресрелізом, осепрокатний стан “Каметсталі” продовжує працювати в умовах воєнного стану і виконувати оперативні завдання з виробництва осей на замовлення вітчизняних споживачів. Минулого року було вироблено і відвантажено понад 3500 тонн вагонних осей.
Перспективні плани збільшення обсягів виробництва на цьому унікальному обладнанні були зруйновані у 2022 році через повномасштабне російське вторгнення. Зараз фахівці комбінату використовують альтернативні можливості отримання сталевої заготовки для виробництва осей, яка раніше надходила з “Азовсталі”.
Наприкінці березня прокатники завершили перший етап програми з виробництва осей для замовників. Виготовили понад 1600 тонн цієї продукції для будівництва вітчизняних вагонів і піввагонів, для українських залізниць. Ця рентабельна продукція важлива для ефективної роботи підприємства і водночас необхідна для відновлення українського залізничного парку.
“Нагадаємо, осепрокатний стан “Каметсталі” – це єдиний у світі стан, на якому осі виробляють методом поперечно-гвинтової прокатки. За довоєнних часів осі “Каметсталі” постачалися замовникам з України, Європи та Північної Америки”, – констатується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
ВАГОН, ЗАВОД, Каметсталь, ось
Україна відновила контейнерні перевезення Чорним морем: в один із портів Великої Одеси “Чорноморськ” 3 квітня зайшло судно з контейнерами, повідомило одеське видання “Думская”.
Згідно з повідомленням, першопрохідцем стало судно T Mare, яке ходить під прапором Панами. Воно класифікується не як контейнеровоз, а судно для перевезень генеральних вантажів.
Видання зазначило, що це ще не повноцінне спеціалізоване судно, а так званий фідер, який завантажать контейнерами, а потім відправлять у закордонний хаб для подальшого перевантаження на океанські контейнеровози світових контейнерних ліній.
За даними постачальника послуг з відстеження суден і морської аналітики MarineTraffic, судно з “Чорноморська” вирушило в румунський порт Констанца.
T MARE є вантажним судном для перевезення контейнерних вантажів, ходить під прапором Панами. Його загальна довжина (LOA) – 105 метрів, а ширина – 17 метрів.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури в березні анонсувало, що на початку квітня одеські порти мають прийняти перше з початку війни судно з контейнерами.
Динаміка імпорту товарів у 2023 році за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) спільно з UNICEF планує реалізувати проєкт “сімейних вагонів” на внутрішніх пасажирських перевезеннях, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко на брифінгу.
“Сімейні вагони” будуть мінімум на трьох внутрішніх маршрутах, це – шість вагонів. Можливо, таких вагонів буде більше”, – сказав Лященко.
За його словами, проект буде реалізовано до кінця року.
Глава УЗ також уточнив, що концепцію проєкту розробила UNICEF, яка профінансує переобладнання вагонів.
