Національний банк України у січневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 63,5 млн тонн з 61,5 млн тонн у жовтневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 18,6 млн тонн з 19,3 млн тонн.
“Оцінку врожаю олійних культур у 2025 році погіршено на 0.7 млн тонн через дещо нижчий, ніж очікувалося, урожай сої та неможливість зібрати частину врожаю соняшнику внаслідок несприятливих погодних умов і складної безпекової ситуації в регіонах вирощування культури”, – йдеться у документі.
Це вже другий подібний перегляд оцінок від НБУ: у липневому інфляційному звіті минулого року він очікував врожаю зернових у 57,9 млн тонн та олійних 21,0 млн тонн. У 2024 році їх врожай склав відповідно 56,2 млн тонн та 21,3 млн тонн.
Нацбанк уточнив із посиланням на дані МінАПК, що станом на кінець 2025 року зібрано 89% кукурудзи і 95% зернових та зернобобових культур. Водночас завдяки суттєво вищій урожайності кукурудзи загальний урожай зернових і зернобобових перевищив показник попереднього року: за оперативними даними МінАПК – на 7,4% або на 3%, якщо порівнювати з кінцевими даними Держстату.
Щодо врожаю 2026 року, то НБУ зберіг прогноз щодо зернових на рівні 62,9 млн тонн та знизив прогноз щодо олійних з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн.
“У 2026–2027 роках обсяги виробництва зернових і зернобобових (62,9 млн тонн та 63,5 млн тонн відповідно) залишатимуться близькими до поточного рівня та суттєвіше зростуть у 2028 році (65,0 млн тонн). Виробництво олійних культур помірно зростатиме у 2026–2028 роках (до 22 млн тонн наприкінці прогнозного періоду) на тлі поступового поліпшення продуктивності в галузі, однак його стримуватимуть кліматичні зміни у регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також безпекові ризики”, – вважають у Нацбанку.
В той же час НБУ й надалі припускає збереження від’ємного внеску тваринництва в додану вартість сільського господарства через очікуване скорочення поголів’я та тиск з боку виробничих витрат. Проте цей внесок буде меншим, ніж очікувалося раніше, завдяки зростанню птахівництва та активному відновленню свинарства після суттєвих втрат 2024 року, зазначено у Інфляційному звіті.
Незважаючи на зростання врожаю у 2025 році порівняно із 2024 роком, за даними МінАПК, перевезення вантажів на експорт у ІV кварталі минулого року скоротилося на 23% р/р (порівняно з 34% р/р у ІІІ кварталі), насамперед за рахунок подальшого спаду морських перевезень на 22% р/р (порівняно з 30% р/р у ІІІ кварталі).
Як уточнив Нацбанк, залізничні перевезення скоротилися на 28% р/р (порівняно з 58% р/р у ІІІ кварталі), автомобільні – на 42% р/р (порівняно з 53% р/р у ІІІ кварталі).
За даними Держстату, скорочення вантажообігу прискорилося до 18% р/р у середньому в ІV кварталі з 13% в ІІІ кварталі. Зростання пасажирообігу сповільнилося до 0% р/р у середньому в ІV кварталі (порівняно зі зростанням на 7% у середньому в ІІІ кварталі).
Гільдія режисерів Америки (DGA) відзначила документальний фільм «2000 метрів до Андріївки» українського режисера і журналіста Мстислава Чернова своєю нагородою, повідомляється на сторінці Державного агентства України з питань кіно в Facebook у неділю.
“Стрічка є хронікою подій війни в Україні і зосереджується на бойових діях під час українського контрнаступу. У фільмі Мстислав Чернов разом з фотографом Олександром Бабенком слідують за українськими військовими, фіксуючи окопну реальність, важкі бої і людські історії захисників на передовій. Камери передають безпосередній досвід війни — від напружених бойових епізодів до особистих моментів«, — йдеться в повідомленні.
Відзначається, що це вже друга перемога Чернова на премії DGA. Раніше режисер отримав цю нагороду за документальний фільм »20 днів у Маріуполі”.
«Нагорода Гільдії режисерів Америки стала ще одним підтвердженням міжнародного визнання українського документального кіно та уваги світової спільноти до подій війни в Україні», — зазначили в Держкіно.
АТ “Укрпошта” планує наприкінці першого кварталу 2026 року запустити агентські точки з видачі посилок, які працюватимуть у кафе, магазинах та інших місцях обслуговування, повідомив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор компанії Ігор Смілянський.
“З нами підписують договір на видачу посилок, ми їм оплачуємо кожну видачу. Тобто, це не тягне за собою якихось капітальних витрат та дорогих ремонтів. Все-таки, найефективніше – це швидко наростити мережу, щоб нашим клієнтам було зручно і вигідно отримувати посилки”, – пояснив Смілянський.
Гендиректор “Укрпошти” додав, що зараз проєкт перебуває на етапі тестування, і мешканці Києва вже можуть отримувати посилки в дев’яти пілотних точках.
“Безумовно, ми будемо дивитися за якістю, щоб підтримувалася якість видачі посилок, щоб всі правила, які мають бути виконані, були виконані.І далі будемо залучати нових партнерів”, – підкреслив Смілянський.
Окремо компанія планує на початку 2026 року встановити близько 1 тис. поштоматів, а також оновити мобільний застосунок, який дозволить клієнтам керувати посилками у зручний для них спосіб, зокрема перенаправляти відправлення до інших відділень чи поштоматів.
Раніше у коментарі агентству “Укрпошта” повідомляла, що у 2026 році планує масштабну модернізацію мережі відділень по всій країні.
Наразі компанія має понад 6 тис. відділень та 26 тис. точок обслуговування по всій Україні.
У четвертому кварталі 2025 року “Укрпошта” отримала чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% більше, ніж за аналогічний період у 2024 році, за рахунок додаткового доходу від продажу майна підприємства, який становив 168 млн грн.
Національний поштовий оператор збільшив у четвертому кварталі виторг на 10,7 млн грн проти аналогічного показника у 2024 році – до 3 млрд 601,6 млн грн.
Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
Україна отримала 300 генераторів у межах підтримки від Ініціативи співробітництва в Південно-Східній Європі (SECI), повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Загальна потужність партії — 1,6 МВт, вартість — понад 417 тис. євро», — написав Кулеба в Telegram.
За його словами, генератори отримають Київ, Одеса, Суми, Херсон, Миколаїв і Львів. У пріоритеті — лікарні, пологові будинки, школи, дитячі садки та інші об’єкти соціальної сфери.
SECI (Southeast European Cooperative Initiative) — регіональний формат співробітництва країн Південно-Східної Європи; у 1999 році було підписано профільний договір SECI про співробітництво у сфері запобігання та боротьби з транскордонною злочинністю.
Операційний центр, створений у межах SECI (SECI Center), із 7 жовтня 2011 року діє як SELEC (Southeast European Law Enforcement Center) — міжнародна договірна організація, що об’єднує ресурси поліції та митниці для протидії транскордонній організованій злочинності.
Країни-учасниці (держави-члени SELEC): Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Угорщина, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Сербія та Туреччина.
Штаб-квартира SELEC розташована в Бухаресті (Палац парламенту Румунії).
Влада Цюріха на тлі гострого житлового дефіциту і рекордно низької вакансії посилює підхід до «справедливого заселення» доступного житла, в тому числі через обмеження по недозаселенню, щоб великі квартири не займали самотні люди.
Мова йде не про загальну заборону для всього ринку оренди, а перш за все про міський фонд (муніципальні, включаючи субсидовані, квартири), де вже діють жорсткі правила мінімальної заселеності: «кількість кімнат мінус одна» дорівнює мінімальній кількості мешканців. Наприклад, у 4,5-кімнатній квартирі повинні жити мінімум три людини, а при недозаселенні після встановленого терміну потрібна зміна житла.
Фон рішення – вкрай низька частка вільного житла. За даними міста, на 1 червня 2025 року в Цюріху налічувалося 235 порожніх квартир, а показник вакансій утримувався на рівні 0,1%.
Паралельно місто просуває оновлену житлову стратегію «Programm Wohnen 2026», яка підтверджує мету довести частку некомерційного (gemeinnützig) орендного фонду до однієї третини до 2050 року. У документах вказується, що частка таких квартир зараз становить близько 27%, а для досягнення мети буде потрібно близько 25 тис. додаткових некомерційних квартир.
Окремим фінансовим інструментом виступає міський житловий фонд: модель на 300 млн швейцарських франків (100 млн об’єктний кредит і 200 млн рамковий) затверджувалася як механізм підтримки створення більш доступного житла, а видача коштів з фонду стартує з 2025 року.
У ширшому контексті в місті також обговорюють поширення схожих принципів (включаючи перевірку умов проживання і мінімальну заселеність) на сегмент «доступних» квартир у приватних власників, якщо вони здаються за пільговими правилами.
